ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 грудня 2018

Лісгоспи Рівненщини сплатили понад 400 млн гривень податків


Лісогосподарські підприємства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства – чи не головні наповнювачі бюджетів різних рівнів в області. За 11 місяців 2018 року вони сплатили до зведеного бюджету 415,614 млн грн. (за відповідний період 2017 року – 297, 136 млн грн), до єдиного соціального внеску перераховано 118,236 млн грн.(проти 91,678 млн грн. 2017 року). Найбільші платники податку – ДП «Сарненський лісгосп» (57,126 млн грн), ДП «Костопільський лісгосп» (43,363 млн грн), ДП «Соснівський лісгосп» (37,347 млн грн), ДП «Клесівський лісгосп» (36,118 млн грн), ДП «Березнівський лісгосп» (35,059 млн грн).

Усі лісогосподарські підприємства сплачують рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів. За цей рік вона склала 83 млн грн. Кошти, які були сплачені від рубок головного користування, а це 50 млн грн., поділили порівну державний та обласний бюджету. А 33 млн. грн. від рубок формування та оздоровлення лісів, отримали бюджети місцевих громад.

Уже сьогодні, зі змінами до системи оподаткування, лісівники Рівненщини роблять прогнози щодо сплати податків у 2019 році.

- За нашими підрахунками, у наступному році рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів становитиме 126 млн грн. Орієнтовного по 28 млн грн надійдуть до державного та обласного бюджетів. І майже 50 млн грн. отримають від діяльності лісогосподарських підприємств місцеві громади, на території яких будуть відбував тис рубки формування та оздоровлення лісів. За попередніми прогнозами, ще 14 млн грн наші лісгоспи сплатять до бюджетів громад плати за землю, які можна буде використати на розвиток новостворених ОТГ. Тому фінансові переваги від діяльності лісогосподарських підприємств очевидні. Звісно, що і лісова галузь загалом є бюджетоутворючої для Рівненської області.

Прес-служба Рівненського ОУЛМГ

Колегія лісівників Львівщини: здоров'я лісу, результати аудитів, внесок у обороноздатність

Відбулося засідання колегії Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. На початку засідання начальник управління Анатолій Дейнека вручив почесні нагороди. 

Почесну грамоту Верховної ради України за вагомий внесок у реалізацію державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм вручено заступнику начальника Львівського ОУЛМГ Ю.О. Громяку.

Подяки від імені громадської організації «Волонтерський рух України» за безкорислову допомогу, порядність, активну громадянську позицію і відповідальність, спрямування енергії, таланту та майстерності на розбудову України отримали начальник Львівського ОУЛМГ А.М.Дейнека, директор ДП «Радехівський ЛМГ» С.М. Данькевич та директор ДП «Жовківський лісгосп» С.С. Сохнацький.

З інформацією про санітарний стан насаджень Львівського ОУЛМГ виступив перший заступник начальника Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень. За матеріалами санітарного огляду лісів 2017 року, на початок 2018 року на облік було поставлено 32507 га пошкоджених насаджень, що на 3435 га менше ніж за аналогічний період минулого року, в тому числі 4477г а шкідників та 25326 га хвороб лісу. 

На протязі останніх двох десятиліть на території гірської частини Львівщини відбувається всихання ялинових насаджень, а в останні три роки спостерігається всихання соснових насаджень у Поліській зоні Львівської області. Площа всихаючих ялинових насаджень в області на початок 2018 року склала 15,5 тис.га. За останні десять років лісогосподарськими підприємствами проведено заміну похідних ялинових деревостанів на корінні ялицево-букові на площі понад 5 тис.га. 

Станом на 1 січня поточного року виявлено осередки всихання сосни на площі 3070 га, виникло в біжучому році 5330 га всихаючих соснових насаджень. З початку року розроблено 7376 га всихаючих соснових насаджень, що становить 88%. З метою попередження та вжиття заходів з усунення наслідків масового всихання соснових насаджень, лісогосподарськими підприємствами, де зростають соснові насадження, були організовані семінари за участі науковців, спеціалістів Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Львівлісозахист", представників місцевої влади, громадських організацій та засобів масової інформації.

Наступним розглянуто питання про результати роботи з внутрішнього аудиту на підприємствах Львівського ОУЛМГ у 2018 році. Головний спеціаліст – аудитор Федчишин В.В. повідомив, що проведено аудити діяльності окремих державних підприємств, що входять до сфери управління Львівського ОУЛМГ, а саме: ДП «Бродівський ЛГ», ДП "Рава-Руський ЛГ", ДП "Турківський ЛГ», ДП МГ «Стир» щодо законності та достовірності фінансової звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку, дотримання актів законодавства, планів, процедур з питань ведення лісового господарства.

Розглянуто також питання внеску лісівників у посилення обороноздатності України. При розгляді цього питання обговорено стан військового обліку і бронювання військовозобов’язаних та призовників на підприємствах Львівського ОУЛМГ.
По всіх питаннях порядку денного колегія ухвалила відповідні рішення

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

З гумором та у віршах: привітання з Новим Роком




Свято починається,
Столик накривається,
Сальце нарізається,
Закуска розкладається,
Пляшка відкривається,
Чарка наливається,
Тостик промовляється,
Пісня затягається,
Хтось добре нажирається,
Зранку прокидається, –
"Довбня" розривається,
Росольчик випивається
і знову починається...

***

Хай тобі в Новому році
Добре спиться і на боці,
Й горілиць, і носом вниз,
І в гостях, і вдома – скрізь.

Хай тобі насняться гроші
Й начальники хороші.
Хай насниться найсолодше,
І не раз, не два – щоночі.
Але щастя – хай не сниться,
А шкребе тебе по спинці.

***

З Новим Роком! З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
усміх, радість і кохання.
хай здійсняться всі бажання,
хай вас криза не лякає,
грип-застуда обминає.
Щоб достаток був у домі,
діти щоб були здорові.


***

Щоб євро сховалось в коморі,
щоб сало рохкало у дворі.
У дворі стояв Феррарі,
в гаражі - Лексус, ще й парі.
В хаті - з мрамору камін,
і басейн, хоча б один!
І гідромасажер з джакузі,
і щоб Хеннесі бовталося в пузі,
і щастя вам не лізло боком...
Короче всіх Вас з Новим роком!


***

З наступаючим ВАС Новим роком,
Він все ближче від нас крок за кроком.
Я бажаю ВАМ у Новому році
Подивитися щастю у очі.

Свою вдачу у руки спіймати,
І міцно тримати, не відпускати.
Здоровя міцного бажаю усім,
Нехай радісний настрій приходить в ВАШ дім.

Щоб розумілися діти з батьками,
Невістки з свекрухами, тещі з зятями.
Кохати бажаю, коханими бути,
Про все погане навіки забути.

У кого на серці розчарування,
Неодмінно зустріне справжнє кохання.
Студентам – на сесіях добре все здати,
Випускникам – магістрами стати.

Всім, хто закінчує в школі навчання –
Високих балів з тестування.
Підвищення пенсій – пенсіонерам,
Більш милосердя – міліонерам,

Хвороби хай зникнуть, а з ними все зле,
Хай завжди надія у серці живе.
Примєр з президентом, щоб помирились,
А депутати більш не сварились.

Нехай радість і щастя до нас всіх прийде,
Хай криза за місяць від нас геть піде.
Нехай здійсняться всі заповітні бажання,
Мир всюди буде і ніжне кохання.


***

Бажаю щастя, але не такого як сонце, бо сонце пече.
Не такого як річка, бо річка тече.
Не такого як вітер, бо вітер гуляє,
А такого як небо, бо небо безкрає!


***


Хай поможе вам Всевишній
Так примножить свої статки,
Щоб були в сім"ї достатки!

В сейфах-злитки, в погребах-вино і сало.
Щоб у хаті і коморі те, що треба, тей стояло!
День за днем, і крок за кроком...
З новим щастям, З Новим Роком!

Щоб у хаті все було
і грошики й бабло
Щоб шампанське відкривали,
кожен день гостей стрічали.

***

Здоровья і сили
У новому році,
Щоб вас не кололо
Ні в серці, ні в боці.

Щоб у банку і в кишені
Були гривні і зелені,
Щоб був успіх і зростання,
були сили для кохання!!!

Щоб ваша робота
Не дала вам вмерти,
Всіх вас годувала
До самої смерті.

В бізнесі поменше риску,
Ще Нормального вам тиску.

Щоб наша держава
Цвіла й багатіла
Та місце достойне
У світі посіла.

Хай вас не лякає,
Що Росія знову піднімає
ціни на газ
У декілька раз.

Бо ми українці,
Ми сильна є нація,
Нас навіть не стерла
З землі радіація.

***

Хай пісня лунає від краю до краю,
Із роком Новим тебе я вітаю !
Живи ти щасливо, живи ти багато,
Хай лихо й незгода мине твою хату.

А щоб все це збулося, треба чарку налити
І в ніч Новорічну до дна осушити.

***

Хай одяг буде від кутюр,
В кишенях - шелест від купюр,
Душа хай прагне аванттюр,
А в справах - тільки лиш ажур!

***

Вітаємо З Новим роком і Різдвом Христовим!
Бажаємо щоб у банку і в кишені були гривні і зелені,
Щоб був успіх і зростання, були сили для кохання!

З Новим роком я вітаю!
Більше грошей вам бажаю,
Пити тільки коньячок,
Цілувати – жіночок!
Добре всім повеселитись,
Під ялинку не звалитись,
Щоб дідусь Мороз як віз,
Вас в лікарню не відвіз!

***

Щоб у хаті все було
І грошики й бабло
Щоб шаманське відкривали
І кожний день гостей стрічали.
З Новим Роком!

***

Щоб ви міряли гривні мискою,
А діточок своїх - колискою,
Щоб кожна жона цвіла, як весна,
А кожен чоловік аби жив до ста!
Будьте веселі й багаті,
Як осінь на прикарпатті,
Будьте такі здорові,
Як зима у Чорногорі.

***

Щоб ЕВРО сховане в коморі,
Щоб сало рохкало у дворі,
Щоб в гаражі стояв Феррарі,
В сараї - Лексус ще у парі,
У хаті - з мрамору камін,
Та і бассейн, хоча б один.
Щоб гідромассажер з Джакузі,
Щоб Хенессі бовталось в пузі.
І щастя вам не лізло боком
Коротше, всіх вас з новим роком!

На Волині застрелився мисливець




Так, під час незаконного полювання із незареєстрованої рушниці чоловік спричинив собі смертельне вогнепальне поранення. Попередньо, поліцейські з’ясували, що трагедія сталася через необережність потерпілого. З метою остаточного встановлення часу та причин смерті тіло направили на проведення судово-медичної експертизи.

Слідчі за цим фактом розпочали кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 (з приміткою нещасний випадок). Триває досудове розслідування під час якого будуть з’ясовані усі обстави нещасного випадку.

Поліція попереджає громадян про необхідність дотримання правил безпеки під час полювання. Окрім, того полювати дозволено лише на законних підставах та із зареєстрованою у законному порядку мисливською зброєю.

Варто пам’ятати, що головною умовою безпеки під час поводження з мисливською вогнепальною зброєю є тверде знання та чітке виконання правил її експлуатації, сувора дисципліна громадян, у тому числі – й на полюванні.

29.12.2018

Поліцейські вилучили з продажу понад 350 нечіпованих ялинок



У передноворічний період на території Херсонської області поліція проводить профілактичне відпрацювання під умовною назвою «Ялинка», передає ПІК з посиланням на відділ комунікації поліції області.

Спільно з працівниками Херсонського лісомисливського господарства відпрацьовуються лісові масиви. За незаконну порубку лісу з початку заходів відкрито 6 кримінальних проваджень. Поліцейські перевірили 850 автомобілів, які перевозили хвойні дерева, та наявність у водіїв документів, що підтверджують законне придбання ялинок.
Відпрацьовано 280 ринків та місць стихійної торгівлі з метою виявлення порушень під час реалізації хвойних дерев. За порушення правил благоустрою населених пунктів, порушення правил торгівлі на ринках та торгівлю з рук у невстановлених місцях складено 55 адміністративних протоколів. У місцях торгівлі вилучено понад 350 хвойних дерев, які були нечіповані та продавалися без дозвільних документів, на загальну суму 62 тисячі гривень.

Поліція просить при купівлі зелених красунь перевіряйте наявність чіпів та вимагайте у продавців дозвільні документи на продаж ялинок.



Шпилькові насадження під надійною охороною

Останній тиждень перед Новим Роком – гаряча пора, особливо якщо говорити про ялинку, яку кожен господар хоче бачити у своїй оселі. Більшість закарпатців намагаються придбати зелену красуню легальним шляхом, однак трапляються й такі, які йдуть за новорічним символом у ліс. Запобігти порушникам у Рахівському держлісгоспі намагається лісова охорона, яка останній місяць щоденно проводить рейди по охороні шпилькових насаджень.

У Рахівському лісодослідному господарстві діє одна рейдова бригада. Кожного дня їх робочий день розпочинається зі зборів, під час яких вирішується ділянка лісового масиву, яка сьогодні підлягає ретельній перевірці по виявленню порушників. Лісова охорона сідає у позашляховики та їде до визначеного об’єкта. Цього разу це територія Устєріцького лісництва. На в’їзді у лісфонд знаходиться пункт пропуску. Це своєрідний кордон на якому перевіряють всіх охочих потрапити у гори. Мова про туристів, місцеве населення а також можливий вивіз нелегальної деревини.

В останньому випадку, кожна вантажівка з деревиною перевіряється на наявність відповідних чіпів, які засвідчують що лісопродукція є легальною та відповідає всім нормам закону. Перед цим як відпустити деревину, товар проходить спеціальний електронний облік деревини. 

Та повернемось до рейду по охороні шпилькових насаджень. Як розповідає лісова охорона, попит на живі ялинки з кожним роком падає, а свідоме населення переходить на штучні. У цьому не останню роль відіграє агітаційна пропаганда лісівників серед місцевого населення щодо запобігання нелегально зрубаної або ж придбаної ялинки. Цього року лісова охорона поки що не виявляла лісопорушників. Останній рейд також не змінив цю статистику. Однак лісівники наголошують, охорона шпилькових актуальна у передноворічні свята. Паралельно із цим ніхто не відміняв контроль за браконьєрством, яке особливо в період великого сніжного покрову як ніколи актуальне, адже дикі звірі в пошуках їжі змушені спускатись з гір поближче до годівниць, тим самим стаючи легкою здобиччю для браконьєра. В цьому випадку опорою та захистом для дикої фауни є саме лісівники.



Zakarpatski Lisivniki
Опубліковано 28 груд. 2018 р.



Як раніше виглядав Світязь та що робити туристи на Шацьких озерах, - спогади лісівника із сорокарічним стажем


У цьому році Шацький національний парк відзначив 35-річчя з нагоди заснування. Одним із тих, хто працює у природоохоронній установі з перших років її створення, є головний лісівник Світязького лісництва Віктор Турич.

Про створення рекреаційної зони «Незабудка», екологічну стежку «Світязянка», кінний маршрут і нелегку роботу лісівника поспілкувалися з головним лісівником Світязького лісництва, - пише прес-служба Шацького НПП у Facebook.



Лісівник Віктор Турич


♦ Чому ви вирішили стати саме лісівником? Як розпочалася ваша кар’єра?

– В 1972 році, прийшовши з армії, працював пожежним сторожем у Ростанському лісництві. Парку на той момент ще не було, був лише Шацький держлісгосп. Мій брат Микола теж працював в лісництві. І одного разу, першого травня, нам довелося гасити пожежу. Крім нас, там була ціла команда і директор держлісгоспу Валентин Сулько. Ми погасили пожежу, і директор запропонував йти працювати до них. Так я став майстром лісових культур.

Далі Сулько запропонував мені йти на навчання в Львівський лісотехнічний інститут за направленням. Я поступив туди в 1972 році і відучився до 1977-го. Навіть, був Ленінським стипендіатом. Після закінчення навчання вернувся в Шацький держлісгосп. Як такої роботи не було, і мене знову відправили у Ростанське лісництво майстром цеху. Проте там я пропрацював не довго. Сулько знову дав вибір: або на вантаження лісу йти, або тимчасово головним економістом, яким я і пропрацював з вересня по грудень на декретному місці. Потім знову Сулько мене викликав до себе і сказав, що треба прийняти Світязьке лісництво. Так я і став лісівником. А загалом, в лісовій галузі пропрацював більше 40 років

♦ Які основні цілі ви ставили перед собою, коли почали працювати в Світязькому лісництві?

– Зберігати ліс, розмножувати, відтворювати його, створювати нові насадження. Працював я з 1978 до 1984 року на базі Шацького держлісгоспу. До слова, рішення про створення Шацького нацпарку було ще у 1983 році, а 1984 - вже офіційно був призначений директор. Я тоді мав бути головним лісничим, адже Світязьке лісництво входило до парку, який офіційно почав працювати з 1 червня 1984 року.



Лісівники на нараді


♦ Сьогодні у нас поширена проблема короїду. А як тоді було?

– В принципі, дуже уражених ділянок чи всихання не було. В основному – кореневі рубки. Можливо через те, що тоді багато займалися меліорацією. Якщо пригадати, в 60-х роках осушували систему: перша була Копаївська система, яка призвела до пониження рівня ґрунтових вод, внаслідок чого почалися задухи в озерах: Луки, Перемут. Потім Прип’ятська система, коли одна людина могла осушити верхів’я Прип’яті і забрати всю воду. Тому раніше були такі меліоративні канали, але їх створювали польські інженери для того, щоб ті весняні паводки скинути, а все інше було в нормі. Піднімали, осушували - виконували свою роботу. А зараз бачите, що робиться – там покинули, там позаростало. Раніше озера були повні, води вистачало. Навіть Острів'янське озеро розливалося і ділило село на дві половини, в деяких місцях до сусідів човном перепливали. А на болотах і качок вистачало, і риби в озерах багато водилося.

♦ Одним з пріоритетних напрямків нацпарку є туристична галузь. А як було в ті часи? Чи займався парк привабленням туристів?

– Звичайно, займався. Спочатку в парку було мало туристів, потім з кожним роком ставало все більше. До речі, я був одним з ініціаторів створення в парку рекреаційної зони «Незабудка». Раніше ж Світязь виглядав так: паркували машини там, де зараз комплекс «Лемарк», а навпроти ставили намети. Постійно були місця, де заборонялося або ходити або їздити. Тому в 2002 році, коли директором був Петро Ткачук, я сказав: скільки можна тих людей ганяти, давайте зробимо спеціальне місце для наметів і машин. Він підписав відповідний наказ і почали створювати «Незабудку». А раніше поблизу озера на кожному кроці стояли машини і намети, а штрафи були зовсім невеликі – 5 рублів.

♦ А екологічні стежки були?

– Була стежка «Світязянка». Туди, пам’ятаю, часто приїжджали студенти. На одному з перехресть стояла дерев’яна Баба яга, яку згодом вкрали (посміхається – авт.). До речі, на ті часи, такі стежки були трохи довші - до 6 км. Ліс для них ніхто не вирізав. Коли прокладалася «Світязянка», приїжджали спеціалісти і дивилися. Вирізали лише прогнилі чи сухі дерева, щоб не впали на людей. Крім того, була турбаза «Шацькі озера». Через неї проходив всесоюзний маршрут, тобто приїжджали зі всього Радянського Союзу, а далі їхали на Біле озеро. До речі, тоді і виникла ідея створити кінний маршрут. В деяких лісівників позабирали коней, в Мельниківському лісництві зробили конюшню, купили декілька возів, облаштували будиночки. Наприклад, купили стареньку хату за 700 рублів, переобладнали, щоб могли і туристи відпочити, і коні наїстися.


Віктор Турич зі своїм колегою

♦ Що було найважче у вашій роботі?

– Найважчим був початок, коли я прийняв лісництво і ліси були засмічені. Доводилося років два працювати, аби лише навести порядок. Потім бригад було мало – трохи більше 26 лісорубів в Світязькому лісництві. Але плани довелося виконувати, тому що тоді було планове господарство. А потім все потихеньку налагодилося та й нормально стало працювати.

Я інколи порівнюю лісівника при Радянському Союзі і при незалежній Україні – небо і земля. Я, наприклад, три роки пропрацював, лише тоді мене затвердили. Але справа навіть не втому. Коли щось сталося – пожежа чи всихання, не викликали комісій. Лісівник робив відвід і наступного дня виконувалася робота. Довіри було більше. А не та, як сьогодні: дозвіл на зрізання сухого дерева потрібно чекати три місяці. Це все одно, що пацієнту необхідно робити операцію, а йому кажуть – зачекай.

♦ Розкажіть, що було найцікавішого, найприємнішого в роботі?

– Декілька разів був нагороджений почесними грамотами, іменним годинником. Навіть як кращий лісівник області їздив на зустріч з Президентом, тоді ним був Леонід Кучма.

Посилення відповідальності за незаконну вирубку і контрабанду лісу матиме обмежений ефект — експерт

Посилення відповідальності за незаконну вирубку і контрабанду лісу матиме обмежений ефект в силу того, що часто встановити особу порушника складно. Таку думку в ефірі Українського радіо в програмі"Ранковий формат" висловив екс-міністр екології і природних ресурсів Сергій Курикін.

"В даному випадку, по-перше, достатньо складно встановити особу порушника, коли здійснюється незаконна вирубка, а коли йдеться про контрабанду, а наскільки мені відомо, цей закон також передбачає більш жорсткі санкції щодо контрабанди лісу з України, зараз використовуються схеми, які дозволяють змішувати легально і нелегально заготовлений ліс. Часто буває таке, що навіть за документами встановити факт порушення достатньо складно. Тому з одного боку сам факт наявності таких змін є позитивним, а з іншого встановити — особу порушника і факт контрабанди достатньо складно. Це питання, яке вимагає кваліфікованого підходу від правоохоронних органів",— зазначив Сергій Курикін.

Нагадаємо, з 1 січня вступає в силу прийнятий у вересні Верховною Радою закон "Про збереження українських лісів і запобігання незаконного вивезення необроблених лісоматеріалів" з поправками президента України, якими вводиться криміналізація контрабанди лісу-кругляка та обмежується внутрішнє споживання необробленого лісоматеріалу 25 млн куб. м в рік.

Слухати повну версію.

29.12.2018 р., 12:04

Унікальній житомирській «тайзі» – 50!



Житомирський ліс тайгового типу, або бореальний, як його називають науковці, відзначив 50-ту річницю з дня заснування. Йдеться про Поліський природний заповідник, що розташований на Овруччині та межує з Республікою Білорусь.

До святкової дати науковці, які працюють на території заповідника, зі своїми колегами провели науково-технічну раду. Окрім кліматичних та природних змін, що супроводжують життя унікального лісу, обговорили питання транскордонних відносин. Зокрема, йдеться про перспективний проект, який може бути впроваджено, між Поліським природним заповідником та Прип’ятським національним парком і сусіднім Мілошевицьким лісгоспом Білорусі. 

– У нас поширені ліси борового і суборового комплексів з характерним для них підліском і трав’янистим покривом, – розповідає директор Поліського заповідника Сергій Жила. – Переважну частину лісів становлять молоді сосняки; ті, що достигають, стиглі дерева займають незначні площі.

Крім лісових насаджень, у заповіднику добре представлені сфагнові (верхові) і сфагново-осокові болота з участю журавлини, карликової берези та сосни. Лісові луки розвинуті слабко. Рідкісні й реліктові рослини, такі як дуб скельний, рододендрон жовтий (азалія), береза темнокора, плющ, низка цікавих і рідкісних папоротей (страусове перо, аспленій, багатоніжка тощо) трапляються також у лісництвах, що межують з заповідником.

За сучасними даними, на території Поліського ПЗ виявлено 771 вид, різновид та форму водоростей із 13 відділів. Найбільш чисельно тут представлені зелені, діатомові та стрептофітові водорості. У водоймах заповідника виявлено 49 рідкісних видів, з них 7 занесено до Червоної книги України.

Фауна хребетних тварин Поліського природного заповідника та його околиць нараховує 279 видів (45 видів ссавців, 195 видів птахів, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 19 видів риб). Видовий склад комах Поліського природного заповідника з’ясовано недостатньо, зараз відомо трохи більш як 1100 видів з 17 рядів.

У заповіднику мешкають переважно лісові тварини. Серед них досить багато тайгових видів (лось, рись, заєць білий, глушець, орябок, сова бородата, синиця чорна, снігур, ящірка живородна, жаба трав’яна тощо). Трапляються також види, поширені в Європі (свиня дика, куниця лісова, тхір звичайний, вовчок горішниковий, підорлик малий, дятел середній, в’юрок канарковий, горихвістка чорна, квакша звичайна тощо). Близькість лісостепової зони обумовлює проникнення південних (степових) тварин (кажан двоколірний, заєць сірий, велика біла чапля, коловодник ставковий, лунь лучний, черепаха болотяна тощо).

Як повідомляє прес-служба Житомирського ОУЛМГ, нещодавно в Гомелі відбулося перше засідання Білорусько-Української Комісії з координації питань охорони і стійкого використання транскордонних природоохоронних територій. На засіданні були присутні директори більшості прилеглих до білоруського кордону заповідників України. 

– Ми вболіваємо за створення біосферного резервату, оскільки екосистема Поліського заповідника є цінною і унікальною в екологічному й біогеографічному аспекті, – зазначив під час виступу перший заступник начальника Житомирського ОУЛМГ Роман Ільїн. 

В Україні є три біосферні резервати: Асканія Нова, Чорноморський та Карпатський. Із білоруського боку такий резерват створено на площі у 213 тисяч гектарів. 
Регіональне співробітництво між Україною і Білоруссю – це великий блок підписаних угод між різними областями в гуманітарній і економічній сферах. 

Наш кор.
«ЛВ» №11-12 2018