Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини

Верховна Рада України

29 ГРУДНЯ 2018, 12:00 (Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України)


Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України Комітет з питань бюджету розглянув 76 законопроектів.

Згідно з ухваленим рішенням, 26 законопроектів не мають впливу на показники бюджету; 50 законопроектів мають вплив на показники бюджету (36 законопроектів мають безпосередній вплив (у тому числі, 33 - зменшують надходження та/або збільшують витрати) 3 - збільшують надходження та/або зменшують витрати та 14 законопроектів мають опосередкований вплив). При цьому 5 законопроектів містять положення, які потребують узгодження з бюджетним законодавством і щодо них додатково пропонуються рекомендації профільному комітету.

1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів

1.1. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо вимог до місця проживання кандидата в народні депутати України)" (р. №9246 від 30.10.2018, н.д. Мураєв Є.В.);

1.2. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС" (р. №9152 від 02.10.2018, н.д. Литвин В.М.);

1.3. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо обов'язковості будівництва об'єктів громадського обслуговування населення соціальної сфери)"(р. №9118 від 21.09.2018, н.д. Суслова І.М., Ричкова Т.Б., Бабак А.В., та інші.);

1.4. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору" (р. №9275 від 07.11.2018, н.д. Вінник І.Ю., Білозір О.В., Матузко О.О., Чорновол Т.М., та інші.);

1.5. Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких термінів, понять та особливостей обліку" (р. №9158 від 03.10.2018, н.д. Тетерук А.А., Котвіцький І.О., та інші.);

1.6. Проект Закону "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо скорочення часу стоянки потягів для проведення митного контролю" (р. №9242 від 26.10.2018, н.д. Довгий О.С.);

1.7. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо припинення структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи)" (р. №9247 від 30.10.2018, н.д. Мураєв Є.В.);

1.8. Проект Закону "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги" (р. №9254 від 01.11.2018, Кабінет Міністрів України);

1.9. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" (р. №9132 від 28.09.2018, Кабінет Міністрів України);

1.10. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо посилення охорони природно-заповідних територій"(р. № 9134 від 28.09.2018, н.д. Луценко І.В.);

1.11. Проект Закону "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту" щодо збільшення перехідного періоду імплементації статті 7 (Мова освіти)" (р. №9287 від 09.11.2018, н.д. Співаковський О.В., Кремінь Т.Д., та інші.);

1.12. Проект Закону "Про внесення змін до Розділу VІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" щодо перенесення терміну введення в дію" (р. №9284 від 09.11.2018, н.д. Колганова О.В., Кириченко О.М., та інші.);

1.13. Проект Закону "Про ратифікацію Угоди між Україною та Литовською Республікою про внесення змін і доповнень до Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення" (р. №0201 від 02.10.2018, Президент України);

1.14. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям"(р. №9161 від 04.10.2018, н.д. Береза Ю.М., Шевченко О.Л.);

1.15. Проект Закону "Про мораторій на скорочення мережі відділень національного оператора поштового зв'язку" (р. №9128 від 27.09.2018, н.д. Тимошенко Ю.В., Євтушок С.М.);

1.16. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку космічної діяльності та залучення інвестицій в космічну галузь України"(р. №9219 від 18.10.2018, н.д. Тетерук А.А.);

1.17. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (р. №8462 від 08.06.2018, Кабінет Міністрів України);

1.18. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги""(р. №8462-1 від 26.06.2018, н.д. Семенуха Р.С.);

1.19. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (р. №8462-двід 18.10.2018, н.д. Данченко О.І.);

1.20. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо забезпечення неможливості призначення непрофесійного Генерального прокурора" (р. №9149 від 01.10.2018, н.д. Савченко Н.В.);

1.21. Проект Закону "Про внесення зміни до статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів до Ради суддів України"(р. №9243 від 26.10.2018, н.д. Геращенко А.Ю.);

1.22. Проект Закону "Про внесення змін до Законів України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та "Про державну службу" щодо відрядження до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів""( р. №9167 від 04.10.2018, Кабінет Міністрів України);

1.23. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо заборони реклами алкогольних напоїв"(р. №9147 від 01.10.2018, н.д. Шпенов Д.Ю.);

1.24. Проект Закону "Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА" (р. №0198 від 05.09.2018, Кабінет Міністрів України);

1.25. Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення повноважень прокурора при оскаржені постанов у справах про адміністративні порушення, пов'язані з корупцією" (р. №9135 від 28.09.2018, н.д. Луценко І.В.);

1.26. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб'єктів декларування)" (р. №9148 від 01.10.2018, н.д. Попов І.В., Буглак Ю.О., Матейченко К.В., та інші.).

2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів

Безпосередній:

такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.1 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення розміру допомоги"(р. №9145 від 01.10.2018, н.д. Королевська Н.Ю., Бойко Ю.А., Вілкул О.Ю., та інші.);

2.2 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу" щодо Національного військового меморіального комплексу" (р. №9170 від 05.10.2018, Кабінет Міністрів України);

2.3 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо підстав дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради"(р. №9178 від 05.10.2018, н.д. Федорук М.Т., Денисенко В.І., Куліченко І.І., Бурбак М.Ю., та інші.);

2.4 Проект Закону "Про зміну меж районів Чернігівської області" (р. №9277 від 08.11.2018, н.д. Амельченко В.В., Федорук М.Т., та інші.);

2.5 Проект Закону "Про зелені насадження міст та інших населених пунктів" (р. №9112 від 21.09.2018, н.д. Дирів А.Б., Береза Б.Ю., та інші.);

2.6 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо права територіальних громад використовувати відновлювальні джерела енергії)" (р. №9111від 20.09.2018, н.д. Міщенко С.Г.);

2.7 Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю та оподаткування операцій, пов'язаних з проведенням загальнообов'язкового медичного страхування" (р. №9164 від 04.10.2018, н.д. Шипко А.Ф., Бахтеєва Т.Д., Дубіль В.О., Карпунцов В.В.);

2.8 Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збереження лісів та підтримання підприємств лісової галузі)" (р. №9245 від 30.10.2018, н.д. Мураєв Є.В.);

2.9 Проект Закону "Про внесення змін до статті 273 Податкового кодексу України щодо скасування подвійного оподаткування лісових земель" (р.№ 9276 від 08.11.2018, н.д. Бублик Ю.В.);

2.10 Проект Закону "Про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування відеотюнерів цифрового наземного (ефірного) телерадіомовлення" (р. №9131 від 28.09.2018, Кабінет Міністрів України);

2.11 Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення ліків для населення"(р. №9146 від 01.10.2018, н.д. Королевська Н.Ю., Бойко Ю.А., Вілкул О.Ю., та інші.);

2.12 Проект Закону "Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо сприяння оздоровленню населення" (р. №9278 від 08.11.2018, н.д.Матвієнко А.С., Довбенко М.В., Лопушанський А.Я., та інші.);

2.13 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні щодо покращення умов пенсійного забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей Небесної сотні" (р. №9154 від 03.10.2018, н.д. Лопушанський А.Я., Довбенко М.В.);

2.14 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб з інвалідністю" (р. №7209-1 від 02.11.2017, н.д. Королевська Н.Ю., Солод Ю.В.);

2.15 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб з інвалідністю, осіб, які не мають права на пенсію, зниження пенсійного віку для деяких категорій осіб"(р. №7532 від 30.01.2018, н.д. Рабінович В.З.);

2.16 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки" (р. №8593 від 12.07.2018, н.д. Яценко А.В.);

2.17 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (р. №9184 від 09.10.2018, н.д. Вілкул О.Ю., Колєсніков Д.В., Гальченко А.В., Павлов К.Ю.);

2.18 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім'ям з дітьми" (р. №9205-1 від 31.10.2018, н.д. Королевська Н.Ю., Солод Ю.В.);

2.19 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту суспільної моралі та традиційних сімейних цінностей" (р. №9183 від 09.10.2018, н.д. Вілкул О.Ю.);

2.20 Проект Закону "Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України"(р. №9268 від 07.11.2018, н.д. Кужель О.В.);

2.21 Проект Закону "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників" (р. №9220 від 18.10.2018, н.д. Бакуменко О.Б., Лабазюк С.П., Юрчишин П.В., та інші.);

2.22 Проект Закону "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про ветеринарну медицину" (щодо встановлення надбавок за вислугу років)" (р. №9189 від 10.10.2018, н.д. Івченко В.Є.);

2.23 Проект Закону "Про комбатантів України"(р. №9181 від 09.10.2018, н.д. Третьяков О.Ю., Загорій Г.В., Гаврилюк М.В., та інші.);

2.24 Проект Закону "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (р. №8457 від 08.06.2018, н.д. Геращенко А.Ю., Сташук В.Ф., Кривошея Г.Г., Маркевич Я.В., та інші);

2.25 Проект Закону "Про особливості трансформації ринку електричної енергії" (р. №9079 від 13.09.2018, н.д. Южаніна Н.П., Бандуров В.В., та інші.);

2.26 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення престижності праці педагогічних працівників)" (р. №9175від 05.10.2018, н.д. Лабазюк С.П., Головко М.Й., та інші.);

2.27 Проект Закону "Про зміну меж районів Миколаївської області" (р. №9279 від 08.11.2018, н.д. Вадатурський А.О., Федорук М.Т.);

2.28 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях"(р. №9239від 24.10.2018, н.д. Денисенко А.С.).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.29 Проект Закону "Про місцеві вибори" (р. №9100-1 від 02.10.2018, н.д. Черненко О.М., Гопко Г.М., Сидорович Р.М.);

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 2, 4, 20, 22, 110 та глав 6 і 8);

2.30 Проект Закону "Про облігації фондів місцевого розвитку" (р.№9023 від 27.08.2018, н.д. Довбенко М.В., Матвієнко А.С., та інші.);

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення (зокрема, статті 2, 18 і 19 та підпункт 2 пункту 2 розділу V) у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статтей 13, 17, 43 і 46).

2.31 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо встановлення та затвердження прожиткового мінімуму"(р. №8193-1 від 10.04.2018, н.д. Королевська Н.Ю., Солод Ю.В.);

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статті 7 та глави 6 Бюджетного кодексу України із урахуванням зазначених рішення Комітету з питань бюджету та експертного висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту (у частині положень щодо порядку та термінів складання проекту Державного бюджету України).

2.32 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо відновлення гарантій соціального захисту військовослужбовців)"(р. №9141 від 01.10.2018, н.д. Тимошенко Ю.В., Кожем'якін А.А., Бухарєв В.В.);

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статті 95 Конституції України та статей 2, 4, 7, 23, 30, 51, 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2.33 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки створення нових робочих місць на підприємствах гірничої (гірничо-добувної) промисловості" (р. №9033 від 03.09.2018, н.д. Каплін С.М.).

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень щодо надання державної підтримки гірничим підприємствам за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку з нормами статті 24¹ Бюджетного кодексу України про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.34 Проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, утворених в результаті перетворення державних підприємств" (р. №9120 від 21.09.2018, н.д. Яценко А.В.);

2.35 Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні" (р. №9083-1 від 27.09.2018, н.д. Дерев'янко Ю.Б.);

2.36 Проект Закону "Про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування енергетичного вугілля та антрациту" (р. №9271 від 07.11.2018, н.д. Різаненко П.О.).

Опосередкований

2.37 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (щодо засудження та заборони "російського світу" ("руского міра") в Україні)" (р. №9139 від 28.09.2018, н.д. Шевченко О.Л., Шевченко В.Л., та інші.);

2.38 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо самооподаткування населення" (р. №9187 від 09.10.2018, н.д. Дроздик О.В.);

2.39 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації виборчого права громадян" (р. №9266 від 06.11.2018, н.д. Лапін І.О., Медуниця О.В., Гаврилюк М.В., Бондар М.Л., та інші.);

2.40 Проект Закону "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї" (р. №0202 від 04.10.2018, Кабінет Міністрів України.);

2.41 Проект Закону "Про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України" (р. №9240 від 25.10.2018, Кабінет Міністрів України.);

2.42 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Національну програму інформатизації"" (р. №9166 від 04.10.2018, Кабінет Міністрів України.);

2.43 Проект Закону "Про внесення зміни до Закону України "Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні" щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду" (р. №9115 від 21.09.2018, Кабінет Міністрів України.);

2.44 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення""(р. №9224-1 від 06.11.2018, н.д. Веселова Н.В.);

2.45 Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення""(р. №9224-2 від 06.11.2018, н.д. Семенуха Р.С., Романова А.А., Сисоєнко І.В., Лаврик О.В.);

2.46 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони екстрадиції та посилення правового захисту іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України"(р. №9264 від 06.11.2018, н.д. Шевченко О.Л., та інші.);

2.47 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (р. №8607 від 13.07.2018, Кабінет Міністрів Укаїни);

2.48 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом"(р. №9122 від 21.09.2018, н.д. Вінник І.Ю.);

2.49 Проект Закону "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо забезпечення проведення українських антарктичних експедицій та забезпечення діяльності української антарктичної станції "Академік Вернадський)" (р. №9155 від 03.10.2018, н.д. Лапін І.О.);

2.50 Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції" (р. №9259 від 01.11.2018, Кабінет Міністрів Укаїни);

http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166355.html

Далі...

Лісогосподарські підприємства Рівненщини - головні наповнювачі бюджету області

Лісогосподарські підприємства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства – чи не головні наповнювачі бюджетів різних рівнів в області. За 11 місяців 2018 року вони сплатили до зведеного бюджету 415,614 млн. грн. (за відповідний період 2017 року – 297, 136 млн. грн..), єдиного соціального внеску перераховано 118,236 млн. грн. (проти 91,678 млн грн. 2017 року). Найбільші платники податку – ДП «Сарненський лісгосп» (57,126 млн. грн.), «Костопільський лісгосп» (43,363 млн. грн.), «Соснівський лісгосп» (37,347 млн. грн.), «Клесівський лісгосп» (36,118 млн. грн.), «Березнівський лісгосп» (35,059 млн. грн.).

Усі лісогосподарські підприємства сплачують рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів. За цей рік вона склала 83 млн. грн. Кошти, які були сплачені від рубок головного користування (а це 50 млн. грн.), поділили порівну державний та обласний бюджету. А 33 млн. грн. від рубок формування та оздоровлення лісів отримали бюджети місцевих громад.

Уже сьогодні, зі змінами до системи оподаткування, лісівники Рівненщини роблять прогнози щодо сплати податків у 2019 році.

За нашими підрахунками, у наступному році рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів становитиме 126 млн. грн. Орієнтовно по 28 млн. грн. надійдуть до державного та обласного бюджетів. І майже 50 млн. грн. отримають від діяльності лісогосподарських підприємств місцеві громади, на території яких будуть відбуваватися рубки формування та оздоровлення лісів. За попередніми прогнозами, ще 14 млн. грн. наші лісгоспи сплатять до бюджетів громад плати за землю, які можна буде використати на розвиток новостворених ОТГ. Тому фінансові переваги від діяльності лісогосподарських підприємств очевидні. Звісно, що і лісова галузь загалом є бюджетоутворючою для Рівненської області.

Світлана ГОРОШКО,
працівниця прес-служби
Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.

.. http://www.golos.com.ua/news/88646

Далі...

Волинські лісівники допомогли громаді збудувати зупинку

Окрасою села Прилісне Маневицького р-ну стала новозбудована зупинка, яку спільними зусиллями звели державне підприємство «Городоцьке лісове господарство» та Прилісненська сільська рада, повідомляє прес-служба ВОУЛМГ.

На цій зупинці завжди очікують рейсові автобуси чимало людей, адже через село проходить траса міжнародного значення. Досі люди стояли за будь-якої погоди під відкритим небом. Тож потреба назріла вже давно. А стала реальністю якраз перед новорічно-різдвяними святами. До зупинки підвели електричне освітлення, таким чином забезпечивши якомога комфортніші умови.

Це – далеко не перший приклад дієвої співпраці місцевих лісівників та громади. Чимало планів, які були обговорені під час зустрічей сільських голів місцевих громад та директора ДП «Городоцьке лісове господарство» Віктора Данилюка, вже втілені у життя. А це покращення сільської інфраструктури, допомога в облаштуванні соціально-важливих об’єктів: ремонт доріг, мостів, відновлення приміщень шкіл та храмів, озеленення територій.

Сьогодні, 04:30

http://www.volynpost.com/news/128738-volynski-lisivnyky-dopomogly-gromadi-zbuduvaty-zupynku

Далі...

Магическая сила природы против городской жизни

Жители города чаще страдают от расстройств настроения и тревоги, а также от шизофрении, чем те, кто живет в сельской местности. Люди, которые выросли в городской среде, более чувствительны к стрессу.

Большое количество исследований указывает на успокаивающие и целебные эффекты природы на организм и разум человека.

Многие люди чувствуют внутреннюю тягу к природе, и это логично.

Ваш мозг и тело живут по ее законам — например, по восходу и заходу солнца, а также изменению сезонов, а не подчиняются распорядку рабочего дня.

Поэтому нет ничего удивительного в том, что когда наши чувства воспринимают журчание ручья, роскошный запах земли в лесу или даже вид парка в черте города – в результате мы получаем каскад преимуществ в теле.

Лейф Хауген, наблюдатель за пожарной обстановкой в отдаленном уголке Национального заповедника Флэтхед на северо-западе Монтаны, рассказывает, каково жить в одиночестве в природе, и это опыт, которого многие из живущих в XXI веке лишаются.

В мире, где 70 процентов населения будет проживать в городских районах к 2015 году (и более половины уже это делают), нужно понимать важность присутствия природы в нашей жизни, а также что происходит, когда мы отделяемся от нее.

Городская жизнь связана с тревожностью и расстройствами настроения

Городские жители чаще страдают от расстройств настроения и тревоги, а также шизофрении, чем те, кто живет в сельской местности.

Исследователи из университета Дугласа по психическому здоровью в университете МакГилл в Канаде решили определить, могут ли изменения в нейронных процессах быть в ответе за это.

Они использовали функциональную магнитно-резонансную томографию (fMRI), чтобы проверить мозг 32 здоровых взрослых, которых просили решить сложные математические задачи за определенное время, в течение которого они слышали негативные высказывания.

Те, кто жил в городских условиях, имели увеличенную активность в области миндалин головного мозга, которые ответственны за страх и реакцию на угрозу.

Те, кто жил в городе первые 15 лет жизни, также имели увеличенную активность в передней поясной коре головного мозга, которая помогает регулировать миндалевидное тело. Короче говоря, те, кто вырос в городской среде, были сильнее подвержены стрессу.

В сопроводительной редакционной статье доктора философии Дэниел Кеннеди и Ральф Адольфс из Калифорнийского технологического института объяснили, что городская жизнь, вероятно, влияет на каждого по-разному, и уровень автономии может играть определенную роль в том, сколько стресса она у вас вызывает.

«Существуют различия в предпочтениях людей и их способности справляться с городской жизнью: некоторые чувствуют себя прекрасно в Нью-Йорке, а другие с радостью променяют его на необитаемый остров.Психологи обнаружили, что существенным фактором, отвечающим за эту изменчивость, является воспринимаемая степень контроля над повседневной жизнью.Социальная угроза, отсутствие контроля и субординации вызывают стресс от городской жизни и, вероятно, объясняют значительную часть различий у отдельно взятых людей».

Природа спешит на помощь

Что еще может повлиять на способность замечательно чувствовать себя в городской среде? Доступ к природе. Большое количество исследований указывает на ее успокаивающие и целебные эффекты на организм и разум человека.

Например, исследования, опубликованные в PNAS, показали, что люди, которые совершили 90-минутную прогулку на природе, были менее задумчивы и имели снижение активности нервов в области мозга, связанной с риском психических заболеваний, таких как депрессия (префронтальная кора), чем люди, которые столько же гуляли по городу.

«Эти результаты показывают, что природа в шаговой доступности может иметь жизненно важное значение для психического здоровья в атмосфере быстрой урбанизации», — отметили исследователи.

Другие исследования показали, что даже просмотр изображений пейзажей активирует области мозга, связанные с эмпатией и альтруизмом. Напротив, просмотр городских сцен вызывает приток крови к связанной со страхом миндалине.

«Shinrin-yoku», японский термин «купание в лесу» или время, проведенное в лесу, также важен для физического и психического здоровья, потому что вы вдыхаете полезные бактерии, растительные эфиры и отрицательно заряженные ионы в лесном воздухе.

Проживание близко к природе может продлить вашу жизнь

В исследовании, в котором приняли участие более 100 000 женщин, те, кто проживал вблизи большего количества зелени, имели на 12% более низкий показатель не связанной с несчастным случаем преждевременной смерти по сравнению с теми, кто жил вблизи районов с наименьшим количеством растительности. В частности, первые имели:

На 41% меньше смертей от болезней почекНа 34% — от респираторных заболеванийНа 13% — от ракаИсследователи предположили, что за 30% эффекта долголетия может отвечать благотворное воздействие природы на психическое здоровье. Большое количество зелени может также повлиять на продолжительность жизни, поощряя физическую активность и нахождение в социуме, а также снижая воздействие загрязнения воздуха.

Когнитивная функция также может улучшиться. В исследовании 2600 детей в возрасте от 7 до 10 лет, те, кто имел доступ к большему количеству зеленых зон, особенно в школе, имели лучшую память и были менее невнимательны.

В этом случае значительная часть эффекта (от 20% до 65%) объясняется уменьшением воздействия загрязнения воздуха из-за зелени, однако также проводятся исследования, которые предполагают что «микробный вклад» природы играет роль в развитии мозга.

Исследование, проведенное в 2014 году, также показало, что дети, посещающие школы в более зеленых зонах, набирают больше баллов на академических тестах по английскому и математике. Не говоря уже о том, что пожилые люди, которые проводят больше времени на открытом воздухе, испытывают меньше боли, спят лучше и имеют меньшее снижение функциональности, ответственной за способность выполнять повседневные задачи.

4 дополнительных преимущества пребывания на природе

Те, кто живет в более зеленой среде, меньше жалуются на здоровье и более здоровы психически. Любая зелень — городские парки, поля, леса и другие — одинаково полезны.

Кроме того, в первом систематическом обзоре было установлено, что жизнь в экологически чистой среде связана с улучшением психического здоровья и снижением количества смертей от всех причин. Поэтому, если вы можете выделить хотя бы несколько минут в день на общение с природой, это принесет вам потрясающую пользу, в том числе:

1. Улучшенное внимание — Для детей с СДВГ время, проведенное на природе, приводит к улучшению внимания и более высоким баллам в тестах на концентрацию. Ричард Лоув в своей книге «Последний ребенок в лесу» даже использовал термин «расстройство дефицита природы» для описания поведенческих проблем, которые, по его мнению, связаны с меньшим количеством времени, проведенного на улице.

2. Повышение креативности — Одно исследование показало, что прогулка увеличивает креативность участников на 81%, а после прогулки на улице они находили «самые новые и самые качественные аналогии».

3. Более качественные тренировки — Один метаанализ 10 исследований показал, что физическая активность на открытом воздухе всего за пять минут приводит к заметным улучшениям настроения и самооценки. Уровни гормона стресса кортизола также понижаются, когда люди тренируются на открытом воздухе, а не в помещении.

4. Меньше боли и лучший сон — Пожилые люди, которые проводят больше времени на открытом воздухе, испытывают меньше боли, лучше спят и имеют меньшее снижение функций, позволяющих выполнять повседневные задачи. Согласно исследованиям, опубликованным в BioPsychoSocial Medicine:

«Целебная сила природы, vis mediatrix naturae, традиционно определяется как внутренний ответ исцеления, призванный восстановить здоровье.Почти столетие назад знаменитый биолог сэр Джон Артур Томсон предоставил дополнительную интерпретацию слова «природа» в контексте vis medicatrix, вместо этого определяя ее как естественную, нерукотворную внешнюю среду.Он утверждал, что целебная сила природы также связана с осознанным контактом с ее живыми и неодушевленными элементами.… С глобальными экологическими проблемами, быстрым расширением городов и кризисом психических расстройств, снижение контакта с природой не может не иметь последствий для здоровья человека и самой планеты».

Даже непродолжительный «природный ритрит» может обеспечить физическое и умственное восстановление


В исследовании, опубликованном в Международном журнале экологических исследований и общественного здравоохранения (IJERPH), также подчеркивается необходимость городского ритрита в виде доступа к открытым пространствам. Исследователи объяснили:

«Появляется все больше научных доказательств того, что открытые пространства с природными или выращенными элементами, например зеленые зоны, предоставляют возможности для восстановления.Многочисленные исследования показали, что контакт с реальными или имитируемыми зелеными насаждениями, а не урбанистической внешней средой, оказывает положительное влияние на настроение, чувство собственного достоинства и самостоятельную оценку стресса и депрессии и может помочь в восстановлении после психического напряжения и утомления внимания».Исследование фокусировалось на симпатической и парасимпатической нервной системах, которые справляются со стрессом соответственно инициируя «ответ бороться или бежать» либо повышая физиологическое спокойствие.

Студенты надевали датчики для отслеживания частоты сердечных сокращений и других функций, а затем просматривали фотографии зеленых или городских пространств. Фотографии были показаны как до, так и после того, как они решали сложные математические задачи, направленные на повышение уровня стресса.

Когда фотографии зеленых зон были показаны после математического теста, парасимпатическая нервная система активизировалась и снижала частоту сердечных сокращений. Исследователи пришли к выводу:

«Это исследование показывает, что пять минут просмотра пейзажей в городских декорациях могут помочь справиться со стрессом, о чем свидетельствует усиленная парасимпатическая активность. Эти результаты укрепляют и углубляют растущую базу фактических данных о пользе для здоровья прогулок на природе.В частности, настоящие результаты указывают на важность визуального доступа к «зеленым» пространствам для восстановления».

Сделайте природу частью вашего дня

Если возможно, старайтесь ежедневно проводить время на природе: ходите вдоль деревьев на улице, ухаживайте за садом на заднем дворе или обедайте на открытом воздухе в городском парке.

Когда время позволяет, постарайтесь еще глубже погрузиться в природу, отправившись в поход в заповедник, катаясь на каноэ по реке или даже проводя выходные в кемпинге на открытом воздухе.

Ваше тело может диктовать, сколько природы вам нужно, чтобы чувствовать себя полностью заряженным, поэтому старайтесь прислушиваться к нему. Даже небольшая ее доза лучше, чем ничего, и если вы не можете выйти на улицу, даже просмотр фотографий или видео поможет вам справиться со стрессом.

Вы также можете использовать техники эмоциональной свободы (ТЭС) для облегчения стресса городской жизни. Это может быть особенно полезно если вы чувствуете себя «в ловушке», а когда вы их освоите, сможете делать это на природе для усиления целебного эффекта.

28.12.2018 22:27 MIRVOKRUG.BLOG

http://nk.org.ua/obshchestvo/magicheskaya-sila-prirodyi-protiv-gorodskoy-jizni-175007

Далі...

Альтернативная елка: что выбирают киевляне вместо хвойных деревьев

Креативные идеи, которые подойдут для всех



Новогодняя елка – неизменный символ зимних праздников. Наряжать хвойное деревце издавна считается семейной традицией, приносящей в дом новогоднее настроение. Между тем, в последние годы альтернативные елки становятся все более популярными в странах Европы. Украина – не исключение. Во-первых, отказ от срезанной елочки сохраняет жизнь деревьям, во-вторых – учитывая стоимость деревьев на елочных базарах отказ от “живой хвои” может ощутимо сэкономить домашний бюджет.

Самой распространенной альтернативой по-прежнему является искусственная елка. Она будет вам служить много лет, практически не требует ухода и избавляет квартиру от необходимости сметать в конце праздников осыпавшиеся иголки. С другой стороны, она не пахнет хвойным лесом. Однако, и в этом случае есть выход.

“Мне нравится традиция украшать входную дверь веночком из еловых веток. Правда, мы его вешаем внутри квартиры, а не снаружи. Раньше я сама плела, но теперь такие можно купить на рынке. Так что у нас дома и елкой пахнет, и деревья остаются в лесу”, – поделилась с нами киевлянка Анастасия.

Также часто, вместе с искусственной елкой, в квартирах ставят небольшие букеты из еловых веток.

“Я собираю сосновые веточки в лесу неподалеку. Еще можно зайти на елочный базар, там иногда их продают за символическую цену. Совсем небольшие даже могут подарить. Ставлю их в вазу и украшаю маленькими шариками, смотрится очень симпатично. Возле вазы еще выкладываю маленькие шишки, и все – к встрече Нового года готова!”, – рассказала учительница Анна Васильевна.

Из веточек смереки делают и популярные сейчас “мини-елки”, их стоимость колеблется от 50 до 200 гривен – в зависимости от высоты.




Еще одна популярная альтернатива – елка из палок. Такую конструкцию, как правило, подвешивают на стену и украшают, как и настоящую елку. Такой вариант “новогоднего дерева” особенно удачен для тех, у кого дома живут активные домашние питомцы: риск того, что кот или пес перевернет елочку минимален.



Также новогоднее дерево можно сделать “невесомым”: к основе в виде конуса на леску или проволоку прикрепить шарики и другие украшения, а потом подвесить конструкцию к потолку. К тому же, новогоднее украшение, сделанное своими руками, приносит особое настроение и является неповторимым.



В целом, новогоднюю елку можно выложить из любых предметов – от книг и посуды до печенья и мандаринок, главное – творческий подход. Если же у вас дома есть стена, покрашенная моющейся краской, елку можно и вовсе нарисовать мелками. Особенно по душе такое развлечение придется детворе.



Также мы выяснили, сколько стоят елки и сосны в Киеве в разных районах города.
Джерело: segodnya.ua

http://gazeta.kyiv.ua/2018/12/28/альтернативная-елка-что-выбирают-кие/

Далі...

У грі чи поза грою?

Природні ресурси і місцеві громади.

Повірте, що зможете, — і півшляху вже пройдено.

Теодор Рузвельт

Як свідчать реалії, з кожним днем посилюються процеси децентралізації, одним з результатів яких є становлення і розвиток місцевих громад.

Цього року відбулися чергові вибори до ОТГ, які виявили досить високу активність виборців. Згідно з інформацією моніторингових груп, уже є приклади успішних громад, які спромоглися не тільки утвердитися, а й продемонструвати конкретні результати діяльності, реалізації соціальних та інфраструктурних проектів. Відбувається це як завдяки сприянню держави, допомозі іноземних партнерів, так і активності місцевих лідерів, що в кінцевому підсумку позитивно вплине на розвиток громад.

Кожна громада на початковому етапі ставить перед собою питання, подібно до бізнес-плану, щодо профілю розвитку, сильних і слабких сторін, ресурсів тощо. Більшість із них відразу думає про підприємства, які розташовані або тяжіють до громади; розвиток бізнесу й таке інше. При цьому недостатньо уваги приділяється забезпеченню громади природними ресурсами, адже, відповідно до сучасних уявлень, природний ресурс є активом ринкової економіки і за умови правильного використання може формувати вагомий прибуток і фінансові потоки.

Якщо проаналізувати діяльність місцевих громад у Європі чи США, то виявиться, що вони використовують увесь комплекс місцевих переваг, у тому числі природні ресурси та їхні функції. Природні ресурси є базисом, точкою тяжіння для залучення бізнесу в громаду.

Подібні успішні приклади стали можливими завдяки процесам децентралізації в різних її проявах, які безпосередньо стосуються сфери природних ресурсів, що є важливим чинником піднесення як держави в цілому, так і місцевих громад, а також забезпечення сталого розвитку на різних рівнях. Крім того, природно-ресурсний потенціал доцільно розглядати як територіальний стимулятор розвитку громад, здатний істотно каталізувати місцеві переваги з їх подальшою трансформацією в чинники зростання.

Важливо зазначити, що "контакти" між місцевою громадою і природними ресурсами відбуваються за допомогою певних інструментів, "ліфтів", що забезпечують включення останніх в економічні процеси.

Європейський досвід

Як свідчить практика європейських країн, місцева громада в них є потужним чинником розвитку не тільки регіону, а й держави в цілому. Зрозуміло, що досвід ЄС у сфері місцевого самоврядування є тривалішим і тому є чимало його успішних прикладів. Крім того, для розвитку громад сформовано потужне інституціональне середовище, яке сприяє їх функціонуванню, як і Європейська хартія місцевого самоврядування, що визначає базові принципи діяльності місцевих органів влади.

Відповідно до сучасних уявлень, громади відіграють роль певних бізнес-хабів,своєрідних теплиць, де може розвиватися бізнес. Багато успішних громад здійснюють діяльність, пов'язану з природними ресурсами, на що позитивно впливає наявність потужного підприємства чи інвестора. Наприклад, якщо в межах громади розташований завод Coca-Cola чи філія потужної будівельної компанії (на кшталт Knauf), що використовує місцеву сировину, то це, безперечно, є вагомою перевагою для громади.

У разі відсутності такого потужного бізнесу доцільно розвивати місцеві переваги. Актуальним є досвід сусідньої Польщі, який є показовим, адже, як говорять експерти, теперішня Польща досягла успіху саме завдяки прогресивному місцевому самоврядуванню.

Базовою одиницею місцевого самоврядування в країні є гміни, керівники якої намагаються забезпечити сприятливі умови для їх становлення, залучити потенційних інвесторів. Діяльність багатьох гмін ґрунтується на використанні місцевих природних ресурсів, які можуть стимулювати їх розвиток. Наприклад, гміна Клещов (Лодзинське воєводство) завдяки запасам бурого вугілля є однією з найзаможніших у Польщі. Фруктовий кластер гміни Ополе-Любельське передбачає функціонування низки підприємств із вирощування та переробки місцевих фруктів, які експортують до багатьох країн. Перспективною є гміна Затор біля Кракова, бренд якої сформовано з використанням аквакультури (риби) та суміжної діяльності, зокрема відновлення ставків, розвиток інфраструктури для відпочинку. Нині там розбудовують інвестиційну зону. Аналогічних прикладів можна навести багато. Основне, щоб було виділено місцеву перевагу, яка мов магніт приваблювала б і інші види діяльності.

Досить вдалою є практика реалізації проектів публічно-приватного партнерства, коли, крім держави, залучається і приватний капітал. Це передбачає функціонування потужних ТНК у різних галузях — проекти з модернізації водогонів великих міст, систем теплозабезпечення, поводження зі сміттям тощо.

Що ж до країн Західної Європи, то там природний ресурс є активом ринкової економіки з широкими функціями, який може і формувати місцеві бюджети, і входити до сфери інтересів корпорацій, і відігравати роль структуроформувального чинника.

Українські реалії

Із 2015 року, коли розпочалися децентралізація і формування громад, ці процеси досягли вагомих результатів. Ба більше, з кожним роком активність утворення місцевих громад посилюється. За інформацією ресурсу decentralization.gov.ua, станом на 10 грудня 2018 року в Україні зареєстровано 874 громади. Лідерами в рейтингу їх формування є Житомирська, Хмельницька й Чернігівська області. Крім того, вагомі позиції характерні і для південно-східних регіонів, зокрема Запорізької області.

При цьому площа громад становить 37,5% від загальної в Україні. Варто зазначити, що уряд затвердив 23 перспективні плани формування громад областей. Крім того, впроваджується інститут старост, поступово поліпшується інфраструктура, розвиваються зв'язки між окремими місцевостями.

У результаті становлення громад зміцнюються їхні позиції як самостійних гравців у розв'язанні місцевих проблем, у плані перспектив залучення інвесторів, розширення компетенції в частині формування бюджетів тощо.

Бюджети є одним з наслідків формування громад у рамках фінансової децентралізації, адже можливість їх наповнення — це запорука успішного розвитку кожної територіальної громади. За інформацією дослідження "Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування" поступово збільшується частка місцевих податків і зборів у структурі власних доходів місцевих бюджетів — з 26,6 (2015) до 27,3% (2017), наближаючись до очікуваного показника 30% (2018). Зокрема, відповідний цьогорічний показник зріс на 19,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, причому плата за землю — на 11%, що вважається хорошим результатом.

Аналізуючи роль природних ресурсів у формуванні бюджетів громад, виявлено, що значна кількість статей доходів прямо чи опосередковано пов'язується саме з ними. Такими статтями, згідно з Бюджетним кодексом України, є екологічний податок, рентна плата за користування надрами, спеціальне використання води та водних об'єктів, лісових ресурсів, орендна плата за водні об'єкти (їх частини) та інші.

Частка платежів за користування природними ресурсами в місцевих бюджетах є значною. Зокрема, в окремих громадах плата за землю становить близько 10—20% доходів бюджетів.

Важливим чинником є державна підтримка розвитку місцевих громад та їхньої інфраструктури, обсяги якої у період 2014–2018 років зросли в 39 разів. Не менш актуальною вважається й допомога іноземних партнерів, зокрема консультації під час розробки місцевих програм розвитку. Крім того, іноземний досвід і підходи до ведення бізнесу є корисними для місцевих лідерів та активістів у пошуку нових можливостей розвитку громад. Важливо забезпечити новий підхід до розв'язання наявних проблем.

Аналогічне стосується й природних ресурсів, зокрема бізнес-проектів у сфері їх використання. У цілому такий бізнес можливо реалізувати за двома напрямами — масштабні проекти (наявні й ті, що формуються) та нішеві. Щодо перших — передбачено діяльність у рамках державних монополій, іноземних інвестицій, інші проекти зі значними фінансовими потоками. Зазначене потребує потужного інфраструктурного забезпечення — логістики, заводів, цехів, складських приміщень тощо.

Наприклад, в окремих східних і західних областях України частина ренти від користування надрами, а саме видобування вуглеводнів (нафти й газу) компанією "Укрнафта", залишається у місцевих бюджетах громад. З огляду на значні обсяги таких платежів надходження до локальних бюджетів зростають. Тож механізм розподілу ренти за видобування формує передумови для поповнення бюджетів громад. Іншим прикладом є діяльність агрохолдингів, які сплачують податок за оренду земель, що для окремих громад є істотними платежами.

У разі відсутності потужних підприємств на території громади перспективними є нішеві бізнеси сфери АПК, які враховують місцеву специфіку. Зокрема, йдеться про формування "яблучних" кооперативів, виготовлення органічної продукції, заготівлю ягід, вирощування квітів тощо. Використовуючи локальні ресурси й задовольняючи місцеві потреби, такі виробництва забезпечать як зайнятість, так і платежі до бюджетів громад.

Згідно з повідомленням Федерації органічного руху в Україні, держава посідає перше місце в Східній Європі за сертифікованою площею органічної ріллі та двадцяте серед держав — лідерів органічного руху.

Окремі виробництва є успішними й відомими не тільки в Україні, а й Європі. Зокрема, на підприємстві "Старий Порицьк" (Іваничівський район Волинської області) організовано цикл виробництва зернових культур, молочних продуктів і меду. 2017 року тут відкрили першу в Західній Україні органічну сироварню. Продукція підприємства, крім національного ринку, реалізується і в ЄЄ, зокрема Швейцарії. Підприємство "Галекс-Агро" (Житомирська область) з вертикально інтегрованою структурою в травні 2014 року ввело в експлуатацію перший в Україні молокозавод з виготовлення органічної молочної продукції з власної сировини, орієнтованої в тому числі на іноземні ринки. Розвиток таких виробництв є перспективним для ОТГ, ба більше, часто вони є платформами, навколо яких і формуються громади.

Серед інших перспективних видів бізнесу варто виділити видобування торфу як місцевого енергетичного ресурсу, екотуризм. За умови легалізації видобування бурштину це стало б значною підтримкою для місцевих громад.

Як уже зазначалося, доцільно скористатися позитивним прикладом Польщі й розвивати нові види діяльності на території громад.

Узагальнюючи європейський та український досвід у галузі природокористування, важливо визначити роль природних ресурсів для місцевих громад.

По-перше, вони є елементом просторового базису для розміщення громади та її функціонування.

По-друге, природні ресурси — чинник, який переважно формує економічний профіль громади, її виробничу специфіку (незважаючи на тенденції становлення постіндустріальної економіки). Наприклад, якщо на території зосереджено значні лісові площі, озера або запаси будівельної сировини, то логічно розвивати діяльність, пов'язану із цими ресурсами (лісівництво, туризм, аквакультура, переробні підприємства тощо). Варто зауважити, що інформаційна економіка та нові ринкові інструменти можуть компенсувати нестачу природних ресурсів.

По-третє, природний ресурс є концентратором бізнесової активності. Очевидно, що він відіграє значну роль у розвитку ділової активності. Якщо залучити інвесторів у громаду з успішними ініціативами щодо використання природного потенціалу, то це приваблюватиме й інші бізнес-проекти. Виникає ефект комплексності, коли пов'язані види діяльності активізують місцевий розвиток. Часто ці проекти будуть локальними, але вони забезпечують робочі місця і формують можливість поповнення місцевих бюджетів.

По-четверте, кожен бізнес сприяє надходженню податкових платежів до бюджетів громад. Це стосується і діяльності, пов'язаної з природними ресурсами. У цьому сенсі важливу роль відіграють місцеве керівництво, його позиція і зусилля для поліпшення територіального бізнес-клімату.

По-п'яте, якщо використовувати не сировинні якості природних ресурсів громад, а ринкові (можливість виходу на ринок), то, крім формування фінансових показників, зберігатимуться і їхні природні властивості. Хоча варто зауважити, що для реалізації зазначеного необхідно забезпечити високий рівень розвитку ринкової інфраструктури. Відповідно, кращі перспективи мають громади, близькі до великих міст і промислових центрів.

Перспективи розвитку

Отже, як показують досвід і нові тренди, природний ресурс поступово залучається в ринкові процеси, виконуючи нові функції. На тлі розгортання процесів децентралізації змінюються підходи до розуміння природного ресурсу та його ролі в розвитку громад. Такі процеси вже звичні для країн Заходу, на відміну від українських реалій. Щоправда, в нашій державі наявні позитивні приклади, які можуть слугувати орієнтиром для громад. Такі приклади говорять, що природний ресурс поступово включається "в гру". Для прискорення цього економісти державної установи "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України" акцентують увагу на можливості запровадження актив-орієнтованого підходу, відповідно до якого природний ресурс для місцевих громад є активом економіки, що істотно підвищує ефективність його використання і формує можливості розвитку територій.

Щоб прискорити зазначені процеси, потрібно реалізувати комплекс заходів, як-от: трансформація правового забезпечення природокористування місцевих громад, розробка засад капіталізації природних ресурсів шляхом їх залучення до економічного обігу, формування інституціонального поля для розбудови системи менеджменту природного потенціалу та інші.

Важливим є також місцеве акумулювання і депонування фінансових надходжень. Значна частина фінансів від використання природних ресурсів громад має залишатися на місцях і спрямовуватися на підтримку й розвиток місцевих проектів. Безперечно, до сфери центрального управління належить базова фінансова підтримка розвитку, однак потоки, генеровані локально, мають орієнтуватися переважно на задоволення місцевих потреб. За умови успішного впровадження політики децентралізації з кожним роком питома вага такого фінансового самозабезпечення має зростати.

З позиції фінансових процесів (генерація фінансових потоків) сфера природних ресурсів не досить приваблива (порівнюючи, зокрема, з банківською чи страховою), однак її окремі сектори оперують важливими фінансовими ресурсами. Щоб підсилити характеристики фінансових потоків у природокористуванні, потрібно впроваджувати в практику регулювання нові інструменти, зокрема корпоратизацію, сек'юритизацію, хеджування. Їх застосування в контексті реалізації засад децентралізації сприятиме: залученню додаткових ресурсів; використанню стимулюючих переваг інтеграції системи природних ресурсів та процесу управління нею в нові фінансові площини; формуванню нових технічних умінь і досвіду ведення бізнесу (особливо через застосування інноваційного інструментарію).

Отже, маємо підсилювати наявні переваги і впроваджувати нові підходи та інструменти регулювання для процвітання громадських об'єднань, адже сильні громади — це сильна держава.

https://dt.ua/ECOLOGY/u-gri-chi-poza-groyu-298148_.html

Далі...

Український АПК не чекає іноземних інвесторів, він сам готовий до експансії на зовнішні ринки - Максим МАРТИНЮК

Український агропромисловий комплекс — надзвичайно стійка система.

Лише впродовж останніх 12 місяців галузь пережила стільки масштабних поворотів і потрясінь, що їх із лишком вистачило б для економік кількох країн. Перманентні погодні катаклізми, зміна статусу надійних торгових партнерів на прямо протилежне, регуляторні новації, логістичні проблеми — все це на виході трансформувалося не в руїни, як можна було б очікувати, а в рекордні показники продуктивності та закріплення галузі на провідних позиціях в українській економіці.

Почну з того, із чим насамперед асоціюватиметься аграрний 2018 р., — 70,1 млн т урожаю. Максимум за історію спостережень і на 5 млн т більше попереднього рекорду, зафіксованого 2016-го. Показник тим більш вражаючий, що погодні фактори протягом року не давали приводу для оптимізму. У міру настання погодних сюрпризів — затяжної зими, температурних рекордів, посухи — галузь кидало то в радість, то в паніку. Коли вектор помінявся втретє, — здається, після того, як у червні зарядили затяжні дощі, і галузь перейшла в режим "усе згниє", стало зрозуміло, що прогнозувати будь-що немає сенсу. Особисто я переконався в тому, що правило "роби, що маєш" ще ніколи не підводило. Співвідношення "погода/технології" за ступенем впливу на врожай я оцінюю у 60/40, і з урахуванням рекордної погодної турбулентності це дуже здорова пропорція, особливо виходячи з результату. Структура врожаю, попри очевидний крен у бік непродовольчих культур (близько половини валу забезпечила кукурудза), повністю покриває потреби внутрішнього ринку — пропозиція ранніх зернових, у тому числі пшениці, у рази перевищує попит.

Що таке врожай у 70 млн т у масштабах економіки? Насамперед це майже 15 млрд дол. з розрахунку середніх цін на зернові на світових майданчиках. Це близько 12% від ВВП, або понад 80% золотовалютних резервів. І, нарешті, це майже 40% в експортній виручці, і це стабільність курсу національної валюти.

Загальний експорт ми очікуємо на рівні 47 млн т, хоча ринок дає оцінки ще більші — 50 млн. Поставок однієї тільки пшениці ми очікуємо на рівні 16 млн т — по 8 млн т продовольчої і фуражу. Цей колосальний ресурс, значну частину якого необхідно було експортувати в стислий термін — до кінця року, до виходу на світовий ринок урожаю з Латинської Америки, поставив перед усією транспортною інфраструктурою завдання, рівних яким вона ще не вирішувала. Фактично з перших днів періоду активного експорту почали надходити скарги від трейдерів, і було очевидно, що самі по собі вони не вирішаться. Тому на рівні Кабінету міністрів було прийняте рішення про створення міжвідомчого штабу, який в оперативному режимі розв'язував би всі логістичні проблеми. Формат "зустрічаємося, обговорюємо проблеми, вирішуємо" виявився дуже ефективним в умовах операційного колапсу. Якщо на початку роботи штабу мені як його голові приносили стос документів з переліком проблем, що накопичилися на різних ділянках, то вже через місяць список становив не більш як половину аркуша. Та при всій ефективності штабу він не є системним рішенням, тому що бореться виключно з наслідками проблеми, а не з першопричиною, тобто лікує симптоми, а не хворобу. Але якщо не вилікувати недуги, то вона дасть рецидив восени 2019-го. Рецепт — глобальні законодавчі рішення, у тому числі про допуск приватної тяги на залізницю.

Підтримка агросектору

За 2018 р. в аграрну галузь надійшло в різних форматах близько 4 млрд грн держпідтримки. Ще 2 млрд грн наприкінці року було акумульовано й передано на інші напрямки, насамперед на соціальні виплати та виплати за зовнішніми позиками. Сільське господарство не в унікальній ситуації, такий перерозподіл відбувся й за іншими видатковими статтями держбюджету.

З іншого боку, ці гроші дійсно були не затребувані сільгоспвиробниками в силу різних, у тому числі об'єктивних, причин.

Чому так вийшло? Насамперед відіграла свою роль природна настороженість представників сектору стосовно будь-яких новацій, особливо тих, що виходять від влади. Зазвичай цей фактор долається після того, як сформується критична маса позитивних відгуків і запуститься сарафанне радіо. Так, щодо програми компенсації вартості сільгосптехніки, що діє другий рік поспіль і обкатана ще 2017-го, вибірка бажає бути кращою. Чудовий результат показала програма виплат на голову молочного стада для юросіб і на молодняк — для громадян. Тут сарафанне радіо спрацювало дуже швидко: тільки-но люди побачили, що сусід одержав
2500 грн живих грошей на теля, якого не здав одразу заготівельникам, а вирішив дотримати до року, нікого більше не доводилося вмовляти оформити дотацію.

У результаті близько 145 млн грн було спрямовано майже 104 тис. громадян за утримання 176765 телят. Більш як півмільярда гривень спрямовано на здешевлення утримання корів для 105 тис. суб'єктів господарювання, у тому числі кільком сотням фермерських господарств.

Відносно невисокий відсоток використання — у напрямах держпідтримки, зав'язаних на банківському секторі і/або довгострокових інвестиційних проектах у тваринництві. Так, одна з програм передбачала дуже гідний відсоток здешевлення й компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів. Але такі рішення не приймаються з вечора на ранок, а сам підготовчий етап, пов'язаний з оформленням усіх дозволів на такий проект, досить тривалий. Тому ряд бізнесменів, які планують такі інвестиції, просто не встигли скористатися програмою, оскільки або прораховували доцільність такого проекту і його складових, або застрягли на етапі паперового оформлення. Тому дуже важливо забезпечити стабільність дії програм у перспективі, щоб підприємці відразу розуміли, що можуть врахувати у своєму бізнес-плані елемент державної підтримки.

Чим ми незадоволені, то це результатами у фермерських програмах. Насамперед тому, що уряд визначив цю категорію сільгоспвиробників як базу для розвитку середнього класу в сільській місцевості та надає їм всебічну підтримку. З мільярда гривень, передбаченого на розвиток фермерських господарств у бюджеті 2018 р., було використано менш як половину. Чому так сталося? Перш за все, незважаючи на роботу дуже професійної Асоціації фермерів і приватних землевласників, на рівні областей і навіть районів фермери залишаються досить розрізненими, і в цьому сегменті поінформованість про програми підтримки й можливості, які вони надають, була незадовільною.

Ще один стримуючий фактор — вимога повної детінізації, яка висувається урядом до одержувачів бюджетних грошей. Не всі фермери були готові надати документи на використовувану землю або оформити належним чином членів свого фермерського господарства. З їхнього боку це було усвідомлене рішення — відмовитися від дотації, але залишитися у звичних сірих координатах роботи. Але хочу сказати цій категорії сільгоспвиробників, що це свідомо програшний шлях, тому що "тінь" невблаганно звужується під впливом як курсу уряду на обілення економіки, так і зовнішніх торгових партнерів, що висувають вимоги до простежуваності продукції.

Також не пішло на користь фермерським програмам, які передбачали, зокрема, радикальне здешевлення до 1–2% вартості банківських позик, упередження банківського сектору до цієї категорії позичальників. Упередження, на мою думку, абсолютно несправедливе, оскільки аграрії показують себе загалом більш дисциплінованими платниками, і відсоток неповернень в АПК суттєво нижчий, ніж у середньому по економіці. Але, всупереч об'єктивній реальності, фінустанови продовжують оцінювати фермерів як неблагонадійних клієнтів. Щоправда, і фермери платять банкам відповідною недовірою та воліють брати виключно товарні кредити від дистриб'юторів. Наступного року ми врахуємо всі ці нюанси і внесемо необхідні коригування, щоб підвищити комфорт фермерів у користуванні програмами.

Ми зробили програми держпідтримки точково спрямованими та сформували їх з міркувань користі для галузі, а не PR-ефекту, повністю усвідомлюючи всю непопулярність цього кроку. Простіше було роздати 100 дол. в еквіваленті на гектар і одержати політичні дивіденди, але це означало б просто спалити 6 млрд грн. Уряд викликав на себе критику, зате за підсумками року ми фіксуємо тенденцію детінізації в галузі, зростання продуктивності в молочному господарстві, закладання нових садів і виноградників і появу нових фермерських господарств. That was worth it.

Так, у галузь спрямовано відносно небагато коштів, але всі ці гроші дійшли до адресатів — ефективних сільгоспвиробників і будуть використані на розвиток. Доступ до бюджетних грошей мали всі охочі, незалежно від масштабу бізнесу і його спеціалізації, тож принципу справедливості було бездоганно дотримано, а це було нашою основною вимогою до самих себе.

Секторальні результати

Результати центральних органів виконавчої влади, якими в силу своїх обов'язків займається Мінагрополітики та продовольства, не рівноцінні за підсумками 2018 р. Але ніде не було застою, і це безумовна позитивна особливість року, що минає.

Найбільше позитивних подій відбулося в блоці земельних відносин, але це швидше накопичувальний ефект вкладених туди за останні три роки зусиль, які нарешті почали давати віддачу. Проведення вперше з 1995 р. нормативної грошової оцінки 35 млн га сільгоспземель виведе земельні відносини на якісно новий рівень і сприятиме збільшенню доходів місцевих бюджетів за рахунок відновлення даних і неможливості маніпулювати з ними.

За неповні десять місяців ми провели масштабну передачу 1,5 млн га земель сільгосппризначення у власність майже семи сотень об'єднаних громад, які одержать можливість, спираючись на цей ресурс, свідомо розвивати свої території. Немає стовідсоткової впевненості, що всі голови ОТГ будуть дбайливими господарями, але громадянська активність, виявлена при об'єднанні, безумовно, робить їх такими, що заслуговують на цей шанс.

Електронні земельні торги. Кабміну довелося застосувати свій фірмовий прийом "пілотний проект", щоб мати можливість здійснити необхідні трансформації в галузі, не чекаючи, поки парламент розкачається. Перші результати електронних торгів повністю виправдали докладені зусилля, — ставки оренди злітають до 70% річних. Усі ці гроші надходять знову ж таки до місцевих бюджетів.

У частині лісового господарства бачив бадьорий звіт про зменшення нелегальних рубок удвічі, до 14 тис. кубометрів, але не сприймаю його надто серйозно, хоча не ставлю під сумнів цифри. Просто потрібно розуміти, що реальної кількості незаконних рубок у цій цифрі не враховано, і про їх масштаби можна лише здогадуватися. Хочу зауважити, що на підставі численних зустрічей з представниками галузі — лісниками й директорами господарств — жодних претензій до них немає. Проблема лісового господарства має виключно системну, а не людську природу. Зате можна з упевненістю сказати, що наступний рік у представників галузі буде значно кращим за нинішній, оскільки вони рекордсмени за кількістю позитивних змін, закладених у держбюджеті-2019. Це і підвищення лісової ренти, і більш ефективний її розподіл, і збільшення фінансування, що дозволить підтримати лісгоспи в південних і східних, так званих низькоресурсних, областях, і нові стандарти на деревину, які почали діяти з нового року.

Держрибагентство перейшло у 2018 р. з режиму "виживання" у режим "розвиток". На 60% збільшився обсяг вилову в Чорному морі, на 7% зросло виробництво харчової продукції в сегменті. Є припущення, що цією динамікою ми зобов'язані детінізації галузі і/або зростанню купівельної спроможності населення. Мені подобаються обидві версії, хоча більше схиляюся все ж таки до першої. Під кінець року ці успіхи дещо попсувала агресивна політика Російської Федерації, що ставить під сумнів подальшу безперешкодну можливість промислу в Азовському морі. Оцінити наслідки поки що складно через абсолютну непрогнозованість дій російської сторони.

На лінії Держспоживслужби також безліч рухів, практичний ефект яких буде очевидний уже наступного року. Було прийнято ряд нормативних актів, зокрема, нові правила й параметри контролю виробників, простежуваності продукції, євроінтегрційний закон про корми. АЧС не викорінена, але в другому півріччі ми бачимо втішне затихання активності епідемії та зниження кількості спалахів у регіонах.

Аграрний-2019

Пріоритети, визначені в сільському господарстві у 2018 р., відображені й у бюджеті на 2019-й. Програми підтримки безглузді в діапазоні одного-двох років, і хоча деякі рухи в галузі ми фіксуємо, для стійкого ефекту необхідно забезпечити наступність стратегії. Тому наступного року (хотілося б і в перспективі ще кількох років) фокус збережеться на підтримці тваринництва й інших капіталомістких галузей, які сприяють створенню робочих місць, формуванню продукції з доданою вартістю і є в силу тривалого строку окупності високоризиковими для інвесторів.

Безумовно, відбудеться трансформація архітектури програм фермерського блоку. Вони будуть спрощені й менш залежні від банківського сектору, принаймні доти, доки фінансисти не подолають свого упередженого ставлення до цього класу позичальників. Більший акцент буде зроблено на розвиток переробки й логістики. Цей рік показав, наскільки сектор залежний від транспортної інфраструктури, і якщо терміново не інвестувати в її модернізацію та укрупнення, то сільськогосподарський потенціал може залишитися нереалізованим. Більшість програм підтримки-2019 уже знайомі сільгоспвиробникам або зазнають точкових удосконалень, у такий спосіб можна розраховувати на активний попит на них з боку тих аграріїв, які досі сумнівалися, що держава виявить послідовність і надійність.

Швидше за все, турбулентність на зовнішніх ринках збережеться. Навіть якщо активна фаза глобального торгового протистояння КНР—США минула, а все вказує саме на це, розраховувати, що ми закінчимо рік у стабільній системі торговельних координат, не доводиться. Однак можна з упевненістю сказати, що українські експортери, які кілька років тому витримали колосальне випробування на міцність втратою багаторічного торгового партнера і зуміли перебудуватися та відіграти позиції, готові до будь-яких торговельних несподіванок.

Основна зміна, на мою думку, має відбутися в парадигмі "інвестор і український АПК", і в 2019 р. ми побачимо її зародження. Теза "іноземні інвестори, приходьте в наше сільське господарство" безнадійно застаріла. Ми давно самі собі інвестори, і винятки, такі як SALIC—"Мрія", лише підтверджують це правило (див. рис. 1, 2). Український аграрний комплекс — уже один із найпотужніших у світі, і його представники цілком самодостатні та самі готові до зовнішньої експансії. Серія угод M&A авторства українських компаній, кількість яких неухильно зростає, це підтверджує.

• 

АВТОР

• Максим Мартинюкперший заступник міністра аграрної політики та продовольства

https://dt.ua/ariculture/ukrayinskiy-apk-ne-chekaye-inozemnih-investoriv-vin-sam-gotoviy-do-ekspansiyi-na-zovnishni-rinki-298172_.html

Далі...

Херсонщина та свобода слова: страшні підсумки 2018 року

29 декабря

Після вбивства Катерини Гандзюк Херсон з тихого провінційного міста десь на півдні перетворився на больовий центр України. Протягом п'яти місяців тисячі людей по всій країні задають питання: Хто замовив Катю Гандзюк? Тому традиційно і сухо викласти факти порушень свободи слова на Херсонщині не вдасться. Вбивство Катерини - це і є вбивство свободи слова.

За останньою версією Служби безпеки України - напад на Гандзюк міг бути спровокований критикою. В прес-службі відомства це назвали так: «у зв'язку з її активною громадською позицією щодо незаконної вирубки лісу на території Херсонщини та викриття причетних до цієї злочинної схеми посадових та службових осіб органів влади та місцевого самоврядування Херсонської області».

Посадові особи, яких у кришуванні незаконної вирубки лісу звинувачувала Катя, продовжують займати свої посади. Ми ж очікуємо відповідь на питання: Хто її замовив?

На цьому можна було б і завершувати, але протягом 2018 року Інститут масової інформації зафіксував ще п'ять порушень свободи слова, які були занесені до барометру, тому я мушу їх згадати.

У лютому одразу у двох ВИШах Херсона - Херсонській державній морській академії та Херсонському державному університеті - проходили вибори ректора. 13 лютого члени виборчої комісії не пустили журналістів на засідання з виборів ректора Херсонської державної морської академії.

Недопуск представників ЗМІ голова комісії аргументував методичними рекомендаціями Міністерства освіти, затвердженими постановою Кабміну від 2014 року.

А вже 15 лютого виборча комісія Херсонського державного університету під час підрахунку голосів на виборах ректора проголосувала за видалення представників ЗМІ із заходу.



Один із помічників кандидата в ректори аргументував видалення витягом із Постанови Уряду №726 від 5 грудня 2014 р. ("Деякі питання реалізації статті 42 Закону України "Про вищу освіту"). Журналіст газети «День» Іван Антипенко, який змушений був залишити захід, написав у поліцію заяву за фактом перешкоджання журналістській діяльності. Проте Іван досі не знає, яка її доля.

«Написав тоді заяву, її прийняли і все. Нічого про ту справу я більше не чув», - розповів він.

Є прогрес у судовому розгляді справи про побиття нелегальними таксистами журналіста Генадія Осьмака у Генічеську. Через неявку до суду одного з трьох нападників, 18 грудня його оголосили у розшук.

На Генадія Осьмака, редактора місцевого інтернет-видання «Новий Візит» напали 22 березня цього року у Генічеську Херсонської області. Журналісту погрожували, ображали, намагалися вирвати і розбити телефон, а також порвали куртку.



«Йде судовий процес, вже було три засідання, але до розгляду по суті ще не перейшли, так як не з'являвся один з підозрюваних. На останньому засіданні прокурор направив клопотання про оголошення його в розшук. Суд задовольнив. По ньому справа припинена, а по двох інших обвинувачених розгляд продовжено. Наступне засідання відбудеться 11 січня. Як я зрозумів, сторона захисту буде доводити, що я, нібито, не журналіст», - розповів Генадій.

Окрім цього, у зв'язку із погрозами, вже під час судового розгляду суд надав Генадію державну персональну охорону. У дні засідань журналіста охороняють четверо автоматників.

«Мені надано особисту охорону співробітниками поліції перед початком (30 хв), під час і після судового засідання (протягом 30 хв)», - розповів журналіст.

18 червня зранку в Херсоні двоє невідомих побили мене, Сергія Нікітенка. Писати про цю справу особливо нема чого, окрім того, що після нападу на Катю Гандзюк цю справу нарешті почали розслідувати, побоюючись резонансу. Як завжди, найскладнішим було довести поліції, що нападали саме на журналіста. Формалізація цього питання в Україні вже не раз обговорювалася у експертному середовищі.

Розголошувати матеріали справи я не маю права, але вже відомо, що до нападу може бути причетний радник одного з високопосадовців Херсонщини.

У липні 2018 року у будівлі Херсонської міськради дружина депутата Дніпровської районної ради Херсона Олександра Власова Лілія побилася з активісткою Євгенією Вірлич, про що писали місцеві ЗМІ. Ця справа внесена до ЄРДР за статтями 125 та 171, і саме за ними суд у січні має розглядати її. На відео, яке опубліковано у місцевих ЗМІ видно, що конфлікт стався на ґрунті сварок у соціальних мережах. Вірлич буцім-то ображала Лілію та членів її родини.



Оцінювати цю подію об'єктивно складно, адже вона вкрай заполітизована. Наприклад, на партійному сайті Євгенію Вірліч назвали активісткою «Самопомічі», а у 2017 і 2018 роках вона отримувала кошти з рахунку партії як розповсюджувачка партійних газет, а не як журналістка. Хоча, членський квиток НСЖУ у Євгенії є.

Обидві учасниці конфлікту стоять на своєму: Вірлич у соцмережах пише, що її били за критику, а дружина депутата каже про побутову причину.

Що це - особистісний конфлікт, політична боротьба, чи спроба придушити свободу слова - сторони будуть з'ясовувати в суді.

Очевидно, що кожна окрема справа щодо порушення прав журналістів та утисків свободи слова зараз на контролі у громадськості. Кожен новий випадок не сприймається як щось очікуване, і стає відразу предметом вивчення численних громадських організацій та активістів, але поки що існує чіткий маркер для всіх подібних справ. Знайдено 0 замовників у резонансних справах, а значить існує негласний сигнал про безкарність і можливість «порішати».

Сергій Нікітенко, регіональний представник ІМІ у Херсонській області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

http://most.ks.ua/news/url/hersonschina_ta_svoboda_slova_strashni_pidsumki_2018_roku

Далі...

Закон о защитных и сельских лесах: глупость и надежда в одной упаковке

28 декабря официально опубликован федеральный закон от 27 декабря 2018 года № 538-ФЗ, вносящий в Лесной кодекс РФ многочисленные поправки, касающиеся правового положения защитных лесов, особо защитных участков леса, лесов на землях обороны и безопасности, на землях населенных пунктов, на землях сельскохозяйственного назначения. Этим законом изменения вносятся также в Водный кодекс РФ и еще восемь федеральных законов. Закон вступает в силу с 1 июля 2019 года.

Федеральный закон от 27.12.2018 № 538-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования правового регулирования отношений, связанных с обеспечением сохранения лесов на землях лесного фонда и землях иных категорий"

Закон большой (в официально опубликованной версии - 35 страниц), и разных поправок вносится великое множество. Наиболее важные из них касаются двух категорий защитных лесов (нерестоохранных полос и лесов, расположенных в водоохранных зонах), а также лесов на землях сельскохозяйственного назначения.


Глупость
То, что законодатели сделали с нерестоохранными полосами и лесами, расположенными в водоохранных зонах, представляет собой очень большую и опасную глупость.

Нерестоохранные полосы, согласно новому закону, сокращаются до границ рыбоохранных зон или рыбохозяйственных заповедных зон. В целом по стране это означает практически полную ликвидацию этой категории защитных лесов - сокращение ее по меньшей мере на 50 миллионов гектаров. Мотивация законодателей понятна: эксплуатационные леса нашей страны уже настолько истощены и опустошены десятилетиями бесхозяйственных рубок, что во многих регионах значительные запасы ценной хвойной древесины сохранились только там, где долгое время действовал тот или иной охранный режим. Убирая всякие ограничения на рубки сразу на такой большой площади ранее охранявшихся лесов (а 50 млн. га - это примерно 5% от общей площади лесов нашей страны), законодатели продлевают агонию экстенсивной (бесхозяйственной) модели лесопользования еще примерно на пять-десять лет, в зависимости от региона.

Простая отмена нерестоохранных полос лесов, если она произойдет, нанесет большой ущерб не только рыбным ресурсам и ценным природным объектам, сохранившимся в этих лесах благодаря десятилетиям охранного режима, но и интересам значительной части сельского населения в северных регионах. Исторически люди в лесной зоне селились как раз по берегам рек - поэтому для многих сельских населенных пунктов нерестоохранные полосы фактически заменяли не полагающиеся им по статусу зеленые и лесопарковые зоны, служили местами отдыха, охоты и рыбалки. Во многих районах эти полосы представляют собой последние остатки ценных для людей старых лесов среди огромных пространств вырубок, молодых березняков и осинников. И если в эти последние остатки старых лесов придут промышленные рубки, причем очень интенсивные (рубить-то часто вокруг уже нечего, или почти нечего) - это, безусловно, приведет ко множеству конфликтов, и к серьезному росту возмущения тем, как наши лесопользователи обращаются с лесами. А обращаются они так, как им позволяет и предписывает действующее лесное законодательство - на уровне представлений и технологий полувековой давности.

Однако, из закона прямо не следует, что такая простая отмена непременно должна случиться. Риск этого очень велик, но прямо закон этого не предписывает (и надо приложить все усилия к тому, чтобы этого не случилось). Закон говорит, что основную часть нерестоохранных полос надо отменить - но не говорит, в какую категорию лесов их нужно преобразовать. Если исходить из того, что изменение категорий лесов не должно вести к ухудшению окружающей среды и нарушению соответствующего конституционного права граждан Российской Федерации, то основным вариантом должно стать преобразование нерестоохранных полос в близкую по статусу и функциям категорию защитных лесов - запретные полосы лесов, расположенные вдоль водных объектов. Конечно, влиятельные лесопромышленники, заинтересованные в получении доступа к недобитым остаткам ценных лесов, будут добиваться, чтобы основная часть исключенных нерестоохранных полос была отнесена к эксплуатационным лесам - но этому нужно сопротивляться. Время на то, чтобы продумать умную стратегию действий, еще есть, хотя и не очень большое.


По лесам, расположенным в водоохранных зонах, закон отменил запрет на проведение сплошных рубок. Правда, сохраняется запрет на сплошную рубку здоровых лесов - то есть фактически снимается запрет только на проведение сплошных санитарных рубок. Это в любом случае глупо, поскольку именно в водоохранных зонах, особенно вдоль малых рек и ручьев, очень важно, чтобы хотя бы часть деревьев отмирала естественным образом и превращалась в крупную мертвую древесину, лежащую на поверхности земли или поперек мелких водотоков - это значительно снижает интенсивность эрозии, замедляет паводковый сток, снижает риски наводнений ниже по течению, способствует размножению многих водных организмов.

Положения закона, отменяющие запрет на сплошные санитарные рубки в водоохранных зонах, сформулированы вполне однозначно и не допускают разночтений. Но благодаря тому, что санрубки теперь невозможно проводить тайно (акты лесопатологических обследований, на основании которых они проводятся, должны не менее чем за двадцать дней до рубки размещаться в открытом доступе) - эти санрубки можно будет хотя бы выборочно отслеживать, проверять обоснованность их назначения, качество проведения и последствия. Если фактически в результате принятия этого закона сложится опасная практика массового истребления лесов в водоохранных зонах - эту практику надо будет всеми возможными способами демонстрировать нашему обществу, и добиваться возвращения более строгого охранного статуса для лесов в водоохранных зонах.


В целом нынешний режим многих категорий защитных лесов нуждается в усовершенствовании - в каких-то случаях в ужесточении, в каких-то - в уточнении, которое позволило бы вести в этих лесах наиболее соответствующее их целевому назначению интенсивное лесное и лесопарковое хозяйство. Но это сложная задача, требующая специальных знаний, большой работы и серьезного общественного обсуждения. Вместо этого законодатели пошли по простому пути - отмены некоторых важных ограничений, позволяющей быстро хапнуть, не особенно задумываясь о последствиях. Это, скорее всего, задержит на несколько лет процесс выработки оптимальных режимов хозяйствования в защитных лесах: законодатели показали как минимум заинтересованным сторонам, что к сложным профессиональным решениям они не готовы, и могут действовать лишь как слон в посудной лавке.


Надежда
Закон создает основу для придания лесам, растущим на землях сельскохозяйственного назначения, хотя бы какого-то специального правового статуса. Это очень важно: на такие леса приходится около 10% от общей площади лесов нашей страны - около ста миллионов гектаров. К ним относятся, во-первых, бывшие так называемые "сельские" леса (колхозные и совхозные) - около сорока миллионов гектаров, и во-вторых, леса, спонтанно выросшие на заброшенных землях сельскохозяйственного назначения - около шестидесяти миллионов гектаров. Бывшие "сельские" леса в основном имеют сейчас условный статус - даже если номинально они включены в границы лесничеств, на кадастровый учет они могут быть поставлены как земли сельскохозяйственного назначения или не поставлены никак, а недавний закон о так называемой "лесной амнистии" позволяет лихим людям выводить их из земель лесного фонда и пользоваться ими по своему усмотрению. Например, самая крупная сплошная рубка в лесах Европы в 2018 году была обнаружена именно в таких лесах - согласно лесохозяйственному регламенту, включенных в состав Гагаринского лесничества Смоленской области, но через суд выведенных из земель лесного фонда и вырубленных под видом расчистки сельхозземель. Такие ничем не регулируемые рубки в бывших совхозных и колхозных лесах стали в нашей стране обычной практикой. А лесов, образовавшихся на заброшенных землях сельхозназначения, по нынешнему законодательству и вовсе существовать не должно - за одно только их наличие землевладелец может быть подвергнут огромному штрафу (до 700 тыс. руб.) и изъятию всего земельного участка. Фактически эти леса, представляющие наибольшую ценность для развития интенсивного лесного хозяйства и плантационного лесовыращивания, законодательно исключены из такой хозяйственной деятельности. Вместо этого законодательство вынуждает землевладельцев и землепользователей всеми возможными способами избавляться от таких лесов - а самым простым способом является выжигание. Поэтому-то наши полузаброшенные сельские районы и горят так сильно каждую весну, теряя не только молодые леса, но и деревни, и объекты инфраструктуры, а иногда и жизни людей.

Закон вносит в Лесной кодекс РФ специальную статью про леса на землях сельскохозяйственного назначения. Эта статья появилась непосредственно перед вторым чтением, и по ней сразу видно, что сформулирована она наспех. Кроме того, закон не предусматривает внесение изменений в статью 78 Земельного кодекса РФ, не предусматривающую существование лесов на землях сельскохозяйственного назначения (кроме защитных лесных насаждений), и прямо запрещающую использование этих земель для целей, не связанных с ведением сельского хозяйства, на расстоянии до тридцати километров от любых населенных пунктов. Как будет работать эта новая статья Лесного кодекса - во многом будет зависеть от подзаконного акта, который должен быть утвержден Правительством РФ. Вот эта новая статья:

Статья 123. Леса, расположенные на землях сельскохозяйственного назначения

1. На землях сельскохозяйственного назначения могут располагаться леса, которые подлежат освоению с соблюдением целевого назначения таких земель.

2. Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения, устанавливаются Правительством Российской Федерации.


Хотя эта статья сама по себе еще не решает весь комплекс проблем, связанных с лесами на землях сельскохозяйственного назначения - она является первым шагом к такому решению. Еще каких-то несколько месяцев назад - летом и в начале осени 2018 года - и Правительство РФ, и Минприроды, и Рослесхоз не хотели даже рассматривать такую возможность решения проблемы лесов на землях сельхозназначения. Вместо этого ими предлагался другой путь, для больших территорий - нерабочий: переводить такие леса в состав земель лесного фонда. В рамках действующего законодательства этот путь требовал бы межевания соответствующих земельных участков, изъятия их у прежних собственников и перевода в собственность Российской Федерации (земли лесного фонда ни в какой иной собственности находиться не могут). На это ушли бы десятилетия, даже при условии многомиллиардного ежегодного финансирования необходимых работ из бюджета. И еще такой подход начисто убил бы возможности для развития лесного фермерства и плантационного лесовыращивания - ни то, ни другое фактически не вписывается в действующее лесное законодательство. А подход, заложенный в новом законе, дает возможность и для того, и для другого - теперь многое будет зависеть от подзаконного акта, который должен быть принят Правительством РФ, и от приведения смежных законов в соответствие с новым.

То, что эта статья в законе появилась, является следствием двух важнейших событий последнего времени:

во-первых, подготовленного Гринпис обращения к Президенту РФ об установлении ясного правового статуса лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения и иных землях, не относящихся к землям лесного фонда (ссылка);

во-вторых, специального заседания Совета при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека по теме "Актуальные вопросы соблюдения прав граждан при управлении лесами", состоявшегося 28 Ноября 2018 года, на котором была рассмотрена в числе прочего и эта тема (ссылка).

Спасибо всем, кто подписал обращение и вообще поддержал эту идею.


Прочее
Закон вносит и другие существенные изменения в действующее лесное законодательство.

В статью 82 Лесного кодекса вносятся изменения, согласно которым принятие решений об отнесении лесов к лесам, расположенным в лесопарковых зонах, лесам, расположенным в зеленых зонах, относится к компетенции органов государственной власти субъектов РФ.

Главы 15 ("Защитные леса и особо защитные участки лесов") и 16 ("Эксплуатационные леса, резервные леса") признаются утратившими силу, и вместо них вводится новая глава 17 ("Защитные леса, эксплуатационные леса, резервные леса, особо защитные участки лесов"). Соответственно, и статьи, входившие в главы 15 и 16, упраздняются, и вместо них вводятся новые, с другими номерами и совсем другой структурой. Часть 4 статьи 17 заменяется примерно такой же частью 3 статьи 111.

Закон вводит полный запрет на заготовку древесины в лесах, расположенных в орехово-промысловых зонах.

Закон отменяет лесопарки (как единицу управления лесами; но не отменяет лесопарковые зоны, как категорию защитных лесов) - соответствующие изменения вносятся во многие статьи Лесного кодекса РФ и других федеральных законов. Везде, где раньше были "лесничества и лесопарки", теперь будут только лесничества.

Закон вносит в Лесной кодекс РФ специальную статью про леса на землях обороны и безопасности - эта статья готовилась давно, и сформулирована разумным образом:

Статья 121. Леса, расположенные на землях обороны и безопасности

1. На землях обороны и безопасности могут располагаться леса, которые подлежат освоению с соблюдением целевого назначения таких земель.

2. Для использования лесов, расположенных на землях обороны и безопасности, создаются военные лесничества в соответствии со статьей 23 настоящего Кодекса.

3. Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях обороны и безопасности, устанавливаются Правительством Российской Федерации.

4. После завершения использования лесов, расположенных на землях обороны и безопасности, земли, на которых расположены такие леса, подлежат рекультивации (в случае, если проведение рекультивации требуется в соответствии с законодательством Российской Федерации) и переводу в состав земель лесного фонда.




Число принятых законов и постановлений, вводивших или изменявших главные лесные законы России (декрет о лесах, лесные кодексы и основы лесного законодательства), за последние сто лет

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23051

Далі...

95 лет назад был издан циркуляр Ягоды о кадровой чистке лесной стражи

95 лет назад, 29 декабря 1923 года, был издан циркуляр Г.Г.Ягоды (учредителя ГУЛАГа и первого генерального комиссара государственной безопасности СССР) о кадровой чистке лесной стражи - документ, приведший к уничтожению значительной части сохранившейся с дореволюционного времени лесной охраны. Ниже приводится текст циркуляра (расшифровка сокращений - в самом конце).


Циркуляр о кадровой чистке среди лесной стражи

Всем ПП и Начгуботделов ОГПУ1.

Народный Комиссариат земледелия СССР в связи с предстоящим вооружением лесной стражи, в целях правильной постановки охраны лесов Республики, назначает чистку и пересмотр личного состав стражи путем создания в центре и на местах междуведомственных комиссий из представителей НКТ, НКФ, Всеработземлеса2, ОГПУ и Исполкомов. Придавая этой чистке большое значение, ОГПУ предлагает местным органам принять в ней самое активное участие, памятуя, что среди работников бывшего министерства земледелия, в большем проценте оставшихся на службе у НКЗ3, было сильно развито взяточничество и хищение государственного лесного хозяйства. Кроме того, по истории крестьянских восстаний и бандитизма органам ОГПУ известно, что в некоторых местах работники лесной стражи принимали в них активное участие, даже в качестве руководителей.

Являясь привилегированным элементом в деревне, обычно чуждым всяким революционным начинаниям благодаря воспитанию в чиновничьем духе своими ведомствами в дореволюционное время, работник леса легко поддавался агитации антисоветских партий и под их влиянием превращался в проводника контрреволюции в деревне.

Предстоящая чистка должна выбросить из состава лесной стражи всех политически неблагонадежных и нелояльных к Соввласти, принимавших активное или даже пассивное участие в антисоветских партиях, бандитизме и пр., всех замеченных в уголовных преступлениях и привлекавшихся по суду; всех лиц кулацкого элемента или имеющих собственные земельные наделы или крупные хозяйства, у коих служба является подсобным занятием, в целях укрепления собственного хозяйства.

В развитие изложенного, в порядке подготовки к предстоящей работе ОГПУ предлагает:

1. СО и ЭКО4 совместно обработать все имеющиеся налицо материалы о лесной страже.

2. В кратчайший срок всесторонне осветить лесную стражу с целью выявления лиц, подлежащих удалению со службы.

3. Проследить за сохранностью материалов, находящихся в распоряжении местных органов Лесоуправления, каковые должны будут поступить в распоряжение междуведомственных Комиссий по чистке и проверке.

4. Выделить авторитетных, развитых, обязательно партийных, товарищей в междуведомственные Комиссии по чистке, конструируемые с участием наших представителей, по одному в каждой Комиссии.

5. Проследить за проведением публикации о предстоящей чистке, долженствующей привлечь к участию местное население.

6. Составить общие по СО ЭКО списки намеченных к отводу лиц, с изложением веских мотивировок отвода по каждому в отдельности, и представить таковые в Комиссии.

7. О ходе подготовительных работ и работ Комиссии по чистке и проверке периодически сообщать в Экономупр ОГПУ. После чистки представить цифровые данные и свое заключение.

29/ХІІ-1923 г. №11337/с

Зампред. ОГПУ Ягода

Нач. экономупра Канцельсон.

Нач. СО ОГПУ Дерибас.

***

1)  ПП - полномочные представительства, Начгуботделов - начальники губернских отделов, ОГПУ - Объединенное государственное политическое управление при Совете народных комиссаров СССР.

2)  НКТ - Народный комиссариат труда СССР, НКФ - Народный комиссариат финансов СССР, Всеработземлес - Всероссийский союз рабочих земли и леса.

3) НКЗ - Народный комиссариат земледелия СССР.

4) СО и ЭКО - секретные отделы и экономические отделы.

***

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23052&sid=829f30433d619f53fcc349b9f7f57e7f

Далі...