Палії в законі: як пов'язані "контрольовані профілактичні випалювання" і катастрофічні ландшафтні пожежі в Єврейській автономній області

У регіонах півдня Сибіру і Далекого Сходу дуже популярні так звані "контрольовані профілактичні випалювання", фактично представляють собою пали сухої трави, що влаштовуються працівниками лісогосподарських організацій в період, коли їм це представляється безпечним, іноді під деяким наглядом з їх боку. Теоретично існує набір правил, що дозволяють зробити такі випалювання при певних умовах дійсно безпечними - він прописаний в рекомендаціях по створенню захисних протипожежних смуг на ділянках лісового фонду шляхом контрольованого випалювання сухої трави, затверджених наказом Федеральної служби лісового господарства Росії від 24 березня 1999 року № 68. Але на практиці у лісогосподарських організацій немає ні грошей, ні достатньої кількості людей, щоб ці правила дотримуватися. Тому фактично пали просто влаштовують ранньою весною, в розрахунку на те, що вони або дійдуть до якої-небудь перешкоди і самі зупиняться, або упрутся в ліс, де ще в цей час повинен лежати сніг і тому небезпека виникнення лісової пожежі мінімальна. Реальні наслідки цих "контрольованих профілактичних випалювання" ніхто ніколи не розслідує - оскільки їх або безпосередньо влаштовують, або погоджують і схвалюють, як раз ті, хто повинен це робити; ну а хто ж буде що-небудь розслідувати сам проти себе? А мотиви до випалювання завжди знаходяться: на нього можна списати гроші, їм можна відзвітувати перед вищим начальством, і т.д. Вище начальство, як правило, цілком упевнено, що так палити можна і потрібно - оскільки діди палили і звітували, батьки палили і звітували, ну і не їм, нинішнім начальникам,

При цьому на місцях багато хто знає, що вогонь від "контрольованих випалювання" нерідко тікає по сухій траві на величезні відстані, і стає джерелом великих ландшафтний пожеж, в тому числі лісових і торф'яних. Але довести це буває дуже важко - оскільки ті, кому потрібно доводити, і від кого залежить прийняття необхідних заходів, часто бувають самі залучені в ці самі випалювання, і про що відбулися в результаті пожежі нічого навіть слухати не хочуть.

Зараз наймасовіші трав'яні і очеретяні пожежі (якщо говорити про частку пройденої вогнем площі від загальної площі регіону) діють в Єврейській автономній області. Порівняємо їх розташування з місцями фактично проведених, за даними системи ІСДМ-Рослесхоз, контрольованих профілактичних випалювання (знімок - VIIRS за 7 березня 2019 року, жовта лінія - кордони ЄАО, жовті точки - місця контрольованих випалювання):

Добре видно, що основна частина місць, де фактично були проведені контрольовані профілактичні випалювання, потрапляє на чорні і темно-сірі ділянки - ті, які були пройдені великими трав'яними та очеретяними пожежами вже в 2019 році. Це означає, що проведені випалювання або стали причиною цих пожеж, або, як мінімум, не допомогли їм запобігти і перешкодити їх поширенню. Іншими словами, з точки зору забезпечення пожежної безпеки ці випалювання або виявилися марними, або заподіяли шкоду.

А ось більш детальний знімок (Sentinel 2 за 6 березня 2019 роки) на околиці заповідника Бастакия - його межа показана червоною лінією. Добре видно, що абсолютна більшість контрольованих профілактичних випалювання на схід від заповідника, на кордоні ЄАО з Хабаровським краєм, розташовується всередині контуру величезного ландшафтного пожежі - якраз того, який зараз загрожує території заповідника. Станом на другу половину доби 7 березня кромка цієї пожежі підійшла до південно-східному кордоні заповідника ближче ніж на кілометр. На щастя, в найближчі дні в зоні дії цієї пожежі очікуються переважно західні вітри - від заповідника в сторону вже пройденої вогнем площі; але загроза заповідної території, проте, поки зберігається. І з великою часткою ймовірності ця загроза може бути викликана спочатку саме"

А ще ці величезні трав'яні пожежі - як в ЄАО, так і на суміжних територіях Хабаровського краю - в останні дні були головним джерелом задимлення Хабаровська, Біробіджана і багатьох інших населених пунктів цій великій території, і створювали серйозну загрозу для здоров'я їх мешканців. Це теж важливі і небезпечні наслідки випалювання сухої трави, які ніяк не можна не враховувати.

Загалом, керівникам органів державної влади федерального і регіонального рівня, органів місцевого самоврядування, лісогосподарських, сільськогосподарських і муніципальних організацій, що відповідають за пожежну безпеку на природних територіях, необхідно ретельно аналізувати і переглядати практику застосування контрольованих (нібито) профілактичних випалювання. Для забезпечення реальної пожежної безпеки необхідно по максимуму виключити вогонь з практики землекористування та лісокористування, допускаючи можливість його умисного застосування лише у виняткових випадках при жорсткому дотриманні необхідних заходів пожежної безпеки.

У грудні 2018 Президентом РФ було дано доручення Уряду РФ, а Урядом РФ - Мінприроди і Рослесхозом, актуалізувати з урахуванням діючих норм лісового законодавства рекомендації щодо створення захисних протипожежних смуг на ділянках лісового фонду шляхом контрольованого випалювання сухої трави, затверджених наказом Федеральної служби лісового господарства Росії від 24 березня 1999 року № 68. Як водиться, Мінприроди і Рослесхоз з виконанням цього доручення не впоралися, і вже точно не впораються до початку пожежонебезпечного сезону 2019 року в абсолютній більшості суб'єктів Російської Федерації. Тому, незважаючи на надзвичайні умови нинішнього року на півдні Східного Сибіру і Далекого Сходу (наслідки екстремально малосніжною зими), в більшості регіонів суху траву палять масово, на величезних площах,

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23256&sid=e8a9fb30ed791cd3bffbc0c7b7d6a536

Далі...

Привітання Володимира Бондаря з Міжнародним жіночим днем

Шановні працівниці лісового господарства України!

Від щирого серця вітаю вас з чудовим святом, яке на початку березня сповіщає про прихід весни – Міжнародним жіночим днем!

Це свято краси, гармонії та натхнення, що є притаманним для наших милих та ніжних жінок.

Приємно, що в лісовій галузі, яка зазвичай асоціюється з міцними чоловіками-лісівниками, працює багато жінок. Насправді, ви потрібні лісовому господарству, адже вирощування та догляд за лісом це складна праця, як і народження та виховання дитини.

Жінки в лісовій галузі, як матері, плекають наше майбутнє. Низький уклін вам, дорогі наші жінки, за те, що допомагаєте нам чоловікам в єдиній дружній лісівничій сім’ї піклуватися про зелені легені нашої держави.

Бажаю вам, щоб завжди був мир у сім’ї, здоров’я в тілі, радість в очах, спокій у душі та любов у серці! А ми, чоловіки, завжди будемо вас оберігати та допомагати.

З повагою,

заступник Голови Держлісагентства

Володимир БОНДАР

07.03.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=199384&cat_id=32888

Далі...

Под Каменским горел лес

6 марта в 15:43 в Службу спасения «101» поступило сообщение о пожаре на территории Куриловского лесничества государственного предприятия «Каменский лесхоз», вблизи поселка Аулы Криничанского района.

Огонь уничтожил подстилку хвойного леса на площади 3 га и сухую траву на открытой территории на площади 1,8 га. Общая площадь пожара составляет 4,8 га. Пожар локализован 17:15 и в 17:47 ликвидирован.

К ликвидации пожара привлечены 4 спасателей и 1 единица пожарно-спасательной техники.
Главное управление ГСЧС в Днепропетровской области

https://gorod.dp.ua/news/156888


На Днепропетровщине открылся сезон лесных пожаров — горело 5 га
Рубрика: НОВОСТИ ДНЕПРА > Происшествия. 07.03.2019. г.

6 марта возле поселка Аулы Криничанского района на территории Куриловского лесничества возник пожар. Огнем было охвачено около 5 га леса и открытого пространства. Горели хвоя и сухая трава..

По сообщению ГСЧС в Днепропетровской области, на полное тушение пожара понадобилось около 2 часов. Огнем уничтожена подстилка хвойного леса на площади 3 га и сухая трава на открытой территории на площади 1,8 га. Причины пожара устанавливают правоохранители.

Далі...

Знеліснення. ВІДЕО

Браконьєри знищують полезахисні лісосмуги Херсонської області. Під бензопили потрапляють живі та здорові дерева.

Далі...

Делюмпенізація країни

Навіщо нам дискусія про ринок землі.



Яку країну ми хочемо бачити в майбутньому? Країну, де власниками землі, її надр та інших ресурсів фактично стануть кілька осіб, чи країну, де земля перебуватиме у власності українського народу, і він нею реально володітиме й управлятиме?
Перш ніж говорити про законодавство з обігу землі та про ринок землі, необхідно все ж таки визначитися, яку країну ми хочемо бачити в майбутньому, яким шляхом ми підемо.

Адже земля — один із ключових ресурсів, що залишилися у України. Від форми земельних відносин залежить і подальший розвиток її економіки. Сподіваюсь, усім зрозуміло, що наша країна потребує змін у земельних відносинах. Але яких?

Сьогодні існують дві основні форми земельних відносин: користувальна (оренда, емфітевзис) — власник землі не є власником врожаю, та самостійна — власник самостійно обробляє землю і є власником урожаю.

На початку дії земельної реформи Кучми нові землевласники (селяни) не були поінформовані і підготовлені до самостійного управління чи участі в управлінні, користуванні, володінні майном та отриманні самостійного доходу від нього. Тому землевласники не змогли стати справжніми власниками отриманого майна і землі.

Зазвичай вони цілими селами підписували договори оренди землі з майбутніми аграрними олігархами. Цілей реформи не було досягнуто, — селяни не зберегли колективних методів господарювання, не розпочали індивідуального виробництва на своїй землі.

Держава не спромоглася забезпечити процес реформування в задуманому руслі, і в країні запанувала користувальна форма земельних відносин. Селяни отримали низьку орендну плату та відсутність роботи. А в перспективі — вимушений продаж землі, легальний чи нелегальний, без будь-яких подальших перспектив у рідному селі чи селищі.

Розглядати перспективу України, в якій працює лише десяток агрохолдингів, узагалі не хотілося б.

Вирішення багатовекторної проблемної (конфліктної) ситуації, яка склалася, може перебувати тільки в площині зміни форми земельних відносин, яка визначить основні засади обігу земель сільськогосподарського призначення, справедливість отримання доходів від землі її власниками і створення робочих місць із припиненням трудової міграції.

Отже, є три варіанти: залишити все так, як є, виставити землю на продаж і з великою ймовірністю перетворити українців на люмпенів або зробити так, щоб земля залишилася у власності селян.

Перший варіант передбачає підтримку користувальних земельних відносин через подовження заборони (мораторію) на відчуження землі. Цим самим буде залишено джерела соціально-економічної напруги, які виникли на тлі:

— відносин між власником і користувачем землі, — одним плата за користування землею мала, а іншим — велика;

— права розпоряджатися землею;

— відсутності розвитку виробництва (тваринництва і переробки) на селі і, відповідно, відсутності роботи на селі;

— продовольчої небезпеки.

При цьому у селян ще залишатиметься шанс повернутися до землі, що поступово і відбувається. Але в недостатніх обсягах і темпах і вже тільки на малу частку землі, яка залишиться після "чорних" орендарів, що нелегально скуповують землю.

Другий варіант передбачає створення умов для розпродажу селянами землі "новим ефективним власникам" і подальшу поступово-швидку концентрацію землі в обмеженого кола осіб. Тобто монополізацію власності на землю.

Земля оброблятиметься, ВВП на душу населення зростатиме, але прибутки будуть концентруватися у того ж певного обмеженого кола осіб. Селяни перетворяться в кращому випадку на найманих працівників на селі або виїдуть з нього.

Третій варіант — перетворити селян на господарів на своїй землі. Залишити їх власником землі і зробити їх власниками виробництва на ній.

Якщо з першими двома варіантами майже все зрозуміло, то на третьому, по суті новій пропозиції, варто було б зупинитися.

Фактично мова піде про зміну форми земельних відносин. При цьому власники землі залишаються незмінними — селяни, які уособлюють український народ. Ініціатива такого реформування може виходити лише від селян, — це Народна земельна реформа. Народна земельна реформа важлива для відтворення та розвитку сільського господарства країни, є головним чинником у реалізації Нової аграрної політики і вирішує існуючі проблемні питання. Це питання збільшення доходів власників землі, рейдерства, існування чи ні потреби у ринку землі, формування надійної бази для відтворення та розвитку виробництва на селі — тваринництва та переробки сільгосппродукції.

Якщо порівнювати колективне господарювання з точки зору об'єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі та одноосібне (сімейне), то при масовому виробництві за сукупною ефективністю переважає колективне. Одноосібний (сімейний) спосіб господарювання, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї, має поодиноку реалізацію і може бути інтегрований у колективне господарювання.

Об'єднання селян однієї громади для спільних дії — логічний процес, який не оминув села і зараз. Формування сіл, сільських громад відбувалося саме за общинним принципом — общинного ведення господарювання на селі. Об'єднання власників землі в товариства не тільки логічне, а й зберігає високу ефективність господарювання, робить можливим усебічний розвиток тваринницької, переробної та соціальної інфраструктури на селі.

Для формалізації таких об'єднань ідеально підійде організаційна форма господарських товариств, зокрема товариств з обмеженою відповідальністю. Кожен власник землі стає учасником товариства і вносить до статуту право користування земельною ділянкою (земля не є внеском, а тільки право її користування), що належить йому. Як бачимо, для початку реформи не потрібне додаткове законодавство чи зміни до нього.

Отже, формується суб'єкт господарювання, який через об'єднання (кооперацію) активів і зусиль власників землі стає первинним товаровиробником. Таке товариство власників землі реалізує ідею самостійної форми обробітку землі її власником. Розподіл результатів діяльності товариства відбувається за рішенням його учасників (членів).

Народна земельна реформа передбачає заміну орендних відносин на самостійне господарювання власниками землі, яке не виключає підрядних відносин. Для початку такої реформи не потрібне додаткове законодавство чи зміни до нього. Не знадобиться шукати й кошти, — вони для цього в країні є. Необхідне лише усвідомлення власниками землі того, що вони є головними в земельних відносинах, і їм визначати, якими цим відносинам бути.

Основними умовами для початку діяльності товариства є вільна від договорів користування земля учасників товариства, наявність коштів і засобів для виробництва.

У власників землі періодично закінчуються договори оренди, після чого діяльність товариства може бути розпочата.

Без законодавчих змін процес реформування буде сповільнений через перебування більшості земель у користуванні (оренда чи емфітевзис), і лише у міру закінчення договорів користування власники землі зможуть переходити до самостійного господарювання. Чекати доведеться на перетворення і державі, що неприпустимо. Отже, для пришвидшення реформування необхідно буде прийняти певні законодавчі зміни, які нададуть селянам можливість позбутися тягаря оренди.

Відсутність коштів і засобів у товариства може бути замінена підрядником з усього комплексу робіт і постачання матеріалів.

В Україні у сфері обробітку землі за користувальною формою склалася висока конкуренція, яка спричинена високою прибутковістю від такої діяльності та наявністю вільних ресурсів, необхідних для проведення всього комплексу аграрно-польових робіт. Тому в країни є достатня кількість вільних підрядників для початку реформування.

Підрядна форма обробітку землі формуватиме обсяги роботи для вільних засобів виробництва тих же орендарів. Тобто колишні орендарі можуть обробляти землю для її власників, надаючи їм послуги і водночас не оформлюючи орендних відносин. Мотивуватиме колишніх орендарів до таких дій бажання виконати більші обсяги робіт та отримати додатковий прибуток.

Розрахунки між товариством власників землі і підрядником здійснюються після продажу товариством продукції. Договори між товариством і підрядником, окрім умов надання послуг і проведення розрахунків, мають містити і гарантії їх виконання.

Наявність ринку підрядних послуг не заперечує необхідності організації фінансування таких товариств із боку держави. І в цьому процесі важливу роль має відіграти нова кредитна політика держави, яка забезпечить кредитним ресурсом розвиток первинного виробника, по суті — власників землі.

Так, забезпечення об'єднань власників землі обіговими коштами для обробітку 1 млн га землі потребуватиме 10–15 млрд грн, що багатократно перевищує щорічні державні капітальні програми з підтримки аграрного сектору.

Слід розуміти, що товариство власників землі — це не лише власники основного засобу виробництва (землі), а й первинний товаровиробник, і відповідальний позичальник. Отже, в особі первинного товаровиробника держава отримає реальні об'єкти для інвестування.

Інвестиції можуть бути спрямовані на розбудову аграрного сектору економіки в сільській місцевості. Вони формуються за територіальним принципом. Діяльність товариств-власників землі фактично збігатиметься з ідеологією та цілями об'єднання територіальних громад, їх прагненням до соціально-економічного розвитку своєї території, — для держави це безпрограшна схема.

Поступове накопичення прибутку товариством власників землі або вчасне формування механізму прямого державного кредитування створить умови для формування у товариства власної матеріальної бази та обігових коштів, необхідних для ведення господарської діяльності.

Наголошу, що очікується отримання власником землі доходу, що у 2–4 рази більший, ніж до реформування. Це створить можливість для усуспільнення прибутку в розмірі 200–300 млрд грн, що значно активізує споживчий ринок країни та стимулюватиме розвиток економіки в цілому.

Організаційні заходи з формування діяльності товариств власників, її підтримки можуть взяти на себе спеціалізовані організації.

Окрім підвищення макроекономічних показників, успішна реалізація земельної реформи сформує певні позитивні умови — збільшиться дохід власників землі, що зробить можливим дешеве споживче кредитування. Як результат, гостра потреба у продажу землі зменшиться. Запрацюють інші ринкові механізми, які знімуть потребу у формуванні ринку землі на засадах її вільної купівлі-продажу. Унаслідок цього земля залишиться у власності українського народу без завдання шкоди інтересам суб'єктів права власності на землю.

На такому позитивному підґрунті можна буде законодавчо встановити порядок обігу землі.

Державна земля має залишатися у власності держави. Пріоритетне право користування державною землею повинно бути надане спеціалізованим державним аграрним установам і товариствам власників землі на територіях формування таких товариств.

Запропонована форма земельних відносин дасть оптимальну ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний.

Народна земельна реформа як перший етап упровадження Нової аграрної політики стане підґрунтям для початку модернізації галузі тваринництва й харчової промисловості — другого та третього етапів розвитку відповідно до Нової аграрної політики.

https://dt.ua/macrolevel/delyumpenizaciya-krayini-304824_.html

Далі...

В Госдуму внесен законопроект об агролесомелиоративных мероприятиях

В Госдуму внесен законопроект с предложением детализировать правовое регулирование проведения агролесомелиоративных мероприятий.

Авторами инициативы стали депутаты во главе с первым замруководителя фракции «Единая Россия» Виктором Кидяевым и главой Комитета Госдумы по аграрным вопросам Владимиром Кашиным.

Документом, в частности, предлагается отграничить мелиоративные защитные лесные насаждения как предмета правового регулирования от иных видов мелиоративных систем, являющихся инженерными сооружениями, а также от защитных лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения.

Авторы инициативы также предлагают уточнить полномочия органов государственной власти и органов местного самоуправления в части проведения агоролесомелиоративных мероприятий; установить особенности учета мелиоративных защитных лесных насаждений как специфического объекта мелиорации.

Законопроектом также вводится новая статья «Содержание мелиоративных защитных лесных насаждений и мероприятия по их сохранению», в соответствии с которой определяется состав указанных мероприятий, а также права и обязанности правообладателей земельных участков, на которых расположены лесные насаждения, при осуществлении мероприятий по их сохранению.

Законодатели предлагают профинансировать реализацию инициатив в пределах объема бюджетных ассигнований, предусмотренных на реализацию ведомственной программы Минсельхоза России «Развитие мелиоративного комплекса России».

В настоящее время наибольшие площади защитных лесных полос имеются в Волгоградской, Воронежской, Саратовской, Ростовской, Самарской областях, Республике Калмыкия, Ставропольском крае, Алтайском крае, Новосибирской области.

В пояснительно записке к документу отмечается, что во многих субъектах РФ агролесомелиоративные работы прекращены практически полностью, в том числе в регионах, нуждающихся в защите почв. «Необходимость коренной реконструкции деградировавших защитных лесных насаждений или их замены на новые связаны с большими операционными затратами, что усиливает нежелание хозяйствующих субъектов нести расходы на содержание защитных лесных полос в надлежащем состоянии», — указывают депутаты.

Авторы документа отметили, что окупаемость лесных насаждений, создаваемых в мелиоративных целях, достаточно высока: на каждую тысячу рублей, вложенную в агролесомелиорацию, хозяйства получают в 1,5-2 раза больше валовой продукции, чем на такую же сумму капиталовложений в другие основные средства.

https://www.pnp.ru/social/v-gosdumu-vnesen-zakonoproekt-ob-agrolesomeliorativnykh-meropriyatiyakh.html

Далі...

ЕКОЛОГИ НЕ ВСТИГАЮТЬ РАХУВАТИ ЗБИТКИ ПРИРОДІ, ЩО НАНОСЯТЬ ПАЛІЇ СУХОСТОЮ

Траву підпалюють, майже не ховаючись. Вогонь йде на сусідні ліси та навіть будинки. Гинуть сотні тварин. Та навіть відповідальності зловмисники не бояться. Бо за це загрожує лиш штраф - від трьох сотень до тисячі гривень.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/video/video-novini/ukroboronprom-chekayut-masshtabni-perevirki-poroshenko.html

ТСН. 19:30 Сьогодні, 20:25 

Далі...

В ГБУ РО «Пожлес» была проведена командно-штабная тренировка

05 марта в ГБУ РО «Пожлес» была проведена командно-штабная тренировка (КШТ), с привлечением начальников пожарно-химических станций (ПХС) филиалов ГБУ РО «Пожлес» в р.п. Гусь-Железный, п. Игошино, п. Сосновка, г. Касимов, начальников ГКУ РО «Ермишинское лесничество», «Бельковское лесничество», под руководством начальника отдела охраны и защиты лесов министерства природопользования Рязанской области Николая Клочкова.

Целью данной тренировки являлась отработка вопросов взаимодействия министерства природопользования, ГБУ РО «Пожлес», ГКУ РО Ермишинского и Бельковского лесничеств, арендаторов лесных участков, муниципальных образований, пожарных частей районов к предоставлению сил и средств при возникновении лесного пожара.

По тактическому замыслу в результате несанкционированного сжигания порубочных остатков в ГКУ РО «Ермишинское лесничество», участковое лесничество Октябрьское, квартал 50; ГКУ РО «Бельковское лесничество», участковое лесничество Озерное, квартал 60, возникло возгорание на территории государственного лесного фонда. Из-за сильного ветра пожар интенсивно распространяется в юго-западном направлении. Площадь возгорания составляет на 10:00 часов 0,05 га.

В виду сложной метеорологической обстановки и интенсивного распространения огня, для наращивания группировки, были привлечены силы и средства филиалов ГБУ РО «Пожлес» в п. Сосновка и г. Касимове, арендаторов ИП «Карцев», «Бельковский лесокомбинат», добровольной пожарной дружины от Ермишинского района и сотрудники администрации Ермишинского, Касимовского районов.

По результатам штабной тренировки была дана оценка действиям дежурной смены регионального пункта диспетчерского управления, личного состава ПХС; проведен разбор действий сотрудников ГБУ РО «Пожлес», арендаторов и лесничеств; подведены итоги учения.

Вывод: поставленные цели достигнуты.

Минприроды Рязанской области

http://roslesvesti.ru/v-gbu-ro-pozhles-byla-provedena-komandno-shtabnaya-trenirovka/

Далі...

Старая ГИЛ не получилась? Будет новая - теперь из космоса

4 марта 2019 года в Научном центре оперативного мониторинга Земли, входящем в систему госкорпорации Роскосмос, состоялась рабочая встреча с участием председателя Совета Федерации В.И.Матвиенко, курирующего лесную отрасль вице-премьера Правительства РФ А.В.Гордеева, министра природных ресурсов и экологии РФ Д.Н.Кобылкина и другого важного лесного и окололесного начальства. На встрече обсуждались в первую очередь вопросы, связанные с дистанционным мониторингом лесов и лесопользования. Вот некоторые официальные сообщения об этой встрече:

Новые геоинформационные сервисы станут основой систем государственного контроля лесопользования (холдинг Российские космические системы)

В борьбе с лесными пожарами и черными лесорубами будут использовать современные космические технологии (Рослесхоз)

Из космоса виднее. Валентина Матвиенко изучила систему мониторинга лесов (Российская газета)


Теоретически затея хорошая и правильная: современные технологии дистанционного зондирования Земли из космоса могут дать очень много полезной, актуальной и сравнительно дешевой информации о лесах, лесном хозяйстве и лесопользовании. В наши дни ни одна страна мира с развитым лесным хозяйством не обходится без оперативного космического мониторинга лесов.


Практиески же, судя по тому, как начинает развиваться эта история с "новыми геоинформационными сервисами", можно почти со 100-процентной уверенностью предсказать, чем она кончится: созданием очередной пустышки - продукта, которым будет долго хвастаться высокое лесное начальство, но который трудно будет приспособить для чего-нибудь практически полезного, и который стыдно будет показать непричастным к его появлению специалистам.


Больше всего эта затея с "новыми геоинформационными сервисами" и с созданием "системы дистанционного мониторинга лесов" напоминает двенадцатилетнюю уже историю с развитием в нашей стране системы государственной инвентаризации лесов (ГИЛ). ГИЛ - это тоже важный элемент современного государственного управления лесами, без которого тоже не обходится практически ни одна крупная страна с развитым лесным хозяйством. Правильно организованная ГИЛ тоже дает много полезной, актуальной и сравнительно дешевой информации о лесах, лесном хозяйстве и лесопользовании. Но у нас за двенадцать лет развития ГИЛ, несмотря на многие миллиарды потраченных бюджетных рублей и годы работы в лесах многих сотен квалифицированных специалистов, ничего полезного создать так и не получилось, и уже, очевидно, не получится. Для тех целей, которые прописаны в Лесном кодексе РФ, и для которых создаются системы государственной инвентаризации лесов в странах с развитым лесным хозяйством, наша ГИЛ (известная также как "псевдо-ГИЛ") не дает совсем ничего.


Почему же так получилось с ГИЛ, и почему, скорее всего, так же получится с "новыми геоинформационными сервисами" и с созданием "системы дистанционного мониторинга лесов"?

Причин, конечно, много, но главная - одна. Отвечающим за леса федеральным органам исполнительной власти и подведомственным им организациям не просто не нужна достоверная информация о лесах и лесном хозяйстве - им нужно, чтобы достоверной информации о лесах и лесном хозяйстве не было. На протяжении многих десятилетий эти органы власти и организации отчитываются о своих успехах и в целом о лесах липовыми данными - о лесовосстановлении, об охране лесов от пожаров и незаконных рубок, о сказочных лесных богатствах страны и тому подобными. Вся система официальной информации о лесах основывается на многолетней лжи. Только благодаря этой лжи работа Минприроды России, Рослесхоза и подведомственных им организаций выглядит со стороны приемлемой и в целом правильной - поэтому разрушение системы лесной лжи представляет прямую и очевидную угрозу их существованию, или, как минимум, существованию нынешнего поколения их руководителей. Рассчитывать на то, что они своими руками создадут что-то, угрожающее их собственному относительному благополучию - по меньшей мере наивно.


Они и не создают. Большинство крупных информационных систем, созданных системой Минприроды и Рослесхоза за последние годы, просто не работает и не дает тех результатов, которые от них ожидались - в том числе система государственной инвентаризации лесов (ГИЛ), автоматизированная информационная система "Государственный лесной реестр" (АИС ГЛР), система государственного мониторинга воспроизводства лесов. ЕГАИС учета древесины и сделок с ней технически работает, но для первоначально заявленных своих целей - борьбы с незаконными рубками и контроля за лесопользованием - она очевидно не годится, и вряд ли эта "овчина" стоила выделки. Единственная реально работающая система - это ИСДМ-Рослесхоз, но и ее работа вызывает огромное количество нареканий.

При этом высоким руководителям, стоящим над лесной отраслью, от которых зависит выделение денег на все эти псевдо-информационные затеи, очень легко пускать пыль в глаза - они ничего не понимают ни в лесах, ни в дистанционном мониторинге, и могут просто не почувствовать разницы между результатами, например, экспертного дешифрирования единичных космоснимков и массовой автоматизированной их обработки по крупным территориям. Для них в такой же степени непонятна разница между лесовосстановлением в понимании нынешнего Лесного кодекса РФ и воспроизводством хозяйственно ценных лесов после рубок и пожаров, или между площадью лесных пожаров и площадью погибших от огня лесов, и т.д. Да и сама правда о лесах, по всей видимости, им не особенно нужна - в красивом выдуманном мире жить легче, если не думать о будущем страны. Поэтому все эти обещания и затеи с удовольствием принимаются ими без какого бы то ни было критического анализа.


Выход из этой ситуации может быть только один: полная открытость процессов создания любых крупных и общественно значимых информационных продуктов в лесной отрасли, создающихся за бюджтеные (то есть, в теории, за наши общие) деньги. С самого начала всем заинтересованным сторонам должно быть ясно, что конкретно предполагается создать, на основе какой исходной информации и каких принципиальных подходов к ее обработке, кто будет это делать и сколько это будет стоить. Сама по себе открытость еще не гарантирует качества и разумности этих продуктов - но если на самых ранних этапах будет ясно, что делается глупость, или что разработчики допустили критические ошибки (как это было, например, с ГИЛ), то заинтересованным сторонам будет легче, используя вполне законные механизмы, добиться прекращения работ или исправления ошибок.

С "новыми геоинформационными сервисами" и с созданием "системы дистанционного мониторинга лесов", очевидно, дело уже пошло по традиционному проторенному пути, не подразумевающему никакой открытости. Какая-то система уже создается, какие-то сроки и требования уже определены, СМИ и официальные сайты причастных органов власти кишат сообщениями об этой деятельности - но никакой конкретной информации о том, кто, что и зачем делает или собирается делать, пока нет. Так что, скорее всего, стоит ждать очередного повторения классического сюжета: "королям" опять представят что-то для них совсем непонятное, и им будет стыдно признаться, что они ничего в этом не понимают - а запуганным или заинтересованным вельможам будет страшно или невыгодно сказать, что это "непонятное" просто ни на что не годится.


Иллюстрация к сказке Г.Х.Андерсена "Новое платье короля"

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23250

Далі...

Дума приняла законопроект об ответственности за неисполнение сводных планов тушения лесных пожаров

5 марта 2019 года Государственная Дума приняла в третьем, окончательном, чтении законопроект, вводящий административные штрафы за невыполнение мероприятий, предусмотренных сводными планами тушения лесных пожаров на территории субъектов РФ. Этим законопроектом в КоАП РФ вносится специальная новая статья 8.32.3 следующего содержания:

Статья 8.32.3. Невыполнение мероприятий, предусмотренных сводным планом тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации

1. Невыполнение мероприятий, предусмотренных сводным планом тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации, -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пятнадцати тысяч до двадцати пяти тысяч рублей; на лиц, осуществляющих предпринимательскую деятельность без образования юридического лица, - от тридцати тысяч до пятидесяти тысяч рублей; на юридических лиц - от ста пятидесяти тысяч до двухсот пятидесяти тысяч рублей.

2. Те же действия, совершенные в условиях особого противопожарного режима либо режима чрезвычайной ситуации, -

влекут наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от двадцати пяти тысяч до сорока тысяч рублей; на лиц, осуществляющих предпринимательскую деятельность без образования юридического лица, - от пятидесяти тысяч до семидесяти тысяч рублей; на юридических лиц - от двухсот пятидесяти тысяч до трехсот тысяч рублей.


Полномочия по рассмотрению соответствующих административных дел возлагаются на органы, осуществляющие федеральный государственный лесной надзор (в том числе органы исполнительной власти субъектов РФ), и органы, осуществляющие федеральный государственный пожарный надзор - соответствующие изменения вносятся в статьи 23.24, 23.24.1 и 23.34 КоАП.


Законопроект № 491448-7 "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях в части установления административной ответственности за невыполнение мероприятий сводных планов тушения лесных пожаров на территориях субъектов Российской Федерации"


Скорее всего, законопроект будет одобрен Советом Федерации 13 марта 2019 года.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23251&sid=bda2d8b23a6e61980ad333b60a87de62

Далі...