ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 березня 2019

В Україні встановлюють фотопастки у гніздах рідкісних чорних лелек: репортаж

Наприкінці березня до України повертаються не лише білі бузьки, але й їхні близькі родичі – чорні лелеки. Це рідкісний червонокнижний птах.



Їх в Україні дві тисячі і щороку стає менше. Львівські орнітологи встановлюють фотопастки у гнізда цих птахів.

Читайте також: У Києві на живих свинях написали імена політиків та випустили з вантажівки: фото і відео

У Яворівському лісництві гніздо чорного лелеки торік науковцям показали лісники.

Цьогоріч посліди на землі вказують, що птах вже повернувся із вирію.


Послід, який вказує на повернення лелеки

Тому фотопастку треба ставити швидко. На відміну від білих лелек, чорні селяться якомога далі від людей.


Червонокнижних птахів щороку стає менше

Гнізда більше метра у діаметрі вони зводять у дубових лісах, тому простежити за ними вкрай важко.

Допомагають сучасні технології, бо фотопастки реагують на рух. Якщо освітлення недостатньо камера використовує інфрачервоний спалах, якого птахи не бачать,
– розказав орнітолог Юрій Струс.

Гніздо лелек – на висоті десяти метрів, камеру кріплять з південної сторони, щоб фотографії були якісні.


Фототехніка, яка слідкує за птахами

Працюватиме техніка орієнтовно 3-4 місяців, залежно від того наскільки інтенсивно буде рух відбуватись. За цей час камера зробить більше, ніж 13 тисяч кадрів. Уже восени орнітологи зберуть інформацію з 11 таких пасток у чотирьох областях.

У такий спосіб дізнаються більше про поведінку птахів, їх раціон та потомство. Камера фіксує й хижих гостей, які навідуються у гніздо, тут буває яструб, канюк, куниця.


Дикі звірі є гостями гнізд чорних лелек

Синиці або дрозди крадуть з нього гніздовий матеріал наприклад: мох, гілочки. На Поліссі в нас був випадок, коли бородата сова зайняла гніздо чорного лелеки і навіть почала відкладати яйця,
– зазначив орнітолог Андрій Бокотей.

Орнітологи досліджують чорного лелеку вже 13 років. Він зустрічається у Карпатському регіоні та на Поліссі. Орієнтовно є дві тисячі птахів, втім і вони не щороку повертаються.

Ймовірно, більше, ніж половина всіх птахів, які є в Україні, не щороку починають гніздуватися. Особливо, зараз у зв’язку з потеплінням, з посушливою погодою та з тим, що падає рівень вод – птахи не мають достатньої кількості корму,
– додав Андрій Бокотей.

За останнім підрахунком у чотирьох областях нарахували 150 лелечих гнізд, їх може є й більше. Проте тільки лісники, які знають про них – орнітологам не розповідають. Нове законодавство передбачає охоронну зону навколо гнізда – це означає вирубка лісів у радіусі тисячі метрів – заборонена.

16:44, сьогодні 339

Полтавці посадили майже гектар молодого соснового лісу


Працівники державного підприємства «Полтавське лісове господарство» запросили групу полтавців до спільної посадки молодого лісу на території Руднянського лісництва. Захід пройшов у рамках екологічної Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка відбувається щороку.

Спершу лісівники провели короткий наочний інструктаж про те, як правильно зробити у грунті лунку мечем Колесова та правильно садити сіянці сосни. А потім за три години на зрубі було заліснено площу 0,8 га.

Дорослим полтавцям активно допомагали їхні діти, а згуртувала людей депутатка обласної ради, членкиня постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування Тетяна Микуця. Працівникам лісгоспу вона допомагає уже не перший рік, тому ділиться досвідом з іншими учасниками заходу:

«Посадка сосен – копітка робота. Важливо правильно опустити корінь сіянця у лунку та утрамбувати грунт навколо нього так, щоб усередині не зосталося повітря. Тоді він краще приживеться».

Разом із лісівниками полтавці посадили 4,5 тисячі сіянців. Перед посадкою їх корені обробляють спеціальною органічною суспензією зі стимуляторами росту та вологонакопичувачами.

Відповідальний за збереження майстер лісу Валерій Дяченко розповів:

«Для того, щоб сосна досягла вище одного метра, потрібно п’ять-шість років. А за один рік сіянець виростає від трьох до десяти сантиметрів».

За словами головного лісничого державного підприємства «Полтавське лісове господарство» Олександра Глушка, їхня структура не вперше проводить подібний захід цією весною. Всеукраїнська акція стартувала ще 21 березня, і початок її оголосили до Міжнародного дня лісів. Участь у ній брали учні шкіл Полтавської області.

Олександр Глушко повідомив, що загалом у їхньому підприємстві цьогоріч планують посадити близько 165 га лісу на зрубах та землях, які раніше під ним не були. Площа останніх становитиме 30 га. Також він розповів, що процес майбутнього заліснення починається із заготовки насіння шишок, яке в Руднянському лісництві почали із листопада минулого року. Шишки підсушують у спеціальній сушарці, із них висипається насіння, потім лісівники перевіряють, чи підходить воно для посіву у розсадниках. Якщо так, то згодом із нього виростають сіянці, які садять у землю. І через 101-110 років насадження сосни вважатимуться стиглими.





Тетяна Журавльова

У Хриплині знову пожежа через стихійний вогонь – горить ліс (ФОТО)



Вдень у неділю, 24 березня, у Хриплині виникла пожежа трави.

Горить ліс під високовольтними лініями. До осередку вогню зміг проїхати лиш трактор ДПД Хриплина з МАРСіанами на борту.

Про це повідомив заступник начальника КП “Муніципальна аварійно-рятувальна служба” Олег Лемчак.

Автор: Турій Роман
24 Бер, 2019 18:20


https://galka.if.ua/u-khriplini-znovu-pozhezha-cherez-stikhiyn/

***


У Хриплині загорівся ліс (ФОТО) 

Опубліковано: 24.03.2019 Автор: Людмила Оленюк


Сьогодні, 24 березня, поблизу Івано-Франківську трапилась пожежа.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі повідомив заступник начальника “Міської аварійно-рятувальної служби” Олег Лемчак.

“І знову Хриплин в епіцентрі вогняного лиха. Горить ліс під другою і третьою високовольтними лініями. До осередку вогню зміг проїхати лиш трактор ДПД Хриплина з МАРСіанами на борту”, – написав Лемчак.

Читайте також: На Тисмениччині трапилось десять пожеж сухої трави

До слова, журналіст “Галицького кореспондента” повідомляє, що дорогою від Тисмениці до Івано-Франківська горить суха трава.




http://gk-press.if.ua/u-hryplyni-zagorivsya-lis-foto/

Степан Барна: «Тернопілля має бути символом відродження екології, природних ресурсів»

До щорічної Всеукраїнської акції Держлісагентства «Майбутнє лісу в твоїх руках» у суботу, 23 березня, долучилися державні службовці Тернопільської області на чолі з головою ТОДА Степаном Барною. На території Збаразького лісництва висадили молоді саджанці кедру корейського, кедру європейського та модрини європейської, – інформує прес-служба ОДА.



Учасники заходу переконані, що дерева, посаджені у гарному настрої, через десяток років перетворяться на молодий ліс, який буде приносити користь.



«Для нас важливо зробити все, щоб Тернопілля було символом відродження екології, природних ресурсів. За підсумками розмови з міністром екології Остапом Семераком, зараз наша область чи не найкраще рухається у цьому напрямку. Ми виготовили проектно-кошторисну документацію, оформили землю для майже 4 тисячі гектарів нових лісів. Як на мене, ми рухаємось у правильному напрямку», – зауважив голова облдержадміністрації. За його словами, до акції долучилися в усіх районах Тернопільської області.



Заходи в рамках акції «Майбутнє лісу в твоїх роках» мають на меті підвищити рівень екологічної свідомості громадян та інформованості населення про проблеми збереження лісів, відродити традиції дбайливого ставлення до лісових багатств рідного краю.



Велика цінність лісів, як для народного господарства, так і для людей, незаперечна. Саме тому на сьогоднішній день одним із найважливіших питань є покращення екологічного стану Тернопільського краю.



24 березня, 2019

На Винничине активно садят лес

23 марта стартовала всеукраинская акция «Будущее леса – в твоих руках». На Винничине этот день объединил тысячи школьников, студентов, общественных деятелей, госслужащих, неравнодушных к судьбе украинского леса (или просто тех, кому характер работы не позволяет избежать добровольно-принудительного участия).


Кто когда-то садил лес, тот знает – это тяжелый труд, и лишних рабочих рук здесь не бывает. Но лесоводы Винницкого областного управления лесного и охотничьего хозяйства не надеются только на помощь общественности. По состоянию на 18 марта лесохозяйственными предприятиями ВОУЛОХ уже выполнено 68% годового плана по созданию лесов.

Флагманами являются южные лесхозы, где весна приходит раньше.

Например, ГП «Могилев-Подольский лесхоз» выполнил 87% запланированных работ по посеву и посадке леса на землях гослесфонда. Полностью завершили работу Моевское, Мурованокуриловецкое, Котюжанское, Вендичанское и Ямпольское лесничества. Могилев-Подольские лесоводы должны восстановить лес на площади 126 га. 118 га из них составляет дуб обычный, 8 га – орех черный. Сопутствующими породами является лиственница европейская, груша, черешня, липа.

Тульчинские лесоводы выполнили план на 81%. Дашевские на 75%. Крыжопольские на 74%.

Виктор Бережной
24.03.2019 

Вчені і фермери попереджають про те, що спалювання трави шкодить грунтам



Випалювання трави, крім того, що загрожує людям і тваринам, шкодить і родючості грунту

Про це повідомляє Сьогодні.ua.

Нашкодити сусідам і собі. Науковців та фермерів непокоїть уперта звичка українців спалювати траву навесні. Адже вогонь руйнує грунти, якими так славиться країна. Крім того, вітер несе полум’я з полів в будинку і в ліси. Саме через підпали сухостою рятувальники найчастіше виїжджають на масштабні пожежі.

Обгоріле зайченя — талісман чернівецької рятувальної частини та символ жаги до життя. Його підібрали в полі, яке горіло через підпал.

Поширена звичка українців спалювати сухостій навесні загрожує не тільки тваринам.

Наприклад, вогонь від трави, яку спалювали біля річки Ірпінь, — зупинився буквально в декількох метрах від будинків. А з іншого боку — перекинувся на фермерське поле. На ньому Микола Винник вирощує траву — на сіно для худоби. Коли примчав сюди — побачив, що вигорів вже гектар.

Випалювання трави, крім того, що загрожує людям і тваринам, шкодить і родючості грунту.

Завідувач кафедри землеробства Семен Танчик вивчає грунт 40 років.

«Ми повинні цілувати цей грунт. Бажати йому всього найкращого, щоб він дав нам врожай. Сьогодні в Україні тенденція до спалювання. А що ми цим робимо? Спалювання — це біль. Це мій біль. Біль людей, які розуміють це все», — каже він.

Вчений Танчик закликає паліїв — схаменутися. А фермер Винник пропонує збільшити штрафи.

Нагадуємо, що вже на початку квітня прогнозують цілком літню погоду — місцями до плюс 28 градусів. Тому масове спалювання трави, яке люблять влаштовувати господарі — стане ще більш ризикованим. Адже саме це часто викликає пожежі, винищує цілі гектари полів і лісів.

На Закарпатті лісівники попередили лісову пожежу (ФОТО)

Вчорa, 23 березня, близько 16-ї години у сільськогосподaрських угіддях поблизу селa Новоселиця виниклa пожежa. Зaгорaння сухої трaви тa пaпороті відбулося внaслідок неконтрольовaного підпaлу місцевими жителями.

Пожежa мaлa більш ніж 4 осередки зaймaння у різних місцях і простягaлaсь мaйже нa 5 гектaрів, межуючи з 122 квaртaлом Зaтисянського лісництвa. Для локaлізaції пожежі були зaдіяні більше 25 осіб держaвної лісової охорони тa добровільної пожежної дружини під керівництвом лісничого Зaтисянського лісництвa ДП «Виногрaдівський лісгосп» Степaнa Медьері.

Для ліквідaції тa зaпобігaння поширенню пожежі у лісовий мaсив було використaно зaсоби пожежогaсіння, якими булa укомплектовaнa лісовa охоронa: вогнегaсники, рaнцеві оприскувaчі, грaблі, лопaти, сокири тa інші. Зa допомогою трaкторів тa ручного інвентaрю було облaштовaно мінерaлізовaні смуги вздовж лісового мaсиву – з поверхні ґрунту видaлялися рештки сухого листя тa трaви, які сприяють поширенню вогню. Тaкож було здійснено відпaл - зaвчaсний контрольовaний пуск зустрічного вогню у бік пожежі з метою створення нa її шляху широкої зaгороджувaльної смуги.

Стихія вирувaлa понaд 7 годин і булa ліквідовaнa лише близько 23:00. У зв’язку з можливістю повторного зaгорaння, шестеро осіб держaвної лісової охорони тa добровільної пожежної дружини чергувaли поблизу місця зaймaння впродовж ночі.

ДП «Виногрaдівський лісгосп» зaкликaє нaселення утримaтись від спaлювaння сухої трaви, aдже дуже чaсто тaкі дії мaють жaхливі нaслідки!




14:16, 24 березня

Закарпатців кличуть садити дерева



На Закарпатті лісівники планують засадити деревами 726 га та запрошують усіх долучатися до акції

Наразі між лісниками у господарствах розписаний графік весняних посадок, є чітко визначено де, коли і в якому районі проходитиме акція із заліснення. Для інтерактиву закарпатські лісівники оголосили фотоконкурс —

Для участі в конкурсі необхідно:

  • Прийти на акцію з посадки лісу
  • Посадити дерево
  • Зробити фото
  • Опублікувати світлину з хештегом


«Майбутнє_лісу_у_твоїх_руках_Закарпаття» в Instagram (зазначивши акаунт @zakarpatski_lisivniki) або FB – https://www.facebook.com/zakarpatskilisivniki/

Учасників фотоконкурсу заохочуватимуть призами, переможцю влаштують обід у лісників.

Джерело
https://ungvar.info/novini/zakarpattsiv-klychut-sadyty-dereva/
24.03.2019

Будьте осторожны! Пожароопасный период начался



Палы не приносят никакой пользы, однако десятки людей каждый год бросают спичку, чтобы избавиться от прошлогоднего сухостоя. Выжигание сухой травы лишь уничтожает растения, распыляя полезные для почвы микроэлементы. Это приводит к обеднению растительности, повышению кислотности и уменьшению плодородности грунта. Практически все животные и насекомые, которые живут в сухой траве или на поверхности земли, погибают при сильном травяном пожаре. На пепелищах очень часто находят сгоревшие птичьи гнезда, грызунов, детенышей зайцев, ежей. Огонь наносит непоправимый урон природному разнообразию.

Огонь на приусадебном участке или просто вблизи строений может запросто стать причиной возгорания и нанести ущерб, а то и полностью уничтожить постройки или припаркованный недалеко транспорт. Разбушевавшееся пламя трудно остановить и пострадать может не только имущество, но и сам поджигатель или случайно оказавшиеся на месте пожара граждане. Работникам МЧС известны случаи не только когда на глазах виновников огонь перекидывался на постройки, но и когда из-за палов гибли люди.

Для того, чтобы избежать беды, необходимо соблюдать следующие рекомендации:
  • ни в коем случае не жгите траву. Кроме того, что это вредно для растений и животных, палы могут быть опасны и для человека. Не оставляйте горящий огонь без присмотра. Тщательно тушите окурки и спички перед тем, как выбросить их;
  • если вы заметили пожар – не проходите мимо. Начинающую гореть траву вы сможете потушить самостоятельно. При тушении подручными средствами можно сбивать пламя с кромки пожара связкой прутьев или веток лиственных деревьев, либо же забрасывать кромку пожара песком;
  • потушив пожар, не уходите до тех пор, пока не убедитесь, что огонь не разгорится снова;
  • если же вы понимаете, что самостоятельно погасить пламя не удастся, немедленно сообщите о случившемся по телефону 101 и постарайтесь как можно быстрее покинуть место пожара.

Сжигать мусор на своем участке, конечно, можно, но при этом необходимо соблюдать элементарные правила безопасности, чтобы простая уборка участка не обернулась трагедией. Делать это нужно только в безветренную погоду. Костры лучше разводить вдалеке от зданий, леса или скирд соломы. Если ничего из перечисленного поблизости нет, вы готовы следить за огнем и под рукой есть огнетушитель или ведро с водой, значит вы все делаете правильно.

Костер должен быть не ближе 10 метров от построек, 20 – от леса и 30 – от соломы. Мангал или гриль устанавливают, как минимум на расстоянии 4 метров от дома.

24.03.2019 в 12:11

За останні 15 років під масові вирубки потрапило 800 тисяч гектарів лісу, – еколог

ZIK



Щороку в Україні вирубують понад 40 тисяч гектарів лісу. Інтернет рясніє супутниковими фото, які показують як лисіють Карпати та Полісся. Екологи говорять про неминучу катастрофу. А от лісники переконують: ріжуть лише з дозволами, не більше ніж у Європі, але нарікають на нелегальних лісорубів.
Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

Навіть у заповідних лісах зрізаються цілі урочища. Вирубки цінних порід карпатських листяних пралісів, зокрема, дуба й бука, призводять до небезпечних наслідків – у горах починаються зсуви та повені.

«У бука ідеальна коренева система: глибока і розгалужена. Одне дерево затримує на добу до 60 літрів води. Вся надлишкова волога піде у річки, а тому виросте рівень води», – пояснює еколог, аналітик ГО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.

Та не тільки у Карпатах рідшають ліси. На Поліссі, Волині, Київщині, Чернігівщині ситуація не ліпша. У лісах акуратно вирізані цілі квадрати, наче під замовлення.

Хто такий верхівковий короїд?
Керівник лісгоспу Олександр Калапац пояснює: щороку доводиться вирубувати дерева через санітарні рубки. Усе через верхівковий короїд. Комаха атакує ослаблені дерева, які масово всихають через посушливий клімат. Загиблих дерев у його лісництві – багато, каже: кожне двадцяте треба рубати, інакше ураження буде поширюватись.

«Загальна площа лісів, яку вразив короїд – шість тисяч гектарів. З них дві тисячі потребують суцільної санітарної вирубки», – розповідає директор лісгоспу «Іванківське» Олексндр Калапац.

Суцільну вирубку дерев, лісівник пояснює так: якщо на гектарі частина насаджень уражена короїдом і всохла, їх можна забрати так званою «вибірковою» рубкою. Але ті дерева, що лишається, все одно хворітимуть і всихатимуть і будуть житлом для шкідника. Тому вимірюють всю уражену ділянку, зрізають її, а садять молодняк. Це зупиняє короїда, хоча і ненадовго.

«Максимально треба працювати на упередження, знімати осередки усихання. Хочемо чи ні, але візуально здорові дерева також мусимо забирати», – каже директор лісгоспу «Іванківське» Олександр Калапац.

Чи завжди мають рацію лісники, які борються з короїдом рубкою?
Еколог Володимир Борейко – противник санітарних рубок. Він каже, що ліс має жити у природному стані, і хворі дерева – теж необхідні.

«Санітарні заходи потрібні лісникам, адже зрубані дерева вони продають», – коментує еколог, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Лісники і не приховують, що зрізаний санітарно ліс теж продають, якщо якість дозволяє. Кажуть: рубки призначаються за попередньою експертизою лісопатологів та погоджуються на обласному рівні. Екологи ж вказують: дозволи на вирубки виписують лісникам їхні ж колеги, тому перевірки вважають сумнівними.

«Санітарні рубки не мають екологічного обґрунтування. А от акти санітарно-патологічного обстеження часто заповнюють самі лісокористувачі. Тобто самі рубають, самі обстежую, самі виписують необхідні документи», – говорить еколог, активіст Анатолій Павелко.

Як із проблемою пов’язане радянське минуле?
Еколог Катерина Норенко каже: теперішнє лихо з масовим всиханням та їхнім ураженням короїдом – наслідок радянської безграмотної стратегії. Тоді все густо засаджували сосною, аби виросло більше кубометрів.

«Як тільки з’являється шкідник, він може напасти лише на одну породу і на один вік дерев. Але якщо всі дерева – однолітки, то страждає весь ліс. Саме тому маємо масові епідемії короїдів», – підкреслює еколог Катерина Норенко.

В Іванківському лісництві визнають, що це правда. Вони намагаються виправити помилки радянських попередників, тому разом із сосною висаджують ряди дубів і берез. За 70-80 років листяні дерева утворять «загородження» для короїда, захищаючи сосну.

Представники Держлісагентства тим часом просять не хвилюватися стосовно масових вирубок дерев, і кажуть, що в Європі так само ведуть боротьбу зі шкідниками, альтернативи – немає. Наприклад, у Німеччині, за такої ж площі насаджень, рубають утричі більше. Крім того, за підрахунками Держлісагентства, в Україні щороку наростає деревини більше, ніж знищується.

Яка ціна чорного лісу в Україні та об’єми нелегальних знищень?
Представники однієї з державних служб кажуть: об’єми можуть складати до 20 тисяч кубів деревини щорічно. Це тисяча вантажівок, або понад сто гектарів. Здебільшого нелегали ріжуть ліс не суцільно, а невеликими партіями, щоб це не було видно з повітря. Полюють на замовлення. Потім частину деревини можна придбати у лісгоспів, аби легалізувати все зрізане.

«Частину деревини купуєте законно, частину – ні. Потім законно продаєте вироби з незаконної деревини, використовуючи документи про придбання законної сировини», – розповідає активіст Анатолій Павелко.

Ціни на кругляк в Україні у кілька разів нижчі за європейські. Один кубометр сосни коштує від тисячі трьохсот до тисячі семисот гривень. Удвічі дорожчий ясен. А дуб продають за п’ять і більше тисяч за один куб. Водночас визнають, що документи не завжди є, або, якщо замовнику дуже треба – то можна і зробити.

Якщо порахувати середню вартість кубометру лісу в Україні як три тисячі гривень, то загальний об’єм нелегального ринку складає кілька десятків мільйонів гривень.

Чому порушників не ловлять?
Причину в Мінекології називають дуже просту: банально не вистачає технічного оснащення охорони та достатньої кількості людей.

«На кожного інспектора покладено охорону певної ділянки– триста-п’ятсот гектарів. Але він не може бути на місці цілодобово. В інспектора робочий день триває вісім годин, два вихідних у тиждень», – пояснює заступник директора департаменту природно-заповідного фонду Мінекології Сергій Матвєєв.

«За останні п'ятнадцять років масовими вирубками було видалено 800 тисяч гектарів лісу», – коментує еколог Володимир Борейко.

Держлісагентство стверджує, що на місці вирубаного лісу висадили новий, навіть більше, ніж зрубали. А тому, мовляв, баланс підтримано. Та екологи не задоволені таким результатом. Кажуть, що на новий ліс іще треба чекати, та й якість посадки теж буває різна.

«Найбільші скандали нещодавно були в Одеській і Волинській областях. Там зрубали старовікові дубові ліси. А насадили – монокультуру. Тобто рубають вони найкраще, а садять таке собі», – каже аналітик ГО «Екологія – Право – Людина» Катерина Норенко.

Нещодавно, на Прикарпатті суд стягнув з лісокомбінату 521,7 тисяч гривень за незаконні вирубки.


Сергій Костеж, «Деталі» Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/03/24/za_ostanni_15_rokiv_pid_masovi_vyrubky_potrapylo_800_tysyach_gektariv_lisu__1535857