ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

16 січня 2019

Заборона експорту лісу: Євросоюз запросив консультації з Україною



Євросоюз офіційно запросив проведення двосторонніх консультацій з Україною в рамках врегулювання торговельної суперечки щодо заборони експорту лісу. Механізм таких консультацій передбачений в Угоді про Асоціацію Україна-ЄС.

Відповідне повідомлення розміщено на сайті Єврокомісії.

«ЄС вважає, що довгострокові торговельні обмеження, введені Україною, є порушенням ключових торговельних положень Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, яка забороняє будь-які форми експортних обмежень», - йдеться у повідомленні.

Єврокомісія зазначає: незважаючи на те, що ЄС рішуче підтримує законні заходи окремих держав із захисту лісів та у боротьбі із їх незаконною вирубкою, Євросоюз постійно заявляє, що введена Україною заборона на експорт не може вважатися належною або ефективною мірою для досягнення такої мети, і продовжує пропонувати співпрацю в сфері збереження лісів та відповідного менеджменту.Читайте також: В Україні посилили покарання за незаконну вирубку та знищення лісів

«Консультації відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС є першим кроком у врегулюванні суперечок. ЄС сподівається, що проблема може бути успішно вирішена в ході таких двосторонніх консультацій», - йдеться у документі.

Слід зазначити, що мораторій на експорт лісу-кругляку діє в Україні з 2015 року.

16.01.2019 18:18

Честь проти совісті

Суд оштрафував громадського активіста за позовом головного лісничого Львівщини


У вівторок, 15 січня, Пустомитівський районний суд таки прийняв рішення у справі щодо захисту ділової репутації начальника лісового господарства Львівщини Анатолія Дейнеки проти 65-річного співзасновника Лісівничої академії наук України та громадського активіста Віталія Майбороди.

Посадовець заявляв, що Віталій Майборода завдав йому моральної шкоди на суму 95 тис. грн. Із позовом проти активіста на захист своєї репутації виступило також керівництво Славського лісгоспу.

Позивачі стверджували, що в квітні 2016 року в журналістському розслідуванні про незаконну вирубку лісів під назвою «Українські гниди в карпатських лісах» Віталій Майборода озвучив неправдиві твердження на адресу Анатолія Дейнеки та керівників Славського лісгоспу.



65-річний Віталій Майборода під час судового засідання у Пустомитах (фото ZAXID.NET)

Справа «Дейнека проти Майбороди» тривала в Пустомитах більше двох років. Захисники відповідача постійно вимагали відводу судді Дмитра Кукси, звинувачуючи його в необ’єктивності та «матеріальній зацікавленості» на користь позивачів. Суддя відводу не брав, але й рішення оголошувати не поспішав. Вирішальне засідання теж не обійшлося без скандалу.

Які претензії?

Серед численних висловлювань Віталія Майбороди в розслідуванні «Українські гниди у карпатських лісах» про зловживання під час вирубки лісів на Львівщині керівники Славського лісгоспу вирішили оскаржити лише слова про те, що на їхній території під час будівництва лісових доріг «відмивають» кошти.

У Анатолія Дейнеки до Віталія Майбороди претензій було більше. Головний лісничий назвав неправдою слова про те, що він у 2014 році нібито перебував 74 дні на території Австрії. Автори розслідування пов’язували закордонні вояжі Анатолія Дейнеки з експортом української деревини до Австрії.

У відповідь на запит представників відповідача Держприкордонслужба України повідомила, що Анатолій Дейнека у 2014 році перебував за кордоном лише 24 дні.




Розслідування «Українські гниди у карпатських лісах» стало причиною позову проти Віталія Майбороди

Друга претензія посадовця стосувалася фрази про те, що його «статки неможливо порахувати». Представники головного лісничого в суді заявили, що статки їхнього довірителя можна порахувати за даними декларацій про майно і доходи.

І нарешті третя претензія полягала в тому, що Віталій Майборода на камеру повідомив, що Анатолій Дейнека «віддав на дерибан ціле лісництво своєму родичеві» лісничому Ігореві Пагутяку.



Головний лісничий Львівщини Анатолій Дейнека на судових засіданнях не з'являвся (фото прес-служби ЛОР)

Твердження Віталія Майбороди про родинний зв’язок між Пагутяком та Дейнекою ґрунтувалося на тому, що дівоче прізвище дружини Анатолія Дейнеки – Пагутяк. Однак відповідачеві не вдалося довести родичання лісничого Дрогобицького лісгоспу та начальника лісового господарства Львівщини.

Анатолій Дейнека вимагав спростування вищезгаданих тверджень та компенсації в сумі 95 тис. грн за завдану моральну шкоду.

Репутацію врятовано?

Вирішальне судове засідання розпочалося в Пустомитівському районному суді о 14:00. Віталія Майбороду в залі підтримувало близько двадцяти осіб. Вони розгорнули банери і уважно стежили за перебігом суду. Після двогодинних дебатів суддя Дмитро Кукса востаннє вислухав позиції сторін і пішов до нарадчої кімнати обудумувати рішення.

«Він ще з першого дня має рішення. Тільки час тягне, щоб всі розійшлися», – припустив чоловік із групи підтримки Віталія Майбороди.

Минула година, потім ще одна – суддя не з’являвся, а в залі наростало напруження. Сварка почалася після того, як представниця позивачів Наталія Романик припустила, що прихильники Віталія Майбороди відвідують заняття за матеріальну винагороду.



Адвокат Анатолія Дейнеки Наталія Романик спровокувала сварку в залі суду (фото ZAXID.NET)

«Я сюди приїхав з Роздолу. Віталій Майборода допомагав, коли нам у Роздільському лісництві повирізали великі дуби. Я сюди добирався без копійки», – підвівся чоловік із заднього ряду.

«Міжквартальна лісова дорога, яка має бути 4 метри ширини, має 24 метри. На ній, що «боїнги» будуть приймати? Злодїі взяли собі тему наживатися на ресурсах. У них ні честі, ні совісті», – додав інший.

«Це ваше суб’єктивне судження», – відповідала на репліки опонентів Наталія Романик.

Сварка затихла, коли до залу зайшов активіст ГО «Стоп корупція» Віктор Галас. Він розповів, що суддя Дмитро Кукса порушив процедуру і перебуває в нарадчій кімнаті з двома сторонніми особами. Як доказ він продемонстрував відео, яке зняв з вулиці через вікно нарадчої кімнати. На відео суддя курив цигарку в компанії працівниці суду.



Суддю Дмитра Куксу застали в нарадчій кімнаті в присутності сторонніх осіб (фото ZAXID.NET)

«Вже шоста година. Він думає, що робочий час закінчився і ми розійдемося?», – активіст попрямував до кабінету судді.

Після кількох спроб активістів та юристів з’ясувати, чи почують вони рішення до кінця дня, суддя Дмитро Кукса о 18:30 таки зайшов до залу засідань. Він зачитав, що суд вирішив задовільнити позов Анатолія Дейнеки та Славського лісгоспу частково.

Згідно з рішенням Віталій Майборода має сплатити Анатолію Дейнеці 5 тис. грн компенсації за неправдиве твердження про те, що головний лісничий Львівщини перебував у 2014 році 74 дні за кордоном. Ці слова активіст-еколог повинен спростувати. Решту тверджень Віталія Майбороди суд неправдивими не визнав.

Активіст також повинен відшкодувати Славському лісгоспу витрати на послуги адвоката – більше 17 тис. грн.





Усі фото ZAXID.NET

Дмитро Кукса покинув зал під вигуки «Ганьба!», а представниця Анатолія Дейнеки Наталія Романик залишилась задоволеною рішенням суду.

«Анатолій Михайлович не збирався стягувати якусь певну суму коштів. Він говорив, що для нього не принципова сума коштів щодо моральної шкоди. Але принципово, що особа-неправдомовець була покарана. Про це має бути рішення суду», – пояснила юристка журналістові ZAXID.NET.

Адвокати ж Віталія Майбороди назвали рішення неправомірним і упередженим та заявили, що будуть оскаржувати його в апеляційному суді.

Суспільство— Андрій Дрозда, сьогодні, 18:22
https://zaxid.net/statti_tag50974/


До теми
Депутата Турківської райради оштрафували на 5,2 млн грн за дозвіл на вирубку лісуZAXID.NET
Браконьєри вирубують ліс на території майбутнього національного парку. Відео з дронаZAXID.NET

ЄС ініціював переговори з Україною щодо суперечки через ліс-кругляк

У Брюсселі зазначили, що консультації за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС є першим кроком у вирішенні спорів

ЄС офіційно попросив провести консультації з Україною в рамках Угоди про асоціацію щодо її мораторію на експорт необробленої деревини.

Фото: google.com

"ЄС вважає, що довгострокове обмеження торгівлі Україною є порушенням ключових торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які забороняють будь-які форми обмежень на експорт", - заявили 16 січня у Єврокомісії.

"Хоча ЄС рішуче підтримує законодавчі заходи, що вживаються державами для збереження лісів і боротьби з незаконними вирубками, ЄС неодноразово заявляв, що заборона експорту з України не може вважатися відповідним чи ефективним заходом для цієї мети, і неодноразово пропонував співпрацю в галузі збереження та управління лісами", - йдеться у повідомленні Європейської комісії.

Консультації за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС є першим кроком у вирішенні спорів, зазначили у Брюсселі.

"ЄС сподівається, що питання може бути успішно вирішене під час цих двосторонніх консультацій", - додали у Єврокомісії.

ЄС виніс питання лісу-кругляка за рамки нової угоди про четверту програму макрофінансової допомоги у розмірі 1 млрд євро.

Нагадаємо, що голова представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що Україна з багатьох причин наразі не має перспективи членства в ЄС.

Контрабанда лісу стала кримінальним злочином

Представлено нового керівника Бучацького лісгоспу

Представлено нового керівника Бучацького лісгоспу

14 січня колективу державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» представлено нового керівника. Ним, згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України 10 січня 2019 року № 5-к, призначено Романишина Ігоря Сергійовича.

З наказом присутніх наради працівників апарату та державної лісової охорони підприємства ознайомив начальник обласного управління Олег Яремко, який побажав Ігорю Романишину успіхів на новій ділянці роботи, а колективу – розуміння й підтримки, злагодженості в основному спільному завданні – охороні й збереженні лісових ресурсів, збільшенні лісистості за рахунок залісення на нових землях, а відтак приведення підприємства до одного з кращих в області.

У свою чергу, висловлюючи вдячність колишньому директору підприємства Володимиру Чапрану за роботу, особливо що стосувалося організації функціонування постійно діючих рейдових бригад щодо охорони лісів від самовільних рубок та незаконного використання корисних копалин на території державного лісового фонду, здійснення відповідних заходів щодо мінімізації випадків незаконних рубок, висловив надію на те, що новий очільник підприємства не лише продовжить роботу в даній площині, а й узагалі викоренить таке поняття, як самовільна рубка та виведе його з числа депресивних лісогосподарських підприємств.

У нараді участь взяв також голова Бучацької районної ради Віталій Фреяк, який побажав новопризначеному керівникові спроектувати роботу лісового господарства району так, аби повернути йому втрачений колись рейтинг одного з найуспішніших лісогосподарських підприємств і не лише в області, яке відповідно показуватиме позитивну динаміку в розвитку.
У вступному слові до колективу Ігор Романишин озвучив своє бачення розвитку лісгоспу, а враховуючи те, що в лісовому господарстві Ігор Сергійович людина не нова і за спиною не один десяток років досвіду роботи в галузі, організаторських здібностей йому не позичати, тож роботу нового керівника оцінюватимуть не лише лісівники, а й громада району ввіреного йому лісогосподарського підприємства.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
  Посилання на джерело: https://te.20minut.ua/Vid-Chytachiv/predstavleno-novogo-kerivnika-buchatskogo-lisgospu-10766663.html

Защите леса от короедов мешает несовершенство нормативной базы



В перечне множества бед, влияющих на снижение лесистости Украины, не последнее место занимают короеды. Уменьшить отрицательные последствия их жизнедеятельности может выращивание устойчивых к ним насаждений. Для предотвращения потерь ликвидной древесины, заготавливаемой в очагах усыхания и массового размножения короедов, необходимы изменения в нормативной базе лесного хозяйства.

На фоне глобального изменения клима­та и множества антропогенных факто­ров ослабления лесов создаются усло­вия для массового размножения короедов (ОиДБ 2018 № 2). Ученые установили зако­номерности распространения очагов коро­едов, разработали методы надзора и про­гнозирования риска заселения сосновых ле­сов с учетом характеристики насаждений и внезапного изменения категории земель соседних участков (появление вырубок, го­рельников и т. д.). Однако утвержденные Гос­лесагентством Украины «Временные реко­мендации по проведению первоочередных мероприятий в сосновых лесах, поврежден­ных короедами» («Тимчасові рекомендації щодо прове­дення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами», 2017) невозможно внедрить без вне­сения изменений в действующие норматив­ные документы.

К сожалению, ограниченный объем ста­тьи не позволяет подробно рассмотреть все позиции нормативных документов, в кото­рые нужно внести изменения, поэтому об­ратим внимание лишь на законодательные акты высшего уровня.

Так называемый «Закон тишины», то есть поправки к части пятой статьи 39 За­кона Украины «О животном мире» («Про тва­ринний світ», 13.12.2001, № 2894‑III) в редакции № 322‑VIII от 09.04.2015 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894–14), выглядит не во всем логичным. С одной сто­роны, многие хищные птицы продолжают высиживать птенцов и после 15 июня, так что поправка к закону не спасает их от бес­покойства. С другой стороны, непонятно, почему запрещены лишь санитарные рубки и что делать с другими видами рубок?

Конечно, желательно рубки главного пользования и многие другие рубки прово­дить не в вегетационный период, а в очагах корневой губки даже точнее — в морозный период (чтобы предотвратить инфицирова­ние пней).

В то же время важнейшее условие успешного ограничения роста площади очагов короедов — вырубка заселенных дере­вьев до того, как успело завершить развитие новое поколение этих вредителей. А это и есть «настоящая» санитарная рубка («sanitary felling»).

В зарубежных странах строго различа­ют «настоящие» санитарные рубки и так на­зываемые рубки «спасения» («salvage logging»), которые назначают для оперативной лик­видации последствий катастрофических явлений (пожаров, ветровалов, снеголомов, наводнений), чтоб успеть заготовить (спа­сти!) древесину, которая в противном случае весной заселится вредителями. Такие рубки по нашему законодательству являются са­нитарными, хотя вряд ли их можно назвать оздоровительными.

В названных выше случаях промедле­ние с проведением рубки приведет к увели­чению площади очагов короедов и эконо­мическим потерям в результате снижения качества древесины.

В связи с этим предлагается такая фор­мулировка в «Законе тишины»: «В период массового размножения диких животных (с 1 апреля до 15 июня) запрещается про­ведение … всех видов рубок леса (за ис­ключением необходимости ликвидации по­следствий стихийных бедствий — пожаров, ветровалов, наводнений), … в специально отведенных участках и местах гнездования птиц, занесенных в Красную книгу Украины».

Выполнение Закона Украины «Об оцен­ке влияния на окружающую среду» («Про оцінку впливу на довкілля», 23.05.2017, № 2059‑VIII) (п. 21)) предполагает проведение ряда специ­альных процедур при назначении «… всех сплошных и постепенных рубок главного пользования и сплошных санитарных рубок на площади свыше 1 гектара; всех сплошных санитарных рубок на территориях и объек­тах природно-заповедного фонда».

С одной стороны, это хорошо, так как может предупредить злоупотребления. Но, с другой стороны, это плохо по ряду причин.

В период повышенной опасности рас­пространения очагов короедов и усыхания хвойных лесов очень важно при первых признаках заселения деревьев отвести их в выборочную санитарную рубку, вырубить и вывезти (а еще лучше и переработать!) до того, как в них закончат развитие корое­ды нового поколения. В таком случае и сни­зится количество деревьев, заселенных сле­дующим поколением вредителя, и возрас­тет возможность использовать древесину, относительно мало поврежденную и мало пораженную деревоокрашивающими и де­реворазрушающими грибами.

Ни представители общественности, ни представители каких-либо контролиру­ющих органов, кроме специалистов лесоза­щитных предприятий, не могут распознать заселенные короедами деревья в первые недели после заселения, так как их внешний вид соответствует І категории санитарного состояния. Однако уже через 6–8 недель хвоя краснеет, и удаление таких деревьев теряет смысл, так как короеды вылетели, а древесина может быть использована лишь как технологическое сырье.

Даже при своевременном обнаруже­нии заселенных деревьев специалист лесо­защитного предприятия как представитель бюджетной организации не может выехать на объект, пока не будут перечислены сред­ства за услуги, а последняя операция долж­на сопровождаться оформлением акта выполненных работ. Несовершенство ме­ханизмов данных операций, особенно если они приходятся на конец квартала, приво­дит не только к выплате незапланированных налогов на прибыль, но самое главное — к потере древесины наиболее высокого ка­чества. В результате от обнаружения факта заселения деревьев короедами до получе­ния лесорубочного билета проходят недели, а то и месяцы. За это время увеличивается доля дровяной древесины и отходов. Более того, если во время рубки будут выявлены вновь заселенные или усохшие деревья, то всю процедуру согласования придет­ся повторять, возвращаясь в очаг усыха­ния снова и снова, пока все не завершится сплошной санитарной рубкой.

Вызывает недоумение прописанная в этом же пункте закона необходимость проходить указанную процедуру при назна­чении рубок на площади свыше 1 гектара.

Конечно, чем меньшую площадь за­нимает участок, отведенный в рубку, тем меньше нарушается лесная среда. С другой стороны, при площади очага 5 га (допустим, 500 × 100 метров) периметр вырубки, вдоль которой существует высокий риск ослабле­ния деревьев соседних выделов, составит 500 + 100 + 500 + 100 = 1200 метров. Если же площадь распределить на пять участков по одному гектару (100 × 100 метров), то пе­риметр каждого из них составит 400 метров, а суммарный периметр — 2000 м, то есть количество деревьев с повышенным риском ослабления возрастет.

Таким образом, с точки зрения без­опасности для окружающей среды не имеет смысла разбивка на мелкие участки площа­ди, на которой неизбежно придется срубить лес. Такое дробление участка лишь позво­ляет избежать дополнительной процедуры оценки влияния на окружающую среду. По­этому целесообразно оценивать влияние на окружающую среду всех сплошных рубок главного пользования и сплошных санитар­ных рубок на площади свыше 3 гектаров, постепенных рубок — свыше 5 гектаров, а на территориях и объектах природно-за­поведного фонда — всех сплошных сани­тарных рубок.

Мы неоднократно подчеркивали необ­ходимость своевременной вырубки, удале­ния из леса и, по возможности, переработки свежезаселенных короедом деревьев. Не менее важно своевременное удаление из леса заготовленной древесины, которая привлекает короедов.

Они могут заселять древесину в тече­ние всего вегетационного периода, который в последние годы, в связи с глобальным по­теплением, начинается в середине марта почти на всей территории Украины, а за­канчивается в октябре. Поскольку основной объем древесины заготавливают зимой, очень важно уберечь её от заселения, вы­возя из лесу до 15 марта, а не до 1 апреля, как указано в нормативном документе «Про урегулирование вопросов относительно специального использования лесных ресур­сов» («Про врегулювання питань щодо спеціального вико­ристання лісових ресурсів», утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 23 мая 2007 г. № 761, ст. 67).



Заготовленная летом древесина, несмотря на наличие бирок, заселяется коредами

Учитывая данные о продолжительно­сти развития яиц короедов, древесину со­сны, заготовленную в вегетационный пери­од, необходимо вывозить из леса, окорять или защищать инсектицидами не позже, чем через 10 дней после рубки. Более того, дре­весину, поступающую из очагов короедов на нижний склад, необходимо в такие же сроки перерабатывать, окорять, защищать инсектицидами или хранить таким образом, чтоб замедлить или предотвратить разви­тие под корой потомства короедов.



Короед заселил заготовленную древесину



Из заготовленной летом древесины вылетели короеды

Поскольку сосновые леса растут на тре­ти лесного фонда Украины, дальнейшее распространение очагов их усыхания в та­ком темпе, как сейчас, неминуемо приве­дет к утрате этой ценной породы. Поэтому очень важно организовать лесохозяйствен­ную деятельность таким образом, чтоб не только сохранить лес, но и заготавливать ценную древесину. В то же время из-за несо­вершенства некоторых нормативных актов приходится довольствоваться «гнилыми яблоками» — заготовлять древесину, кото­рая утратила ценность.

СТАТЬЯ ИЗ РУБРИКИ: «ЛЕС И ЛЕСНАЯ ТЕХНИКА»

Вы можете скачать(открыть) полный текст статьи в PDF-версии

В. Мешкова,
д‑р с.-х. наук, проф., заведующая лабораторией защиты леса
УкрНИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого

121 учасник АТО безкоштовно отримав дрова від ДП «Чернівецький лісгосп» у період 2017-2018 р.р



Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники АТО мають право на безкоштовне отримання дров паливних.

Забезпечення твердим паливом надається тоді, коли житлове приміщення не забезпечене електро-, тепло- або газопостачанням.

Відтак, на виконання Закону та з метою соціальної підтримки учасників АТО, ДП «Чернівецький лісгосп» у період з вересня 2017 року до вересня 2018 року надало 71-му учаснику АТО дрова паливні загальною кубатурою 362,60 м. куб на суму 147343,20 грн.

З вересня 2018 року до грудня 2018 року дрова паливні твердолистяних порід у розмірі 250,0 м. куб. на суму 108000,00 грн. отримали 50 учасників бойових дій на сході України.

Довідково:

Для забезпечення твердим паливом учасник АТО має звернутися з заявою довільної форми із зазначенням письмової згоди на обробку персональних даних до органу соціального захисту населення за місцем проживання.

До заяви додаються :

• Копії сторінок паспорта з даними про ПІБ, дату видачі та місце реєстрації

• Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявника

• Довідка про те, що житлове приміщення забезпечується опаленням із застосуванням твердого палива та відсутнє газове опалення

• Копія посвідчення УБД, або довідки про участь в АТО

• Довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства про склад сім’ї

Прес-служба ДП «Чернівецький лісгосп»

У Черкаському лісгоспі досвідчені майстри дають нове життя старій техніці

Працівники Черкаського лісгоспу подарували друге життя старому трактору МТЗ 82.1 2002 року випуску. Шістнадцять років поспіль трактор був задіяний на лісогосподарських роботах – трелюванні, створенні мінералізованих смуг, підготовці ґрунту для лісових культур. Очевидно, що він вже давно відпрацював свій моторесурс, зазначають лісівники.



«Це вже не перший наш досвід у відновленні старої техніки. В минулому році наші умільці відремонтували 35-річний УРАЛ, тепер він працює як новенький. Нещодавно закінчили ремонт трактора. Це значно дешевше, ніж купувати нову техніку. Приміром, на ремонт цього трактору ми витратили 138 тисяч гривень. Новий – коштує майже півмільйона гривень. Для нашого підприємства – це значна економія коштів», – зазначає директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.



Ремонтні роботи здійснювали працівники ремонтно-транспортного цеху, що входить у склад Дубіївського лісокомплексу Черкаського лісгоспу. Тут є все необхідне – інструменти та засоби, а головне, знання й досвід майстрів. За кілька місяців клопіткої роботи досвідчені майстри зробили капітальний ремонт двигуна, перебрали коробку передач, здійснили капітальний ремонт мостів, загалом повністю оновили практично кожну деталь, а також для комфортної роботи тракториста встановили нове сучасне сидіння.



Керував процесом начальник ремонтно-транспортного цеху Ігор Тертичний, роботу здійснювали слюсарі з ремонту автомобілів Олександр Дзюбан та Анатолій Гуліоненко, електрогазозварювальник Микола Калініченко та тракторист Едуард Ісмагілов.

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства

Посев хвойных деревьев



Не важно, что движет садоводом, затевающим посев деревьев: невозможность найти в продаже «такое же растение» или любопытство. Важно, что каждый уважающий себя садовод время от времени закапывает в землю семена тех или иных деревьев, а в посеве хвойных есть нюансы.

Зачем сеять хвойные? Во-первых, чтобы получить большое количество посадочного материала. Скажем, для живой изгороди, подвоев или других целей. Во-вторых, многие видовые хвойные не менее хороши, чем сортовые, а некоторые до сих пор трудно достать. В-третьих, для получения гибридов, растений иного облика. Можно сеять семена с «ведьминых метел», есть вероятность, что какая-то часть сеянцев будет с интересными отклонениями. Объем посевов в этом случае должен быть максимальным.

Сорта пока отложим в сторону

Замечу: если вам необходимо сортовое растение, сеять семена нет смысла. Сорта размножают вегетативно. При семенном размножении сортовые признаки в 99% случаев не сохраняются. Однако появляется гипотетическая возможность получить «другой сорт». Правила не без исключений: например, пихта корейская Silberlocke при посеве семян дает потомство, схожее с материнским растением.

Время – его нужно много

Стоит запастись терпением: в большинстве своем хвойные из семян расти не торопятся. В первый год обычно это «пальмочки» или «ершики» высотой всего несколько сантиметров, в последующие два – три года они только набираются сил и отращивают корешки. Самые шустрые, пожалуй, лиственницы. С третьего года, если они высажены в открытый грунт, могут прирастать и по полметра.

Некоторым «просто времени» недостаточно


Многие хвойные прорастают неохотно, а для отдельных родов требуются и вовсе «пляски с бубном». Большинство нуждается хотя бы в стратификации, оптимально сеять под снег. Пример туговсхожих – можжевельники. В их семенах присутствуют вещества, препятствующие быстрому дружному прорастанию, которые со временем вымываются водой (или же разрушаются специальными кислотами). Да плюс еще жесткая кожура, которую росток не сразу пробьет. Поэтому, чтобы не ждать всходов два – три года, семена надо тщательно отмыть от кожуры и смолы, потереть на наждаке, а затем долго вымачивать, часто меняя воду. Оптимально – подвесить в марлевом мешочке в сливной бачок, где вода постоянно свежая. Лишь через месяц такие семена можно высеять.

Сам сад нам пойдет навстречу!

Если сад зимой доступен, то с большинством хвойных семян, даже тех, которые не требуют стратификации, лучше поступить так. Высеять в горшочки дома, стараясь, чтобы семена лежали в земле реденько, тогда меньше вероятность молниеносных инфекций. Присыпать немного землей, полить, подержать не более суток в теплом помещении, а затем вывезти в сад и закопать под снег. Горшочки лучше составлять в ящики, чтобы они не опрокинулись при таянии снега. Сверху ящики неплохо прикрыть нетканым материалом от непрошеных гостей – птичек и мышек.

Земляная смесь для посева не принципиальна. Прикапывать горшочки не нужно. В таком виде посевы зимуют. Весной ящики хорошо бы переставить в тень, чтобы посевы не пересыхали. Полноценные свежие подготовленные семена всходят дружно, заморозков не боятся. В первый год жизни их нужно только поливать. Можно сразу, в конце мая или начале лета, рассадить малышню на грядки или в ящики, мелкие сеянцы любой породы это легко переносят.

А можно подержать в горшочке и до следующей весны. Разница невелика.

Если сад недоступен, сеять будем дома

Плюсы домашнего посева в том, что контролируешь каждый всход при малом количестве семян, оперативно реагируешь на любую болезнь, никто семена не съест. Минусы – хуже всхожесть, чаще возникают инфекции, если нужно много саженцев, под них требуется много места.

Семена хвойных – или довольно крупные, или очень крупные, поэтому для удобства и сохранения места я стратифицирую их в пакетиках или салатных прозрачных контейнерах в вермикулите. Насыпаю вермикулит, увлажняю его достаточно сильно, засыпаю туда же семена, встряхиваю и плотно закрываю (завязываю пакет). Через сутки все это складываю в холодильник, где температура на 2–3 градуса выше нуля.

Затем регулярно проверяю семена. Если они начали прорастать, появились корешки 1–3 см длиной, достаю из холодильника и рассаживаю стройными рядами в горшочки с пропаренной землей, которые ставлю на максимальный свет в мини-тепличку. Если окно темное или еще февраль – март, всходы приходится досвечивать, так как им необходимо много света для нормального развития.

Что потребует оперативных действий

Свежие всходы хвойных легко заболевают «черной ножкой». Выражается это грибное заболевание в том, что у уровня почвы стебелек темнеет и сеянец полегает. При первых признаках заболевших необходимо удалить, а оставшихся опрыскать фунгицидами (например, «Фундазолом»; марганцовка недейственна). В целях профилактики почвосмесь стоит пропаривать и обрабатывать раствором препарата «Фитоспорин».

В первые два – три года жизни хвойные вообще подвержены грибным заболеваниям. Молодняк необходимо весной и осенью профилактически опрыскивать фунгицидами (ХОМ, «Ордан»),

Вот что вы получите в ответ на все старания

Всходы елей, сосен, пихт, лиственниц развернут семядоли, затем выпустят еще немного иголок и замрут. Подогнать их ничем невозможно. Изредка они дают уже летом второй небольшой прирост. Можжевельники, тсуги, кипарисовики будут подрастать весь сезон. Хвоя первогодков может быть совсем не похожа на ту, что у взрослых растений, и называется ювенильной.

Как только новорожденные немного окрепнут, тепличку лучше начать приоткрывать и приучать сеянцы к квартирному воздуху. В середине мая их вполне можно вывезти в сад, для начала поставив в тенек, а там и рассадив на грядку.


Виды хвойных деревьев
Ель. Ель обыкновенная всходит легко и массово безо всякой стратификации. Сизая, колючая, Энгельмана, сербская, ситхинская предпочитают хоть немного, да охладиться. Об этих и других видах елей и многочисленных интересных сортах читайте в статье «Ель — виды и сорта».

Лиственница. Данные по проращиванию из разных источников сильно разнятся. Лично у меня не выходило прорастить лиственницы, пока я не стала их скарифицировать. Семена мелкие, поэтому проще всего высыпать их на лист мелкой наждачной бумаги, накрыть вторым и мягко потереть некоторое время. Затем стратификация. Часто прорастают в холодильнике после 2–3 недель охлаждения.

Можжевельник. Вымачивать, вымачивать и еще раз вымачивать. Если семена не взошли после первой зимы, взойдут после второй.

Пихта. Необходима стратификация, сейте под зиму – взойдет.

Псевдотсуга. Свежие семена прорастают и просто в тепле, лежалые хорошо бы немного охладить. Выбирайте любой способ.

Сосна. Двухиглые (обыкновенная, горная) всходят мгновенно в тепле. Кедровые (сибирскую, корейскую, европейскую) и кедровый стланик хорошо бы скарифицировать, это сильно увеличивает всхожесть. Затем охлаждение. Другие пятихвойные (веймутову, например) достаточно просто посеять под зиму.

Тисс. Ягоды нужно очищать от мякоти, семена стратифицировать.

Тсуга. Когда-то я нашла довольно сложный способ проращивания тсуги канадской. Поскольку до того прорастить ее мне не удавалось, я им воспользовалась, и посев удался. Изюминка в том, что семена тсуги требуют одновременно и света, и стратификации. Их замачивают с вермикулитом в прозрачном пакете, после чего вывешивают за окно, где они морозятся на свету. Главное, чтобы птички об этом не прознали... После полутора месяцев такой экзекуции семена можно высеять уже в горшок с землей, не присыпая.

Один раз я свежесобранные семена тсуги высыпала во влажный вермикулит, подождала несколько дней и собралась вывешивать их за окно, но оказалось, что они дружно стали прорастать. Видимо, бывают и исключения, но надеяться на них не стоит.

Туя. Без изысков – лучше всего посеять под снег.

Вітаємо!

За багаторічну сумлінну працю в галузі, особистий внесок у розвиток і підвищення ефективності ведення лісогосподарського виробництва Хмельниччини

Золотого Павла Степановича – першого заступника начальника-головного лісничого Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства нагороджено відзнакою Державного агентства лісових ресурсів України - нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України».

Лісівники області вітають колегу із заслуженою нагородою і бажають йому подальших успіхів у розвитку лісового господарства краю.

На Волині проводять «перепис» диких тварин


Вже традиційно з початком року на Волині розпочинається зимовий облік диких тварин.

До таксаційних заходів залучаються працівники національних природних парків і заповідників, єгері лісомисливських господарств, районні користувачі мисливських угідь, районні мисливствознавці, представники держспоживслужби, УТМР, Українського товариства охорони природи, громадських природоохоронних організацій. Повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Окрім «перепису», фахівці переймаються також охороною звірів, зокрема – знищенням петель та пасток, які полюбляють на звіриних стежках ставити браконьєри.

– Цей січень якнайкраще підходить для таксаційних заходів, – розповідає головний мисливствознавець Волинського ОУЛМГ Василь Сухопор. – Адже дикі звірі дуже обережні, тримають подалі від гомінких місць. Часто – це віддалені хащі, болотисті місця. Виявити їх навіть досвідченим єгерям не просто. Тож уже традиційно для зручності обліку ми послуговуємось природним сніжним покровом, на якому можна прочитати історії життя мешканців лісу. Адже сліди залишають олені, лосі, козулі, дикі свині, зайці, лисиці, білки, вовки, навіть пернаті, які люблять поблукати сніжком у пошуках лакоминок.

У лісомисливських господарствах, крім огляду місцевості, єгері вдаються до прогонів звірини.

У ДП «Звірівське ЛМГ», в угіддях якого, за словами директора Сергія Тишковця, мешкає понад тисячу звірів, їх кількість можна простежити на підгодівельних майданчиках, куди вони регулярно навідуються. Інші ж, як олені благородні або зубри, полюбляють відлюдні місця, їх побачити навіть єгерям вдається не завжди.

Результати обліку стануть відомі 15 лютого ц. р. Саме до цього часу, зазначає Василь Сухопор, у сектор мисливського господарства Волинського ОУЛМГ усі користувачі мисливських угідь мають подати необхдіні відомості та проекти лімітів добування мисливських тварин.