ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 березня 2019

Щороку через вирубку зникає 1% лісу Карпат — WWF



Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна “Лісова Варта” (фінансова підтримка Міжнародного відділу Лісової служби США) проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.

Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA “Landsat”, із застосуванням засобу візуалізації “TimeSync”.

Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5%.

Виявлено також збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету.

Найбільша їх кількість спричинена суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92% і лише 8% — це природні пошкодження. Щорічна величина таких рубок (в останні роки частіше) перевищує 1% вкритої лісом площі Карпат.

“Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше збільшення обсягів вирубування лісів масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону”, — застерігає координатор проекту “Лісова варта” Дмитро Карабчук.

Насамперед, за словами експерта, це стосується значних порушень лісового покриву, що пов’язані із застосуванням, так званих, суцільних санітарних рубок на значних (понад 10 га) територіях гірського лісу, що стали масовими в останні роки.

Mukachevo.net

Субота, 02.03.2019 | 08:45
http://www.mukachevo.net/ua/news/view/482159



ДО РЕЧІ



Під головуванням начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги проведено розширену колегію управління.

Під час засідання розглянуто підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 2018 рік. Було також проаналізовано та проінформовано про стан підготовки до пожежонебезпечного періоду, охорони лісу від незаконних рубок та пожеж, про фінансово-господарську діяльність за минулий рік, а також про лісовідтворення та роботу з громадськістю.

Відкриваючи колегію очільник лісової галузі краю наголосив, що підприємствами Закарпатського ОУЛМГ навесні минулого року основні лісогосподарські заходи виконані в запланованих обсягах, зросли об’єми реалізації, рівень заробітної плати працівників та платежі до бюджету.

Особлива увага обласного управління приділяється відтворенню корінних деревостанів, які відповідають типам умов місцезростання. Відновлення лісів здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природним способом.

Державними підприємствами у 2018 році лісовідновлення проведено на площі 2790,9 га, або 109% від запланованих, в тому числі 1872,3 гашляхом природного поновлення (107% від плану) та 918,6 га лісових культур (114% від плану). Під час весняних лісокультурних робіт було проведено щорічну акцію #майбутнє_лісу_в_твоїх_руках, до проведення якої долучилися представники влади, дипломатичних кіл, силових і правоохоронних органів, громадськість, школярі та юннати шкільних лісництв.

Левову частку у лісовідтворенні зайняли: ДП «Брустурянське ЛМГ» – 349,5 га, ДП «Ясінянське ЛМГ» – 345,9 га, ДП «Мокрянське ЛМГ» – 311,5 га, ДП «Рахівське ЛДГ» – 278,4 га, «В.Бичківське ЛМГ» – 271,6 га. Цього року лісівники області обсяги відтворення лісу планують збільшити.

Під час акції #майбутнє_лісу_в_твоїх_руках_2019 планується заліснити понад 2244 гектарів земель лісового фонду краю. Природоохоронна Всеукраїнська екологічна акція з лісовідтворення «Майбутнє лісу у твоїх руках» розпочнеться традиційно 21 березня, у Міжнародний день лісів.

Удивительный индийский лес, состоящий из одного-единственного дерева



Далеко не все знают, что в Индийском ботаническом саду Джагдиша Чандры Боса, располагающемся в Хаоре, произрастает удивительное дерево с крупнейшей на планете площадью кроны. 250-летний бенгальский фикус, носящий имя Великий баньян, покрывает площадь свыше полутора гектаров и имеет около 3300 воздушных корней, которые выглядят как стволы. Многие путешественники не могут поверить, что оказываются не в лесу, пусть и небольшом, а среди отростков одного-единственного дерева. (esoreiter.ru)



Внутри такой «рощи» находится кольцевая 350-метровая дорожка, делающая это место несколько похожим на парк под зеленым шатром. В некоторых местах высота фикуса достигает 25 метров. Происхождение и точный возраст Великого баньяна являются тайной, однако доподлинно известно, что за свою долгую историю дерево пережило немало бедствий. Так, в 1864-1867 годы оно было повреждено циклонами, а к 1925 году его главный ствол оказался разрушен молнией, а потом еще и грибком.



Несмотря на то что материнский ствол фикуса пришлось удалить, Великий баньян пережил такую «операцию» и продолжил расти и развиваться. После этого он технически превратился из дерева в так называемую клональную колонию, то есть группу генетически идентичных растений с одной общей корневой системой. За последние три десятилетия площадь Великого баньяна расширилась почти на 8100 квадратных метров. Теоретически чудо-дерево способно разрастаться вширь бесконечно долго.



Давняя сотрудница ботанического сада Арабинда Праманик сообщает, что пространство вокруг Великого баньяна специально расчищается с целью обеспечить фикусу место для дальнейшего роста. Ухаживать за растением довольно сложно, поэтому для этого создана команда из 13 опытных специалистов. Данные работники поливают дерево, следят за тем, чтобы оно не болело, а также «тренируют» его корни, направляя их рост в нужные стороны посредством особых каналов из расщепленных бамбуковых трубок.



В Индии бенгальский фикус является весьма почитаемым и священным деревом. Среди последователей индуизма он символизирует долговечность жизни и считается одной из многочисленных реинкарнаций бога творения Брахмы. В буддизме баньяны также имеют большое значение, поскольку, согласно легенде, Будда просидел однажды под таким деревом семь дней, достигнув духовного просветления. Кроме того, утверждается, что эти растения обладают целебной энергетикой.


В Москве 28 февраля 2019 года в Совете Федерации РФ прошло заседание по научному и кадровому обеспечению лесного хозяйства и ЛПК


В Москве 28 февраля 2019 года в Совете Федерации РФ прошло заседание по научному и кадровому обеспечению лесного хозяйства и ЛПК

В Совете Федерации Федерального Собрания Российской Федерации при Комитете Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию состоялось заседание в формате «круглого стола» по теме: «Научное и кадровое обеспечение лесопромышленного комплекса. Проблемы и пути их решения».

В работе заседания приняли участие представители федеральных и региональных органов исполнительной власти, ведущих лесопромышленных предприятий отрасли, отраслевых ассоциаций, образовательных  организаций высшего и среднего профессионального образования, научных организаций, Комитета по предпринимательству в лесопромышленном комплексе ТПП. Представители РАН, ректора ведущих лесных ВУЗов страны, СМИ.

От Российской ассоциации организаций и предприятий целлюлозно-бумажной промышленности (РАО «Бумпром») принял участие вице-президент Виктор Веселов.
Открыла и вела заседание круглого стола член Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию Татьяна Гигель.

Татьяна Гигель отметила, что российские леса составляют четверть площади мирового лесного покрова, однако при этом доля России в переработке древесины в последние годы достаточно низкая. Она отметила, что в Послании Президента Владимира Путина Федеральному Собранию РФ, перед страной поставлена задача – обеспечить прорыв в экономике. «Для этого в лесной отрасли имеются условия и необходимо добиться роста производительности труда на основе внедрения новых технологий, системы машин и цифровизации, увеличить экспорт продукции глубокой переработки древесины, улучшить деловой климат, повысить объем инвестиций, снять инфраструктурные ограничения, раскрыть потенциал регионов, подготовить современные кадры, создать мощную научно-технологическую базу», – подчеркнула она. По словам сенатора, в Совете Федерации проблемам лесного комплекса уделяется особое внимание. Отмечено, что в январе этого года принято Постановление СФ, цель которого – не только прекратить расхищение древесины, но и обеспечить развитие отрасли в целом. Работа ведется на всех уровнях власти и находится под жестким контролем Председателя Совета Федерации Валентины Матвиенко.

Татьяна Гигель сообщила, что сенаторы работают в тесном взаимодействии с аппаратом Правительства РФ и настроены на поддержку всех идей и проектов, которые обеспечат прорывное развитие лесного хозяйства и лесоперерабатывающей промышленности.
По мнению законодателя, действующий Лесной кодекс РФ не удовлетворяет современным требованиям. Долго вносили поправки, пытались решить самые острые вопросы, но настало время принять новый Лесной кодекс и добиться прорыва в нашей отрасли, считает Татьяна Гигель.

С докладом о состоянии и кадровом обеспечении лесного хозяйства выступил заместитель руководителя Федерального агентства лесного хозяйства Михаил Клинов. В выступлении он подчеркнул, что без лесной науки не будет будущего у лесного хозяйства. Потребность в кадрах для лесного хозяйства оценивается около 3000 человек в год. Чтобы привлечь новые, молодые кадры в отрасль, необходимо развивать движение школьных лесничеств, продолжать работу с техникумами, колледжами, которые, к сожалению, выпали из системы лесного хозяйства и, переподчинены региональным структурам. Необходимо развивать систему высшего лесного образования. Докладчик отметил, что научное и кадровое обеспечение отрасли – первостепенная задача, решение которой позволит урегулировать все последующие вопросы и проблемы, актуальные для лесного комплекса.

В докладах выступающие поднимали вопрос поддержки молодых специалистов, как основного фактора, влияющего на привлечение и удержание их в лесном хозяйстве.

Особенно это прозвучало в выступлениях министра лесного комплекса Иркутской области Сергея Шеверды и заместителя председателя Сахалинской областной Думы Александра Ивашова.

О состоянии и подготовке кадров для лесного комплекса в Коми сообщила заместитель председателя Государственного Совета Республики Коми Валентина Жиделева.
Первый вице-президент ассоциации мебельной и деревообрабатывающей промышленности России Олег Нумеров конструктивно выступил о состоянии и необходимости оптимально совершенствовать управление лесной отраслью.

Член-корреспондент Российской академии наук, директор Центра по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН Наталья Лукина в ходе заседания рассказала о приоритетных направлениях развития лесной науки. Эдуард Аким, профессор С-Пб ГТУ промышленности и дизайна информировал о внедрении крупного  проекта в целлюлозно-бумажной промышленности с участием АО «Группа Илим» и рассказал системных проблемах в науке.

Прозвучали ряд выступлений руководителей отраслевых научных организаций (АО «ГНЦ ЛПК», АО «ЦНИИБ»), ректоров С-Пб ГЛТУ им. С.М. Кирова. МФ МГТУ им Н.Э. Баумана, Поволжского ГТУ, Уральского Государственного лесотехнического университета с конкретными предложения по сохранению научного потенциала, улучшению подготовки кадров и оптимизации технологических практик у студентов на ведущих предприятиях отрасли.

По итогам работы круглого стола приняты рекомендации федеральным и региональным органам исполнительной власти, ведомствам, нацеленные на решение вопросов научного и кадрового обеспечения лесного комплекса.

По материалам пресс-службы Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию

1 марта 2019 г.

На Камінь-Каширщині понад 100 людей з ініціативи лісівників вийшли на генеральне прибирання



На Камінь-Каширщині понад 100 людей вийшли на генеральне прибирання лісу

У ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» організували генеральне прибирання в лісі та уздовж автотрас.

Повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Так, на Волині офіційно стартувала традиційна весняна акція «Чистий ліс-2019».

«Будемо прибирати. Навіть не стільки з метою забрати з лісу сміття – що теж дуже важливо. А перш за все для того, щоб показати суспільству: ми можемо разом навести порядок. І так – аж поки у лісі не буде жодного папірця і пластику. Вірю, що тим, хто це робить, стане просто соромно. Особливо за те, що залишене ними сміття прибирають і діти.Зважаючи на те, що проблема засмічення лісу є більш глобальною і пов’язана не лише зі звичкою смітити, а й із відсутністю достатньої кількості смітників та санкціонованих полігонів, ми також звертаємося до органів місцевого самоврядування із пропозицією спільно підходити до вирішення проблеми», – зазначає начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко.

Тож, першими генеральне прибирання затіяли у ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс». Долучилися працівники Камінь-Каширської міської, Боровненської, Броницької, Сошичненської, Бузаківської, Новочервищанської, Тоболівської сільських рад та шкіл, а також учні Камінь-Каширської НВК №1 та Полицівського шкільного лісництва. Загалом – понад сотню людей.

Зібране сміття вивозили тракторами, підводами. Загалом на санкціоновані сміттєзвалища вивезли більше трьох тонн відходів.

Незважаючи на те, що всі добре потрудилися, враження від проведеної акції в учасників дуже позитивні. Діти щиро тішилися, що їхня праця дійсно важлива, а також зізнавалися, що ніколи не залишатимуть у лісі сміття. Та й іншим не дозволять.














































01 березня 2019

Тенденція нелегальної лісозаготівлі на Закарпатті: актуальні показники



В області поступово знижується тенденція нелегальної лісозаготівлі, передає прес-служба ЗОУЛМГ.

У конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулась колегія управління. Присутні керівники управління та директори держлісгоспів, підбили підсумки діяльності лісової галузі краю за минулий рік.

Зокрема, під час звіту, порушили питання незаконних рубок у лісовому фонді. Відтак, згідно з озвученими даними, у минулому році лісівниками зафіксовано 384 випадки незаконних рубок, загальною масою 1536 м. куб. Сума збитків від діяльності лісових браконьєрів склала 9 млн. 186 тис. грн. У середньому на один випадок незаконної рубки припадає 4 м. куб. деревини.

Слід зауважити, за 2017 рік лісовою охороною виявлено 421 випадок незаконних рубок, що на 37 випадків, або на 9,6% менше. Тож можна відзначити, що на Закарпатті йде тенденція до зменшення нелегальної лісозаготівлі. До того ж, не тільки в їх кількості, але й по кубомасі (на 573 м. куб. менше ніж у 2017 р.).

Працівниками лісової охорони було секвестровано 296 м. куб деревини, що становить 19% від загальної маси незаконних рубок. По 138 випадках (116 м. куб. лісопродукції) лісопорушниками відшкодовано добровільно. Матеріали у 218 випадків (1362 м. куб. лісопродукції) на суму 8 млн. 348 тис. грн. передані до правоохоронних органів, з яких у суди вже скеровано матеріали по 37 випадках незаконних рубок, загальною масою 127 м. куб. Крім цього правоохоронними органами порушено 24 кримінальні справи, щодо незаконної рубки дерев.

Своєю чергою, лісівники вчергове закликають громадян йти у ліс не порушуючи закон. Адже за незаконну рубку лісопорушнику загрожує штраф від 30 (510 грн.) до шістдесяти (1020 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від трьохсот (5100 грн) до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки, то таким особам загрожує позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.

01 березня 2019 20:10 

Експерти WWF проаналізували зміни лісового покриву Карпат за останні 332 роки



Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна “Лісова Варта” (фінансова підтримка Міжнародного відділу Лісової служби США) проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.

Його мета — виявити тренди та причини порушень лісового покриву, адже масштабне відмирання дерев внаслідок пожеж, діяльності шкідників, сильних вітрів, підтоплень

або лісозаготівлі можуть призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності.

Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA “Landsat”, із застосуванням засобу візуалізації “TimeSync”. На основі статистичної вибірки 2000 випадкових точок, було виявлено та оцінено щорічні зміни намету 290 ділянок лісу. Дослідники враховували як природні, так і антропогенні порушення.

Для достовірності отриманих результатів, спочатку оцінювались ділянки величиною один піксель. Фахівці також розглядали прилеглі території та історію змін лісового покриву. Таким чином, вдалося зафіксувати як земляний покрив, так і різні типи землекористування із поділом на "ліс" та "не ліс".

Під типом "ліс" експерти мали на увазі заліснені території, що вкриті деревами не менше як на 50%. Це листяні, хвойні чи змішані типи лісів та лісові водно-болотні угіддя. Крім того, дерева повинні покривати площу, як мінімум 0,5 га, а їх висота має бути щонайменше 20 м. За цією логікою, усі інші типи землекористування, наприклад, сільське господарство чи міська місцевість, були віднесені до типу — "не ліс".

Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5%. Виявлено також збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету. Найбільша їх кількість спричинена суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92% і лише 8% — це природні пошкодження. Щорічна величина таких рубок (в останні роки частіше) перевищує 1% вкритої лісом площі Карпат.

“Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше збільшення обсягів вирубування лісів масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону”, — застерігає координатор проекту “Лісова варта” Дмитро Карабчук.

Насамперед, за словами експерта, це стосується значних порушень лісового покриву, що пов’язані із застосуванням, так званих, суцільних санітарних рубок на значних (понад 10 га) територіях гірського лісу, що стали масовими в останні роки. Слід зауважити і те, що виявлений тренд змін лісового покриву потребує уваги, як з точки зору прогнозування вразливості лісів до кліматичних змін, так і у розрізі можливого впливу соціально-економічної ситуації в країні на появу масштабних вирубок лісів у певних регіонах Карпат.


Зміни лісового покриву Українських Карпат у період 1984-2016 років

• Олег Часковський, Дмитро Карабчук

Вступ

Ліси є не тільки джерелом значних економічних ресурсів для розвитку людського суспільства. Вони забезпечують незамінні для життя всього соціуму, особливо для місцевої громади, екосистемні послуги. Не менш важливими функціями, які виконують ліси, є формування локального кліматичного середовища, підтримання стабільних об’ємів чистої води, створення середовища існування дикої природи, продукування кисню й депонування вуглецю, рекреаційний потенціал і забезпечення недеревними продуктами тощо. Проте важливо пам’ятати, що наявність і якість лісових ресурсів - величини змінні, які значно залежать від стану та складу лісу (наприклад, породи дерев), його повноти, а передусім - від того, чи пошкоджений лісовий намет.

Пошкодження лісового намету визначають як великі імпульси відмирання дерев внаслідок таких подій, як пожежі, інвазії шкідників, сильні вітри та лісозаготівля. Найбільша небезпека пошкодження лісового намету полягає в тому, що це може призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності. Крім того, знеліснення та відновлення лісів вважаються критичними механізмами переміщення вуглецю між атмосферою та поверхнею землі: в атмосферу вуглець, крім антропогенної діяльності, потрапляє шляхом окислення та розкладання деревини, і навпаки, лісовідновлення забезпечує забір вуглецю з атмосфери. Саме тому кількісне оцінювання лісових порушень придатне не лише для фіксування наявних лісових ресурсів, а й для визначення вмісту вуглецю та інших похідних від цього можливостей лісу. Сьогодні це набуває особливого значення з огляду на те, що ключові відповідальні особи в державі наразі мають змогу контролювати таку людську діяльність та прогнозувати її наслідки у масштабах країни.

Метою цього дослідження було виявити тренди та причини пошкоджень намету деревостанів у лісах (лісового покриву) Українських Карпат у період 1984-2016 років. Для вивчення взято часові ряди кожного із зазначених років на зображеннях, отриманих за допомогою супутникових знімків у межах проекту NASA Landsat із застосуванням засобу візуалізації TimeSync. У такий спосіб на основі статистичної вибірки із 2000 точок ідентифіковано 290 ділянок лісу із порушеннями лісового намету. На цих ділянках здійснено оцінку щорічних пошкоджень намету лісу, яка враховувала як природні, так і антропогенні чинники цих порушень.

Методика

Територія досліджень

Територією досліджень стали Українські Карпати, розташовані в межах чотирьох адміністративних одиниць: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (див. рис. 1). Для покриття супутниковими знімками території досліджень використано п’ять сцен супутникових знімків Landsat Такі сцени нам знадобилися для створення карти лісів за кожним роком.

Для дослідження змін лісового покриву Українських Карпат у період із 1984 по 2016 р.р. загалом вибрано 58 знімків супутника Landsat/

Вибрані супутникові знімки попередньо були опрацьовані на предмет радіометричного коригування. Задля підвищення точності визначення пошкоджень лісового покриву на знімках було усунуто сліди хмар і тіней від них.

З метою виявлення змін лісового намету спочатку було обрано тестові ділянки, які дозволили ідентифікувати «лісову маску». У такий спосіб була створена офіційна «лісова маска» на основі цифрових повидільних карт лісової інвентаризації, що дало змогу класифікувати й порівняти супутникові знімки з метою систематичного відбору.

Аналіз змін лісового покриву ґрунтувався на порівнянні «лісових масок» кожного відтинку часу.
Дані Landsat

До відома: про круглий стіл у прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" на тему "Відкритий лісовий діалог. Частина перша. Український ліс - рубати чи не рубати?"

Прес-анонси

У понеділок, 4 березня, о 16.00 у прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" розпочнеться круглий стіл на тему "Відкритий лісовий діалог. Частина перша. Український ліс - рубати чи не рубати?". 

Учасники: 

генеральний директор ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" Віктор Мельниченко; 

координатор комітету деревообробки "Європейської Бізнес Асоціації" Євген Кузьменко; 

представники розробника системи ЕОД - австрійської компанії Latschbacher GmbH Володимир Молочко і Андрій Вороний; 

експерт Офісу ефективного регулювання BRDO, 

сектор "Сільське господарство" Ірина Грузинська, 

представники Національної поліції України (вул. Рейтарська, 8/5а). 

Реєстрація журналістів на місці за редакційними посвідченнями.

16:00
04.03.2019


Головний лісівник Закарпаття оголосив підприємства, які виконали левову частку у лісовідтворенні


Сьогодні під головуванням начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги проведено розширену колегію управління.

Під час засідання розглянуто підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 2018 рік. Було також проаналізовано та проінформовано про стан підготовки до пожежонебезпечного періоду, охорони лісу від незаконних рубок та пожеж, про фінансово-господарську діяльність за минулий рік, а також про лісовідтворення та роботу з громадськістю.

Відкриваючи колегію очільник лісової галузі краю наголосив, що підприємствами Закарпатського ОУЛМГ навесні минулого року основні лісогосподарські заходи виконані в запланованих обсягах, зросли об’єми реалізації, рівень заробітної плати працівників та платежі до бюджету.
Особлива увага обласного управління приділяється відтворенню корінних деревостанів, які відповідають типам умов місцезростання. Відновлення лісів здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природним способом.

Державними підприємствами у 2018 році лісовідновлення проведено на площі 2790,9 га, або 109% від запланованих, в тому числі 1872,3 га шляхом природного поновлення (107% від плану) та 918,6 га лісових культур (114% від плану). Під час весняних лісокультурних робіт було проведено щорічну акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках», до проведення якої долучилися представники влади, дипломатичних кіл, силових і правоохоронних органів, громадськість, школярі та юннати шкільних лісництв.

Левову частку у лісовідтворенні зайняли: ДП «Брустурянське ЛМГ» - 349,5 га, ДП «Ясінянське ЛМГ» - 345,9 га, ДП «Мокрянське ЛМГ» - 311,5 га, ДП «Рахівське ЛДГ» - 278,4 га, «В.Бичківське ЛМГ» - 271,6 га. Наступного року лісівники області обсяги відтворення лісу планують збільшити.

Під час акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» планується заліснити понад 2244 гектарів земель лісового фонду краю. Природоохоронна Всеукраїнська екологічна акція з лісовідтворення «Майбутнє лісу у твоїх руках» розпочнеться традиційно 21 березня, у Міжнародний день лісів. Протягом березня, квітня та травня кожен охочий зможе взяти участь в посадці молодих дерев. Все, що для цього потрібно - звернутися в Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства або ж державні лісові господарства, підпорядковані Закарпатському ОУЛМГ.

01 березня 2019

В ряде лесничеств Славянского района введут "сезон тишины"



"Сезон тишины" на 2,5 месяца введут в ряде лесничеств Славянского района. Соответствующее решение было принято на пленарном заседании Славянского райсовета, - передает «Деловой Славянск».

По словам инженера ГП "Славянский лесхоз" Максима Радченко, данная мера призвана обеспечить диким животным возможность беспрепятственного размножения и выращивания потомства.

Ограничительные меры предусматривают запрет на проведение работ и мероприятий, которые являются источником повышенного уровня шума. Речь идет о вырубке леса, стрельбе, подрывных работах, авто- и мотосоревнованиях, запуске фейерверков и т.п.

Запрет вводится на территории нескольких десятков кварталов Маяцкого и Краснопольского лесничеств.

Он вступит в действие с 1 апреля и продлится до 15 июня текущего года.

01.03.2019 08:00