ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 січня 2019

У ДП «Ніжинське лісове господарство» заготовляють та переробляють 100 кг шишок за добу (Фото)

Найважливішим завданням лісового господарства є збереження та відновлення лісу, а для цього треба мати високоякісне насіння. Саме тому працівники ДП «Ніжинське лісове господарство» не просто провели роботу з заготівлі шишок хвойних порід дерев, але й придбали комплекс з їх переробки.



Новий комплекс лісівників здатен переробити 100 кілограмів шишок за добу.

Новітній пристрій розмістили у Іржавському лісництві ДП «Ніжинське лісове господарство».

Він здатний переробити до ста кілограмів шишок за добу. Обслуговує його всього два спеціалісти.

Тепер, зібравши і відправивши шишки сосни звичайної на переробку, лісники зможуть отримати чисте відбірне насіння для посіву у своїх розсадниках, коробах і теплицях. Надалі з нього планують отримати стандартний посадковий матеріал, який спрямують на відновлення майбутніх лісових насаджень.

За інформацією ДП «Ніжинське лісове господарство»






13.01.2019
Ніжин

На Тернопільщині нарубали лісу на 12 мільйонів гривень (Відео)

Не лише кількатисячний штраф, але й позбавлення волі на п’ять років відтепер загрожує тим, хто винищує дерева. З першого січня почали діяти жорсткіші покарання за незаконну вирубку лісу.

В Украине в 3-5 раз выросли штрафы за вырубку леса



С 1 января 2019 года вступил в силу закон, предусматривающий усиление ответственности за контрабанду леса вплоть до тюремных сроков.

Изменения были внесены в административный, уголовный, уголовно-процессуальный кодексы, а также в закон о предпринимательской деятельности по экспорту леса. Новое законодательство направлено на сохранение экологической безопасности Украины, а также на предотвращение незаконного вывоза лесоматериалов, сообщает segodnya.ua.

Штраф за незаконную порубку, перевозку и хранение лесоматериалов вырос втрое и теперь составляет от 15 до 30 необлагаемых минимумов, а для должностных лиц – от 75 до 150 необлагаемых минимумов. Если правонарушение повторится в течение года – штраф увеличится в пять раз.

Выросли втрое и штрафы за повреждение леса сточными водами, химическими веществами и вредными выбросами. За это придется заплатить от 30 до 90 необлагаемых минимумов доходов, должностным лицам – от 150 до 250 необлагаемый минимумов.

Напомним, в начале октября 2018 года президент Украины Петр Порошенко подписал закон, который запрещает незаконную вырубку леса. Таким образом, он одобрил повышение штрафов за данное преступление.

13/01/2019 - 06:00

Лісове царство: найкрасивіші ліси планети


Бамбуковий ліс Сагано, Японія

Підніжжя гори Арасіяма на околиці префектури Кіото – одне з найпопулярніших туристичних місць Японії. Там можна побачити чудовий парк, який особливо популярний весною, коли цвіте вишня, і восени, коли листя загоряється вогняними відтінками червоного, жовтого і помаранчевого. На території цієї багатовікової історичної пам’ятки з мальовничим ландшафтом розкинувся вражаючий бамбуковий ліс Сагано, єдиний в своєму роді. Доріжка розсікає бамбукові дерева, і коли сонце пронизує гай яскравим світлом, погляду відкривається воістину мальовничий вид пронизаний, немов списами променів.



Шварцвальд, Німеччина

Чарівний і загадковий ліс Шварцвальд (в перекладі «чорний ліс») в Німеччині по праву вважається одним з найбільш чудових природних чудес світу. Цей вкритий лісом гірський хребет в землі Баден-Вюртемберг отримав свою назву від римлян завдяки щільно ростучим хвойним деревам, які не пропускають в ліс сонячне світло. Однак крім краси місцевої флори, в Шварцвальді можна побачити гори, річки, озера, водоспади, пішохідні доріжки, стежки для їзди на гірських велосипедах і бігові лижні траси, а також унікальних мешканців лісу.



Кривий ліс, Польща

Кривий ліс (Krzywy Las) розкинувся в передмісті Новіші Царново, Польща, ніби зійшов з сюрреалістичних картин Сальвадора Далі, і ось уже 80 років є загадкою для людини. Кривий ліс негустий гай налічує приблизно 400 сосен, посаджений в 1930 році в колишній німецькій провінції Померанія. Причиною такого незвично-симетричного викривлення дерев вважають використання особливого інструменту або техніки при посадці, однак методи і мотиви залишаються невідомими, а сам ліс продовжує надихати місцеві легенди про втручання надприродних сил.



Національний лісовий парк Чжанцзяцзе, Китай

Дикий скелястий ліс став вважатися національним парком відносно недавно, хоча природна територія існує вже давно – він був офіційно відкритий в 1982 році і майже негайно внесений до списку об’єктів Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Територія парку – близько 13 000 км2, де мешкає близько 500 видів тварин і ростуть рідкісні види рослин, які з моменту присудження титулу Національного парку Чжанцзяцзе знаходяться під захистом і наглядом. Одна з визначних пам’яток парку – найвищий в світі комплекс ліфтів, які піднімають туристів на оглядовий майданчик в 360 метрах над землею.


Озеро Кадді, США

Озеро Кадді, розташоване на кордоні штатів Техас і Луїзіана, займає площу 25,400 акрів – суцільно лабіринти водних шляхів, проток, боліт, каналів, островів і заростей кипарисів, порослих бородатим мохом. Це місце настільки поросле, що в ньому дійсно легко загубитися. На озері, названому на честь корінних південно-східних індіанців, які жили на цій території до їх виселення в XIX столітті, розташувався найбільший кипарисоподібний ліс в світі. Заболочені землі знаходяться під програмою міжнародного захисту природи, так як відомі своїм різноманіттям фауни: тут живуть бобри, дятли, сови і навіть алігатори.



Національний лісовий парк Ініо, США

Білі гори округу Ініо штату Каліфорнія можна назвати місцем поза часом, а древній ліс остистих сосен – доісторичною пам’яткою. Тут під захистом лісу ростуть дерева-довгожителі, в тому числі дерево Мафусаїл – один з найстаріших живих організмів в світі. Вік легендарної остистої сосни Великого Басейну, названої на честь біблійного персонажа Мафусаїла, налічує 4,845 років. Точне розташування диво-дерева тримається в найсуворішому секреті, щоб уберегти живу легенду від вандалізму.



Тропічний ліс Дейнтри

Дейнтри є величезною областю тропічних лісів в Австралії, що ростуть аж до узбережжя Квінсленда. Відомий приголомшливою красою і вражаючим природним розмаїттям ліс Дейнтри налічує 160 мільйонів років і є одним з найстаріших збережених тропічних лісів в світі. Тут живуть 30 відсотків усіх австралійських жаб, рептилій і сумчастих видів тварин, 65 відсотків всіх видів рукокрилих і метеликів Австралії, а також ростуть багатовікові рослини. Велика частина лісу Дейнтри – вологі тропіки, які є об’єктом всесвітньої спадщини Квінсленда, але детально дослідивши територію, можна відкрити для себе білі піщані пляжі, коралові рифи, скелясті гори, ущелини, річки і мальовничі водоспади.



Лісовий заповідник Монтеверде Клауд, Коста Ріка

Лісовий заповідник Монтеверде Клауд розташований в Коста-Ріці уздовж гірського ланцюга Кордильере-де-Тіларан і щороку його відвідують близько 70 тисяч туристів, що робить його безцінним для країни. Ліс складається з 6 екологічних зон, куди входить понад 2,500 видів рослин, 100 видів ссавців, 400 видів птахів, 120 видів рептилій і земноводних і тисячі видів комах. Тут також росте найбільша кількість видів орхідей в світі (більше 500). А серед гордих представників світу фауни можна зустріти ягуара, оцелота, центральноамериканського тапира, дзвонаря і невловиму птицю кецаль.



Ліс Вайпуа, Нова Зеландія

Ліс Вайпуа насамперед знаменитий тим, що тут ростуть два гігантських збережених дерева каурі, Тані Махутов і Ті Матуа Нгаере, а ще однією з кращих ділянок хвойних лісів каурі в Новій Зеландії. Дерево Ті Матуа Нгаере – найбільше по обхвату і друге за величиною каурі в Новій Зеландії; його вік, за оцінками експертів, становить від 2,000 до 3,000 років, а знамените Тані Махутов («володар лісу» на мові маорі) віком від 1,250 до 2,500 років є найбільшим з відомих дерев каурі.



Національний парк Біловезька пуща, Польща і Білорусь

Всім представникам слов’янських народів припадала нагода чути про Біловезьку пущу: про неї проспівано багато пісень, написано рядків в літературі, намальовано картин і знято фільмів. Це багатовіковий лісовий масив, що розкинувся уздовж кордону між Білоруссю і Польщею, який також є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і вважається одним з останніх і найбільших решти ділянок пралісу, що колись простягався через Європейську рівнину. У лісі росте кілька величезних стародавніх дубів, деякі з яких мають власні імена, наприклад, Король Незнаново, Імператор Півдня і Хранитель Звежінца.


Смерекові праліси Карпат, Україна

Менш відомі широкому загалу смерекові праліси зростають на висотах вище 1200 м і тому не підлягають інтенсивній господарській діяльності. Вони разюче відрізняються від звичних нам смеречників штучного походження, посаджених на нижчих висотах. На відміну від останніх, надзвичайно зімкнених та бідних, розмах ялин у природних шпильчаках вражає. На вкритих мохом впалих і зігнилих стовбурах рядками тягнуться вгору молоді дерева, так мертве стає основою живого. На сухих стовбурах помітні численні дірки – сліди роботи унікального трипалого дятла, який в Україні мешкає лише тут. Найкращі смеречникові праліси зростають на верхніх схилах хребтів Горгани, Чорногори та Мармароси.


https://forestry.com.ua/10-01-2019-p.html

Гослесагентство Украины - злейший враг украинского леса. Борейко

Владимир Борейко, КЭКЦ

За последние 15 лет сплошными рубками в Украине вырублено 800 тыс. га леса, что равняется по площади Черновицкой области (10). Отвественность за это экологическое преступление несет Гослесагентство Украины.Именно по вине Гослесагентства из-за рубок каждый пятый вид животных и каждый восьмой вид растений попали в Красную книгу ( 11).

Государственное агентство лесных ресурсов Украины является злейшим врагом и губителем украинского леса и всего что в нем обитает. Несмотря на различные декларируемые « лесоохранные» задачи, единственной и главной целью Гослесагентства является рубить и продавать лес. Как можно больше и как можно дороже. Все остальное-от лукавого.

Именно поэтому Гослесагентство постоянно и неуклонно=

1.Сопротивляется созданию новых заповедников и национальных парков. Именно Гослесагентство единственное не согласовало проект Указа Президента Украины о создании Днепровско-Тетеревского национального парка ( 4). Именно Гослесагентство изо все сил сопротивляется созданию национального парка в Холодном яру в Черкасской области и многих других заповедных обьектов.

2. Крышует лесников-браконьеров. В 2019 г. Государственная экологическая инспекция Украины обнаружила незаконные рубки в Олевском лесхозе Житомирской области , которые вели сами лесники. Ущерб, нанесенный лесу лесниками, составил около 4 млн. гривень. Материалы были переданы в Гослесагентство. Однако они там были успешно « похоронены» и никто из лесников Олевского лесхоза не пострадал ( 1).

3.Увеличивает обьемы рубки леса в Украине. С 1990 г. по 2017 г., за 27 лет общая заготовка ликвидной ( то-есть коммерчески ценной ) древесины возросла почти в два раза. Заготовка ликвидной древесины во время санитарных и прочих « около» санитарных рубок возросла более чем в 2 раза, а площадь рубок главного пользования увеличилась более чем на 20 %. Начиная с 2000 г, заготовка неликвидной ( паливной) древесины увеличилась почти в два раза ( 2, 3). И это при том, что в Украине один из самых низких показателей лесистости в Европе.

4. Сеет в обществе страх и ложь с целью постоянного увеличения рубок леса. Один из наиболее активно распространяемых Гослесагентством мифов является миф о короеде, для борьбы с которым, якобы, необходимо еще больше рубить лес (5).

5.Лоббирует антиэкологические изменения в законы Украины. Одним из типичным антиприродоохранных изменений, лоббируемым Гослесагентством ,является отмена Сезона тишины в лесах, и разрешение на проведение в этот период санитарных рубок леса( 7).

6.Разработало антиэкологическое лесное законодательство, которое не позволяет наладить эффективную охрану дикой природы. Это-Лесной кодекс Украины, Санитарные правила в лесах Украины, Правила улучшения качественного состава лесов, а также правила различных рубок (10).

7. Добилось снижения возраста спелости деревьев, что позволило рубить больше молодых деревьев (13).

8. Саботирует утверждение термина « незаконная рубка», чобы легче было лесникам уходить от ответственности ( 14).

9. Противится принятию любых экологических законов, ограничивающих рубку леса. Так, Гослесагентство выступало против принятия закона оп охране пралесов, закона по сокращению рубок в Карпатах, закона по запрету экспорта кругляка.

10. Организовывает клеветническую кампанию против экологов, выступающих за охрану леса и диких животных.

7. Саботирует выполнение экологических законов Украины и судебных решений.Так , Гослесагентство уже четвертый год не желает вносить экологические изменения в Санитарные правила в лесах Украины, запрещающие сплошные санитарные рубки в заказниках, как того требует Закон об охране пралесов. И это несмотря на то, что Киевский эколого-культурный центр выиграл по этому поводу у Кабмина Украины и Гослесагенства Украины все суды ( 6).

8. Организовывает массовый неконтролируемый незаконный отстрел волка (8).

9.Сопротивлялось внесению лося в Красную книгу (9).

10. Устроило в 2000-х годах незаконный коммерческий отстрел зубров под видом селекционного отстрела, что привело к массовому падению численности зубров в Украине с 720 до около 200 голов(12).

И все это зло совершается за наши с вами деньги, за деньги налогоплатильщиков.

Литература

1.Борейко В., Гослесагентство Украины успешно крышует бандитов-лесников. Смотрим материалы проверки Олевского лесхоза http://ecoethics.ru/goslesagentstvo-ukrainyi-uspeshno-kryishuet-banditov-lesnikov-smotrim-materialyi-proverki-olevskogo-leshoza/#more-18179

2.Статистичний щорічник України за 2017 рік, 2018, Держстат України, 540 стр.

3.Статистичний щорічник України за 2011 рік. 2012, Держстат України, 558 стр.

4. Как в бывших угодьях Януковича фурами лес « дерибанят» https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2395007-kak-v-byvsih-ugodah-anukovica-furami-les-deribanat.html

5. Борейко В., Легенда о короеде http://ecoethics.ru/legenda-o-koroede/

6. Народный депутат Игорь Луценко и КЭКЦ выиграли суд у Кабмина Украины, доказав его бездеятельность в охране лесов https://www.facebook.com/kekz.ua/posts/2256775841270901?comment_id=2256795501268935

7. Листопад О. Хто гризе наші ліси – короїди чи дроворуби? http://ecoethics.ru/hto-grize-nashi-lisi-koroyidi-chi-drovorubi/

8. Гослесагенство Украины подтвердило-оно нагло нарушает Бернскую конвенцию, ежегодно уничтожая половину популяции волков в Украине http://ecoethics.ru/goslesagenstvo-ukrainyi-podtverdilo-ono-naglo-narushaet-bernskuyu-konventsiyu-ezhegodno-unichtozhaya-polovinu-populyatsii-volkov-v-ukraine/

9. Борейко В., Лось в лесах Украины. Быть или не быть? http://ecoethics.ru/los-v-lesah-ukrainyi-byit-ili-ne-byit/#more-14108

10. Борейко В., 2018, Лесоцид в Украине, К., КЭКЦ, 144 стр.

11. Кожен п’ятий вид тварин і восьмий – рослин Червоної книги України зникає внаслідок вирубки лісів http://ecoethics.ru/kozhen-p-yatiy-vid-tvarin-i-vosmiy-roslin-chervonoyi-knigi-ukrayini-znikaye-vnaslidok-virubki-lisiv/

12. Борейко В., Сесин В, 2007, Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России
Материалы независимого расследования, К.. КЭКЦ, 80 стр. http://www.ecoethics.ru/old/b83/

13. Борейко. В., Возраст спелости деревьев – жесткая тема противостояния лесников и экологов http://ecoethics.ru/vozrast-spelosti-derevev-zhestkaya-tema-protivostoyaniya-lesnikov-i-ekologov/

14. Борейко В., Что такое незаконная рубка леса? Почему лесникам выгодно не отвечать на этот вопрос http://ecoethics.ru/chto-takoe-nezakonnaya-rubka-lesa-pochemu-lesnikam-vyigodno-ne-otvechat-na-etot-vopros/

***

Джерело http://ecoethics.ru/goslesagentstvo-ukrainyi-zleyshiy-vrag-ukrainskogo-lesa/

12 січня 2019

Еколог заявив про загрозу зникнення популяції лося в Україні



Без створення спеціальних заказників, де лось знаходився б під захистом закону, існує серйозний ризик його вимирання.

Про це під час прес-конференції розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, передає ГолосUA.

«Якщо ми хочемо відновити чисельність рідкісних тварин, то ми повинні, по-перше, витримати певний час для того, щоб вони могли розмножитися до необхідного рівня, а по-друге, створити такі місця, де вони можуть перебувати в цілковитій безпеці», - зазначив експерт.

Він також розповів, що за підрахунками зоологів, якщо тварин не вбивати, а лише ганяти під час облав, то вони втрачають до 40% ваги, після чого просто гинуть в зимову пору року від холоду, відсутності корму, паразитів і т.д.

«Київський еколого-культурний центр разом з міністерством екології в подальшому буде працювати над тим, щоб лось залишився в Червону книгу. Тому що тільки так вдасться підняти його чисельність до 20 тисяч особин, як це, наприклад, було зроблено в Польщі. І тільки потім відкривати на нього полювання », - додав еколог.

Також В. Борейко розповів, що в даний момент по захисту популяції лосів проходить два суди.

« Деякі мисливці, які бажають вести полювання на лося подали позов проти міністерства екології два позови з метою скасувати наказ про занесення лося до Червоної книги. Перший позов був ними програний, після чого вони подали апеляцію. Другий же позов поки знаходиться на розгляді безпосередньо в суді першої інстанції », - повідомив експерт.

Крім того, за його словами, зараз в різних областях країни створюються спеціальні заказники, де лось може перебувати під охороною закону. Наприклад, буде розширюватися Черненский заказник в Київській області. Також ведеться робота по збереженню популяції лосів ведеться в Міжріченському регіональному ландшафтному парку Чернігівської області.

«Немає сенсу створювати заказники, якщо на його території не діють ніякі заборони. Тому що в умовах практично цілодобової незаконного полювання, кількість особин неухильно скорочується, що може в результаті призвести до їх повного зникнення » , - підсумував В. Борейко.

Нагадаємо, 20 грудня 2017 року міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав наказ про внесення європейського лося до Червоної книги. Рішення також заборонить полювання на цю тварину на території України.

Пізніше, 27 листопада, Окружний адміністративний суд виключив з Червоної Книги України лося європейського і дозволив полювання на нього.

На думку суду, Міністерство екології «не привело ні одного наукового обґрунтування необхідності внесення лося до Червоної книги і не вказало чітких даних про чисельність його популяції та її динаміки. У протоколі засідання секції з питань охорони тваринного світу Національної комісії з питань Червоної книги вказано, що після 2009 року дослідження популяції лося в Україні не проводилися », - йдеться в повідомленні н а сайті суду.

Після цього, 18 грудня 2018 року Міністерство екології подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду Києва про виключення лося європейського з Червоної книги України.

За словами президента Асоціації зоозахисних організацій України Асі Серпінської, існує можливість повного зникнення лося в Україні до 2050 року. Як вона повідомила, внесення цього виду тварин до Червоної книги України спрямоване не на збереження природи, а на задоволення потреб бізнесу.

Зверей с Джарылгача переселят в херсонские леса



Среди перспективных инвестиционных проектов, Минэкологии и природных ресурсов реализует на Херсонщине 2019 года – строительство на территории ГП «Херсонское лесоохотничье хозяйство» вольера, куда переселят животных, обитавших на острове Джарылгач.

Как пишет «Урядовий кур’єр», об этом договорились глава Херсонской облгосадминистрации Андрей Гордеев с замом министра экологии Василием Полуйко.

Других подробностей этого 2великого переселения" (всех ли животных будут переселять, зачем это нужно, где будут эти вольеры и проч.) не сообщается

Они также обсудили создание Национального природного парка «Гилея» и судьбу маяка на Джарылгаче.

Напомним, его обещают зажечь. (непонятно - маяк или остров Джарылгач)

12 Января, 12:12
Фото иллюстративное


Организации Минлесхоза в 2018 году увеличили экспорт пиломатериалов на 22%


Организации Министерства лесного хозяйства в 2018 году экспортировали пиломатериалов на USD 140,0 млн. По сравнению с 2017 годом экспорт вырос на 22,0%, сообщает БЕЛТА со ссылкой на заместителя министра лесного хозяйства Владимира Креча.

Замминистра напомнил, что в Беларуси с 2016 года запрещен экспорт необработанных круглых лесоматериалов. В связи с природными катаклизмами глава государства в прошлые годы давал разрешение на экспорт определенного количества кругляка. В 2018 году вся древесина перерабатывалась внутри страны для поставок на экспорт товара с высокой добавленной стоимостью. Минлесхоз стремился перекрыть выпадающие доходы за счет увеличения переработки древесины в своих собственных цехах, выпуска продукции с более высокой добавленной стоимостью, расширения ассортимента и рынков сбыта. Владимир Креч также сообщил, что в Беларуси 50% от общего объема древесины заготавливается механизированным способом. Этот процент планируется увеличивать.

18:58 | 11.01.2019 | Бизнес-Новости

КРЕМЛЬ ДАЖЕ С ВАЛЕЖНИКОМ НАДУРИЛ НАРОД... Пилы и топоры брать нельзя, толще 4 см.ветки брать нельзя, длиннее метра тоже нельзя. (ВИДЕО)

По ТВ пояснял закон какой-то чин из лесных чиновников. Главное, на что он сделал упор - нельзя пилить, рубить на части любое дерево, даже упавшее, сгнившее, а сухое стоящее нельзя валить даже руками. Ещё нельзя повреждать мелкую поросль, а значит, попытка распилить упавший ствол или просто вытащить его из леса - нарушение закона, так как ты неизменно повредишь хоть одну мелкую поросль.



Можно только поднять пару сотен кг. над головой, чтобы ничего не зацепить, и вынести из леса, и только за юридическими границами леса можно уже этот сухой или гнилой ствол распилить на части, чтобы погрузить в автомобиль или телегу. И ещё на всё это необходимо получить разрешение в лесничестве.

По тексту закона кажется, что его писал дебил, но он так написан так специально, чтобы его можно было использовать как инструмент против любого человека, посягнувшего на кормушку всех этих чинуш от леса. Это просто циничное издевательсттво и стёб над народом в любимом путинском стиле...



Можно собирать только под наблюдением лесника хворост толщиной не более 4 см.




Сегодня, 09:34
https://3rm.info/main/73929-kreml-dazhe-s-valezhnikom-naduril-narod-pily-i-topory-brat-nelzja-tolsche-4-smvetki-brat-nelzja-dlinnee-metra-tozhe-nelzja-video.html

Українська наука на шляху до Європи: здобутки, проблеми і перспективи

Два роки тому в Києві було представлено результати незалежного аудиту дослідницької та інноваційної системи України.


Аудит виконали європейські експерти з ініціативи Міністерства освіти і науки України в межах інструментів політичної підтримки програми "Горизонт-2020". Звіт містив 30 рекомендацій українській владі та науковій спільноті. Сьогодні видається доцільним як нагадати зміст цих рекомендацій, так і коротко проаналізувати, що ж саме було зроблено протягом минулих 24 місяців для їх виконання і що нам належить зробити в ближчій перспективі.

Рекомендація 1: Національна рада з розвитку науки і технологій має реалізувати стратегічну діяльність з реформування та переорієнтації системи науки і технологій в Україні на основі спільно визначених пріоритетів з усіма зацікавленими сторонами, включаючи Міністерство освіти і науки України, майбутній Національний фонд досліджень і Національну академію наук.

5 квітня 2017 року постановою уряду було створено Національну раду України з питань розвитку науки і технологій. На основі складної конкурсної процедури Ідентифікаційний комітет (6 із 9 членів якого є західними вченими високого рівня) визначив 24 членів Наукового комітету Нацради.

Наприкінці 2017 року Науковий комітет розпочав активну роботу. Протягом 2018-го відбулося два засідання повного складу Національної ради. Гостра, але загалом конструктивна дискусія, яка відбулася на другому з них, засвідчує: цей орган здатний посісти в майбутньому те місце, яке визначила для нього нова редакція Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", ухвалена 2015 року і про яке фактично йдеться в наведеній вище рекомендації.

17 жовтня 2018 року розпорядженням Кабміну було затверджено план заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери. Ним окреслено масштабні завдання, що мають бути виконані за участі всіх перелічених у Рекомендації 1 стейкхолдерів упродовж 2019-го і подальших років. Це, зокрема, перегляд переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та механізму їх реалізації, удосконалення системи національних академій наук, стимулювання повернення талановитої наукової молоді в Україну, удосконалення нормативно-правової бази для ефективної участі українських учених у реалізації міжнародних проектів, дослідницьких та інноваційних програм, створення сприятливих умов для участі українських науковців та бізнесу в міжнародному співробітництві у сфері науки, технологій та інновацій (НТІ).

Рекомендація 2: Національний фонд досліджень має стати потужним керманичем змін та установою, що боротиметься за впровадження реформ у науково-технічній та інноваційній системі України, зокрема шляхом поступового істотного збільшення конкурсного фінансування дослідницьких проектів.

Національний фонд досліджень України було утворено постановою уряду 4 липня 2018 року. Щоб уже 2019 року забезпечити його роботу, в Держбюджет закладено понад 262 млн гривень.
На цьому зупинюся окремо. Два роки тому європейські експерти, добре знаючи українські реалії і не вірячи в те, що для Фонду вдасться акумулювати істотні додаткові бюджетні ресурси, рекомендували переадресувати на підтримку Фонду частину видатків на підтримку університетської та академічної науки. Це положення Звіту чи не єдине наразилося на гостру критику переважної частини нашої наукової спільноти. Але попри відомі всім складнощі бюджетного процесу на 2019 рік уряд знайшов можливість передбачити для Фонду саме додаткові кошти — без урізання наявного фінансування НАН чи МОН. Кошти не надто великі, але все ж у понад 10 разів вищі, ніж було спрямовано на підтримку Державного фонду фундаментальних досліджень (його буде приєднано до Національного фонду досліджень після реєстрації НФД як юридичної особи).

Рекомендація 3: Для гарантування більшої підзвітності та прозорості Національний фонд досліджень має перебувати під контролем міжнародних організацій і отримувати допомогу з їхнього боку.

Як відомо, для неупередженості й віддаленості Національного фонду досліджень від інших установ його підпорядковано безпосередньо Кабінету Міністрів України. Склад Наукової ради НФД був сформований за процедурою прискіпливого конкурсного добору Науковим комітетом і схвалений Національною радою з питань розвитку науки і технологій наприкінці листопада. З початку 2019 року цей керівний орган Фонду розпочне свою роботу. Відповідно до чинного законодавства, НФД під час своєї діяльності може залучати міжнародних експертів та кошти іноземних донорів — і напевне намагатиметься якнайактивніше використати таку можливість.

Рекомендація 4: Слід забезпечити систему експертного оцінювання проектів задля підтримки впровадження передового досвіду та якості, а також для інтернаціоналізації української науки.

Зазначені положення планується втілити в документи НФД, які має розробити Наукова рада Фонду. Міжнародну експертизу використовуватимуть (а почасти вже використовують) також Міністерство освіти і науки України й Національна академія наук.

Рекомендація 5: Дослідницькі університети мають бути визначені на основі подальшого оцінювання через п'ять років із застосуванням прозорих міжнародних стандартів.

Міністерство освіти і науки України розробило процедуру атестації закладів вищої освіти та механізм надання базового фінансування за результатами такої атестації. Відповідну постанову уряд ухвалив 22 серпня 2018 року. В держбюджеті на 2019 рік уперше передбачено 100 млн грн на базове фінансування тих наукових напрямів у провідних ЗВО, які буде атестовано за найвищим рівнем.

Цей крок, разом із початком діяльності НФД, стане 2019 року по-справжньому революційним для нашої наукової системи: наука в університетах уперше почне реально зрівнюватися за інституційною спроможністю з наукою в науково-дослідних установах. Оскільки національна наукова система є єдиним цілісним організмом, то виграють від цього всі: і університети, які утвердяться як важливі осередки досліджень, і академічні інститути, які отримають дієвих партнерів на науковому полі. Що ж до власне статусу дослідницьких університетів, то МОН працює нині задля того, щоб узгодити вимоги ухваленого ще 2014 року Закону "Про вищу освіту" з наведеною вище рекомендацією європейських експертів, яка передбачає "доростання" провідних університетів до наперед установлених високих критеріїв.

Рекомендація 6: Щоб запобігти збільшенню кількості закладів вищої освіти в Україні, поліпшити результати і досягти критичної маси, слід запровадити процес профілювання та злиття університетів.

Ця проблема не є новою, і вирішується вона дуже складно. Адже спроби закрити нехай навіть відверто неконкурентоспроможний ЗВО неминуче наражаються на опір, зокрема й на рівні політиків, які починають звинувачувати МОН у намірах позбавити певний регіон (місто, галузь) майбутнього. Однак у розроблювані МОН нові принципи фінансування ЗВО закладено стимули до укрупнення університетів. Можливо, цей механізм фінансового стимулювання виявиться дієвішим за прямі адміністративні заходи.

Рекомендація 7: Усі дослідні організації Академій наук і університетів мають отримати повноваження на самостійне залучення фінансування третіх сторін.

Відповідно до статті 8 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", державні наукові установи, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету, можуть зараховувати власні надходження, отримані від плати за послуги, які вони надають згідно з основною діяльністю, а також благодійну допомогу, гранти (включаючи кошти, що надходять від вітчизняних та іноземних замовників для реалізації наукових, науково-технічних та інноваційних проектів) на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки, відкриті в установах банків державного сектора. Щодо закладів вищої освіти зазначені повноваження містяться в статті 70 Закону "Про вищу освіту". На жаль, слід визнати, що треба докласти ще чимало зусиль, аби ці положення законів запрацювати в повному обсязі, особливо щодо наукових установ.

Рекомендація 8: Національній академії наук України слід спростити свою нинішню профільну структуру і зосередитися на своїх пріоритетних напрямах.

Напередодні 100-літнього ювілею НАН на різних рівнях відбувалася дискусія щодо визначення нових пріоритетів Академії. Відповідно до чинного Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", це питання належить до виключної компетенції самої НАН, тож лишається сподіватися, що результати дискусії знайдуть урешті-решт відображення і в нормативних документах Академії.

Рекомендація 9: Національній академії наук України слід підвищити ефективність організаційної структури своїх установ на основі регулярних незалежних оцінок.

Ще 2017 року запроваджено оцінювання установ НАН із залученням незалежних експертів (зокрема з-за кордону) на основі досвіду системи оцінювання Наукового товариства ім. Ляйбніца (ФРН). 2018 року відкрито нову бюджетну програму обсягом 500 млн грн для фінансування установ і досліджень, які визнано пріоритетними на основі результатів оцінювання. Таке фінансування буде продовжено і 2019 року — на це у бюджеті передбачено
518 млн гривень.

Рекомендація 10: Національній академії наук України слід ініціювати кілька напрямів обміну науковою інформацією та її поширення.

Слід підкреслити: НАН упродовж останніх років проводить значну кількість заходів з метою популяризації науки (зокрема в межах традиційних фестивалів до Дня науки в травні), видає науково-популярний журнал "Світогляд" тощо. МОН завжди готове підтримати ці надзвичайно важливі для майбутнього нашої науки ініціативи.

Рекомендація 11: Національній академії наук України слід диверсифікувати свій людський капітал, зосередивши зусилля на забезпеченні вікового та гендерного балансу.

Реалізацію цієї рекомендації чинний Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" так само відносить до виключної компетенції самої НАН. Президія НАН діє в складі, обраному Загальними зборами в квітні 2015 року. І в ньому є тільки одна жінка (відома учена-демограф Е.Лібанова), а вік переважної більшості членів президії НАН перевищує 70 років. Лишається сподіватися, що рекомендацію європейських експертів буде бодай почасти враховано під час формування нового складу керівництва НАН у квітні 2020 року.

Рекомендація 12: Національна академія наук України та університети повинні сприяти публікаціям у міжнародних журналах та скорочувати обсяги відомчих публікацій.

Запроваджена нині в установах НАН (і ще більшою мірою МОН) система оцінювання наукових результатів стимулює публікації українських учених у реферованих виданнях. На це ж спрямований новий Порядок формування переліку фахових видань, затверджений наказом МОН на початку 2018 року. Наслідком є тенденція до постійного зростання кількості статей українських науковців у базах Scopus і Web of Science. На жаль, загальна частка "українських" статей у цих базах залишається невисокою — через загальний низький рівень фінансування науки в Україні.

Треба також зазначити, що 2017-го МОН надало за кошти держбюджету доступ до Scopus і Web of Science частині вишів і наукових установ, а 2018-го збільшило кількість таких передплат. Зокрема торік підключення до Scopus отримали 67 закладів, а нині — 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закладам, а в 2018-му — 105. Одним з головних критеріїв відбору була можливість надання доступу до баз даних представникам інших організацій. На 2019 рік у бюджет МОН закладено 45 млн грн, щоб забезпечити передплату доступу до баз для всіх українських науковців, які цього потребують, — з університетів МОН і МОЗ, з провідних інститутів НАН та галузевих академій наук.

Рекомендація 13: Галузеві академії наук слід модернізувати, використовуючи модель трансформування Національної академії наук України.

На сьогодні вже запроваджуються нові підходи до фінансування наукових і лікувальних установ НАМН України. Однак втілення цієї рекомендації гальмує очевидна обставина: невизначеність із моделлю подальшої трансформації самої НАН.

Рекомендація 14: Установам сфери МОН та інших міністерств слід пройти відповідне оцінювання, і — залежно від результатів оцінювання — їх слід реструктурувати або ліквідувати.

Проектом плану дій уряду на 2019 рік передбачено початок процедури атестації наукових установ — для цього вже створено необхідну нормативну базу. Наукові установи, які за результатами атестації буде віднесено до 4-ї (найнижчої) категорії, буде рекомендовано реорганізувати або ліквідувати упродовж 1 року. У перспективі й базове фінансування наукових установ, відповідно до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", залежатиме від рівня атестації.

Рекомендація 15: Слід стимулювати дослідників до наукової кар'єри, використовуючи набір різних методологічних інструментів, таких як збільшення заробітної плати, програми обміну, виплата винагород.

Зазначене питання МОН опрацьовує спільно з Міністерством соціальної політики України. Спрямовані на це заходи передбачено в Дорожній карті інтеграції України до Європейського дослідницького простору, затвердженій Колегією МОН України 22 березня 2018 року. Слід наголосити: відповідно до цієї Дорожньої карти Міністерство ініціювало включення до проекту Положення про президентський Фонд підтримки освітніх та наукових ініціатив для молоді програму підтримки українських "постдоків" — тимчасових дослідницьких позицій для молодих учених в обраних ними університетах або наукових установах.

Рекомендація 16: Адміністративне управління дослідженнями має стати менш витратним та ефективнішим, а також забезпечувати боротьбу з тяганиною, неефективністю та корупцією.

Міністерство освіти і науки України звернулося до закладів вищої освіти з листом (від 03.05.2018 р. №1/9-275) щодо необхідності впровадження положень Європейської хартії дослідників та Кодексу працевлаштування наукових працівників. У плані роботи МОН також передбачено запровадження низки механізмів, спрямованих на спрощення адміністративних процедур. Гадаю, що особливо позитивно дослідники поставляться до нової електронної системи реєстрації наукових проектів, звітів тощо, яка залишить у минулому необхідність оформляти численні паперові копії.

Рекомендація 17: Можливості, що їх дає програма "Горизонт 2020", слід використовувати шляхом застосування адекватних заходів підтримки та ініціатив.

Для інформування про можливості програми "Горизонт 2020" та консультування потенційних учасників від України створено мережу з 40 національних контактних пунктів (НКП) та регіональних контактних пунктів (РКП) за всіма тематичними напрямами програми. Зусиллями мережі НКП у різних містах України постійно проводяться заходи з інформування та консультаційної підтримки наукового загалу, зацікавленого в участі в конкурсах "Горизонт 2020". Здійснюється регулярний моніторинг участі організацій України у програмі "Горизонт 2020".

Проведено конкурс з обрання представників та експертів до програмних комітетів програми "Горизонт 2020". На підставі результатів конкурсу 5 вересня 2018 року ухвалено відповідне розпорядження Кабінету Міністрів.

Участь України в реалізації двосторонніх міжнародних науково-технічних програм та проектів набуває особливого значення в контексті розширення участі у програмі "Горизонт 2020" за рахунок формування нових міжнародних наукових колаборацій. У межах двостороннього науково-технічного співробітництва 2018 року між Україною і 10-ма країнами-партнерами (Польща, Литва, Німеччина, Австрія, Франція, Молдова, Китай, Білорусь, Латвія, США) здійснюється реалізація 97 науково-дослідних проектів. Порівняно з 2017 роком кількість науково-дослідних проектів, які реалізовуються, зросла на 9% — завдяки тому, що після майже десятирічної перерви поновилося виконання спільних українсько-польських проектів.

Рекомендація 18: Україні слід стати членом COST (добровільна ініціатива широкого кола зацікавлених сторін) і створити стимули для забезпечення активнішої участі її НТІ-спільноти в EUREKA.

Уже розпочато консультації щодо набуття членства України в європейській програмі довготривалої транснаціональної співпраці дослідників, інженерів та вчених COST. Після майже десятирічної перерви відроджено участь українських ЗВО в інноваційній європейській програмі EUREKA (на сьогодні МОН співфінансує 2 проекти програми, надалі кількість таких проектів зростатиме).

Рекомендація 19: Дослідникам, особливо молодим і вченим середнього віку, слід гарантувати реальні можливості залучення до міжнародної системи НТІ з урахуванням їхнього внеску в науковий прогрес.

Для підтримки молодих учених заснована і присуджується низка спеціальних премій та стипендій — президента, КМУ, Верховної Ради. МОН започаткувало і вже кілька років проводить окремий Конкурс проектів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих учених. Цього року КМУ заснував державні іменні стипендії найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України — Героїв Небесної Сотні. Указом президента України засновано Фонд з підтримки освітніх та наукових програм для молоді — і МОН нині працює над розробленням положення про цей Фонд.

Загальний обсяг фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих учених у системі МОН збільшився 2018 року в 1,5 разу і становив 0,94% загального обсягу фінансування наукової діяльності в державі за рахунок загального фонду державного бюджету. В абсолютних цифрах це становить 87 744,5 тис. грн — проти 58 221,7 тис. грн 2017 року. 2019-го для державної підтримки наукової діяльності молодих учених у кошторисі МОН заплановано 88 370 тис. грн. — це вже понад 13% усіх коштів, які спрямовуються на підтримку науки в університетах.

Рекомендація 20: Слід полегшити доступ до національних і міжнародних наукових інфраструктур.

Цього року МОН на засадах експерименту створило 8 центрів колективного користування науковим обладнанням при закладах вищої освіти. Перші відгуки про роботу цих центрів позитивні, і тому МОН планує додати 2019 року до 8 вже створених центрів іще 4 нові.
Завдяки виконанню угоди між Україною і Європейською організацією з ядерних досліджень (ЦЕРН) щодо надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН забезпечується надання доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури та проведення на них дослідження спільно з колегами з інших країн тим науковцям, для яких виконання цієї умови є запорукою успішної реалізації дослідження. Задля доступу українських науковців до дослідницької інфраструктури є позитивний досвід взаємодії з Об'єднаним дослідницьким центром (JRC).

Проте слід відверто визнати: проблема створення сучасної дослідницької інфраструктури залишається для української науки надзвичайно гострою, що зумовлено роками хронічного недофінансування і тим, що впродовж майже всього періоду незалежності не відбувалося закупівель нового наукового обладнання в достатніх обсягах. Вирішити аналогічну проблему нашим сусідам (Польщі, Румунії, країнам Балтії) дозволив тільки повномасштабний доступ до структурних фондів ЄС, якого ми наразі позбавлені, бо не є повноправними членами Євросоюзу. Однак ми постійно говоримо з нашими європейськими колегами про потребу виробити для України спеціальні механізми такого доступу.

Рекомендація 21: Необхідно поглиблювати співпрацю з науковою діаспорою для використання її потенціалу для української системи НТІ.

20–22 жовтня 2018 року відбувся форум української дослідницької діаспори "Розвиток науки через міжнародне співробітництво", який проводиться за підтримки НАН і МОН Українським міжнародним комітетом науки і культури при НАН, іншими українськими та німецькими організаціями. Провідних науковців діаспори вже залучено до роботи різних українських структур (Ідентифікаційного комітету з питань науки, експертних комісій різного рівня тощо). Проте маємо визнати: потенціал української наукової діаспори ми використовуємо ще недостатньо, і тому зусилля в цьому напрямі слід збільшувати.

Рекомендація 22: Приєднання до програми "Горизонт 2020" слід додатково використовувати як джерело ключової методологічної інформації.

МОН завжди розглядало приєднання до програми "Горизонт 2020" не лише як спосіб залучення додаткових коштів в українську дослідницьку систему (хоча дуже важливим є те, що завдяки пільговим умовам участі в програмі наші науковці отримують від Брюсселя значно більше коштів, ніж ми платимо туди як членські внески). Не менше значення має те, що участь у "Горизонті 2020" справляє величезний позитивний вплив на наш дослідницький ландшафт, виводячи на перші ролі тих, хто вже успішно інтегрований у європейську та світову науку. У цьому сенсі "Горизонт" є потужною антитезою тим нашим ученим старого гарту, які й досі (на п'ятому році російської агресії!) вустами одного сумнозвісного академіка промовляють: "Я чуюся вдома в Петербурзі й Москві і не знаю, що мені робити в Брюсселі й Вашингтоні".
Міністерство очікує, що узгодженості національних політик з політикою Європейського дослідницького простору потужно сприятиме початок роботи тих українських представників та експертів у комітетах програми "Горизонт 2020", яких було визначено вже згаданим розпорядженням Кабінету міністрів.

Рекомендація 23: Міжнародна співпраця в секторі НТІ має бути узгоджена з національними пріоритетами та стратегіями.

Як я вже згадував, МОН у співпраці з академічною спільнотою розробило Дорожню карту інтеграції України в Європейський дослідницький простір. Важливо зазначити: ця карта, затверджена колегією МОН, стала першим таким документом, поданим країною, що має у програмі "Горизонт 2020" асоційований статус. Цю обставину високо оцінили наші партнери в Брюсселі. Нині відбувається підготовка численних нормативних документів, необхідних для реалізації Дорожньої карти. Зрозуміло, що на це знадобиться не один рік — з огляду на те, що в багатьох сферах ключовими гравцями є не тільки МОН, а й інші міністерства (Мінфін, Мінекономіки, Мінсоцполітики тощо), і через те, що на шляху реалізації Дорожньої карти маємо усунути ще багато рудиментів минулих часів.

Рекомендація 24: Розробити міжвідомчу Стратегію досліджень та інновацій і План дій, зосереджений на пріоритетних сферах, що забезпечить інновації на основі науки та технологій.

МОН спільно з академічною та бізнесовою спільнотою розробило проект Стратегії інноваційного розвитку України, який після погодження іншими міністерствами буде подано на розгляд Кабінету міністрів. Після ухвалення Стратегії урядом буде сформовано план заходів для її реалізації. Він передбачатиме, зокрема, ухвалення нового законодавства про підтримку інновацій і про трансфер технологій.

Рекомендація 25: Забезпечити представництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі та інноваційних діячів у Національній раді з розвитку науки і технологій.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 17.10.2018 р. №776-р, яким затверджено план заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери, передбачено, зокрема, розширення функцій Національної ради з питань розвитку науки і технологій і на сферу інновацій. До складу Адміністративного комітету Національної ради включено заступника міністра економічного розвитку і торгівлі, заступників голів державних адміністрацій Києва, Харківської та Дніпропетровської областей, які за розподілом обов'язків опікуються питаннями інноваційного розвитку, президента Наукового парку КПІ та заступника генерального директора Державного концерну "Укроборонпром".

Рекомендація 26: Створити постійну робочу групу з питань інновацій та схему надання консультацій під егідою Національної ради з розвитку НТ.

Таку робочу групу буде створено на початку 2019 року в межах виконання розпорядження КМУ №776-р від 17 жовтня 2018 р. "Про затвердження плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери".

Рекомендація 27: Слід ідентифікувати інструменти реалістичної та ефективної інноваційної політики.

Перелік таких інструментів, що базується на найкращій вітчизняній, європейській та світовій практиках, визначено в уже згадуваному проекті Стратегії інноваційного розвитку України.

Рекомендація 28: Слід запровадити інноваційні ваучери для інтернаціоналізації та валідації інноваційної діяльності компанії.

Виконання цієї рекомендації стане можливим після затвердження нової редакції Закону України "Про інноваційну діяльність", який буде підготовлено на основі положень Стратегії інноваційного розвитку.

Рекомендація 29: Слід розробити схеми мобільності на рівні науки та промисловості.

Такі програми буде підготовлено в межах заходів на виконання Стратегії інноваційного розвитку та Стратегії промислового розвитку (цей документ розробляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі).

Рекомендація 30: Слід підтримувати проекти співпраці державних дослідницьких організацій та промисловості.

Механізми підтримки таких проектів буде передбачено в новому законі України "Про трансфер технологій", який цього року на основі положень Стратегії інноваційного розвитку підготує МОН.

Як видно з наведеного вище аналізу, зроблено за ці два роки чимало, і тільки люди відверто необ'єктивні можуть казати, що цей час для реформування української науки змарновано. Але зробити теж маємо ще дуже багато: адже спроби реформувати наукову систему розпочалися в Україні фактично тільки після перемоги Революції Гідності, а перед тим було понад два десятиліття, впродовж яких наука де-факто лишалася на задвірках уваги всіх без винятку урядів і президентів.

…Тридцятьом рекомендаціям експертів передують сім ключових послань. З них особливе значення має перше: науково-технічна та інноваційна система України потребує реалізації амбіційних реформ, спрямованих на підвищення її ефективності та впливу. Ці реформи мають спиратися на твердий намір уряду виконати свої зобов'язання щодо збільшення фінансування.

Ці слова написано 2016 року, коли бюджетне фінансування науки в Україні сягнуло історичного мінімуму — 0,16% ВВП. Відтоді зусиллями чинного уряду відбувається повільне, але неухильне збільшення цього показника. Збільшиться фінансування науки й 2019 року, хоча воно буде ще далеким від бажаного з огляду на надзвичайно складні обставини бюджетного процесу, пов'язані з необхідністю одночасно виплачувати великі зовнішні запозичення й відсотки за ними.

Але рекомендації європейських експертів, надані два роки тому, залишаються тим орієнтиром, який дозволяє і суспільству, і політикам глибше зрозуміти роль науки для майбутнього України. Тільки безнадійні оптимісти можуть вважати, що імплементувати всі ці рекомендації можна легко й просто. Досвід двох минулих років (коли багато чого таки вдалося зробити!) переконує — попереду ще багато роботи, і на це знадобиться не один рік. Але Україна неодмінно залишатиметься однією з провідних наукових держав Європи — важливо тільки не сходити з обраного євроінтеграційного шляху.

  • Максим Стріха