У площині відносин «керівник – працівник» перший має певні переваги і добре, якщо він не використовує їх на шкоду другому. Таким чином, у рядових працівників виникла гостра потреба існування організації, яка б допомагала відстояти їх інтереси. Таким органом стали професійні спілки працівників. Тема профспілок доволі непублічна – ЗМІ про це мовчать, а самі профспілки теж не дуже афішують свою діяльність.
То ж було б цікаво дізнатися про всі тонкощі та нюанси діяльності таких організацій, – йдеться на
сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства..
І на море відправляють, і в біді підтримують
Зважаючи на особливості нашого озерно-лісового регіону, гріх було б не звернути увагу на лісову галузь, яка просто кажучи «годує» багато волинських громад і є важливою складовою економіки України в цілому. Загалом у 200-тисячній профспілковій сім`ї українських працівників лісу є понад 3,5 тисячі волинян. Крім виконання своїх «класичних» завдань із захисту прав та інтересів працівників, профспілка нараховує підлеглим інші «бонуси» –оздоровлення і організація відпочинку, дозвілля та багато іншого.
Один із таких найприємніших «бонусів» – оздоровлення. Волинські лісівники та їхні сім`ї можуть відпочивати на оновленій відомчій базі в селі Світязь. Проте, це ще не все, бо профспілка потурбувалася за своїх підшефних і тепер вони можуть «похлюпатись» у Чорному морі – до послуг працівників лісової галузі бази «Водник» та «Петрове подвір’я» у селі Залізний Порт на Херсонщині. Таким чином, у 2018-му «на морі» побували 244 працівники з дітьми, а на Світязі відпочили понад півсотні працівників та дітей.
Профспілкова база лісівників на Світязі вже третій рік зустрічатиме відвідувачів комфортомЗагалом, оздоровлення працівників та їх дітей обійшлося профспілці майже у два мільйони гривень, але це не зупиняє керівництво профспілки, яке готується до нового сезону і веде перемовини із вже перевіреними базами відпочинку в Залізному Порті та новими в Затоці. Також членам профспілки хочуть зробити приємний сюрприз і в 2019-му році: розширити список місць для відпочинку навіть за межі України – спробувати організувати поїздку в Болгарію. Профспілка не залишає своїх членів наодинці зі своїми проблемами. Щоб підтримати їх, організація допомагає ще й матеріально. Зокрема, у 2018-му році на це витратили понад 1,5 мільйона гривень. Опріч цього, обласна організація допомагала членам профспілки та ветеранам галузі із лікуванням – 25 людей отримали на ці потреби 551 тисячу гривень.
Патріотизм та корпоративна солідарність – невід’ємний компонент
Лісівники не стоять осторонь загальнодержавних проблем і не заглиблюються лише в навкололісові клопоти. З початком війни на Сході працівники галузі активно підтримують українських військових та за змогою допомагають їм. Свого часу лісівники-волиняни будували фортифікаційні споруди, надавали техніку для потреб армії, забезпечували сім’ї учасників АТО дровами. Говорячи про підтримку захисників України, промовистим є той факт, що наприкінці 2018-го працівники колективів віддали зі своєї місячної зарплати по 100 гривень. Загальна сума вийшла дуже пристойною – 250 тисяч гривень. Це дало змогу закупити для військових волинської 14-ї бригади все необхідне та передати їм. Варто зазначити, що й багатьом працівникам довелося змінити форму лісівника на військовий однострій та зі зброєю в руках захищати Батьківщину. Радо приймає на гостину дітей учасників АТО та й самих бійців створений на базі Ківерцівського лісового господарства Лісівничий молодіжний центр. Минулого року тут відбулося більше сотні заходів, до яких залучили дітей вразливих категорій.
Волинські лісівники не лише активно співпрацюють з волонтерами. Минулого року делегація побувала на Сході країни: доставили потрібну допомогу військовим та новорічні подарунки дітям, які живуть на лінії розмежуванняОдним із напрямків діяльності профспілки є захист соціально-економічних інтересів членів організації і галузі в цілому. Деколи це доводиться робити на мітингах та акціях протесту. «Свіжий» приклад цього суспільство побачило у 2018-му році, коли 15 тисяч членів профспілок, у тому числі і «лісівничих», вийшли на акції протесту, щоб показати своє невдоволення політикою Уряду щодо підвищення цін. Були в Києві й волиняни, які перед цим протестували перед Волинською ОДА. На цій акції висунули й вимоги до влади про відновлення фінансування лісової галузі, стабілізації законодавства, зокрема, і про оподаткування лісових земель. Такі дії вже принесли свої плоди – влада почала частково виконувати вимоги.
А поки фінансування галузі не відновили, доводиться проявляти чуйність, солідарність і виручати колег. Зупинка фінансування лісівників з держбюджету для окремих регіонів стала неабияким шоком. Без державного фінансування важко господарствам на заході та півночі, де багато лісів, а про східну та південну Україну нема що й казати. Тамтешні підприємства, зважаючи на мізерну лісистість та те, що ліси виконують функцію попередження пилових бур, ерозії і опустелювання, не можуть виходити «в плюс» і потребують підтримки від держави. Волинські ж лісівники, на відміну від державних мужів, проявили розуміння та виявили готовність протягнути руку допомоги колегам, перерахувавши колегам понад 2 мільйони гривень своїх кровних. Ще одне завдання профспілки – дбати про безпеку людей. Голова профспілки волинських лісівників Павло Матіюкзапевняє, що тут не виникає труднощів, бо завдяки розумінню керівника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка, охорону праці фінансують не за принципом «що залишилося», а як важливий напрямок роботи.
Особливу увагу профспілка приділяє безпечному виробництву та лісозаготівлі. Тому на Волині постійними є навчальні семінариПрацюють не тільки для лісівників, а й на благо всієї громади
Окрім всіх цих проектів, профспілка активно бере участь у розробці багатьох соціальних ініціатив спільно з Товариством лісівників. Таким чином працівники лісу трішки відволікаються від повсякденної рутини та отримують наснагу до нових звершень. Так, у 2018-му році на Волині за сприяння профспілки відбулися обласні спортивні змагання лісівників та футбольний турнір «Кубок лісівників», у якому взяли участь 22 команди з усіх лісомисливських господарств. Звісно ж, для організації потрібно було витратити кошти, щоб купити м’ячі, форму, але на тверде переконання керівництва профспілки та «лісового» управління, витрати варті того, щоб колективи згуртовувалися і отримали хорошу «розрядку» від нелегкої і небезпечної роботи. У своє професійне свято, яке випадає на третю неділю вересня, волинські лісівники не стали відгороджуватися від людей, а зробили його святом для всіх охочих, ще раз довівши свою гостинність та відкритість. Минулоріч майже у кожному райцентрі області відбулося масове святкування Дня лісівника з концертами, розвагами, майстер-класами та іграми для дітей. Не обійшлося й без частувань дарами лісу. Винуватці свята пригощали гостей кулішем та лісовими смаколиками, облаштували фотозони в етностилі, підготували різноманітні виставки і проводили майстер-класи для найменших гостей: вчили дітвору збирати годівниці та шпаківні, малювати по зрізах колоди та багато іншого.
Конкурси – дитячі. Переможні премії – солідніБуло цікаво на святі й дорослим, адже у Любомлі організували лотерею з цінними призами, серед яких – машина дубових дров (хороший подарунок для господаря), а маневицька публіка дякувала лісівникам за те, що привезли до райцентру переможця телепроектів «Шанс» та «Голос країни», півфіналіста шоу «Україна має талант» Павла Табакова. Від профспілкових комітетів отримують користь не тільки працівники галузі, а й жителі області, які не причетні до лісу, бо ж всі можуть користуватися рекреаційними пунктами, які будують лісівники, екозупинками громадського транспорту та іншими «презентами» від лісгоспів, та й, зрештою, яке ще підприємство на рівні району може відправити сільських дітей на відпочинок?
Така забута і на перший погляд неактуальна тема…
Зараз багато говорять про соціальні програми і гарантії приватного бізнесу, турботу про працівників та фактично «тепличні» умови роботи для останніх. Кожне приватне підприємство хоче привабити працівника хорошими обіцянками, які часто (бо все ж трапляються чесні підприємці, які переживають про підопічних) далекі від реальності. У час ринкової економіки це нормально, бо ж реклама – не лише рушій торгівлі, а й хороша приманка для сумлінного працівника. Але за розмовами всі забувають, що в країні ще є такі вже не «модні» зараз державні підприємства, для прикладу – лісогосподарські. Вони існують і навіть навчилися самостійно давати собі раду. Цікавий факт: у лісництвах майже відсутня плинність кадрів і навіть диспропорція охочих влаштуватися на роботу і фактичних вакансій. Виникає питання: чому? А все просто, бо нормальна соціалка тут не екзотика і не диковинка, а давня норма, яку всі сприймають за належне і ніхто не уявляє без неї роботи. В іншому випадку, люди в умовах широкого вибору на ринку праці просто не трималися б ТАКОЇ роботи і шукали б кращої долі. І в цьому колосальна заслуга такого, здавалося б, совкового і неефективного органу, як профспілка. Бо ж саме професійна спілка дбає про всі соціальні гарантії: відпочинок, оздоровлення, лікування, безпечні умови праці, стабільну зарплатню, турботу про сім’ї своїх працівників. Але цим не обмежується, адже лісівники ще й беруть під свою опіку місцевих школярів, яким допомагають і підтримують і, як ми бачимо, часто роблять свято і для дорослих.
Традиційно-улюбленими у лісівників стали футбольні змагання та поєдинки з багатоборстваЗ настанням важких часів для країни й для галузі зокрема, волинські лісівники періодично перераховують кошти для колег з півдня та сходу, які важко переживають відсутність фінансування галузі, активно долучаються до підтримки Збройних сил України. Цим лісівники доводять, що їхня галузь – державотворча, а її працівники – патріоти України і своєї професії. Влітку та восени 2018-го, коли члени організацій вийшли на мітинги, щоб окрім іншого відстояти інтереси галузі та державні ліси, стало зрозуміло що «лісові» – це не лише організатори заходів та розваг.
Це міцний колектив, що може перешкодити концесії, тобто передачі лісів у користування іншим державам, фірмам, чи особам, або й взагалі їх приватизації, та не віддати природні багатства на поталу багатіям. До цього часу всім були добре відомі шахтарські профспілки (в тому числі і волинські), які активно відстоювали свої інтереси, а зараз до них додались профспілки лісівників. Так склалося, що тема профспілок, незважаючи на всі здобутки напрацювання організації, не лежить на поверхні, а чомусь утаємничена й забута. Як варіант: людям, які зайняті реальними справами і працюють на результат, за роботою просто немає часу не тільки вихвалятися гарними справами, чи, як кажуть бізнесмени, – «соцпакетом», люди просто не встигають подумати, що усе це може канути в Лету, а точніше – в концесію… Далі буде.
Еще не везде сошел снег, а коварные кровососущие уже начали охоту за людьми и животнымиФото: Михаил ФРОЛОВ
