Лісова політика прибалтійських країн

Лісова політика прибалтійських країн: Латвії, Литви, Естонії

Характеристика основних лісополітичних чинників. Лісова політика прибалтійських країн представляє інтерес для українських лісових політиків тим, що ці країни, як і Україна, отримали незалежність після розпаду СРСР і досягай істотних успіхів у реформуванні лісового господарства на засадах ринкової економіки.

Латвія, Литва і Естонія - це невеличкі держави, загальна площа яких відповідно складає 6,21, 6,26 і 4,23 млн. га. Площа лісів Латвії становить 2,93 млн. га, Литви -1,99 млн. га, Естонії - 2,06 млн. га. Лісистість території цих країн відповідно складає 47,1,31,9 і 48,7 %, а забезпеченність лісом 1,2,0,5 і 1,5 гектар на одного жителя. Лісові плантації в Латвії займають площу 143 тис. га, Литві - 284 тис. га, Естонії - 305 тис. га. За період з 1990 по 2000 р. площа лісів у Латвії збільшилася на 13 тис. га, Литві - на 5 тис. га і Естонії - на 13 тис. га [681]. Ці цифри свідчать про досить високий рівень лісистості території і забезпеченості лісом прибалтійських країн та їх поступ в озелененні своїх країн.

Приватизація лісів призвела до зростання рубань. За десять років в Латвії збільшилися обсяги лісозаготівлі з 4 до 14 млн. м3 деревини [498]. Такі обсяги лісозаготівель підривають інтереси майбутніх поколінь.

Державні ліси в Естонії складають 38 %, Латвії - 48 %, Литві - 50 %. Запас деревини в Естонії становить 352,6 млн. м3, щорічно вирубується 6,7 млн. м3 (половина щорічного приросту). В 1998 році експорт продукції становив: круглих лісоматеріалів - 3,9 млн. м3; пиломатеріалів - 747 тис. м3; ДСП - 123 тис. м3. Понад 90 % продукції лісового сектору економіки прибалтійських країн експортується (половина цієї продукції представлена пиломатеріалами) [498].

Інструменти лісової політики. Прибалтійські країни значну частину лісу на корені продають на аукціонах. Центр управління державними лісами в Естонії в 1999 р. продав через аукціони 1,13 млн. м3 деревини на корені, а також 1,72 млн. м3 круглих лісоматеріалів. За чинним законодавством прибуток від продажу круглих лісоматеріалів, що заготовляються в процесі рубань головного користування, оподатковується за ставкою 26 %.

Інтереси суспільства, держави, лісовласників і лісопромисловців збалансовуються за допомогою громадських організацій. Прибалтійські країни намагаються розвивати екологічну сертифікацію лісів. Так, Латвія намагається розвивати екологічну сертифікацію лісів як за схемою Р8С, так за Пан'європейською.

Важливим інструментом лісової політики прибалтійських країн є планування. Плани рубань лісу і лісогосподарських заходів складаються таким чином, щоб забезпечити лісокористування згідно вимог чинного лісового законодавства. Приватні лісо-власники складають такі плани за підтримкою державних органів управління лісами. В цьому процесі беруть участь громадські організації, які відстоюють інтереси місцевого населення і суспільства в цілому. Таким чином досягається збалансування інтересів суспільства, держави, приватних лісовласників і лісопромислових компаній.

Лісова політика прибалтійських країн. Лісова політика прибалтійських країн спрямована на розвиток ринкових економічних відносин у лісовому господарстві та сталого лісокористування. Прибалтійські країни притримуються таких принципів лісової політики: ведення лісового господарства повинно базуватися на міжнародно визнаних критеріях і індикаторах сталого управління лісами; невиснажливості і доходності лісокористування; роздільності функцій державного управління лісами і господарської діяльності, пов'язаної з відтворенням і використанням лісових ресурсів.

Державне управління лісами в Естонії здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища, в складі якого є Лісовий департамент. Господарською діяльністю в приватних лісах займаються приватні лісовласники. Для управління державними лісгоспами і лісництвами створений Центр управління державними лісами. На цей центр покладені такі функції: розроблення стратегії розвитку лісового господарства; розроблення кадрової політики і політики щодо оплати праці; координація різних сфер діяльності і надання корпоративних послуг (правової допомоги, в сфері планування персоналу, фінансів тощо). Лісництва виконують такі функції: планують і організовують лісовідновлення і лісовирощування; здійснюють охорону і захист лісів та заготівлю деревини; реалізують лісопродукцію; виконують лісомеліоративні роботи.

Валовий дохід Центру управління державними лісами формується за рахунок продажу лісу на корені на аукціонах, продажу круглих лісоматеріалів біля мережі лісовозних доріг та за рахунок надання рекреаційних та інших послуг.

Висновки. 1. Лісова політика прибалтійських країн спрямована на збільшення їх лісис-тості за рахунок малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення. Лісокористування характеризується високим рівнем інтенсивності. 2. Реформа лісового господарства спрямована на розвиток ринкових економічних відносин та розділення функцій державного управління лісами і господарської діяльності, пов'язаної з відтворенням і використанням лісових ресурсів.

СОЗДАНО: 01 АПРЕЛЯ 2014
http://po-teme.com.ua/lesnoe-i-parkovoe-khozyajstvo/lektsii-po-lesnomu-khozyajstvu/2030-lisova-politika-pribaltijskikh-krajin.html

Далі...

Лісова політика Франції

ЛЕКЦІЯ 8. Лісова політика Франції

1. Характеристика основних лісополітичних чинників.

2. Адміністративна структура і управління.

3. Лісове законодавство.

4. Висновки.

Характеристика основних лісополітичних чинників. Франція належить до високолісистих держав Європи - ліси покривають близько 31 % території (загальна їх площа становить 16989 тис. га). Забезпеченість лісом складає 0,29 га на одного жителя (середній показник для Європи - 1,42 чол.) [680]. З 1995 р. лісистість зросла на 4 %, площа лісів продовжує зростати за рахунок заліснення сільськогосподарських земель і природного відновлення лісів.

Щорічний обсяг рубань становить 65,0 млн. м3, приріст деревини складає 102,1 млн. м3 [680].

Франція належить до країн, в яких переважають приватні ліси. Частка приватних лісів складає 75 %, решта лісів - державні і колективні (зокрема, у власності комун, муніципалітетів та інших місцевих органів влади - 15 %) [597].

Вільний доступ дозволено на територію державних лісів (обмеження стосуються лишень 1,1 % лісів). Згідно інформації, поданої у звіті до Конференції міністрів з охорони лісів Європи (Відень, 2003 р.), вільний доступ у Франції обмежений до усіх приватних лісів, а це - 12761 тис. га. Обмежені для вільного доступу ліси є у небагатьох європейських країнах, і займають вони там відносно невеликі площі: Австрія - 162 тис. га, Фінляндія - 47 тис. га, Нідерланди - 35 тис. га, Словаччина - 34 тис. га, Угорщина - 23 тис. га, Ісландія - 5 тис. га. [680].

Зайнятість у лісовому господарстві з 1990 до 2000р. зменшилася на 23 % (з 48440 працівників до 37190), в деревообробній промисловості - на 16 % (з 93200 до 78200), в целюлозно-паперовій промисловості знизилась на 14 % (з 107400 до 92460). Чисельність працівників, що припадає на 1 га лісу становить 2,5 чол. (середній показник всіх країн Європи - 1,4 чол.) [680].

Франція є основним виробником деревини твердолистяних порід у Європі, а щодо виробництва деревини хвойних порід - поступається лише найбільшим лісовим скандинавським країнам і Німеччині. Лісопильна промисловість базується на вітчизняній сировині. Паперова промисловість є сильно залежною від імпорту. Рівень споживання лісової продукції є близьким до середньоєвропейського [597].

Франція є відомим світовим виробником корку, трюфелів і грецьких горіхів. В її лісах заготовляють ягоди, лікарські рослини, мед, живицю, декоративне листя тощо. У Франції розвинене мисливське господарство.

Франція одна з небагатьох європейських країн, яка за два останні століття збільшила лісистість території з 15 % до 25 % [597, с. 121].

Адміністративна структура і управління. Зародкова лісова адміністрація була створена у 1291 р. із інспекторів, які обстежували лісові території. Справжню лісову адміністрацію було засновано у 1346 р. як автономний орган влади, що опікувався лісами.

Планування лісогосподарської діяльності у Франції - це історично тривалий процес, започаткований ще на початку XIX століття. Пов'язаний він зі створенням сучасних лісогосподарських інституцій у 1820-1827 рр., реорганізацією лісової адміністрації, прийняттям Лісового кодексу, створенням лісової школи в Ненсі. Через кілька років були сформульовані принципи французької лісівничої системи, які базувались на німецьких методах і національній практиці.

Періодом великих інновацій були 1857—1914рр. Тоді стали відкритими для доступу лісові дороги, що створювало нові можливості для ефективного ведення господарства; були запроваджені інтенсивні програми лісорозведення, відкриті нові лісові школи і перші лісові дослідні лабораторії.

У Франції створені спеціалізовані адміністративні структури такі, як СЖР (державний орган відповідальний за ведення лісового господарства у національних і комунальних лісах), чи РРИ і СКРР (відповідальні за сприяння веденню продуктивного лісового господарства приватними лісовласниками), які діють відповідно до розроблених ними планів.

Законодавство 1963 р. запровадило нову лісову службу (Зоиз-Оігесііоп сіє іаРогеі), яка є у підпорядкуванні Директорату сільських просторів і лісів, який підпорядкований Міністерству сільського господарства і продовольства. Лісова служба відповідає за розвиток і впровадження лісової політики, менеджменту і охорони лісів, маркетингу і просування на ринку лісової продукції; сприяє розвитку освіти і науковим дослідженням. Вона здійснює керівництво таким агентствами, як РРИ і СКРР. Служба також відповідальна за надання різних грантів виробникам лісової продукції через спеціальні регіональні структури.

Національний офіс з лісів відповідає за менеджмент у лісах Франції. Як спадкоємець національної лісової адміністрації, яка володіє досвідом, накопиченим впродовж багатьох століть, (ЖР має мандат на менеджмент і розвиток усіх лісів, які знаходяться у її підпорядкуванні. Вона забезпечує сталість у виробництві лісової продукції, підтримання біорізноманітності, сприяє доступу громадськості до творення лісової політики. СЖР працює не лише на території Франції, а й реалізує багато міжнародних проектів у країнах, що розвиваються.

Лісогосподарська комісія має 17 регіональних відділень і забезпечує широке коло послуг у сфері дорадництва, включаючи підготовку планів. У деяких регіонах дорадницькі послуги надаються також Аграрними палатами.

Національний лісовий фонд був заснований у 1946 р. з метою зменшення залежності національної економіки від імпорту деревини хвойних порід. РРИ пропонує різні типи позик, а також гранти під лісорозведення і лісовідновлення за умови дотримання достатньо строгих стандартів РРК Основну частину культурних лісів (2,5 млн. га за 1946-1995 рр.) створено завдяки фінансуванню цієї організації. Значні кошти вкладено і у підвищення продуктивності лісів [527].

Дрібні лісовласники об'єднуються у асоціації виробників. Існує 76 асоціацій, які мають відділення в рамках Національної федерації приватних лісовласників. Вони сприяють лісовласникам, відстоюють колективні інтереси, забезпечують своїм членам технічну і фінансову підтримку.

Особливою рисою французького лісового господарства є наявність двох різних типів об'єднань асоціацій виробників. Перший тип об'єднання - це юридична особа, яка формується, як правило, близькими родичами, і згідно закону користується податковими пільгами, але передбачає відмову від індивідуальної власності. Другий тип є формою кооперативу, у якому індивідуальна власність збережена, і всі члени якого співпрацюють на строго обмеженій комерційній основі (спільні придбання, маркетинг).

У 1963 р. запроваджено менеджмент-плани як частину серії важливих змін у лісовій адміністрації. Менеджмент-плани вимагаються від усіх приватних лісоволодінь площею понад 25 га. Наявність менеджмент-плану гарантує певні вигоди лісовлас-никові, зокрема свободу здійснення суцільних рубань.

Екологічне лобі є відносно слабким, екологічні рухи Франції не такі потужні як у Німеччині, чи Голландії, однак на місцевому рівні громадськість має суттєвий вплив на рішення, які стосуються екологічних проблем. Часто виникають протиріччя між вирощуванням високопродуктивних швидкоростучих порід і збереженням біорізноманітності, що призвело у деяких районах до заборони вирощування тополевих плантацій [527].

В цілому, лісове господарство ведеться на основі традицій і принципів багатоцільового менеджменту і принципів сталості. Водночас, отримання деревини як у лісах державної, так і приватної власності, залишається найбільш важливою метою національної лісової політики. Тому, на думку деяких дослідників, для лісової політики характерними є недостатня узгодженість і непослідовність у визначенні її цілей і засобів щодо діяльності та творення управлінських структур, що зумовлено розходженням між «продуктивістським» поглядом (тобто, виробничо орієнтованим) і необхідністю

врахування екологічних аспектів лісокористування [597]. Це, як вважають, знижує ефективність національної лісової політики і планування. Щоправда, ця думка була висловлена у 1998 р. до прийняття нового лісового законодавства у 2001 р.

Лісове законодавство. Першим лісовим законом у Франції був Королівський Указ з Лісового господарства 1219 р., який контролював рубання у лісах Корони.

Перші закони щодо приватних лісів датують 1520 р. Впродовж XVI століття спостерігалось прогресивне зростання ролі лісової адміністрації в приватних лісах, що сприяло поліпшенню постачання дров і деревини.

Законодавство 1882 р. з охорони лісів у горах зобов'язувало зберігати ліси, забезпечувати лісовідновлення на екологічно вразливих ділянках, розширити лісовідновлення в Альпах, Піренеях та в цілому у Франції.

Роки після Другої світової війни характеризувались інтенсифікацією законодавчих і адміністративних змін у лісовому секторі. Так, лісове законодавство 1985 р. широко охоплювало різні аспекти лісового менеджменту, включаючи відтворення і охорону лісів. Земельне законодавство, яке було прийняте в 1985 р., теж стосувалось лісів, зокрема питань інтеграції лісового менеджменту з сільськогосподарським.

Чинне французьке лісове законодавство, яке було прийняте Сенатом і Національною Асамблеєю у липні 2001 р., розглядають як приклад прогресивного сучасного лісового законодавства [671]. Воно є правовою основою для збереження лісів і менеджменту лісових ресурсів. Принциповими цілями законодавства є такі: привести менеджмент французьких лісів до міжнародних і європейських рамок сталого управління лісами; відповідати таким новим соціальним вимогам щодо лісів: поліпшення умов життя; сприяння відпочинку у лісі; збереження довкілля; охорона повітря і вод; виробництво і використання екоматеріалів; посилити економічну життєздатність і зростаючий потенціал французьких лісів стосовно виробництва деревини.

Основними сферами, які охоплює нове законодавство, є: запровадження політики сталого і багатофункціонального управління лісами; підтримка розвитку і конкурент-ноздатності лісового господарства і подальшого процесу перероблення і використання лісової продукції; інтегрування лісової політики і політики територіального менеджменту; посилення охорони лісових і інших природних екосистем; поліпшення організації лісогосподарських інституцій і професійної підготовки.

Впродовж двох останніх століть лісове законодавство мало достатньо сильний вплив на суспільну діяльність, першочерговою метою багатьох законів були контроль за обезлісненням, лісовідновленням, збагаченням ґрунтів, охороною вод і дюн, пожежами і охороною дикої природи. Наслідком цього є сучасна висока лісистість і різноманітність сільських ландшафтів сучасної Франції.

Висновки.
1. Франція може бути прикладом для лісових політиків України щодо проведення послідовної національної лісової політики, спрямованої на збільшення лісистості своєї території. Лісове господарство розвивається на засадах багатоцільового лісокористування, поєднує німецьку теорію відтворення і використання лісових ресурсів з національною практикою.

2. Лісова політика Франції спрямована на ведення лісового господарства в рамках міжнародних і європейських вимог. Разом з тим, вона передбачає пошанування національних традицій ведення лісового господарства, які складалися у Франції впродовж століть.

СОЗДАНО: 26 МАРТА 2014

http://po-teme.com.ua/lesnoe-i-parkovoe-khozyajstvo/lektsii-po-lesnomu-khozyajstvu/2025-lisova-politika-frantsiji.html

Далі...

Весна: час садити ліс

АКТУАЛЬНО

Кліматично-природні чинники істотно коригують плани лісовідновлення

Житомирщина має не лише найбільшу в Україні площу лісів, а й є унікальною за їхнім складом. На півночі тут ростуть типові для Полісся хвойні ліси, а на півдні — традиційні для Лісостепу листяні масиви, в яких переважає сакральний для українців дуб.

Добра справа посадити навіть одне дерево, не кажучи вже про цілий ліс. Фото прес-служби Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства

Сосни і буряки — рядочками
Термін «лісові насадження» означає, що йдеться про створений людськими руками ліс, де як видовий набір дерев, так і схема їх садіння жорстко регламентована. Отож нікого не дивує, що в сосняку, немов на буряковому полі, всі рослини — у довжелезних рядочках. Різниця лише в розмірах і, що значно важливіше, термінах вирощування врожаю, яким ми звикли вважати ліс, точніше, заготовлену деревину.

Мало переймалися тим, як живеться на цій штучно створеній плантації звірам і птахам. Першим важко сховатися в міжряддях, які проглядаються із краю в край, а другим ніде звити гніздо чи видовбати дупло, що неминуче позначається на стані лісу. Доречно нагадати, що в період вигодовування і росту пташенят крилаті трудівниці щоденно збирають з гектара зелених насаджень 25 кг комах, більшість із яких — шкідники.

Однак чітке усвідомлення, що ліс — складна екологічна система, прийшло лише після того, як Україна зіткнулася з рукотворним лихом, — всиханням лісів. На півдні Житомирщини істотних збитків завдає загибель дубів, а на півночі — ще масштабніше пожовтіння крон сосен і посиніння їхньої деревини.

Науковці пояснюють це зміною кліматичних умов. Мовляв, наслідком підвищення середньорічних температур стали тривалі засухи, що призводять до зниження рівня ґрунтових вод та ослаблення дерев, які на півдні області вражає коренева губка, а на півночі — вершинний короїд. Він завдяки раннім веснам тепер дає потомство двічі-тричі за сезон, а не раз-двічі, як раніше.

Науковці сперечаються, що саме стало першопричиною біди: поширення хвороб і шкідників чи зниження стійкості дерев, хоч загалом це вже не принципово, бо нагадує диспут про первинність яйця чи курки. Значно важливіші практичні заходи, здатні захистити ліси від всихання і загибелі.

Від монокультур до видового розмаїття
На відміну від посівів на полях, де переважають однорічні сільгоспкультури, на виправлення помилок у лісах, де дерева досягають віку технічної стиглості майже за століття, потрібна праця кількох поколінь лісівників. Отож поспіх і зволікання тут у прямому сенсі на вагу золота, що спонукає до виваженості під час ухвалення рішень.

Однак уже очевидна згубність колись взятого курсу на індустріалізацію лісової галузі, коли насамперед переймалися зручністю заготівлі деревини та вирощуванням найприбутковіших порід дерев, що спричинилося до створення монокультур. Вони, як будь-яке штучне утворення, малостійкі до впливу зовнішніх чинників, що нині замість прогнозованої вигоди призводить до істотних втрат.

Цілком закономірно, що саме Житомирщина стала піонером з упровадження нововведень, покликаних змінити ситуацію на краще. За словами начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського, держлісгоспи жорстко дотримуються давнього правила: на всіх ділянках, де зрубали дерева, обов’язково слід провести лісовідновлення. Для цього вже вирощено понад 30 мільйонів сіянців лісоутворюючих порід, із яких 15 мільйонів — сосна, а 3,5 мільйона — дуб. Решта припадає на ялину, яка найкраще почувається на вологих територіях, які ще не перевелися на Поліссі, і модрину, клен, ясен, липу й навіть такі ще екзотичні для місцевих лісів культури, як бук, чорний горіх, черешня.

Найважливіше нововведення, яке, за спільними рекомендаціями науковців і практиків, уже кілька років діє під час садіння лісів, — відхід від монокультур. На місце ще звичних нашому оку суцільних рядів сосен поступово приходять змішані насадження, де майже 40% — листяні дерева. За словами фахівців, такий ліс стійкіший до негативного впливу природних чинників, бо тут роздолля для розмаїття птахів і звірів, а опале листя, на відміну від хвої, краще удобрює ґрунт, затримує вологу і сприяє діяльності корисних мікроорганізмів, що лише сприяє основній лісоутворювальній породі.

Аналогічна ситуація у дібровах, що, як жартома коментують фахівці, завжди росли в шубі, але з відкритою головою. Ідеться про те що дуби потребують простору, але будуть стрункими за умови, коли їхні підніжжя затіняють менш рослі види дерев, змушуючи лісових богатирів тягнутися до сонця.

Та якщо раніше лісівники орієнтувалися на вирощування монокультури, то нині так звані підгінні породи дерев стають важливою складовою єдиної лісової екосистеми. 20—25% ясенів і кленів, висаджених поряд із дубочками, з часом дадуть не набагато дешевшу від дубової деревину, зате формують різновидовий ліс, стійкіший до випробувань на шляху до зрілості, яка настане через 80—100 років.

Щоб маленькі сосонки виросли велетнями, потрібна праця кількох поколінь лісівників і розуміння того, що і як садити.

Лісовідновлення — справа затратна
Далеких від розуміння природи лісу людей обурює, коли вони бачать вирубані ділянки. Проте фахівці пояснюють, що в кожного дерева є вік життя. Якщо вирощений урожай деревини вчасно не зібрати, то змарнується праця кількох поколінь лісівників, бо старі й трухляві стовбури згодяться хіба що на дрова.

Не менш важливо усвідомлювати різницю між мініатюрними сосонками, дубочками, липками і могутніми деревами, які з них виростають. Із висаджених на 1 га 6—8 тисяч тендітних пагінців до віку стиглості залишають 600—800 екземплярів, тобто один з десяти. А до сорокарічного віку молоді насадження із суто економічного боку завдають лише збитків, потребуючи спочатку затратного захисту від заростання бур’янами і кущами, а потім так званих рубок догляду, під час яких проводять формування й оздоровлення лісових масивів.

Торік у держлісгоспах, підпорядкованих Житомирському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, на лісовідтворення і догляд за лісом витратили майже 60 мільйонів гривень, з яких затрати на садіння і висівання становили близько 14 мільйонів. Отож на всім помітну суто садивну кампанію, яка справді потребує великої праці й коштів, припадає менш як чверть загальних витрат з догляду за лісом, що підростає.

Тому суцільні санітарні рубки рівнозначні переорюванню зріджених або загиблих від морозів чи шкідників посівів на ланах, від чого в хліборобів болить серце і йдуть за вітром витрачені на змарновану роботу кошти, але іншого шляху зарадити біді не існує. Єдина різниця між лісом і полем у тому, що в таких ситуаціях усі співчувають аграріям, а лісівників підозрюють і навіть звинувачують у спробах нажитися на санітарних рубках.

Хоч навіть суто теоретично відкати і розпил на освоєнні бюджетних коштів, спрямованих на лісовідтворення, у державній лісовій галузі неможливі. Уже понад 15 років усі роботи із садіння і догляду лісів фінансують самі держлісгоспи, для яких ця стаття витрат фактично перетворилася на додаткове самооподаткування в інтересах держави і майбутніх поколінь українців, яким ми зобов’язані передати не гірші зелені багатства, ніж дісталися нам від дідів і батьків.

Мета — різновіковий ліс?
На запитання, коли доцільніше садити ліс — восени чи навесні, лісівники одностайно відповідають, що слід проводити ці роботи у жовтні-листопаді. На ділі майже 80% нових насаджень роблять у квітні-травні. Пояснюють це тим, що взимку на болотистому Поліссі й до віддалених лісових масивів дістатися легше, і заготовлена взимку деревина якісніша. Крім того, площі, на яких дерева рубали влітку, потрібно ще очистити від залишків гілок і хмизу, що за умов пожежонебезпечного спекотного літа і сухої осені доводиться відкладати аж до морозів. Отож більшість ділянок для садіння готові саме по завершенні зими.

Однак через уже звичні для літа посухи гинуть 10—15% висаджених навесні саджанців листяних дерев і майже 40% тендітніших сосонок, під які відводять піщані ґрунти, що швидко пересихають. Виходом міг би стати садивний матеріал із закритою кореневою системою, вирощений у спеціальних горщиках, але собівартість кожної такої рослини 1,5—2 гривні, а не 15—20 копійок, як у посіяних за звичною технологією. Істотна різниця, коли йдеться про 6—8 тисяч саджанців на кожен гектар.

Значно зростають і затрати на саме садіння, бо так званим мечем Колесова, як називають спеціальний різновид лопати для проведення цих робіт, уже не обійтися. Отож лісівники вважають, що на часі перейнятися упровадженням звичних для багатьох країн Європи різновікових лісів, де поряд ростуть молоді, пристигаючі і стиглі дерева. Такі насадження не лише стійкіші до впливу природних чинників, а й здатні до самозаліснення і самовідновлення, що значно скорочує витрати на догляд за ними, однак потребує кардинальних змін у проведенні рубок головного користування. Ідеться про саму технологію їхнього здійснення і нормативно-законодавчу базу, що регламентує порядок проведення цих робіт.

На відміну від затятих суперечок з приводу того, кому рубати ліс, а кому його плекати, якими чомусь переймаються навіть екологи, ця реформа значно потрібніша Україні. Вона дасть змогу відмовитися від суцільних рубок ділової деревини і захистити загальнонародний зелений скарб від небезпек, що загрожують штучним лісовим монокультурам одного віку.

Віктор ШПАК

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vesna-chas-saditi-lis/

Далі...

Глава Рослесхоза предложил создать госкорпорациию для лесохозяйственной деятельности

Создание госкорпорации позволит зарабатывать на лесном фонде, который не находится в аренде, заявил глава Рослесхоза Иван Валентик в интервью “Ъ”.

«Она (госкорпорация.— “Ъ”) бы могла вобрать в себя вопросы, связанные с выполнением лесохозяйственных мероприятий на территории, которая сегодня не передана бизнесу, а это около 80 процентов,— сообщил он.— сегодня государство вынуждено нести расходы на содержание этой территории». Господин Валентик указал, что сегодня бизнес арендует около 240 млн. га, в то время как площадь лесов РФ — 1,2 млрд. га.

По его словам, Минэкономразвития России и Федеральная антимонопольная служба не поддерживают эту инициативу. В связи с этим Рослесхоз разработал законопроект, позволяющий лесхозам вести хозяйственную деятельность через госучреждения на региональном уровне. «Это вернет в систему лесоуправления нормальные экономические механизмы,— считает Иван Валентик.— В отрасли лесхозы всегда сами зарабатывали: рубили, пилили и продавали древесину. Но при этом и дороги строили, и технику обновляли, и за пожарами следили. Просто потому, что деньги были. Но сегодня лесничества фактически лишили возможности что-либо заработать и вести нормальную хозяйственную деятельность».

О предстоящих изменениях в лесной отрасли читайте в интервью Ивана Валентика “Ъ”. 

https://www.kommersant.ru/doc/3931844
03.04.2019, 07:32

Далі...

Охота в лесах запрещена: как следует себя вести, чтобы избежать штрафов

С 1 апреля в лесах Украины начинается «сезон тишины». Запрещена не только охота в лесах, но и многое другое. Что нельзя делать в лесу в этот период и какие штрафы грозят нарушителям, разбиралась Politeka

«Сезон тишины» проводится в Украине с 2016 года. Это целый комплекс природоохранных мероприятий, цель которого – сохранить популяцию диких животных в украинских лесах. Поэтому с 1 апреля по 15 июня в лесах будет действовать ряд ограничений.

Именно весной и в начале лета для животных наступает очень важный период размножения, миграции. «Сезон тишины» на это время должен защитить ареал обитания зверей и птиц от нежелательного вмешательства человека. Даже шум может стать существенной угрозой и повлиять на развитие фауны в лесах.



Что попадает под запрет с 1 апреля?

На период с 1 апреля по 15 июня запрещена не только охота в лесах, но и любые мероприятия, которые производят шум и беспокоят животных. На этот период запрещено проводить в лесу санитарную вырубку, стрелять и проводить взрывные работы, запускать фейерверки. Также нельзя проводить гонки или ралли в лесу на любых транспортных средствах, запрещается в эти дни использовать моторные лодки.

Какие штрафы грозят нарушителям тишины в лесу?

Соблюдение «сезона тишины» в лесах будет регламентироваться на государственном уровне, а все нарушители будут привлечены к административной отвественности.

Те, кто вздумает шуметь в лесу, будут оштрафованы на сумму в размере от 30 до 50 необлагаемых минимумом доходов граждан. Нарушителям придется выложить от 510 до 850 грн штрафа.



Охота в лесах запрещена: как следует себя вести, чтобы избежать штрафов

Если нарушитель окажется должностным лицом, то сумма штрафа увеличивается примерно в полтора раза. Суд может назначить наказание штрафов в размере от 50 до 70 необлагаемых минимумов доходов граждан, то есть от 850 грн до 1190 гривен.

Напомним, мужчина незаконно вырубал деревья на Львовщине: известны последствия.

Как сообщала Politeka, ученые обнаружили самого крупного хищника всех времен: его давно считали вымершим.

Также Politeka писала, что ученые обнаружили ранее неизвестных ядовитых хищников.
Источник: Политека.

Далі...

БІДА НА ЗАКАРПАТТІ! ВІДЕО

І знову ліс... Сільце. Катастрофа! Дивитися, як з вогню тікають зайці, їжаки, миші та інші тваринки — це жахливо! Народ, схаменись! Люди, майте совість і розум! Тут сподівання тільки на рятувальників та погоду...

Підслухано Хуст

Опубликовано: 2 апр. 2019 г.

Далі...

За два місяці на Херсонщині вигоріли майже 100 гектарів трави й очерету

За два місяці на Херсонщині вигоріли майже 100 гектарів трави й очерету. Близько двох гектарів лісової підстилки в одному районі і така ж площа очерету й сухої трави в іншому вигоріли на Херсонщині. Пожежі в екосистемах розпочалися тут цього року у лютому. Рятувальники поспішають гасити займання, аби вогонь не перекидався на житлові будинки й ліс.

Випуск ТСН.Ранок за 2 квітня 2019 року

Далі...

Майбутнє лісу – в твоїх руках

Наприкінці минулого тижня на Сумщині стартувала національна акція Державного агентства лісових ресурсів «Майбутнє лісу у твоїх руках». Її початок традиційно співпадає з Міжнародним днем лісів, що відзначається 21 березня. Триватиме ж вона впродовж місяця – до Дня довкілля.

Як зазначив начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ: Щорічно підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства висаджують більшетисячі гектарів лісу. Весна – найкращий період для цьогго, але недовгий, і треба встигнути посадити сіянець у вологу землю. Щоб впоратись з цією кропіткою роботою вчасно, в рамках акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» до посадки дерев активно залучається громадськість. Минулого року шкільна і учнівська молодь, представники органів влади, місцевого самоврядування, інших державних установ, медійники і просто небайдужі люди охоче долучалися до весняної лісокультурної кампанії і змогли засадити лісом 46 гектарів.

Цього року разом з роботою у лісі планується проведення екскурсій, квестів, музейних і лісових уроків, а також традиційний конкурс дитячої творчості «Людина та ліс». У школах Глухівщини, наприклад, чотирикласними створюють серії малюнків «лісової» тематики, а їхні товариші, роком старше - пишуть твори. До речі «Майбутнє лісу у твоїх руках» відзначається на Сумщимні вже чотирнадцятий рік поспіль. За тринадцять попередніх його учасниками стали понад півмільйона людей. Вони висадили вісім з половиною мільйонів сіянців на майже півтора тисячах гектарів 

А на Глухівщині, за словами директора глухівського Держлісноспу Василя Федоровича Касалапа, останніми роками акція додала до угідь понад 10 гектарів молодих насаджень. Загалом же заліснено понад 70 гектарів. Лише минулого року до «Майбутнього лісу…» залучено близько 200 учасників – головним чином студентів та школярів. Керівник лісгоспу каже що волів би збільшити масштаби залучення народу до акції, для цього є всі технічні можливості – але вже бракує земель під заліснення. Цього року з передбачених до заліснення 60 вже засаджено, в т. ч. й за участі громадських активістів, 38 гектарів молодого лісу. До речі, садити ліс доволі вигідно – це добре оплачується лісгоспом. Черга бажаючих взяти участь у залісненні, які працюють нині, формувалася ще минулого року.

Андрій КОВАЛЕНКО

https://kourier.in.ua/3333-maybutnye-lsu-v-tvoyih-rukah.html

Далі...

Понад 3 тисячі молодих саджанців висадили на Перечинщині (відео)

Акція “Майбутнє лісу у твоїх руках” дісталась Перечинського держлісгсопу. На території Турянського лісництва, поблизу села Сімер, лісівники разом із школярами, заліснили територію де в минулому проходив нафтопровід. Аби наслідки демонтажу труби вже за декілька років не було помітно, підприємством прийнято рішення посадити тут молодий ліс.

На даній ділянці лісівники разом із школярами посадили більше трьох тисяч молодих саджанців, левова частка з яких бук, а також як допоміжні культури ясень та явір. Цього року допомогти лісівникам та прийняти участь у “зеленій” акції радо зголосились учні Сімерської загальноосвітньої школи, а також діти лісівників. Більшість із них саджали дерева вперше.

Загалом Перечинським держлісгоспом цього року заплановано заліснити майже 70 га. З них на більше 9 га проводитиметься посадка лісових культур, решта площі це сприяння природному поновленню. З урахуванням зменшення площі суцільних рубок, на відміну від попереднього року, площа заліснення також зазнала змін.

Не обійшлось і без приємних сюрпризів. На згадку про допомогу та участь у всеукраїнській акції “Майбутнє лісу у твоїх руках”, лісівники нагородили учнів подяками, а також вручили подарунки. Зі свого боку діти пообіцяли й надалі допомагати лісівникам збагачувати Карпати молодим лісом.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

2019-04-02
https://clipnews.info/2019/04/понад-3-тисячі-молодих-саджанців-висад/

Далі...

Пaлaло всю ніч, тліє і досі: Закарпатські рятувальники п`ять годин гасили палаюче поле неподалік залізничної колії (ВІДЕО)

6 зaгорaнь сухостою зaфіксувaли рятувaльники зa остaнню добу поблизу Мукaчевa. Біля Чинaдієвa пaлaло всю ніч, тліє досі! Місцеві жителі кaжуть: пережили стрaшну ніч, вогонь дуже швидко перекинувся нa ліс.

Гaсили пожежу більше 5 годин пожежники з Мукaчево тa Свaляви. Однa з версій зaймaння - необережне поводження з вогнем.

Більше дивіться в сюжеті Сіріусу:

Читайте також: На Ужгородщині вигоріло 35 га площі - рятувальники оприлюднили наслідки пожежі

22:36, 2 квітня

https://www.0312.ua/news/2352759/palalo-vsu-nic-tlie-i-dosi-zakarpatski-ratuvalniki-pat-godin-gasili-palauce-pole-nepodalik-zaliznicnoi-kolii-video

Далі...