Поблизу Луцького РАЦСу напередолні Нового року розташовувався ялинковий ринок.
Сьогодні на цьому місці — залишки хвої. Прибиральники скаржаться на безвідповідальність продавців, які б мали прибрати за собою, однак тепер це доводиться робити комунальним службам.
Така ж картина і на проспекті Відродження у Луцьку. Тут теж лежать сосни і ялини, які ще недавно коштували від 100 до 200 гривень.
Жителі міста обурені такими діями продавців, які залишили ялинки просто посеред міста.
В Министерстве лесного хозяйства отмечают, что белорусы стали чаще отдавать предпочтение живым новогодним елкам. К этому новому году было продано на 9 тысяч лесных красавиц больше, чем в прошлом.
— Так, в период с 20 по 31 декабря лесхозы реализовали около 160 тысяч новогодних деревьев. Это почти на 9 тысяч больше, нежели в прошлом году, — рассказывает пресс-секретарь Минлесхоза Анастасия Докучаева. — Отметим, что больше всего живых символов праздника было реализовано в Минске и Минской области — 38 541 дерево. Активно шла торговля и в Гродненском регионе. Здесь было продано 35 282 новогодних дерева.
Также в министерстве отмечают, что в этом году наблюдался повышенный спрос на новогодние деревья в кадках. Их было продано более 2 тысяч.
— Для сравнения в 2017 году таких деревьев было реализовано чуть более 1600. В этом году впервые по инициативе Министерства лесного хозяйства была проведена акция «Сохрани символ праздника». Лесхозы и Республиканский лесной селекционно-семеноводческий центр предлагали белорусам приобрести новогодние деревья в кадках, горшках или ящиках, сохранить их до весны, к примеру, на балконе или даче и высадить на своей малой родине во время акции «Неделя леса», — говорит Анастасия Докучаева. — Следует отметить, что инициативу Министерства охотнее всего поддержали минчане и жители Минской области. Они приобрели 894 новогодних дерева в кадках.
А вот новогодние букеты, которые были довольно популярны в прошлые годы, в этот раз белорусы почему-то стали отказываться.
— В нынешнем году их было реализовано только 3800. Для сравнения в 2017 продано было почти 6000 букетов. Это говорит о том, что жители нашей страны предпочитают все же полноценные новогодние деревья, — подчеркнула пресс-секретарь.
К слову, число купленных живых елок значительно больше, чем говорят в Минлесхозе. Ведь 160 тысяч — это без учета тех, что продавали частники.
Полицейские группы быстрого реагирования Олешковского отделения полиции вечером патрулировать территорию района и возле с. Большие Копани увидели в лесополосе свет автомобильных фар. Чтобы выяснить, откуда именно идет свет, они обратили на лесную дорогу. Навстречу полицейским выехал автомобиль «ВАЗ-2103» с прицепом со спиленными деревьями акации.
Как сообщает Отдел коммуникации полиции Херсонской области, по словам начальника Олешковского отделения полиции Сергея Ященко, в автомобиле передвигалась семья местных жителей - 19-летний парень с отцом и матерью. Никаких документов на спиленную древесину у них не было, поэтому полицейские вызвали следственно-оперативную группу. У правонарушителей изъяли бензопилу, стволы деревьев и автомобиль с прицепом.
Общий объем изъятой незаконно добытой древесины составляет почти 2 кубических метра. По данному факту открыто уголовное производство по ст.246 «Незаконная порубка или незаконная перевозка, хранение, сбыт леса» Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает наказание в виде штрафа от тысячи до тысячи пятисот необлагаемых минимумов доходов граждан или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет, или лишением свободы на тот же срок.
Значно зростуть і витрати Мінекономрозвитку, насамперед за рахунок появи бюджетної програми про поповнення статутного капіталу "Укроборонпрому" на 2,8 млрд грн.
Найбільшим бенефіціаром збільшення видаткової частини очікувано стала соціальна сфера. Збільшення на 4,4 млрд грн коштів для Міносвіти і науки включає в себе зростання на 2,9 млрд (на 10,2%) видатків на фінансування вишів третього і четвертого рівнів акредитації, 1 млрд грн — Фонду президента з підтримки освітніх і наукових програм для молоді. На 2 млрд грн підвищено видатки МОЗ, що потягло за собою збільшення фінансування низки спеціалізованих програм (на кшталт збільшення на 300 млн видатків на лікування громадян України за кордоном, 600 млн — на розбудову "Охматдиту" тощо). Порівняно з 2018 р. видатки на освіту та охорону здоров'я разом мають зрости на 31 млрд грн. Додатково мільярд гривень порівняно з першим читанням отримав Пенсійний фонд (загалом порівняно з показником 2018 р. його фінансування збільшилося на 17,4 млрд).
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Ярослав Жаліло, провідний науковий співробітник ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ, та Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики Інституту суспільних досліджень. За їхніми словами, значно зростуть і видатки Мінекономрозвитку, насамперед за рахунок появи бюджетної програми щодо поповнення статутного капіталу "Укроборонпрому" на 2,8 млрд грн, що мало би сприяти посиленню стимулюючого ефекту для економіки від вимушеного збільшення оборонних видатків (або, з іншого погляду, компенсувати нав'язані Україні непродуктивні витрати на війну).
"Щоправда, вилучено 2,1 млрд грн асигнувань за статтею "державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів", що планувалася при першому читанні, — їх розподілено між конкретними інвестиційними проектами, — відзначають експерти. — Видатки Мінагрополітики порівняно із внесеним у вересні варіантом також знизилися на 702 млн грн за рахунок зменшення видатків для державної підтримки тваринництва (на 500 млн) і фінансової підтримки сільгосптоваровиробників (на 500 млн). Хоча на 288 млн грн збільшаться видатки для ведення лісового господарства, охорони і захисту лісів у Лісовому фонді — до 462 млн (для порівняння, у 2018 р. передбачено 151,6 млн). Загалом, за нашими розрахунками, видатки на економічну діяльність різних розпорядників порівняно з першим читанням знижено майже на 8 млрд грн — вони становитимуть 80,5 млрд".
Детальніше про зміни в бюджеті за час його прийняття читайте у статті Ярослава Жаліло та Антоніни Дешко "Метаморфози держбюджету у передвиборних умовах" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
План тушения лесных пожаров на 2019 год разработан в Нижегородской области
Нижний Новгород. 5 января. НТА-Приволжье - План тушения лесных пожаров на 2019 год разработан в Нижегородской области
Как сообщает пресс-служба губернатора и правительства Нижегородской области со ссылкой на департамент лесного хозяйства, в регионе разработан сводный план тушения лесных пожаров на 2019 год.
Согласно информации, в нынешнем году во время пожароопасного периода возможно привлечение к тушению лесных пожаров и патрулированию лесных массивов почти 1,5 тыс. единиц специализированной техники и 7,5 тыс. единиц противопожарного инвентаря. Кроме того, есть возможность задействовать до 3,5 тыс. лесных пожарных.
Как пояснили в департаменте, среди прочего документ содержит общую характеристику лесов на территории региона, информацию о силах и средствах лесопожарных формирований, перечень мероприятий по координации необходимых для тушения работ. Помимо этого, в плане перечислены меры для создания резерва пожарной техники и оборудования, противопожарного снаряжения и инвентаря, транспортных средств и горюче-смазочных материалов.
Напомним, в минувшем году губернатор Нижегородской области Глеб Никитин поручил выделить около 130 млн. рублей для покупки новой автотехники для лесной службы региона. В общей сложности благодаря этому лесники получили 34 единицы лесопатрульной и лесопожарной техники, укомплектованной навигационной системой и оборудованием для тушения пожаров.
Всемирный фонд дикой природы сообщил, что за 40 лет популяция диких животных на Земле сократилась на 60%. В фонде также отметили, что 2020 год станет для планеты решающим в вопросе сохранения дикого мира. Портал Baltnews.lt рассказывает, с чем может столкнуться мир в наступающем году. Согласно данным Всемирного фонда дикой природы, мировой объем природных ресурсов, которые ежегодно потребляет человек, равен примерно 125 триллионам долларов США.
"На протяжении столетий природа молчаливо поддерживала и обеспечивала ресурсами наши потребности. В свою очередь, мир по-прежнему принимает природу и экосистемные услуги как само собой разумеющееся, не делая ничего, чтобы воспрепятствовать потере природных ресурсов. Настало время понять, что устойчивое будущее возможно только на планете, где процветает природа, а леса, океаны и реки полны биоразнообразия и жизни", – заявил гендиректор WWF International Марко Ламбертини.
В докладе WWF отмечается, что человечество живет в эпоху Великого ускорения – событие, характеризующееся высокими темпами роста численности мирового населения и подъемом экономики. Оно, в свою очередь, приводит к тому, что растет потребность в энергии, земле и воде. Экологический след – показатель потребления человеком природных ресурсов – за последние 50 лет увеличился на 190%.
"Основными причинами сокращения биоразнообразия видов по-прежнему являются чрезмерная эксплуатация природных ресурсов и сельское хозяйство. Действительно, среди всех растений, земноводных, пресмыкающихся, птиц и млекопитающих, исчезнувших с 1500 года нашей эры, 75% вымерли именно из-за негативного воздействия сельскохозяйственной деятельности и чрезмерной эксплуатации природных ресурсов".
Кроме этого, угрозу биоразнообразию представляют "инвазивные виды, распространения которых обусловлено связанными с торговлей видами деятельности, в частности транспортировкой грузов".
Согласно отчету Межправительственной научно-политической платформы по биоразнообразию и экосистемным услугам (МПБЭУ), только четверть территории Земли свободна от влияния человеческой деятельности. К 2050 году, по прогнозам, эта доля сократится до одной десятой:
"Деградация почв включает исчезновение лесов; хотя в мировом масштабе показатель обезлесения замедлился благодаря восстановлению лесов и посадке зеленых насаждений, он значительно вырос для тропических лесов, обладающих самым высоким уровнем биоразнообразия в мире. <…> Непрерывная деградация оказывает большое влияние на видовое разнообразие, качество мест обитания и функционирование экосистем".
Индекс живой планеты (ИЖП) – показатель, который демонстрирует состояние биологического разнообразия и здоровья Земли – за 40 лет сократился на 60%. Индекс показывает среднюю скорость изменения популяция нескольких видов:
"Численность популяций уменьшается во всех областях, но особенно существенно эта тенденция выражена в трех тропических регионах. Здесь численность популяции позвоночных к 2014 году составила всего половину от показателя 1970 года. ИЖП показывает, что наиболее значительное сокращение популяции произошло в неотропической области, которая покрывает Южную и Центральную Америку, а также страны Карибского бассейна – 89% по сравнению с показателем 1970 года. В неарктическом и палеарктическом регионах ситуация немного лучше – сокращение на 23 и 31% соответственно". Что нужно сделать
Без радикальных изменений, отмечается в докладе WWF, серьезный упадок природных систем приведет к серьезным последствиям для природы и людей:
"До конца 2020 года у нас есть уникальная возможность сформировать позитивную тенденцию как для природы, так и для человечества. Конвенция о биологическом разнообразии призвана содействовать в постановке целей и задач на будущее".
Отмечается, что в рамках конвенции необходимо разработать комплексное рамочное соглашение по защите природы и человечества. Вопрос о создании соглашения поднимут на 14-й Конференции участников Конвенции по сохранению биологического разнообразия.
Главная цель – остановить запущенный процесс сокращения видов с помощью новой программы по биоразнообразию. С помощью этого можно остановить деградацию экосистем и выйти на положительную динамику. В фонде подчеркивают, что 2020 год станет для планеты решающим в вопросе сохранения дикого мира.
На Волині працюють цілодобові бригади лісівників разом з поліцейськими та представниками екоінспекції, які шукають «ялинкових» браконьєрів.
Загалом у грудні в області спіймали 84 порушників та здійснили близько 800 таких рейдів, йдеться у сюжеті Сфера-ТВ.
Інженер охорони захисту лісу ДП «Колківське ЛГ» Сергій Оксенюкрозповідає, що у їх лісгоспі зафіксували 5 крадіїв, які хотіли без дозволу зрубати ялинку. Браконьєрів оштрафували.
«У нас в підприємстві ялинка коштує від 60 гривень. А штраф за це – мінімум 500 гривень. Було 5 випадків самовільних порубок ялинок, але не у великій кількості», – розповів він.
Загалом, за виявлені лісівниками незаконні рубки ялинок вже сплачено близько 6-ти тисяч гривень штрафів та відшкодовано майже 38 тисяч збитків.
Закарпатська влада розробила план будівництва найбільшого в Україні гірськолижного комплексу на високогір'я хребта Свидовець. За задумом він має бути продовженням “Буковелю” у сусідній Івано-Франківській області. Однак екологи вважають, що будівництво такого комплексу може обернутися катастрофою для природи. Боротьба за Свидовець триває уже понад рік.
Фото: igormelika.com.uaСвидовецький масив, гора Велика Близниця 1881 м над р.м.
Гірський масив Свидовець розташований на території Рахівського та Тячівського районів Закарпаття. Найвища гора Свидовецького хребта Близниця сягає 1883 метри заввишки. Один з найвищих хребтів України багатий на льодовикові озера, букові праліси та червонокнижні рослини і тварини. На масиві Свидовець розташований найбільш високогірний гірськолижний курорт “Драгобрат”. У цих горах може з'явитися ще один такий комплекс, але цього разу вже найбільший в Україні. Як місцева влада просуває проект
Місцева влада пропонує побудувати тут гірськолижний комплекс у 1430 га - 630 га гірськолижних трас та 800 га під житлово-комерційну та рекреаційну інфраструктуру. Відпочивати у такому комплексі зможуть одночасно 22 тисячі людей. Проект передбачає будівництво 120 закладів харчування, 60 готелів, 390 котеджів, 10 торгових центрів, трьох фітнес центрів з медзакладами, двох відділень банків, п'яти приміщень для паркування 6 тисяч автомобілів, 28 споруд для господарських служб.
Про “продовження Буковелю” (так новий курорт називав голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль) заговорили ще 2016 року. Москаль провів переговори з власниками “Буковелю”, який розташований у сусідній Івано-Франківській області, і заявив, що досягнув з ними “принципової згоди”.
“Фахівцям курорту надане “зелене світло” на Закарпатті під мої особисті гарантії. Представники “Буковелю” вже приїхали на Закарпаття й працюють в облдержадміністрації над оформленням дозвільної документації”, - повідомляв Москаль 1 липня 2016 року.
Що саме напрацювали співробітники “Буковелю”, невідомо. Офіційно в ОДА кажуть, що перемовин з інвесторами не вели, а проект ініціювали для покращення ситуації у регіоні, жителі якого виїжджають на заробітки за кордон.
Фото: karpaty.kurorts.comДрагобрат
“У результаті реалізації проекту з розвитку туристичної інфраструктури комплексу “Свидовець” планується створити понад 5 тисяч нових робочих місць. Від діяльності курорту очікується значне зростання надходжень до місцевого та обласного бюджетів, поліпшення розвитку регіональних галузей, покращення добробуту населення”, - пояснили LB.ua причини ініціювання проекту в ОДА.
Від слова до справи місцева влада перейшла на початку 2017 року. У селах Ясіня та Чорна Тиса провели громадські слухання і 15 травня затвердили детальний план територій (ДПТ) для будівництва комплексу.
“Оголошення про проведення громадських слухань було у нашій місцевій газеті. Було оголошено населення у Ясіні і Чорній Тисі - це якраз ті населені пункти, які зацікавлені в появі курорту “Свидовець”. Я був на місці, там були усі, кого це цікавило, у тому числі противники цього курорту. Було жваве обговорення усіх проблемних питань: чи буде там випасатися худоба, чи буде прибиратися сміття, чи будуть очисні споруди, зрубуватися дерева”, - розповідає заступник очільника Рахівської районної державної адміністрації Віктор Турок.
Фото: rakhiv-rda.gov.uaЗаступник голови райдержадміністрації Віктор Турок
Слухання провели і в селі Лопухово, де має бути частково розташований комплекс. Тячівська РДА стверджує, що проект був «позитивно підтриманий місцевими мешканцями». Однак не всі місцеві жителі так думають.
Троє депутатів Лопухівської сільради Валерій Павлюк, Василь Фабрицій і Михайло Сойма у жовтні 2017 року звернулись до суду. Вони просили визнати громадські слухання, на яких затвердили ДПТ, недійсними. На їхню думку, місцевих жителів не повідомили завчасно про слухання, на саме зібрання прийшло мало людей та з проектом ДПТ не всі ознайомилися, оскільки його не розмістили онлайн і не показали у належній формі.
У січні 2018 року Закарпатський окружний суд скасував розпорядження РДА. Чиновники це рішення оскаржили і виграли апеляцію у Львівському адміністративному суді. Активісти у червні звернулися до Верховного суду. Тепер чекають на розгляд.
Вирішити майбутнє курорту повинна також оцінка впливу на довкілля (ОВД), яку замовила Закарпатська ОДА. Її роблять фахівці з Інституту екології Карпат, Ужгородського національного університету, Прикарпатського університету імені Стефаника, Івано-Франківського технічного університету нафти та газу тощо.
Протягом року боротьби за Свидовець екологи й активісти влаштовували походи на гірський хребет, брали участь у наукових конференціях, писали звернення, збирали підписи під петицією. 7 грудня прихильники і противники курорту обговорювали майбутнє Свидовця на засіданні комітету Верховної ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Фото: denis-krivoy.livejournal.comХребет Свидовець, озеро Догяска, Карпати
“Ми за розвиток території, але не такими методами”
Противники будівництва комплексу об'єдналися в ініціативну групу “Free Svydovets”. Під створеною активістами петицією проти забудови гірського хребта підписалися 4 тисячі людей. Два десятки організацій виступили проти комплексу, серед них Всесвітній фонд дикої природи в Україні (WWF), «Екологія-право-людина» (ЕПЛ), Фонд Бруно Мансера.
Найвища частина Свидовецького масиву входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Екологи вважають, що величезний туристичний комплекс може негативно вплинути на різноманіття флори і фауни, яке тут збереглося.
“Там унікальна екосистема, яка служить резервуаром для багатьох видів, які почали зникати в інших місцях”, - розповідав на засіданні комітету еколог з Карпатського біосферного заповідника Ярослав Довганич.
Під загрозою опиниться 51 вид тварин і 42 види рослин з Червоної Книги України, сім льодовикових озер і форм ландшафту, букові праліси та старовікові ліси, які включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Під комплекс потрібно буде вирубати 430 га лісів, що збільшить ризик руйнування ґрунтів, підтоплення, лавин та зсувів, попереджають екологи.
“Це територія єдина в Україні, де в такій мірі збережений позальодовиковий рельєф. Саме ця обставина робить Свидовець унікальним, бо його можна використовувати як ресурс саме для розвитку зеленого пішохідного туризму, але не гірськолижного курорту. На будь-яких гірських територіях розвивається цілий комплекс екзогенних процесів, ця територія з давніх часів вражена великою кількістю повеней, які несуть у першу чергу небезпеку для села Чорна Тиса. У висогір'ях Карпат розвинені лавинні процеси, селі та зсуви”, - пояснювала Ольга Ковтонюк, доцентка кафедри землезнавства та геоморфології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У разі будівництва курорту річка Тиса може втратити водні ресурси, стати забрудненою. За підрахунками екологів, для одноразового осніження трас потрібно буде така кількість води, яка дорівнює усьому водоспоживанню міста Яремча протягом 5 років.
Досвід показує, що курорт може стати великою проблемою для ландшафту - зокрема, навколо "Драгобрата" утворилося гігантське сміттєзвалище, і навіть взимку інколи можна відчути запах каналізації.
“Я не є проти курортів, але саме у цьому місці цього робити категорично не можна. Ми за розвиток території, але не такими методами. Не можна приховувати, хто замовник, не можна приховувати детальний план територій. Якщо ви готові сприяти розвитку громади, відкрийте, зробіть так, як треба, а не діставайте, як шулери, карти з рукавів”, - закликав на комітеті науковий співробітник Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка Тімур Бедернічек.
Фото: facebookТимур Бедернічек
На сайті Рахівської РДА минулого року розмістили посилання на файлообмінник FEX.NET, де мав зберігатися затверджений план будівництва. Платформа безкоштовно зберігає файли протягом тижня, зараз за посиланням жодного документа немає. Автор проекту - підприємство «Наша спадщина», керівником є Володимир Віробал. РДА стверджує, що фірма безкоштовно розробила ДПТ за умови відшкодування майбутнім інвестором. Якщо ж таки план не реалізують, то компанія не отримає коштів, стверджує Віктор Турок.
Аби врятувати Свидовець, екологи пропонують збільшити на масиві природоохоронну територію. Міністерство екології вже схвалило клопотання про створення ландшафтного заказника державного значення площею 3,3 тисяч га. Це рішення направили до Закарпатської ОДА для погодження землевласників та землекористувачів, розповіла співробітниця департаментц екомережі та природнозаповідного фонду Мінекології Анастасія Драпалюк.
Хто замовник?
“Ми розуміємо, хто стоїть за цим проектом. Шила у мішку не приховаєш”, - говорив на засіданні член комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради, нардеп Ігор Луценко. Цим “шилом” може бути народний депутат, колишній директор “Буковелю” Олександр Шевченко, припускає Луценко. Згідно з даними декларації Шевченка, він є власником приміщень “Буковелю” на правах оренди.
“Це логічно. Людина, яка має поруч величезний курорт, хоче розширюватися. Я бачу, що у нього є плани розширення. У даному випадку є гарна лобістська корупційна робота. Є сигнали, які приходять. Поки ми їх перевіряємо, щоб потім, можливо, передати правоохоронцям. Певна діяльність, яка нібито відбувається безкоштовно, насправді не відбувається безкоштовно. Я не пов'язую це з Шевченком, може, він про це не здогадується, але те що можливо це робиться йому під продаж - цілком можливо”, - припускає Луценко.
Представниця РДА, адвокатка Ярославна Іванова стверджує, що Олександр Шевченко “не є ані інвестором, ані забудовником даного проекту, оскільки даний проект є тільки на папері”.
Заперечують будь-які звернення і у Закарпатській ОДА. “До облдержадміністрації імовірні інвестори з пропозицією будівництва комплексу “Свидовець” не зверталися. Перемовини щодо інвестування з народним депутатом Олександром Шевченком не велися”, - ідеться у відповіді на запит LB.ua за підписом Москаля.
Однак дещо інше говорив журналістам сільський голова Чорної Тиси Іван Павлючок, який називав Шевченка інвестором.
Заступник очільника Рахівської РДА Віктор Турок розповів LB.ua, що проект почали розробляти після того, як до місцевої влади звернулися представники товариства “Скорзонера”, яке володіє “Буковелем”. За даними ЗМІ, підприємство 2000 року заснував Олександр Шевченко, однак пізніше продав його групі “Приват”. Кінцевими власниками ТОВ “Скорзонера” сьогодні є бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.
“Були зацікавлені особи, тому ми рухалися у цьому напрямку, оскільки пріоритетним напрямком розвитку Рахівського регіону є однозначно туризм. До нас звернулося підприємство, яке мало зацікавленість у цьому питанні, тому ми виступили замовниками у цьому проекті”, - розповів Турок.
Ані прес-служба “Буковелю”, ані прес-служба Олександра Шевченка відповіді на запит LB.ua не надали.
Фото: zbruc.euВисокогірні ліси Свидовецького масиву
Чи доповзе слимак до вершини гори?
Представники місцевої влади вважають, що екологи демонізують їхнє ставлення до природи та прагнення розвивати регіон.
“Стверджувати те, що хтось намагається знищити Свидовецький хребет, це є наклеп, оскільки замовники детальних планів на сьогоднішній день прагнуть зберегти природу і розвивати території. Даний проект прогнозує щонайменше 20 робочих місць: 5 тисяч на безпосередньо самому курорті і 20 тисяч на суміжних галузях. Я думаю, що для таких депресивних районів це було б дуже правильно і дуже добре. На сьогоднішній день ми маємо у цих районах глобальну проблему виїзду за кордон, несанкціоновану вирубку лісів, бо люді мають якось намагатися прогодувати свої сім'ї”, - пояснювала позицію РДА на комітеті Ярославна Іванова.
Іван Олійник, який під час засідання комітету назвався експертом з лісових питань та представляв позицію влади, запевняв: кількість лісу, котру потрібно вирубати під курорт, є відносно невеликою.
“Щорічно протягом останніх десятиріч у лісгоспі є приблизно 2 тисячі гектарів зрубів, які не заросли. Якщо казати про масштаби проекту, який передбачає рубку на площі 400 тисяч га протягом 12 років, то це в десяток разів менше, ніж те, що відбувається щорічно. Думати, що у найбіднішій країні Європи будуть дотримуватися найсуворіших екологічних нормативів, це наївно. Не буде цього. Буде 2 тисячі зрубів. Бідну людину любити природу більше, ніж власних дітей, по-моєму, ще ніхто не змусив”, - говорив Іван Олійник.
Схожі аргументи наводив і голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський. «Усі магазини зароблять, ринок землі сі підніме, люди будуть мати роботу. То я маю бути дурнем та кричати «йой», бо там слимак в горі якийсь не долізе, що його роздавить машина», - казав Зелінський місцевому виданню.
Фото: grinchenko-inform.kubg.edu.ua
У Рахівській РДА поки не настільки категоричні. Турок запевняє, що влада готова переглянути розмір курорту чи вжити додаткових заходів захисту.
“Неправильне трактування того, що місцева влада намагається убити екологію Рахівського району. Ніхто не буде проти того, щоб забезпечити біорізноманіття, природу наших Карпат. Проектом буде передбачено окремий розділ щодо охорони навколишнього середовища. І ці питання будуть обговорені. Не можна рубати усе на корінні, на самому початку. Ми навіть не приступили до проектування. Детальний план - це лише пропозиція тої ідеї, яка може бути там втілена. Навіть не проектні роботи. Він (комплекс - ред.) може бути менший, мати іншу конфігурацію, мати конкретні заходи чи окрему угоду з громадою щодо випасання худоби. Дуже багато різних варіантів може бути”, - запевняє Турок.
Наступним етапом у боротьбі за Свидовець стане оцінка впливу на довкілля. ОВД може відмовити у будівництві найбільшого гірськолижного комплексу України, а може і погодити проект. У разі останнього варіанту сценарію розгорнеться новий рівень боротьби за гірський масив. Ініціативна група запевняла, що готова у разі потреби відстоювати свою позицію у Європейському суді..
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
