В Україні сертифіковано 4,08 млн га лісів

За даними міжнародної некомерційної неурядової організації «Лісова опікунська рада» (ForestStewardship Council, FSC) в Україні станом на січень 2019 року сертифіковано 4,08 мільйони гектарів лісів.

Лісова сертифікація – оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства шляхом виконання відповідних загальновизнаних і таких, що заслуговують на довіру, стандартів.

Екологічно збалансоване і відповідальне ведення лісового господарства передбачає заготівлю лісоматеріалів та іншої лісової продукції при одночасному збереженні біорізноманіття та продуктивності лісів, природних екологічних процесів.

Проведення сертифікації здійснюється акредитованими на міжнародному (чи національному на підставі схвалених міжнародних процедур) рівні організаціями. Такі процедури сертифікації гарантують незалежність, неупередженість та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства у будь-якій країні. Наразі така сертифікація діє у 84 країнах світу.

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар підкреслив, що майже всі з FSC-сертифікованих лісів держави знаходяться у підпорядкуванні відомства.

«Близько половини підпорядкованих Держлісагентству лісів на сьогодні вже сертифіковані. За останні роки ми значно збільшили площу сертифікованих лісів. Високий відсоток міжнародної сертифікації мають, так би мовити, лісисті області України. І ми будемо продовжувати цю роботу. На жаль, у південних і східних областях сертифікація не відбувалася у зв’язку з відсутністю фінансування», - зазначив Володимир Бондар.

Також він наголосив, що наприкінці минулого року міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International, ASI) перевірив діяльність аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, та не виявив недоліків.

«Це були незалежні аудитори, які на власний розсуд обирали ділянки для перевірки. Вони не виявили жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств, які виступали об’єктами оцінювання, щодо заготівлі деревини, лісовпорядних даних, документів стосовно лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та іншого. І вони не виявили доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев», - підкреслив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Зазначимо, що загальна площа лісових ділянок України становить майже 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю майже 9,6 млн га. Держлісагентству підпорядковано 7,6 млн га лісів, що становить 73% всього лісового фонду України. Згідно з офіційними статистичними даними лісистість України складає 15,9% від загальної площі території держави.

21.01 13:25 

http://ruporzt.com.ua/ukraina/120995-v-ukrayin-sertifkovano-408-mln-ga-lsv.html

Далі...

Кабмин не собирается отстаивать мораторий на экспорт леса-кругляка

Кабмин не собирается жестко отстаивать перед ЕС сохранение моратория на экспорт леса-кругляка и сознательно подыгрывает иностранной стороне в споре относительно украинского леса. Об этом заявил председатель Комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства, народный депутат Виктор Галасюк, обнародовав соответствующий документ.

"Посмотрите, какой шокирующий документ согласовал первый вице-премьер – министр экономики Степан Кубов, положив его на стол премьеру Владимиру Гройсману. Так цинично нынешние чиновники пытаются в угоду ЕС сдать наш с Олегом Ляшко и единомышленниками мораторий на экспорт леса-кругляка", – написал нардеп на своей странице в Facebook.

Как известно, ЕС инициировал проведение двусторонних консультаций с Украиной относительно моратория на экспорт леса-кругляка, направленных на его отмену.

По словам В.Галасюка, правительство могло бы вообще не делегировать арбитров от Украины для рассмотрения торгового спора по лесe-круглякe с ЕС, как, например, президент США Дональд Трамп уже несколько лет не делегирует арбитров в ВТО, чем фактически блокирует механизм урегулирования споров на самом высоком международном уровне.

Нардеп подчеркнул: в отличие от ЕС, который делегировал 5 арбитров, как это предусмотрено Соглашением об ассоциации с ЕС, украинская сторона определила лишь 4 арбитра от Украины и не имеет никаких вопросов ни к 5 европейским арбитрам, ни к 5 "независимым", которые, кстати, также предложены ЕС. "Предложенные ЕС 10 арбитров покорно согласованы украинской стороной без каких-либо замечаний и предложений", – констатировал он.

Кроме того, председатель комитета отметил, что сами арбитры с украинской стороны выбраны властью в тайном режиме, без консультаций с промышленниками, экспертами и парламентариями: "По крайней мере половина из них вряд ли вообще будут защищать украинскую позицию по мораторию на экспорт леса, потому что много лет живут на европейские гранты или работают в европейских компаниях в Украине. С такими "адвокатами" Украины и "хулители" от ЕС не понадобятся".

"Мы с Олегом Ляшко и командой РПЛ и украинским деревообработчиками и экспертами не дадим компрадорской власти отменить мораторий на экспорт леса! Наоборот, мы его усилим, ведь несколько дней назад Комитет промполитики и предпринимательства согласовал для принятия в целом наш законопроект №9475 "В защиту украинских лесов", который запрещает экспорт дров, под видом которых контрабандой вывозят лес-кругляк вопреки мораторию", – заверил В.Галасюк.

МинПром
https://www.minprom.ua/news/250584.html

Далі...

Эффект бабочки. Почему необходимо охранять редкие виды животных и растений?

Где в Прикамье водились тарантулы, почему под угрозой исчезновения оказались ранее очень распространённые птички - овсянки-ремез и дубровник и почему деятельность человека иногда не только не вредит, а даже помогает некоторым видам?

В Красную книгу нередко попадают виды, которые мы считаем распространёнными и привычными © / Павел Нагорских / АиФ

Многие слышали об «эффекте бабочки». Этот термин означает, что небольшое изменение может повлечь непредсказуемые последствия. Природа – очень сложный организм, и мы до сих пор точно не знаем, как исчезновение одного, даже самого малочисленного вида, может повлиять на экосистему.

Недавно в Прикамье вышло второе издание региональной Красной книги, в которую вошли 144 редких и исчезающих вида. Её редактор, завкафедрой зоологии позвоночных и экологии ПГНИУ Михаил Бакланов, рассказал, почему в регионе осталось мало осетровых рыб, как на численность одного из видов птиц в крае влияют китайцы и всегда ли деятельность человека оказывает негативное воздействие на окружающую среду.

Рыбы в ловушке

Марина Медведева, «АиФ-Прикамье»: Есть ли животные или растения, которые уже исчезли с территории Пермского края?

Михаил Бакланов: Да, есть целый список, и мы включили их в приложение к Красной книге. Сейчас исчезнувшими считаются 12 видов. Большая часть из них – это рыбы, которые заходили в Каму из Каспийского моря. Когда построили целый каскад плотин на Волге и Каме, некоторые осетровые потеряли до 90 % нерестилищ. Это привело к тому, что их численность сократилась до критической. Похожие процессы идут и в мировом масштабе.

Редкие виды животных обычно могут жить только в определённых условиях. Когда условия меняются, то они начинают исчезать, уступать место другим, более приспособленным. Это нормальный эволюционный процесс, который всегда происходит в живой природе. Однако из-за того, что человек стал активно влиять на окружающую среду, эти изменения теперь происходят быстрее. Нужно стараться сохранить биоразнообразие, чтобы не нанести непоправимый вред окружающей среде.

Куда уполз тарантул?

– Человек загрязняет природу промышленными и бытовыми отходами, что ей на пользу не идёт. А может ли хозяйственная деятельность хотя бы не наносить вред?

Досье

Михаил Бакланов, родился 20 марта 1975 г. в с. Мысы Краснокамского района. Окончил биологический факультет ПГУ по специальности «Ихтиолог». Завкафедрой зоологии позвоночных и экологии, кандидат биологических наук, доцент. Автор более 100 научных статей. Лауреат премии Пермского края им. В.Н. Прокошева (2003 г.), победитель грантового конкурса Президента РФ для государственной поддержки молодых российских учёных (2007 г.).

– Иногда она даже помогает некоторым растениям и животным существовать. Некоторые виды, находящиеся под охраной, являются частью сообществ, которые сформировала и поддерживала хозяйственная деятельность человека. Например, в Красную книгу края занесён тарантул. Для его обитания нужно, чтобы рядом не было густой растительности. И раньше в Прикамье было немало лугов, где местные жители косили траву, пасли коз, овец, коров. Животные копытами проделывали углубления в земле, которые тарантул использовал как норки. Раньше этого паука можно было встретить даже в окрестностях Перми, а сейчас он может жить только в окрестностях Кунгура, да и то это большой вопрос. В последние годы мы его не находим, так что он, возможно, исчез с территории края.

Со времён перестройки наблюдаем процесс зарастания лугов и полей – их место занимают леса. В результате меняется экосистема, что негативно влияет на некоторые редкие виды и в первую очередь на растения. Но так как они определяют облик территории, то с некоторым отставанием эти процессы начинают влиять и на животных.

Прежде в Прикамье было немало лугов, где местные жители косили траву, пасли коз, овец, коров. Животные копытами проделывали углубления в земле, которые тарантул использовал как норки.

– Тарантул – паук ядовитый. Может, не так уж плохо, что он исчез?

Из Красной книги Пермского края исключили 10 видов

– Каждый вид уникален, он возникал в ходе эволюции, и его потеря всегда невосполнима. Кроме того, мы не владеем всей информацией о значении того или иного вида для экосистемы. У него могут быть какие-то особенности, о которых мы не знаем. Считаю, что если мы принимаем решения, которые сужают возможность для выбора, то может случиться так, что выбора вообще не останется. Когда исчезает один вид, его место занимают другие, которые тоже рискуют стать редкими. А уничтожить даже многочисленный вид вполне возможно: как это произошло в Америке со странствующим голубем, стаи которого когда-то заполняли всё небо во время перелётов. Сейчас в такой же опасности находятся и ранее широко распространённые в Прикамье овсянки: ремез и дубровник. Все бьют тревогу и думают, как их спасти. Дело в том, что зимуют они в Китае, где очень любят блюда из таких маленьких птичек. Правда, сейчас китайцы подключились к сохранению этих видов птиц. Они штрафуют рестораны, где подают блюда из них, и даже покупателей, которые их заказывают. Негативное воздействие на птиц, возможно, оказывает и применение гербицидов в сельском хозяйстве.

Вернуть в природу

– Если животное или растение попало в Красную книгу, то это означает, что вид в серьёзной опасности?

Полосатая зима. Как обитатели пермского зоопарка живут в холода

– Да, в Красную книгу заносятся только виды, которым угрожает исчезновение. Большинство из них имеют низкую численность или очень локальное распространение. Попадание в перечень «краснокнижных» видов означает, что сам вид и место его обитания подлежат обязательной охране. Любая хозяйственная деятельность человека, которая может оказать серьёзное воздействие на природную среду, в России должна проходить экологическую экспертизу. Она призвана доказать, что планируемые работы не затронут места обитания редких видов. Красная книга привлекает внимание общественности к теме охраны природы. На виды, которые в неё попадают, начинают обращать пристальное внимание и целенаправленно изучать. Таким образом, попадание в перечень редких и исчезающих – очень хорошо для сохранения вида.

– Как и кто работает над составлением книги, и как её пополняют?

– Краевая Красная книга существует не так давно – первое издание вышло в 2008 г., а до этого полноценной книги в регионе не было. В 2006 г. вышла Красная книга Среднего Урала (в неё включили виды, обитающие в Пермском крае и Свердловской области), но юридической силы она не имела. Поэтому как полноценную Красную книгу её не рассматривают.  

Последние 10 лет над книгой работают 20 авторов из ПГНИУ, ПГГПУ и заповедников края. Именно эти специалисты и составили перечень на основе своих исследований. В бюджет края заложены деньги на эту работу, и поэтому у нас есть возможность каждый год вести мониторинг. После включения в Красную книгу за видами начинают наблюдать. Численность исчезающих видов учёные контролируют каждый год, находящихся под угрозой исчезновения – раз в два года, уязвимых (редких) – раз в три года. Также идёт работа по восполнению ряда видов. Например, в Ботаническом саду ПГНИУ проращивают семена редких растений, а потом высаживают их там, где они растут в природе.

http://www.perm.aif.ru/society/details/effekt_babochki_pochemu_neobhodimo_ohranyat_redkie_vidy_zhivotnyh_i_rasteniy

Далі...

Ліси Черкащини вражають: із висоти пташиного польоту зафіксували плямистих оленів (ВІДЕО)

Вражаюче відео зафільмували лісівники Черкащини за допомогою квадрокоптера у лісах Черкащини.

Про це інформує Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Практично всі олені народжуються з плямами, але з часом забарвлення шерсті стає однотонним. Виняток з цього правила є плямистий олень. Ці тварини залишаються плямистими все життя. Взимку їх можна зустріти в лісах, на лісистих схилах, де сніговий покрив невеликий і тримається не довго.

Вражаюче відео зафільмували лісівники Черкащини за допомогою квадрокоптера у лісах Черкащини. Пропонуємо до перегляду неймовірні моменти життя оленів плямистих у дикій природі з висоти пташиного польоту.

http://zmi.ck.ua/oblast/lsi-cherkaschini-vrajayut-z-visoti-ptashinogo-polotu-zafksuvali-olenv-vdeo.html

Далі...

Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців, - Володимир БОНДАР

Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР.

УК Володимире Нальковичу, 1 січня 2019 року набрав чинності закон № 5495 про введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Посилено відповідальність за незаконну рубку. Так, згідно з документом, обсяги споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не мають перевищувати 25 мільйонів кубометрів на рік. Це мале чи велике число? Як, на ваш погляд, можна контролювати такі обсяги?

— У нас немає планів, які доводимо до наших лісогосподарських підприємств. Заготівля відбувається згідно з лісовпорядкуванням, з огляду на вік та стан дерев. Так ми визначаємо, яку деревину має бути заготовлено, а яка ще може стояти на корені.

Матеріали щодо лісовпорядкування визначаються в середньому раз на десять років. І це, по суті, основний план для лісопідприємства, як воно працюватиме у цей період. Кожне дерево обліковують і визначають, що вирубуватимуть, а що ні.

На підприємствах Держлісагентства заготовляють 16 мільйонів кубометрів деревини. Це дані щодо підпорядкованих відомству лісів, яких 73%. А ще є комунальні, військові ліси тощо. З ними показник заготівлі становитиме понад 20 мільйонів кубометрів на рік.

25 мільйонів кубів — чи це багато? Скажу, що ні, особливо враховуючи, що в Україні триває інтенсивне старіння лісів. Чимало з них насаджено в повоєнний період, і нині вони досягають віку стиглості. Тож, безперечно, в таких лісах маємо заготовляти деревину, де це дозволено, та висаджувати нові ліси. Так обсяги заготівлі збільшуватимуться.

УК Яке ваше ставлення до цього закону? Чи будуть масовими судові справи і вироки кримінального характеру, коли за контрабанду лісу винних саджатимуть до в'язниці на кілька років? Чи поліпшить це лісову справу і чи врятує наші ліси від масового вирубування?

— Хотілося б, щоб у цьому контексті людей не ув’язнювали, а проводили превентивні заходи: потрібна робота правоохоронних органів на запобігання таким порушенням законодавства. Проте нам необхідно координувати роботу із силовими структурами.

Маємо понад 250 мобільних бригад, які. на мою думку, здебільшого ефективно справляються із завданням недопущення правопорушень у наших лісах.

Але є проблеми. Приміром, на сході та півдні України лісові масиви неоднорідні, розкидані на великій відстані один від одного. Звісно, обійти їх чи ефективно охороняти майже неможливо.
Ще й держава до кінця минулого року не фінансувала цю роботу. Тому вимагати від однієї людини ефективної праці, яка повинна обходити величезні території і має великий обсяг роботи, напевно, складно.

Є також випадки незаконного вирубування дерев у лісосмугах, які не мають визначеного власника. Щоправда, у Верховній Раді перебуває відповідний законопроект, який дасть змогу розв’язати цю проблему. А вона справді масштабна, тому що висадити і виростити лісосмугу — це кропітка праця.

УК Тобто особисто ви за м’яке покарання навіть злісних порушників?

— Ні, ми за жорстке покарання. Але лісопорушник нині — це не просто пересічна людина. Він серйозно технічно оснащений, і протистояти йому непросто. І в 2018-му, і в попередні
роки траплялися випадки, коли порушники зі зброєю в руках відстрілювалися від наших співробітників, які спіймали їх на гарячому. Роботу на запобігання таким випадкам треба проводити серйозно разом із правоохоронними органами.

Безперечно, покарання має бути відповідним до правопорушення.

УК За перші півмісяця 2019 року немає яскравих прикладів правопорушень, коли було відкрито саме кримінальні справи?

— Ні, ще немає. Нині в лісах чимало снігу, тож лісокрадіям там складніше діяти. Гадаю, вони чекатимуть на кращі погодні умови. Проте саме в цей час правопорушники проводять розвідку для подальшої роботи, адже це організовані групи.

УК А хто вони зазвичай?

— Це місцеві жителі. І сировину вони реалізують на напівлегальних або й нелегальних пилорамах. Такі незаконні підприємства приймають крадену деревину без документів. Перевірити їхню діяльність у межах чинного законодавства складно. Приміром, правоохоронним органам донедавна було заборонено перевіряти такі пилорами без відповідного відкриття кримінальної справи. Однак, гадаю, якби у фіскальних та силових органів було велике бажання, цю роботу можна було б серйозно організувати. І ми в такий спосіб припинили б або істотно зменшили незаконний обіг деревини.

УК  Народні депутати підтримали в правках до законопроекту наполягання Президента України щодо дозволу вивезення за кордон деревини паливної. Як вважаєте, це правильно? Адже під цим приводом вирубування лісів триватиме, і яка різниця, що вивозити — деревину паливну чи ліс-кругляк?

— Ми вже півроку жодних лісоматеріалів не експортуємо. А різниця лише в ціні. Якщо ділова деревина має одну вартість, то паливна — іншу. У нас мораторій на вивезення ділової деревини.

Чому півроку не експортуємо дров’яну деревину? На Укрзалізниці чинна конвенція щодо обмеження перевезення лісових вантажів. Оскільки цей документ не скасовано, ми не можемо експортувати ту сировину, яку дозволено вивозити. За цей час Держлісагентство перейшло на нові європейські стандарти класифікації деревини. Нині ми можемо уникнути подвійних тлумачень. Адже раніше в Україні діяли одні стандарти, а в Європі — інші. Ми замитнювали лісоматеріали за своїми нормами, європейці розмитнювали за власними. У зв’язку з цим виникали непорозуміння. Проте тепер буде все інакше: роботу в цьому напрямі впорядкуємо.

УК  Що втратили Україна і Держлісагентство в так звану п'ятирічку заповідної анархії, коли у Мінприроди відібрали його територіальні органи? Ми знаємо, що нових заповідників (й інших форм — заказників, природних парків тощо) в цей період у системі Мінприроди майже не створювали. А чи створювали їх за ті п’ять років у вашій системі? Чи багато територій ми безповоротно втратили (зокрема лісових), коли була ця анархія і потенційно заповідні землі часто передавали приватним особам?

— У системі Держлісагентства в цей період лісові землі в приватні руки не роздавали. Цього не можна робити відповідно до чинного законодавства, за винятком лісів у межах фермерських господарств. Тому в нас майже немає приватних лісів. Лісові землі можуть вилучати лише через відповідне рішення Кабінету Міністрів. І в приватні руки, як власність, їх не передають.

УК  Корупція на вищих та середніх щаблях влади — велика проблема в Україні. Як ваше відомство бореться з такими негативними проявами? Які головні види правопорушень?

— У нас є уповноважені спеціалісти, які працюють над цим питанням. На рівні нашої інституції та окремих підприємств проводимо профілактичні заходи щодо запобігання проявам корупції.

Найпоширеніше правопорушення, яке фіксуємо, — коли близькі родичі перебувають у прямому підпорядкуванні керівників різних напрямів.

Цього, особливо в сільській місцевості, досить складно уникнути, адже там роботи мало. Проте є династії в лісовій галузі, коли людина стає керівником, а його рідні працюють у лісгоспі. Такі питання справді треба вирішувати, проте це нелегко.

УК  Як триває набір на посади лісників та єгерів? Чи йде молодь на таку роботу і чи отримують фахівці високу зарплату?

— У нас, як на мене, досить високі заробітні плати, особливо в тих регіонах, де триває серйозна робота з використання лісових ресурсів. Це так звані ресурсні області. Молодь до нас приходить.

Середня зарплата в галузі становить понад 9 тисяч гривень. Утім, є зарплати від 15 до 20 тисяч гривень на місяць — приміром, у трактористів, операторів маніпуляторів. Є нересурсні лісгоспи (на півдні та сході країни), де мало лісів, тож і зарплати відповідно невисокі.
Проте є проблема від’їзду фахівців лісової галузі за кордон, де, працюючи за фахом, вони отримують істотно вищу, ніж в Україні, платню. Такий тренд для прикордонних регіонів уже досить стійкий, і він лише посилюватиметься.

УК  Які завдання щодо діяльності Держлісагентства визначено на 2019 рік?

— Одне з важливих питань, яким ми займатимемося цього року, — національна інвентаризація лісового фонду. Ми повинні чітко знати, які лісові масиви маємо, як росте ліс на кожній окремій ділянці тощо.

Цього року ставимо собі завдання робити все для ухвалення законопроекту про ринок деревини, і щоб там було серйозно прописано всі аспекти реалізації цих товарів усередині країни.

Наступний напрям — введення нових санітарних правил. Торік ми ретельно працювали над цим питанням, 2019-го продовжимо цю роботу. Це надає нам можливість заготовляти ліс в умовах наявності різних шкідників і хвороб, враховуючи також кліматичні зміни, які відбуваються в Україні останнім часом.

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур'єр»

Урядовий кур'єр, вівторок, 22 січня 2019 року, № 12 (6376), стор. 5
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volodimir-bondar-mi-vedemo-zapeklu-borotbu-z-porus/

Далі...

Лесоцид ва Украіне-выйшла новая кніга Уладзіміра Барэйка

Кіеўскі эколага-культурны цэнтр выпусціў новую кнігу Уладзіміра Барэйка «Лесоцид ва Ўкраіне», 2018, К., 144 стар.

Электронны варыянт кнігі тут:

http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2019/01/lesotrud.pdf

У кнізе распавядаецца пра знішчэнне Гослесагенством Украіны лесу ў Украіне, негатыўным уплыве высечак на аб'екты прыродна-запаведнага фонду, дзікую прыроду, біяразнастайнасць. Даюцца прапановы па абароне лесу.

змест

I. Забойства лесу Гослесагенством Украіны. . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Колькі лесу высечана ва Ўкраіне за апошнія 15 гадоў? Хто вінаваты і што рабіць?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Неабходна тэрмінова спыніць лесоцид ў Украінскіх Карпатах
. . . .

II. Масавыя парушэнні закона пры арганізацыі высечак. . . . . . . . .
- Парушэнні закона пры арганізацыі санітарных высечак і расчысткі лесу ад захламленасці ў аб'ектах ПЗФ
. . . . . . . . . . . . . . . .
- Лясгасы дэзінфармуюць пра адсутнасць чырванакніжных відаў у месцах высечак ў аб'ектах ПЗФ
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- лесопатолог бяруць хабару і забяспечваюць леснікоў ліпавымі дазволамі на камерцыйную рубку здаровых дрэваў пад выглядам «санітарных» высечак
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- У Чаркаскай лясах завяліся дзіўныя караеды, якія пажыраюць лес квадратамі і прастакутнікамі
. . . . . . . . . . . . .
- Кіеўскія караеды авалодалі не толькі геаметрыяй, але яшчэ і юрыспрудэнцыяй
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Лясгасы падманваюць нас і дзяржава, вылучаючы самі сабе лес пад рубкі
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Як і колькі лясныя бароны нажываюцца на рубках лесу
. . . . . . .

III. Шкоду высечак для лесу і біяразнастайнасці. . . . . . . . . . . . . . . .
- Бескарыснасць санітарных высечак як метаду барацьбы з шкоднікамі лесу
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Усе санітарныя рубкі неабходна забараніць
. . . . . . . . . . . . . . .
- Лесовосстановительные рубкі як прыклад фарысейства і знішчэнне біяразнастайнасці
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Лячыць лес ад караедаў пры дапамозе суцэльных высечак - усё роўна, што лячыць галаўны боль пры дапамозе гільяціны
. . . . . . . . . . . .
- Парадак выдалення дрэў, кустоў, газонаў і кветнікаў у населеных пунктах і Правілы ўтрымання зялёных насаджэнняў у населеных пунктах Украіны парушаюць ўкраінскае і міжнароднае экалагічнае заканадаўства
. . . . . . . . . . . . . . . . . .

IV. Выратуем запаведныя аб'екты і рэдкія віды флоры і фауны ад высечак
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Колькі лесу сячэцца у прыродна-запаведным фондзе Украіны
. . . .
- Рубкі ў пралесовых заказніках Украінскіх Карпат. смяротная пагроза
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Рубкі знішчаюць заказнікі Кіеўшчыны
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Аналіз стану аховы векавых дрэў Кіеўскай вобласці, якія з'яўляюцца батанічнымі помнікамі прыроды
. . . . . . . .
- Лясныя квазі - запаведнікі Украіны нарэшце ператвараюцца ў сапраўдныя запаведнікі. Адмовіўшыся ад высечак, биотехнии і лесакультурнага дзейнасці
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Нацыянальныя паркі Украіны спынілі секчы ў запаведных зонах. Вялікая перамога экалагічнай грамадскасці і міністра экалогіі О. Семерак
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- У мэтах барацьбы з караедам трэба не секчы лес, а ствараць запаведнікі
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Навошта патрэбна ў запаведніках падтрымка натуральных прыродных працэсаў і з'яў, захаванне экосистемных узаемасувязяў?
. . . .
- Асабліва ахоўныя лясныя ўчасткі. Аналіз, крытыка, прапановы
. . .
- Як абараніць глушца ці чаму больш за 20 гадоў лясгасы нічога не зрабілі для яго аховы, а потым за адзін год пад націскам эколагаў стварылі 166 ахоўных зон для абароны яго такавішча
. . . . .
- Ахоўныя зоны месцаў пражывання, произростания, размнажэння і зімоўкі рэдкіх відаў флоры і фауны.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Як лясгасы варварску знішчаюць Межреченский рэгіянальны ландшафтны парк
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Лясгасы і паляўнічыя нішчаць унікальны заказнік «Зубровица», адзінае месца пражывання зубра ў Чарнавіцкай вобласці
. .
- У запаведным Ташанском парку лясгас незаконна высек старыя дубы з дупламі
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Адміністрацыя Прэзідэнта Украіны Парашэнка знішчае лес у нацыянальным парку Белазерскі, створаным Прэзідэнтам Юшчанка
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

V. Рубкі лесу - гібель для рэдкіх відаў флоры і фауны. . . . . . .
- Рубкі лесу - смерць для дзікай прыроды і біяразнастайнасці
. . . . .
- Ліквідацыя захламленасці лясоў (збор мёртвай драўніны) - пагроза дзікай прыродзе
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Чым карысная лесе мёртвая драўніна
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Прапаноўваючы секчы сухія дрэвы, Гослесагенство знішчыць каля 20 відаў чырванакніжных жывёл
. . . . . . . . . . . . . . . .
- Метады аховы дзятлаў як эфектыўны спосаб барацьбы з караедамі
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

VI. Як выратаваць ўкраінскі лес
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Як Украіна дакацілася да пагрозы поўнага знішчэння сваіх лясоў?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Барацьба з высечкай лясоў павінна стаць адным з прыярытэтаў экалагічнай палітыкі Украіны
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Дзве ідэалогіі адносіны да лесу
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Радыкальная канцэпцыя па ахове ўкраінскага лесу
. . . . . . . . . .
- аблсавеце і райсаветы Украіны выступілі на абарону запаведных лясоў і забараняюць там рубкі
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- Гослесагенство вядзе Украіну да катастрофы. Аналізуем дзяржстатыстыкі высечак лесу

Прэс-служба КЭКЦ

http://ecoethics.ru/lesotsid-v-ukraine-vyishla-novaya-kniga-vladimira-boreyko/#more-16951

Далі...

Будет ли толк от новой космической фантазии - орбитального "государева ока"?

Главный российский космонавт-мечтатель - глава корпорации Роскосмос Д.О.Рогозин рассказал журналистам о своих планах по созданию системы спутников дистанционного зондирования Земли "Государево око", которая, по его словам, "позволит мониторить динамику изменения всех процессов на планете". Не обошлось без традиционных сказок - например, что "мы можем сегодня через космические снимки очень высокого разрешения до метра и даже меньше метра видеть динамику изменения любых процессов на Земле. Например, пожары. Сквозь сильную задымленность мы можем выводить на площади 25 кв. м пожарную авиацию". Но в целом по его объяснениям можно предположить, что это самое "Государево око" будет представлять собой группировку из существующих и перспективных российских спутников Канопус-В, Ресурс-П и Ресурс-ПМ (последние - с пространственным разрешением около 0,4 м, существуют пока только в проекте). Примеры сообщений по этой теме по этой теме:

Рогозин анонсировал появление на орбите «Государева ока»

"Роскосмос" предложил создать систему спутников "Государево око"


Иллюстрация к сказке М.Е.Салтыкова-Щедрина
"Недреманное око"


Реалистична ли эта затея, и если да, то будет ли от нее толк, если ее получится исполнить?

Затея вполне реалистична. В спутниках дистанционного зондирования Земли со спектрозональными оптическими сенсорами метрового пространственного разрешения уже давно нет ничего диковинного - подобные программы сейчас реализуют даже те страны, которые ранее не особенно блистали в космической отрасли. Вот совсем свежий пример: 15 января 2019 года аргентинская компания Satellogic обнародовала свою программу запуска девяноста микроспутников дистанционного зондирования Земли, с пространственным разрешением съемки как раз около метра, уже в самое ближайшее время - первые тринадцать спутников должны быть запущены в сентябре-октябре текущего года. Запуск будет производиться на китайской ракете, сборка самих спутников происходит на заводе в Уругвае. Ссылка:

Satellogic selects China Great Wall to launch satellite constellation


Нет ничего необычного уже и в массовой съемке Земли с более высоким пространственным разрешением. Компания Planet, обладая в настоящее время уже более чем 175 работающими спутниками (их количество постоянно увеличивается), способна снимать Землю с частостой до двух раз в день с пространственным разрешением 72 сантиметра. Это пока сугубо коммерческие и весьма дорогие снимки - но конкуренция в области дистанционного зондирования Земли весьма велика, и неизбежно рано или поздно собьет цену на такую продукцию. Космические снимки с разрешением 0,3 - 0,6 метра тоже уже не являются музейной редкостью - хотя обычно они представляют собой недешевые коммерческие продукты, многие архивные, часто даже не очень старые, снимки такого разрешения можно увидеть в программах Google Earth, Яндекс карты и тому подобных.

Так что в принципе создать такую группировку, о которой говорит Рогозин, вполне возможно - это вопрос лишь денег, времени, науки и технологической культуры. "Выводить по космоснимкам авиацию на лесные пожары площадью 25 квадратных метров", "пересчитывать из космоса все деревья страны" - это пока утопия, но создать группировку спутников дистанционного зондирования Земли, позволяющую регулярно снимать всю страну с разрешением 1 метр или даже 0,4 метра - технически вполне возможно.


Более сложный вопрос - будет ли толк от создания такой системы, если все остальное останется как есть.

Космические снимки давно и широко используются во всех отраслях народного хозяйства, связанных с использованием природных территорий, в том числе в лесом, сельском хозяйстве, прогнозировании и мониторинге чрезвычайных ситуаций, и т.д. В российском лесном хозяйстве они используются главным образом для трех целей: различных лесоучетных работ (лесоустройства, государственной инвентаризации лесов, кадастрового учета), контроля за лесопользованием (дистанционного мониторинга рубок, лесовосстановления, создания инфраструктуры и др.), и мониторинга различных бедствий (пожаров, повреждения лесов вредителями, болезнями, ветром и т.д.). Большинство этих работ в российском лесном хозяйстве выполняется преимущественно государственными организациями - Рослесинфоргом, Авиалесоохраной, Рослесозащитой и другими, у которых есть доступ к космоснимкам, получаемым с российских спутников дистанционного зондирования Земли, причем доступ бесплатный.

А вот результаты опроса, проведенного на Лесном форуме в конце декабря 2018 года - это был короткий опрос в предновогоднее время, поэтому в нем поучаствовало не так уж много людей (191 человек); тем не менее, это вполне достатчная выборка, чтобы в первом приближении судить о ситуации с использованием космоснимков в российском лесном хозяйстве:



Какие оптические космоснимки вы регулярно используете в своей связанной с лесом работе?

Что мы тут видим? Судя по результатам опроса, совсем не пользуется космическими снимками лишь малая часть участников - 9%. Можно с уверенностью утверждать, что космоснимки - в целом вполне знакомый и понятный профессиональному лесному сообществу и людям, интересующимся лесами (а именно они составляют основную часть аудитории Лесного форума Гринпис), источник информации о лесах. Но самым главным источником космоснимков для нашей лесной аудитории пока являются общедоступные картографические и навигационные сервисы - Google Earth (единственный источник спутниковых данных, которым регулярно пользуется больше половины опрошенных) и карты Яндекс. Это в основном мозаики снимков с зарубежных космических аппаратов различного возраста и пространственого разрешения.

Из оригинальных источников спутниковых данных главными являются Sentinel 2 и Landsat (их регулярно используют в своей лесной работе 41 и 26 процентов опрошенных соответственно). А вот отечественные спутники Канопус-В и Ресурс-П, хотя и обладают более высоким пространственным разрешением и теоретически годятся для решения гораздо большего количества задач, связанных с лесами, используются гораздо реже - 8 и 5 процентов соответственно. И если разницу между Ландсатом, Канопусом-В и Ресурсом-П еще можно было бы объяснить привычностью Ландсата как "дедушки ДЗЗ", то разницу с Сентинелем таким образом объяснить невозможно. Первый спутник Ресурс-П запущен 25 июня 2013 года, первый спутник Канопус-В - 22 июля 2012 года, а первый спутник Sentinel 2 - 23 июня 2015 года, то есть из этих спутников Сентинель - самый молодой и непривычный.


Получается, что космоснимки Sentinel 2, имеющие относительно низкое пространственное разрешение (10 и 20 метров) и потому пригодные для решения ограниченного круга задач в области лесного хозяйства, за три с небольшим года стали постоянным источником информации для лесах для очень большой доли специалистов (почти половины от тех, кто хоть какие-нибудь снимки в своей работе использует). А космоснимки Канопус-В и Ресурс-П за вдвое больший срок, несмотря на более высокое пространственное разрешение (0,7, 2 и 10 метров) и потому пригодные для решения значительно более широкого круга задач в области лесного хозяйства - таким широко используемым источником информации о лесах пока не стали.

В чем же причина? Основная причина, очевидно, в том, что хотя все эти космоснимки некоммерческие (государства, вложившиеся в них, не собирают деньги с пользователей за их использование) - но некоммерческие по-разному. Landsat и Sentinel представляют собой общедоступные некоммерческие космоснимки, и любой человек без каких-либо ограничений в любой момент времени может воспользоваться как самыми свежими, так и архивными снимками этих спутников. А вот снимки спутников Канопус-В и Ресурс-П - некоммерческие, но административно распределяемые: воспользоваться ими бесплатно могут только те, кому положено - главным образом государственные органы и организации. Теоретически эти снимки можно купить - но и это непросто, и обычно им есть более простые, дешевые или даже бесплатные альтернативы.

Поэтому общедоступные снимки Landsat и Sentinel используют все, кому они зачем-нибудь нужны, для решения чрезвычайно широкого круга задач - научных, образовательных, производственных, природоохранных, да и просто для утоления любопытства; благодаря этому постоянно накапливается масса идей, методов, технологий их использования, постоянно растет число людей и организаций, использующих эти снимки. А некоммерческие, но при этом административно распределяемые и потому доступные лишь узкому кругу лиц и организаций космоснимки спутников Ресурс П и Канопус В, используются лишь этим узким кругом лиц и организаций для решения столь же узкого круга задач, главным образом связанных с контролем и надзором за кем-нибудь или чем-нибудь. При таом использовании накопление идей, методов и технологий использоваия этих снимков не происходит, или происходит очень медленно - в результате снимки остаются мало востребованными или даже вовсе ненужными для большинства отраслевых специалистов.

Если этот же подход (условно говоря - "государево око - только для государевых людей") сохранится и при развитии новой системы, о которой говорит Рогозин - то данные этой системы, скорее всего, останутся мало востребованными. В таком случае технологии обработки получаемой этой системой данных, и способы их применения для решения различных практических задач, связанных с дистанционным зондированием Земли, тоже будут развиваться медленно, и в конце концов безнадежно отстанут от зарубежных аналогов (даже если не считать, что они уже безнадежно отстали). И тогда силы и средства, потраченные на создание этого самого "государева ока", в основном окажутся затраченными впустую.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23108

Далі...

За вбиство зубра – в тюрму!

Пильність місцевої жительки допомогла правоохоронцям затримати трьох громадян, які вбили занесеного в Червону книгу зубра-самця та ділили між собою тушку...

Трагедія сталася 13 листопада 2018 р., коли в другій половині дня жителька м. Бреста зупинилася автівкою в безлюдному місці, побачивши, як зграя собак переганяє через автотрасу великого зубра. Потім почула постріли в лісі і – зателефонувала в поліцію.

Як розповів колегам із газети «Вечерний Брест» слідчий із особливо важливих справ Брестського міжрайонного відділу Слідчого комітету Республіки Білорусь Аляксандр Пєтросюк, у двох затриманих були зареєстровані рушниці марки «Иж» та членські квитки мисливців.

Вбивство звіра відбулося в лісовому масиві Петровицького лісництва біля с. Івахновічі Брестського р-ну.

«Браконьєри не мали відстрільних документів на зубра в організували облаву в радіосі 50 км від заповідної зони Національного парку, що означає: право на зубра належало адміністрації парку», – зазначається.

Спочатку порушники говорили, ніби гігантський зубр сам на них пішов в атаку, і вони були змушені захищатися. Але розслідування чітко встановили, що двоє місцевих селян свідомо взяли червонокнижну особину на мушку. А коли вбили, то на допомогу розібрати тушку підіспів третій співучасник...

Тож браконьєрам загрожує до 6 років позбавлення волі, а їхньому спільникові – 4 роки в колонії. До того, як було повіністю відшкодовані завдані природі збитки, троє подільників парилися в СІЗО, а віднедавна перебувають під домашнім арештом.

У сусідньому Бресті мало хто сумнівається, що за вбивство зубра їх відправлять за грати не на один рік.

Щодо волинських зубрів, яких залишилося дуже мало, то інформації про факти незаконного полювання на них наразі немає. Лише торік був скандал із адміністрацією Національного парку «Цуманська пуща», яка забрала тушку мертвої тварини на виготовлення опудала...

Світлана КОМА.
На фото газети «Вечерний Брест»: один із убивць зубра біля своєї жертви.

http://volga.lutsk.ua/view/24446/

Далі...

Що рік прийдешній нам готує? Про важливі новини для промисловців і захисників довкілля – від Франца Федоровича

За контрабанду деревини можна сісти за грати
Прийнятий Закон №2531-VIII посилює відповідальність за незаконну вирубку лісу із подальшим експортом поза митним контролем. Він уже набув чинності в Україні та передбачає адміністративний штраф за незаконну вирубку, пошкодження та знищення лісокультур і молодняка лісу для громадян від 255 до 510 грн, а для посадових осіб – від 1275 до 2550 грн. За повторне порушення штраф збільшується удвічі. Втім, як на мене, розмір штрафу мав би відповідати вартості вирубаного чи пошкодженого лісу в зазначеній кратності.

За контрабанду ж деревини цінних та рідких порід у будь-якій стадії обробки передбачене позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. За повторне порушення, попередню змову чи значні збитки позбавлятимуть волі на 5-10 років. Такі ж дії, скоєні організованою групою чи в особливо великих розмірах, каратимуться 10-12 роками позбавлення волі. Для Буковини це важлива новація, якщо її вживатимуть без огляду на чини й посади. Та, як відомо, в Україні закони існують, та їх, на жаль, ніхто не дотримується – ні громадяни, ні чиновники, ні, тим паче, можновладці.

Колективна власність на землю упорядкована
Набув сили Закон «Про колективну власність на землю», який вирішує проблеми землекористування у масивах земель сільгосппризначення та запобігання рейдерству. Зокрема, розширені повноваження органів місцевого самоврядування з земельних питань, врегульована передача земель ліквідованих колгоспів у комунальну власність. Передбачене завершення процесу розпаювання до 2025 року сільгоспугідь і передавання земель не сільськогосподарського призначення до комунальної власності. Визначені, нарешті,як землі сільгосппризначення й лісосмуги, врегульована також їхня передача в оренду. Право орендувати польові дороги надається усім орендаторам земельних масивів, на яких розташовані відповідні дороги. Передбачена можливість обміну земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих у масивах земель сільгосппризначення, на рівноцінні ділянки приватної власності в тому ж масиві.

Перевірки бізнесу повертаються
2018-го завершився мораторій на перевірки бізнесу, запроваджений Верховною Радою в серпні 2014 року.2019-го державна регуляторна служба разом з фіскалами відновлює планову діяльність:протягом року передбачається провести понад 100 тис. перевірок.

Маркуватимуть по-новому й штрафуватимуть за брехню на упаковці
Набирає чинності новий закон про маркування харчових продуктів. Передбачається запровадження штрафів за надання недостовірної інформації на упаковці. Виробники повинні зазначати на упаковках інформацію про харчові домішки, допоміжні речовини для переробки та інші речовини чи продукти, які можуть спричиняти алергію. На упаковці має бути зазначений вміст рафінованої олії або жирів рослинного походження. Тим, хто проігнорує ці вимоги, «світить» штраф у розмірі 10-15 неоподатковуваних мінімумів (170-255 грн). Знову ж таки, варто було б пов’язати розмір штрафу із обсягом випущеної з порушенням продукції.

Забруднювати повітря парниковими газами обійдеться дорожче
Ставка екологічного податку на викиди парникових газів зростає у 24,4 разу. Тепер за кожну тонну шкідливих газів, які компанія «викидає» у повітря, доведеться сплатити 10 гривень (раніше платили 41копійку).А до 2022 року ставка податку за викиди вуглекислого газу в Україні має зрости до 25 грн/т.

Будувати сонячні та вітрові електростанції буде дешевше
Як з’ясувалося вже після ухвалення закону, депутати звільнили ним від ПДВ не лише електромобілі, але й обладнання, що використовується для будівництва сонячних та вітрових електростанцій: трансформатори, котушки індуктивності, фотогальванічні елементи та вітроенергетичні електрогенераторні установки.

Дорожчає користування державними надрами
Від 1 січня зросли ставки податку за користування надрами: для видобувачів нафти – на 2% та залізної руди– на 0,8%. Зрослай рентна плата за користування лісовими ресурсами – на 5%.

20.01.2019, 19:43

Джерело: http://versii.cv.ua/aktsenti/shho-rik-pryjdeshnij-nam-gotuye-pro-vazhlyvi-novyny-dlya-promyslovtsiv-zahysnykiv-dovkillya-vid-ekonomichnogo-oglyadacha-versij-frantsa-fedorovycha/48356.html

http://buknews.com.ua/page/shcho-rik-pryideshnii-nam-hotuie-pro-vaglyvi-novyny-dlia-promyslovtsiv-i-zakhysnykiv-dovkillia-vid-frantsa-fedorovycha.html

Далі...

Апокалиптический прогноз. Ученые рассказали, что принесет Украине глобальное потепление

Из-за таяния ледников уровень Мирового океана может подняться на 82 см, в результате чего такие города, как Херсон и Одесса, уйдут под воду менее чем через 100 лет, считают ученые

Об этом говорится в сюжете телеканала ТСН.

Специалисты отмечают, что таким образом море выгонит из своих домов как минимум 75 тыс. украинцев и уничтожит 200 тыс. гектаров земли. Как показано на интерактивной карте, под воду уйдут 34 города и 62 села.

«Экстремальных ситуаций становится больше. Каждый из нас это почувствовал, даже на территории Украины. Когда и дождей становится больше, и экстремальных засух в тот же день», — объясняют эксперты.

Экологи неоднократно отмечали, что если человечество не сумеет остановить загрязнение атмосферы парниковыми газами и предотвратить повышение глобальной температуры на 2 градуса Цельсия, то крупнейшие города мира могут уйти под воду.

При этом экологическая ситуация на Украине и без глобального потепления ухудшается с каждым годом. Учащаются наводнения и паводки, исчезают редкие виды растений и животных, меняется климат, происходит неконтролируемая вырубка деревьев.

Бывший депутат Верховной Рады академик Виталий Журавский утверждал, что уже уничтожено свыше 30% украинских лесов. И если ситуация не изменится, в ближайшее время стране не миновать изменения климата и частых степных бурь.

Дата публикации: 19.01.2019 23:10

https://times.com.ua/News/103513/apokalipticheskiy-prognoz-uchenye-rasskazali-chto-prineset-ukraine-globalnoe-poteplenie

Далі...