Щороку в Україні вирубують понад 40 тисяч гектарів лісу. Інтернет рясніє супутниковими фото, які показують як лисіють Карпати та Полісся. Екологи говорять про неминучу катастрофу. А от лісники переконують: ріжуть лише з дозволами, не більше ніж у Європі, але нарікають на нелегальних лісорубів.
Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.
Навіть у заповідних лісах зрізаються цілі урочища. Вирубки цінних порід карпатських листяних пралісів, зокрема, дуба й бука, призводять до небезпечних наслідків – у горах починаються зсуви та повені.
«У бука ідеальна коренева система: глибока і розгалужена. Одне дерево затримує на добу до 60 літрів води. Вся надлишкова волога піде у річки, а тому виросте рівень води», – пояснює еколог, аналітик ГО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.
Та не тільки у Карпатах рідшають ліси. На Поліссі, Волині, Київщині, Чернігівщині ситуація не ліпша. У лісах акуратно вирізані цілі квадрати, наче під замовлення.
Хто такий верхівковий короїд?
Керівник лісгоспу Олександр Калапац пояснює: щороку доводиться вирубувати дерева через санітарні рубки. Усе через верхівковий короїд. Комаха атакує ослаблені дерева, які масово всихають через посушливий клімат. Загиблих дерев у його лісництві – багато, каже: кожне двадцяте треба рубати, інакше ураження буде поширюватись.
«Загальна площа лісів, яку вразив короїд – шість тисяч гектарів. З них дві тисячі потребують суцільної санітарної вирубки», – розповідає директор лісгоспу «Іванківське» Олексндр Калапац.
Суцільну вирубку дерев, лісівник пояснює так: якщо на гектарі частина насаджень уражена короїдом і всохла, їх можна забрати так званою «вибірковою» рубкою. Але ті дерева, що лишається, все одно хворітимуть і всихатимуть і будуть житлом для шкідника. Тому вимірюють всю уражену ділянку, зрізають її, а садять молодняк. Це зупиняє короїда, хоча і ненадовго.
«Максимально треба працювати на упередження, знімати осередки усихання. Хочемо чи ні, але візуально здорові дерева також мусимо забирати», – каже директор лісгоспу «Іванківське» Олександр Калапац.
Чи завжди мають рацію лісники, які борються з короїдом рубкою?
Еколог Володимир Борейко – противник санітарних рубок. Він каже, що ліс має жити у природному стані, і хворі дерева – теж необхідні.
«Санітарні заходи потрібні лісникам, адже зрубані дерева вони продають», – коментує еколог, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Лісники і не приховують, що зрізаний санітарно ліс теж продають, якщо якість дозволяє. Кажуть: рубки призначаються за попередньою експертизою лісопатологів та погоджуються на обласному рівні. Екологи ж вказують: дозволи на вирубки виписують лісникам їхні ж колеги, тому перевірки вважають сумнівними.
«Санітарні рубки не мають екологічного обґрунтування. А от акти санітарно-патологічного обстеження часто заповнюють самі лісокористувачі. Тобто самі рубають, самі обстежую, самі виписують необхідні документи», – говорить еколог, активіст Анатолій Павелко.
Як із проблемою пов’язане радянське минуле?
Еколог Катерина Норенко каже: теперішнє лихо з масовим всиханням та їхнім ураженням короїдом – наслідок радянської безграмотної стратегії. Тоді все густо засаджували сосною, аби виросло більше кубометрів.
«Як тільки з’являється шкідник, він може напасти лише на одну породу і на один вік дерев. Але якщо всі дерева – однолітки, то страждає весь ліс. Саме тому маємо масові епідемії короїдів», – підкреслює еколог Катерина Норенко.
В Іванківському лісництві визнають, що це правда. Вони намагаються виправити помилки радянських попередників, тому разом із сосною висаджують ряди дубів і берез. За 70-80 років листяні дерева утворять «загородження» для короїда, захищаючи сосну.
Представники Держлісагентства тим часом просять не хвилюватися стосовно масових вирубок дерев, і кажуть, що в Європі так само ведуть боротьбу зі шкідниками, альтернативи – немає. Наприклад, у Німеччині, за такої ж площі насаджень, рубають утричі більше. Крім того, за підрахунками Держлісагентства, в Україні щороку наростає деревини більше, ніж знищується.
Яка ціна чорного лісу в Україні та об’єми нелегальних знищень?
Представники однієї з державних служб кажуть: об’єми можуть складати до 20 тисяч кубів деревини щорічно. Це тисяча вантажівок, або понад сто гектарів. Здебільшого нелегали ріжуть ліс не суцільно, а невеликими партіями, щоб це не було видно з повітря. Полюють на замовлення. Потім частину деревини можна придбати у лісгоспів, аби легалізувати все зрізане.
«Частину деревини купуєте законно, частину – ні. Потім законно продаєте вироби з незаконної деревини, використовуючи документи про придбання законної сировини», – розповідає активіст Анатолій Павелко.
Ціни на кругляк в Україні у кілька разів нижчі за європейські. Один кубометр сосни коштує від тисячі трьохсот до тисячі семисот гривень. Удвічі дорожчий ясен. А дуб продають за п’ять і більше тисяч за один куб. Водночас визнають, що документи не завжди є, або, якщо замовнику дуже треба – то можна і зробити.
Якщо порахувати середню вартість кубометру лісу в Україні як три тисячі гривень, то загальний об’єм нелегального ринку складає кілька десятків мільйонів гривень.
Чому порушників не ловлять?
Причину в Мінекології називають дуже просту: банально не вистачає технічного оснащення охорони та достатньої кількості людей.
«На кожного інспектора покладено охорону певної ділянки– триста-п’ятсот гектарів. Але він не може бути на місці цілодобово. В інспектора робочий день триває вісім годин, два вихідних у тиждень», – пояснює заступник директора департаменту природно-заповідного фонду Мінекології Сергій Матвєєв.
«За останні п'ятнадцять років масовими вирубками було видалено 800 тисяч гектарів лісу», – коментує еколог Володимир Борейко.
Держлісагентство стверджує, що на місці вирубаного лісу висадили новий, навіть більше, ніж зрубали. А тому, мовляв, баланс підтримано. Та екологи не задоволені таким результатом. Кажуть, що на новий ліс іще треба чекати, та й якість посадки теж буває різна.
«Найбільші скандали нещодавно були в Одеській і Волинській областях. Там зрубали старовікові дубові ліси. А насадили – монокультуру. Тобто рубають вони найкраще, а садять таке собі», – каже аналітик ГО «Екологія – Право – Людина» Катерина Норенко.
Нещодавно, на Прикарпатті суд стягнув з лісокомбінату 521,7 тисяч гривень за незаконні вирубки.
Сергій Костеж, «Деталі» Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/03/24/za_ostanni_15_rokiv_pid_masovi_vyrubky_potrapylo_800_tysyach_gektariv_lisu__1535857
0 коммент.:
Дописати коментар