ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 січня 2019

Прокуратура повторно потребовала от чиновников хмао защитить леса



Охранные зоны трех природных парков до сих пор не установлены

Прокуратура ХМАО повторно предъявила претензии департаменту недропользования и природных ресурсов по ненадлежащей охране природных парков. Несмотря на аналогичные требования ведомства в прошлом году, чиновники так и не установили охранные зоны у ряда природных парков. Кроме того, в течение прошлого года они допускали незаконное распоряжение лесными участками.

Так, суд уже удовлетворил прокурорский иск, по которому департамент должен официально установить охранные зоны природных парков «Нумто», «Кондинские озера» и «Самаровский Чугас», сообщает пресс-служба ведомства.

Кроме того, прокуратура оспорила некоторые положения лесохозяйственных регламентов Самаровского, Октябрьского и Советского лесничеств, по которым участки леса незаконно отнесли к эксплуатационным лесам.

Помимо этого, ведомство выявило недостатки и в работе окружного Росприроднадзора в части пожарной безопасности лесов, и в деятельности юрлиц. Так, руководитель структуры ООО «Газпром трансгаз Югорск» получил прокурорское представление за то, что ремонт газопровода в заказнике шел без разрешения «Объединенной дирекции особо охраняемых природных территорий». Прокурор также добился от ООО «ЛУКОЙЛ – Западная Сибирь» повышения класса опасности объектов, находящихся в природном парке «Кондинские озера».

Всего по итогам 2018 года прокурорские проверки выявили 29 нарушений. Было внесено 9 представлений, 4 должностных лица привлекли к дисциплинарной ответственности. В суды поступило 5 исков, после чего 2 человек привлекли к административной ответственности. Также прокурор объявил 2 предостережения.

Напомним, прокуратура требовала от департамента недропользования и природных ресурсов ХМАО установить охранные зоны трех вышеназванных парков еще в прошлом году.

Всего в округе находится 25 особо охраняемых территорий площадью 2,7 млн гектаров. Из них 5 – федерального значения, 18 – регионального, 2 – местного.

Фото: agenda-u.org
25.01.2019-09:42

На Ставрополье почти 80 тысяч гектаров лесополос поставят на учёт в этом году

Так і хочеться запитати - а як справи в Україні?



Вопросы развития растениеводства на Ставрополье и подготовки урожая 2019 года обсуждены на расширенном совещании на площадке Ставропольского государственного аграрного университета.

Глава региона подчеркнул, что Ставрополье является одним из активных участников развития отечественного АПК.

Сегодня регион, помимо высоких урожаев зерна, заявляет о себе выходом на лидирующие позиции в стране по производству тепличных овощей, внедрением новых культур — в том числе, пряностей и хлопка.

Направленность дальнейшего роста отрасли определяется в первую очередь «майским» Указом президента от 2018 года. Одна из главных целей — развитие экспорта.

— Задача Ставрополья сегодня — «расти» как экспортёр. И не только зерна, но и другой сельскохозяйственной продукции. С этой целью до 2024 года в крае планируется увеличить экспорт в сфере АПК в 3,5 раза — с 300 миллионов долларов до 1,1 миллиарда долларов, — отметил Владимир Владимиров.

Для достижения заявленной цели, подчеркнул он, на господдержку отрасли в этом году уже запланировано 5,2 миллиарда рублей, и эту сумму планируется увеличить.

О состоянии посевов озимых культур и подготовке к весеннему севу доложил министр сельского хозяйства Владимир Ситников. Он сообщил, что в рамках осенней посевной кампании озимыми зерновыми было засеяно 2 миллиона гектаров.

Основная часть всходов в нормальном состоянии.

Ведётся постоянный мониторинг ситуации на полях, в завершающей стадии заготовка горюче-смазочных материалов, подготовка семенного материала, ремонт сельскохозяйственной техники.

В рамках господдержки ставропольские аграрии приобрели 1116 единиц техники на сумму 4,5 миллиарда рублей.

Также в краевом бюджете предусмотрено 50 миллионов рублей на противоградовые мероприятия, 28 миллионов рублей — на борьбу с саранчой.

Отдельным направлением работы является увеличение площади орошаемых угодий. Мелиорация — фактор повышения урожайности и увеличения перечня культур, которые можно выращивать в засушливых зонах.

Владимир Владимиров потребовал добиться опережающей динамики в развитии орошения. Он поручил расширить к 2024 году охват сельхозземель Ставрополья мелиоративными системами на 100 тысяч гектаров.

Среди приоритетов в развитии АПК Владимир Владимиров также назвал обеспечение плодородия почв.

Принципиальное значение для этого имеет наведение порядка в части использования лесополос.Сейчас в крае идет их постановка на кадастровый учёт.

Как сообщил министр имущественных отношений Алексей Газаров, в 2018 году на кадастровый учёт было поставлено почти 35 тысяч гектаров лесополос, в 2019 году это число планируется увеличить ещё на 79 тысяч гектаров.

В дальнейшем работа будет продолжена. Параллельно будет усиливаться контроль за состоянием лесополос.

У тісній співдружності з лісівниками



Виконання науково-дослідних робіт у лісовому фонді Чернігівського ОУЛМГ за 2018 рік

Протягом минулого року науковці ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» виконували 10 господарсько-договірних тем з державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівського ОУЛМГ.

Згідно календарного плану виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт у лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств здійснювалося за напрямками: вивчення сучасного стану, формової будови, продуктивності, використання лісорослинного потенціалу та товарності соснових і дубових деревостанів.

Дійшли висновку, що соснові деревостани ДП «Холминський лісгосп», ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», ДП «Чернігівський лісгосп» середнього та старшого віків є переважно штучного походження, простої форми, збідненого видового складу. Протягом звітного періоду закладено та проаналізовано шість нових постійних пробних площ та проведені повторні дослідження на чотирьох постійних пробних площах.

На підставі аналізу повидільної бази даних лісовпорядкування станом ще на 1січня 2012 року визначено, що середньозважений ступінь використання потенційної продуктивності сосняків свіжого дубово-соснового субору становить 59-62 %, з них деревостанів штучного походження – 56-59 %, природного походження – 56-82 %. Поміж чотирьох вищезгаданих підприємств найвище використання потенційної продуктивності виявлено в соснових деревостанах ДП «Корюківський лісгосп» (81,7 %). Продуктивність сосняків природного походження є вищою протягом IV-IX класів віку. Однак частка сосняків природного походження є невеликою (близько 20 %).

Фактична продуктивність сосняків XI класу віку і старших істотно поступається потенційним показникам, що пов’язано зі зниженням повноти або розладнанням деревостанів. Для підвищення продуктивності соснових деревостанів слід збільшувати площі сосняків природного походження.

Чисті соснові деревостани пристиглого та стиглого віку мають високу товарність, але за санітарним станом є переважно ослабленими.

Соснові насадження, що створені Пакульською лісовою школою у віці 108-111 років є чистими за складом, повнотою 0,7-0,9. Культури, створені висіванням насіння сосни, мають більші запаси стовбурової деревини (540-620 м3/га), ніж продуктивність створених садінням сіянців (440-560 м3/га). Водночас за санітарним станом вони є ослабленими.

У дубових деревостанах штучного походження в ДП «Ніжинський лісгосп» у 2018 році закладено 4 постійні пробні площі. Дубові деревостани у віці 51-82 роки є середньоповнотними та переважно ослабленими. Причинами ослаблення є ураження дерев поперечним раком, несправжнім дубовим трутовиком, шкідливими комахами, низькими температурами повітря. У мішаних деревостанах ослаблення дуба відбувається від пригнічення другорядними породами, що потребує рубок догляду. На підставі аналізу повидільної бази даних лісовпорядкування визначено, що ступінь використання потенційної продуктивності дубових деревостанів природного походження свіжої грабової судіброви становить близько 50 %, а штучного – 35 %.

Соснові молодняки ДП «Холминський лісгосп» та ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», що сформувались на землях, переданих під заліснення у віці 10-17 років є високоповнотними, але ослабленими та потребують проведення рубок догляду. У разі не проведення освітлень та прочищень у середньовікових соснових деревостанах на староорних землях виникають осередки відмирання дерев від кореневої губки.

Соснові деревостани мішаного складу мають більшу стійкість до шкідників, хвороб, несприятливих абіотичних факторів, ніж чисті сосняки. Нині культури сосни створюють переважно мішаного складу. Однак мало насіння заготовляють на об’єктах постійної лісонасіннєвої бази. У ДП «Борзнянський лісгосп» в останні роки розпочалось омолодження об’єктів насіннєвої бази. За оцінкою родинних плантацій та постійних лісонасіннєвих ділянок визначено, що їхній нинішній стан потребує доглядів.

Для поліпшення приживлюваності лісових культур сосни звичайної в ДП «Семенівський лісгосп» та ДП «Корюківський лісгосп» застосовані інсектициди та біопрепарати. Найбільшу ефективність отримано від застосування препарату «Антихрущ». Після застосування біопрепарату Метаризин у 2017 році поліпшився стан 3-річних культур сосни. Однак щільність личинок хрущів у 2018 році була у 7 разів меншою, порівняно з попереднім роком.

Для підвищення стійкості лісових культур сосни вони формуються мішаного походження. У насіннєвий рік на зрубах з прокладанням борозен у ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Холминський лісгосп», ДП «Добрянський лісгосп» кількість дерев природного походження перевершує кількість дерев лісових культур у 3 та більше разів. У 3-6-річних культурах ДП «Холминський лісгосп» кількість дерев сосни природного походження на зрубах сягає 20 тис. ш./га. За таких умов можна орієнтуватись на природне поновлення, а культури – не створювати.

Під наметом стиглих соснових деревостанів ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Холминський лісгосп», ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», ДП «Добрянський лісгосп», що мають повноту 0,8 і більше попереднє поновлення сосни не відбувається. У сосняках свіжого бору повнотою 0,7 поновлення сосни є задовільним, але нерівномірним по площі; в інших типах лісу – недостатнє або погане. У сосняках вологих суборів, що мають повноту 0,5 кількість підросту сосни є задовільною, але домішка берези в його складі становить понад 30 %.

За таких умов буде доцільно проводити суцільні рубки головного користування зі збереженням підросту головних порід або поступові рубки.

Кінцеві прийоми рівномірно-поступових та наступний прийом смугово-поступових рубок проведено в соснових деревостанах ДП «Городнянський лісгосп» та ДП «Семенівський лісгосп» на загальній площі 30,9 га. У зимовий період зі сніговим покривом знищується від 4 до 30 % підросту сосни. Проведення лісосічних робіт після сходження снігового покриву не доцільне, адже кількість знищеного підросту збільшується. На ділянках залишилось близько 20 тис. шт./га 4-5-річного природного поновлення сосни та інших цінних порід, що є достатнім для формування деревостанів.

У ДП «Борзнянський лісгосп» сосновий молодняк, що сформувався після кінцевого прийому РПР переведено до вкритих лісовою рослинністю земель. На інших ділянках за 4-5 років після 1-го прийому РПР додатковий поточний приріст крупномірної деревини становив 44-58 м3/га. Розроблено наукове обґрунтування для проведення кінцевого прийому рівномірно-поступових рубок, наступного прийому групово-поступових рубок у ДП «Борзнянський лісгосп» та першого прийому поступових і вибіркових рубок у ДП «Остерський військовий лісгосп». На об’єктах ДП «Семенівський лісгосп», ДП «Корюківський лісгосп» та ДП «Городнянський лісгосп» проведено науково-виробничий семінар.

Протягом звітного року продовжено виявлення осередків всихання соснових деревостанів у ДП «Чернігівський лісгосп», ДП «Добрянський лісгосп», ДП «Борзнянський лісгосп», ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Холминський лісгосп», ДП «Новгород-Сіверський лісгосп». У більшості підприємств до 31 березня 2018 року вилучено осередки всихання дерев сосни на площі 8848 га вибірковими та 80 га суцільними санітарними рубками. За результатами досліджень встановлено, що на заселених верхівковим короїдом модельних деревах сосни протягом зими 2017-20018 років загинуло лише близько 20% від наявної кількості шкідника.

У феромонних пастках, встановлених у серпні 2018 року, виявлені імаго верхівкового короїда, шестизубчатого короїда, малого соснового лубоїда. Літ верхівкового короїда закінчився наприкінці жовтня. Слід продовжити спостереження за шкодочинністю стовбурових шкідників та встановити феромонні пастки на початку їхнього масового льоту (початок квітня 2019 р.). Продукція комах (чисельність молодого покоління жуків) верхівкового короїда на облікових палетках модельних дерев досягає 100 шт./дм2, що перевершує майже у 10 разів середні популяційні показники виду та вказує на фазу концентрації чисельності.

У ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» на маршруті постійного моніторингу завдовжки 7 км після вилучення 26 осередків всихання дерев сосни у січні-лютому 2018 року, протягом вегетаційного періоду утворилося 17 осередків, переважно групового типу. Поодиноко виявлені куртинні осередки всихання площею 0,06-0,1 га. Для попередження поширення всихання сосняків внаслідок масового розмноження шкідників потрібно регулярно проводити санітарні рубки, а в категоріях лісів, де ці заходи не дозволені – застосовувати біологічні заходи боротьби.

Визначено 8 видів рослин та 7 видів тварин, занесених до Червоної книги України, встановлене їхнє місцезнаходження у ДП «Борзнянський лісгосп» та ДП «Городнянський лісгосп» .

Протягом 2018 року науковцями відпрацьований 131 людино-день у відрядженнях у лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств Чернігівського ОУЛМГ. Всі польові матеріали опрацьовані, проведено математично-статистичний аналіз, підготовлені наукові звіти та передані замовникам. Науково-дослідні роботи виконано на суму 327,1 тис. грн. (без ПДВ). Станом на 15 січня 2019 року заборгованість складає 22,9 тис. грн.



А.М. Жежкун,
науковий керівник господарсько-договірних тем,
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
24 Январь 2019



В наших силах допомагати птахам взимку



Вихованці шкільних лісництв, якими опікуються лісівники ДП «Берегометське ЛМГ» активно підтримують зимову акцію «Годівничка» та допомагають пернатим пережити зимові холоди.Школярі добре розуміють, що птахам непросто витримати випробовування морозами та нестачею кормів. Нерідко доводиться спостерігати на снігу і навіть у гніздах замерзлих, вкрай виснажених пташок.

- В наших силах врятувати птахів від голоду, розвісити годівнички та всю зиму підгодовувати їх,- каже керівник Лопушнянського шкільного лісництва Тодор Косован. - Саме тому юні охоронці природи спільно з лісівниками виготовили різноманітні годівниці. Діти завчасно потурбувались про заготівлю кормів для пернатих друзів, розклали їх у годівниці, які розмістили у шкільному саду. Заготовлених кормів: пшениці, дробленої та цільної кукурудзи, неочищеного та очищеного насіння соняшнику, вівса, пшона вистачить на весь несприятливий для птахів зимовий період. Юні лісівники двічі на тиждень поповнюють годівниці свіжими кормами.

Крім того, лісівники розповідають школярам про роль та місце птахів та інших диких звірів. Вони впевнені, що діти, виховані у любові до живої природи, ніколи не завдадуть їй шкоди.

Прес-служба ДП «Берегометське ЛМГ»
http://cvoulmg.gov.ua/arhiv/291.html

Звенигородські лісівники збирають гриби навіть взимку

Попри зимову погоду звенигородські лісівники збирають гриби, щоправда тепличні, проте вирощені на екологічно чистому субстраті рослинного походження, тому й не мають важких металів і токсичних речовин. Це глива – цінні їстівні гриби з цілющими властивостями, більш відомі розмовною мовою «вешенка».



– Ініціатива директора Звенигородського лісгоспу Анатолія Проценка спробувати налагодити процес вирощування грибів була втілена в життя, – розповідає втілювач проекту, провідний мисливознавець Звенигородського лісгоспу Олександр Шевченко. – Минулий рік був експериментальним, проте змогли виростити 400 кг грибів: при мінімальних витратах у 2,5 тис. гривень, отриманий прибуток склав 7,5 тис. гривень, – хвалиться успіхами Олександр Володимирович.



Вирощування грибів потребує знання певних секретів. По-перше, у теплиці повинна дотримуватись певна температура, вологість, функціонувати вентиляційна система. Другим, і головним чинником у цьому процесі, є приготування субстрату. Його готують із дрібно-нарізаної соломи злакових культур, яку попередньо разом з міцелієм проварюють у великому чані. Далі цією сумішшю наповнюють мішки з полімерної плівки. У мішках роблять отвори, з них згодом і виростають грона глив. Перші гриби з’являються через 30-45 дні після набивки. Один субстрат використовують для 2-3 «поколінь» грибів. Цього року у звенигородських теплицях дозрівають 50 мішків, що у 2 рази більше, ніж минулого року.



Окрилені минулорічним гарним результатом, а також намагаючись зробити процес вирощування грибів ще менш економічно-затратним, звенигородські лісівники вирішили спробувати вирощувати гриби «на пеньках». Це практично такий самий процес вирощування, окрім того, що замість мішків, які швидко зношуються, грибне царство дозріває на осикових обрізках довжиною 40-50 см і діаметром 20-30 см, – продовжує розповідати про грибні експерименти Олександр Шевченко.



– Для максимального використання наших теплиць у зимовий період, а також, щоб працівники нашого підприємства та мешканці Звенигородського району мали смачний екологічно чистий продукт, ми і спробували для себе цей новий цікавий вид діяльності, – зазначає директор Звенигородського лісгоспу Анатолій Проценко.



До речі, ці гриби відрізняються високим вмістом потрібних організму полісахаридів, біологічно значущих елементів – калію, кальцію, кобальту, фосфору, заліза, міді, селену, цинку та інших мінералів. Гриби гливи – відмінне джерело вітамінів. У них знайдені всі вітаміни групи В, аскорбінова і нікотинова кислота, вітамін Е. Крім того, мають рідкісний вітамін D2, що значно підвищує їх харчову цінність.

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
24.01.2019

Проходить облік дичини


У розпалі облік дичини. Лісогосподарські підприємства Хмельниччини проводять його з участю спеціалістів Держпродспоживслужби, Держлісагентства та Мінприроди.

В угіддях облікують кількість лосів, плямистих оленів, козуль, кабанів, зайців, білок, лисиць, вовків, норок американських, куниць лісових та кам’яних, тхорів, фазанів і сірих куріпок. Користувачі мисливських угідь ведуть цю відповідальну роботу досить прискіпливо й різними методами. Облік передбачено завершити в лютому.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

На Тернопільщині за два роки створено 212 гектарів нових лісів



У 2018 році лісогосподарські підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства здійснили посадку лісів на площі 683 гектар, або 104,3% до завдання. Про це поінформував перший заступник начальника управління – начальник відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Іван Приймачук.

Нових лісів на переданих деградованих і малопродуктивних землях створено 151 гектар (100,7%). Під природне поновлення залишено 50 гектарів (111,1%).

До слова, за два роки дії Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки, лісівники створили 212 гектарів нових лісів.

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
23.01.2019 12:58
https://ternopillis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/na-ternopilshchini-za-dva-roki-stvoreno-212-gektariv-novikh-lisiv.html

Умови виконано, плани затверджено! - у Гліхівському лісгоспі відбулась профспілкова конференція

23 січня на базі Державного підприємства «Глухівське лісове господарство» відбулася профконференція.

До цього, протягом двох тижнів директор підприємства Василь Кацалап, голова профспілки Валентина Кузнецова та інженер із охорони праці Микола Зубов відвідували трудові колективи підрозділів лісгоспу: нижній склад, цех з переробки деревини, автогараж, Баницьке, Слоутське, Землянківське, Червонянське та Шалигінське лісництва. Спілкувалися з працівниками, обговорювали та вирішували проблемні питання, висували делегатів на профконференцію.





На початку конференції директор ДП «Глухівський лісгосп» Василь Кацалап підсумував роботу підприємства за 2018 рік. Василь Федорович розповів про виконання умов колективного договору між адміністрацією та профспілкою й перспективи його виконання у 2019 році.

Про роботу профспілкового комітету у 2018 році відзвітувала голова профспілки Валентина Кузнецова. Далі бухгалтер Неоніла Гришакова ознайомила делегатів із результатами перевірки ревізійною комісією діяльності профспілки. Головний економіст Галина Трубчик доповіла про прийняття колективного договору на 2019 рік та зміни внесені до нього.

Представники підрозділів лісгоспу розповіли про здійснену ними роботу, внесли пропозиції щодо прийняття колективного договору, висловили побажання стосовно планування заходів у поточному році та надали оцінку роботі профспілки.

Крім делегатів, також в обговоренні взяв участь головний економіст Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Євген Фролов. Він поінформував працівників лісгоспу щодо загального економічного стану підприємств СОУЛМГ. За словами Євгена Михайловича ДП «Глухівський лісгосп» за кількістю ресурсів посідає 11 місце, а за іншими показниками: собівартістю заготівлі 1м3 деревини, витратами на паливно-мастильні матеріали, сплатою податків до державних і місцевих фондів і середньою заробітною платою – 5 та 6 місця.

Підсумовуючи вищесказане, присутні визнали роботу профспілки задовільною, а умови колективного договору виконаними. До того ж, одноголосно затвердили проект колдоговіру на 2019 рік.



Фінські орнітологи порадили лісівникам, що робити зі знайденою самкою яструба

Лісівники ДП «Кутське лісоове господарство» отримали відповідь від орнітологів з Фінляндії.

Нагадаємо, що напередодні різдвяних свят майстри лісу Кутського лісгоспу у лісі врятували знесиленого хижого птаха (Яструба Великого) з кільцем фінського зоомузею.

Спочатку пернату оглянув ветеринар у Коломиї, а далі вона помандрувала до Галицького НПП. Там їй створили належні умови для реабілітації та відновлення сил. Далі планується повернути самку у дику природу, з надією, що вона створить сім’ю. Після поселення птахи у Галицький НПП, лісівники написали листа у зоомузей м. Гельсінки. Сьогодні отримали відповідь.

«Спасибі за повідомлення про знахідку птаха! Дуже приємно, що самка одужує і почувається краще. У відео, яке ми бачили, птаха виглядає здоровою. Ми рекомендуємо відпустити її якнайшвидше, особливо якщо немає морозів.

Птаха молода, оскільки народилася у 2018 році. Вона повинна знайти партнера та місце для розмноження. Адже деякі представники виду Accipiter gentilis (Яструб Великий) розмножуються вже на другий рік свого життя. Проте ця птаха не зможе відчути радості материнства, якщо перебуватиме в неволі. З найкращими побажаннями, Юха Хонкала», – йдеться у повідомленні.

За матеріалами прес-служби ДП «Кутське лісове господарство»










Четвер, 24 січня 2019 12:38

Лісівники Брустурянського лісомисливгоспу активно реконструюють лісництва (ВІДЕО)




За останні роки лісівниками Брустурянського лісомисливського господарства проводиться масштабна реконструкція адміністративних будівель на території підприємства. Зі слів директора держлісгоспу, поряд із веденням лісового господарства, значна фінансова увага приділяється й розвитку інфраструктури.

Яскравим прикладом та окрасою Брустурянського лісомисливгоспу слугує адміністративна будівля Лопухівського лісництва. Ще донедавна його працівники не мали власної контори, однак у минулому році будівлю лісництва урочисто відкрили.

Сьогодні працівники Лопухівського лісництва працюють в комфортних умовах. Більше того, будівля також має нагоду приймати туристів, адже на другому поверсі розташовані кімнати відпочинку.

Це саме можна сказати й про контору Плайського лісництва. На відміну від Лопухівського, де контора була збудована, тут пройшла капітальна реконструкція. Наразі вже завершено як зовнішні так й внутрішні роботи. Також біля контори Плайського лісництва підходить до завершення будинок лісової охорони. Наразі залишилось провести внутрішні роботи на другому поверсі.

Технічним ж проривом у розбудові інфраструктури Брустурянського лісомисливгоспу стало Турбатське лісництво. Контора найвисокогірнішого лісництва працює без електроенергії, тож доводилось добувати її спеціальним генераторам живлення. Розпочавши капітальну реконструкцію будівлі, лісівники також встановили тут альтернативні види енергії, а саме сонячні батареї, які повинні забезпечити електроенергією контору лісництва. Завершивши всі розпочаті роботи, Брустурянське лісомисливське господарство матиме оновлені, а в деяких й збудовані, адміністративні будівлі всіх лісництв.