Алексей Гордеев провёл совещание о мерах по борьбе с незаконной заготовкой и оборотом древесины

В Доме Правительства Российской Федерации состоялось заседание Межведомственной рабочей группы по борьбе с незаконной заготовкой и оборотом древесины под председательством Заместителя Председателя Правительства Алексея Гордеева.

Рабочая группа анализирует всю цепочку лесопользования – от заготовки до поставки древесины потребителям, а также государственный контроль законности происхождения древесины. В совещании приняли участие представители ключевых профильных министерств и ведомств. С основным докладом выступил заместитель Министра природных ресурсов и экологии – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик.

Заместитель Председателя Правительства Российской Федерации Алексей Гордеев напомнил собравшимся, что «ключевыми задачами реализации Плана мероприятий по решению проблем в сфере борьбы с незаконной заготовкой и оборотом древесины являются дальнейшее совершенствование нормативного правового регулирования вопросов противодействия незаконным рубкам и незаконному обороту древесины, а также комплекс организационных мероприятий, направленных на совершенствование информационного обеспечения, межведомственного взаимодействия, повышения квалификации и материально-технического оснащения государственных лесных инспекторов и должностных лиц, осуществляющих контроль за оборотом древесины».

Заместитель Министра природных ресурсов и экологии – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик подчеркнул: «Несмотря на то что объемы незаконной рубки лесов в Российской Федерации составляют менее 1% относительно объемов легальной заготовки древесины, вопрос борьбы с нарушителями лесного законодательства и недопущения вовлечения «серой» древесины в оборот является одним из первоочередных».

Руководитель Рослесхоза в своем докладе отметил, что по итогам 2018 года достигнуто снижение объема незаконных рубок на 38% (до 1 миллиона кубометров), при этом за незаконную рубку лесных насаждений в 2018 году наложено 3,1 тысяча штрафов на сумму 20,7 миллиона рублей, а также проинформировал о выполнении запланированных Планом мероприятий нормативного правового и организационного характера.

Стала видна динамика незаконно необоснованно назначаемых санитарных рубок после вступления в силу норм Федерального закона № 455-ФЗ, который установил принцип «двух ключей»: любой акт лесопатологического обследования в течение 20 дней после опубликования на сайте органов государственной власти, уполномоченных в области лесных отношений, проходит процедуру контроля за достоверностью сведений и обоснованностью мероприятий, содержащихся в акте, и общественный контроль. «За этот период, если есть сомнения в правомерности назначения санитарной рубки, её можно остановить, – сказал Иван Валентик. – Объёмы проведения санитарных рубок снизились в 2017 году на 6 миллионов кубометров, а за три квартала 2018 года на более чем 14 миллионов кубометров. За период действия Закона не согласовано 10,5 тысячи актов обследования, что предотвратило необоснованное проведение санитарных рубок на площади 177 тысяч гектаров или 30% от общей площади назначенных мероприятий. И наши усилия в решении этого вопроса будут продолжены».

Кроме этого было отмечено снижение объемов заготовки древесины гражданами для собственных нужд – с 18,2 миллионов кубометров в 2013 году до 13,9 миллионов кубометров в 2018 году. Это объясняется в том числе и введением системы учета древесины ЛесЕГАИС, которая ужесточила контроль за оборотом древесины и проведением сделок с ней. «Из 14 миллионов заготавливаемой древесины, – уточнил Иван Валентик, – только половина используется для целевых нужд – отопления, строительства и ремонта домов, хозпостроек и так далее, остальные же 7 миллионов кубометров скупаются недобросовестными предпринимателями и далее попадают в «серый» оборот и легализуются через соответствующие документы. Нужен единый прозрачный порядок предоставления льготы для граждан – древесины для собственных нужд. Нужно переходить к выделению льготы в виде товарной продукции. Такой подход прекратит практику скупки леса недобросовестными предпринимателями и зачастую простого обмана людей на селе».

Также Иван Валентик сообщил о разработке проекта федерального закона «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования мер противодействия незаконным рубкам и иным правонарушениям в области лесных отношений», которым предусмотрено разделение понятий «лесной надзор» и «лесная охрана». Лесной надзор предлагается отнести к полномочиям Рослесхоза, Минприроды России в лесах на соответствующих землях. К лесной охране законопроектом отнесена деятельность уполномоченных федеральных и региональных органов исполнительной власти, направленная на предупреждение, выявление и пресечение незаконных рубок и иных нарушений лесного законодательства посредством патрулирования лесов. Законопроект будет направлен на согласование в заинтересованные федеральные органы исполнительной власти в третьей декаде января 2019 года.

Особое внимание в ходе встречи было уделено совершенствованию механизмов контроля за происхождением древесины. Было отмечено, что пилотный проект в Иркутской области, закрепивший требования об учете пунктов приема, хранения, переработки и отгрузки древесины, а также введение защищенного электронного сопроводительного документа на транспортировку древесины и внесение данных о нем в систему ЛесЕГАИС, дал свой позитивный результат. В частности, по итогам 2018 года достигнуто снижение объема незаконных рубок на территории Иркутской области на 56%.

Заместитель Министра природных ресурсов и экологии – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик напомнил, что в промышленной эксплуатации ЛесЕГАИС находится с 1 января 2016 года и обеспечивает сбор, обработку и анализ информации о заготовленной древесине и обороте брёвен, хлыстов и пиломатериалов на территории Российской Федерации. За 2018 год в ЛесЕГАИС внесены сведения о более чем 922 тысячах сделок с древесиной. В системе хранится более 1,9 миллиона деклараций о сделках с древесиной и более 6,9 миллиона правоустанавливающих и отчетных документов. В 2018 году для вывоза из Российской Федерации в ЛесЕГАИС внесены сведения о породе, сортименте и объему 734 тысяч поштучно маркированных бревен дуба, бука и ясеня. В настоящее время в ЛесЕГАИС представлен доступ более 124 тысячам пользователей.
«ЛесЕГАИС, – пояснил Иван Валентик, – стал инструментом для повседневной работы правоохранительных и контролирующих органов. При проверке документов на перемещаемую партию древесины сотрудниками ФТС России, МВД России данные из сопроводительного документа сопоставляются с данными из ЛесЕГАИС. Данные из системы используются сотрудниками налоговых органов при проверке налогоплательщиков, сотрудниками ФССП при поиске и реализации активов юридических лиц и индивидуальных предпринимателей по решениям судов. Так, за нарушения законодательства в сфере оборота древесины в 2018 году органами управления лесами возбуждено 12,6 тысяч административных дел и наложено штрафов на сумму 98,8 милиона рублей.

«Дальнейшее развитие системы ЛесЕГАИС, – считает Иван Валентик, – будет направлено, прежде всего, на совершенствование межведомственного взаимодействия, введение дополнительных инструментов контроля за оборотом древесины, отражение данных дистанционного мониторинга использования лесов. Основной мерой дополнительного контроля должно стать введение защищенного электронного сопроводительного документа на транспортировку древесины и внесение данных о нем в ЛесЕГАИС, что позволит привязать его к собственнику древесины и конкретной лесосеке, обеспечит контроль за перемещением древесины, ее происхождением, фиксацию мест складирования древесины, из которых или в которые перемещается древесина».

Участники совещания отметили, что вопросы противодействия незаконной рубке носят комплексный, межведомственный характер, в связи с чем необходима скоординированная совместная работа всех заинтересованных органов власти.

Также на совещании было предложено проработать вопрос передачи Рослесхозу функций по сбору и обобщению статистической информации об объемах заготовки древесины на землях всех категорий, которая не ведется Росстатом с 2017 года.

По итогам совещания было решено продолжить работу по внесению изменений в законодательство в целях совершенствования борьбы с незаконной заготовкой и оборотом древесины.

http://rosleshoz.gov.ru/news/2019-01-22/алексей_гордеев_провёл_совещание_о_мерах_по_борьбе_с_незаконной_заготовкой_и_оборотом_древесины/n4605

Далі...

Постанова № 869 Ради Міністрів Української РСР від 15 липня 1955 року

Надаю Постанову Ради Міністрів УРСР в оригіналі.

Маю зазначити, що вона є чинною та має юридичну силу стосовно визначення статусу лісів першої категорії (групи) в межах України. Тобто, це є основною підставою для припинення будь-якого посягання всіма підрозділами місцевої влади на самовільне знищення власності народу України. Активісти кожного регіону України можуть посилатися на цей документ для відстоювання права власності Українського народу на землі та ліси.

Четвер, 24 січня 2019 15:29

Віктор Бархоленко

http://www.narodnavolya.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=287

Далі...

В Україні підприємства Держлісагентства у 2018 р. отримали 466,1 млн чистого прибутку

Підприємства Державного агентства лісових ресурсів за підсумками 2018 року отримали 466,1 чистого прибутку, а їхній чистий дохід збільшився на 23% - до 16,8 млрд грн.

Згідно з повідомленням Держлісагентства, на ведення лісового господарства було спрямовано 6,4 млрд грн (із них 6,3 млрд грн - власні кошти агентства), що на 30% більше, ніж у 2017 році.

Підприємства Держлісагентства за підсумками 2018 року заготовили 16,5 млн куб. м деревини, випустили продукції її переробки на 3 млрд 139 млн грн.

Сума сплачених податків та ЄСВ за 2018 рік - 6,2 млрд грн (+24% проти 2017 року).

Загальна площа лісових ділянок України становить майже 10,4 млн га, лісистість України сягає 15,9%. У підпорядкуванні Держлісагентства перебуває 7,6 млн га лісів (73% лісового фонду України).

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/561193.html

Далі...

На засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України було підбито підсумки діяльності лісової галузі за 2018 рік

Сьогодні на засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України було підбито підсумки діяльності лісової галузі за 2018 рік.

Так, у минулому році за результатами господарської діяльності державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству, отримано 16,8 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 3,1 мільярда гривень більше аналогічного періоду минулого року (приріст 23%).


На ведення лісового господарства було спрямовано 6,4 мільярдів грн, що на 1,5 мільярдів більше, ніж за 2017 рік.

Під час колегії повідомили, що 6,3 мільярдів гривень, або 97,3% на ведення лісового господарства спрямовано власних обігових коштів підприємств, 138,3 млн грн або 2,1% коштів, отриманих за рахунок фінансової та іншої допомоги, 37,8 млн грн, або 0,6% підприємствам виділено асигнувань з місцевих бюджетів.

За оперативними даними у 2018 році підприємствами галузі отримано 466,1 млн грн чистого прибутку.

За 2018 рік підприємствами галузі сплачено до бюджету 4,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 906 млн. грн (23%) більше, ніж за 2017 рік.

З них до Державного бюджету сплачено 3,1 млдр грн (65%), до місцевого – 1,7 млдр. грн (35%).

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 39% (1,9 млдр грн), податок на доходи фізичних осіб – 25% (1,2 млдр грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 21 % (1 млдр грн).

Окрім податків, підприємствами галузі за звітній період сплачено 1,4 млдр грн єдиного соціального внеску.

Разом сплачено податків та ЄСВ – 6,2 млрд гривень.

Далі...

К пожару без пилота

Скоро на вооружение МЧС поступит беспилотник с дальностью полета до 300 км. Как сообщили в МЧС, в перспективе новинку смогут использовать для мониторинга лесных пожаров.



— Выйдет дешевле, чем применение самолета или вертолета, — отметили в ведомстве. — Но вместе с тем останется и традиционный мониторинг, при помощи вертолета. Ведь так мы еще имеем возможность в случае чего сразу же приступить и к тушению.

В настоящее время уже проходят приемочные испытания и учения по использованию аппарата.



Вместе с тем в том, что значительная часть лесных пожаров своевременно обнаруживается и ликвидируется, немалая заслуга летчиков-наблюдателей ГААСУ «АВИАЦИЯ», которые фиксируют возгорания на малых площадях. Это позволяет государственной лесной охране и пожарным оперативно реагировать, не допуская распространения огня.

Как сообщил «БЛГ» исполняющий обязанности начальника Центра авиационной охраны лесов ГААСУ «­АВИАЦИЯ» Игорь Змитреня, за время пожароопасного сезона-2018 летчики-наблюдатели ГААСУ «АВИАЦИЯ» обнаружили 88 лесных пожаров, 13 из которых ликвидировала десантно-пожарная служба. Лесная авиация также зафиксировала 26 полевых пожаров и осмотрела 24 действующих пожара на украинской приграничной территории, которые угрожали лесному фонду Республики Беларусь. Налет авиалесоохраны в прошлом пожароопасном сезоне составил 1506 часов 23 минуты.



Кстати

И проследит...

Беспилотные летательные аппараты используются и в Службе охраны лесов США. Осенью минувшего года эта служба в сотрудничестве с NASA запустила беспилотный летательный аппарат Predator B, известный под именем Altair, в полет над лесным пожаром неподалеку от Палм-Спрингс в Калифорнии. 16 часов этот аппарат, облегченный по сравнению с военным вариантом, но обладающий большим размахом крыльев, кружил на высоте 12 км над зоной бедствия площадью 160 км2. Беспилотник передавал на землю фотографии пожара, существенно помог людям в отчаянной битве, унесшей жизни пятерых пожарных. «Пилотируемый самолет должен совершать посадки, ведь пилот устает, — рассказывал тогда журналистам Фрэнк Катлер, руководитель проекта. — А наш аппарат способен без посадки летать целые сутки. Такое непрерывное слежение за масштабными пожарами помогает службе охраны лесов глубже понять физические механизмы, лежащие в основе этого стихийного бедствия».

...и лес посадит

Для восстановления природных ресурсов после прошлогодних лесных пожаров на севере Калифорнии специалисты стартапа из Сиэтла высадили новые деревья с помощью дронов, искусственного интеллекта и биологической инженерии.

Ранее технология по восстановлению лесов нуждалась в пилотах, которые с вертолетов распыляли гербициды. Обычно пилоты летали на высоте 30 метров, что довольно опасно. Ежегодное число аварий в таком случае доходило до 100 в месяц. Разработчики ­стартапа DroneSeed создали систему, состоящую из 25-килограммового дрона, мультиспектральных камер и механизмов для распыления семян. Аппарат научили находить локацию, где погибли деревья. Он может определять растения и их виды, также анализирует, где для деревьев будет наилучшее место, и только потом дрон распыляет семена.

Технология дешевле, безопаснее и не требует наличия профессиональных пилотов, говорят разработчики. Один беспилотник может поднять до 23 л гербицидов. За 1,5 часа работы беспилотник может высадить до 1,2 тыс. семян. Это примерно территория в 0,4 га. После того как батарея разряжается, беспилотник возвращается на базу.
Как сообщают американские СМИ, ­стартап Drone­Seed имеет лицензию Управления по граж­данской авиации США на беспилотные полеты, и уже подписано несколько крупных контрактов на использование этой технологии.

ОХРАНА ЛЕСА

Автор: Евгения ПЕСТУНОВА, 

Фото автора
Дата публикации: 24.01.2019

http://lesgazeta.by/economy/ohrana-lesa/k-pozharu-bez-pilota

Далі...

На батьківщині Сергія Корольова космічні технології застосовуватимуть в агробізнесі й екології

На батьківщині Сергія Корольова космічні технології застосовуватимуть в агробізнесі й екології

ЗА ЖИТОМИРСЬКИМИ ЛАНАМИ НАГЛЯДАТИМЕ СУПУТНИК

Як пов’язані між собою космос та аграрна сфера? Адже усі ті планети і супутники літають так високо над нами, що неозброєним оком і не побачити. А людей цікавлять питання практичніші. Наприклад, добре б уже взимку знати, чи достатньо буде в землі вологи від снігу, аби весною засіяти поле, а восени зібрати урожай і заробити на ньому. А тепер уявіть: спрогнозувати врожайність пшениці та зорієнтуватися, скільки вона коштуватиме на ринку, можна за допомогою космічних технологій!

Зробити “крок від космосу до землі” планують Житомирський національний агроекологічний університет (ЖНАЕУ) і Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). Нещодавно вони підписали угоду про співпрацю у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності, і планують створити Регіональний космічний центр «Полісся».


Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)

У ЖИТОМИРІ ГОТУВАТИМУТЬ ФАХІВЦІВ ІЗ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА ЕКОБЕЗПЕКИ
«Сьогодні основним користувачем можливостей, які дають космічні технології, є агробізнес. Співпрацюючи із Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова та фахівцями у цій сфері, ми побачили тут великий потенціал. Тому й почали спілкуватися з колегами, 

познайомилися з керівництвом НЦУВКЗ та Державного космічного агентства, провели низку зустрічей. Так і виникла ідея, аби разом із НЦУВКЗ створити регіональний філіал», - розповів ректор ЖНАЕУ професор Олег Скидан.

За його словами, в університеті мали намір створити Центр дистанційного зондування землі, але фахівці запропонували інший план - Регіональний космічний центр, із набагато ширшим колом завдань. Там не тільки проводитимуть дослідження, а й готуватимуть фахівців у галузях продовольчої та екологічної безпеки, які зможуть працювати з супутниковими знімками для аграрного сектора та екології.

“Основна проблема в тому, що в Україні зараз дуже мало таких спеціалістів. Ми також розраховуємо, що Центр буде позиціонувати Житомир як батьківщину Сергія Корольова і сприятиме туристичній привабливості міста”, – підкреслив ректор.

Зараз в університеті готують фахівців понад десяти спеціальностей, які можуть долучитися до реалізації спільних завдань у сфері космічної діяльності. Більше того, проект підтримують Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство екології та природних ресурсів, адже потребують підготовлених кадрів та нових ідей.


ЖНАЕУ

Підписаний із житомирським університетом меморандум принципово відрізняється від усіх інших укладених НЦУВКЗ угод тим, що ним передбачені конкретні практичні рішення.

За словами начальника інформаційно-аналітичного відділу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Сергія Янчевського, вже зараз вимальовуються доволі амбітні плани такої співпраці.
«У Східній Європі немає жодної станції повного наземного сегмента, крім Національного центру в Україні, який забезпечує планування роботи напряму з супутником, управління апаратами, прийом, тематичну обробку, архівування, формування кінцевих продуктів і видачу їх споживачам. Якщо ми створимо у Житомирі регіональну філію, яка фахово відповідатиме за 26% території держави, це буде серйозний технологічний прецедент не тільки в Україні, а й у всій Східній Європі. Плюс ще й у тому, що тут готуватимуть фахівців. Тому університет має шанси залучити колосальні фінансові ресурси іноземних країн, венчурних фондів і зрілих стартапів», – каже Сергій Янчевський.

Олег Скидан додав, що регіональний центр у Житомирі зосереджуватиме увагу на природно-кліматичних особливостях Полісся, що охоплює чверть території України. У перспективі за зразком Житомирщини аналогічні структури можуть бути створені у центральній, південній, східній та західній частинах держави, адже агросектор є перспективною галуззю, яка забезпечує основні валютні надходження у державу.


Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)

ЯК КОСМІЧНІ ДАНІ ДОПОМАГАЮТЬ АГРАРІЯМ

Сучасні космічні технології дозволяють визначати агробізнесу пріоритети, заощаджувати кошти, оперативно отримувати необхідну інформацію, приймати своєчасні рішення та прогнозувати можливі загрози.

«Провідні країни світу уже багато років використовують супутникові дані для прогнозування стану ринку зерна та формування ціни, - пояснює Сергій Янчевський. – На території України зосереджена п'ята частина всіх чорноземів світу. Аграрний сектор – це опора української економіки, саме він формує близько 14% ВВП. Близько 20-24% українського експорту становлять продукти агропромислового комплексу. Ми постачаємо свою продукцію у понад 190 країн світу, а наша держава посідає провідні позиції на світовому ринку, зокрема з експорту зернових та олійних культур. Україна потужна аграрна країна, і для нас дуже важливо мати повну чітку інформацію про стан агросектора. Одна справа, коли на поле виїжджає агроном і оцінює ситуацію, а інша – коли у масштабах держави як мінімум 6 разів за період вегетації сільськогосподарських культур є можливість отримати повний зріз інформації».
За оцінками експертів, український аграрій витрачає до 500 доларів на гектар землі, аби виростити та зібрати урожай. Натомість витрати на супутникову підтримку, яка передбачає отримання даних про стан посівів, коливаються в межах 3 доларів. Тобто, використання космічних технологій – це менше 1% від звичної суми, яку інвестує власник землі, а прибуток від цієї інформації оцінюється на рівні 15-30%.

У європейських країнах доволі поширена практика використання космічних технологій не лише аграріями, а й тими, хто їх підтримує. Наприклад, якщо підприємець отримує субсидію від держави, його посіви будуть відслідковувати з космосу, аби з’ясувати, чи використовує він гроші за призначенням. Так само працюють банки, перевіряючи цільове використання кредитів, та страхові компанії, які покривають збитки.

Сергій Янчевський пояснює переваги космічних технологій за допомогою такого прикладу: «У 2017 році у двох районах Черкаської та одному районі Полтавської областей пройшов буревій, який знищив колосальні об’єми посівів. На місцях не знали, що з цим робити і вже почалися інсинуації з приводу того, що все пропало, держава має терміново допомогти, а страхові компанії зобов’язані компенсувати втрати. Наші фахівці на основі космічних знімків за один день провели аналіз, оцифрувавши дані з 500 полів (а це більше 30 тисяч гектарів) і чітко визначили, які площі постраждали, і хто там власник. Кожен місцевий керівник отримав готову карту та мав розуміння, що й кому компенсувати. Коли ми ці дані надали в Мінагрополітики та в Черкаську ОДА, у людей був шок, бо вони традиційно поїхали транспортом на поля міряти масштаби шкоди».

І СПРОГНОЗУВАТИ НАСЛІДКИ КАТАСТРОФ, І СПРОСТИТИ РОБОТУ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ

У Національному центрі управління та випробувань космічних засобів провели класифікацію завдань, які можуть вирішуватися за допомогою супутникових даних, і з’ясували, що у цивільній сфері їх значно більше, ніж у військовій.

Зараз без космічних технологій немислимо уявити розвиток точного землеробства. Аграрії віддають перевагу цій сфері і через брак кваліфікованих фахівців. Відтак, інвестують у високоточне супутникове обладнання, яке встановлюють на техніку, що працює в полі, і чітко виконує всі програмні завдання. Такий підхід дає можливість економити на добривах і хімікатах, адже обробляються лише ті ділянки, які цього потребують, а у навколишніх селах не гинуть бджоли від розпилених з літака засобів захисту. До того ж, це гарантує якість і безпечність продукції.

Космічні знімки дозволяють оцінювати масштаби та прогнозувати наслідки екологічних катастроф. Зокрема, на замовлення Мінагрополітики фахівці НЦУВКЗ досліджували карстове провалля у Солотвиному на Закарпатті. Там із точністю до 4-6 міліметрів виміряли зони просідання земної поверхні та з’ясували, з якою швидкістю це відбувається. Відтак, ситуацію можна було оцінити на прикладі кожної вулиці та окремого будинку. Подібні звіти готували і щодо Калуша Івано-Франківської області та Стебника на Львівщині.

На Житомирщині супутникові дані можуть допомогти чітко визначити ділянки соснових лісів, уражених верхівковим короїдом. Нині основний метод боротьби зі шкідником – вирубка пошкоджених ним ділянок. Фізично обійти гектари насаджень і оцінити рівень ураження дерев неможливо. А от оглянути їх із космосу, а тоді вчасно вирубати пошкоджені сосни - значно швидше й ефективніше. Так само можна отримувати інформацію про пожежі в лісі та на торфовищах.

Глобальні супутникові навігаційні системи спрощують і роботу землевпорядників. Сергій Янчевський зауважує, що на Публічній кадастровій карті є багато неточностей. Саме тому доволі часто перекриваються поля, і чи не в кожному селі виникають суперечки через паї та земельні ділянки. Проблему нескладно вирішити, якщо залучити фахівців, які за допомогою навігаційних приладів вимірюють земельну ділянку із точністю до 2 міліметрів. Це особливо актуально для об’єднаних територіальних громад, що отримали право самостійно розпоряджатися своєю землею і наповнювати місцеву казну завдяки її використанню.

Завідувач кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем ЖНАЕУ Юрій Бродський і старший викладач цієї кафедри Олександр Франжі розповіли про перший крок до освоєння космічних технологій. Найближчим часом на базі університету готуються запустити антену, яка працюватиме у частоті 137 МГц, та приймальну апаратуру, котра дозволить отримувати інформацію з різних космічних супутників.



Перший сеанс на приймальній апаратурі

Така станція прийматиме метеодані в режимі реального часу і сигналізуватиме про пересування атмосферних фронтів, зміну температури, великі пожежі. Результати спостережень передаватимуть до профільних місцевих служб і відомств, зокрема й у ДСНС. За умови додаткового залучення інформації від НЦУВКЗ очікують, що в Житомирській області підвищиться оперативність прийняття управлінських рішень у сфері агропромислового комплексу, екології та надзвичайних ситуацій.

Тим часом ЖНАЕУ підписав угоду про співпрацю з ВАТ «Меридіан» імені С.П. Корольова у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури та про перспективи застосування безпілотного авіаційного комплексу «SPECTATOR» в аграрному секторі. Аналогічний договір ректор університету уклав із Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь». Документ передбачає співпрацю у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем із різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій.

Олег Скидан анонсував, що 25 січня на базі ЖНАЕУ пройде форум «Космічні технології для агробізнесу», а навесні – Національний космічний форум.

Тож Житомир, у центрі якого встановлений пам’ятник Сергію Корольову, де його іменем названий військовий інститут, музей космонавтики, центральний майдан, вулиця, а ще – чимало спортивних змагань, наполегливо прагне зберегти своє реноме космічного міста і, цілком імовірно, ще подарує світові нові імена та відкриття.

Ірина Чириця, Житомир
ФОТО автора, надані ЖНАЕУ та з мережі Інтернет

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2625920-zitomir-povertae-sobi-kosmicnu-slavu.html

Далі...

Упродовж двох років Китай передасть ДСНС України 50 одиниць спеціальної аварійно-рятувальної техніки

23 січня Кабінет Міністрів схвалив проект угоди, за яким Україна отримає від КНР технічну допомогу у вигляді спеціальних аварійно-рятувальних машин та устаткування для потреб Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Урядовий портал.

За умовами міжурядової угоди, впродовж 2019-2020 років ДСНС отримає від Китаю понад 50 одиниць спеціальної аварійно-рятувальної техніки, зокрема, автомобільні крани, гусеничні бульдозери, автогрейдери, пожежні машини з підйомними платформами і пожежні машини з драбиною для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, - глава МЗС Литви Лінкявічус. ВIДЕО

Крім того, Китай направить в Україну фахівців для настройки і технічного обслуговування наданого обладнання.

https://censor.net.ua/ua/news/3107939/uprodovj_dvoh_rokiv_kytayi_peredast_dsns_ukrayiny_50_odynyts_spetsialnoyi_avariyinoryatuvalnoyi_tehniky

Далі...

Володимир БОНДАР: «Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі»

Про те, яким видався для лісівників минулий рік та чого чекати працівникам галузі в році 2019 наша розмова з заступником Голови Держлісагентства Володимиром Бондарем

– Володимире Нальковичу, минулий рік для лісової галузі виявився досить напруженим і неоднозначним. Ваша оцінка викликів та результатів діяльності галузі у минулому році.

– Вже сьогодні можемо говорити, що за результатами роботи 2018 року, не найкращого для розвитку лісової галузі, підприємствами сплачено понад шість мільярдів гривень податків.

Безперечно, рік був важким, дуже багато викликів, на які доводилося і доводиться реагувати зараз. Оскільки, на жаль, є люди в державі, які свідомо працюють над знищенням лісової галузі, ускладненням її функціонування для того, аби системно підійти до приватизації лісового ресурсу країни. Виклики того року є наслідками політики, з ними нам доводилося боротися.

Показником серйозних проблем, виявленням протесту, можна так сказати, став IV З’їзд працівників лісової галузі. Проте щоденна боротьба проходила постійно.

Серед глобальних викликів – проект невідомої стратегії розвитку галузі, який виносився на розгляд Уряду. Її зміст не давав би можливості розвиватися лісогосподарським підприємствам, а зводив їх до єдиної управляючої структури. Яку відповідно легко можна було б згодом приватизувати.

Минулого року ми працювали над змінами до законодавства щодо недопущення приватизації і концесії лісів. Ще у першій декаді того року ця проблема стояла досить гостро і на рівні Верховної Ради, і на рівні Уряду. Глобально обговорювалася можливість передачі у концесію лісгоспів і лісового фонду України. Нам вдалося прописати у проекті закону про концесії, який прийнятий у першому читанні, що ліси не можуть бути віддані у концесію.

Ми очікуємо законодавчого закріплення неможливості приватизації чи передачі у концесію підприємств лісової галузі й лісового фонду – це насамперед. Бо це – ключове питання функціонування сьогодні лісової галузі в Україні.

Крім того, невідомо звідки з’явилася неурядова британська організація, яка виступила зі звинуваченням галузі, з абсурдними, з моєї точки зору, звинуваченнями, посилаючись на невідомі джерела, ніколи не досліджуючи ті чи інші проблеми. Це стосувалося не лише діяльності наших лісогосподарських підприємств, але й сертифікації та експорту деревини.

За дивним збігом у цей же час у Парламенті приймається закон про заборону експорту дров’яної сировини. Потім депутати врахували пропозиції вето Президента щодо цього закону, адже він порушував міжнародні угоди, й у фінальному тексті закону прибрали цю норму. Адже такої сировини у ресурсних підприємств є у надлишку і її немає куди по факту подіти. Сьогодні маючи сировину, яка псується, ми не можемо її ані реалізувати, ані переробити. Натомість маємо проблему у коштах, яких немає де взяти. І це замкнене коло, виклик щодо штучно створеної та показової неефективності роботи галузі – от, мовляв, дивіться, яка ситуація! Але галузь не може ефективно працювати, коли економічні чинники не діють.

Друге. 75% із чистого прибутку сплачується у вигляді дивідендів у бюджет нашими підприємствами.

І це теж велика проблема, тому що коли підприємство 75% прибутку віддає до бюджету, а не акумулює, не проводить технічне переоснащення, таке підприємство розвиватися належним чином не може.

Третє. Раптом виникає земельний податок, прийнятий теж депутатами Парламенту. Ставка до 5 відсотків ставила наші підприємства на коліна. Лише одиниці підприємств певний період часу могли сплачувати 1-відсотковий податок. Галузь «лягала» у зв’язку з введенням згаданого податку. І неймовірними зусиллями нам вдалося його зменшити. Вже у змінах до бюджетного кодексу прописали більш адекватну формулу.

Виклики впродовж року йшли наступом на галузь. І те, що нам вдалося більшість із них відбити, нівелювати, вийти достойно з цієї ситуації – тільки завдяки тому, що галузь працювала злагоджено і системно. Ми відчували плече один одного. Спільними зусиллями і на місцевому рівні, і на центральному рівні змогли довести, що ці рішення неефективні, вони не приведуть до розвитку галузі, а навпаки, її зруйнують.

– Главою Уряду були ініційовані перевірки підприємств галузі. Чи відомі їх результати сьогодні і чого чекати від них працівникам?

– Результати є. Ми маємо акти, які отримали від регіональних структур, що проводили перевірки, і від центральних структур. Системних порушень у роботі підприємств галузі, які зазнали перевірки, не виявлено. Звичайно, було вказано Держлісагентству на певні незначні порушення, які виявляються під час будь-якої перевірки. Деякі з них були усунуті ще під час перевірки. З іншими, необґрунтованими, з нашої точки зору, претензіями ми не погодилися. І наголосили, що у разі загострення ситуації будемо оскаржувати їх, у тому числі, й у судовому порядку. На сьогодні Мінагрополітики і Держлісагентство мають доручення виправити об’єктивні порушення, які були виявлені під час перевірки. Ми їх виправляємо.

– Питання фінансування лісової галузі. Чи сприяв цьому Указ Президента України про розвиток лісової галузі?

– Наприкінці минулого року ми зробили перший крок до незалежного фінансування галузі. Цей крок іде в контексті виконання Указу Президента, який був виданий наприкінці 2017 року, за результатами галузевої наради на Франківщині. Було створено спеціальний фонд, який формується за рахунок часткового відрахування від рентної плати. Він в основному направлений на фінансування наших підприємств Півдня і Сходу, які його потребують першочергово. Також розвантажує наші ресурсні підприємства, і це дає нам можливість не тільки оплачувати роботу працівників південних і східних підприємств, але й зайнятися прямими нашими обов’язками на Півдні і Сході, або, як говориться у порядку фінансування: «у тих регіонах, де немає рубок головного користування». Там ми можемо, завдяки фонду, зайнятися і лісорозведенням, і лісовідновленням. Нині ми маємо на це фінансування.

Так само нам дуже необхідні були кошти для того, щоб покрити витрати для цих підприємств на отримання вже виготовлених матеріалів лісовпорядкування. Сьогодні таку можливість через цей фонд отримуємо. Також наші наукові установи певною мірою працюватимуть ефективніше у цьому напрямку. Маю на увазі експедиції у східних і південних регіонах. Тобто мінімальну частину потреб галузі, яка виникла внаслідок тотального недофінансування бюджетної галузі, ми зможемо покривати за рахунок цього рішення. Це перший крок. Далі – ми працюємо над тим, щоб був все ж створений відповідний державний фонд розвитку лісового господарства, передбачений в Указі Президента. Вважаємо, що він має бути створений вже наступним рішенням цього року. Фінансування його має бути дещо ширшим, ніж є на сьогодні. Як на мене, ми повинні виходити на фінансування загальногалузевих питань – програм, які б давали можливість розвивати не тільки південні і східні регіони, але й розвиватися усій галузі. Це і запровадження Національної інвентаризації та удосконалення лісового кадастру, і програма технічного переобладнання, програма розбудови лісової інфраструктури, програма наукових досліджень, міжнародної співпраці.

– З першого січня цього року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації лісопродукції. Які тут перспективи для галузі Ви бачите?

– Ми вийшли нині на те, що Україна у своїй класифікації лісової продукції, відповідатиме принципам європейських стандартів. Класифікуватимемо нашу лісову сировину так, як у Європі. Ми відходимо від трьох сортів та сортиментів, а переходимо на чотири класи якості. Відповідно і нові вимоги до дров’яної сировини в залежності від використання. Так класифікується і вимірюється продукція у Європі, так і в Україні. Безперечно, процес переходу є складним.

Так, нам потрібно перевчити велику кількість людей. Також потрібно перевести на нові стандарти і деревообробну промисловість. Є проблема з переходом інших лісокористувачів, які сьогодні не входять до структури Держлісагентства. Не знаю, як ця робота там проводиться, але у будь-якому разі наші підприємства стали флагманами у цьому напрямку. Працівники лісової галузі з першого січня почали працювати за новими стандартами. І ця робота буде вдосконалюватися.

– Новий рік – нові завдання перед працівниками галузі. Як Ви їх оцінюєте?

– Ми визначили для себе основні завдання. Перше – розпочати національну інвентаризацію лісів. Сьогодні маємо багато проблем через різне трактування і кількості лісових насаджень, і їх якості. На всі ці питання маємо отримати відповідь, коли запрацює програма національної інвентаризації. Вона зараз вже практично готова. Сподіваюся, що цього року разом із нашими партнерами, у тому числі й західними, запустимо її і втілимо.

Другий глобальний напрямок – вирішити проблему ринку деревини. Так, у більшості регіонів України ми перейшли на електронні торги. Але сьогодні маємо цю практику систематизувати, зробити глибокою і водночас відкритою. Правила продажу деревини повинні бути цивілізованими, доступними як для продавця, так і покупця. Хочемо в цьому році це стабілізувати. Для цього необхідно видати нові закони та нормативні акти. Робота надзвичайно складна, але ми нею займаємося.

Нас не може не цікавити рівень заробітної плати наших працівників. Сьогодні він становить у середньому понад 9 тисяч гривень по галузі. Це зважаючи на те, що на Півдні і Сході виплачується мінімальна зарплата. Сподіваюся, що у цьому році рівень заробітної плати суттєво підвищиться для того, щоб утримати фахівців, розвивати їх, і щоб вони могли достойно працювати. Також працюватимемо, аби наші підприємства, коледжі, наукові заклади мали відповідне фінансування. На моє переконання, коледжі, які відійшли від галузі – повинні повернутися до неї і працювати разом на умовах госпрозрахунку. Це надасть можливість галузі отримувати належним чином підготовлених фахівців. А навчальні заклади відповідно матимуть надходження від тих підприємств, для яких будуть готувати спеціалістів.

Проблемним для нас буде питання оподаткування допоки воно буде неефективним для розвитку галузі. Питання дивідендів з прибутку для нас стоятиме завжди дуже гостро. Ми будемо інтенсивно працювати, аби зменшити відсоток сплати частини чистого прибутку наших підприємств. Як показує практика, ефективний податок не перевищує 15%. Це було б системним кроком для розвитку підприємств, для можливості їм працювати у нових умовах. Про таку постанову сьогодні не йдеться, але про зменшення навантаження на державні підприємства, у тому числі лісогосподарського напрямку, сьогодні серйозно і глибоко говорять, зокрема, і в урядових колах.

Важливо, що переважна більшість позицій є у відповідному Указі Президента України. І хоча функція Президента не стосується господарського управління, але ми бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади шляхів вирішення проблем лісової галузі. Сподіваємося, що й тут у нас буде налагоджено діалог, матимемо розуміння і підтримку у вирішенні складних питань, які сьогодні стоять перед галуззю.


Розмовляв
Віталій ГОПКАЛО
Газета "Природа і суспільство"

https://www.ekoinform.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=298%3A-l-r&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=uk

Далі...

Облік лося. ВІДЕО

У відеоролику представлені фрагменти матеріалів з випробовування квадрокоптерів для обліку диких копитних тварин.

Кафедра таксації лісу та лісового менеджменту

Опубліковано 23 січ. 2019 р.

Далі...

Рівненщина посіла третє місце за станом екології

Рівненщина посіла третє місце у рейтингу регіонів України за станом екології. Рейтинг склав журнал “Фокус”.

Кожна область могла отримати максимум 60 балів. У 10 балів оцінювались стан повітря, рівень створення відходів, рівень забруднення води. Ще по 10 балів нараховувалось за середню тривалість життя і за кількість виявлених онкозахворювань. 10 балів область могла отримати за динаміку змін – перспективи того, що в найближчі роки екологія регіону покращиться.

Загальний бал Рівненської області — 49,5. Чистоту повітря оцінили у 9,9 бала, ще 9,8 дали за обсяг забруднених стічних вод і 9,4 за кількість онкохворих. Найменший бал Рівненщина отримала за очікувану середню тривалість життя в області — 4 бали за 71,6 років для обох статей.

Окремо було названо декілька головних екологічних проблем кожного регіону. У Рівненській області це незаконна розробка родовищ бурштину та вирубка лісів.

“Такий видобуток бурштину – це біда. Але треба розуміти, що жодного правдивого еколога туди не пустять”, – коментує виконавча директорка громадської організації “Екологія. Право. Людина” Олена Кравченко.

Експертка уточнює, що масштаби знищення лісів через видобуток бурштину неминуче призводять до зміни екосистеми всього регіону. За оцінками екологів, найбільше дерев вирубують саме в Рівненській і Житомирській областях, а не в Карпатах.

На першому місці опинилась Чернівецька область, на другому– Івано-Франківщина, на четвертому – Тернопільщина.



Оксана КРИВІЦЬКА

24.01.2019

https://ostroh.info/misto/ekologiya/rivnenshchyna-posila-tretie-mistse-za-stanom-ekolohii/

Далі...