Штучні ялинки й сосни так і не склали справжньої конкуренції живим деревам, які ще вчора росли на свіжому повітрі. І хоч ліси в ці дні посилено охороняють
, а спійманому на гарячому «зеленому» браконьєру загрожує чималий штраф, стихійні ялинкові базари пропонують товар на будь-який смак і розмір гаманця.
Opinion вирішив зʹясувати, як саме зелені красуні потрапляють на стихійні ринки, хто їх туди привозить і як борються з лісовим браконьєрством ті, хто повинен це робити.
Продаж ялинок нині – звичайний бізнес. Дерева для цього вирощують спеціально. Та має цей зелений бізнес, як той Янус, два «лики»: офіційний шлях від лісу до точки продажу й неофіційний, із використанням «сірих» схем. Самі точки продажу теж є легальні й стихійні.
«Зелені» браконьєри
Хоч кількість зрубаних саме браконьєрами ялинок жахливою назвати важко, хвою на продаж рубали й рубають. Трапляється, що до схем причетні ті, хто повинен ялинки захищати. Торік на Івано-Франківщині правоохоронці піймали чотирьох лісівників, які, одержавши 15 тис. грн хабара за «дозвіл» на порубку й вивезення хвойних дерев, продавали чергову партію ялинок. Займалися цим головний лісничий одного з районних лісгоспів і майстри лісу з кількох лісництв. Окрім грошей, у правопорушників вилучили підроблені самоклейні етикетки, номерів яких не виявилося в Єдиній системі електронного обліку деревини. За цією схемою чоловіки зуміли продати майже 400 дерев, завдавши збитків щонайменше на 150 тис.грн.
Зазвичай, зрубані таким чином дерева потрапляють на стихійні ялинкові базари. В Одесі один із них на Новому ринку. За невеличку сосонку правлять 250 грн, а дерева більші, ніж два метри, «тягнуть» на тисячу. Продавці кажуть, що привезли їх з Волині, та ні бирок на них немає, ні документів у продавців теж. Є схожі стихійні зелені базари й у інших районах міста.
Але кожен лісівник стверджує, що в них усе в порядку – рейдові бригади в посиленому складі, разом із поліцейськими й екологічними інспекторами, систематично обходять лісові ділянки. Браконьєрів не знаходять: мовляв, ті перейнялися чималим штрафом.
Скажімо, лісогосподарські підприємства Житомирщини офіційно продають біля лісництв, розсадників, на рекреаційних майданчиках, на ринках у містах і селищах. В обласному управлінні лісового та мисливського господарства стверджують, що цього року можуть реалізувати півмільйона хвойних, попри те, що в попередні роки в них купували не більше 50 тис. дерев. Ціна – залежно від висоти – коливається від 45-ти до 200 грн і майже однакова в усіх областях України, де вирощують ялинки. Середня ж вартість, кажуть лісівники, 60-70 грн. Найцікавіший варіант, який вони пропонують останніми роками своїм покупцям, – ялинки в горщиках, які навесні потім можна висадити у своєму дворі.
Екологічно чиста комерція
Плантаційне вирощування новорічної продукції, за словами голови Товариства лісівників України
Юрія Марчука, – це нормальний бізнес без шкоди для природи. У середньому щороку в нашій країні заготовлюється близько мільйона новорічних деревець. Це ялинки, сосни й ялиці. Щоб виростити таку кількість матеріалу, пояснює лісівник, потрібно 300-400 га землі. Оскільки ялинка до досягнення нею комерційного стану росте 3-4 роки, треба мати чотири поля сівозміни для того, щоб мати обіг постійно.
Сьогодні є низка підприємств, які вже організували вирощування ялинок винятково на комерційній основі. Кожна така ялинка, переконує Юрій Марчук, має свою електронну адресу, яка дає змогу переконатися, легальна вона чи ні. «Та найголовніше, що ця ялинка є екологічно чиста. Якщо ви ставите її у своїй хаті, будьте певні, що вона не має у своєму складі різних хімічних елементів, які можуть зашкодити вам і вашій родині».
Незаконна вирубка хвойних дерев, якщо порівнювати її з офіційною, у цей період насправді мізерна, запевнив Opinion і директор Київського еколого-культурного центру
Володимир Борейко. Еколог переконаний, що саме легальна вирубка ялинок, сосен і ялиць, яку перетворили на бізнес, завдає шкоди і природі, і здоров’ю людей. Він нагадує, що наша країна й так має невисоку лісистість, тож дерева потрібно захищати, а не вирубувати; щоб вони тиждень-два постояли в квартирі чи будинку, а потім опинилися на смітнику.
У лісах «працюють» браконьєри-невидимки?
У Сумському обласному управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що в передноворічний період патрулюють ліси в посиленому режимі. Задля цього створили 76 рейдових бригад, куди ввійшло майже 250 чоловік, які вже провели майже сотню рейдів. За словами заступника начальника відділу лісового господарства
Олександра Бані, «порушників лісового законодавства поки що не виявлено». Цікаво, як зелені деревця з’являються на стихійних базарах, якщо браконьєрів не зустрічають?
До речі, торік у передноворічний період на Сумщині зареєстрували аж 16 випадків вирубування хвойних дерев. Це аж 1 394 грн адмінштрафів і 5 624 грн заподіяної лісу шкоди (у стільки оцінено самі зрубані деревця), тож загалом було відшкодовано 7 018 грн.
На Закарпатті, як повідомили Opinion в обласному управлінні лісового й мисливського господарства, лісівники виростили на спеціальних новорічних плантаціях площею понад 23 га майже 23 тис. ялиць, ялин і сосен. Запевнили нас і в тому, що нині посилено пильнують новорічні деревця. «Із початку грудня сформовано 55 рейдових бригад, які цілодобово охороняють хвойні насадження, чергують на трасах, – повідомила виданню прес-секретарка управління
Юлія Давидова. – Саме зараз у нас триває операція “Збережи ялинку”, яка лісогосподарськими підприємствами проводиться щороку, маючи на меті дотримання норм і лімітів заготівлі новорічних ялинок, рейдові перевірки з виявлення незаконних рубок і перевезення новорічних ялинок, а також контроль за дотриманням правил торгівлі, законності продажу і придбання новорічних ялинок у населених пунктах області».
До цього часу вже провели майже 70 рейдів, які триватимуть майже до середини січня. Так, як і на Сумщині, поки теж не виявили жодного порушника. За словами Юлії Давидової, зараз уже мало хто без дозволу ризикує спилювати ялинки, побоюючись чималого штрафу. Так, за зрубане дерево можна заплатити від 255 до 510 грн, плюс ще й вартість самого деревця, яка обраховується залежно від діаметра стовбура. Розміри штрафів залежать і від того, де саме браконьєри примудряються зрубати дерево: в експлуатаційному лісі, захисному чи лісі природно-заповідного фонду. А ось торік на Закарпатті упіймали аж… 18 порушників, які зрубали по одному деревцю! Браконьєрам довелося сплатити 1 530 грн адміністративного штрафу та відшкодувати 7 186 грн збитків, завданих державі.
На Київщині теж браконьєри ходять іншими стежками, аніж рейдові бригади. Як повідомила Opinion провідний спеціаліст відділу технічної політики та охорони праці Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства
Людмила Шрамкова, торік упродовж новорічно-різдвяних свят ці бригади виявили аж 40 зрубаних дерев, при цьому було накладено 2 465 грн штрафів (сплачено тільки 2 380 грн). Шкоду, заподіяну лісу (фактично вартість зрубаних дерев), оцінили в 15 970 грн, відшкодовано було 11 180. Цього року люди з сокирами на очі лісовим охоронцям (а в області нині працює 70 рейдових бригад із 4-5 чоловік) зовсім не трапляються: піймали двох браконьєрів, кожен із яких зрубав по деревцю. Вони вже сплатили за це 1 076 грн.
У підпорядкуванні управління 16 лісгоспів, і в кожному на спеціально відведених плантаціях вирощують на продаж сосни і ялинки, висаджуючи щороку на 16 га майже 80 тис. сіянців хвойних порід. Нині, зазначає фахівець, пропонують на продаж 12-15 тис., за потреби можуть збільшити обсяг до 32 тис., але навряд чи стільки комусь знадобиться: торік – на власних торгівельних майданчиках при лісництвах (адреси і прайс є на сайті) – реалізували всього 7 800 штук, отримавши за них 640 тис. грн. Працюють зазвичай із гуртовиками, хоч продають і по одному деревцю, але власних торгових точок у Києві не мають. «За свої сосни і ялинки ми виручаємо невеликі гроші, але це наповнення бюджету, із них сплачуються всі податки, – каже Людмила Шрамкова, – і ми гарантуємо, що вони екологічно чисті».
До речі, останнім часом ялинки почали вирощувати на продаж… у селах. Прямо на власному городі заповзятливі люди організували ялинкову плантацію. Купують у лісгоспі дворічні саджанці, а коли через 2-3 роки вони виростають до комерційного вигляду, беруть довідку в сільраді, що то їхні власні дерева, зрубують і везуть продавати. Кажуть, на 40 сотках чудово росте 600 штук ялинок, а саджанці насправді коштують копійки.
«Вам, пані, ялицю чи мене?!»
Та що б там не казали лісівники, хвойними торгують, хто де зміг прилаштуватися. Сільськогосподарська ярмарка на одному з масивів Києва. Збоку притулився бусик, а до нього – розкішні ялиці понад 2 м заввишки. Скільки коштують і звідки приїхали, запитаю. Продавець лаконічний: 900 грн, із Закарпаття. За зібрані з гіллячок просив від 50-ти до 250 грн. Не знаю, де і як він їх придбав, але жодної бирки на деревах не побачила. Єдиний доказ, того, що дерева з Карпат, – специфічна гуцульська вимова молодика.
Ще одна точка – біля залізничної станції «Борщагівка». Зазвичай продаж стартував саме на День святого Миколая. Та цього року деревця зʹявилися вздовж моста на тиждень раніше – їх сюди привозять приміськими електричками. А саме 19 грудня при виході з підземного переходу біля зупинки швидкісного трамвая галявину обліпили бусики й легковики на євробляхах із причепами.
Серед продавців в основному кремезні чоловіки середнього віку, причому не всі слов’янської зовнішності. «Звідки ви, хлопці?» – цікавлюсь. «Ялинки – із Закарпаття.Чи вам, пані, таки ми треба?!» – посміюючись у дідпанасівські вуса, каже той, що стоїть найближче, а решта відверто регочуть. Цікавлюся ціною їхнього «товару». За розкішну ялицю заввишки трохи більше 2 м просили 600 грн, метрова сосонка із кривуватим стовбуром і жовтуватою хвоєю – сотня, а зібрані з гілочок деревця на круглих підставках – по 200. До речі, серед дерев, які було виставлено на продаж, бирку я побачила тільки на одному.
Ще одна схожа точка є біля станції метро «Дорогожичі». Там хвойні дерева розкидано просто на тротуарі. Ціни стартують із 200 грн. Продавці переконують, що товар цілком легальний (бирок на стовбурах не видно) й кажуть, що привезли деревця з Чернігівщини, і загалом мають чотири точки продажу: ще одну поряд і дві – біля метро «Лукʹянівська». Натомість у КМДА настроєні рішуче боротися (принаймні на словах) з усіма нелегальними торговцями. Мовляв, їм усім буде видано приписи, після чого самі точки продажу буде демонтовано, а штраф за порушення для фізичної особи становить 800 грн. Київські чиновники не розуміють, навіщо наражати себе на ризик штрафу, якщо реалізувати головний новорічний атрибут можна легально на одному зі 190 майданчиків, які працюють у столиці.
Проте на офіційному рівні стверджуть, що браконьєри не проблема, бо їх насправді мало. Скажімо, цього року, як повідомили Opinion у прес-службі Держлісагентства України, у підпорядкованих агентству лісгоспах (а це 73 % лісового фонду країни) уже проведено понад 3,5 тис. рейдів, при цьому виявлено трохи більше 400 зрубаних деревець і складено 235 адміністративних протоколів. На порушників накладено майже 13 тис. грн штрафів, із яких понад 10 тис. уже сплачено. А ось самі зрубані дерева оцінено майже в 74 тис. грн, із яких відшкодовано 32 тис.
Та зважаючи на численну кількість стихійних зелених базарів, доходиш висновку, що або не дуже добре ловлять, або загалом налагоджено схему, за якою хвоя й потрапляє на такі от торжки. Одна зі схем, за словами свідків, виглядає приблизно так: більшість ялинок, які опиняються на стихійних ринках, таки крадені. «Бізнесмени», знають, у яке село треба загнати «КамАЗ» чи бусик – і самі люди, власне, і натаскають йому ялинок, зрубаних у найближчому лісі, за копійки.
«Якщо ми купуємо ялинку, яка не має електронного маркування, не має відповідного обліку в системі, то дуже ризикуємо, – пояснює голова Товариства лісівників України. – Звідки ця проблема? Це якраз та проблема самосівних лісів, які з’явилися на закинутих сільськогосподарських паях, яких особливо багато на Поліссі. За різними оцінками, таких лісів декілька сотень тисяч гектарів, і там багато самосівної сосни, яка у віці від 4 до 10 років. Саме там її заготовляють, завозять на залізничні станції, а вже біля таких станцій і утворюються стихійні ринки».
На думку ж
Андрія Плиги, координатора волонтерів WWF в Україні, порушення починаються із самої заготівлі нібито офіційних новорічних ялинок. Будь-який підприємець може придбати ялинки для продажу в лісгоспі. Лісгосп видає йому документ про купівлю й походження ялинок із цього лісгоспу й бирки, чіпляючи їх на спиляні дерева, щоб унеможливити подальші махінації. Та, насправді, найчастіше бирки видаються просто окремо від дерев. Тож, домовившись за відповідну суму, підприємці можуть купувати в лісгоспі більшу кількість ялинок, ніж зазначено в документах і видано ялинкових «паспортів». Навряд чи хтось рахуватиме їх у кузові «КамАЗа». Підприємці, каже волонтер, потім виставляють на продаж дерева без бирок, показуючи їх покупцям або поліції лише на вимогу. Іноді бирки навіть є на деревах, але вони не закріплені довкола стовбура, а просто почеплені на гілки: покупець забирає деревце, а продавець бирку, щоб почепити її на гілку іншого дерева. Ще можуть бути підробленими самі бирки. Тож система електронного обліку навряд чи спроможна гарантувати легальну реалізацію новорічних дерев.
Та лісівники переконують, що новорічно-різдвяний продаж ялинок, якщо він відбувається за всіма правилами, насправді лісові не шкодить. Мовляв, від штучних може бути більше шкоди, ніж радості. Та якось боляче дивитися, як упродовж січня на смітники сотнями викидають вчорашні зелені красуні, які за одну ніч перетворюються на непотріб. Може, якщо вже дуже хочеться хвойного аромату в оселі, таки обмежитися тільки кількома гілочками? У будь-якому випадку я так роблю вже років із 10.
Текст: Лариса Вишинська
