При спробі вкрасти до свят ялинку на Житомирщині затримали 17 осіб

143 рейдові бригади, у складі яких понад 750 працівників лісової охорони щоденно патрулювали лісові масиви, аби уберегти їх від «чорних» лісорубів. Відтак при спробі украсти до свят ялинку затримано 17 осіб. Варто зауважити, що за 25 самовільно зрубаних хвойних деревець порушники сплатять майже 14 тисяч гривень штрафів та шкоди, заподіяної лісу.

Неважко підрахувати, що одна ялинка любителям легкої наживи обійшлася в 560 гривень.

В той час, коли в пунктах продажу різдвяних красунь, котрі організували лісгоспи, в середньому ялинка на Житомирщині коштувала 57 гривень.

Загалом лісгоспи Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства в ході ялинкової кампанії реалізували 37,5 тисяч хвойних дерев.

Такий попит лісівники пояснюють досить демократичними цінами, адже в пунктах продажу в лісгоспах та лісництвах зелену красуню можна було придбати вдвічі а то і втричі дешевше, ніж у підприємців.

Рекордсменами з продажу стали Білокоровицький та Радомишльський лісгоспи – тут продали по 4 тисячі ялин. Різдвяні красуні з цих підприємств поїхали на південь та на схід нашої держави.

Вчора, 21:44

http://zt-news.org.ua/index.php?newsid=14270

Далі...

На Тернопільщині люди досі збирають гриби

У лісах Кременеччини ще під кінець грудня грибникам вдалося знайти опеньки. Навіть після морозів та снігової заметілі, коли настала відлига, з-під снігу на старих деревах з’явилися молоденькі грибочки, – пише Терен.

– Не зимові дива кременецького лісу, або взимку до лісу по гриби. Саме так можна назвати це відео! Зимові опеньку у великій кількості, 24 грудня 2018 року, – ділиться Alexey Radchuk.

Чоловік розповідає, що йому вдалося зібрати близько 1 кг опеньок. Особливістю цього виду опеньків, розповідає грибник є те, що він росте взимку, коли немає сильного холоду. Коли вдаряють морози, гриб призупиняє ріст, а коли тепліє, він знову продовжує рости.

2 січня, 2019

http://lypa.com.ua/2019/01/02/na-ternopilschyni-lyudy-dosi-zbyrayut-zryby/

Далі...

Як охороняли новорічні ялинки довкола Золотоноші (ФОТО)

Для запобігання проявам незаконних рубок хвойних насаджень протягом місяця на Черкащині триває операція «Новорічна ялинка». Не оминула увагою вона і Золотоніське лісове господарство. Як і годиться, тут посилено охорону спеціальних ялинкових плантацій та хвойних молодих насаджень – працівники державної лісової охорони цілодобово чатують на нелегальних заготівельників ялинок. Про це «Нова Доба» дізналася у прес-службі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Традиційно лісівники співпрацюють з працівниками Нацполіції, Держекоінспекції, громадськістю – спільно проводять систематичні рейди. Про те, як патрулюють нашими лісами, ми дізнавалися минулого вік-енду, провівши день із відповідальними за охорону лісу фахівцями.

Субота, 10-та година ранку. Лісовий патруль на новенькому позашляховику «Ford» зустрічає нас у центрі Золотоноші. Автівка придбана навесні цього року для активного моніторингу лісових насаджень лівобережжя Черкащини. Сучасно, мобільно, оперативно – лісовий пожежний патруль презентували на початку травня в ході комплексних тактико-спеціальних навчань з ліквідації умовної лісової пожежі на базі Дахнівського лісництва. Тоді п’ять нових позашляховиків «Ford Ranger» устаткували лісопожежними модулями, квадрокоптерами, GPS-трекерами, радіостанціями, пожежним інвентарем. Та цими функціями діяльність транспортних засобів не обмежилася, адже їхня прохідність знадобилася саме зараз, напередодні новорічних св’ят.

Стартуємо на багатогодинний маршрут із досвідченим водієм Володимиром Руденком, а також із провідним інженером з охорони і захисту лісу Анатолієм Богдановим. Досвідчений та ерудований уродженець Золотоноші спершу прочитав цікаву лекцію з історії міста, а вже потім запросив до автомобіля, оголосивши цікавий та насичений маршрут, котрим він патрулює ледь не щодня.

Перша зупинка – село Деньги і однойменне лісництво. Чепурна будівля на в’їзді до населеного пункту навіть не видає свого функціоналу, що прихований в її середині. Тут, окрім адміністративних кабінетів, розташований доволі цікавий об’єкт – пункт відеоспостереження за лісовими насадженнями. Техніка дійсно вражає. Недалеко звідси, на горі, на одній із веж мобільного зв’язку, Золотоніський лісгосп встановив потужну камеру для відеонагляду за лісами в пожежонебезпечний період. Пульт керування знаходиться на офісі Деньгівського лісництва. Оператор в реальному часі має змогу спостерігати за лісом на десятки кілометрів довкола. Про якість оптики лісівники жартують красномовно: мовляв, на золотоніському КП можливо навіть роздивитися номер посвідчення працівника поліції, котрий зупинив автомобільного порушника.

Далі рухаємося контрольними пунктами спостереження за можливими маршрутами «ялинкових браконьєрів». Одна із найбільш складних локацій – саме Деньгівське лісництво, адже переважно воно межує із чисельними дачними кооперативами, мешканці яких не завжди переймаються турботою про ліс.

Околиця Деньгів, урочище Козлівець. Майстер лісу Михайло Величко чергує тут щодня. Холод, вітер та хуртовину переживає завдяки вогнищу коло свого посту. Говорить, що в останні роки інтерес до новорічних ялинок значно спав. Дедалі більше людей переходять на штучні багаторічні різдвяні символи. Хіба що місцева молодь приходить із проханням «напатрати» гілочок для домашнього антуражу. З сумом зазначає: лісівник в цей час частенько стає головним ворогом для місцевих, відмовляючись «по знайомству» віддати задарма ялинку.



Наступний пункт – обхід №6 між Деньгами та Благодатним. Чудове повітря та розкіш природи приваблює до лісу не лише жителів навколишніх кооперативів, але й мисливців. Із першими спілкується щоденно майстер лісу обходу №6 Анатолій Труба.

Порушників, за його словами, не видно давно. Хоча й тут діє також превентивна функція. Найбільше лісівникам запам’ятався момент, коли ціла родина крокувала до лісу, проте, побачивши патрульну машину, зашарілася та повернула додому. Їх початкові наміри були очевидно не пов’язані з турботою про природу.

З мисливцями ж спілкується зовсім інший працівник лісгоспу – інженер з охорони праці та за сумісництвом мисливствознавець Віталій Кривобород. Робота цікава: мисливствознавці ведуть облік тварин, планують їх вилов і розселення, проводять заходи щодо боротьби із шкідливими хижаками, стежать за здобиччю звірів, на яких оголошено полювання. Вони обстежують мисливські угіддя, розводять мисливських собак, контролюють роботу єгерів, ловлять браконьєрів. В нашому випадку фахівець перевіряв групу місцевих мисливців. Нагадав їм про основні правила полювання на території району та техніку безпеки при поводженні з зброєю.

Далі – Кедина Гора. Теж популярне місце для любителів безкоштовних ялинок. На посту нас зустрічає майстер лісу Вадим Гладун. «За час чергування надзвичайних подій не сталося», – цілком по-арміському доповідає Анатолію Богданову лісівник.

Далі рухаємося в напрямку відомого серед місцевих рекреаційного пункту «Сонечко». Цю назву він отримав як роздоріжжя, дороги від якого ніби промені сонця прямують до місцевих сіл -Коробівки, Вільхів, Снігурівки, Кединої Гори.

Тут майстер лісу Вільхівського лісництва Сергій Пуха здивував нас своїм умінням розпалювання специфічного вогнища, яке називають «фінська свічка». Декілька елементарних дій із бензопилою – і звичайна колода перетворюється на справжній енергозберігаючий елемент.

Не минули і головний офіс Золотоніського лісового господарства. В рамках рейду цікавив у першу чергу магазин «Лісовичок», що розташовується на узбіччі автодороги Золотоноша – Кедина Гора. Саме тут лісівники реалізують ялинки за собівартістю, без посередників.

До того ж, покупець в цьому місці точно впевнений – деревця сосни цілком легальні. Це й продемонстрували наші попутники разом із продавцем. 21-ше століття диктує свої умови, тож нині кожен споживач може перевірити свою ялинку за допомогою смартфона. Така новація чимало допомогла у боротьбі із браконьєрством.

Лісівники – люди доволі неординарні. Ввічливі та начитані – це зрозуміло. Але й життя їхнє лісом не обмежується. У кожного своє хобі, котрому можна лише аплодувати. Хтось, як зазначалось вище, майстер фінської культури створення вогнищ, а ось Анатолій Богданов, як виявилось, ще й талановитий художник. І доволі нестандартний. Свої твори він пише… на кахлі! Деякі роботи продемонстрував у власному кабінеті. Майстерність рук та фантазія дійсно вражає!

Але нас чекає охорона молодих ялинок! Тому вирушаємо далі. Останній форпост перед Золотоношею – майстра лісу Михайла Шевчука. Локація в нього не менш відповідальна, адже вона – одна з найбільш популярних серед місцевих жителів в будь-яку пору року. Наприклад, навесні минулого року тут золотонісці проводили масову акцію із прибирання сміття, дізнавшись чимало нового про своїх земляків. Свій пост Михайло охороняє також біля вогнища з «фінськими» традиціями, а у вільний час творить казкові дерев’яні фігури у вигляді зайців.

Ну а згодом – далечінь! Ліплявське лісництво, до якого за такої погоди ще й непросто дістатись. На щастя, патрульний «Ford» зовсім не знає перешкод, тому через 40 хвилин дрімоти і раптового пробудження на ямі перед Каневом, ми на місці.

І тут – головна перлина! Лісовий розсадник. Саме він забезпечує посадковим матеріалом увесь Золотоніський лісгосп. Кожен сіянець тут плекають та доглядають, як немовля, аби згодом виростити могутній ліс для нащадків. Основну площу займає сосна звичайна, адже вона є головною лісоутворюючою породою нашого краю. Окрім того, тут вирощують сіянці акації білої, дуба звичайного та червоного.

Місцеві майстри лісу Станіслав Шевченко та Євген Гордовий провели екскурсію розсадником.

Його площа також охороняється, адже, за словами інженера Анатолія Богданова, це – справжній дитячий садок для новорічних ялинок. До речі, більші за розміром дерева сосни що зростали тут, стали основою для головної різдвяної ялинки Золотоноші!

Зазначені ж лісові фахівці чергують неподалік. Кремезні чоловіки, фанати своєї справи- гроза браконьєрів, адже будь-який порушник в лісі не прагне зустрічі з ними…

Прохорівське лісництво. Ще у 40-50хх роках тут був артполігон, де землю нещадно випробовували гарматами. Опісля ухвалили рішення висадити ліс. Саджали переважно сосну. Адже жодна інша лісова культура не змогла б закріпитися на цих рухомих пісках.

Зараз це – цілком дорослий 80-річний ліс. Але… Інші проблеми настали вже у 21 столітті –шкідники і зниження рівня ґрунтових вод. Перше – це нашестя шкідника, соснового пильщика. Раз на чотири роки він може влаштовувати справжню навалу: пошкоджує хвою, що призводить до засихання верхівок та загального ослаблення насаджень сосни. Борються з ним лісівники кардинально, проте клопоту ці комахи-шкідники додають чимало. А от інша біда – зневоднення ґрунтів. Один з можливих факторів цього – розташовані поряд лісу виробничі потужності відомої у країні корпорації з виробництва курятини. Окрім смороду у теплу пору року, курячі ферми споживають чимало води. Воду з Дніпра власники не беруть, викачуючи її з свердловин. Наслідок – значне падіння рівня води у колодязях навколишніх сіл, а також всихання сосни довкола…

Об’їхавши всі ці насадження, ми нарешті повернули свій маршрут у напрямку міста. Відвідали і Ліплявське лісництво, і решту постів охорони новорічних ялинок.

Цього дня надзвичайних подій не сталося. А ще більше впевненості у роботі лісівників надав наш фінішний пункт подорожі – центральна площа Золотоноші. І новорічна ялинка, складові частини якої тендітно вирощували лісівники: від збирання шишок, до кропіткої праці із висадження і оберігання цих традиційних різдвяних рослин.

Найбільше ж запам’яталася фраза інженера Богданова, котру він промовляв підлеглим на кожному посту у глухому лісі: «Тримайтеся, лишилося до Нового року недовго!». Дійсно, їм лишилося охороняти наше зелене надбання лише декілька діб. А далі… Далі будуть наступні лісові турботи. Але це вже зовсім інша історія.

https://novadoba.com.ua/54851-yak-okhoronyaly-novorichni-yalynky-dovkola-zolotonoshi-foto.html

Далі...

У 2018 році в Україні рекордно відновили ліси — Держлісагентство

У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тис. га, при тому що у 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тис. га.

Про це повідомляє прес-служба Державного агентства лісових ресурсів.
В Україні у 2018 році відтворено лісів на 43,7 тис. гектарів, підпорядкованих Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

«Відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року. У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Директор комунального лісгоспу на Львівщині розповів, як виживають підприємства лісової галузі (інтерв’ю)

У профільному відомстві зауважили, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

«Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприяння його природному поновленню», – акцентували в Держлісагентстві.

Зазначається, що обсяги відтворення лісів за останні п’ять років становили 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Дивись.info - https://dyvys.info/2019/01/02/u-2018-rotsi-v-ukrayini-rekordno-vidnovyly-lisy-derzhlisagentstvo/

Далі...

В Україні торік відтворили майже 44 тисячі гектарів лісів

В Україні у 2018 році було відтворено лісів на 43,7 тис. гектарів, підпорядкованих Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Про це повідомила прес-служба Державного агентства лісових ресурсів.

“Відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року. У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)”, – йдеться у повідомленні.

У профільному відомстві зауважили, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

“Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприяння його природному поновленню”, – акцентували в Держлісагентстві.

Зазначається, що обсяги відтворення лісів за останні п’ять років становили 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Держлісагентство ініціювало перехід від традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини. Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

“Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів”, – наголосили у Держлісагентстві.

By WOLODYMYR | 02.01.2019

http://protruskavets.org.ua/v-ukrajini-torik-vidtvoryly-majzhe-44-tysyachi-hektariv-lisiv/

Далі...

Минулоріч на Львівщині висадили майже 44 тис. га лісу

У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га).

Про це повідомляє прес-служба Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.

Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року. Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

Таким чином, відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року.

Варто звернути увагу на те, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

Окрім того, повідомляємо, що за розрахунками науковців існує тенденція до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.

Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.

Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

Leopolis.news

Далі...

Вырубку леса хотят увеличить

В 2018 году было восстановлено 43,7 тыс. гектаров лесов.

Об этом говорится в сообщении Государственного агентства лесных ресурсов, передают Українські Новини.

"В 2017 году площадь сплошных срубов составляла 40 тыс. гектаров. В 2018 году восстановлено лесов на площади 43,7 тыс. гектаров", - говорится в сообщении.

Отмечается, что всего за 5 лет было восстановлено 251 тыс. гектаров лесов, что на 11% больше, чем площадь сплошных срубов (227 тыс. Га).

Также в сообщении говорится, что в последние годы в Карпатском регионе постепенные и выборочные системы рубок более широко применяются, и составляют около 60% по площади и 47% по запасам.

Кроме того, существует тенденция к увеличению площади спелых и перестойных насаждений, в связи с чем в будущем возможно увеличение нормы заготовки древесины.

Как сообщали Українські Новини, 1 января вступил в силу закон, который вводит уголовную ответственность за контрабанду леса.

https://ukranews.com/news/605415-vyrubku-lesa-khotyat-uvelichit

Далі...

Об установлении таксовой стоимости на древесину основных лесных пород, отпускаемую на корню, в 2019 году

Постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 29 декабря 2018 г. № 976 определена таксовая стоимость на древесину основных лесных пород, отпускаемую на корню, в 2019 году.

Согласно документу, такса первого разряда за 1 плотный куб.м крупной деловой древесины без коры для сосны и лиственницы составляет Br21,48, березы (кроме березы карельской) – Br7,10, дуба, ясеня и клена – Br74,28.

Таксы – своеобразная плата за выращивание древесины. Они предназначены для возмещения затрат лесного хозяйства на воспроизводство, охрану и защиту лесов. Стоимость древесины, отпускаемой на корню, определяется согласно размеру такс (с 1-го по 5-й разряд) в зависимости от категории качества (крупная, средняя, мелкая, дровяная), а также пород (сосна, ель, береза, дуб, ольха серая).

http://www.government.by/ru/content/8511

Далі...

«Після навчання в Німеччині я хотів привезти до Шацька шматок Європи» – Микола Прасюк

Про упереджене ставлення населення до створення Шацького нацпарку, спеціальні підпали лісу, екологічний будиночок і майбутнє установи – спеціально до 35-річчя парку спілкувалися з лісничим Пульмівського лісництва Миколою Прасюком.

Про це інформують у прес-службі Шацького національного природного парку.

–Якими були ваші перші кроки на посаді?
–Спочатку 4 роки я працював помічником лісівника, а з 1988-го став головним лісівником. Як створили парк, 1 червня 1984 року, люди чинили чималий опір. Думали, що зробили таку собі резервацію, де не буде доступу ні до лісів, ні до озер. Тому в основному моя робота полягала в інформуванні і роз`ясенні населенню. Пояснював, що парк, насправді, створений з гарною метою, аби оберігати і захищати природу та озера. І згодом люди це зрозуміли. Навіть зараз озеро Пісочне хочуть передати на баланс парку.

–Які основні цілі і завдання ставили перед собою, як стали ліcничим?
–Після закінчення Дрезденського технічного університету я прибув в Київ на розподілення. Спочатку мені запропонували або в Києві залишатися, або в Дніпропетровську область їхати, але я знав, що створюється Шацький нацпарк. Тому тільки на батьківщину, тільки додому. Тим більше, я знав і бачив, які парки функціонували в Німеччині, працював, проходив там практику. А для нас це було нове, тому вже тоді хотілося шматок Європи принести нам.


Микола Прасюк отримує нагороду з рук голови Шацької РДА

–А розвивали туристичну галузь, рекреацію?
–Як я вже казав, спротив населення спочатку був великий. Пройшло років 5, поки люди до нас почали нормально ставитися. Навіть влада, на початках, не допомагала. Місцеве керівництво не сприймало нас серйозно. Складно було вибити місце під лісництво. Та з часом все налагодилося. Ми почали створювати екологічні стежки, робити інформаційні буклети. Адже спочатку був хаос: приїжджали – куди хотіли, ставили намети – де заманеться. Лише згодом почали будувати наметові містечка. Перший зробили на Гряді. Там змурували пічку, зробили кухню, прокатний пункт, лежаки. Туристи потрошки почали концентруватися в одних і тих самих місцях. Люди звикли.

–Екологічні стежки ви створювали?
–Першими створювали працівники Світязького лісництва (Світязянка – авт.) і в Мельниках. Наша була в кінці. Також були кінні маршрути. Пролягали через нашу територію. Ми побудували екологічний будиночок в Мокошині. Років 15 тому купили хатку і перевезли її туди, реконструювали, зробили ремонт, всередині все облаштували. Буквально через місяць вона була готова.

–Насправді, це не так легко зробити через місяць?
–Це була суперечка. Сиділа одна компанія, відпочивала, і хтось зробив зауваження, мовляв, що за лісівник, якщо йому немає де прийняти людей. І я відповів, що приїжджайте через місяць – буде тут хатка.

–Що найважче було у вашій роботі, крім спротиву людей?
–Раніше не було в нас охорони озер, лише лісова. Тому найважчою була боротьба з браконьєрством на озерах. Весною, як тільки розпочинався нерест, і ми їх ловили, одразу виникали пожежі. Поки не розділили ці служби і після того не було сенсу підпалювати ліс, щоб нас відволікати.



Сторінка історії Шацького нацпарку

–Браконьєри справді підпалювали ліс, аби відволікти вашу увагу?
–Так, бо вони спокійно в той момент могли працювати на озерах. Був колись момент: зняли з пожежі пару людей, щоб поїхати на озера. І справді, знайшли декілька бригад браконьєрів. Але в лісі зловити на гарячому ми їх не могли ніколи.

–Як давно створили цю озерну охорону і чия це була ідея?
–Років 20 тому. Це була моя ініціатива, я радив так зробити. Я навіть пропонував скоротити лісову охорону, тому що штатний розпис треба було розширювати. Але директор поїхав у міністерство, де дозволили створити окремий підрозділ – службу державної охорони ПЗФ.

–Ваш найприємніший спогад чи найцікавіша історія з роботи?
–Найприємніші дні – це коли я працював у Пульмі, мав свою квартиру, жінка працювала там у дитячому садочку, дочка ходила в школу. А на робочому місці все було під контролем.

–Як, на вашу думку, змінилася робота парку за 35 років?
–За 35 років зріс авторитет парку. Тепер це потужна організація. Люди забезпеченні дровами, туризм розвивається, і всі умови для цього відпочинку створені, є можливість заробити якусь копійку. Тобто є за що нас поважати. Особливо за охорону лісу і боротьбу з браконьєрством.

–Яким ви бачите парк у майбутньому?
–Дай Боже, щоб нічого не змінювалося. Розвиток зараз йде в правильному напрямку. Колектив гарний, молодий та амбіційний.

11:10 31.12.2018

https://shatsk.rayon.in.ua/topics/3118-pislia-navchannia-v-nimechchini-ia-hotiv-privezti-do-shatska-shmatok-evropi-mikola-prasiuk

Далі...

Набув чинності закон, який посилює покарання за знищення лісів

З 1 січня 2019 року в Україні набув чинності закон, який посилює заходи проти знищення лісів в Україні.

Згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів", у кілька разів підвищено штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка, повідомляє сайт Верховної Ради.

Відповідні зміни вносяться, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів"

Водночас уряду доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.

Впровадження норм закону дозволить зберегти екологічну безпеку України та створить дієвий механізм запобігання вчиненню злочинів, пов'язаних з незаконною порубкою.

https://gazeta.ua/articles/politics/_nabuv-chinnosti-zakon-yakij-posilyuye-pokarannya-za-znischennya-lisiv/877924

Далі...