ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
06 листопада 2018
Под Кабмином митингующие требовали защитить лес и подарили Семераку «шапочку заключенного» (ФОТО)
Во вторник, 6 ноября, под зданием Кабинета министров Украины прошел митинг против незаконной вырубки лесов в Киевской области, на акцию протеста вышли около 30 человек.
Об этом сообщил Информатор .
По словам участников акции протеста, в Киевской области продолжается незаконная вырубка лесов и эксплуатация зеленых зон для добычи полезных ископаемых. Протестующие отметили, что под видом санитарных мероприятий, злоумышленники рубят лес в промышленных целях. Кроме того в зеленых зонах (многие из которых охраняются законом, как заповедники) проводят добычу песка, янтаря и бериллия. При чем занимаются этим не только отечественные предприятия, разрешения получают и компании из Индии и Турции. Также митингующие отметили, что лес рубят не только в непредназначеных для этого зонах, но даже в местности, которая находится в зоне отчуждения из-за катастрофы на Чернобльской АЭС.
Участники акции протеста требовали от премьер-министра Украины Владимира Гройсмана обратить внимание на противоправные действия по вырубке леса в Киевской области. Кроме того, люди поочередно требовали отставки заместителя председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Владимира Бондаря и Министра экологии и природных ресурсов Украины Остапа Семерака. Для Семерака митингующие подготовили даже «шапочку заключенного», которую продемонстрировали под скандирование «Семерака на нары».
Напомним, во Львовской области неизвестные вырубили молодой лес.
ГолосUA
15:52 06-11-2018
Большая ошибка FSC: система недооценила значение недавнего немецкого фильма про уничтожение диких лесов
В октябре 2018 года европейский телеканал ARTE выпустил полуторачасовой документальный фильм на немецком и французском языках о том, как не работает система добровольной лесной сертификации FSC в части сохранения малонарушенных лесных территорий и других диких лесов. В течение примерно двух недель фильм находился в открытом доступе на сайте телеканала, а 23 октября был показан в телевизионном эфире.
Насколько можно судить по последствиям, система FSC явно недооценила значение этого фильма. 19 октября, еще до официального показа фильма по телевизору, на сайте FSC было размещено сообщение, в котором организация попыталась оспорить обвинения в свой адрес, содержавшиеся в фильме - и пока никакой более серьезной реакции с ее стороны на этот фильм не было. Сама попытка оспорить то, о чем говорится в фильме, оказалась крайне неуклюжей, в стиле "в огороде - бузина, в Киеве - дядька" (многие приведенные аргументы если и имеют отношение к тематике фильма и к работе самой FSC, то косвенное и не вполне очевидное). Подробный разбор этих аргументов на английском приводится в свежем сообщении на сайте FSC watch. Ссылки:
Вышел документальный фильм на немецком и французском о том, как не работает FSC (предыдущее сообщение на Лесном форуме об этом фильме)
The Forest Stewardship Council (FSC) disputes the allegations made about our work in Arte documentary (заявление FSC по поводу документального фильма телеканала ARTE)
In denial: FSC’s response to the ARTE documentary (разбор от FSC watch ответа FSC на документальный фильм телеканала ARTE)
В целом реакция FSC на фильм телеканала ARTE оказалась слабой и несерьезной - по большому счету, она свелась к очень поверхностному разбору приведенных в фильме фактов без полноценного их анализа и без признания основных обозначенных в фильме проблем. По всей видимости, руководство FSC восприняло выход этого фильма как единичное событие, не сильно угрожающее репутации и стабильности системы. Фильм действительно не затронул наиболее важную для стабильности FSC англоязычную аудиторию, и, видимо, не затронет - насколько известно, никто пока не планирует выпускать его на английском языке и широко демонстрировать в англоговорящих странах.
Но такая реакция FSC на фильм - ошибочна, и эта ошибка может дорого обойтись всей этой системе добровольной лесной сертификации. Ошибочна она потому, что, во-первых, выход фильма не является каким-то обособленным событием - наоборот, он показывает, насколько мощное зреет возмущение низким качеством работы FSC даже среди тех, кто когда-то в эту систему верил и участвовал в ее создании; и во-вторых, будут такого рода фильмы и в самых массовых англоязычных СМИ - это всего лишь вопрос времени. У системы FSC осталось не так уж много времени, чтобы начать всерьез признавать и исправлять свои проблемы в области уничтожения остатков диких лесов Земли и нарушения прав коренных жителей лесных регионов. Пока трудно сказать, является ли нынешнее состояние FSC тяжелой болезнью или уже агонией - но нормальным развитием его назвать точно невозможно.
Жаль, версию с субтитрами я пропустил. Видел только немецкую и французскую без субтитров.
Ссылка на ютуб с FSC-watch, с англ субтитрами (правда не всегда совпадают с англ речью - сильно упрощены):
Немножко офф: вам не кажется, что ставить равенство между рубками и обезлесением некорректно (это ведь не сведение леса под нужды с/х и т.п.)? Слишком свободно они термином deforestation пользуются
Минэкономразвития подготовило очередной законопроект, предусматривающий отмену категорий земель
Минэкономразвития подготовило очередной законопроект, предусматривающий отмену существующих сейчас категорий земель и переход к так называемому "территориальному зонированию". Вместо существующих сейчас семи категорий земель (сельхозназначения, населенных пунктов, промышленности и др., ООПТ, лесного фонда, водного фонда, запаса) предполагается ввести восемнадцать видов территориальных зон, причем с возможностью еще более дробного деления некоторых из них. Закон очень большой и очень сложный по структуре - он вносит поправки больше чем в полусотню федеральных законов, причем в основном не крупными блоками, а отдельными статьями и фразами, и, кроме того, меняет некоторые законы, которыми вносились изменения в другие законы. Ссылка на законопроект:
О внесении изменений в Земельный кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации (в целях перехода от деления земель на категории к территориальному зонированию)
Пока законопроект проходит формальную стадию независимой антикоррупционной экспертизы. Когда он может быть внесен в Думу - пока непонятно. Это уже не первая попытка отказаться от существующего сейчас деления земель на категории, но она может оказаться более серьезной, чем все предыдущие. Очевидно, что при переходе от одной системы классификации земель к другой какая-то часть земельных участков, в том числе лесов, может выскользнуть из государственной или муниципальной собственности, и из общего доступа граждан. Возможно, именно в этом и состоит главный мотив подготовки такого закона, и в случае его принятия нашу страну ждет новая мощная волна распила государственной земельной собственности.
В числе прочего законопроект предусматривает внесение больших поправок в Лесной кодекс РФ.
О внесении изменений в Земельный кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации (в целях перехода от деления земель на категории к территориальному зонированию)
Пока законопроект проходит формальную стадию независимой антикоррупционной экспертизы. Когда он может быть внесен в Думу - пока непонятно. Это уже не первая попытка отказаться от существующего сейчас деления земель на категории, но она может оказаться более серьезной, чем все предыдущие. Очевидно, что при переходе от одной системы классификации земель к другой какая-то часть земельных участков, в том числе лесов, может выскользнуть из государственной или муниципальной собственности, и из общего доступа граждан. Возможно, именно в этом и состоит главный мотив подготовки такого закона, и в случае его принятия нашу страну ждет новая мощная волна распила государственной земельной собственности.
В числе прочего законопроект предусматривает внесение больших поправок в Лесной кодекс РФ.
У Цуманській пущі додалося п'ять тисяч молоденьких дубочків
Над посадкою лісу в поті чола трудилося 22 людини
В рамках акції «100 000 дерев. Давайте посадимо їх разом», за сприяння громадської екологічної організації «Друге життя», працівники Ківерцівського національного парку «Цуманська пуща» провели першу осінню посадку дерев.
В 9 кварталі, 36 виділі Цуманського лісництва проведено посадку лісових культур з головною породою – дуб звичайний.
Ця територія максимально придатна для дуба звичайного.
На площі 0,9 га було висаджено близько 5 тисяч саджанців. Ця територія максимально придатна для дуба звичайного.
Участь взяли 22 працівники парку, в присутності представника Цуманського лісгоспу Лящені О. Ф.
В лесничества Пермского края поступили квадракоптеры
В Пермском крае завершилась поставка беспилотных летательных аппаратов в лесничества. Сотрудники лесничеств прошли обучение по пилотированию квадракоптеров в Пермском лесопожарном центре и готовы приступить к работе. Всего было закуплено 26 летательных аппаратов. Комплекс состоит из квадрокоптера модели Phantom 4 PRO, защитного рюкзака, планшета с чехлом, запасной батареи и автомобильного зарядного устройства для ее зарядки в условиях леса. Приложение позволяет прокладывать автоматические маршруты полета квадрокоптера.
Как сообщает пресс-служба краевого правительства, ранее аппаратно-программный комплекс «Лесохранитель. Финист» пользовалися в лесопожарном центре. Здесь система применяется с 2016 года и уже доказала свою эффективность. Теперь и сотрудники лесничеств смогут оперативно выявлять и осматривать незаконные вырубки леса, измерять площадь лесных пожаров, проводить лесопатологическое обследование ветровалов и буреломов. За два года работы с системой «Лесохранитель» Пермский лесопожарный центр отработал порядок согласования разрешений на вылеты с Екатеринбургским зональным центром Единой системы организации воздушного движения в рамках новых изменений в Воздушном кодексе Российской Федерации.
Лесная биржа сделает прозрачным ценообразование и повысит конкурентоспособность сырья на рынке
22 октября 2018 года в Малом зале Государственной Думы прошли парламентские слушания «Биржевой товарный рынок как инструмент государственной политики по развитию конкуренции: задачи и перспективы». В работе форума принял участие начальник управления долгосрочного планирования и прогнозирования в лесном хозяйстве Александр Чуев.
В 2014 году на территории Иркутской области стартовал пилотный проект по организации биржевой торговли в рамках Секции «Лес и стройматериалы» Санкт-Петербургской Международной товарно-сырьевой биржи». Общий объем торгов лесоматериалами с момента старта «пилота» составил уже более 2,5 млн кубометров на сумму 2,3 млрд рублей. Учитывая успешность проекта, было принято решение распространить Иркутский опыт на другие регионы России.
- В 2017 году объем торгов лесом на товарно-сырьевой бирже достиг 932,4 тыс. кубометров, что на 46 % выше уровня 2016 года, - отметил в своем докладе Александр Чуев. - Заключено 558 договоров, что на 55 % выше уровня 2016 года, на общую сумму 872,5 млн рублей (на 133 % выше уровня 2016 года).
За 9 месяцев 2018 года, по словам Александра Чуева, объем торгов лесом на товарно-сырьевой бирже уже достиг 905,5 тыс. кубометров (97 % от уровня 2017 года). Заключено 1054 договора (на 88 % выше уровня 2017 года) на общую сумму 1 016,5 млн руб. (на 16,5 % выше уровня 2017 года). По динамике торгов на Санкт-Петербургской международной товарной сырьевой бирже можно говорить о том, что интерес к лесному сектору в целом увеличивается.
- Из 1 миллиарда 147 миллионов га земель лесного фонда 14 % (167 млн. га) переданы в долгосрочную аренду для заготовки древесины, - сообщил спикер. – Арендаторы не только заготавливают древесину (169 млн. кбм. в 2017 г.), но и выполняют комплекс мероприятий по охране, защите и воспроизводству лесов. На остальной территории охрана, защита и воспроизводство выполняются в рамках государственных заданий госучреждениями.
По словам докладчика на 01.01.2018 на территории субъектов Российской Федерации осуществляют свою деятельность 601 государственное учреждение, которые в том числе выполняют мероприятия по охране, защите и воспроизводству лесов в рамках государственных заданий. Специфика деятельности лесхозов зависит от специфики экономики субъекта Российской Федерации и развитости лесной промышленности.
По итогам 2017 года лесхозами заготовлено 15,6 млн м3 древесины, реализовано 14,2 млн м3 древесины, на общую стоимость 8,9 млрд. руб.
- Для расширения зоны хозяйственного воздействия на леса и формирования эффективного инструмента для органов власти субъектов Российской Федерации нами предлагается разрешить государственным учреждениям, имеющим необходимую материально-техническую базу, осуществлять использование лесов в целях заготовки древесины (рубка спелых и перестойных насаждений), - уточнил Александр Чуев. - При этом целесообразно дифференцировать применение этого права.
Речь идет о том, что для малолесных субъектов, где заинтересованность бизнеса в лесозаготовительной деятельности незначительна, предлагается лесхозам разрешить заготовку древесины на всей свободной территории земель лесного фонда. Для многолесных субъектов, где лесные ресурсы высоко востребованы, реализуются приоритетные инвестиционные проекты и планируется создание лесопромышленных кластеров, право на заготовку древесины можно предоставить, к примеру, в том случае, если в течение последних 5 лет участок выставлялся на торги, но договор аренды не был заключен, то есть, он не был востребован бизнесом.
- Порядок реализации такой древесины будет определен Правительством Российской Федерации, - сообщил Александр Чуев. - Предполагается, что она будет реализовываться на бирже, что будет способствовать прозрачному ценообразованию и повышению конкурентоспособности на рынке лесоматериалов.
Ліс убивають «санітари»!
Керівник британської екологічної організації, яка оприлюднила сенсаційне дослідження сприяння європейських компаній незаконному вирубуванню в Україні, виступив у Верховній Раді з відвертими висновками
СТАРА ГУТА — СЕЛО БОГОРОДЧАНСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «День»
Левова частка зрубаної в Україні деревини має сумнівне походження. Такі висновки зробили експерти британської екологічної організації Earthsight. Її керівник Сем Лоусон представив у понеділок на круглому столі «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною» доповідь «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди країн ЄС не справляються з проблемами українських лісів». Протягом останніх років зазначена компанія досліджувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію.
Протягом останніх років Earthsight розглядала проблеми, пов’язані з нелегальною лісозаготівлею та корупцією в лісовій галузі України, а також зв’язки із зарубіжними ринками. Згідно з висновками британських експертів, українські ліси перебувають під загрозою знищення — їхньому існуванню загрожують незаконні вирубки, незаконний експорт деревини і пов’язана з ними корупція, в якій часто задіяні правоохоронні органи.
Найбільшу загрозу, за словами Сема Лоусона, становить систематичне зловживання «лазівкою» в законодавчих актах, яка унормовує умовне «санітарне вирубування лісу».
У своєму розслідуванні Earthsight показує, яким чином один із попередніх керівників Держлісагентства України Віктор Сівець потрапив під слідство за відмивання грошей та численні хабарі від імпортерів лісу за наданий доступ до сировини за «смішними» цінами, завдяки чому він отримав на свій рахунок у швейцарському банку понад 30 млн євро. Британці наводять докази того, що ситуація з корупцією у вищих ешелонах влади в лісовому господарстві жодним чином не змінилась із часу його відставки.
«Наразі у трьох областях України, які є найбільшими постачальниками лісу, тривають кримінальні провадження у справах за фактами корупційних дій. Керівника лісового управління ще однієї області, розташованої в українських Карпатах, було затримано «на гарячому» в ході спеціального слідчого експерименту в жовтні 2017 року, коли він намагався підкупити поліцейських, аби ті закрили очі на широкомасштабні правопорушення. Корупція на обласному рівні у сфері реалізації лісоматеріалів для внутрішньої переробки деревини, тим часом, живить стрімко зростаючу галузь «тіньових пиломатеріалів», основу якої становлять понад 12 тисяч нелегальних лісопилень», — ідеться в дослідженні, текст повної версії якого в оригіналі англійською мовою є у розпорядженні редакції «Дня». З короткою версією українською мовою можна ознайомитися у відкритому доступі в інтернеті за назвою: «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди країн ЄС не справляються з проблемами українських лісів».
Найбільше деревини Україна нині експортує до країн Євросоюзу — орієнтовно 70% від загального обсягу експорту лісу. Закупки лісу з боку ЄС за останні кілька років стрімко зросли.
«Лише 2017 року ЄС закупив української деревини на один мільярд євро, і щонайменше 40% зазначених обсягів мають корупційну складову, в якій задіяні не лише українські структури, а й великі європейські деревообробні компанії», — йдеться у висновках компанії.
«І ЄС, і Україна повинні об’єднати свої зусилля для реформування лісового господарства і торгівлі деревиною в Україні, щоб захистити природу, створити прозору систему обліку та контролю за вирубками і покласти край корупції», — наголосила голова комітету ВРУ із закордонних справ Ганна ГОПКО.
До речі, саме з ініціативи Ганни Гопко та Остапа Єднака, власне, й відбувся зазначений круглий стіл.
ЄС уже давно визнав необхідність боротьби з нелегальною лісозаготівлею на глобальному рівні. Причому визнав це з позиції одного із найбільших імпортерів лісу, який також несе відповідальність за закупівлю деревини сумнівного походження. Це слугувало основою для створення нового закону — директиви ради ЄС щодо лісогосподарської діяльності, де встановлюються критерії експорту деревини на ринок країн ЄС (EUTR). Цей закон набрав чинності 2013 року. EUTR забороняє імпорт незаконно зрубаної у країні деревини. Закон також вимагає від імпортерів вживати відповідних заходів для того, щоб звести до мінімуму ризик закупівлі нелегальної деревини. Щодо останньої мається на увазі деревина, зрубана чи продана з порушенням законодавства корумпованими чиновниками.
Однак розслідування Earthsight виявило, що цей закон не працює і що ліс потенційно незаконного походження продовжує постачатися до ЄС.
Симптоматично, що за Януковича українська деревина відправлялась на експорт через британські фірми-прокладки з панамськими власниками. Сьогодні — та ж сама практика.
Проте найбільш вражаючим результатом цього розслідування виявилось те, що серед покупців такого лісу було виявлено фірми-мільйонери, до яких входять три найбільших виробники дерев’яних панелей у світі, найбільша у світі паперова компанія та друга за розміром на європейському ринку компанія-виробник пиломатеріалів. Власники цих фірм — одні з найбагатших людей Європи.
До запровадження Україною мораторію на експорт лісу-кругляку на початку 2017 року найбільшим покупцем української деревини була австрійська лісопильня Holzindustrie Schweighofer — компанія, яка «прославилась» закупівлею нелегального румунського лісу. На величезні деревопереробні підприємства, розташовані одразу за румунським кордоном, було спрямовано до 70% української деревини, яка експортувалася до Європи.
Earthsight виявила, що дочірня компанія концерну Schweighofer, яка здійснювала переважну більшість поставок до 2016 року включно, має безпосередній стосунок до кримінальної справи, порушеної проти колишнього голови Держлісагентства України Сівця.
Schweighofer — далеко не єдиний покупець української деревини із ЄС, який згадується в судових справах стосовно незаконних лісоматеріалів. Румунська дочірня компанія концерну JAF, лідер центральноєвропейського ринку із гуртового продажу пиломатеріалів, причетна до однієї з найскандальніших українських кримінальних справ, пов’язаних з експортом деревини й порушених у Львівській області 2016 року. У цій справі йдеться про те, що корумповані українські можновладці сприяли вивезенню незаконно зрубаної деревини.
Матеріали судової справи свідчать, що JAF отримувала деревину за сприяння одного із розробників кримінальної схеми. Після того як Earthsight повідомила про це керівництво JAF, компанія категорично відмовилася від подальшої співпраці з зазначеним постачальником.
Із запровадженням мораторію на експорт лісу-кругляку обсяги закупівель знизилися, і найбільшим європейським імпортером української деревини стала компанія Egger — другий у світі виробник дерев’яних панелей, які використовуються в будівництві й для виробництва бюджетних меблів. Назва компанії Egger, так само як і Schweighofer, фігурує в масштабному кримінальному розслідуванні за фактом корупції в Житомирській області, яка є однією із провідних за обсягами виробництва пиломатеріалів. Про Egger тут, власне, згадано як про компанію, яка закуповувала нелегально здобуту деревину, що її продавали посадовці державного лісового господарства за цінами, нижчими за ринкові, через мережу фіктивних фірм-посередників.
Деякі з держлісгоспів, які постачають незаконний ліс зазначеним компаніям, також опинилися в епіцентрі скандалу довкола нелегального видобутку бурштину, що буквально спустошує українське Полісся. При тому розслідування Earthsight свідчить, що найбільші покупці були більш схильні закуповувати деревину в держлісгоспах, чия діяльність далека від законної, аніж у їхніх конкурентів з меншими за обсягами поставками.
Виступаючи на засіданні Надзвичайний та Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні Герміне ПОППЕЛЛЕР наголосила, що її країна готова надавати експертну допомогу Україні в питаннях лісового господарства.
Вона також наголосила, що Європейський Союз та Австрія виступають за скасування мораторію на вивезення лісу-кругляку і проти запровадження мораторію на експорт із України інших видів деревини, оскільки це не лише позбавляє Україну джерела прибутку, а й не відповідає нормам ВТО і суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Хоч насправді це не так.
Україна справді має зобов’язання в межах СОТ, Зони вільної торгівлі та інших угод. Однак у системі міжнародного торговельного права можливі винятки, аргументовані екстраординарними умовами. Як, скажімо, загроза екологічної катастрофи. Таким винятком, власне, й був мораторій, коментував «Дню» експерт у сфері міжнародної торгівлі громадської організації «Центр розвитку ринкової економіки» Ігор ГУЖВА. Не було б мораторію, був би офіційний експорт на мільйони кубів, продовжує експерт. А це означає постачання сировини в необробленому вигляді, відтік робочої сили та, відповідно, інвестицій із України.
«Для того щоб заробити 100 мільйонів доларів, нам будуть потрібні сотні ешелонів деревини. Якщо ми тут зробимо дощечку, то лісу споживатиметься набагато менше. Готова продукція — це вже тисячі доларів порівняно з продажем необробленої деревини», — аргументую Гужва.
Цікаво, що керівництво Держлісагентства та МінАПП було відсутнє на круглому столі у ВРУ. Але Держлісагентство уже раніше заявляло про «непрофесійність» дослідження Earthsight.
«Я не можу погодитися з тим, що до корупції причетна держава. Абсолютно неправдиве твердження. У який спосіб? Невже держава видає якісь злочинні укази, постанови чи рішення, які спонукають до корупції? Якщо лунають звинувачення, то вони повинні бути чіткими і мати конкретного адресата. У зазначеному дослідженні я не зустрів конкретних звинувачень, вони загальні, розмиті й необґрунтовані. Цифри, що наведені там, м’яко кажучи, потребують серйозної корекції. Автори ніколи не були в Україні й не стикалися, як на мене, з українськими реаліями, а свої висновки писали на основі якихось інтернет-статей, бо я дивився список джерел: із більш ніж 400 посилань переважають повідомлення преси чи інтернет-видань. І в самому тексті так званого дослідження дані щодо нелегального експорту навіть не відповідають даним на графіках, які в ньому опубліковані», — заявив у інтерв’ю агентству Укрінформ заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир БОНДАР.
«У країнах, де здійснюються реформи, такі дослідження і критика стимулюють до розв’язання проблем та системних реформ. В Україні — мовчанка», — прокоментував реакцію профільних відомств народний депутат України, секретар комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап ЄДНАК. Але він з колегами не має наміру здаватися. «Будемо надалі тиснути!» — бадьоро підсумував він.
Алла Дубровик-Рохова
6 листопада, 2018 - 17:09
Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика:
Економіка
Газета:
№201, (2018)
СТАРА ГУТА — СЕЛО БОГОРОДЧАНСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «День»
Левова частка зрубаної в Україні деревини має сумнівне походження. Такі висновки зробили експерти британської екологічної організації Earthsight. Її керівник Сем Лоусон представив у понеділок на круглому столі «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною» доповідь «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди країн ЄС не справляються з проблемами українських лісів». Протягом останніх років зазначена компанія досліджувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію.
Протягом останніх років Earthsight розглядала проблеми, пов’язані з нелегальною лісозаготівлею та корупцією в лісовій галузі України, а також зв’язки із зарубіжними ринками. Згідно з висновками британських експертів, українські ліси перебувають під загрозою знищення — їхньому існуванню загрожують незаконні вирубки, незаконний експорт деревини і пов’язана з ними корупція, в якій часто задіяні правоохоронні органи.
Найбільшу загрозу, за словами Сема Лоусона, становить систематичне зловживання «лазівкою» в законодавчих актах, яка унормовує умовне «санітарне вирубування лісу».
У своєму розслідуванні Earthsight показує, яким чином один із попередніх керівників Держлісагентства України Віктор Сівець потрапив під слідство за відмивання грошей та численні хабарі від імпортерів лісу за наданий доступ до сировини за «смішними» цінами, завдяки чому він отримав на свій рахунок у швейцарському банку понад 30 млн євро. Британці наводять докази того, що ситуація з корупцією у вищих ешелонах влади в лісовому господарстві жодним чином не змінилась із часу його відставки.
«Наразі у трьох областях України, які є найбільшими постачальниками лісу, тривають кримінальні провадження у справах за фактами корупційних дій. Керівника лісового управління ще однієї області, розташованої в українських Карпатах, було затримано «на гарячому» в ході спеціального слідчого експерименту в жовтні 2017 року, коли він намагався підкупити поліцейських, аби ті закрили очі на широкомасштабні правопорушення. Корупція на обласному рівні у сфері реалізації лісоматеріалів для внутрішньої переробки деревини, тим часом, живить стрімко зростаючу галузь «тіньових пиломатеріалів», основу якої становлять понад 12 тисяч нелегальних лісопилень», — ідеться в дослідженні, текст повної версії якого в оригіналі англійською мовою є у розпорядженні редакції «Дня». З короткою версією українською мовою можна ознайомитися у відкритому доступі в інтернеті за назвою: «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди країн ЄС не справляються з проблемами українських лісів».
Найбільше деревини Україна нині експортує до країн Євросоюзу — орієнтовно 70% від загального обсягу експорту лісу. Закупки лісу з боку ЄС за останні кілька років стрімко зросли.
«Лише 2017 року ЄС закупив української деревини на один мільярд євро, і щонайменше 40% зазначених обсягів мають корупційну складову, в якій задіяні не лише українські структури, а й великі європейські деревообробні компанії», — йдеться у висновках компанії.
«І ЄС, і Україна повинні об’єднати свої зусилля для реформування лісового господарства і торгівлі деревиною в Україні, щоб захистити природу, створити прозору систему обліку та контролю за вирубками і покласти край корупції», — наголосила голова комітету ВРУ із закордонних справ Ганна ГОПКО.
До речі, саме з ініціативи Ганни Гопко та Остапа Єднака, власне, й відбувся зазначений круглий стіл.
ЄС уже давно визнав необхідність боротьби з нелегальною лісозаготівлею на глобальному рівні. Причому визнав це з позиції одного із найбільших імпортерів лісу, який також несе відповідальність за закупівлю деревини сумнівного походження. Це слугувало основою для створення нового закону — директиви ради ЄС щодо лісогосподарської діяльності, де встановлюються критерії експорту деревини на ринок країн ЄС (EUTR). Цей закон набрав чинності 2013 року. EUTR забороняє імпорт незаконно зрубаної у країні деревини. Закон також вимагає від імпортерів вживати відповідних заходів для того, щоб звести до мінімуму ризик закупівлі нелегальної деревини. Щодо останньої мається на увазі деревина, зрубана чи продана з порушенням законодавства корумпованими чиновниками.
Однак розслідування Earthsight виявило, що цей закон не працює і що ліс потенційно незаконного походження продовжує постачатися до ЄС.
Симптоматично, що за Януковича українська деревина відправлялась на експорт через британські фірми-прокладки з панамськими власниками. Сьогодні — та ж сама практика.
Проте найбільш вражаючим результатом цього розслідування виявилось те, що серед покупців такого лісу було виявлено фірми-мільйонери, до яких входять три найбільших виробники дерев’яних панелей у світі, найбільша у світі паперова компанія та друга за розміром на європейському ринку компанія-виробник пиломатеріалів. Власники цих фірм — одні з найбагатших людей Європи.
До запровадження Україною мораторію на експорт лісу-кругляку на початку 2017 року найбільшим покупцем української деревини була австрійська лісопильня Holzindustrie Schweighofer — компанія, яка «прославилась» закупівлею нелегального румунського лісу. На величезні деревопереробні підприємства, розташовані одразу за румунським кордоном, було спрямовано до 70% української деревини, яка експортувалася до Європи.
Earthsight виявила, що дочірня компанія концерну Schweighofer, яка здійснювала переважну більшість поставок до 2016 року включно, має безпосередній стосунок до кримінальної справи, порушеної проти колишнього голови Держлісагентства України Сівця.
Schweighofer — далеко не єдиний покупець української деревини із ЄС, який згадується в судових справах стосовно незаконних лісоматеріалів. Румунська дочірня компанія концерну JAF, лідер центральноєвропейського ринку із гуртового продажу пиломатеріалів, причетна до однієї з найскандальніших українських кримінальних справ, пов’язаних з експортом деревини й порушених у Львівській області 2016 року. У цій справі йдеться про те, що корумповані українські можновладці сприяли вивезенню незаконно зрубаної деревини.
Матеріали судової справи свідчать, що JAF отримувала деревину за сприяння одного із розробників кримінальної схеми. Після того як Earthsight повідомила про це керівництво JAF, компанія категорично відмовилася від подальшої співпраці з зазначеним постачальником.
Із запровадженням мораторію на експорт лісу-кругляку обсяги закупівель знизилися, і найбільшим європейським імпортером української деревини стала компанія Egger — другий у світі виробник дерев’яних панелей, які використовуються в будівництві й для виробництва бюджетних меблів. Назва компанії Egger, так само як і Schweighofer, фігурує в масштабному кримінальному розслідуванні за фактом корупції в Житомирській області, яка є однією із провідних за обсягами виробництва пиломатеріалів. Про Egger тут, власне, згадано як про компанію, яка закуповувала нелегально здобуту деревину, що її продавали посадовці державного лісового господарства за цінами, нижчими за ринкові, через мережу фіктивних фірм-посередників.
Деякі з держлісгоспів, які постачають незаконний ліс зазначеним компаніям, також опинилися в епіцентрі скандалу довкола нелегального видобутку бурштину, що буквально спустошує українське Полісся. При тому розслідування Earthsight свідчить, що найбільші покупці були більш схильні закуповувати деревину в держлісгоспах, чия діяльність далека від законної, аніж у їхніх конкурентів з меншими за обсягами поставками.
Виступаючи на засіданні Надзвичайний та Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні Герміне ПОППЕЛЛЕР наголосила, що її країна готова надавати експертну допомогу Україні в питаннях лісового господарства.
Вона також наголосила, що Європейський Союз та Австрія виступають за скасування мораторію на вивезення лісу-кругляку і проти запровадження мораторію на експорт із України інших видів деревини, оскільки це не лише позбавляє Україну джерела прибутку, а й не відповідає нормам ВТО і суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Хоч насправді це не так.
Україна справді має зобов’язання в межах СОТ, Зони вільної торгівлі та інших угод. Однак у системі міжнародного торговельного права можливі винятки, аргументовані екстраординарними умовами. Як, скажімо, загроза екологічної катастрофи. Таким винятком, власне, й був мораторій, коментував «Дню» експерт у сфері міжнародної торгівлі громадської організації «Центр розвитку ринкової економіки» Ігор ГУЖВА. Не було б мораторію, був би офіційний експорт на мільйони кубів, продовжує експерт. А це означає постачання сировини в необробленому вигляді, відтік робочої сили та, відповідно, інвестицій із України.
«Для того щоб заробити 100 мільйонів доларів, нам будуть потрібні сотні ешелонів деревини. Якщо ми тут зробимо дощечку, то лісу споживатиметься набагато менше. Готова продукція — це вже тисячі доларів порівняно з продажем необробленої деревини», — аргументую Гужва.
Цікаво, що керівництво Держлісагентства та МінАПП було відсутнє на круглому столі у ВРУ. Але Держлісагентство уже раніше заявляло про «непрофесійність» дослідження Earthsight.
«Я не можу погодитися з тим, що до корупції причетна держава. Абсолютно неправдиве твердження. У який спосіб? Невже держава видає якісь злочинні укази, постанови чи рішення, які спонукають до корупції? Якщо лунають звинувачення, то вони повинні бути чіткими і мати конкретного адресата. У зазначеному дослідженні я не зустрів конкретних звинувачень, вони загальні, розмиті й необґрунтовані. Цифри, що наведені там, м’яко кажучи, потребують серйозної корекції. Автори ніколи не були в Україні й не стикалися, як на мене, з українськими реаліями, а свої висновки писали на основі якихось інтернет-статей, бо я дивився список джерел: із більш ніж 400 посилань переважають повідомлення преси чи інтернет-видань. І в самому тексті так званого дослідження дані щодо нелегального експорту навіть не відповідають даним на графіках, які в ньому опубліковані», — заявив у інтерв’ю агентству Укрінформ заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир БОНДАР.
«У країнах, де здійснюються реформи, такі дослідження і критика стимулюють до розв’язання проблем та системних реформ. В Україні — мовчанка», — прокоментував реакцію профільних відомств народний депутат України, секретар комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап ЄДНАК. Але він з колегами не має наміру здаватися. «Будемо надалі тиснути!» — бадьоро підсумував він.
Алла Дубровик-Рохова
6 листопада, 2018 - 17:09
Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика:
Економіка
Газета:
№201, (2018)
Держпраці опікується безпекою проведення лісозаготівельних робіт на Сумщині
У рамках превентивної роботи задля попередження виробничого травматизму до Недригайлівського агролісгоспу завітали фахівці Управління Держпраці у Сумській області. У ході семінару-наради посадовці державного органу нагадали вимоги безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки під час лісозаготівлі, а також при експлуатації, ремонті та обслуговуванні технологічного обладнання.
Семінар пройшов за участю фахівців Фонду соціального страхування, ОКАП «Сумиоблагроліс», керівників та посадових осіб, відповідальних за охорону праці Липоводолинського, Роменського, Конотопського, Білопільського, Буринського агролісгоспів.
Учасники зустрічі обговорили порядок підготовки лісосіки до розробки, правила безпеки при роботі вальників лісу та лісорубів. Начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Валентина Герасименко, яка взяла участь у заході, нагадала присутнім про обов’язковість проходження працівниками підприємств навчання і перевірки знань з питань охорони праці та необхідних інструктажів, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту в повному обсязі.
У ході практичної частини учасники заходу оглянули цех переробки деревини, а також відвідали лісосіку. Із правилами безпеки при експлуатації верстатів та підіймальних механізмів ознайомив присутніх головний державний інспектор відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці Володимир Мельник. Фахівець зазначив, що лісопильні рами і верстати всіх типів повинні бути обладнані захисними пристроями і блокуванням, ручний інструмент має бути інвентарним, використовуватися у справному стані й відповідати технічній та експлуатаційній документації.
Протягом листопада поточного року планується проведення подібних семінарів за участю представників агролісгоспів усіх районів Сумської області.
Семінар пройшов за участю фахівців Фонду соціального страхування, ОКАП «Сумиоблагроліс», керівників та посадових осіб, відповідальних за охорону праці Липоводолинського, Роменського, Конотопського, Білопільського, Буринського агролісгоспів.
Учасники зустрічі обговорили порядок підготовки лісосіки до розробки, правила безпеки при роботі вальників лісу та лісорубів. Начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Валентина Герасименко, яка взяла участь у заході, нагадала присутнім про обов’язковість проходження працівниками підприємств навчання і перевірки знань з питань охорони праці та необхідних інструктажів, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту в повному обсязі.
У ході практичної частини учасники заходу оглянули цех переробки деревини, а також відвідали лісосіку. Із правилами безпеки при експлуатації верстатів та підіймальних механізмів ознайомив присутніх головний державний інспектор відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці Володимир Мельник. Фахівець зазначив, що лісопильні рами і верстати всіх типів повинні бути обладнані захисними пристроями і блокуванням, ручний інструмент має бути інвентарним, використовуватися у справному стані й відповідати технічній та експлуатаційній документації.
Протягом листопада поточного року планується проведення подібних семінарів за участю представників агролісгоспів усіх районів Сумської області.
Вівторок, 06 листопада 2018, 14:18
Як Швеція гасить лісові пожежі бомбардувальниками. ВІДЕО
У Швеції намагаються боротися з масштабними лісовими пожежами у вкрай нетиповий спосіб – скидаючи бомби на осередки займання. Про таку вогнеборну діяльність відзвітував сайт ЗС країни, виклали і відповідне відео, передає УКРОП із посиланням на Ресурс.
Лісові пожежі в центральній частині Швеції не можуть загасити вже майже два тижня. Палає й один із районів, де зазвичай проводяться військові стрільби. Там можуть залишатися снаряди, що ускладнює для надзвичайників безпечний доступ до вогню на землі. Інші варіанти гасіння станом на тепер – виявилися безрезультатними.
Тож у середу, 26-го липня, Збройні сили Швеції відрядили два винищувачі Saab JAS 39 Gripen, аби ті кинули бомбу – тиск від вибуху мав допомогти стримати полум’я. За планом – вибух миттєво спалює кисень в осередку пожежі й полум’я гасне.
Бомба GBU-49 була скинута з висоти 3 км і розігналася до швидкості 550 км/год, коли досягла своєї цілі. Згідно з початковими звітами, детонація змогла погасити пожежу на 100 метрів навколо осередку.
На даний час у Швеції лютує близько 40 пожеж.
27.07.2018