Как накормить 10 миллиардов: разработана диета для спасения человечества

Ученые из Великобритании разработали "повсеместную здоровую диету", которая, по их мнению, обеспечит здоровье будущим поколениям и поможет прокормить 10 миллиардов человек. Именно такое количество людей на Земле ученые прогнозируют уже к 2050 году.+

Согласно представленной системе питания, все население планеты должно резко сократить потребление мяса и яиц. Так количество съедаемого мяса в день следует ограничить семью граммами. Это приблизительно один бургер в неделю или один стейк в месяц. Также за неделю разрешается съедать полтора яйца. Кроме того, ученые рекомендуют вдвое сократить употребление сахара.

Вместо этого исследователи предлагают чаще есть орехи, фрукты, овощи и бобовые. Диета разрешает в день - 500 граммов овощей и фруктов, 29 граммов мяса птицы, 28 граммов рыбы.

"Еда, которую мы едим, влияет на здоровье людей и на здоровье планеты, и сейчас мы все делаем неправильно. Нам нужны беспрецедентные перемены в глобальной системе питания, осуществленные с учетом особенностей каждой страны", — говорит профессор Лондонского университета Тима Лэнга.

По мнению авторов диеты, она поможет населению вести более здоровый образ жизни, снизит негативные эффекты от изменения климата, вырубки лесов, эрозии почвы и сокращения природного многообразия.

19.01.2019 18:17 9 Канал. Фото: Роман Янушевский

http://9tv.co.il/news/2019/01/19/266292.html

Далі...

Валентин Шатравко примет участие в Первом Национальном форуме по устойчивому развитию

Первый Национальный форум по устойчивому развитию пройдет в Минске 24 января. Как пишет ИА "БелТА", он соберет всех заинтересованных групп, работающих над реализацией ЦУР в Беларуси, а также международных партнеров.

Предполагается, что этот форум станет первой пробой формирования площадки для регулярного и всестороннего обсуждения вопросов достижения ЦУР с участием всех вовлеченных в этот процесс.

В формате пленарных и панельных сессий под руководством модераторов из числа глав ключевых министерств представители органов государственного управления, парламента, общественных объединений, деловых и академических кругов смогут обменяться мнениями и озвучить свои предложения по дальнейшей работе в области ЦУР и необходимых мерах для ее совершенствования, наметить ориентиры на кратко-, средне- и долгосрочную перспективы.

В частности, будут рассмотрены реализация Национальной стратегии устойчивого социально-экономического развития Беларуси на период до 2030 года и подготовка Национальной стратеги устойчивого развития на период до 2035 года. Дана оценка готовности Беларуси к мониторингу достижения ЦУР, организации работы в регионах. Поскольку предполагается участие и международных экспертов, представителей учреждений системы ООН, то отдельное внимание будет уделено имплементации Беларусью рекомендаций экспертов ООН (миссия MAPS) по ускорению достижения ЦУР и взаимодействию с международными партнерами.

Министерство лесного хозяйства Республики Беларусь на форуме представит первый заместитель Министра Валентин Шатравко. Он выступит с докладом на тему "Защита и восстановление экосистем суши и содействие их рациональному использованию, рациональное лесопользование".

В Республике Беларусь леса являются одним из основных возобновляемых природных ресурсов и важнейших национальных богатств. Леса и лесные ресурсы имеют большое значение для устойчивого социально-экономического развития страны, обеспечения ее экономической, энергетической, экологической и продовольственной безопасности. По ряду ключевых показателей, характеризующих лесной фонд (лесистость территории, площадь лесов и запас растущей древесины в пересчете на одного жителя), Беларусь входит в первую десятку лесных государств Европы.

Лесное хозяйство Беларуси, успешно реализуя принципы неистощительного многоцелевого лесопользования, имеет важное значение для стабильного функционирования лесного сектора страны, способствует развитию смежных отраслей экономики, вносит весомый вклад в выполнение подписанных нашей страной международных договоров глобального уровня в сфере охраны окружающей среды. Его экономическая, экологическая и социальная роль неуклонно возрастает. Лес выполняет важную роль в осуществлении Программы 2030 – служит источником средств к существованию‚ сохраняет биоразнообразие и смягчает последствия климатических изменений‚ поэтому увеличение площади лесного покрова способствует выполнению практически всех Целей устойчивого развития.

СПРАВОЧНО.
В 2015 году государства - члены ООН приняли повестку дня в области устойчивого развития до 2030 года, которая включает в себя список из 17 Целей устойчивого развития (ЦУР). Они направлены на ликвидацию бедности и голода, борьбу с неравенством и несправедливостью, решение проблем, связанных с климатическими изменениями. Повестка-2030 - это комплексная стратегия повышения качества жизни людей, развития и потребления без ущерба для будущих поколений. Все 17 целей адаптируются и для Беларуси. Над этим работают Национальный координатор по достижению ЦУР, Совет по устойчивому развитию (куда входят представители всех госорганов), партнерская и другие группы, гражданское общество и международные организации. Все их предложения будут отражены в Национальной стратегии устойчивого развития на период до 2035 года. Программные документы, законодательные акты также будут опираться на цели Повестки-2030.

Пресс-служба Минлесхоза

Опубликовано: 19 Января 2019

http://www.mlh.by/press-service/news/2535/

Далі...

Под Киевом проводят тотальную вырубку леса (ФОТО)

Вырубка леса в селе Мощун под Киевом

Активисты “Центра мониторинга власти” показали тотальную вырубку леса в селе Мощун Киево-Святошинского района

Об этом сообщает информационный портал “Моя Киевщина” со ссылкой на страницу “Центр мониторинга власти” в Facebook.

“Сегодня мы выезжали по вызову жителей поселка Мощун, расположенное неподалеку от Киева. Мы увидели и засняли как проходят “Сплошные Санитарные Рубки”. Это территория Первомайского лесничества, которое защищает лес вместе с ГП “Киевская лесная научно-исследовательская станция. Около года назад здесь сменилось руководство. После этого станция “Науки и Исследований” поставила масштабные рубки на поток”, – говорится в сообщении.

Также указано, что обнаружены срубленные деревья не были сухими, а лесники спешно жгли зеленые остатки деревьев. Однако с документами не было никаких проблем.

“Лісопатолог сказал в морг, значит в морг. Только он был здесь лично, или подмахнул разрешение по привычной таксе не выходя из кабинета, нам это не известно. Кстати, все лісопатологи являются подчиненными тех, кто руководит рубками леса”, – сообщается на странице.

magictr | 19.01.2019

https://kpravda.com/pod-kievom-provodjat-totalnuju-vyrubku-lesa-foto/33990

Далі...

От диванов до домашних кабинетов: точки роста рынка мебели-2019

Дальнейшее оживление украинского рынка мебели ожидается в 2019 за счет прихода новых инвесторов, вкладывающихся в экспорт из страны и оживлением строительства жилой недвижимости…



Уже к 2108 году Украина превратилась из стабильного импортера иностранной мебели в серьезно прогрессирующего экспортера, что вряд ли мог предсказать кто-либо еще пять лет назад. Сошелся целый ряд факторов, из которых можно выделить мораторий на экспорт леса-кругляка (что насытило отечественных мебельщиков сырьем по вменяемым ценам), падение курса гривны и сокращение экспорта, закупаемого за валюту и как следствие – внушительный приток инвестиций в деревообрабатывающую индустрию. В итоге:

импорт мебели в Украину составил чуть более 257 миллионов USD. Причем, это все-таки был рост, достигнутый за счет роста благосостояния украинцев, после провальных 2014-2015 годов

в то же самое время, экспорт готовой мебели за пределы страны вышел на рекордную отметку, превысив полмиллиарда долларов – $ 542 миллиона. Кресла, диваны, стулья и другие товары расходятся более, чем в 90 стран на всех континентах

если вернуться к внутреннему рынку, то украинцы потратили на покупку мебели всего свыше ₴ 219 миллионов, из которых на местную пришлось 947,6 миллиона гривен или 43% от всего объема продаж. То есть за счет более дорогой цены, импорт в денежном выражении все же превзошел отечественных мебельщиков

Наибольший интерес, согласно поиску в Интернете, для украинцев представляют диваны. Благо выбор есть и весьма широкий, что видно из каталога divan-max.ua/myahkaya-mebel, в котором представлены мягкие диваны всех видов: угловые, прямые, бескаркасные и другие.

Достаточно показательно то, что максимальный рост продаж показала не домашняя, а коммерческая мебель. Так, реализация торговой мебели (магазины, склады и т.д.) ушла вверх на целых 52%, а офисная не так впечатляюще, но тоже выросла на 6,2%. Тенденция объясняется просто – за пять лет, начиная с 2013 увеличилось количество потребителей такой мебели на 8,3% - то есть предприятий различной формы собственности, магазинов и торговых палаток.

Следует отметить мировой тренд, который, как ожидается в ближайшее время придет и в Украину. Речь идет о популярности гарнитуров, исполняющих роль домашнего кабинета, домашней библиотеки, различные стеллажи и шкафы, позволяющие обустроить рабочее место прямо в своей квартире. Рост их продаж в западных странах на 5-8% в 2017-2018 объясняют ростом трудящихся, которые занимаются фрилансом, а так же переходом многих компаний на схему удаленной работы сотрудников.

http://sd.net.ua/2019/01/19/ot-divanov-do-domashnih-kabinetov-tochki-rosta-rynka-mebeli-2019.html

Далі...

Як дубова кора стала рушійною силою економіки всієї країни. Португальська реальність

Виробництво з переробки кори дуба 

Португалія – світовий лідер із переробки, виробництва та експорту товарів, що виготовлені з кори дуба. За даними португальської асоціації роботодавців коркового сектору, торік Португалія експортувала коркової продукції на суму 986 мільйонів євро.

Основний та найдорожчий продукт коркового сектору – пляшкові пробки. Фактично це – основа всієї індустрії. Їх Португалія постачає до 130 країн світу. Проте впродовж останніх років завдяки багатомільйонним інвестиціям та новим технологіям значного розвитку набуло виробництво інших товарів, зроблених із кори – це, зокрема, предмети інтер'єру, взуття, аксесуари, іграшки тощо. Фактично кору дуба португальці перетворили на предмет національної гордості та одне з основних джерел своїх прибутків.

Корковий дуб – вічно зелене дерево родини букових, що найчастіше зустрічається на півдні Франції, Італії, в Іспанії та у Португалії. Власне, третина світових угідь коркових дубів зосереджена саме у Португалії. Тут коркові ліси становлять 736 000 гектарів, або 23% площі усіх лісів країни.

Корковий дуб – унікальне дерево, оскільки його кора здатна до відновлення.

У Португалії 98% лісових територій перебуває у приватній власності.

Рита Бонашу – власниця лісового угіддя неподалік від Лісабона. Згідно із законом, самовільно зрубувати дерево власник не має права, а от заробити на дубовій корі можна. Торік ціна на кору була гарна, каже Рита, за 15 кілограмів давали 42 євро.

Дерева, з яких знімають кору, позначають останньою цифрою року

​Продуктивний вік дуба становить 150-200 років. Першу кору знімають через 25 років після висадки дуба. Потім – раз на дев`ять років.

«Уявіть собі людину, яка постійно росте. І, відповідно, вона виростає зі свого старого одягу. Те саме можна сказати і про дуб. Дерево постійно росте. І через дев`ять років кора, що наросла на дереві товстим шаром, фактично сама починає тріскатися і ніби проситися, аби її зняли», – розповідає Рита Бонашу.

Сезон збору кори триває з середини травня до серпня. Дерева, з яких знімають кору, позначають: наприклад, якщо кору зняли 2011 року, на стовбурі малюють одиницю.

Основний та найдорожчий продукт коркової індустрії – пляшкова пробка. У Португалії працює майже 700 підприємств, де з кори дуба роблять пляшкові пробки. Португальські корки експортують до 130 країн світу, зокрема до Франції, Італії, Німеччини, США.

Наразі на португальських підприємствах із виробництва пляшкової пробки працює понад вісім тисяч людей.

Виробництво з переробки кори дуба



На початку 2000-х коркова індустрія зазнала серйозної кризи, експорт продукції різко знизився. Через так звану «коркову хворобу», яка впливала на смак вина, світові винороби почали масово відмовлятися від класичного корка на користь пластмасових та металевих пробок.

Задля порятунку індустрії в коркову промисловість було інвестовано понад 700 мільйонів доларів. Гроші знадобилися на дослідження, розробку нових технологій та обладнання.

Виробництво коркових пробок у Португалії

Кору для пробок обирають найякіснішу – не лише за структурою, а й за запахом. Якщо продукт не відповідає стандартам, його вибраковують.

Проте на смітник не викидають жодного грама залишків. Індустрія стовідсотково безвідходна. Із залишків створюють коркову підлогу, предмети інтер`єру, іграшки, аксесуари і навіть пряжу.

«Якщо взяти всю коркову індустрію, то 72% зібраної кори йде на виробництво пляшкових корок. Ще 25% кори використовують для виробництва будівельних та оздоблювальних матеріалів, як то, наприклад, коркова підлога. З кожним роком з’являються нові продукти, зроблені з кори. Про появу деяких з них кілька років тому ми навіть уявити не могли. В тому числі були спроби застосувати кору дуба у виробництві косметики», – каже Жоау Руї Феррейра, президент португальської асоціації роботодавців коркового сектору.

Жоау Руї Феррейра, президент португальської асоціації роботодавців коркового сектору

Музей кори, що розташований у будівлі офісу коркової асоціації, неподалік від Порту, наочно показує, які можливості відкриває для людини кора дуба та що вже зараз португальці можуть запропонувати світові. Серед експонатів – побутові предмети, спортивне приладдя, взуття, іграшки, меблі, пряжа.

Нині предмети з кори – одні з найпопулярніших товарів, які Португалія пропонує гостям країни, каже Крістіна Салгадо, власниця крамниці у центрі Лісабона: « Коли люди приїжджають до нас, вони зацікавлені придбати щось місцеве. Це логічно. А що ми маємо? У нас є кора! Ну добре, ще вино й кераміка».

У своєму магазині вона продає товари португальського виробництва, що зроблені виключно із кори дуба. Жіночі сумки продаються найкраще, розповідає Крістіна Салгадо, – приблизно 500 штук на рік, при середній ціні 150 євро за одиницю. Основні покупці – туристи.

Предмети з кори – найпопулярніша серед товарів, які Португалія пропонує туристам

​В умовах, коли в країні стрімко розвивається туристичний напрямок, ідея відкриття магазину виникла сама собою, каже Крістіна Салгадо.

Португальці вважають, що зробили все, аби кора між вином та керамікою надійно зайняла своє місце в португальській культурі та економіці.​

19 Січень 2019, 15:00
Власта Лазур

https://www.radiosvoboda.org/a/29718926.html

Далі...

На Одещині при отриманні 40 тисяч гривень хабара попався керівник лісництва

За цю суму чиновник мав передати комерсанту для легалізації деревини облікові «чіпи», які вже використовувалися у 2017 році в іншій області України.

Розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу \ фото УНІАН

В Одеській області правоохоронці затримали керівника одного з районних лісництв під час отримання 40 тис. грн хабара.

Як повідомили УНІАН в управлінні СБУ в області, співробітники спецслужби блокували механізм нелегального збуту деревини, який організували чиновники державного підприємства лісового господарства в Одеській області.

Оперативники встановили, що чиновники лісгоспу під виглядом проведення санітарних порубок лісу створювали так званий «резерв» із неврахованої деревини. На підставі підроблених документів зловмисники нелегально продавали сировину місцевим комерсантам за цінами вдвічі нижчими за ринкові.

Правоохоронці напередодні затримали керівника одного з районних лісництв області під час отримання 40 тис. грн хабара. За цю суму чиновник мав передати комерсанту для легалізації деревини облікові «чіпи», які вже використовувалися у 2017 році в іншій області України.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу ("хабар").

Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії з встановлення інших осіб, причетних до оборудки.

Операція з викриття та блокування протиправної діяльності проводились спільно з прокуратурою.

14:05, 19 січня 2019
https://www.unian.ua/society/10414344-na-odeshchinni-pri-otrimanni-40-tisyach-griven-habara-popavsya-kerivnik-lisnictva.html

Далі...

Менше 1% лісу в Україні вирубують незаконно — Держлісагентство

За словами директора лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру Державного агентства лісових ресурсів Віктора Мельниченка, обсяги незаконної вирубки лісу в Україні не перевищують 1% від загальних обсягів лісозаготівлі.

«Хтось може зрубати до 5 дерев, і лісник це виявить наступного дня. Але незаконно вирубати 1 гектар — такого не буває. Звичайно, трапляються вирубки цінних порід дерев, наприклад, дубів, але не у промислових масштабах», — повідомив Мельниченко.

За його словами, Держлісагентство працює над тим, аби ефективно контролювати вирубку лісів в Україні, зокрема там розробляють спеціальний мобільний додаток для Національної поліції, який дозволить перевірити законність деревини, яку транспортують дорогами України.

Раніше віце-прем’єрка України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомляла, що мораторій на експорт лісу «не дає жодного результату».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Чорні лісоруби»: хто і як пиляє Карпатський ліс

«За даними Держстату, ми не експортуємо ліс-кругляк. Водночас, згідно з даними європейських структур, вони імпортують від нас певну кількість необробленої деревини», — повідомляла віце-прем’єрка.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Водночас, з того часу Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

Раніше журналісти повідомляли, що Євросоюз може почати арбітражний та судовий процес проти України з метою скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

Ярослав Вінокуров
18 січня, 2019 15:33

Інтерфакс-Україна
https://hromadske.ua/posts/menshe-1-lisu-v-ukrayini-virubuyut-nezakonno-derzhlisagentstvo

Далі...

Гендиректор "Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру В.Мельниченко: Незаконної рубки лісу на промисловому рівні немає

Віктор Мельниченко, гендиректор "Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру" (підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України) в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповідає про стан та проблеми лісової галузі в Україні.

- Скільки ялинок Держлісагентство реалізувало в 2018 році і скільки посадило?

- За 2018 рік підприємства Держлісагенства реалізували 472,8 тис. ялинок на суму 32,8 млн грн. Вартість однієї ялинки в середньому склала 69 грн.

При такому рівні продажів підприємства Держлісагентства вирощують близько 15 млн дерев – тобто ніякої шкоди для суспільства чи для екології від заготівлі ялинок немає. Водночас, потенціал ринку значно більший – близько 10 млн ялинок, якщо виходити із розрахунку, що в Україні 40 млн людей.

До речі, "новорічна ялинка" – це умовна назва: крім ялинки, наші підприємства вирощують сосну звичайну, сосну кримську, ялицю білу та інші хвойні породи, які прикрашають домівки на зимові свята.

- Чи були якісь зміни у вирощуванні ялинок останніми роками?

- Взагалі технологія вирощування незмінна, але є яскравий тренд – підприємства Держлісагентства почали більше вирощувати ялинок у горщиках.

Наш інформаційно-аналітичний центр, в свою чергу, розробляє електронні системи, які дозволять декларувати заготівлю та реалізацію новорічних ялинок – це допомагає зменшити незаконну вирубку. Водночас статистики щодо загальних об’ємів продажу ялинок напередодні новорічних свят немає, тож нам важко оцінити обсяги нелегального обороту.

- Додаток для перевірки законності ялинок yalynka.info наразі є обов’язковим для використання тільки для підприємств Держлісагентства? Як щодо інших виробників?

- На сьогодні це галузева система, яку ми самі розробили і за допомогою якої ми декларуємо, що товар, який ми реалізовуємо, легального походження. Ліси агентства – це близько 70% українських лісів. Підприємства агентства показують все, що вони заготовлюють у цих лісах і як реалізовують.

Ще 30% лісів – це комунальні підприємства, військові лісгоспи, аграрні та інші підприємства, які ще "не в системі". Ми маємо законодавчі ініціативи, щоб система контролю за заготівлею деревини і новорічних ялинок стала загальнодержавною.

- Чи долучаються інші підприємства до вашої системи декларування?

- Так, до системи вже підключилися підприємства Міносвіти та Міноборони, почали підключатися приватні організації, які купують лісопродукцію наших підприємств і хочуть оперативно бачити інформацію.

- Яка ситуація з електронним обліком деревини?

- "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" створив програмний продукт, на основі якого організатори аукціонних торгів (товарних бірж) здійснюють продаж необробленої деревини по всій України з початку 2018 року. Ми працюємо над тим, щоб спростити цю систему і залучити більше користувачів, а також готуємо документи для Кабміну, щоб зробити її загальнодержавною.

- Які зараз річні обсяги заготівлі деревини в Україні?

- Ця цифра коливається у межах 20 млн кубометрів деревини. Потенціал лісової галузі набагато вищий, але питання лісозаготівлі часто викликає суспільний резонанс. Хоча, наприклад, сусідня Польща при такій самій площі лісів, як у нас, заготовляє вдвічі більше деревини.

- Чи можна обсяги заготівлі порівняти із тим, скільки висаджується дерев за рік? Щоб зрозуміти, як змінюється потенціал лісової галузі – збільшується чи зменшується.

- Ведення лісового господарства базується на його невиснажливому, науково обґрунтованому і раціональному використанні. Заготівля на жодному з підприємств не перевищує річний приріст лісу. Залежно від регіону, цей показник складає 3-5 кубометрів на 1 га лісу.

100% суцільно зрубаного лісу відновлюють штучним способом або через підтримку природного поновлення лісу. На 1 га створених лісових культур висаджують, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, до 10 тис. сіянців лісоутворюючих порід. У будь-якому випадку, площа лісів щороку збільшується.

У суспільстві складається враження, що був ліс, його не стало – і все. Але на місці заготівлі лісу вже є нова посадка, і через 5-10 років ліс відновиться. Екологи вже двадцять років кричать, що "Карпати лисі", але ці "лисі" ділянки постійно змінюються: вирубані заростають, інші вирубують і знову засаджують.

- На скільки щорічно збільшується площа лісів?

- На сьогодні площа лісів – приблизно 15,7% території України. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тис. га, із них 1,9 тис. га – нові ліси.

З наукової точки зору, у наших кліматичних умовах площа лісів має бути хоча б 20%. Проте це дискусійне питання, чи можна збільшувати площу лісу за рахунок інших зон – екологи кажуть, що не можна заліснювати степи.

- Яка в Україні ситуація з незаконною вирубкою лісу?

- Менше 1%. Насправді це не така нагальна проблема, адже незаконної вирубки на промисловому рівні немає. Хтось може зрубати до 5 дерев, і лісник виявить це на наступний день. Незаконно вирубати 1 га – такого не буває. Звичайно, буває, що зрубують цінні дерева – наприклад, дуб, але не в промислових масштабах.

Незаконні рубки можна розглядати як індикатор життя суспільства – вони характерні для депресивних районів, де низькі зарплати і бракує робочих місць.

Звичайно, ми працюємо над тим, щоб контролювати вирубку. Ми підписали меморандуми з Нацполіцією – надали їм доступ до системи електронного обліку деревини, розробили спеціально для них мобільні додатки, щоб вони могли перевірити законність деревини, яку перевозять дорогою.

- Які глобальні проблеми є в лісовій галузі України?

- Зараз є доволі велика проблема щодо непідконтрольних територій на півдні і сході країни. Вже три роки держава не фінансує діяльність лісогосподарських підприємств, і на цих територіях це дуже відчутно, оскільки там лісові масиви відіграють переважно захисні функції – зокрема це лісосмуги, створені у 50-60-х роках, в яких господарська робота мінімізована або заборонена. Водночас, потрібно як мінімум фінансувати охорону цих лісів.

Якщо в ресурсних областях (наприклад, Житомирській) відсутність державного фінансування вдається компенсувати за рахунок господарської діяльності, то на півдні України це неможливо. За останні 3-4 роки через це звільнилося близько 30-40% людей.

Державне агентство лісових ресурсів робить максимум для того, щоб бути прибутковим, але народні депутати приймають ряд норм, які фактично паралізують нашу роботу. Нещодавно прийняли законопроект, який вводить податок на землю лісового фонду у розмірі 0,1% від оціночної вартості, рентну плату підняли на 50% - все це відобразиться на вартості деревини. І при цьому обсяг податків перевищує дохід лісової галузі – якщо сплатити усі податки, не вистачить навіть на зарплати.

Фактично те, що є зараз – це подвійне оподаткування підприємств лісового господарства: господарства платять попенну плату за користування лісовими ресурсами, і їм додатково ввели плату за землю. Ці кошти у межах держави – копійки, але для якоїсь галузі – це питання життя і смерті.

- А ви вже оцінювали збитки на сході і на півдні?

- Це буде оцінюватися ще протягом десятків років. Навіть у "сірій" зоні ми фактично не хазяйнуємо, бо там ідуть військові дії. Лісівники, звичайно, допомагають з поставкою деревини для облаштування фортифікаційних укріплень і взагалі дуже багато роблять у цьому плані, але господарські роботи там не ведуться.

- Яка частина заготовленої деревини іде на експорт, яка – на внутрішній ринок?

- На експорт "круглого лісу" діє мораторій. Більше 5 місяців підприємства не реалізують на експорт навіть дров'яної деревини. Фактично 100% всієї заготовленої деревини залишається в межах України. На експорт ідуть пиломатеріали та інша продукція переробки.

Експорт пиломатеріалів підприємствами Держлісагентства за 11 місяців 2018 року склав 1 млн 88 тис. кубометрів. В середньому одне підприємство експортує 300-400 кубометрів пиломатеріалів. Приватний сектор за цей період експортував 3 млн 424 тис. кубометрів пиломатеріалів.

- Яка імовірність того, що найближчим часом буде створена біржа лісу і пиломатеріалів?

- Прогресивними щодо реалізації лісопродукції є онлайн-аукціони. Ми розробляємо та впроваджуємо відповідні програмні продукти, якими користується більшість регіональних бірж. Ці програми дають змогу зробити аналіз рівня цін, їх тенденції, тощо.

- Чи позначаються на лісовій галузі кліматичні зміни?

- Звичайно. Районування у лісовій галузі досить важливе. На сьогодні теплолюбиві породи йдуть на північ, а на півдні породи всихають через зменшення кількості ґрунтових вод. Деревина не отримує відповідної кількості води, ослаблюється, заселяється шкідниками. 395 тис. га лісу всихає, а це близько 5% від загальних площ лісів в Україні. Тобто лісове господарство зазнає сильного впливу кліматичних змін, а боротьба з цим явищем вимагає значного фінансування.

Сільському господарству простіше адаптуватися до змін клімату: надто тепло для пшениці – можна почати вирощувати більш теплолюбиві кавуни. У лісовій галузі трохи складніше, адже деревина росте 100 років, і ми повинні думати на десятки років вперед, тому при створенні лісу ми намагаємося робити змішані насадження, які є стійкішими до різних чинників.

Колись у Карпатах створювали ялинові насадження, і зараз вони всихають. У ті часи вибір порід пояснювався тим, що була потреба у виготовленні паперу, тож потрібні були швидкоростучі породи. Хоча в Карпатах корінними є ялицево-букові насадження, які більш стійкі до тих кліматичних умов.

ДОВІДКА

Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Держлісагентство включає 320 підприємств безпосереднього підпорядкування, а також обласні управління лісового та мисливського господарства. Агентству підпорядковано 73% від загальної площі лісів України. Штат співробітників – 50 тис. осіб.

В підпорядкуванні держлісагенства знаходиться 13 природоохоронних установ: 6 природних заповідників, 6 національних природних парків, 1 господарство-парк, а також 1,5 тис. заказників площею 635 тис. га, 1,2 тис. пам’яток природи площею 12,9 млн га, 33 регіональних ландшафтних парки площею 169,9 тис. га, 560 заповідних урочищ площею 81,9 тис. га, 16 дендрологічних парків площею 0,4 тис. га.

Річний обсяг реалізованої деревини складає близько 14,3 млн кубометрів.

https://ua.interfax.com.ua/news/interview/559706.html

Далі...

Вони літатимуть до нас, доки йтиме сніг

Оскільки хвойних лісів на континенті стає дедалі менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках

Вам, мабуть, теж здається, що снігурів тепер значно менше, ніж було колись, у дитинстві? Частково, певно, так і є, бо зими стали теплішими. Але головна причина — ми не вміємо бачити, як у дитинстві. Дорослішаючи, вже дивимося не туди і не на те. Та ще й дітям починаємо казати: «Не лови гав!» чи «Ну що ти там побачив, мерщій!». Стало навіть вважатися гарним тоном, коли людина завжди при ділі, не витрачає дорогоцінного часу, щоб просто подумати, подивитися довкола, на птахів чи на сніг.

Від слова «сніг», певно, і походить назва птаха. В усякому разі, більшість із нас саме так і вважає. А ще існує думка, що свою назву пернаті отримали від тюркського слова «снігах» — червоногрудий. Згодом це найменування трансформувалося в сучасне звучання назви наших зимових улюбленців.

ПРИЛЕТІЛИ СНІГУРІ — ЗИМА НА ПОРІ

Снігурі прилітають до нас на зимівлю, в той час як багато птахів, навпаки, відлітають у теплі краї. Для зимових птахів уже й наші широти — це теплінь. З настанням справжньої для нас весни вони, навпаки, починають сумувати за домівкою і повертаються у рідні прохолодні краї, де будуватимуть гнізда і висиджуватимуть снігурят.

В Україні снігур — це не лише зимуючий, а й осілий і перелітний птах. Гніздиться він у Карпатах та Поліссі, а мігрує і зимує на всій території, — розповідає рівненський біолог Марія САВЧУК. — Снігур — лісовий птах. У Центральній та Північній Європі він мешкає у хвойних і змішаних лісах, а у Великобританії населяє листяні ліси. Птахи гніздяться на території всієї Європи, за винятком Середземноморських країн, а також в Азії, де їхній ареал простягається до Камчатки та Японії. Дослідники звернули увагу, що останнім часом снігурі залюбки поселяються в садках, де часом і гніздуються. Їх можна побачити також серед живоплотів навколо полів. Під час лютої зими, коли ягоди закінчуються, снігур може перебратися до міста, ближче до людей та інших джерел їжі. Оскільки хвойних лісів на континенті стає дедалі менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках, особливо там, де ростуть хвойні дерева та чагарники, а умови існування наближені до природних.

ЦЕ ДОВІРЛИВІ Й ДОБРОЗИЧЛИВІ ПТАШКИ

Яскраві птахи дуже впадають у вічі, коли на деревах опадає листя, а довкола лежить білий сніг. Прилітаючи взимку в тепліші краї, снігурі своєю незвичною зовнішністю неодмінно привертають увагу людей, а також нагадують про очікуване настання холодів.

Особливо яскраві самці — червоногруді, з чорною, синюватого блиску «шапочкою» на голові й таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами. А от самочки забарвлені тьмяніше, у них замість червоних і блакитних кольорів бурувато-сірі.

Існує легенда, що раніше снігур був непомітною сіренькою пташкою. Але коли вона витягла колючку з чола Сина Божого, то забруднила свої груди кров’ю, і залишився цей колір назавжди, зробивши її особливою.

Снігурі — птахи товариські, вони не терплять самотності й щохвилини перекликаються, сповіщаючи своїх родичів про місце перебування зграйки, — помітили дослідники. — Це довірливі і доброзичливі пташки. Якщо хтось зі зграї, трапляється, потрапляє в біду, то вся зграя поспішає йому на допомогу...

— Снігурі прилітають до нас щороку, — розповідає Ростислав ЖУРАВЧАК, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника. — Якийсь рік їх дуже багато у наших краях, якийсь — менше. Цього року бачив ще в листопаді. Взимку їх можна зустріти практично скрізь — і не лише в лісі, а й у населених пунктах, в парках та зелених зонах, де вони охоче поїдають плоди ясена і клена. Треба лише частіше поглядати на верхівки таких дерев. У гніздовий період у нашому заповіднику снігурі гніздяться (щоправда, нечисленні пари), переважно — там, де росте ялівець європейський. На території заповідника, та й у лісах північного Полісся загалом, їх не так багато, та все ж ми регулярно реєструємо гніздові пари в Сарненському, Рокитнівському, Володимирецькому районах. Кілька раз знаходили там і їхні гнізда. З настанням сутінок зграйки снігурів розлітаються по сосняку чи ховаються в ялинові гущі. Наші снігурі співають тихо, але дуже мелодійно. На відміну від деяких інших пернатих, співочі і самці, і самки. Якось мені пощастило почути шлюбну пісню в Сарнах, де розташований офіс заповідника. Наприкінці лютого в погожу днину снігур виспівував у кроні берези: було очевидно, що той птах мав уже гарний гормональний стан і готувався до відкочовування додому, у рідні холодні краї, ближче до Скандинавії. А снігурі, що гніздяться у нас, гадаю, нікуди й не відлітають, хоча достеменно це можна встановити лише завдяки кільцюванню.

ПОТЕПЛІННЯ ВПЛИВАЄ Й НА ПТАХІВ

Здається, снігурам немає потреби прилітати в міста. Ці птахи більше люблять ліс, де є багато дерев і вдосталь корму. З ситною поживою жоден мороз снігурові не страшний. А ще птахам подобається, коли в них немає жодних конкурентів. Але коли морози лютують, а ягоди лісових дерев і кущів закінчуються, птахи можуть перебратися до міста. Крім того, снігурі почали селитися ближче до людини через масову вирубку лісу. Знищення лісових масивів впливає й на їхню чисельність.

Та все ж дослідники вважають, що популяції птахів нічого не загрожує, а ось бачитися нам зі снігурами загрожують, насамперед, теплі зими та відсутність улюбленої птахами їжі.
Отож, якщо вам пощастило зустрітися зі снігурами, то хоч би як ви поспішали у своїх щоденних турботах, знайдіть хвилинку помилуватися цими чудовими зимовими птахами. Хороше, на жаль, триває недовго. Доки йтиме сніг, вони літатимуть до нас. А доки вони літатимуть, йтиме сніг.

Людмила Ступчук
17 січня, 2019 - 14:47

Фото Оксани Ралдугіної, та Ігоря Козицького, сайт «Птахи України»
https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/vony-litatymut-do-nas-doky-ytyme-snig

Далі...

Стало відомо, що зробили з контрабандними щигликами

Птахів, яких без дозвільних документів намагалися вивезти в Йорданію, орнітологи випустили у лісі

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на прес-службу Міністерства екології та природних ресурсів.

У відомстві створили спеціальну комісію, яка мала з'ясувати стан щигликів та визначитися з подальшою долею пернатої контрабанди.



'Мінприроди разом із Інститутом зоології відразу рекомендували випустити їх на волю, оскільки за попередньою інформацією, птахів було виловлено із дикої природи', – розповів глава Мінекології Остап Семерак.



За даними міністерства, 67 пташок загинули.



Нагадаємо, 17 січня в аеропорту "Бориспіль" митники перехопили вантаж з живими птахами, який намагалися вивезти за підробленими документами.

Сьогодні 12:18

https://www.depo.ua/ukr/life/stalo-vidomo-scho-zrobili-z-kontrabandnimi-schiglikami-20190118901914

Далі...