Президентська сила у «парламенті» краю перебуває в меншості і налічує 13 «бійців». Досвідченого політика, який свого часу носив значок нардепа, а також був головою облдержадміністрації, обрано в окрузі № 32 (Ратнівський район). На сесійні засідання йому доводиться приїжджати зі столиці, адже нині він займає посаду заступника голови Держагентства лісових ресурсів України
Облрада має вирішувати життєво важливі проблеми регіону, решта — відповідальність місцевих громад
— Верховна Рада ухвалила держбюджет. Коли, на вашу думку, варто очікувати прийняття обласного кошторису, які проблеми можуть виникнути на цьому шляху?— Поки у підготовці до ухвалення обласного бюджету я не бачу жодних «підводних каменів». Депутати працюють у комісіях. Державний був прийнятий вчасно, тому облраді вистачає часу. Втім, якби виникли якісь колізії (таке вже траплялося), то можемо бути впевнені, що бюджетна сфера забезпечена заробітною платою, виплачуватимуться усі захищені державою статті. Жодної катастрофи не станеться.
— Згідно з вашим звітом, торік серед іншого ви переймалися ремонтом дитсадка, системи опалення у школі, будівництвом соціального житла. Все це проекти, що реалізуються за кошти платників податків, і тут виникає питання розподілу пріоритетів. Як ви його для себе вирішуєте?— Ще працюючи головою облдержадміністрації, вважав і вважаю, що місцеві ради мають спиратися насамперед на власні бюджети. 50 відсотків видатків обласної скарбниці, а то й більше, має бути спрямовано на об’єкти обласної комунальної власності, про які ніхто, крім нас, не подбає. Мені приємно, що мої колеги повертаються до цієї політики. Є об’єкти та напрямки, які потребують першочергової уваги: знакові проекти, довгобуди, які необхідно завершувати, а вже потім братися за нові ініціативи. На жаль, значна частина депутатів не дотримується цього принципу, часто наполягає, що кошти варто розподілити по округах, а стратегічні об’єкти фінансувати за залишковим принципом. Я впевнений, що цей підхід неправильний — втім добре, що й облдержадміністрація, і керівництво облради це розуміють.
На Волині від видобутку бурштину пошкоджено 16 гектарів лісу, а на Рівненщині — 4000.
— Чимало ваших запитів стосувалося ремонту доріг, і з цим звертаються чи не всі обранці. Як нині оцінюєте ситуацію на волинських шляхах? Хто має подбати про розбиті дороги в районах і селах області?— Логіка розвитку органів місцевого самоврядування передбачає, що варто розподілити не лише ресурси, а й відповідальність. Нині територіальні громади отримали додаткове фінансування через систему субвенцій, систему прямих надходжень: податків, що збираються на місцях. Тому питання місцевих доріг мають вирішувати самі ж громади, фінансуючи їхнє відновлення з власних бюджетів. Зрозуміло, що коштів не вистачає. Отож варто насамперед подбати про наповнення скарбниць, формувати базу надходжень. На жаль, досвід показує, що голови цим не займаються або ж роблять це дуже інертно, часто не хочуть сваритися з людьми, бояться, скажімо, обкласти податком на нерухомість, бо це, мовляв, позначиться на популярності. Щодо стану доріг, то, думаю, волиняни погодяться, що за основними напрямками шляхове покриття належно відновлено: дороги на Львів, Київ, Володимир-Волинський та Ковель у пристойному стані. Між селами, в містах, у районах, звісно, є проблеми.
На здоровий глузд депутатів під час виборчої кампанії залишається лише сподіватися
— Невдовзі президентські вибори. Як, на вашу думку, це позначиться на роботі обласної ради, адже місцеві обранці, хоча й не мають повноважень ухвалювати політичні рішення, представляють певні партії, а відповідно – і кандидатів на головну посаду в країні?— На жаль, політична складова в роботі облради досить висока, тому напередодні виборів багато господарських питань стануть заручниками партійних інтересів. Думаю, що конструктиву буде менше. Сподіваюся, щоб хоча б під час ухвалення важливих для області доленосних рішень ми зуміємо домовитися, знайти компроміс.
— А цей депутатський склад здатний домовлятися та хоча б частково ігнорувати інтереси політичних штабів?— Це залежить від ключових гравців облради: чим більше вони будуть налаштовані на компроміс, тим ситуація в представницькому органі краю ставатиме стабільнішою. Я вірю у здоровий глузд, але поки що це лише сподівання.
— Ваша фракція перебуває у політичній меншості, чи є у вас змога впливати на прийняття рішень?— Як казав Черчилль, демократія — погана форма правління, однак нічого кращого людство наразі не придумало. Більшість завжди має більше прав порівняно з меншістю. Це природно. Втім, вона бере на себе вирішення всіх питань і несе за це відповідальність. Якщо більшість далекоглядна, мислить стратегічно, то враховує думки меншості в ухваленні рішень. На жаль, в обласній раді цього скликання спершу не дотримувалися такого принципу, лише з часом трішки почали дослухатися, хоча й досі «шапкозакидання» є, мовляв, ми все знаємо, все вирішимо, нам ніхто не потрібен. Я впевнений, що це неправильно, адже кожен депутат представляє позицію своїх виборців, і її потрібно враховувати.
Волиняни вберегли ліс від «бурштинової чуми»
— Цієї осені протестувальники, серед яких були й ваші колеги по депутатському корпусу, вимагали відставки керівників обласного управління лісового і мисливського господарства. Прокоментуйте ситуацію як обранець громади й водночас як заступник голови Держагентства лісових ресурсів України.— Якщо є критика і, звісно, коли вона конструктивна, то це напрямок, у якому варто вдосконалюватися, над ним працювати. Я достатньо високо оцінюю роботу керівників обласного управління, адже маю змогу порівняти ситуацію в різних регіонах. Не буду приховувати проблеми, виправдовувати помилки, адже вони є, зокрема у підборі кадрів. Втім, я не почув переконливих аргументів щодо звільнення очільників відомства. Коли це було справді доречно, такі рішення ухвалювалися. Багато хто думає, що на місці начальника обласного управління можна лише «загрібати» ресурс, проте вони не бачать реальної роботи. Давайте проаналізуємо розмір заробітної плати, рівень розвитку підприємств, звернемо увагу, що на Волині від видобутку бурштину пошкоджено 16 гектарів лісу, а на Рівненщині — 4000, і є ще багато інших маркерів, які вказують, що в області лісівники добре працюють на своїх посадах.
Ми ніколи не зможемо віддати їм борг
— У країні війна, понад дві сотні волинських сімей втратили своїх рідних. Наскільки добре організована в області системна підтримка цих людей, а також захисників, що повернулися з фронту?— Ми ніколи і, на жаль, нічим не зможемо компенсувати втрату українцям, у яких війна забрала близьких людей, чи захисникам, котрі втратили своє здоров’я на фронті. Тому скільки б не було організовано допомоги, вона буде недостатньою. Вважаю, що влада — і центральна, і регіональна — завжди повинна мати в полі свого зору сім’ї наших героїв, особливо їхніх дітей, і підтримувати їх. Безперечно, взяти цих людей на повне державне утримання доволі складно. Але забезпечити всі нагальні їхні потреби ми зобов’язані. У лісівничій галузі ми налаштовуємо так керівників, щоб сім’ї усіх працівників, які пішли захищати Україну, були охоплені особливою увагою.
Леонід ОЛІЙНИК
