ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 січня 2019

Як на Волині дбають про качок, що зимують на ставку у Воротневі


На головному ставку Воротнівського ботанічного заказника другу зиму поспіль знаходять корм і підтримку лісівників дикі качки, – повідомляють у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

«На початку січня їх було 37. Зараз залишилося 29. Вочевидь, решта перелетіли на більшу воду – до Стиру чи найближчого озера. Але будь-якого дня вони можуть до нас повернутися», – розповідає лісничий Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Юрій Курчик.

Про качок щонайперше турбуються працівники Лісівничого молодіжного центру. Вони обладнали для пернатих хатинку для зігріву, забезпечують кормом – пшеницею, гречкою, кукурудзою, вівсом, обладнали три насоси, які цілодобово збурюють воду, не даючи їй замерзнути.

Пернаті – великі ласунки і розумниці. До штатних годувальників ідуть без страху, а ось до гостей, які приїздять сюди на навчання, екскурсії чи відпочинок, ставляться з осторогою.

«Ми дозволяємо підгодовувати наших крячок і дорослим, і дітям. Після цих незабутніх зустрічей вони стають справжніми природолюбами, а сам процес підгодівлі для багатьох стає своєрідним екзаменом на людяність», – розповідає керівник-координатор Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук.

Пернаті вдень люблять прогулятися, навіть посковзатися на льоду, вночі ж постійно перебувають у воді.

«Така їх поведінка пояснюється тим, що в нашому лісі, окрім ланей, оленів плямистих, козуль, зайців, бобрів, є чимало і рудохвостих лисиць. А вони, як відомо, полюбляють полювати. Звісно, за дня до качок ми їх не підпустимо, а ось вночі пернатих від лисиць рятує тільки вода», – пояснює Юрій Курчик.










27 Січня 2019 22:43

Приморские леса горят даже зимой



Четыре лесных пожара ликвидировали в Приморье, сообщили DEITA.RU в краевой администрации.

За выходные в Приморье ликвидировали четыре лесных пожара. По данным на утро понедельника, 28 января, действующих лесных пожаров в крае нет.

Одно возгорание ликвидировали в Пограничном районе, два – в Кавалеровском. В воскресенье, 27 января, лесной пожар был потушен в Дальнегорском городском округе.

Как сообщили в краевом департаменте лесного хозяйства, в тушении были задействованы 33 человека – сотрудники Приморской авиабазы и привлеченные арендаторы ОАО «Тернейлес» – и восемь единиц техники.

«Согласно данным космического мониторинга ИСДМ “Рослесхоз”, на территории Приморского края выявлена 31 тепловая аномалия», – отметили в ведомстве.

Всего с начала года на землях лесного фонда Приморья зарегистрирован 21 лесной пожар.

Напомним, особый противопожарный режим продолжает действовать в трех муниципалитетах: Уссурийском городском округе, Партизанском и Хасанском районах. Также с 11 января решением краевой КЧС под руководством Губернатора Олега Кожемяко в 19 муниципалитетах объявлено открытие пожароопасного сезона на части земель лесного фонда.

Сообщить о пожаре можно по единому телефону: 112, воспользовавшись «прямой линией» лесной охраны: 8 (800) 100-94-00, или бесплатным мобильным приложением «Берегите лес».

Михаил Грач

27 січня 2019

Как зарастают брошенные пашни

На бывшие сельскохозяйственные земли лес приходит намного быстрее – если ему не мешают пожары.


Зарастающая пашня. (Фото: пресс-служба ИМПБ РАН)

Площадь заброшенных земель в России, особенно в ее европейской части, огромна. Пашни были массово заброшены в конце 1980-х – начале 1990-х годов из-за социально-экономических изменений, которые происходили в то время в стране. И на эти пашни начал приходить лес.

Спонтанное зарастание лесной растительностью происходит даже на полях, которые использовались в сельском хозяйстве в течение длительного периода времени (до нескольких столетий и дольше). Но что именно при этом происходит? С одной стороны, на многих брошенных землях уже в первые два года можно увидеть поросль березы, серой ольхи, ив. Однако, как отмечают многие биологи, плотность подроста на бывших пахотных землях сильно варьирует в одних и тех же климатических условиях, вплоть до полного отсутствия деревьев. Есть теория, согласно которой на заброшенной земле первые пять лет вообще растут только травы, потом наступает кустарниковая стадия, и только после кустарников появляется лес.

Исследователи из Института математических проблем биологии (ИМПБ) РАН и Института физико-химических и биологических проблем почвоведения РАН изучили заброшенные пахотные земли центра Европейской части России, в зоне умеренных лесов. В своей статье в Ecological ProcessesЛариса Ханина и её коллеги пишут, что наиболее важным фактором, определяющими зарастание теми или иными видами растительности на ранее распаханных полях, являются травяные пожары.

Исследователи реконструировали по архивным спутниковым снимкам 30-летнюю историю травяных пожаров в Серпуховском районе Московской области. Кроме этого, авторы работы взяли для подробного изучения несколько участков и оценили разнообразие видов растений, качество почвы и связь между почвой и растительностью для трех типов территорий: часто горевших полей, не горевших полей, зарастающих лесом, и для старых лесов, граничащих с ними.

Оказалось, что если пожаров нет, то лесные растения приходят на брошенное поле очень быстро, особенно если лес рядом с полем богат разными видами. И если литературные источники отводят лесу 100, 200, 300 лет на то, чтобы прийти на поле, то по новым данным лесная флора может восстановиться на бывших пахотных землях уже за 20 лет.

Но это, повторим, если нет пожаров. Вероятность же пожаров повышается в следующих случаях: если рядом есть горевшие полигоны, если в радиусе 300 метров есть небольшие поселения, а также если плотность растущих деревьев невелика. (Если же земля с высокой плотностью зарастает деревьями, шансы возгорания малы). Есть корреляция и с климатическими факторами – пожарам способствуют высокие температуры марта и отсутствие осадков в апреле.

Исследователи выделили три типа территорий, каждый со своей историей пожаров и со своими почвенными характеристиками – это поле без лесной растительности, зарастающее лесом поле и лес. На территории зарастающего леса почвы оказались самые бедные, поскольку молодые деревья «выкачивают» все полезные вещества из почвы. Притом именно на зарастающих лесом полях можно найти наиболее богатую растительность – в местной смешанной флоре есть и луговые и лесные виды.

Наиболее богата почва под старым лесом – в ней наилучшее соотношение углерода и азота, которое характеризует почвенное богатство. Почвы часто горящих участков богаты фосфором и калием. Горящие пашни чаще зарастают бурьянистыми видами – высокими травами с мощной корневой системой, образующими кочки. Чем чаще пожары, тем соответственно меньше было деревьев на территории. Возможно, в случае регулярных и частых пожаров бывшие сельскохозяйственные земли действительно могут зарастать лесом и сто, и двести, и больше лет, но если пожаров нет, то лес придёт сюда как минимум в пять раз быстрее.

По материалам пресс-службы ИМПБ РАН.
Источник: Наука и жизнь (nkj.ru)

Генріх Майєр: Як хворобу, бур’ян чи шкідника можна визначити по смартфону





Ідентифікація бур’янів, хвороб та шкідників, визначення кількості азоту та пошкодження листової поверхні тепер можна провести за допомогою смартфону.


Для того, аби визначити, яка хвороба уразила рослину тепер не потрібно вивчати фітопатологію, а достатньо лише мати відповідний додаток у своєму смартфоні, який по фото визначить проблему. А інший додаток зробить прогноз розвитку хвороб чи шкідників та порадить оптимальну фазу для внесення пестицидів, у інтерв’ю для Agravery.com розповідає Генріх Майєр, менеджер з ключових клієнтів країн Європи та СНД. Він відповідає за впровадження продуктів xarvio™ від компанії BASF у 10 країнах Європи, у тому числі в Україні.

Генріх, розкажіть більш детально про xarvio™, що це за додаток та як його використовувати?

- Ми розпочали проект xarvio™ чотири роки тому.  Його головною ціллю є надання програмного забезпечення для аграріїв. Було визначено п’ять ключових регіонів та культур. Для Європи - це пшениця, для Північної Америки - кукурудза, для Латинської Америки - соя, для Канади - ріпак, а для Азії - рис. У Європі першими країнами стали Франція та Німеччина, а Україна приєдналась до цього проекту вже минулого 2018 року.
Наразі ми пропонуємо два сервіси для аграріїв. Першим є мобільний додаток хarvio™ SCOUTING. Його ідея полягає у можливості більш ретельно контролювати стан культури прямо в полі. Використовуючи миттєве розпізнавання за фотографіями, штучний інтелект і технологію обміну даними, xarvio™ SCOUTING дозволяє агровиробникам миттєво і точно визначати типи бур'янів і хвороб на своїх полях.

Наприклад, якщо аграрій має на своєму полі бур’ян, але не знає, який саме, то він його фотографує та завантажує в додаток. Звідти фотографія потрапляє до серверу, який за допомогою самонавчального штучного інтелекту порівнює цю фотографію із тими, що містяться в базі даних та ідентифікує його. І у залежності від швидкості інтернету через певний час сільгоспвиробник отримує відповідь на своє питання із точним аналізом. За наявності швидкого інтернету ця інформація надходить протягом хвилини. Навіть у разі відсутності інтернету на момент завантаження фотографії в додаток, воно буде передане до серверу при підключенні до мережі. Чим більше фотографій буде завантажено до серверу, тим краще працює алгоритм і точніше ідентифікується проблема.

Наразі хarvio™ SCOUTING має п’ять функцій: визначення бур’янів та хвороб, аналіз кількості шкідників, ідентифікація кількості азоту та пошкодження листової поверхні. Окрім того, усі фотографії зберігаються на карті, яка прив’язана до геолокації, тому аграрії можуть відслідковувати де і коли була та чи інша проблема, а також можуть дивитись, які проблеми є у сусідів. Безумовно, у користувача є можливість вирішити, чи бажає він ділитись цією інформацією з іншими, чи ні.

Чи може додаток надавати рекомендації щодо вирішення проблеми, яку він ідентифікував?

- Наші спеціалісти працюють над цим. У майбутньому ми додамо опцію, коли додаток буде рекомендувати необхідні засоби захисту рослин для вирішення цієї проблеми. Для певних країн це буде доступно вже у цьому році, а для усіх інших вже у наступному 2020 році.

А чи будуть надаватись агротехнічні чи інші рекомендації щодо вирішення проблеми?

- Ми плануємо це зробити, але це вже наступний крок. Наразі концентруємося на якісному хімічному захисті.  

А що за другий сервіс, про який ви говорили?

- Другим сервісом є xarvio™ FIELD MANAGER, який іде на крок попереду від сервісу хarvio™ SCOUTING. Він не тільки фокусується на тих проблемах, які має господарство, а також надає рекомендації щодо їх вирішення. Також цей сервіс прогнозує розвиток хвороб чи шкідників на певних культурах. Це комерційний цифровий продукт, який здатний прорахувати ризик розвитку хвороб на кожному полі, надавати індивідуальні карти обробок з оптимальним розрахунком часу внесення засобів захисту рослин. xarvio™ FIELD MANAGER  враховує зону, в якій поле знаходиться, і надає прогнози й рекомендації для кожного поля. Аграрій може отримати інформацію про ризик виникнення загрози поширення хвороби чи шкідника, а також надає рекомендації про оптимальний термін обробітку. Ці рекомендації по захисту від хвороб наразі надаються для ячменю, пшениці, цукрових буряків, картоплі, а для ріпаку - по захисту від шкідників.

Також цей додаток враховує конкретну локацію поля, культуру та фазу, в якій вона знаходиться, характеристику сорту чи гібриду та погодні умови на цьому полі. Аграрій отримує дані щодо ступеню ризику розвитку певної хвороби чи шкідника та рекомендації по захисту від них на основі зареєстрованих в Україні препаратів. Програма також підказує сільгоспвиробнику найкращий момент для застосування пестицидів, у випадку із комахами програма буде рекомендувати проведення захисту не на початку заселення поля, а у той момент, коли пестицид знешкодить максимальне число шкідників. Також програма може оцінити якість захисту обраного препарату.

А як здійснюється прогноз розвитку шкідників?

- Прогноз базується на визначенні оптимальних умов для розвитку та яйцекладки шкідників. Основні дані, які враховуються: температура, волога та довжина світового дня.

Як довго велась робота над моделями прогнозування та на скільки точно вона працює?

- В Європі ці моделі працювали та калібрувались більше 20 років, в Україні вони працюють вже чотири-п’ять років. Європейські аграрії відмічають, що точність прогнозу складає 90%. Найбільш вони задоволені точністю прогнозування розвитку шкідників на ріпаку.

Чи враховує ця програма сівозміну, оскільки хвороби попередньої культури можуть розвиватись на тій, що посіяна на даний момент?

- Так, програма враховує сівозміну, обробіток ґрунту, дату посіву і у користувача є можливість внести свої дані за попередній період. Наприклад, якщо ви посіяли пшеницю після кукурудзи і не провели обробку ґрунту, то ризик виникнення фузаріозу буде вищий, і програма це враховує.

А як враховуються погодні умови на конкретному полі, якщо відстань від метеостанції доволі велика?

- Ми використовуємо дані глобального провайдера, що відслідковує погодні умови по всьому світу. Він використовує дані державних та приватних метеостанцій, а також супутникового моніторингу та дощового радару. У результаті ми отримуємо дані із точністю від 5 до 25 кілометрів. Також при формуванні прогнозу для конкретного поля враховуються геотектонічні дані.

Чи має сільгоспвиробник можливість самостійно внести свої спостереження за погодою?

- Користувач не може самостійно вносити дані про погоду, але у Франції та Німеччині аграрії можуть інтегрувати свої метеостанції у систему.

На яких гаджетах може використовуватись дана програма?

- На комп’ютері та телефоні.

Скільки коштує використання програм хarvio™ SCOUTING та xarvio™ FIELD MANAGER?

- Наразі вони цілком безкоштовні, але з 16 квітня частина опцій, таких як прогноз розвитку хвороб та шкідників стане платною. Ціна буде залежати від культури. Наприклад, ліцензія на рік для одного профілю на пшеницю коштуватиме 450 євро, а на усі інші культури по 300 євро. І ціна не залежить від площі господарства.

Тобто цей додаток вигідніше купувати агрохолдингам та великим господарствам, у яких є великі об’єми площ?

- Він також буде корисний і для малих та середніх господарств. У Німеччині його використовують як власники невеликих господарств, у яких обробляється 50 гектарів, так і великі компанії, що мають площу у 2-3 тисяч гектарів.

А чи є різниця в ціні для України та Німеччини?

- Так, вона є. У Німеччині дешевше на третину, оскільки там значно менші площі за українські. Наприклад, прогноз для пшениці німецькому фермеру обійдеться у 300 євро на рік.

Скільки сільгоспвиробників вже скористалось цим додатком в Україні?

- У 2018 році додаток xarvio™ FIELD MANAGER  випробували близько 100 аграріїв. Але це був «пілотний» проект, тоді як сьогодні ми виходимо офіційно на ринок.



Ігор Герасименко 
журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР 

Одичавшие кони терроризируют заповедник на Херсонщине

Для Черноморского биосферного заповедника на Херсонщине настоящим бедствием стали полудикие лошади.



Они уже давно обитают на Тендровской и Кинбурнской косах, и в последние годы их поголовье выросло, общей сложностью, почти до сотни особей.

Корма на косах «современным тарпанам» не хватает, и в его поисках они прорываются на заповедные земли, совершая целые рейды на сорок километров в их глубину.

Там они уничтожают «краснокнижную» растительность, которой, к тому же, питаются дикие копытные – ланы, олени и косули.

В частности, из-за «пришельцев» под угрозой оказалась уникальная реликтовая роща Волыжин лес – остаток легендарной Гилеи, с восторгом упоминаемой еще античным историком Геродотом.

«Количество одичавших коней на Тендре и Кинбурне год от года растет – это угрожающая тенденция. Их завозят и отдыхающие, и жители близлежащих сел, чтобы животные откармливались на разнотравье. Однако присматривать за ними никто даже не собирается.

А когда начинаем обсуждать возможность частичного отстрела коней для разумного регулирования их численности, сразу начинаются протесты защитников животных – даже из Киева звонят», - сокрушается директор Черноморского биосферного заповедника Анатолий Юрченко.

Если так пойдет и дальше, отстрел излишков поголовья красивых животных окажется, увы, неизбежным.

Сергей ЯНОВСКИЙ


Сьогодні, 17:42

В Богородчанському районі збирають мітинг проти вирубки лісу (відео)

В селі Яблунька Богородчанського району Івано-Франківської області іде масова вирубка лісу.

Результат пошуку зображень за запитом "вирубка лісів"
фото ілюстративне

Про це повідомляє Sergiy Matishchak на своїй сторінці у соціальних мережах.
Зрізають дерева діаметром 20-25 сантиметрів. Що робити з цього дерева? Цьому лісу ще рости та рости, – коментує активіст.
Чоловік вирішив організувати мітинг 28 січня на 10:00 в центрі села Яблунька. З центру села люди вирушать на місце вирубки лісу, пишуть Версії з посиланням на МІСТО.
Я думаю знайдуться небайдужі люди, які хочуть зупинити цю рубку. Ми будемо робити все, що в наших силах! – додає Сергій.
Люди стурбовані масовими рубками, які періодично виникають у лісах Прикарпаття.
Люди скільки можна терпіти і дивитись як винищують наші ліси, як винищують наші гори Карпати. А ще розбивають наші дороги, люди які живуть в селах, а саме, с. Гута, Пороги, Яблунька, Кривець, Раковець, Солотвин…Люди ви знаєте скільки лісовозів на день їздять і вивозять наші ліси. Люди не будьте такими байдужими подумайте про своє майбутнє, про майбутнє своїх дітей! – коментує Petr Matih.

Бензин у пляшці і 4 кілограми дротів: п'яний волинянин обікрав лісництво

Неділя, 27 січня 2019, 15:58



П'яний волинянин, раніше судимий за крадіжку, серед ночі обікрав "Маневицьке лісове господарство".

Про це йдеться у вироку Маневицького районного суду Волинської області від 21 січня 2019 року.

Опівночі 8 вересня 2018 року непрацюючий волинянин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проліз крізь ворота "Маневицького лісового господарства", де викрав майже 4 кілограми алюмінієвих та мідних дротів з електроінструментів та літр бензину. За оцінками експертів, сума завданих збитків становила 362 гривні 75 копійок.

У 2011 році чоловік був уже судимий за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК (крадіжка з проникненням), за що був покараний до позбавлення волі строком на 4 роки, проте умовно-достроково звільнений у 2013 році на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 7 дні.

У судовому засіданні зловмисник пояснив, що викрадені мідь та алюміній хотів здати на брухт, щоб отримати гроші.

Свою провину він визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати та надати можливість для відшкодування матеріальних збитків.

При призначенні покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 185 КК України (Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому) суд врахував пом'якшуючі (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину) та обтяжуючі обставини (перебування в стані алкогольного спяніння). Таким чином зловмиснику присудили 5 років позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком три роки.

Окрім того, чоловіка зобов'язали сплатити витрати на залучення експертів в сумі 1144 гривні.

На Винничине лесхозы посчитали заработок на продаже новогодних елок

Винницкое областное управление лесного и охотничьего хозяйства похвалилось количеством проданных на Новый год елей – 18 тысяч 194 деревца, что на 14% больше запланированного. За них выручили 1 миллион 750 тысяч гривен.


Рекордсменами по количеству проданных елок стали Винницкий и Гайсинский лесхозы – каждое из предприятий реализовало более 2,5 тысяч новогодних деревьев.

В то же время на территории лесных угодий казенных лесничеств в рождественско-новогодний период было проведено 253 рейда, в ходе которых выявили 51 незаконно срубленную елку. Составлен 51 админпротокол, в результате чего нарушители заплатили штрафов на сумму 4,8 тысяч гривен и ущерб, причиненный лесу, на сумму 23,4 тысячи.

При этом ВОУЛОХ утверждает, что продаваемые ею елочки выращиваются конкретно для новогодних праздников на специальных плантациях, а потому их вырубка природе не вредит.

Виктор Бережной
27.01.2019 

Экологи Славянска заявляют об уничтожении леса: Донецкая область рискует остаться в голой степи



В Славянске вырубали полтысячи деревьев вместо разрешенных 25.

Активисты и экологи заявляют про уничтожение целого сквера.

Он находится в микрорайоне Химик на окраине Славянска был богат на растительность. Но теперь он практически голый. Местные жители говорят, что тут поработали лесорубы: сухие и гнилые деревья не трогали, а вот молодые вырубали.

Местный экоактивист Дмитрий Дибров не первый год отслеживает ситуацию с лесами в Донецкой области. По его словам, ситуация в этой области - катастрофическая: за два года вырубано 60% леса.

"Еще несколько лет и мы прекрасно понимаем, что останемся тут в голой степи", - считает Дмитрий.


Лісівники Свалявщини підгодовують диких тварин, щоб ті пережили лютий холод



Найтяжче в зимовий період буває диким звірам і птахам. Тому користувачі мисливських угідь та лісівники Свалявщини заздалегідь подбали про них.

Адже в лісах живуть представники класів птахів та ссавців. А саме: угруповання кабана, козулі, олені, лані, ондатри, єнотоподібні собаки, норки американські, фазани, зайці, тощо.

У період, коли сніг покриває землю значним шаром, всім тваринам стає важко добути собі корм. Тому саме в цей час користувачі мисливських угідь спільно з лісовими господарниками активно здійснюють підгодівлю тварин. Без допомоги людей їм просто не вижити.

– Порядний господар починає підгодівлю ще в листопаді місяці, тим самим привчаючи звірів і птахів до місць де їх чекають корми. З випаданням великого снігу, підгодівля тварин збільшується. Лісівники стежать, щоб на підгодівельних майданчиках і в годівницях було зерно, коренеплоди, сіно. Як правило, корми підвозять раз в три доби, – повідомляє Віктор Пукіш, майстер лісу Ганьковицького лісництва.

Як зазначає Василь Керечун, старший майстер лісу Ганьковицького лісництва ДП “Свалявське ЛГ”, днями спільними зусиллями лісової охорони Ганьковицького л-ва та мисливської організації УТМР були доставлені нелегкими шляхом далеко в глиб лісу сіно та кукурудза, щоб лісові мешканці могли підживитися у цей важкий зимовий період.

Лісівники додають, що все травоїдні тварини взимку, а особливо навесні і влітку, потребують солі. Тому користувачі піклуються, щоб на кожному підгодівельному майданчику були обладнані постійно діючі солонці. У зимовий період звірі звикають до солонців і продовжують відвідувати їх і в теплу пору року.