В Крыму с 1 апреля введут режим чрезвычайной пожарной опасности

Из-за установившейся в Крыму сухой погоды режим чрезвычайной пожарной опасности на территории полуострова в этом году планируют ввести с апреля. Об этом в эфире радио "Спутник в Крыму" сообщил заместитель начальника управления надзорной деятельности и профилактической работы Главного управления МЧС России по РК подполковник внутренней службы Александр Козинец.

"С начала весны отмечается сухая устойчивая погода. С целью подготовки к пожароопасному сезону 2019 года планируется с 1 апреля установить начало пожароопасного сезона. Это значительно увеличит группировку сил и средств, привлекаемых к проведению мероприятий по профилактики происшествий", - отметил он.

В МЧС напомнили, что в пожароопасный период категорически запрещается разводить костры, использовать мангалы, другие приспособления с открытым огнем, курить, бросать горящие спички и окурки. Кроме того, нельзя использовать пиротехнические изделия, а также оставлять в лесу промасленный или пропитанный бензином, керосином и иными горючими веществами материал. Также запрещено выжигать траву под деревьями, на полянах, стерню на полях.

Дата публикации: сегодня 10:50

https://newsmir.info/1616463

Далі...

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк являє собою мильну бульбашку, всередині якої всі цінні ліси виведені із заповідного парку під рубки - Борейко

Якщо подивитися рекламні карти Міжрічинського регіонального ландшафтного парку, то він являє собою величезний болотно-лісовий масив, що займає більшу частину Козелецького та Чернігівського районів Чернігівської областей (1). У Вікіпедії вказана його площа-102 472,95 га (2).

Але і перше, друге є відвертою брехнею, вважає російський сайт Борейка.. Мало хто знає, що 2007 р лісники домоглися рішення Чернігівської облради про скорочення площі Міжрічинського регіонального ландшафтного парку з 101 тис. Га до 78 тис. Га, наполігши на відведення під масові рубки 23 тис. Га найцінніших старовозрастних лісів парку (3).Тому зараз правдива карта парку виглядає як мильна бульбашка, тонку оболонку якого представляють землі парку, а всередині все лісу виведені з парку під рубку. На карті заповідна зона позначена червоним (вона в центрі парку навколо боліт), по колу корічнівим показана господарська зона парку (де проводяться всі ті ж рубки, що і поза парку), і подекуди зліва і справа видно тонкі обриси жовтим-це зона рекреації. По суті Міжрічинський регіональний ландшафтний парк (за винятком невеликої заповідної зони, що займає всього 4,5% території парку), є фікцією, як і всі охорона дикої природи в Україні.

Тому Київський еколого-культурний центр вимагає від влади Чернігівської області. повернути Міжрічинський регіональний ландшафтний парк все землі, цинічно відібраний у нього під рубки в 2007 р, а також розширити заповідну зону парку з 4,5% до 50%.

Детально про проблеми Міжрічинського регіонального ландшафтного парку тут = http://ecoethics.ru/kak-lesniki-i-ohotniki-varvarski-unichtozhayut-mezhrechenskiy-regionalnyiy-landshaftnyiy-park-poetomu-nuzhno-sadit-ne-les-a-lesnikov /



Література

1. http://www.dniprodesna.org.ua/index.php/about/maps2018

2. Міжрічінській регіональний ландшафтний парк https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D1%80%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1 % 81% D1% 8C% D0% BA% D0% B8% D0% B9_% D1% 80% D0% B5% D0% B3% D1% 96% D0% BE% D0% BD% D0% B0% D0% BB % D1% 8C% D0% BD% D0% B8% D0% B9_% D0% BB% D0% B0% D0% BD% D0% B4% D1% 88% D0% B0% D1% 84% D1% 82% D0 % BD% D0% B8% D0% B9_% D0% BF% D0% B0% D1% 80% D0% BA

3. Рішення Чернігівській обласної ради Про внесення змін до решение обласної радівід 28 грудня 2004 року «Про віключеннячастіні лісовіх угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку« Міжрічінській »від 26.01.2007 р. https://chor.gov.ua/normativni-dokumenti/item/719-pro-vnesennya-zmin-do-rishennya-oblasnoyi-radivid-28-grudnya-2004

На фото-правдива карта Міжрічинського РЛП

http://ecoethics.ru/mezhrechenskiy-regionalnyiy-landshaftnyiy-park-predstavlyaet-soboy-myilnyiy-puzyir-vnutri-kotorogo-vse-tsennyie-lesa-vyivedenyi-iz-zapovednogo-parka-pod-rubki/

Далі...

Как современные технологии меняют подход к ведению сельского хозяйства

Несмотря на довольно архаичные стереотипы, сельское хозяйство сегодня занимает чуть ли не лидирующую позицию по темпам внедрения передовых технологий. Более того, Россия является одним из самых активных участников этого процесса. Далее поговорим о том, как современные фермеры отбросили лопаты и грабли, взяв в руки смартфоны и планшеты.

Дроны



Наиболее очевидный сценарий применения квадрокоптеров в агропромышленном комплексе — мониторинг состояния полей. Речь идет об отслеживании местоположения сотрудников и рабочей техники, охране от проникновения вредных животных, создании регулярно обновляющихся точных карт пастбищ и прогнозирование объема урожая на той или иной территории. В США дроны используются даже для высадки лесов — летательный аппарат зависает над грядкой в строго указанном месте и «выстреливает» в почву семенами с силой, достаточной для проникновения семян на необходимую глубину.

Все это позволяют сделать уже существующие технологии, следующий шаг: с развитием мощности и дальности полетов БПЛА, а также увеличением емкости их аккумуляторов, появится возможность устанавливать на корпус дрона дополнительное оборудование:
Более совершенные камеры позволят в автоматическом режиме проводить аэрофотосъемку с анализом содержания азота, влаги, подтопления и заболачивания почв — ранее для этого требовалось прибегать к услугам сторонних компаний, производящих съемку со спутника или малой частной авиации.

Новые батареи выведут грузоподъемность даже относительно небольших квадрокоптеров на новый уровень, избавив фермеров от необходимости покупки дополнительной техники и найма большого количества сотрудников. Эксперты подсчитали, что использование дронов снижает стоимость посадки на 85%. Немаловажна и экономия времени: за час компактный и быстрый девайс может засеять 10 кв. км полей, человеку на это потребуется целый день. Кроме того, большая емкость аккумуляторов означает и возможность длительного полета на весьма удаленные пастбища для контроля выпаса животных и поиск отбившихся от стада особей.

Естественно, как и любая технология, дроны не лишены недостатков, — прежде всего, это дороговизна, уязвимость перед сложными погодными условиями и невозможность сбора и обработки плодов. Но уже в обозримом будущем коптер для сельского хозяйства станет таким же необходимым помощником как комбайн или мультиватор. В России сегодня дроны задействованы лишь на 2–3% сельскохозяйственных угодий, однако учитывая общее количество предприятий в АПК, цифра получается внушительная.

Генная инженерия



Споры о целесообразности вмешательства в генетический код сельскохозяйственных растений и животных ведутся на протяжении долгих лет. Как бы там ни было, на сегодняшний день просто не существует других способов выращивания растений, устойчивых к вирусам. Изменение генотипа помогает решить проблему не только вирусов, но и более опасных вредителей — насекомых. Так, ученые из Бельгии и США успешно внедрили в клетку картофеля геном земляной бактерии, благодаря которому овощи смогли синтезировать инсектициды бактериального происхождения, что сделало эту культуру устойчивой к нападкам колорадского жука; тот же трюк удалось проделать и с хлопчатником, избавив его от угрозы уничтожения хлопчатой совкой.

Роботы



Использование человеческого труда на сельхозпредприятиях перестало быть выгодным, в этой индустрии уже сформировались классы, категории и подкатегории роботизированных машин. Роботы для использования в агропромышленном комплексе относятся к классу «полевых роботов», который, в свою очередь, входит в категорию сервисных роботов. Данная категория делится на узкопрофильные подкатегории вроде доильных систем, агроботов, роботов для земледелия и пр. Сегодня количество российских ферм, использующих автоматизированные системы ведения хозяйства, исчисляется, если не сотнями, то как минимум десятками, и это число неуклонно растет. В категории роботов для сельского хозяйства наиболее распространены доильные роботы и автономные трактора. Давайте рассмотрим подробнее каждую из этих подкатегорий.



Доильные системы уже не один год опережают по численности все остальные категории полевых роботов, в ближайшее время эта тенденция сохранится. Большинство существующих сегодня систем работают по принципу «добровольного доения, т.е. корова сама подходит к роботу в нужное время. Производительность одного такого робота составляет 1500–2000 литров день на 75 коров. Что касается стоимости оборудования для автоматизации молочных ферм, оснащение предприятия в 120–140 голов обойдется до 150 млн рублей плюс 150–250 тысяч рублей в год для расходов на обслуживание одной установки.



Роботизированные трактора могут похвастаться большим разнообразием форм и размеров, их классифицируют по функциональности:

Безкабинные машины. Они отличаются меньшей стоимостью благодаря отсутствию места для водителя. Управление осуществляется в дистанционном режиме.

Полностью или частично автономные трактора. В этом случае участие человека и вовсе не требуется, однако более распространены именно полуавтономные трактора — такие беспилотники позволяют доставить трактор на поле традиционным методом, после этого водитель покидает кабину и трактор занимается своими делами самостоятельно. Другой вариант использования частично автономных тракторов — работа в тандеме «человек-робот»: в то время как водитель управляет одним трактором вручную, второй, параллельно двигающийся аппарат, повторяет действия ведущего трактора.

Комплекты для установки систем автопилотирования. Наверняка вы не раз слышали о стартапах, разрабатывающих установки, позволяющие быстро и недорого превратить обычный автомобиль в беспилотник. Здесь все практически то же самое, созданием подобных решений занимаются уважаемые бренды с многолетним опытом работы на международном рынке.

5G



Но ни дроны, ни умные датчики, ни автономные тракторы не смогут обойтись без быстрой мобильной связи. Основным преимуществом сетей пятого поколения являются минимальные задержки, и, если обычные пользователи ждут массового внедрения 5G из-за высоких скоростей передачи данных, то бизнес-клиентам эта технология интересна прежде всего возможностью реализации IoT, беспилотного транспорта и комфортным дистанционным управлением удаленной техникой.

Все эти концепции идеально вписываются в современное сельское хозяйство, особенно пресловутый Интернет Вещей — сегодня в аграрных предприятиях используются тысячи разновидностей датчиков, отслеживающих возраст животных, состав почвы, наличие заболевание у растений, расположение каждого животного на ферме, состояние продуктов на складе, степень готовности урожая к сбору, приближение осадков и пр. По прогнозам аналитического отдела издания Business Insider, количество умных датчиков в мировом агропромышленном комплексе увеличится с 30 миллионов в 2015 году до 75 млн в 2020.



К сожалению, на данный момент для мониторинга состояния хозяйства фермерам приходится использовать проприетарные системы небольшого радиуса действия. Из-за отсутствия 5G-сетей (или другой альтернативной технологии высокоскоростной беспроводной связи) поставщики таких систем не успевают за растущим спросом и не слишком заботятся о качестве выпускаемой продукции, намеренно ограничивая ресурс службы своего оборудования. Однако, если даже забыть про большие задержки нынешних мобильных сетей, подавляющее большинство ферм находятся вне крупных населенных центров, далеко за пределами покрытия LTE — ситуацию исправит повсеместное расположение базовых станций 5G, которое нам обещают сотовые операторы.

Искусственный интеллект



В современном сельском хозяйстве ИИ встречается ничуть не реже, чем в смартфонах и компьютерах. В первую очередь, он используется для анализа внешнего вида растений: с помощью тысяч загруженных фотографий искусственный интеллект учится своевременно выявлять проблемы с будущим урожаем, причем это касается как микросъемки для более точной диагностики, так и масштабных съемок со спутников и БПЛА для выявления масштабов распространения болезни или насекомых вредителей в тот момент, когда избежать «эпидемии» не удалось. Другие кейсы применения ИИ в сельском хозяйстве еще не так широко распространены, это: управление транспортом, составление расписаний автоматического полива почвы и распыления удобрений, мониторинг здоровья животных.

Итог



Все вышеописанные технологии относительно новы для АПК, в отличие от традиционного сельского хозяйства, у нас пока нет опыта длиной в несколько десятилетий, но уже сейчас можно говорить о том, что из нереспектабельного и физически тяжелого труда фермерство который год уверенно движется в сторону избавления от человеческого фактора. Однако это вовсе не тот случай, когда можно сказать «лень — двигатель прогресса» Нет, здесь все гораздо прозаичнее: по прогнозам ООН, к 2050 году население Земли вплотную приблизится к 10 млрд человек, причем, 2/3 из них будут проживать в мегаполисах, то есть помимо того, что необходимо будет как-то прокормить эти 10 миллиардов, заниматься выращиванием продовольствия будут единицы — именно поэтому сегодня инвестируются баснословные суммы в удешевление, автоматизацию и повышение производительности сельского хозяйства.

https://pcnews.ru/articles/kak_sovremennye_tehnologii_menaut_podhod_k_vedeniu_selskogo_hozajstva-884392.html

Далі...

Охота по-новому

Вступил в силу закон №298 от 30 ноября 2018 г. «Об охоте и охотничьем фонде», который многое меняет в этом специфическом сегменте экономики и досуга. 

Прежде основную часть регулирования охоты и связанных с ним проблем в Молдове форматировал Закон о животном мире от 27.04.95, а именно – его приложение №1 «Об охотничьем хозяйстве». Закон был разработан в то время, когда сельхозземли (а это и охотничий фонд в том числе) управлялись колхозами и совхозами. Когда частная собственность на крупные земельные массивы не была распространенным явлением, а противоречия между землевладельцами и пользователями охотничьих ресурсов не были значительными. То есть, когда вся система пользования земельным, лесным, водными и охотничьими фондами несла на себе отпечаток прежнего, советского строя. В 1998 году, на пороге больших социально-экономических перемен, парламент Молдовы принял концепцию развития национального охотфонда. Во исполнение этого программного документа новый закон в сфере охоты должен был появиться в 2001 году. Однако процесс его разработки и принятия растянулся на 17 лет.

Вместо закона в упомянутом году появились лишь поправки к действующему закону, которые разделили охотничий фонд на две неравноценные части. Охотфонд в лесах был передан в управление агентству Moldsilva, а охотфонд на остальной части страны (сельхозугодья, пастбища, пустыри и т.д.) перешел в пользование общества охотников и рыболовов.

Разделение это логично выглядело только «на бумаге». В реальности животные не различали границ между охотфондами. Охотникам доступ в лес был жестко ограничен, лесная охота на копытную фауну стала «элитарным развлечением». В результате, к примеру, в 1996 году охота на косулю была остановлена на два года, но запрет не отменен по сей день. При этом численность косуль и оленей не увеличивается, а даже сокращается. Основная причина в том, что штатные лесники занимаются, прежде всего, благоустройством собственно лесов, а развитие охотничьих ресурсов для них было и остается на пятом-шестом месте в списке приоритетных задач. В такой ситуации подавляющее большинство охотников переориентировало свои интересы на нелесную дичь – дикие утки, голуби, куропатки, перепелки, фазаны, а также зайцы и лисы. Общество охотников заключило с примэриями двадцатилетние договоры пользования не лесным охотфондом: лугами, водно-болотными участками и т.п.

Справедливости ради стоит отметить, что с 2003 года различными инициативными группами периодически предпринимались попытки разработать новый профильный закон, но результата они не приносили. Наконец, в 2015 году по инициативе депутата Анатолие Горилэ (члена общества охотников) была собрана экспертная группа, разработавшая законопроект, который тоже был заблокирован. Но в 2017 он был перерегистрирован под новым названием (Об охоте и охотничьем фонде), и с небольшими изменениями, наконец, принят парламентом 30 ноября 2018 года.

Новый закон предусматривает, что все охотничьи угодья (около 3 млн га) будут объединены в Национальный охотничий фонд. Он не может быть приватизирован - как в некоторых других европейских странах, - является природным ресурсом и собственностью государства. В качестве администратора фонда выступает минсельхоз MADRM, в структуре министерства будет образовано специальное подразделение (надзор, контроль, передача охотугодий в пользование).

Фонд размечен на сеть региональных охотугодий площадью от 2 до 10 тыс. га. Каждое из них включает в различной пропорции и лес, и поля, и озера/болота. Закон предусматривает определение и контроль охотничьего бонитета угодий. С учетом преимущественной численности тех или иных животных, устанавливается и специализация каждого охотугодья (прежде «инвентаризация» дичи проводилась лишь в лесах, причем давно). Это огромный объем работы.

Как отмечает председатель Общества охотников и рыболовов Молдовы Олег Чокой, специализация охотугодий – правильное направление эволюции. У общества был опыт формирования специализированного охотхозяйства «Фазан» в районе Штефан Водэ, его деятельность привела к локальному увеличению популяции этой птицы (попутно – и других, сопутствующих видов дичи). Появилась база для организации коммерческой охоты.

Также закон устанавливает «право преемственности» - приоритетное право на аренду/пользование новых охотугодий тех объединений охотников, которые прежде пользовались охотфондом на этих территориях, поддерживали и благоустраивали его. Ведь инвестиции эти региональные представительства общества охотников осуществили немалые: в выращивание полезной фауны, ее подкормку, отстрел хищников и т.п.

Ранее арендная плата за пользование лесными охотугодьями доходила до 315 леев/га и более. Количество таких арендованных охотничих хозяйств в лучшие годы доходило до 40, но, учитывая затратность и низкую доходность этого дела, начала сокращаться. Согласно новому закону, охотугодья передаются в пользование обществам охотников бесплатно, но с условием реализации инвестиционного плана, целью которого является поддержание и развитие бонитета этих охотугодий. Договор их аренды будет составлять 15 лет. В случае невыполнения охотниками-арендаторами инвестиционного плана развития, администратор (подразделение MADRM) вправе расторгнуть договор в любой момент.

Закон обязывает общества охотников, арендующих охотугодия, принимать в штат специалистов-охотоведов. При всей важности этого положения, Олег Чокой предвидит и определенные сложности с обеспечением соответствующего рынка услуг квалифицированными кадрами. Вкупе с другими обязательными инвестициями это, вероятно, приведет к повышению затрат (в том числе – членских взносов) охотников.

Кроме того, в законе прописана необходимость разработки нормативных актов – регламентов проведения охоты различного типа (в Обществе охотников и рыболовов Молдовы определенная база для этого уже есть). Тем не менее, предусмотрен двухлетний переходный период для подготовки всех нормативов.

Согласно новому закону, уточняется и расширяется список всех видов животных, которые могут стать объектом охоты. Например, в список включен шакал, который появился в Молдове в последнем пятилетии. Объектами охоты стали и норные кролики, завезенные в страну и размноженные обществом охотников, а также серые вороны и сороки (ранее охота на них была возможна только по согласованию с минэкологии и примэриями).

Параллельно с этим ужесточается порядок использования охотничьего оружия и санкции за браконьерство (вплоть до конфискации оружия и автотранспорта правонарушителей). В нормативных актах будут повышены штрафы за незаконный отстрел животных (по экспертному мнению – до 5 тыс. леев и более). Также расширяется круг лиц, уполномоченных осуществлять контроль. В частности, общества охотников-арендаторов получили право составления протоколов, констатирующих факт правонарушения.

Наконец, на законодательном уровне отрегулирован вопрос организации коммерческой охоты для иностранцев. Такая возможность юридически существовала и прежде, но была жестко лимитирована. Теперь зарубежные охотники будут вправе участвовать в коммерческой охоте в Молдове как со своим собственным, так и арендованным (внутри страны) оружием. Правда, механизм аренды охотничьих ружей в действующем законе об оружии пока не прописан. Как считает Олег Чокой – это логично и необходимо сделать в ближайшей перспективе, поскольку объектом охоты в Молдове в подавляющем большинстве случаем является пернатая дичь, в охоте на которую выбор оружия (гладкоствольных дробовиков) не так принципиален, как при охоте на крупную копытную дичь. Соответственно, аренда охотничьих дробовиков наверняка будет пользоваться спросом у приезжих охотников. При этом иностранцев может заинтересовать охота на такую птицу, как дрозд ил грач, практикуемая за рубежом, но до последнего времени не характерная для Молдовы.

Автор: Вадим КЕТРАРЬ
№ 8 (1270) 08 Мар. 2019

http://logos.press.md/1270_16_1/

Далі...

Президія Товариства лісівників України вітає жінок з весняним святом – Міжнародним жіночим днем 8 Березня!

Милі та чарівні наші жінки!

Президія Товариства лісівників України вітає вас з прекрасним весняним святом – Міжнародним жіночим днем 8 Березня!

Змінюються часи, приходять нові покоління, але цінності, які втілює жінка, — любов, материнство, доброта, краса залишаються незмінними. Завдяки вашій мудрості, турботі наше життя наповнюється світлом й радістю. Ви вмієте створювати затишок і спокій в оселі, а ваша здатність бути стійкими й жіночними, самовідданими та ніжними викликає захоплення.

Нехай це весняне свято принесе вам радість, любов, увагу й тепло близьких! Здоров’я та щастя вам! Весни кожного дня в усі пори року!


Щиро,
Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук

https://tlu.kiev.ua/typo3temp/fl_realurl_image/buket-tjulp-43.jpg

Далі...

Заповідний фонд Вінниччини збільшили майже на 300 гектарів

Вінницька обласна рада прийняла рішення про збільшення природно-заповідного фонду області на 286,9 гектарів.

Як повідомляється на офіційному сайті обласної держадміністрації, всі об’єкти розташовані у Мурованокуриловецькому районі на території Вербовецької сільської ради. Це заказники «Балин», «Рогатки», «Білі бліндажі» та «Глибока долина».

“Територія заказників охоплює схили каньйоноподібних долин річок Батіг та Жван. Тут зростає лучно-степова та лісова рослинність. У рослинному покриві присутні типові степові елементи, серед яких маренка запашна, деревій щетинистий, любочки шафранові, перстач пісковий, гвоздика та багато інших. Зустрічається вишня степова, мигдаль степовий, терен, таволга середня. Тваринний світ представлений земноводними, плазунами, ссавцями та десятками видів птахів”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначають в ОДА, “призначенням новостворених об’єктів природно-заповідного фонду є збереження ландшафтних комплексів та природних екосистем у каньйонах річок Батіг та Жван, що, в свою чергу, сприятиме збереженню екологічного балансу у басейні річки Дністер”.

Фото Україна Інкогніта

Vежа, 7 Березня 2019

https://vezha.vn.ua/zapovidnyj-fond-vinnychchyny-zbilshyly-majzhe-na-300-gektariv/?fbclid=IwAR0Of1jWR66P-5ir1RNwBacxbxDTyCGBy_CE1eBF9Sik15kmO4KPXin4Y84

Далі...

Вдосконалення законодавства / Мінприроди і громадськість

8 березня 2019 року

Сьогодні о 10:00 - 18:00

Пропонуємо активним громадянам, що обізнані на питаннях захисту тварин та природи України підтримати ініціативу з обговорення законодавчих та нормативних напрацювань Мінприроди України, що почали поширюватися останнім часом.

Наша організація постійно слідкує за всіма змінами, які відбуваються в законодавчому руслі щодо захисту тварин та природи України та періодично бере участь у діяльності РГ при Мінприроді та інших органів. Ми всебічно аналізуємо ініціативи на захист тварин та беремо активну участь в конструктивному діалозі з представниками різних організацій, що мають на меті змінити аконодавство з гуманними цілями.

Останнім часом Мінприроди виступило з декількома ініціативами, що стосуються захисту диких тварин:

1. Законопроект № 9453 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження» (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65304).

Критика .

(https://docs.google.com/document/d/1fhsuxzywE69Vh4GcxKlnLilMk1pKaFRsCWW3z7xeT24/edit?usp=sharing) та рецензія (https://docs.google.com/document/d/1X-EFvxH8e6VHYIUVGCv5estXkarrczgTw4wOVpl5huE/edit?usp=sharing) на законопроект були надіслані Мінприроді, але залишені без уваги, нажаль.

Наша організація зареєструвала у ВР черговий законопроект №10009 щодо врегулювання питань використання тварин у видовищних заходах, що важко переносять неволю, закритий простір та дресирування (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65428).

2. Обговорення Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459» розроблено Мінприроди: https://menr.gov.ua/news/33070.html?fbclid=IwAR1zyElFLLbiQnMKK98XV7iMPMeptwTH_IGe_8f9R5icT0X1ZMjCGDhFw54 .
Готуємо зауваження та пропозиції до початку березня 2019 року.

3. Обговорення проекту змін до наказу Мінприроди №429 "Про затвердження Змін до Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах"(https://menr.gov.ua/news/33105.html).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 19.12.2018 № 442 створено робочу групу щодо збереження хижих тварин. Наша організація прийняла участь у одному єдиному засіданні РГ і ми наполягатимемо на продовжені роботи.

Рекомендації та зауваження передано 

(https://docs.google.com/document/d/1A0ZZiUVUsQrOw7l8Rfx6bi0WWX2bCLqommF6nUg7Tuc/edit?usp=sharing), враховані частково.

Готуємо чергові зауваження та критику до 11 березня 2019 року.

Долучайтеся до роботи над змінами підзаконних актів та Законів України в сфері захисту тварин.

https://www.facebook.com/events/775664232801761/

Далі...

Просто з лісу: жіночі історії. Тетяна Юрченко

Тетяна Юрченко змінила роботу і стиль життя. Вона - бувший фармацевт - вже шість років працює у Малинському лісгоспі АПК, успішно справляючись із обов'язками майстра лісу, здобула авторитет і повагу у чоловічому колективі. Всією душею полюбила ліс і вже не збирається із ним розлучатися.

ДП Малинський Лісгосп АПК

Опубликовано: 7 мар. 2019 г.

Далі...

На Рівненщині раніше запланованого часу почали висаджувати дерева

Майже 800 га лісових культур посадили лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства за перші чотири дні весняної лісокультурної кампанії. Загалом, на 2019 рік в області заплановано посади 3250 га лісів.

Сприятливі погодні умови дозволили цьогоріч розпочати весняну посадку лісу майже на місяць раніше, ніж зазвичай.

Весняна лісокультурна кампанія – найвідповідальніша пора для лісівників. Адже попри мінливість і непередбачуваність погоди навесні, потрібно встигнути оперативно та якісно посадити нові ліси, відновити насадження на ділянках, де минулоріч проводилася лісозаготівля. До цих робіт працівники лісового господарства області підготувалися завчасно: ще восени підготували грунт, необхідне обладнання, провели навчання фахівців. А найголовніше – виростили необхідну кількість якісного посадкового матеріалу, бо саме від його якості залежить продуктивність лісових насаджень у майбутньому. Тому наші лісівники докладають чимало зусиль для вирощування посадматеріалу, випробовують нові методи, запроваджують сучасні технології. Зокрема, реагуючи на погодні зміни останніх років, обробляють посадковий матеріал вологонакопичувачами, що значно поліпшує його приживлюваність. Також лісогосподарські підприємства використовують різні методи вирощування посадкового матеріалу: в теплицях – в умовах контрольованого середовища, в коробах, на відкритих постійних і тимчасових розсадниках. Останні роки активно впроваджується метод вирощування сіянців із закритою кореневою системою, що дозволяє значно продовжити терміни посадки лісів.

Традиційно навесні в області відбудеться щорічна Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках» під час якої всі охочі зможуть долучитися до посадки лісу, повідомляє Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Читайте нас в Телеграмі:https://t.me/Rivne0362ua

19:31, 7 березня

https://www.0362.ua/news/2326252/na-rivnensini-ranise-zaplanovanogo-casu-pocali-visadzuvati-dereva

Далі...

Добро має бути з кулаками? Секретна війна найвідомішої природоохоронної організації світу

Як так сталося, що найвідомішу природоохоронну організацію у світі раптом назвали жорстокими катами?

Навіть найкращі ідеї іноді працюють не так уже й добре. Днями світ сколихнуло розслідування BuzzFeed, в якому журналісти стверджують, що Всесвітній фонд природи (WWF) фінансує тортури, побиття і навіть убивства. Робиться це в гонитві за збереженням рідкісних видів тварин, однак порушуючи права людини.

Як так сталося і в чому саме звинувачують WWF?
Що таке Всесвітній фонд природи

Мета, з якою створювали Всесвітній фонд природи, є якнайкращою. Наприклад, у "Моржському маніфесті", який став основоположним документом фонду, про роботу WWF зазначається таке:

"Те, що потрібніше за будь-які гроші, — це виконання нашої місії з охорони видів, що перебувають у небезпеці: шляхом купівлі землі, де природні багатства перебувають під загрозою; шляхом найму охоронців заповідних територій… через просвіту та навчання… Шляхом відряджання фахівців у загрозливі місця та підготовки їх… треба зробити все можливе, поки не пізно".

"Пам'ятайте головне: ми всі живемо на одній планеті"WWF

Рубаєш ліс - знищуєш не тільки дерево.WWF

Соціальна реклама проти утримання тварин у цирках і зоопарках.WWF

Екологічна соціальна реклама про загибелі тварин внаслідок збільшення території пустель.WWF

Про глобальне потепління.WWF

Вони викликають страх. Але коли їх немає — ще страшніше.WWF

"Пам'ятайте головне: ми всі живемо на одній планеті"WWF

Рубаєш ліс - знищуєш не тільки дерево.WWF

Спочатку Всесвітній фонд природи опікувався виключно фінансуванням неурядових організацій, які стояли на захисті вимираючих видів і використовуючи для цього науково-обґрунтовані методи. Але в міру збільшення ресурсів WWF взявся й за збереження біологічного різноманіття, стале використання природних ресурсів, зниження довкілля, а також зміну клімату. Фонд перестав тільки фінансувати, а почав здійснювати проекти та кампанії з охорони природи. Один із таких проектів і завдав удару по репутації WWF.
Розслідування BuzzFeed

У виданні взялися за вивчення роботи фонду в шести різних країнах, серед яких Індія, Камерун, Непал і ЦАР. Розслідування, за словами журналістів, було підготовлено на основі тисяч документів, зокрема конфіденційних, а також понад сотні інтерв'ю.

Фонд щорічно витрачає мільйони доларів на боротьбу з угрупованнями браконьєрів, які вбивають тварин в охоронюваних зонах. І це було би позитивною характеристикою, якби не той факт, що WWF наймає для цієї роботи учасників воєнізованих формувань, навчає їх, а також оплачує техніку і зброю, зокрема й вогнепальну. Йдеться в розслідуванні й про мережі прихованих інформаторів, які перебувають під "опікою" фонду. Унаслідок цього насильство стало методом боротьби з браконьєрством.

Однак жертвами насильницьких методів допиту і залякування людей стали не тільки браконьєри, а й представники корінних народів, котрі проживають біля великих національних заповідників і парків. Часто це ті самі люди, яких примусово переселили зі своїх звичних місць проживання для створення цих самих заповідних зон.


"Сільських жителів били ременями, нападали на них з мачете, били до втрати свідомості бамбуковими палицями, піддавали сексуальному насильству, в них стріляли і вбивали (воєнізовані) підрозділи, підтримувані WWF", - йдеться в розслідуванні.

Національний парк ЧітванWWF

Зазначається також, що місцевий персонал Всесвітнього фонду природи чудово був обізнаний про ці дії та, ба більше, безпосередньо організовував подібні антибраконьєрські місії з завідомо жорсткими ударними загонами. Самий же WWF забезпечував борців із браконьєрами зарплатами, різними тренінгами та оснащенням - кийками, приладами нічного бачення і ножами. У співпраці з арміями диктаторських режимів фонд фінансував рейди на села, де передбачувано жили браконьєри.

Наприклад, у ЦАР у 2009 році Всесвітній фонд природи було втягнуто в провальну операцію зі зброєю із закупівлі автоматів у місцевої армії. Сама ж армія була особливо жорстокою і наводняла міські вулиці відрубаними головами.

Не обійшлося в WWF і без таємної мережі інформаторів, причому настільки значної, що автори розслідування порівняли її з глобальними шпигунськими організаціями. Розслідувачі вважають, що фонд організував, фінансував та керував "небезпечною і секретною мережею інформаторів, мотивованих страхом і помстою, у тому числі з корінних громад". Інформатори мали повідомляти про браконьєрів серед місцевих жителів і навіть про будь-які підозри в браконьєрстві. Для таких людей, які постійно інформують фонд, було передбачено зарплати і покриття транспортних витрат.


Найяскравіші приклади не настільки активного захисту від браконьєрів – у парках і заповідниках Індії, Камеруну, Непалу і ЦАР.

Індія

Національний парк КазірангаЗ відкритих джерел

Національний парк Казіранга в Індії пишається найбільшою у світі популяцією однорогого носорога. Але і, крім того, в парку є чим похвалитися: тигри, слони, ведмеді-губачі, бенгальські тигри.

Махендра Кумар Ядава, колишній директор парку, в 2014 закупив забезпечення для рейнджерів, а також фінансував їхні бойові навчання. Тоді ж і було підготовлено жорстку стратегію боротьби з браконьєрами.

Ключовим принципом стратегії було недопущення несанкціонованого проникнення до Казіранга з правом вбити небажаних гостей.

"Якщо виникає питання про те, яким правам слід віддати перевагу, це не мають бути права людини", - йшлося в документі.

У BuzzFeed зазначили, що стратегія виявилася успішною і допомогла приборкати браконьєрство, але під контролем Ядави рейнджери вбили десятки людей, не тільки браконьєрів, а й абсолютно невинних жителів довколишнього села. Один з охоронців підтвердив, що вогонь на поразку було дозволено у відповідь на використання зброї передбачуваними браконьєрами.

У 2017 році історію оприлюднили, але в WWF все заперечували, заявивши, що у фонді не підтримують будь-які процедури, що захищають передбачувану тактику стрільби на місці. Журналісти своєю чергою віднайшли документи, які підтверджують, що працівники індійського представництва Всесвітнього фонду природи не тільки були в курсі, а й підтримували ідеї Ядави.

Підтверджують це і фінансові документи: WWF протягом тривалого часу постачав рейнджерам в Індії кийки, захисні шоломи, прилади нічного бачення і низку транспортних засобів, від джипів і вантажівок до човнів.

Камерун


Національний парк ЛобекеЗ відкритих джерел

Національний парк Лобеке розташований у південно-східній частині Камеруну. Саме там мешкає одна з найбільш густонаселених популяцій лісових слонів і західних рівнинних горил в Африці. Парк охороняє також леопардів, які живуть там, близько десяти видів копитних, рідкісних птахів та велику кількість метеликів.

Там рейнджери не гребують здійснювати раптові рейди, озброївшись мачете і вриваючись уночі до будинку. Журналісти викрили їх у тортурах, під час яких рейнджери засипали в очі людям перець чилі, а також у спалюванні будинків і таборів.

У 2017 році рейнджери на очах батьків катували 11-річного хлопчика. Про це розповіла сама сім'я дитини.

Замість того, щоб повідомляти про випадки жорстокості в штаб-квартиру у Швейцарії, співробітники місцевого відділення фонду координують операції та закривають очі на дії рейнджерів. Так само вони взаємодіяли з урядовими військами в Камеруні.

Непал


Національний парк ЧітванЗ відкритих джерел

У непальському національному парку Читван мешкають бенгальські тигри, однорогі носороги, леопарди, ведмеді-губачі, гладкошерсті видри, гієни, бенгальські лисиці, медоїди, олені та антилопи. Також у парку велика популяція різноманітних птахів.

Захищають його відповідно: на території парку є навіть спеціальна в'язниця для браконьєрів, до якої у 2006 році потрапив Шихрам Чодхарі. Рейнджери звинуватили його в тому, що він закопав на задньому дворі ріг носорога. Доказів жодних не було, ріг теж не знайшли, однак Чодхарі все одно потрапив до клітки, де його протримали кілька діб, б'ючи ногами і бамбуковими палицями. Чоловіка також катували, симулюючи утоплення, заливаючи в ніс і рот воду.

Шихрам Чодхарі помер через дев'ять днів. Експертиза підтвердила насильницьку смерть. Розслідування почали проти трьох співробітників парку, однак нікого з них так і не засудили, а справу незабаром закрили. Пізніше одного з обвинувачених офіційно працевлаштували в WWF, а другий здобув нагороду за боротьбу з браконьєрством від фонду і написав мемуари.

У своїй книзі колишній рейнджер Камал Джунг Кунвар визнав, що симуляція утоплень була часто використовуваним і дієвим способом під час допитів у парку Читван. Крім того, він згадував і про інші методи: наприклад, засипання чилі в очі та міцні ляпаси. При цьому Кунвар не вважає це тортурами, а тільки способом отримання інформації. Автор мемуарів заявив, що міг би приховати це у своїй книзі, але навмисно цього не зробив.

"Я хотів, щоб люди знали про ситуацію на той момент і говорили: "Ось що необхідно було зробити, щоб урятувати носорогів", - заявив Кунвар у коментарі BuzzFeed.

Позиція WWF


Національний парк ЧітванWWF
Всесвітній фонд природи називає рейнджерів "однією з перших і останніх сил для захисту планети" від злочинів проти дикої природи. Фонд також продає ляльок-рейнджерів.

Журналісти визнають, що протистояння проти браконьєрства не просте, тому що індустрія є могутньою та величезною.

"Ворог реальний, і він небезпечний. Браконьєрство - це мільярдна індустрія, яка тероризує тварин і загрожує самому існуванню деяких видів", - йдеться в матеріалі BuzzFeed.

"Браконьєри використовують у своїх інтересах регіони, розорені бідністю і насильницькими конфліктами. І робота лісових рейнджерів дійсно є небезпечною: у 2018 році браконьєри вбили близько 50 рейнджерів по всьому світу. Однак, як і будь-який конфлікт, війна WWF з браконьєрством призводить до жертв серед цивільного населення", - наголошують журналісти.

Але мета не виправдовує засоби, принаймні не в цьому випадку.

У самому фонді на низку питань розслідувачів не відповіли, але пообіцяли здійснити власне незалежне розслідування з залученням до нього фахівців у сфері прав людини.

"Ми вважаємо своїм невідкладним обов'язком розібратися у звинуваченнях, висунутих BuzzFeed, і ми усвідомлюємо важливість такого розгляду. Враховуючи це (хоча багато з тверджень BuzzFeed не відповідають нашому розумінню подій), ми замовили здійснення незалежної перевірки проблем, порушених у матеріалі", - йдеться в заяві організації.

https://ua.112.ua/golovni-novyni/dobro-povynno-buty-z-kulakamy-sekretna-viina-naividomishoiu-pryrodookhoronnoi-orhanizatsii-svitu-483182.html

Далі...