Характеристика основних лісополітичних чинників. Лісова політика прибалтійських країн представляє інтерес для українських лісових політиків тим, що ці країни, як і Україна, отримали незалежність після розпаду СРСР і досягай істотних успіхів у реформуванні лісового господарства на засадах ринкової економіки.
Латвія, Литва і Естонія - це невеличкі держави, загальна площа яких відповідно складає 6,21, 6,26 і 4,23 млн. га. Площа лісів Латвії становить 2,93 млн. га, Литви -1,99 млн. га, Естонії - 2,06 млн. га. Лісистість території цих країн відповідно складає 47,1,31,9 і 48,7 %, а забезпеченність лісом 1,2,0,5 і 1,5 гектар на одного жителя. Лісові плантації в Латвії займають площу 143 тис. га, Литві - 284 тис. га, Естонії - 305 тис. га. За період з 1990 по 2000 р. площа лісів у Латвії збільшилася на 13 тис. га, Литві - на 5 тис. га і Естонії - на 13 тис. га [681]. Ці цифри свідчать про досить високий рівень лісистості території і забезпеченості лісом прибалтійських країн та їх поступ в озелененні своїх країн.
Приватизація лісів призвела до зростання рубань. За десять років в Латвії збільшилися обсяги лісозаготівлі з 4 до 14 млн. м3 деревини [498]. Такі обсяги лісозаготівель підривають інтереси майбутніх поколінь.
Державні ліси в Естонії складають 38 %, Латвії - 48 %, Литві - 50 %. Запас деревини в Естонії становить 352,6 млн. м3, щорічно вирубується 6,7 млн. м3 (половина щорічного приросту). В 1998 році експорт продукції становив: круглих лісоматеріалів - 3,9 млн. м3; пиломатеріалів - 747 тис. м3; ДСП - 123 тис. м3. Понад 90 % продукції лісового сектору економіки прибалтійських країн експортується (половина цієї продукції представлена пиломатеріалами) [498].
Інструменти лісової політики. Прибалтійські країни значну частину лісу на корені продають на аукціонах. Центр управління державними лісами в Естонії в 1999 р. продав через аукціони 1,13 млн. м3 деревини на корені, а також 1,72 млн. м3 круглих лісоматеріалів. За чинним законодавством прибуток від продажу круглих лісоматеріалів, що заготовляються в процесі рубань головного користування, оподатковується за ставкою 26 %.
Інтереси суспільства, держави, лісовласників і лісопромисловців збалансовуються за допомогою громадських організацій. Прибалтійські країни намагаються розвивати екологічну сертифікацію лісів. Так, Латвія намагається розвивати екологічну сертифікацію лісів як за схемою Р8С, так за Пан'європейською.
Важливим інструментом лісової політики прибалтійських країн є планування. Плани рубань лісу і лісогосподарських заходів складаються таким чином, щоб забезпечити лісокористування згідно вимог чинного лісового законодавства. Приватні лісо-власники складають такі плани за підтримкою державних органів управління лісами. В цьому процесі беруть участь громадські організації, які відстоюють інтереси місцевого населення і суспільства в цілому. Таким чином досягається збалансування інтересів суспільства, держави, приватних лісовласників і лісопромислових компаній.
Лісова політика прибалтійських країн. Лісова політика прибалтійських країн спрямована на розвиток ринкових економічних відносин у лісовому господарстві та сталого лісокористування. Прибалтійські країни притримуються таких принципів лісової політики: ведення лісового господарства повинно базуватися на міжнародно визнаних критеріях і індикаторах сталого управління лісами; невиснажливості і доходності лісокористування; роздільності функцій державного управління лісами і господарської діяльності, пов'язаної з відтворенням і використанням лісових ресурсів.
Державне управління лісами в Естонії здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища, в складі якого є Лісовий департамент. Господарською діяльністю в приватних лісах займаються приватні лісовласники. Для управління державними лісгоспами і лісництвами створений Центр управління державними лісами. На цей центр покладені такі функції: розроблення стратегії розвитку лісового господарства; розроблення кадрової політики і політики щодо оплати праці; координація різних сфер діяльності і надання корпоративних послуг (правової допомоги, в сфері планування персоналу, фінансів тощо). Лісництва виконують такі функції: планують і організовують лісовідновлення і лісовирощування; здійснюють охорону і захист лісів та заготівлю деревини; реалізують лісопродукцію; виконують лісомеліоративні роботи.
Валовий дохід Центру управління державними лісами формується за рахунок продажу лісу на корені на аукціонах, продажу круглих лісоматеріалів біля мережі лісовозних доріг та за рахунок надання рекреаційних та інших послуг.
Висновки. 1. Лісова політика прибалтійських країн спрямована на збільшення їх лісис-тості за рахунок малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення. Лісокористування характеризується високим рівнем інтенсивності. 2. Реформа лісового господарства спрямована на розвиток ринкових економічних відносин та розділення функцій державного управління лісами і господарської діяльності, пов'язаної з відтворенням і використанням лісових ресурсів.
0 коммент.:
Дописати коментар