Віктор Галасюк, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Тема: Лісова галузь. Металургія
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
26 січня 2019
Віктор Галасюк на каналі Рада 25.01.2019
Віктор Галасюк, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Тема: Лісова галузь. Металургія
«Государственный лесной реестр» не выполняет свое предназначение
По итогам двух проверок государственного управления лесами счетная палата установила, что АИС «Государственный лесной реестр» не используется как единый программный продукт. В связи с этим регионы в процессе составления лесных планов использую неактуальную информацию о лесном фонде. Это значит, что они могут неэффективно тратить предоставляемые им субвенции. Об этом сообщает ИА «CNews».
На создание и поддержку «Государственного лесного реестра» было выделено 185 миллионов рублей бюджетных средств. В надзорном органе пришли к выводу, что единой системы учета лесного фонда, где были бы представлены достоверные данные о его количества, в России нет.
В Госреестре недвижимости объективная информация о лесных участках также отсутствует. Возникает опасность отчуждения земель лесного фонда в земли иных категорий. В ЕГРН и «Государственном лесном реестре» содержатся различные сведения о площади лесов РФ. Разница составляет почти 300 миллионов гектаров. Данное несовпадение вызвано, в том числе тем, что в реестре недвижимости границы лесных участков не указаны.
Генподрядчиком по созданию «Реестра» выступала компания «Техносерв», заказчиком – Рослесхоз. Подрядчик выбирался на основе открытого конкурса. В число исполнителей также вошли АЦ «Концепт» и ФГУП «Рослесинфорг».
В апреле 2013 года компания «Техносерв» объявила о завершении первого этапа работ. Внедрение системы позволило вносить первичную информацию о состоянии лесов в 1,5 тысяч лесничеств.
На коллегии Счетной палаты заместитель министра природных ресурсов и экологии Иван Валентик предложил решение проблемы учета лесных ресурсов. Чиновник считает, что полномочия лесоустройства необходимо передать с регионального на федеральный уровень.
По результатам проверок правительство, Министерство природных ресурсов и экологии, Федеральная служба государственной регистрации, кадастра и картографии, администрация Краснодарского края, а также губернаторы Красноярского края и Томской области получили информационные письма. В Рослесхоз, ФБУ «Российский центр защиты леса», Департамент лесного хозяйства по СФО, Минприроды Краснодарского края и Комитет лесного хозяйства Московской области были направлены представления. В Генеральную прокуратуру было отправлено обращение. Отчеты о результатах проверок получило Федеральное Собрание.
24.01.2019 | 17:19:33
На Житомирщині верхівка сосни зламалася й впала на голову лісорубу
18 січня страшна звістка надійшла з Чоповицької об’єднаної територіальної громади, зі Стримівщини. 44-річний місцевий житель разом із помічниками різав дерева у лісі. Верхівка сосни зламалася й впала на голову лісорубу.
Сельчани, котрі працювали разом із постраждалим, викликали швидку, однак допомога лікарів не знадобилася. Отримані травми були несумісними з життям, чоловік помер, передає mn.zt.ua.
Того ж дня до реанімаційного відділення малинської лікарні потрапив 24-річний житель Коростенського району. Лікарі, аби врятувати молодика, змушені були викликати нейрохірургів з області, адже пацієнтові довелося робити трепанацію черепа та ампутувати ногу. Працівники малинського відділення поліції узялися з’ясовувати, що сталося з постраждалим, однак чоловік губився у показах. Одна з версій, буцімто він, перебуваючи у Новаках, травмувався під колесами електрички, відтак свідки трагедії занесли його в електропотяг. Так він добрався до Чопович, звідки швидка привезла покаліченого у малинську лікарню. Пізніше молодик казав, що його штовхнули під поїзд. Тож правоохоронці нині з’ясовують, як сталася трагедія.
20 січня вночі ще одна жахлива новина надійшла до працівників поліції від малинчанки. Жінка розповіла, напередодні її 39-річний чоловік повернувся від друзів, а через три години вона знайшла його повішеним.
Правоохоронці, виїхавши до будинку померлого, з’ясували, у вішальника немає слідів насильницької смерті, тож припустили: чоловік сам вкоротив собі віку. Що підштовхнуло його накинути петлю на шию, лишається загадкою. Однак знайомі померлого подейкують, буцімто бідолаха полюбляв проводити час за ігровими автоматами. Не виключено, граючи в азартні ігри, він програв життя…
Цей тиждень також розпочався із трагедій. У вівторок непоправне лихо сколихнуло Пристанційне. Місцевий житель тривалий час боровся із онконедугою. Однак, не стерпівши страшного болю і не захотівши бути тягарем для родини, застрелився.
Джерело: mn.zt.ua
Автор Мария
Суббота, 26/01/2019
Суббота, 26/01/2019
Підготовка до лісопожежного сезону в Забайкаллі почалася на якісно новому рівні
Із січня 2019 року набрав чинності Лісовий план Забайкальського краю, чинний до грудня 2028 року. Щорічне збільшення фінансування заходів плану дозволить фахівцям Мінприроди краю вирішити накопичені за довгі роки проблеми
Організувати підготовку до пожежонебезпечного сезону і з найбільшою ефективністю використовувати виділені з федерального бюджету кошти - таке завдання поставив Мінприроди краю керівник Забайкальського краю Олександр Осіпов. Зокрема, він доручив навчити особовий склад, провести масштабну інформаційну роботу з населенням, підготувати всі сили і засоби, які будуть задіяні на пожежах.
За повідомленням прес-служби губернатора Забайкальського краю, загальний обсяг фінансування лісової галузі в Забайкальському краї на рік становить 1,6 мільярда рублів, з них 1,4 мільярда рублів або 87% заплановано на реалізацію повноважень Російської Федерації в області лісових відносин, до них відноситься охорона від пожеж, захист і відтворення лісів. Гроші федеральної субсидії дозволять не тільки придбати протипожежне спорядження та інвентар, а й містити пожежну техніку, системи зв'язку та оповіщення, створити резерв необхідного обладнання та паливно-мастильних матеріалів для Забайкаллесхоза і Читинської авіабази.
Так, наприклад, в 2019 році на придбання лісопатрульної техніки для державних лісових інспекторів заплановано 16,6 мільйона рублів.
Крім того, з цього року на території краю почнеться реалізація федерального проекту «Збереження лісів» національного проекту «Екологія». Обсяги нацпроекта - 160,6 мільйона рублів. З них на придбання лісопожежної техніки заплановано 119,2 мільйона рублів, на обладнання, необхідне для лісовідновлення та лісорозведення - 5,7 мільйона рублів.
У Забайкальському краї лісова галузь відіграє не останню роль у формуванні регіонального та муніципальних бюджетів. Дохід за використання лісів становить 549,2 мільйона рублів, з них в крайової бюджет надходить 166,2 мільйона рублів.
У той же час, збиток від пожеж у 2018 році склав 270,8 мільйона рублів, у тому числі витрати на гасіння - 212,2 мільйона рублів. Фахівці Мінприроди краю відзначають, що реалізація нового Лісового плану і збільшення фінансування заходів позитивно позначиться на галузі і, в цілому - на соціально-економічний розвиток регіону.
Площа земель, покритих лісом, на території Забайкальського краю становить 28,2 мільйона гектарів, за підсумками завершення реалізації Лісового плану до 2028 року планується збільшити цей показник до 29,5.
Лес требует соблюдения закона
Разрешается сбор населением валежной древесины на собственные нужды
В связи с вступлением в силу с 1 января 2019 года Федерального закона № 77 от 18.04.2018 г. «О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации» объяснения по нему дает участковый лесничий отдела ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству Р.Гильмутдинов.
— С вступлением в силу вышеназванного закона разрешается сбор населением валежной древесины на собственные нужды. В часть 2 статьи 32 Лесного кодекса Российской Федерации внесено изменение и дополнено словом «валежник», — объясняет Рим Асхатович. — Согласно этому же закону заготовка и сбор недревесных лесных ресурсов представляют собой предпринимательскую деятельность, связанную с изъятием, хранением и вывозом соответствующих лесных ресурсов из леса.
К недревесным лесным ресурсам, заготовка и сбор которых осуществляются в соответствии с настоящим Кодексом, относятся валежник, пни, береста, кора деревьев и кустарников, хворост, веточный корм, еловая, пихтовая, сосновая лапы, ели или деревья других хвойных пород для новогодних праздников, мох, лесная подстилка, камыш, тростник и подобные лесные ресурсы.
— Какие изменения внес закон еще?
— До вступления в силу закона любая упавшая с дерева сухая ветка считалась древесиной. Соответственно, ее нельзя было поднимать и выносить из леса для разведения костра, растопки печи и т. п. Присвоение буреломных деревьев рассматривалась как хищение. То есть, за такие действия граждан в зависимости от объема похищенного могли привлечь к административной ответственности по ст. 7.27 КоАП РФ или к уголовной ответственности по ст. 158 УК РФ.
Новый закон называет валежником поваленные деревья или кустарники, либо их отдельные части, если они повредились из-за непогоды или других естественных причин (бурелом, завал снега, ураган и т. д.) Соответственно, упавшая ветка больного или мертвого дерева будет являться валежником. А если спилить такую ветку с дерева, она будет являться древесиной.
— Как должна заготавливаться валежная древесина?
— Заготовка валежной древесины осуществляется путем сбора (без осуществления рубки лесных насаждений) лежащих на поверхности земли стволов деревьев или их частей, сучьев, ветвей, не являющихся порубочными остатками в местах проведения лесосечных работ, и (или) образовавшихся вследствие естественного отмирания деревьев, при их повреждении вредными организмами, буреломе, снеговале. Сбор валежника осуществляется в течение всего года, кроме случаев установления запрета на посещение лесов гражданами в особый противопожарный период. Заготовка населением валежной древесины для собственных нужд может быть осуществлена только после уведомления отдела ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству места проведения работ и объемов заготовки, не позднее, чем за 1 день до начала работ по телефону 83478440232 с 9 до 17 часов. Уведомление может быть осуществлено любыми способами. После обращения в отдел ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству будут определены те лесные участки, которые ближе заявителю для заготовки валежной древесины. Заготовка валежника разрешена на всей территории лесного фонда РБ.
Информация о рекомендованных лесных участках с наличием валежника размещена на официальном сайте Министерства лесного хозяйства РБ (реестр лесных участков — функция «скачать»).
— Значит, разрешается сбор валежника, но не рубка сухостоя?
— Да, сбор валежника осуществляется без рубки лесных насаждений и в том числе сухостойных деревьев. За незаконную рубку деревьев пре- дусмотрена административная и уголовная ответственность. Некоторые граждане думают, что если попадусь, то отделаюсь административным штрафом. Но с этого года при взаимодействии органов правопорядка они будут привлечены по части 2 ст. 8.28 КоАП РФ, которая предусматривает ответственность за незаконную рубку, совершенную с применением механизмов, автомототранспортных средств, самоходных машин и других видов техники, либо совершенную в лесопарковом зеленом поясе, если эти действия не содержат уголовно наказуемого деяния, влекут наложение административного штрафа на граждан в размере от четырех тысяч до пяти тысяч рублей с конфискацией продукции незаконного природопользования, а также с конфискацией орудия совершения административного правонарушения или без таковой; на должностных лиц — от сорока тысяч до пятидесяти тысяч рублей с конфискацией продукции незаконного природопользования, а также с конфискацией орудия совершения административного правонарушения или без таковой; на юридических лиц — от трехсот тысяч до пятисот тысяч рублей с конфискацией продукции незаконного природопользования, а также с конфискацией орудия совершения административного правонарушения или без таковой.
Также в настоящее время многие пытаются приобрести дрова в том числе из сухостойных деревьев без документов, думая, что легче купить, чем заготавливать, но они забывают, что за приобретение незаконно заготовленной древесины предусмотрена также ответственность частью 3 ст. 8.28 КоАП РФ. Приобретение, хранение, перевозка или сбыт заведомо незаконно заготовленной древесины, если эти действия не содержат признаков уголовно наказуемого деяния, влечет наложение административного штрафа на граждан в размере пяти тысяч рублей; на должностных лиц — пятидесяти тысяч рублей; на юридических лиц — от четырехсот тысяч до семисот тысяч рублей.
Еще хочу напомнить, если вы стали свидетелем нарушения лесного законодательства, просим оперативно обратиться в отдел ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству по тел. 8(3478440232, Бирский МТО ФГЛПН МЛХ РБ 8(34784)22290 или участковому лесничему отдела ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству — 89063715510.
Автор новости: МИЦ "Дружба", Фирдаус Кадикова
24.01.2019
Володимир БОНДАР: "Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор"
Минулий рік для лісової галузі України був непростим, бурхливим і багатим на позитивні зміни.
Рік прийдешній обіцяє бути ще інтенсивнішим. Про це та інше — із заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) Володимиром Бондарем.
— Володимире Нальковичу, яка нинішня "лісова" політика держави, як виконуються зобов'язання президента, Верховної Ради й уряду щодо галузі?
— Упродовж звітного року було проведено три засідання Комітету ВР України з питань агрополітики, на яких обговорювалися проблеми розвитку лісового господарства. З ініціативи Товариства лісівників України на базі Іванківського держлісгоспу відбулося виїзне засідання екологічного комітету з питань усихання сосни в українському Поліссі. У жовтні 2017 року в Івано-Франківську відбулася нарада за участі президента України Петра Порошенка з порядком денним "Про сталий розвиток Карпат". Невдовзі за її результатами група фахівців галузі підготувала указ президента №381/2017 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду", який підписано 21 листопада 2017 року. За останнє десятиріччя це найбільш місткий і комплексний указ президента, який урегульовує проблемні питання лісового господарства й екології. Залишається один важливий нюанс — його виконання урядом. В указі є три надважливі доручення уряду, яких не виконано з вини самого уряду: створення фонду фінансування лісового господарства; затвердження Програми "Ліси України до 2030 року"; затвердження Державної стратегії розвитку деревообробної промисловості. Вони стануть предметом обговорення у березні нинішнього року.
Ми спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування розробили законодавчі зміни, які внесено до Податкового і Бюджетного кодексів України на 2019 рік, і, вперше від 2016 року, отримано фінансування лісів Півдня та зменшено податкове навантаження в частині земельного податку на ліси з 5% до 0,1. За останні три роки було підготовлено 10 проектів законів України, п'ять з яких уже працюють. Нам вдалося відстояти державну власність на ліси, незважаючи на ухвалене урядом 4 липня 2017 року рішення про їх концесію. Призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх ресурсних областей. І знайшло підтримку в указі президента. Таке рішення підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів.
Ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава. Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів.
Ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава. Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів.
— З'явилася інформація про підготовку ДАЛРУ до першої національної інвентаризації лісів (НІЛ) України за участі фахівців з Німеччини. Які результати очікуються від неї?
—Роботи з підготовки до інвентаризації практично завершено, і німецька сторона позитивно оцінила зрушення у підготовці до проведення 2019 року НІЛ за результатами переговорів у рамках 15-го засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Оскільки на сьогодні до Лісового кодексу України не внесено відповідних змін і немає затвердженого Мінагрополітики порядку проведення НІЛ в Україні, єдиним юридично можливим шляхом виконання домовленостей з німецькою стороною і започаткування НІЛ є проведення робіт ВО "Укрдержліспроект" із застосуванням процедури контролю якості виконання робіт Мінагрополітики та верифікації результатів фахівцями з Німеччини.
Для цих цілей у ВО "Укрдержліспроект" створюється спеціальний підрозділ із штатом 10—12 постійних працівників і 12—16 інвентаризаційних груп із тимчасових працівників для виконання польових робіт. Запропоновано їх комбінований технологічний цикл, згідно з яким щорічно здійснюватиметься обстеження інвентаризаційних ділянок у Поліській, Лісостеповій зонах і в Карпатах на площі 7,9 млн га лісів. Один раз на п'ять років обстежуватимуться ліси всіх областей України на площі 9,6 млн га. Це складний і відповідальний процес, під час якого ДАЛР зробить запит про необхідну інформацію до органів виконавчої влади суб'єктів України, органів самоврядування, юридичних осіб і громадян, які згідно з лісовим законодавством забезпечують проведення лісовпорядкування, розробку лісових планів і лісогосподарських регламентів.
Проект інструкції з проведення НІЛ, підготовлений і схвалений науково-технічною радою ДАЛР з урахуванням думки науковців, визначає зміст робіт, схему вибіркового обстеження, форму вибіркових одиниць, встановлює перелік ключових показників та звітних таблиць національної інвентаризації лісів. Звіт щодо національної інвентаризації лісів включатиме до ста звітних таблиць, об'єднаних в окремі цільові групи: площа лісів; загальні запаси деревостанів; об'єм і кількість дерев; приріст, рубки; середні таксаційні показники; показники біорізноманіття та структури насаджень; показники санітарного стану насаджень; відновлення лісу. Потреба провести національну інвентаризацію лісів викликана відсутністю в Україні достовірної та надійної інформації щодо всіх лісів держави, оскільки останній державний облік їх у повному обсязі проводився 1996 року. Очікується, що за результатами НІЛ буде отримано достовірну оцінку загальних запасів насаджень (розрахункова похибка до ±3%), і вперше для України після проведення двох циклів інвентаризації буде визначено показники поточного приросту насаджень, необхідні для оцінки рівня інтенсивності лісокористування. Серед інших важливих очікуваних результатів — визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель та уточнення звітності до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату й Кіотського протоколу щодо щорічного рівня поглинання парникових газів лісами України тощо.
— Нині перед галуззю гостро поставлено завдання підвищити ресурсно-екологічний потенціал лісу. Сподіваюся, вам про це є що сказати?
— Цивілізований світ успішно втілює модель інтенсивного відтворення лісів на генетико-селекційній основі. Нам потрібні потужні фабрики з виробництва насіння з поліпшеними спадковими властивостями, що значно підвищить якість, темпи й масштаби робіт у галузі лісового насінництва.
Якщо ж вести мову про довгострокову програму розвитку насінництва, то ми не уникнемо створення широкої мережі таких спеціалізованих господарств із навченими кадрами, сучасними технологічними рішеннями, фінансуванням, технічним оснащенням усіх видів робіт за останнім словом техніки, заготівлі насіннєвої сировини та її переробки, аналізу якості насіння і його довготривалого зберігання.
У структурі Львівського облуправління лісового та мисливського господарства функціонує підприємство, яке застосовує сучасні технології в лісовому насінництві, — державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр". На його базі розроблено проект будівництва сучасного розсадницького комплексу із залученням обладнання і технологій шведської компанії ВСС АВ, яка є лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насіннєвих центрів і розсадників. Кошторисна його вартість становить 86,2 млн грн, в тому числі кошти на закупівлю обладнання та устаткування — 55,3 млн грн.
У першій половині поточного року його буде здано в експлуатацію. Проектом передбачено вирощування сіянців високопродуктивних лісових порід (модрини європейської, сосни звичайної, дуба звичайного) для лісорозведення та лісовідновлення, а також для плантаційного вирощування на Прикарпатті й рівнинній частині Львівщини; сіянців біотичностійких порід (ялиці, бука) для лісовідновлення на території Карпат на місці ялинових насаджень, що всихають. У перспективі проект разом з уже діючими потужностями дасть змогу отримати садивний матеріал: 6 млн сіянців із закритою кореневою системою і 4 млн з поліпшеною кореневою системою. Разом із тим український ліс отримає наукові розробки та рекомендації щодо вирощування високопродуктивних лісових порід, найсучаснішу лабораторію лісового насінництва. Увага до цього регіону в нас особлива: природне середовище та природні ресурси українських Карпат мають загальнодержавне значення. Особливою є їхня роль у збереженні біо- й ландшафтного різноманіття, регулюванні клімату, формуванні водно-ресурсного, лісового, рекреаційного потенціалу країни. Разом із тим, регіону притаманні складні для вирішення екологічні проблеми, серед них — значне зменшення лісистості й неоптимальна структура ландшафтів, висока паводкова небезпека, ерозія ґрунтів тощо.
— Податок на лісову землю викликав бурхливу реакцію працівників галузі. Профільні інтернет-форуми буквально вибухнули обуренням. Здивував сам механізм ухваленого депутатами рішення. Якщо точніше, то у Верховній Раді час від часу проявляється небажання депутатів вникати в тонкощі функціонування галузі, сприяти її розвитку; реальне регулювання підмінюється формальними підходами з незрозумілим економічним змістом. Хіба ні?
—Держава, яка захоплюється частим підвищенням податків і зборів, опосередковано демотивує втілення нових технологій та інвестування в галузь у цілому, ставлячи в заздалегідь менш вигідне становище стійких лісокористувачів з довгостроковим плануванням. Від цього страждають ті, хто платить найбільше, — за принципом "хто везе, того й поганяють". Практика показує, що з точки зору планування інвестицій у лісовій галузі має йтися як мінімум про роки. А інакше проект просто не почне генерувати прибуток. Це дуже проста аналітика. Якщо говорити про модернізацію виробництва, терміни фінансового планування різко зростають. Наприклад, у деревообробній галузі типові умови надання лізингових кредитів на закупівлю обладнання — на термін до 7 років. Якщо впродовж цього часу різко змінюються правила гри (наприклад зростає питома вага витрат, пов'язаних з податками), усі розрахунки руйнуються й інвестиції не лише не окупляться, а й стануть непосильним тягарем для підприємства.
— Загальновідомо, що на сьогодні серед проблем галузі залишається низький рівень використання лісової сировини, обмежений масштаб внутрішнього ринку, низька інвестиційна привабливість галузі зі створення підприємств для глибокої переробки деревини, низький рівень її матеріально-технічного, наукового і кадрового забезпечення. Чи можливо зрушити ці проблеми?
—Нам потрібна національна лісова політика — політика держави щодо лісової галузі, яка визначає спосіб дій усіх учасників лісових відносин, спрямованих на забезпечення охорони, відтворення й раціональне використання лісових ресурсів і послуг (відпочинок населення, туризм), на які завжди є запит у суспільстві. Ця політика має формуватися відповідно до норм Конституції України, усіх видів законодавства з урахуванням принципів і норм міжнародного права, міжнародних угод у галузі збереження та використання природних ресурсів. На жаль, ми ще не маємо чітко сформульованої й офіційно прийнятої у вигляді закону національної лісової політики. Йдеться про її законодавче оформлення, яке б відображало наміри і зобов'язання уряду щодо лісової галузі. І, безперечно, про чітке виконання.
Виконавши всі ці умови, Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор, як його створив Захід, але виключно за рахунок реалізації інновацій, передових технологій, сучасної лісової техніки, знань і наукових досягнень світового досвіду ведення лісового господарства. Ми маємо реконструювати всю матеріально-технічну базу, яка закладалася ще в середині минулого століття на основі тогочасних проектних рішень, технологій та уявлень. Вона фізично зношена й морально застаріла. У процесі реконструкції маємо використовувати принципово нові рішення, уникаючи проміжних стадій з урахуванням досвіду провідних країн Європи й світу. Це підхід не лише до лісової галузі. Це стосується політики держави, владних інститутів, науки і сфери освіти.
Публікацію підготовлено з надією на те, що її зміст стане відомим не лише лісівникам і людям, наближеним до галузі, а й суб'єктам законодавчої і виконавчої гілок влади, від яких залежить ухвалення рішень, що дозволять розв'язати багато проблем українського лісу.
Рейдові бригади Вінничини за рік виявили 453 порушників правил полювання і зняли 800 браконьєрських петель
Загальна площа мисливських угідь Вінниччини становить 2 млн. 136 тис. га, і вона розділена між 47 юридичними особами, що займаються веденням мисливського господарства. На держпідприємства Вінницького ОУЛМГ припадає 257,1 га (12,3 %) мисливських угідь області. Кількість зареєстрованих в області мисливців складає більше 28 тисяч осіб.
Лісівники Вінниччини ведуть постійну роботу над створенням для мисливських звірів кращих умов існування – це забезпечення кормовою базою, регулювання чисельності хижаків та шкідливих тварин, боротьба з браконьєрством. 3а 2018 рік Вінницьким ОУЛМГ було видано 47 дозволів на добування хижих та шкідливих тварин.
З метою охорони державного мисливського фонду та контролю за дотриманням правил полювання держпідприємствами Вінницького ОУЛМГ постійно проводяться рейдові перевірки. До складу рейдових бригад входять представники державної лісової охорони, єгерської служби лісгоспів та працівники поліції.
Упродовж 2018 року усього проведено 1015 рейдів, в яких було задіяно більше 2,7 тис. осіб. У результаті роботи рейдових бригад було складено 453 протоколи, і відповідно притягнуто до адміністративної відповідальності 453 особи. На порушників накладено штрафів на загальну суму більше 92 тис. грн.
Також учасниками рейдів знято майже 800 петель. Це наймасовіша через свою дешевизну і простоту виготовлення браконьєрська снасть в Україні для здобування мисливських тварин. Крім того, це дуже жорстокий вид добування дичини. Потрапивши в зашморг, тварина довго мучиться від болю, повільно задихаючись. Основна небезпека від їхнього застосування пов'язана з тим, що після закінчення зими петлі браконьєрами не знімаються, а тварини гинуть у петлях й надалі.
Тож мисливствознавці Вінниччини звертаються до населення поважати законодавство, а головне - бути людяними, толерантними, відповідальними і чуйними у поводження із братами нашими меншими, берегти тваринний світ лісів нашого краю!
Автор: Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
Дільничні поліцейські викрили двох чоловіків, які незаконно спиляли дерева акації у Верхньорогачицькому районі
Ввечері у Верхньорогачицьке відділення поліції зателефонували жителі с.Самійлівка і повідомили, що зі сторони лісосмуги чути звуки працюючої пили. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області.
Як повідомив начальник Верхньорогачицького відділення поліції Ігор Усенко, першими на місце прибули дільничні поліцейські. Вони виявили двох лісорубів, які за допомогою бензопили знищили великі дерева акації та завантажили їх у причеп. Чоловіки пересувалися на автомобілі «ВАЗ». Поліцейські вилучили транспортний засіб з деревиною та бензопилу.
Лісорубами виявилися місцеві жителі. Вони пояснили, що спилили дерева для власних потреб. Наразі встановлюється сума збитків, завданих лісовому господарству. Відкрите кримінальне провадження за ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».
Як повідомив начальник Верхньорогачицького відділення поліції Ігор Усенко, першими на місце прибули дільничні поліцейські. Вони виявили двох лісорубів, які за допомогою бензопили знищили великі дерева акації та завантажили їх у причеп. Чоловіки пересувалися на автомобілі «ВАЗ». Поліцейські вилучили транспортний засіб з деревиною та бензопилу.
Лісорубами виявилися місцеві жителі. Вони пояснили, що спилили дерева для власних потреб. Наразі встановлюється сума збитків, завданих лісовому господарству. Відкрите кримінальне провадження за ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».
