ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 січня 2019

Лесничество на Херсонщине лишилось своих угодий



Триумф защитников окружающей среды: на Херсонщине сделан важный шаг на пути к созданию еще одного Национального природного парка «Каменская сечь». Кабинет министров Украины уже согласовал передачу НПП более 12,2 тысячи гектаров земли, половину которой изъяли у прежних пользователей. А из этой половины около трех тысяч гектаров составляют земли Качкаровского лесничества Великоалександровского гослесхоза. Причем ни Гослесагентство Украины, ни областное управление лесного и охотничьего хозяйства сперва не горели желанием поступаться таким внушительным участком. Даром, что особой ценности для хозяйствования он не имеет, представляя собой овраги, балки и прочие неудобья, поросшие кустарниками, у побережья Каховского водохранилища. «Плох тот хозяин, который разбрасывается своим имуществом», — заявил на этот счет начальник облуправления лесного и охотничьего хозяйства Виктор Тищенко.

Тем не менее, и управление, и Гослесагентство все же убедили передать землю новому Национальному парку. Хотя лесоводы по-прежнему сомневаются в том, что новые хозяева смогут оперативно наладить защиту прибрежной зоны от браконьеров и пожаров в экосистемах. Как показывает опыт других «свежесозданных» нацпарков, на это может уйти не год и не два. Так что на время «переходного периода» присмотр за территорией придется усилить другим компетентным органам – от полиции до экологической инспекции.

Новый день

Рекомендації щодо виділення заповідних зон об'єктів природно-заповідного фонду України і створення заповідних урочищ В.Є. Борейко, В.А. Бриних, І.Ю. Парнікоза

Короткий опис проблеми
Категорія II (національний парк), відповідно до класифікації МСОП, створена для охорони загальнонаціонального або глобального природного та історико-культурного надбання, розвитку різних видів туризму і відпочинку (в регламентованих і науково обґрунтованих масштабах), природоохоронного освіти, проведення наукових досліджень та екологічного моніторингу; з урахуванням потреб місцевого населення може бути жорстко обмежене використання окремих видів природних ресурсів.
Необхідною умовою для національних парків є наявність території, яка повинна бути досить великою, щоб вмістити одну або кілька повноцінних екосистем, які істотно не перетворюються внаслідок поточної діяльності людини (проживання і використання ресурсів).
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 р № 2456-XI (далі - Закону про ПЗФ України), заповідна зона національного парку призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.
Таким чином, заповідна зона національного парку фактично являє собою заповідник в оточенні інших охоронюваних природних територій (ОПТ) з більш м'яким режимом охорони і господарського використання. Подібний підхід знаходить своє підтвердження і в міжнародних документах. Так, Керівництво МСОП 1994 року враховує випадки, коли ділянки однієї ГУРТ (однієї юридичної особи) мають різні завдання, що прописується в статутних документах ГУРТ. Такі ділянки слід розглядати як окремі ГУРТ з різними категоріями, які разом утворюють комплексну структуру (13).
В даний час українські національні парки не відповідають міжнародним критеріям, які висуваються до національних парків, так як мають невеликі, до того ж, часто роздроблені на дрібні ділянки заповідні зони (загальна їх площа часто становить 3-10% від загальної території парку), що ні дозволяє ефективно здійснювати охорону біологічного різноманіття, підтримувати еволюційні природні процеси, проводити довготривалі моніторингові дослідження (6,7,8,9,10,14,16,17).
Відповідно до Керівництва МСОП 1994 року, в разі зонування ОПТ не менше 75% території має управлятися в відповідності до головних завдань даної ОПТ, а характер використання залишилася територією не повинен суперечити цим головним завданням (13). Для національних парків головними завданнями є: а) збереження біологічного різноманіття; б) надання екосистемних послуг; в) туризм і рекреація.
У багатьох країнах Америки, Африки, Азії та Європи заповідна зона в національних парках складає більше 90% їх площі (12). У Німеччині та Австрії не так давно на законодавчому рівні прийнято стандарти, згідно з якими заповідна зона національного парку повинна становити не менше 70% території парку, а в Чехії в 2017 р законом встановлено, що заповідна зона національного парку повинна становити не менше 50% його площі (12).
Невирішеним питанням є методика виділення заповідних зон біосферних заповідників (БЗ), національних природних (НПП) і регіональних ландшафтних (РЛП) парків, ботанічних садів (БС), дендрологічних парків (ДП), а також створення заповідних урочищ (ЗУ). На жаль, відомчі нормативні документи Мінприроди України (Положення про проект організації території РЛП, Положення про проект організації території НПП, Положення про проект організації території БЗ, Методичні рекомендації з розробки проектів організації природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України) питання визначення частки заповідних зон залишають без уваги (1,2,3,18). Єдиним нормативним документом, який зачіпає питання виділення заповідних зон, але тільки для НПП, РЛП і БЗ, є Програма літопису природи для заповідників та національних природних парків, затверджена ще в 2002 році (4). Однак цей документ вже застарів і має юридичні помилки. Наприклад, в ньому сказано про виділення зони регульованого заповідного режиму в національних природних парках, що суперечить статті 21 Закону про ПЗФ України (4,5). Певну інформацію про заповідних зонах несуть статті 18 і 21 Закону про ПЗФ України, однак вони також устаралі і в деякій мірі суперечать один одному (5).
У зв'язку з цим заповідні зони НПП, БЗ і РЛП виділяються нерідко формально, заповідні зони БС і ДП взагалі не виділяються, а ЗУ найчастіше створюються там, де вони взагалі не повинні бути організовані (17). У зв'язку з цим, поширилася практика, коли дана зона створюється формально і включає в себе або вже існуючі на даній території об'єкти ПЗФ, або невеликі ділянки певного біотопу, що не мають рекреаційного або господарського значення (наприклад, болота). Решта біотопи включаються в інші зони ГУРТ. Певне поширення набуло виділення заповідної зони на основі присутності там рідкісних і зникаючих видів, занесених до Червоної книги, або їх критичних місць проживання. Абсолютно неприйнятним є факт невключення в заповідну зону ділянок дикої природи на основі принципу пропорційності, тому що
Все це робить вдосконалення ПЗФ України неефективним.


рекомендації

1. Необхідно розробити Методику виділення заповідних зон в об'єктах ПЗФ і створення заповідних урочищ Ця Методика повинна бути оформлена як нормативного документа Мінприроди України і в обов'язковому порядку застосовуватися при розробці проектів організації (створення) об'єктів ПЗФ.
2. На першому етапі слід підготувати Інструктивний лист Мінприроди України, в якому будуть прописані науково обгрунтовані критерії виділення заповідних зон в національних природних і регіональних ландшафтних парках, в біосферних заповідниках, ботанічних садах і дендрологічних парках, а також створення заповідних урочищ.

3. У статті 18 і 21 Закону «Про природно-заповідний фонд України» повинні бать внесені зміни (доповнення) про заповідних зонах в такій редакції:
«Заповідна зона виділяється з метою постійного (безстрокового) збереження, а також відновлення найбільш цінних і мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання природних спонтанних поцессом і явищ, обепеченія тривалих моніторингових досліджень. Режим заповідної зони визначається ссответственно вимогам, встановленим для природних заповідників ».

Додаток 1
проект
МЕТОДИКА
виділення заповідних зон в об'єктах природно-заповідного фонду України

1. Заповідні зони в об'єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ) України (біосферних заповідниках, національних природних і регіональних ландшафтних парках, ботанічних садах і дендрологічних парках) виділяються з метою постійного (безстрокового) збереження, а також відновлення найбільш цінних і мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання природних спонтанних поцессом і явищ, обепеченія тривалих моніторингових досліджень. Режим заповідної зони визначається ссответственно вимогам, встановленим для природних заповідників.
2. Пріоритетний і вирішальне значення в функціональне зонування об'єктів ПЗФ України має заповідна зона, яка виділяється в першу чергу.
3. Розмір заповідних зон для національних природних парків повинен бути не менше 25%, а для оегіональних ландшафтних парків - не менше 20% від загальної площі парку. Оптимальна площа заповідної зони для зазначених об'єктів ПЗФ України - 50-75% від загальної площі парку.
4. Заповідна зона повинна бути цілісною територією, без дроблення на дрібні ділянки. Зменшення площі заповідної зони або її перенесення на інше місце не допускається.
5. У заповідну зону повинні входити ділянки дикої природи (праліси, квазі-праліси, природні ліси, болота, степи, гори, незмінені водотоки і водойми, пр.), Відносно віддалені від населених пунктів, а також мають природні бар'єри, а тому важкодоступні для відвідування людьми.
  1. У заповідну зон можуть бути включені існуючі об'єкти ПЗФ України, в яких основним є заповідний режим.
7. У заповідну зону включаються біотопи, які знаходяться в нстественном природному стані, як типові, так і ті, що відрізняються підвищеним біорізноманіттям, в тому числі за рахунок раритетних видів флори і фауни (занесених до Червоної книги України; додатки до Бернської конвенції, Європейський червоного списку, регіональні охоронювані списки рідкісних тварин і рослин, що підлягають особливій охороні, а також рослинні угруповання, які охороняються Зеленою книгою України, взяті під охорону Директивою ЄС № 92/43 / ЄЕС від 21.05.1992 р, Директивою ЄС 2009/147 ЄС від 30.11.2009 р, додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції).
8. До складу заповідної зони об'єкта ПЗФ України на пропорційній основі повинні включатися репрезентативні ділянки всіх типів представлених на його території біотопів, а також ландшафти, що мають велику естетичну цінність.
9. Заповідні зони повинні мати чіткі візуальні межі, позначені на місцевості аншлагами (інформаційними та охоронними знаками), шлагбаумами і т.п.
10. Необхідно мати, для посилення захисного природоохоронного ефекту, навколо заповідної зони буферну зону з режимом обмеженої регульованої рекреації. Заповідна зона не повинна бути сусідами з господарською зоною.
11. Режим заповідної зони в національних природних і регіональних ландшафтних парках встановлюється відповідно до статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Додаток 2

проект
МЕТОДИКА
вибору території для створення заповідних урочищ України

1. Заповідними урочищами оголошує лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, піродоохранное і естетичне значення з метою збереження їх у природному стані.
2. У заповідні урочища можуть входити ділянки дикої природи (праліси, квазі-праліси, природні ліси, болота, степи, гори, незмінені водотоки і водойми, пр.), Відносно віддалені від населених пунктів, а також мають природні бар'єри, а тому важкодоступні для відвідування людьми.
3. У заповідні урочища включаються біотопи, які знаходяться в нстественном природному стані, як типові, так і ті, що відрізняються підвищеним біорізноманіттям, в тому числі за рахунок раритетних видів флори і фауни (занесених до Червоної книги України; додатки до Бернської конвенції, Європейський червоного списку, регіональні охоронювані списки рідкісних тварин і рослин, що підлягають особливій охороні, а також рослинні угруповання, які охороняються Зеленою книгою України, взяті під охорону Директивою ЄС № 92/43 / ЄЕС від 21.05.1992 р, Директивою ЄС № 2009/147 ЄС від 30.11.2009 р, додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції).
4. Режим заповідних урочищ встановлюється в сответствии до статті 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
5. Заповідні урочища повинні мати чіткі візуальні межі, позначені на місцевості аншлагами (інформаційними та охоронними знаками), шлагбаумами і т.п.

література

  1. Методичні рекомендації относительно розроблення проектів создания природних територій та об, єктів природно-заповідного фонду Украіни, Затверджено наказом Мінприроди України 21.08.2018 № 306
  2. Положення про Проект организации территории національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного использование его природних комплексів и об, єктів, Затверджено наказом Мінприроди України 21.08.2014 № 273
  3. Положення про Проект организации территории регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного использование его природних комплексів и об, єктів, Затверджено наказом Мінприроди України 21.08.2014 № 273
  4. Програма літопису природи для заповідніків та національніх природних парків, Затверджено наказом Мінприроди України та НАН України 25.11.2002 № 465/430
  5. Закон України «Про природно-Заповідний фонд України».
  6. Борейко В.Є., 2018, Площа заповідних зон національних парків України і заходи по їх розширенню, Гуманітарний екологічний журнал, № 4, стор. 31-33.
  7. Національні та регіональні ландшафтні парки підтримують ідею законодавчого розширення заповідних зон, 2018, Гуманітарний екологічний журнал, № 4, стор. 33-39.
  8. Вітер Г.Г., 2018, Обгрунтування необхідності создания заповідніх зон національніх природних парків, что займають НЕ менше 50% від Загальної площади конкретного НПП, Гуманітарний екологічний журнал, № 4, стор. 45-48.
  9. Борейко В.Є., 2018, Чому українські національні парки не когут вважатися національними парками, Гуманітарний екологічний журнал, № 4, стор. 48-51.
  10. Борейко В.Є., 2018, З-за малої площі заповідників і заповедніх зон національних парків Україна не зможе реалізувати на практиці віполненіе пріродоохранніх Директив Євросоюзу, Гуманітарний екологічний журнал, № 4, стор. 51-55.
  11.  Борейко В.Є., Бриних В.А. , Парнікоза И.Ю, 2018, Поширення концепції заповідності на інші, крім природних заповідників особливо охоронювані природні території (об'єкти ПЗФ), 2018, Гуманітарний екологічний журнал, № 4, стор. 8-13.
  12.  Борейко В.Є., Галущенко С.В., Парнікоза І.Ю., 2018, Території суворого природоохоронного режиму (категорії IA, IB МСОП / IUCN). Міжнародний і європейський опит., К., КЕКЦ, 112 стор.
  13. Бриних В.А., Борейко В.Є. .. 2018, Методичні підходи до визначення параметрів заповідної зони національних парків  http://ecoethics.ru/metodicheskie-podhodyi-k-opredeleniyu-parametrov-zapovednoy-zonyi-natsionalnogo-parka/
  14.  Стельмах С.М., 2015-го, Проблеми заповідного режиму заповідної зони Яворівськго національного парку в аспекті Збереження тваринного світу, В Кн. Прагматічні аспекти ДІЯЛЬНОСТІ національніх природних парків у контексті збалансований розвитку, Матеріали міжнародної конференции, Чернівці, Друк-Арт, стор. 268-271.
  15. Сай В., Хавар Ю, 2013, Особливості функціонального зонування земель природно-заповідніх територій, Сучасні Досягнення геодезічної науки та виробництва, віп .. 1 (25), стор. 145-149.
  16. Брусак В., Майданський М., 2013, функціональне зонування національніх природних та регіональніх ландшафтних парків Карпатського регіону: сучасний стан, меоді и методологія реализации, Вісник Львівського університету, Сер. Географічна, в.41, стор. 50-69.
  17. Борейко В.Є., Головин А.С., Паламарчук А.О, Силич А.С., Швидун П.П., Яровий А.А. 2017, Національні парки і інші об'єкти ПЗФ України без гламура.2006-2017. моніторинг порушень заповідного режиму. Матеріали незалежного розслідування 2017, К., КЕКЦ, 128стор.
  18. Положення про Проект організації території біосферного заповідника та охорони его природних комплексів, Затверджено наказом Мінприроди України 21.08.2014 № 273

10 січня 2019

Президент США Трамп приказал агентству FEMA (аналог МЧС) больше не давать Калифорнии денег на борьбу с лесными пожарами

Президент США Трамп приказал американскому агентству FEMA (Federal Emergency Management Agency - аналог российского МЧС) больше не давать Калифорнии денег на борьбу с лесными пожарами. Вот примерный перевод его сообщения в социальной сети Twitter: "Миллиарды долларов выделяются штату Калифорния на лесные пожары, которые при должном управлении лесами вообще не должны происходить. Если они не будут работать вместе, что маловероятно, я приказал FEMA больше не выделять им денег. Это позорная ситуация с людьми и деньгами!". Вот как его сообщение выглядит в оригинале:




Самым разрушительным и гибельным для людей в истории Калифорнии оказался лесной пожар Camp fire, действовавший в северной части штата в период с 8 по 25 ноября 2018 года и охвативший в итоге площадь в 153 336 акров (62 053 гектара). Согласно недавно опубликованному отчету California Watershed Emergency Response Team (межведомственной группы, оценивающей риски, связанные с последствиями пожара - оползнями, наводнениями, камнепадами и т.д.), в результате пожара погибли 88 человек, пожаром было уничтожено 13972 частных жилых дома, 528 объектов коммерческой недвижимости, и 4293 прочих постройки. В общей сложности из-за этого пожара были эвакуированы 52 тысячи человек. 15% пройденной огнем площади пришлось на территорию, находящуюся в ведении федеральных властей, 77% - властей штата, и 8% - органов местного самоуправления.

Официально причина пожара пока не установлена, но интенсивно расследуется версия о виновности крупной электросетевой компании - предполагается, что пожар мог возникнуть от искр, вызванных неисправным оборудованием крупной линии электропередачи. Пожар возник именно на трассе ЛЭП, расчищенной от растительности около семи лет назад, проходящей по обширной гари, образовавшейся около десяти лет назад (в 2008 году). Об этом подробнее написано здесь:

Важный урок пожара Camp Fire в Калифорнии


Доклад California Watershed Emergency Response Team подтверждает, что пожар Camp fire возник на регулярно прогорающей территории, причем максимально быстрое его распространение, как раз и приведшее к катастрофическим последствиям и жертвам, происходило именно по крупной гари 2008 года. Вот схема пожаров разных лет в окрестностях пожара Camp fire (он показан серым, а остальные пожары - контурами разного цвета со шриховкой):




В докладе приводятся такие данные о доле площади, пройденной пожарами в разные периоды времени в границах контура пожара Camp fire: 70% площади пожара Camp fire были пройдены огнем за последние 58 лет, и примерно 60% площади были пройдены пожарами за последние 30 лет. Вот этот фрагмент доклада - в таблице приводятся данные о крупнейших лесных пожарах, затронувших территорию, пройденную Camp fire, с начала 80-х годов:



Ссылка на доклад:

CAMP FIRE Watershed Emergency Response Team Final Report


Таким образом, главным уроком пожара Camp fire, актуальным в том числе для России и других крупных лесных стран, является то, что регулярно повторяющиеся пожары хоть и уменьшают общие объемы горючих материалов в пределах большой территории, но не снижают, а наоборот - повышают пожарную опасность. Регулярные пожары образуют полуоткрытый, хорошо просыхающий на солнце и продуваемый ветром, ландшафт, и способствуют накоплению легко горящих материалов - сухой травы, бурьяна, мелкой мертвой древесины и тому подобных. Примерно такая же ситуация наблюдается далеко не только в Калифорнии, но и во многих других странах и регионах мира, в том числе в России - например, в Забайкалье и Приамурье. Чтобы эту ситуацию изменить - нужно не выжигать каждый год все большие и большие площади в порядке так называемых "контролируемых профилактических выжиганий", а наоборот - стремиться максимально исключить огонь из практики землепользования и лесопользования, и постепенно восстанавливать более лесистые, менее просыхающие и продуваемые ландшафты.

А если не исключить огонь из обычной практики землепользования и лесопользования, и продолжать жечь, "как деды жгли" - то, как показывает опыт Калифорнии, ни колоссальное финансирование, ни самая сильная и опытная противопожарная служба от пожарных катастроф не спасут.



Лесники объяснили югорчанам, что такое валежник


С 1 января в России вступили в силу около 60 новых законов и изменений. Коснулись они и лесного законодательства. Например, в этом году жителям страны разрешили бесплатно и без оформления каких-либо документов собирать валежник. Власти страны надеются, что такая мера поможет очистить леса и тем самым сократится число возгораний.

Отныне валежник относится к недревесным лесным ресурсам, как грибы и ягоды. Его можно заготавливать беспрепятственно. И всё же специалисты лесхозов рекомендуют югорчанам придерживаться некоторых правил при сборе валежника.

Ханты-Мансийский округ славится обилием лесов. Поэтому проблема сбора валежника здесь никогда остро не стояла, в отличие от других регионов России. В Югре жителям посёлков и стойбищ проще заготавливать дрова, чем собирать древесный мусор. Цена одного кубометра дров составляет около 130 рублей.

Возможность бесплатно заготавливать валежник больше порадовала дачников. В нижневартовский лесхоз уже начали поступать первые обращения от вартовчан с просьбой разъяснить, что именно можно собирать, в каком количестве и где?



Егор Збродов, лесничий Нижневартовского территориального отдела – лесничества: «Граждане могут заготавливать валежник в удобном для себя месте. Но в муниципальных образованиях в лесничествах определены места, где разумнее всего, без негативных последствий заготовить валежник».

Есть специальные карты, на которых отмечены рекомендуемые участки. С ними можно ознакомиться по месту жительства. Также необходимо чётко понимать, что считается валежником. Это стволы деревьев и их части, которые упали на землю. Спиливать сухостой нельзя. Поваленные деревья превращают лес в непролазные чащобы, из-за чего он начинает чахнуть. Поэтому нововведения радуют не только рядовых граждан, но и экологов.


Олег Попенко, заместитель начальника управления по природопользованию администрации г. Нижневартовска: «Валежник представляет собой угрозу распространения низовых пожаров, а также вредителей и болезней леса. Соответственно, если граждане активно будут его убирать, это будет хорошо и для них, и для экологии».

Раньше для сбора валежника необходимо было заключать договор аренды. Присвоение буреломных деревьев рассматривалось как хищение. Теперь же валежник относится к недревесным лесным ресурсам, как грибы и ягоды, которые можно собирать для собственных нужд бесплатно. И скорее всего дачники Югры поспешат воспользоваться этим правом, как только сойдёт снег.


сегодня, 19:06
Автор: Елена Составова, Рамиль Хайруллин

MADE IN UKRAINE: Чи підкорять світ меблі українського виробництва?



Голова Української асоціації меблевиків Володимир Патісон розповідає, що собою представляє меблева галузь України, чи витіснить IKEA вітчизняних конкурентів, а також, як змінилося ставлення до потенційних експортерів за останні чотири роки.

Пане Володимире, якими результатами може похизуватись меблева галузь України? Чи популярні українські меблі на європейському ринку?

Нещодавно повернувся з конференції в Одесі, на якій озвучили цікаву інформацію щодо експорту меблів. Виявляється, Україна за вісім місяців експортувала у 3 рази більше меблів, ніж імпортувала. Експорт меблів щороку росте на 25%, експорт до ЄС росте майже на 50% щорічно. У нас досить хороша тенденція щодо експорту меблів. Це по-перше. А по–друге, ми не тільки експортуємо дуже дешеві меблі, а також із кожним роком збільшуємо вивіз за кордон дорогих меблів, а ще важливіше те, що ми екпортуємо все більше меблевих проектів для елітних готелів, ресторанів, бутиків. Як кажуть, це "сам жир".



Які передумови забезпечили успіх українських меблів на міжнародному ринку?

Після падіння ринку Росії підприємці зрозуміли, що треба експортувати в Європу. Наприклад, моя компанія розробляла меблі для штаб-квартири «Фейсбуку» в Лондоні. Коли до нас прийшли архітектори з «Фейсбуку», то були вражені підходом до роботи та її якістю. Відкритість людей і кристалізація галузі - це теж фактори, які працюють на успіх експорту. Колись в Асоціації меблевиків України я відповідав за питання експорту. Ми тоді говорили, що не варто мати справу з державою, бо нічого доброго з того не буде. Коли ми почали працювати з Офісом з просування експорту, то побачили інший підхід до роботи. Бо це ті люди, які прийшли до влади після Майдану, щоб щось у країні змінити. Ми з ними рік працювали над тим, щоб поїхати в торгову місію в Ізраїль, який дуже добре ставиться до української продукції. Після торгової місії навіть маленькі меблеві компанії із Закарпаття отримали замовлення ізраїльських покупців. Наприклад, компанія «Павлик», яка колись продавала стільці на базарі, зараз уже є одним із найбільших меблевих експортерів і ввозить у країну валюту.

Чому українські меблі популярні в Європі?

Наші кухонні меблі популярні у США, Канаді, Англії, Голландії, Ізраїлі. Кухні - це досить дорогий продукт. Ми можемо конкурентувати у всьому, що стосується проектів, дизайну. Нам не вистачає зв'язків, ми не інтегровані у світове суспільство. Ми живемо у глобальному світі, нам потрібно адвокатів українських брендів.

Яка різниця між вартістю іноземних та вітчизняних меблів?

Хоча і не у всіх категоріях, але загалом у нас дешевші меблі. У нас дешевша робоча сила, сировина, логістика.



Які зараз проблеми у меблевій галузі? Чи вплинула на галузь заборона експорту лісу-кругляку?

Найбільша проблема у меблевиків - це те, що неможливо офіційно купити ліс. Деякі заборони до нічого доброго не приводять. Усе повинно бути збалансовано. Приймаючи такі речі, потрібно врахувати думки всіх причетних, сісти за круглий стіл та обговорити всі питання. Заборонили, добре. А де ліс купити? Наприклад, є експортер, який хоче експортувати столи, і найбільшою проблемою для нього є купити ліс офіційно, щоб могти показати документи, що стіл виготовлений з українського лісу. Так зване ембарго, на мою думку, - це ще одна схема , як спрямувати заготівлю лісу в одні руки. Останні дослідження показують, що найбільшим неофіційним постачальником лісу в Європу є Україна. Як усі ці речі зв'язати в одну логічну картину, я не знаю. Бо вивезли ще більше лісу, ніж колись. Свого часу заборона казино не зупинила гральний бізнес, бо казино залишились, а податки не надходили. Ця заборона експорту лісу-кругляку призведе до тінізації галузі. Чому неможливо продавати ліс через систему «Прозоро»? Увесь ліс продаватиметься тут, якщо дадуть чесний і однаковий доступ для всіх гравців ринку.

Багато вітчизняних меблевиків хвилюються через прихід ІKEАна український ринок. Бояться, що шведський концерн поховає меблеву галузь. Що можете сказати з цього приводу, чи безпідставні ці побоювання?

Не поховає ІКЕА меблеву галузь України. В ІКЕА є "супердешеві" позиції. В Україні ці "супердешеві" позиції ще дешевші, просто не такого "ікеївського" дизайну. Щодо якості, то теж нічого особливого в ІКЕА немає. Таких конкурентів в Україні є мільйони. Багато успішних вітчизняних компаній виготовляють ні чим не гірші меблі, навіть для готельної індустрії. Ми досить конкурентні у проектуванні індивідуальних меблів для готелів і не тільки. Ми в цьому лідери. Навіть більше, деякі українські компанії виготовляють меблі для ІКЕА. Хоча в цьому є і мінус. Наприклад, «Меркс», якщо б виготовляв для ІКЕА, то втратив би своє ім'я. Бо виробники, які виготовляють для ІКЕА - просто цех, без свого бренду.

Мар'яна Цимбалюк

Віктор Кривенко назвав причину появи вимоги щодо відставки Прем'єра

Народний рух України вимагає відставки Прем’єр-міністра, оскільки очільник уряду не виконує коаліційну угоду.

Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив народний депутат України Віктор Кривенко.


Гість програми, відповідаючи на запитання щодо рівня пенсійних виплат для українських пенсіонерів і середньої пенсії, зокрема у Європі та сусідніх з Україною державах, зауважив, що економічну політику в країні слід кардинально змінювати.

Віктор Кривенко нагадав, що українці 1991 року, проголосувавши за незалежність від комуністичного режиму, водночас підтримали на пост Президента України комуніста Леоніда Кравчука, а не рухівця В’ячеслава Чорновола.

«Якби обрали Чорновола, як обрали його друзів (у Чехії – Гавела, у Польщі – Валенсу…), ми би жили в абсолютно іншій країні», – переконаний Віктор Кривенко, наголосивши, що не буває нічого без причини, й українці мають усвідомлювати власну відповідальність за зроблений вибір.

Повертаючись до питання щодо економічної ситуації, яка нині є в країні, гість програми заявив, що Народний рух вимагає відставки Прем’єр-міністра через те, що очільник уряду не виконує коаліційну угоду. Віктор Кривенко зокрема нагадав про податки, які «душать» бізнес, несправедливий розподіл субсидій, відсутність космічної програми тощо. Політик переконаний – економічну політику потрібно змінювати кардинально.

«Усе просто – треба виконувати коаліційну угоду. В ній написано про ліквідацію держпідприємств як організаційно-правової форми. Ні, попередній уряд Яценюка й уряд Гройсмана просто взяли під контроль ці підприємства і далі ними командують і не запускають туди приватний бізнес. А приклад з лісом – це вирок існуючій системі. Як так: коли в нас офіційне ембарго, заборона на вивезення лісу, а Євросоюз показує офіційний імпорт з України», – заявив Віктор Кривенко.



Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/01/10/viktor_kryvenko_nazvav_prychynu_poyavy_vymogy_shchodo_vidstavky_groysmana_1485701

14 % створених минулого року в Україні лісів висаджено на Житомирщині



Таким чином на всіх лісових ділянках, що вийшли з-під лісосік в попередньому році, житомирські лісівники посадили лісові культури.

З 6,2 тис. га культур 150 гектарів заліснені «елітним» садивним матеріалом , вирощеним із насіння з покращеними спадковими властивостями.

Всього ж в минулому році в держлісгоспах заготовили майже 138 тонн лісового насіння, понад 60% - з постійної лісонасіннєвої бази, це, переважно, насіння дуба та сосни.

Площі під весняне садіння лісівники готують з осені: прибирають порубкові рештки, проводять обробіток грунту. Відтак 2,5 тисячі гектара в лісогосподарських підприємствах області вже чекають заліснення.

У розсадниках лісгоспів вирощено 37 мільйонів сіянців, якими і проводитимуть лісокультурну кампанію. Крім того, підприємства мають 119 тисяч штук саджанців для озеленення, а в шкільних відділеннях висаджено 69 тисяч сіянців деревних, чагарникових, плодово-ягідних та технічних порід.

6251 гектар культур віком 6-8 років держлісгоспи області в минулому році перевели у вкриті лісом площі - це фактично відповідає середньорічному обсягу лісовідтворення.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
10.01.2019

В Ужгороді до гастрофестивалю долучилися лісівники



Сьогодні, 10 січня, в Ужгороді перед Закарпатською державною обласною адміністрацією уже другий день поспіль проходить ІІ Міжнародний гастрономічний і колядницький фестиваль "Василля".

Мед та медову продукцію, різновиди закарпатських вин, сирів, чаїв та наїдків представляють кращі господарі з усієї Закарпатської області. Учасниками ярмарку на свіжому повітрі стали й представники лісового господарства Закарпатської області, які презентували себе вперше. Так лісівники завітали на ярмарок з дарами лісів.

Лісівники презентували ягоди, білі гриби, чаї з лісових ягід та трав, мед та вироби з деревини. Директор ДП "Ужгородський лісгосп" Василь Кий підкреслює, що презентація лісової продукції має на меті саме виховну функцію. Щира вдячність очільнику області Геннадію Москалю та начальнику Закарпатського ОУЛМГ Валерію Мурга за можливість взяти участь у ФЕСТі. Окремі слова подяки лісівничому колективу, хто брав участь у підготовці до фестивалю.

До п'ятниці до "Василля" приєднаються гості з різних куточків України, області й з-за кордону – Румунії, Польщі, Македонії, Німеччини, Угорщини, Чехії, Словаччини... Зі смачними наїдками і оригінальним крамом вони вітатимуть гостей ярмарку. Поки що фестиваль частує, а вже відзавтра почне колядувати, щедрувати і тішити присутніх концертною програмою.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
10 січня 2019

Індекс споживчих цін у грудні 2018 року

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у грудні 2018 року щодо листопада становив 100,8%, за 2018 рік загалом109,8%. За період січень 1998 року — грудень 2018 року — 1306.7%.

Індекси споживчих цін на товари та послуги були такими:



Джерело інформації https://ukurier.gov.ua


Объединение деревьев в лес

ВЭБ.РФ пытается создать национальный лесной холдинг

Газета "Коммерсантъ" №2 от 10.01.2019, стр. 9

ВЭБ.РФ (ранее ВЭБ) рассматривает возможность создания на базе своих лесопромышленных активов крупной компании, в которую могут войти проекты других госструктур, а также профильные участники рынка. Пока госкорпорация ищет подрядчика для анализа отрасли и разработку стратегии в леспроме. Эксперты считают, что, несмотря на операционную прибыльность отдельных активов ВЭБ.РФ, основной проблемой их объединения может стать высокая кредитная нагрузка.

ВЭБ.РФ объявил закупку оценки сценариев работы со своими лесоперерабатывающими активами, сообщил «Интерфакс». Подрядчик за сумму не более 36 млн руб. должен провести анализ портфеля госкорпорации, обзор международных практик создания крупных интегрированных компаний в отрасли, анализ конкурентной среды и возможность реализации ключевых моделей в РФ. В задачи входит и разработка возможного создания крупного национального игрока на базе активов, проработка альтернатив развития. Подрядчик должен подготовить переговорную позицию по вовлечению лесных активов госбанков в стратегию ВЭБ.РФ. Заявки принимаются до 17 января. В ВЭБ.РФ это не комментируют.

В заявке ВЭБ.РФ указал семь проектов: создание ЛПК в Хабаровском крае (заемщик — «Азия Лес»), организация выпуска древесноволокнистых плит на Кубани (ПДК «Апшеронск»), строительство завода OSB-плит мощностью 500 тыс. кубометров в год в Тверской области, организация производства деревянных каркасно-панельных домов (СТОД), создание ЛПК в Красноярском крае («Краслесинвест»), создание и модернизация производств по глубокой переработке леса в том же регионе («Сиблес Проект»), строительство комплекса по производству ДСП и пиломатериалов в Хабаровском крае (СП «Аркаим»), деревообрабатывающего производства полного цикла в Красноярске (УК «Мекран»). В перечень не вошли проекты, которые госкорпорация реализует на Дальнем Востоке совместно с RFP Group. В целом инвестиции ВЭБ.РФ в сектор оцениваются в 40 млрд руб.


WWF озабочен скоростью утраты неосвоенных лесных массивов в России

Источник “Ъ”, знакомый с ситуацией, отметил, что ВЭБ.РФ, видимо, впервые начал формирование конкретной стратегии в леспроме, с учетом работы госкорпорации по экспортной поддержке она должна реализовать потенциал имеющихся активов. Ранее в 2017 году в ВЭБе заявляли, что объединение его лесопромышленных проектов даст синергетический эффект и решит задачу строительства ЦБК на Дальнем Востоке. Сейчас собеседник “Ъ” не исключает привлечение других инвесторов и возможное участие в стратегии ВЭБ.РФ ведущих игроков рынка. Источник “Ъ” уточнил, что, так как многие принадлежащие ВЭБ.РФ предприятия генерируют операционную прибыль, несмотря на их закредитованность, конечный продукт будет интересен рынку. Другой собеседник “Ъ” отмечает, что леспром не является профильным для госкорпорации, так что она заинтересована в привлечении других инвесторов и в последующей передаче им своей доли. Полученные от продажи деньги ВЭБ.РФ может направить на реализацию новых проектов.

Как отмечает Игорь Новоселов из Whatwood, идея создания национального лесопромышленного холдинга под контролем государства не нова. По его мнению, все направления лесного сектора, которые ведет ВЭБ.РФ, могут быть прибыльны, но этим активам мешает высокая закредитованность. «Поэтому вероятным сценарием для дальнейшего развития является создание единой структуры под управлением госкорпорации, что поможет привлечь финансирование под более дорогие инвестпроекты, такие как строительство целлюлозного завода на базе "Краслесинвеста"»,— отмечает эксперт. По его мнению, консолидация активов и выстраивание структуры может занять не один год, учитывая, что у ВЭБ.РФ, скорее всего, нет управленческой инфраструктуры, кадров и отраслевого опыта.

Ольга Мордюшенко