ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 січня 2019

Об установлении таксовой стоимости на древесину основных лесных пород, отпускаемую на корню, в 2019 году

Постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 29 декабря 2018 г. № 976 определена таксовая стоимость на древесину основных лесных пород, отпускаемую на корню, в 2019 году.

Согласно документу, такса первого разряда за 1 плотный куб.м крупной деловой древесины без коры для сосны и лиственницы составляет Br21,48, березы (кроме березы карельской) – Br7,10, дуба, ясеня и клена – Br74,28.

Таксы – своеобразная плата за выращивание древесины. Они предназначены для возмещения затрат лесного хозяйства на воспроизводство, охрану и защиту лесов. Стоимость древесины, отпускаемой на корню, определяется согласно размеру такс (с 1-го по 5-й разряд) в зависимости от категории качества (крупная, средняя, мелкая, дровяная), а также пород (сосна, ель, береза, дуб, ольха серая).

«Після навчання в Німеччині я хотів привезти до Шацька шматок Європи» – Микола Прасюк



Про упереджене ставлення населення до створення Шацького нацпарку, спеціальні підпали лісу, екологічний будиночок і майбутнє установи – спеціально до 35-річчя парку спілкувалися з лісничим Пульмівського лісництва Миколою Прасюком.

Про це інформують у прес-службі Шацького національного природного парку.

–Якими були ваші перші кроки на посаді?
–Спочатку 4 роки я працював помічником лісівника, а з 1988-го став головним лісівником. Як створили парк, 1 червня 1984 року, люди чинили чималий опір. Думали, що зробили таку собі резервацію, де не буде доступу ні до лісів, ні до озер. Тому в основному моя робота полягала в інформуванні і роз`ясенні населенню. Пояснював, що парк, насправді, створений з гарною метою, аби оберігати і захищати природу та озера. І згодом люди це зрозуміли. Навіть зараз озеро Пісочне хочуть передати на баланс парку.

–Які основні цілі і завдання ставили перед собою, як стали ліcничим?
–Після закінчення Дрезденського технічного університету я прибув в Київ на розподілення. Спочатку мені запропонували або в Києві залишатися, або в Дніпропетровську область їхати, але я знав, що створюється Шацький нацпарк. Тому тільки на батьківщину, тільки додому. Тим більше, я знав і бачив, які парки функціонували в Німеччині, працював, проходив там практику. А для нас це було нове, тому вже тоді хотілося шматок Європи принести нам.


Микола Прасюк отримує нагороду з рук голови Шацької РДА


–А розвивали туристичну галузь, рекреацію?
–Як я вже казав, спротив населення спочатку був великий. Пройшло років 5, поки люди до нас почали нормально ставитися. Навіть влада, на початках, не допомагала. Місцеве керівництво не сприймало нас серйозно. Складно було вибити місце під лісництво. Та з часом все налагодилося. Ми почали створювати екологічні стежки, робити інформаційні буклети. Адже спочатку був хаос: приїжджали – куди хотіли, ставили намети – де заманеться. Лише згодом почали будувати наметові містечка. Перший зробили на Гряді. Там змурували пічку, зробили кухню, прокатний пункт, лежаки. Туристи потрошки почали концентруватися в одних і тих самих місцях. Люди звикли.

–Екологічні стежки ви створювали?
–Першими створювали працівники Світязького лісництва (Світязянка – авт.) і в Мельниках. Наша була в кінці. Також були кінні маршрути. Пролягали через нашу територію. Ми побудували екологічний будиночок в Мокошині. Років 15 тому купили хатку і перевезли її туди, реконструювали, зробили ремонт, всередині все облаштували. Буквально через місяць вона була готова.

–Насправді, це не так легко зробити через місяць?
–Це була суперечка. Сиділа одна компанія, відпочивала, і хтось зробив зауваження, мовляв, що за лісівник, якщо йому немає де прийняти людей. І я відповів, що приїжджайте через місяць – буде тут хатка.

–Що найважче було у вашій роботі, крім спротиву людей?
–Раніше не було в нас охорони озер, лише лісова. Тому найважчою була боротьба з браконьєрством на озерах. Весною, як тільки розпочинався нерест, і ми їх ловили, одразу виникали пожежі. Поки не розділили ці служби і після того не було сенсу підпалювати ліс, щоб нас відволікати.



Сторінка історії Шацького нацпарку


–Браконьєри справді підпалювали ліс, аби відволікти вашу увагу?
–Так, бо вони спокійно в той момент могли працювати на озерах. Був колись момент: зняли з пожежі пару людей, щоб поїхати на озера. І справді, знайшли декілька бригад браконьєрів. Але в лісі зловити на гарячому ми їх не могли ніколи.

–Як давно створили цю озерну охорону і чия це була ідея?
–Років 20 тому. Це була моя ініціатива, я радив так зробити. Я навіть пропонував скоротити лісову охорону, тому що штатний розпис треба було розширювати. Але директор поїхав у міністерство, де дозволили створити окремий підрозділ – службу державної охорони ПЗФ.

–Ваш найприємніший спогад чи найцікавіша історія з роботи?
–Найприємніші дні – це коли я працював у Пульмі, мав свою квартиру, жінка працювала там у дитячому садочку, дочка ходила в школу. А на робочому місці все було під контролем.

–Як, на вашу думку, змінилася робота парку за 35 років?
–За 35 років зріс авторитет парку. Тепер це потужна організація. Люди забезпеченні дровами, туризм розвивається, і всі умови для цього відпочинку створені, є можливість заробити якусь копійку. Тобто є за що нас поважати. Особливо за охорону лісу і боротьбу з браконьєрством.

–Яким ви бачите парк у майбутньому?
–Дай Боже, щоб нічого не змінювалося. Розвиток зараз йде в правильному напрямку. Колектив гарний, молодий та амбіційний.

11:10 31.12.2018

Набув чинності закон, який посилює покарання за знищення лісів



З 1 січня 2019 року в Україні набув чинності закон, який посилює заходи проти знищення лісів в Україні.

Згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів", у кілька разів підвищено штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка, повідомляє сайт Верховної Ради.

Відповідні зміни вносяться, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів"

Водночас уряду доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.

Впровадження норм закону дозволить зберегти екологічну безпеку України та створить дієвий механізм запобігання вчиненню злочинів, пов'язаних з незаконною порубкою.

Итоги Всеукраинской кампании «Идем в Европу – строим заповедность» за 2018 г.

Не руш! Не ріж» Не убивай!
Леся Українка «Лісова пісня»

Цель Всеукраинской кампании «Идем в Европу – строим заповедность» - ужесточение режима заповедности объектов ПЗФ с целью охраны биоразнообразия и природных эволюционных процессов ,защиты права дикой природы на свободу и автономность.

В защиту заповедных обьектов и заповедности Киевский эколого-культурный центр, при поддержке ЭкоПраво-Киев, выиграл суды:

- в июле 2018 г. Сумской окружной административный суд удовлетворил иск Киевского эколого-культурного центра и дирекции РЛП « Сеймский» о признании незаконным решения Конотопского райсовета от 11.12.2017 г, которым у регионального ландшафтного парка « Сеймский» изымалось около 30 тыс. га территории.

1. Кролевецкий райсовет . во избежание суда с КЭКЦ , отменил свое решение об исключении земли из РЛП “Сеймский” .

- в августе 2018г. Киевский эколого-культурный центр выиграл суд против Министерства аграрной политики Украины и Гослесагенства Украины по поводу введения запрета на « селекционный « отстрел в заповедниках и заповедных зонах.

- Киевский эколого-культурный центр подал в суд на Кировоградскую облгосадминистрацию ( структурным подразделением которой является Департамент экологии), за нежелание Департамента изьять из Положения о заказнике « Голоче» пункта о запрете охоты в заказнике. По нашему иску Кировоградский окружной административный суд открыл судебное разбирательство

– в октябре 2018 г в Окружном административном суде г. Киева начался суд по иску народного депутата Украины Игоря Луценко и Киевского эколого-культурного центра к Кабинету Министров Украины. Народный депутат и экологи обвиняют Кабмин в невыполнение Закона по охране пралесов, который был принят в прошлом году. Этим Законом Кабмин Украины был обязан в течении трех месяцев ( до 3 декабря 2017 г.) внести изменения в подзаконные акты- Санитарные правила в лесах Украины и Правила улучшения качественного состава лесов в части полного запрета различных видов рубок во всех категориях заказников и других обьектах природно-заповедного фонда.Что не было сделано.

2. В 2018 г. экологической инспекцией Украины, совместно с общественностью, областными управлениями лесного хозяйства, отдельными лесхозами, законопослушными охотхозяйствами были демонтированы 324 вышки в обьектах ПЗФ Украины. За активную работу по демонтажу браконьерских вышек , по ходатайству КЭКЦ, руководством Госэкоиспекции Украины были отмечены руководители Харьковской и Волынской областных экоинспекций

.3. В 2018 г. КЭКЦ изданы четыре очень важные книги и три выпуска Гуманитарного экологического журнала по вопросам заповедного дела и заповедности=

- «Заказники и другие объекты ПЗФ Украины без гламура.Мониторинг нарушений заповедного режима, 2007–2018.Материалы независимого расследования».

- « Охрана дикой природы в Украине и мире»

- Территории строгого природоохранногорежима (категории I-A, I-B МСОП/IUCN).Международный и европейский опыт.

- «Заповедность (пассивная охрана природы) Теория и практика», 2018, Киев 2-е изадние, КЭКЦ, 136 стр.

- Киевский эколого-культурный центр издал Гуманитарный экологический журнал № 1,2,4 за 2018 г. Номера посвящены реализации концепции заповедности на практике.

-Кроме этого в защиту заповедных обьектов и заповедности КЭКЦ, ЭкоПраво-Киев, Форум спасения Киева и другие НГО провели 3 пресс-конференции, 6 пикетов, 5 пресс-туров, 1 круглый стол, опубликовали в СМИ более 60 статей и комментариев.

4. С целью усиления заповедности и охраны заповедных обьектов КЭКЦ удалось добиться реализации таких юридических инициатив=

-16 апреля 2018 г. Президент Украины П.Порошенко подписал Закон № 4551 “Про природно-заповідний фонд України” (щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовищакоторым областные управления экологии получили права в области создания ПЗФ, а также которым санитарные рубки в ПЗФ были отнесены к специспользованию природных ресурсов. Закон был разработан КЭКЦ, ЭкоПраво-Киев и Минприроды Украины . Теперь лесники будут обязаны согласовывать санитарные рубки с руководством нацпарков и Минприроды Украины.

- С 1 января 2019 г. экоинспекция возобновляет свои проверки по всей Украине . Это стало возможным благодаря массовой кампании зоозащитников и экологов, организованной КЭКЦ.

- В Верховной Раде Украины зарегистрирован законопроект № 9134 народного депутата Украины Игоря Луценко об увеличении заповедных зон национальных парков

-. КЭКЦ выступил против поправок Гослесагенства Украины в Санитарные правила в лесах Украины, разрешающие рубки в заповедных обьектах

-. 10. 07. 2918 г. Киевгорсовет принял подготовленное КЭКЦ решение о запрете проведения сплошных санитарных рубок в городских лесах Киева.

5. В 2018 г. КЭКЦ добился создания 11 заповедных обьектов в Киевской и Донецкой областях, а также в г. Киеве, провел лечение 4 деревьев-памятников природы, установил 14 охранных знаков на деревья-памятники природы, провел проверку заповедного режима в 14 обьектах ПЗФ Кировоградской, Сумской,Черновицкой, Черниговской, Киевской областях и г. Киеве, оказал помощь в защите заповедного режима РЛП « Сеймский», РЛП « Межреченской», НПП « Гуцульщина», заказникам « Голоче», Зубровица».

6. В 2108 г. Экологическая общественность Украины добилась очередной огромной и важной победы-все лесные и лесостепные национальные парки Украины ( кроме Крыма) в 2018 г. не проводили в заповедных зонах рубки леса, сбор валежника и не вели лесокультурную деятельность.

- Кроме этого национальные парки Верховинский, Синевир, Хотинский и Святые Горы, по просьбе Киевского эколого-культурного центра, приняли решение о перемещении биотехнических сооружений за пределы заповедной зоны парков.

7.Национальные парки « Тузловские лиманы», « Гомольшанские леса, РЛП « Сеймский», научные сотрудники НПП « Гомольщанские леса», Деснянско-Старогутский , активисты ДОП « Зубр» выступили с инициативой установить законом, что заповедная зоны в национальных парках не может быть меньше 25 % от все площади парка.

Пресс-служба КЭКЦ

В России наступил год валежника

В России наступил год валежника - вступил в силу федеральный закон от 18 апреля 2018 года № 77-ФЗ "О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации", дающий гражданам право свободно и бесплатно собирать в лесах этот самый валежник для собственных нужд. Вот он - лежит и ждет, когда осчастливленные законодателями граждане ринутся его собирать и заготавливать:



В результате вступления в силу федерального закона от 18 апреля 2018 года № 77-ФЗ по меньшей мере 15 миллиардов кубометров мертвой древесины, накопленной в лесах нашей страны, внезапно превратились в не древесину (недревесный лесной ресурс). По самым скромным оценкам, запасы валежника в лесах нашей страны в 40-50 раз превышают годовые объемы заготовки древесины всеми лесозаготовителями - "белыми", "серыми" и "черными" вместе взятыми. При этом валежник представляет собой возобновляемый природный ресурс - и чем хуже и бестолковее ведется лесное хозяйство, тем интенсивнее он возобновляется.

С 1 января 2019 года граждане России, согласно Лесному кодексу РФ, имеют право свободно и бесплатно собирать валежник для собственных нужд - но конкретный порядок его заготовки и сбора должен определяться законом каждого конкретного субъекта Российской Федерации. В большинстве субъектов РФ такие законы или уже приняты, или почти приняты. Чаще всего региональные законодатели посто повторяют в своих законах основные положения федерального законодательства, относящегося к валежнику - но некоторые додумывают свои дополнительные требования и ограничения. Пока самыми оригинальными оказались законодатели Краснодарского края: принятый ими краевой закон требует, чтобы граждане, имеющие намерение осуществить заготовку и сбор валежника, сначала уведомили об этом уполномоченный орган власти (порядок уведомления должен быть утвержден отдельно), потом получили от уполномоченного краевого учреждения информацию о том, где (с точностью до выдела) им можно собрать валежник, а потом предоставили этому учреждению возможность учесть собранный валежник до вывоза его из леса (порядок учета валежника также должен быть утвержден отдельно).

Более подробное описание ситуации приводится в предыдущем сообщении на эту тему:

Что теперь происходит с валежником


Примеры того, как право граждан на заготовку и сбор валежника регулируется в региональных законах:



Следующий год, видимо, станет "годом грибов" или "годом остолопов" - соответствующие проекты федеральных законов уже рассматриваются Государственной Думой.

Законопроект № 548919-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и в Закон Российской Федерации "О потребительской кооперации (потребительских обществах, их союзах) в Российской Федерации" (в части совершенствования правового регулирования заготовки пищевых и недревесных лесных ресурсов гражданами для собственных нужд)", касающийся сбора пищевых ресурсов леса - грибов, ягод и им подобных - уже принят в первом чтении, и почти наверняка вступит в силу до начала следующего года (ссылка).

Законопроект № 592228-7 "О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации", предусматривающий включение в число недревесных лесных ресурсов не только валежника, но и ветровала, и сухостоя пока Думой не рассматривался, но, судя по успеху законопроекта о валежнике, у него тоже есть неплохие шансы (ссылка).

Крупнейшую энергокомпанию могут обвинить в разрушительных пожарах в Калифорнии



Крупнейшей энергокомпании Калифорнии могут быть предъявлены обвинения в убийствах, если будет установлена ​​ее вина в масштабных лесных пожарах.

Об этом сообщает «Голос Америки».

Уголовные обвинения против компании Pacific Gas & Electric Co. (PG & E) могут быть выдвинуты, если будет установлено, что к недавним лесным пожарам привели неполадки в работе линий электропередачи, говорится в экспертном заключении, предоставленном в суд Генеральным прокурором Калифорнии.

В экспертном заключении приводится информация о нарушениях разной степени тяжести – от незначительных, таких как нерасчищенная растительность вокруг линий электроснабжения, до тяжких нарушений, которые могли привести к пожару. Таким образом, они могут повлечь за собой выдвижение «обвинений в убийстве, или непреднамеренных убийствах».

PG&E обеспечивает энергоснабжение для 16 миллионов потребителей в Калифорнии. Ее деятельность внимательно исследовали после лесных пожаров в штате, которые стали самыми смертоносными и разрушительными в истории штата.

Отдельно от уголовных обвинений, против компании подано большое количество судебных исков по обвинению в том, что пожары начались из-за неисправностей в работе оборудования компании.

Пожары в ноябре привели к гибели, по меньшей мере, 86 человек, разрушению 14 тысяч домов и полному разрушению города Парадайз, где проживало 27 тысяч людей. В ответ на информацию о возможных уголовных обвинениях PG&E выступила с заявлением.


«Для PG&E наиболее важны безопасность общественности и персонала. Мы продолжаем сосредоточиваться на оценке инфраструктуры с целью дальнейшего укрепления безопасности и для того, чтобы помочь нашим потребителям в восстановлении. По всему району обслуживания мы делаем все, что можем, чтобы дальше уменьшать риски лесных пожаров», - отмечается в заявлении.

02.01.2019 05:32

Как посеять съедобные грибы у себя на участке



Для того чтобы вырастить у себя на участке съедобные грибы, сперва готовится «рассада».

Берется шляпка уже перезревшего гриба, например, белый или подберезовик. Перемалывается на обычной ручной мясорубке. Перемолотый гриб кладется в бутыль с водой. Далее идет процесс «пробуждения» спор грибов.

Чтобы споры «пробудились» в природе, им необходимо пройти по кишечнику зайчика или ежика. Какая среда воздействует на споры в кишечнике животных? Крайне агрессивная – она расщепляет пищу. Для воссоздания такой среды в домашних условиях, необходимо в литровый бутыль положить пару чайных ложек французских дрожжей.

Стоит такая смесь примерно месяц. Внизу бутылки оседает мякоть грибов, которую надо убрать. А то, что остается сверху – слить в отдельную посудину. И все – посевной раствор готов.

Также нужно учитывать и концентрацию: в одном грибе не миллион, а биллион спор. Поэтому берется следующая пропорция – стакан готового раствора со спорами из бутылки на бочку воды (бочка пластиковая, двухсот литровая – ред.). Этот раствор поливается из обычной садовой лейки желательно около тех видов деревьев, около которых был найден гриб.

Если подберезовик был найден у березы, то «рассаду» следует лить рядом с березами. Если белый гриб найден рядом с дубом, то и лить около дуба.

Дело в том, что грибы всегда находятся в тесной связи с корнями деревьев. Споры «помнят» и «умеют» выстраивать отношения с теми видами деревьев, рядом с которыми росли. Грибы можно «сеять» где угодно – на даче, в соседнем лесу, где вам удобно.

Источник: Timeallnews
01.01.2019

Исследователи МФТИ и ОИВТ РАН создали технологию превращения древесных отходов в аналог угля



Исследователи из МФТИ и Объединенного института высоких температур РАН разработали технологию, позволяющую превращать опилки и другие виды древесных отходов в аналог угля, сообщает РИА Новости. Ее описание было представлено в журналах Fuel Processing Technology и Energy.

"Важное достоинство этой технологии — ее экологичность. Кроме того, наряду с твердым топливом, можно получать порядка 10% весьма ценных химических соединений: альдегиды, кетоны, спирты и карбоновые кислоты. Соединение биоэнергетики и химической промышленности — это весьма важная задача для нашей страны на ближайшие десятилетия", — заявил Борис Кичатов, сотрудник МФТИ и ОИВТ РАН.

За последние годы ученые и инженеры создали несколько технологий производства биотоплива, некоторые из которых сегодня применяются на практике. Как правило, сырьем для их производства служат соя, рапс и многие другие быстрорастущие злаки, чья биомасса ферментируется при помощи химикатов или бактерий и трансформируется в этанол и другие виды спиртов.

Некоторые экологи, просчитав все выбросы СО2 и других парниковых газов, произведенных во время выращивания биотоплива, сегодня считают переход на такие виды топлива малоцелесообразным.

Это связано с тем, что климатический ущерб от вырубки лесов под плантации культур, из которых готовят биодизель или спирты, часто превышает пользу от частичного отказа от ископаемых видов топлива. Другие ученые, наоборот, не обнаружили таких проблем и признали биотопливо "нейтральным" с климатической точки зрения.

Как передает пресс-служба Физтеха, Кичатов и его коллеги разработали технологию, которая позволяет производить биотопливо из отходов других производств, не связанных напрямую с топливной промышленностью.

Источником "сырья" для их топливных брикетов, как отмечают исследователи, могут служить самые разные предприятия деревообрабатывающей промышленности, начиная с лесопилок и заканчивая мебельными фабриками.

Этот процесс в чем-то похож на то, как формировался каменный и бурый уголь в недрах планеты. Ученые заполняют специальную печь спрессованными брикетами из древесного наполнителя, засыпают их толстым слоем особой глины и нагревают весь этот минеральный "пирог" до температуры в 200-300 градусов Цельсия.

Несмотря на отсутствие кислорода, многие компоненты древесины, такие как гемицеллюлоза, начинают разлагаться на более простые молекулы в подобных условиях. Это постепенно превращает подобные опилки в некое подобие угля.

В прошлом, ученые уже пытались создавать подобные технологии, обжигая брикеты из древесного материала в инертной газовой среде или в присутствии небольшого количества кислорода. Это несколько ускоряет процесс производства топлива, но приводит к тому, что значительная часть горючих веществ улетучивается вместе с газом или просто сгорает.

"Упаковка" брикетов в оболочку из глины, как показали опыты и расчеты российских исследователей, позволяет избавиться от необходимости применять инертный газ и уменьшает массу веществ, "сбегающих" из биотоплива. Подобный подход позволил ученым сохранить несколько процентов изначальной массы брикетов и значительно повысить энергоемкость "био-угля".

"При вырубке лесов образуется большое количество отходов: пни, ветви деревьев. Чаще всего они сжигаются на месте, а порой и просто выбрасываются. В последнем случае они становятся источником для развития болезней и вредителей наших лесов. Наша технология позволит создавать относительно небольшие производства, которые позволят решать как энергетические, так и экологические проблемы", — заключает ученый.

Источник: ria.ru

Лісовий патруль: як охороняли новорічні ялинки довкола Золотоноші

Новорічний бум – явище, котре торкається працівників багатьох сфер. Торгівці в цей період переживають справжню навалу покупців, рятувальники щохвилини перебувають у пересторозі через нехтування безпеки при опаленні, освітяни завзято проводять свої «ялинки», без яких завершення року неможливе, а комунальники весь грудень активно працюють над розчищенням вулиць.

Не стають виключенням із правила і лісівники, адже для них грудень – не менш напружений період. Для запобігання проявам незаконних рубок хвойних насаджень протягом місяця на Черкащині триває операція «Новорічна ялинка». Не оминула увагою вона і Золотоніське лісове господарство. Як і годиться, тут посилено охорону спеціальних ялинкових плантацій та хвойних молодих насаджень – працівники державної лісової охорони цілодобово чатують на нелегальних заготівельників ялинок.



Традиційно лісівники співпрацюють з працівниками Нацполіції, Держекоінспекції, громадськістю – спільно проводять систематичні рейди. Про те, як патрулюють нашими лісами, ми дізнавалися минулого вік-енду, провівши день із відповідальними за охорону лісу фахівцями.

Субота, 10-та година ранку. Лісовий патруль на новенькому позашляховику «Ford» зустрічає нас у центрі Золотоноші. Автівка придбана навесні цього року для активного моніторингу лісових насаджень лівобережжя Черкащини. Сучасно, мобільно, оперативно – лісовий пожежний патруль презентували на початку травня в ході комплексних тактико-спеціальних навчань з ліквідації умовної лісової пожежі на базі Дахнівського лісництва. Тоді п’ять нових позашляховиків «Ford Ranger» устаткували лісопожежними модулями, квадрокоптерами, GPS-трекерами, радіостанціями, пожежним інвентарем. Та цими функціями діяльність транспортних засобів не обмежилася, адже їхня прохідність знадобилася саме зараз, напередодні новорічних св’ят.

Стартуємо на багатогодинний маршрут із досвідченим водієм Володимиром Руденком, а також із провідним інженером з охорони і захисту лісу Анатолієм Богдановим. Досвідчений та ерудований уродженець Золотоноші спершу прочитав цікаву лекцію з історії міста, а вже потім запросив до автомобіля, оголосивши цікавий та насичений маршрут, котрим він патрулює ледь не щодня.

Перша зупинка – село Деньги і однойменне лісництво. Чепурна будівля на в’їзді до населеного пункту навіть не видає свого функціоналу, що прихований в її середині. Тут, окрім адміністративних кабінетів, розташований доволі цікавий об’єкт – пункт відеоспостереження за лісовими насадженнями. Техніка дійсно вражає. Недалеко звідси, на горі, на одній із веж мобільного зв’язку, Золотоніський лісгосп встановив потужну камеру для відеонагляду за лісами в пожежонебезпечний період. Пульт керування знаходиться на офісі Деньгівського лісництва. Оператор в реальному часі має змогу спостерігати за лісом на десятки кілометрів довкола. Про якість оптики лісівники жартують красномовно: мовляв, на золотоніському КП можливо навіть роздивитися номер посвідчення працівника поліції, котрий зупинив автомобільного порушника.

Далі рухаємося контрольними пунктами спостереження за можливими маршрутами «ялинкових браконьєрів». Одна із найбільш складних локацій – саме Деньгівське лісництво, адже переважно воно межує із чисельними дачними кооперативами, мешканці яких не завжди переймаються турботою про ліс.

Околиця Деньгів, урочище Козлівець. Майстер лісу Михайло Величко чергує тут щодня. Холод, вітер та хуртовину переживає завдяки вогнищу коло свого посту. Говорить, що в останні роки інтерес до новорічних ялинок значно спав. Дедалі більше людей переходять на штучні багаторічні різдвяні символи. Хіба що місцева молодь приходить із проханням «напатрати» гілочок для домашнього антуражу. З сумом зазначає: лісівник в цей час частенько стає головним ворогом для місцевих, відмовляючись «по знайомству» віддати задарма ялинку.

Наступний пункт – обхід №6 між Деньгами та Благодатним. Чудове повітря та розкіш природи приваблює до лісу не лише жителів навколишніх кооперативів, але й мисливців. Із першими спілкується щоденно майстер лісу обходу №6 Анатолій Труба.

Порушників, за його словами, не видно давно. Хоча й тут діє також превентивна функція. Найбільше лісівникам запам’ятався момент, коли ціла родина крокувала до лісу, проте, побачивши патрульну машину, зашарілася та повернула додому. Їх початкові наміри були очевидно не пов’язані з турботою про природу.

З мисливцями ж спілкується зовсім інший працівник лісгоспу – інженер з охорони праці та за сумісництвом мисливствознавець Віталій Кривобород. Робота цікава: мисливствознавці ведуть облік тварин, планують їх вилов і розселення, проводять заходи щодо боротьби із шкідливими хижаками, стежать за здобиччю звірів, на яких оголошено полювання. Вони обстежують мисливські угіддя, розводять мисливських собак, контролюють роботу єгерів, ловлять браконьєрів. В нашому випадку фахівець перевіряв групу місцевих мисливців. Нагадав їм про основні правила полювання на території району та техніку безпеки при поводженні з зброєю.

Далі – Кедина Гора. Теж популярне місце для любителів безкоштовних ялинок. На посту нас зустрічає майстер лісу Вадим Гладун. «За час чергування надзвичайних подій не сталося», – цілком по-арміському доповідає Анатолію Богданову лісівник.

Далі рухаємося в напрямку відомого серед місцевих рекреаційного пункту «Сонечко». Цю назву він отримав як роздоріжжя, дороги від якого ніби промені сонця прямують до місцевих сіл -Коробівки, Вільхів, Снігурівки, Кединої Гори.

Тут майстер лісу Вільхівського лісництва Сергій Пуха здивував нас своїм умінням розпалювання специфічного вогнища, яке називають «фінська свічка». Декілька елементарних дій із бензопилою – і звичайна колода перетворюється на справжній енергозберігаючий елемент.

Не минули і головний офіс Золотоніського лісового господарства. В рамках рейду цікавив у першу чергу магазин «Лісовичок», що розташовується на узбіччі автодороги Золотоноша – Кедина Гора. Саме тут лісівники реалізують ялинки за собівартістю, без посередників.

До того ж, покупець в цьому місці точно впевнений – деревця сосни цілком легальні. Це й продемонстрували наші попутники разом із продавцем. 21-ше століття диктує свої умови, тож нині кожен споживач може перевірити свою ялинку за допомогою смартфона. Така новація чимало допомогла у боротьбі із браконьєрством.

Лісівники – люди доволі неординарні. Ввічливі та начитані – це зрозуміло. Але й життя їхнє лісом не обмежується. У кожного своє хобі, котрому можна лише аплодувати. Хтось, як зазначалось вище, майстер фінської культури створення вогнищ, а ось Анатолій Богданов, як виявилось, ще й талановитий художник. І доволі нестандартний. Свої твори він пише… на кахлі! Деякі роботи продемонстрував у власному кабінеті. Майстерність рук та фантазія дійсно вражає!

Але нас чекає охорона молодих ялинок! Тому вирушаємо далі. Останній форпост перед Золотоношею – майстра лісу Михайла Шевчука. Локація в нього не менш відповідальна, адже вона – одна з найбільш популярних серед місцевих жителів в будь-яку пору року. Наприклад, навесні минулого року тут золотонісці проводили масову акцію із прибирання сміття, дізнавшись чимало нового про своїх земляків. Свій пост Михайло охороняє також біля вогнища з «фінськими» традиціями, а у вільний час творить казкові дерев’яні фігури у вигляді зайців.

Ну а згодом – далечінь! Ліплявське лісництво, до якого за такої погоди ще й непросто дістатись. На щастя, патрульний «Ford» зовсім не знає перешкод, тому через 40 хвилин дрімоти і раптового пробудження на ямі перед Каневом, ми на місці.

І тут – головна перлина! Лісовий розсадник. Саме він забезпечує посадковим матеріалом увесь Золотоніський лісгосп. Кожен сіянець тут плекають та доглядають, як немовля, аби згодом виростити могутній ліс для нащадків. Основну площу займає сосна звичайна, адже вона є головною лісоутворюючою породою нашого краю. Окрім того, тут вирощують сіянці акації білої, дуба звичайного та червоного.

Місцеві майстри лісу Станіслав Шевченко та Євген Гордовий провели екскурсію розсадником.

Його площа також охороняється, адже, за словами інженера Анатолія Богданова, це – справжній дитячий садок для новорічних ялинок. До речі, більші за розміром дерева сосни що зростали тут, стали основою для головної різдвяної ялинки Золотоноші!

Зазначені ж лісові фахівці чергують неподалік. Кремезні чоловіки, фанати своєї справи- гроза браконьєрів, адже будь-який порушник в лісі не прагне зустрічі з ними…

Прохорівське лісництво. Ще у 40-50хх роках тут був артполігон, де землю нещадно випробовували гарматами. Опісля ухвалили рішення висадити ліс. Саджали переважно сосну. Адже жодна інша лісова культура не змогла б закріпитися на цих рухомих пісках.

Зараз це – цілком дорослий 80-річний ліс. Але… Інші проблеми настали вже у 21 столітті –шкідники і зниження рівня ґрунтових вод. Перше – це нашестя шкідника, соснового пильщика. Раз на чотири роки він може влаштовувати справжню навалу: пошкоджує хвою, що призводить до засихання верхівок та загального ослаблення насаджень сосни. Борються з ним лісівники кардинально, проте клопоту ці комахи-шкідники додають чимало. А от інша біда – зневоднення ґрунтів. Один з можливих факторів цього – розташовані поряд лісу виробничі потужності відомої у країні корпорації з виробництва курятини. Окрім смороду у теплу пору року, курячі ферми споживають чимало води. Воду з Дніпра власники не беруть, викачуючи її з свердловин. Наслідок – значне падіння рівня води у колодязях навколишніх сіл, а також всихання сосни довкола…

Об’їхавши всі ці насадження, ми нарешті повернули свій маршрут у напрямку міста. Відвідали і Ліплявське лісництво, і решту постів охорони новорічних ялинок.

Цього дня надзвичайних подій не сталося. А ще більше впевненості у роботі лісівників надав наш фінішний пункт подорожі – центральна площа Золотоноші. І новорічна ялинка, складові частини якої тендітно вирощували лісівники: від збирання шишок, до кропіткої праці із висадження і оберігання цих традиційних різдвяних рослин.

Найбільше ж запам’яталася фраза інженера Богданова, котру він промовляв підлеглим на кожному посту у глухому лісі: «Тримайтеся, лишилося до Нового року недовго!». Дійсно, їм лишилося охороняти наше зелене надбання лише декілька діб. А далі… Далі будуть наступні лісові турботи. Але це вже зовсім інша історія.

Джерело: zolotonosha.ck.ua

Вулиці Києва переповнили ялинки, які не вдалось продати до свят


Ще напередодні, о десятій вечора, жваво торгували ялинками, а вже сьогодні ці святкові дерева лежать кинуті й нікому непотрібні.

Про це йдеться в сюжеті інформаційного проекту «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Ці красуні так і не стали окрасою свята. Ялинки різного розміру й пухнастості, з чипами й без розкидані чи не в усіх куточках столиці. Киянин Дмитро обурюється. Каже: здебільшого напризволяще залишають розкішні дерева, які би варто було залишити жити в лісі.

«На місці тих, хто вирубував їх, я б цього не робив взагалі. Перед тим, як вирубувати дерева, люди не думали, що вони доволі великі, тож їх можна помістити лише у якійсь актовій залі. Але кому вони потрібні у таких кількостях – зовсім не зрозуміло», – обурюється Дмитро.

Крім того, наголошують кияни, дерева перетворилися на сміття через жадібність продавців. Мовляв, коли б ті знизили ціни, красуні б розійшлися.

За підрахунками, тут зараз близько 30 ялинок. Якщо зважити, що перед Новим роком таке дерево коштувало близько 150 гривень, то зараз тут викинуті не менше, ніж 5 тисяч гривень.

Залишені у столиці новорічні ялинки утилізовуватиме «Київзеленбуд». Тут уже відкрили 10 приймальних пунктів. Торік непотрібні ялинки привозили ласувати для кіз, оленів та антилоп, що мешкають у Межигір’ї.

Нагадаємо, рятувальники про основні правила безпечного використання новорічних ялинок.

Ірина Зімен, «Перші про головне»