СТАРА ГУТА — СЕЛО БОГОРОДЧАНСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «День»
Левова частка зрубаної в Україні деревини має сумнівне походження. Такі висновки зробили експерти британської екологічної організації Earthsight. Її керівник Сем Лоусон представив у понеділок на круглому столі «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною» доповідь «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди країн ЄС не справляються з проблемами українських лісів». Протягом останніх років зазначена компанія досліджувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію.
Протягом останніх років Earthsight розглядала проблеми, пов’язані з нелегальною лісозаготівлею та корупцією в лісовій галузі України, а також зв’язки із зарубіжними ринками. Згідно з висновками британських експертів, українські ліси перебувають під загрозою знищення — їхньому існуванню загрожують незаконні вирубки, незаконний експорт деревини і пов’язана з ними корупція, в якій часто задіяні правоохоронні органи.
Найбільшу загрозу, за словами Сема Лоусона, становить систематичне зловживання «лазівкою» в законодавчих актах, яка унормовує умовне «санітарне вирубування лісу».
У своєму розслідуванні Earthsight показує, яким чином один із попередніх керівників Держлісагентства України Віктор Сівець потрапив під слідство за відмивання грошей та численні хабарі від імпортерів лісу за наданий доступ до сировини за «смішними» цінами, завдяки чому він отримав на свій рахунок у швейцарському банку понад 30 млн євро. Британці наводять докази того, що ситуація з корупцією у вищих ешелонах влади в лісовому господарстві жодним чином не змінилась із часу його відставки.
«Наразі у трьох областях України, які є найбільшими постачальниками лісу, тривають кримінальні провадження у справах за фактами корупційних дій. Керівника лісового управління ще однієї області, розташованої в українських Карпатах, було затримано «на гарячому» в ході спеціального слідчого експерименту в жовтні 2017 року, коли він намагався підкупити поліцейських, аби ті закрили очі на широкомасштабні правопорушення. Корупція на обласному рівні у сфері реалізації лісоматеріалів для внутрішньої переробки деревини, тим часом, живить стрімко зростаючу галузь «тіньових пиломатеріалів», основу якої становлять понад 12 тисяч нелегальних лісопилень», — ідеться в дослідженні, текст повної версії якого в оригіналі англійською мовою є у розпорядженні редакції «Дня». З короткою версією українською мовою можна ознайомитися у відкритому доступі в інтернеті за назвою: «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди країн ЄС не справляються з проблемами українських лісів».
Найбільше деревини Україна нині експортує до країн Євросоюзу — орієнтовно 70% від загального обсягу експорту лісу. Закупки лісу з боку ЄС за останні кілька років стрімко зросли.
«Лише 2017 року ЄС закупив української деревини на один мільярд євро, і щонайменше 40% зазначених обсягів мають корупційну складову, в якій задіяні не лише українські структури, а й великі європейські деревообробні компанії», — йдеться у висновках компанії.
«І ЄС, і Україна повинні об’єднати свої зусилля для реформування лісового господарства і торгівлі деревиною в Україні, щоб захистити природу, створити прозору систему обліку та контролю за вирубками і покласти край корупції», — наголосила голова комітету ВРУ із закордонних справ Ганна ГОПКО.
До речі, саме з ініціативи Ганни Гопко та Остапа Єднака, власне, й відбувся зазначений круглий стіл.
ЄС уже давно визнав необхідність боротьби з нелегальною лісозаготівлею на глобальному рівні. Причому визнав це з позиції одного із найбільших імпортерів лісу, який також несе відповідальність за закупівлю деревини сумнівного походження. Це слугувало основою для створення нового закону — директиви ради ЄС щодо лісогосподарської діяльності, де встановлюються критерії експорту деревини на ринок країн ЄС (EUTR). Цей закон набрав чинності 2013 року. EUTR забороняє імпорт незаконно зрубаної у країні деревини. Закон також вимагає від імпортерів вживати відповідних заходів для того, щоб звести до мінімуму ризик закупівлі нелегальної деревини. Щодо останньої мається на увазі деревина, зрубана чи продана з порушенням законодавства корумпованими чиновниками.
Однак розслідування Earthsight виявило, що цей закон не працює і що ліс потенційно незаконного походження продовжує постачатися до ЄС.
Симптоматично, що за Януковича українська деревина відправлялась на експорт через британські фірми-прокладки з панамськими власниками. Сьогодні — та ж сама практика.
Проте найбільш вражаючим результатом цього розслідування виявилось те, що серед покупців такого лісу було виявлено фірми-мільйонери, до яких входять три найбільших виробники дерев’яних панелей у світі, найбільша у світі паперова компанія та друга за розміром на європейському ринку компанія-виробник пиломатеріалів. Власники цих фірм — одні з найбагатших людей Європи.
До запровадження Україною мораторію на експорт лісу-кругляку на початку 2017 року найбільшим покупцем української деревини була австрійська лісопильня Holzindustrie Schweighofer — компанія, яка «прославилась» закупівлею нелегального румунського лісу. На величезні деревопереробні підприємства, розташовані одразу за румунським кордоном, було спрямовано до 70% української деревини, яка експортувалася до Європи.
Earthsight виявила, що дочірня компанія концерну Schweighofer, яка здійснювала переважну більшість поставок до 2016 року включно, має безпосередній стосунок до кримінальної справи, порушеної проти колишнього голови Держлісагентства України Сівця.
Schweighofer — далеко не єдиний покупець української деревини із ЄС, який згадується в судових справах стосовно незаконних лісоматеріалів. Румунська дочірня компанія концерну JAF, лідер центральноєвропейського ринку із гуртового продажу пиломатеріалів, причетна до однієї з найскандальніших українських кримінальних справ, пов’язаних з експортом деревини й порушених у Львівській області 2016 року. У цій справі йдеться про те, що корумповані українські можновладці сприяли вивезенню незаконно зрубаної деревини.
Матеріали судової справи свідчать, що JAF отримувала деревину за сприяння одного із розробників кримінальної схеми. Після того як Earthsight повідомила про це керівництво JAF, компанія категорично відмовилася від подальшої співпраці з зазначеним постачальником.
Із запровадженням мораторію на експорт лісу-кругляку обсяги закупівель знизилися, і найбільшим європейським імпортером української деревини стала компанія Egger — другий у світі виробник дерев’яних панелей, які використовуються в будівництві й для виробництва бюджетних меблів. Назва компанії Egger, так само як і Schweighofer, фігурує в масштабному кримінальному розслідуванні за фактом корупції в Житомирській області, яка є однією із провідних за обсягами виробництва пиломатеріалів. Про Egger тут, власне, згадано як про компанію, яка закуповувала нелегально здобуту деревину, що її продавали посадовці державного лісового господарства за цінами, нижчими за ринкові, через мережу фіктивних фірм-посередників.
Деякі з держлісгоспів, які постачають незаконний ліс зазначеним компаніям, також опинилися в епіцентрі скандалу довкола нелегального видобутку бурштину, що буквально спустошує українське Полісся. При тому розслідування Earthsight свідчить, що найбільші покупці були більш схильні закуповувати деревину в держлісгоспах, чия діяльність далека від законної, аніж у їхніх конкурентів з меншими за обсягами поставками.
Виступаючи на засіданні Надзвичайний та Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні Герміне ПОППЕЛЛЕР наголосила, що її країна готова надавати експертну допомогу Україні в питаннях лісового господарства.
Вона також наголосила, що Європейський Союз та Австрія виступають за скасування мораторію на вивезення лісу-кругляку і проти запровадження мораторію на експорт із України інших видів деревини, оскільки це не лише позбавляє Україну джерела прибутку, а й не відповідає нормам ВТО і суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Хоч насправді це не так.
Україна справді має зобов’язання в межах СОТ, Зони вільної торгівлі та інших угод. Однак у системі міжнародного торговельного права можливі винятки, аргументовані екстраординарними умовами. Як, скажімо, загроза екологічної катастрофи. Таким винятком, власне, й був мораторій, коментував «Дню» експерт у сфері міжнародної торгівлі громадської організації «Центр розвитку ринкової економіки» Ігор ГУЖВА. Не було б мораторію, був би офіційний експорт на мільйони кубів, продовжує експерт. А це означає постачання сировини в необробленому вигляді, відтік робочої сили та, відповідно, інвестицій із України.
«Для того щоб заробити 100 мільйонів доларів, нам будуть потрібні сотні ешелонів деревини. Якщо ми тут зробимо дощечку, то лісу споживатиметься набагато менше. Готова продукція — це вже тисячі доларів порівняно з продажем необробленої деревини», — аргументую Гужва.
Цікаво, що керівництво Держлісагентства та МінАПП було відсутнє на круглому столі у ВРУ. Але Держлісагентство уже раніше заявляло про «непрофесійність» дослідження Earthsight.
«Я не можу погодитися з тим, що до корупції причетна держава. Абсолютно неправдиве твердження. У який спосіб? Невже держава видає якісь злочинні укази, постанови чи рішення, які спонукають до корупції? Якщо лунають звинувачення, то вони повинні бути чіткими і мати конкретного адресата. У зазначеному дослідженні я не зустрів конкретних звинувачень, вони загальні, розмиті й необґрунтовані. Цифри, що наведені там, м’яко кажучи, потребують серйозної корекції. Автори ніколи не були в Україні й не стикалися, як на мене, з українськими реаліями, а свої висновки писали на основі якихось інтернет-статей, бо я дивився список джерел: із більш ніж 400 посилань переважають повідомлення преси чи інтернет-видань. І в самому тексті так званого дослідження дані щодо нелегального експорту навіть не відповідають даним на графіках, які в ньому опубліковані», — заявив у інтерв’ю агентству Укрінформ заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир БОНДАР.
«У країнах, де здійснюються реформи, такі дослідження і критика стимулюють до розв’язання проблем та системних реформ. В Україні — мовчанка», — прокоментував реакцію профільних відомств народний депутат України, секретар комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап ЄДНАК. Але він з колегами не має наміру здаватися. «Будемо надалі тиснути!» — бадьоро підсумував він.
Алла Дубровик-Рохова
6 листопада, 2018 - 17:09
Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика:
Економіка
Газета:
№201, (2018)
0 коммент.:
Дописати коментар