10 видів декоративних та лісових рослин висадили в дендропарку Новгороді-Сіверському (відео)

10 видів декоративних та лісових рослин з Півдня та Заходу України висадили в дендрологічному парку Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції. Тут на ділянці в два гектари росте 120 різновидів дерев та кущів з різних областей України. Щороку науковці поповнюють парк незвичними для Полісся рослинами. Доглядають за ними. Проводять безкоштовні екскурсії для відвідувачів.



Ірина Жежкун, старший науковий співробітник лісової науково-дослідної станції: «Це японський вид верби. Верби і у нас ростуть, але ці - непритаманні нашій місцевості».

Це лісо-степова зона Новгород-Сіверського дендрологічного парку. Тут ростуть рослини з півдня України. Працівник дослідної станції висаджує подаровані лісгоспами Херсона, Одеси та Миколаєва дерева та кущі. В квітні ця частина парку поповнилась двома новими видами рослин. Одна з них – евфонія.

Ірина Жежкун, старший науковий співробітник лісової науково-дослідної станції: «Для Полісся це нехарактерне дерево, тому ми тут його й посадили. Цей вид ми висаджуємо вперше. В цьому році ми привезли його з Півдня. Якщо воно дасть гарний приріст, то це означатиме – прижилося. Якщо ні, то треба дивитися, аби взимку не обмерзло. Це ж південна рослина. Треба обрізати обмерзлі гілки, стовбур закутувати. Воно буде невисоке. Цінується не за деревину, а як медонос і як декоративна рослина. Треба забезпечити догляд за стовбуром, аби не заростав травою, регулярно поливати, поки воно набере силу».

До квітучих рослин дендрарію додали лікарське дерево елеутерокок.

Ірина Жежкун, старший науковий співробітник лісової науково-дослідної станції: «Ось цей. Бачите, пішов вже в бруньки. Елеуторокок – назва така, і не вимовиш. У кого низький тиск, той його знає. З нього роблять тонізуючу настоянку».

Ірина Жежкун каже, працівники дослідної станції спостерігають та доглядають за посадженими рослинами рік. Жінка каже: «Головне перший рік пережити».

Вздовж паркану дендрологічного парку висаджують ялівці колоновидні. По периметру посадили дев’ять тополь. Будують автостоянку.

Ірина Жежкун, старший науковий співробітник лісової науково-дослідної станції: «Буде майданчик зацементований - це буде для автомобілів. Навколо висаджені дерева – тополі китайські. Чим цікавий цей вид? Ця тополя не дає пуху. Вона неалергійна».

На вході дендропарку облаштовують альпійську гірку.

Ірина Жежкун, старший науковий співробітник лісової науково-дослідної станції: «Навесні ми якраз займаємося висадкою рослинності на ній. Зараз тут саджають багаторічники – верес декоративний та санталіну сизу. Якраз ось висаджується вівсяниця – декоративно-листяна рослина. У ідеалі тут мають бути рослини передгір’я, середньої зони та ті, що ростуть у горах. Але зараз ми таким багатим асортиментом не володіємо».

Наталія Скляренко, журналіст: «Загалом дендропарк займає два гектара. Тут проводять безкоштовні екскурсії для всіх бажаючих. Приймають групи студентів – географів та біологів та школярів. Розповідають про екзотичні рослини, які тут ростуть».

UA: Чернігів

Четверг, 25 Апреля 2019 20:49 

https://www.gorod.cn.ua/news/foto-i-video/102306-10-vidiv-dekorativnih-ta-lisovih-roslin-visadili-v-dendroparku-novgorodi-siverskomu-video.html

Далі...

Боротьба за ліс. Проти Суховича бореться «сімейний клан» Олексієвців із Березнівщини

«Рівненські новини» вже писали, про те, що сьогодні під стінами обласного управління лісового та мисливського господарства протестували люди, привезені кількома автобусами у Рівне. Їхня мета підтримати вже колишнього директора ДП «Березнівський держлісгосп» Олега Олексієвця.


На фото: начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович
Після обіду, ситуацію у коментарі виданню «Рівне вечірнє» прокоментував і начальник обласного управління Віталій Сухович, який наразі перебуває у відрядженні в Києві. Каже, що мітингувальники про це знали і все одно приїхали пікетувати. Хоча попередньо домовленість про зустріч була на п’ятницю, 25 квітня.

«Який це пікет? Там працівників лісгоспу аби п’ять-шість було. І то їх примусом зігнали. Є інформація, що там були приплачені люди. Все ініціював Олексієвець. Ви приїдьте у Березнівський район і запитайте про родину Олексієвців, яка роками у лісгоспі працювала. 15 років директором держлісгоспу був батько, потім син став. У лісгоспі була тотальна корупція, ліс масово вирізували під виглядом санітарних рубок. Але я нікого не боюся. Ми стали на шлях очищення, зламаємо стару систему, яка зубами тримається за крісло», – розповів головний лісівник області.

За словами Віталія Суховича його підтримують працівники лісгоспу, вчора навіть телефонували з Березного, казали, що готові приїхати задля підтримки. І дійсно, під час мітингу були присутні колишні працівники Березнівського держлісгоспу, які розповідали про свавілля вже екс-директора.

Зокрема, колишній помічник лісничого у Малуському лісництві Анатолій Сорока каже, що його дістала корупція у держлісгоспі, а тому він підтримує звільнення Олега Олексієвця.

«Я готовий завезти по рубках журналістів, представників управління лісового господарства, усіх бажаючих і ви побачите, що із кубатури, якої вибирається в санітарну вибіркову рубку вибирається здорова деревина, сироростуча, а сухостійний залишається. Корупція. На 50 відсотків занижуються об’єми. Зайва продукція вивозиться вночі. Тільки у Малушці знаходиться 15 пилорам», – зазначає Анатолій Сорока.

Віталій Сухович запевняє, що наразі у Березнівському держлісгоспі все спокійно.

«Люди працюють, конфлікту будь-якого з працівниками немає. А ті, хто приїхав сьогодні, відстоюють інтереси клану Олексієвців», – підкреслює Сухович.

25.04.2019, 20:23

http://www.rivnenews.com.ua/2019/04/25/borotba-za-lis-proty-sukhovycha-boretsia-simeinyi-klan-oleksiievtsiv-iz-bereznivshchyny/

Далі...

На Закарпатті в лісах встановлюють... феромонні пастки! Що це і для чого?

Однією з найбільш поширених причин всихання смерекових насаджень останні декілька десятків років є зростання чисельності верхівкового короїда. Все це відбувається на фоні посушливих років і зниження рівня грунтових вод. У пошуках кращого методу боротьби із стовбуровими шкідниками науковці виявили, що шкідники чутливо реагують на запахи. Для моніторингу чисельності та боротьби з верхівковим короїдом, лісові господарники Закарпаття встановлюють феромонні пастки. Нині лісівники розпочали їх активно встановлювати в осередках пошкоджених насаджень у Міжгірському держлісгоспі.

За словами головного спеціалісту відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту ЗОУЛМГ Романа Соболівського, при пошкоджені дерев верхівковим короїдом спочатку всихає верхня частина крони, потім відбувається заселення іншими видами шкідників середньої і нижньої частини стовбура. У деревині уражених дерев швидко поширюється синява внаслідок пошкодження грибами. Така деревина швидко втрачає технічну якість і вже не може ефективно використовуватись у виробництві.

У пошуках різних методів боротьби із стовбуровими шкідниками, науковці виявили, що шкідники чутливо реагують на запахи. Під час шлюбного періоду самки виділяють феромони – пахучі речовини. Це і послужило ідеєю використовувати запахи, які заманюють шкідників у пастки.

Для боротьби із стовбуровими шкідниками, крім проведення санітарних рубок, державні лісові господарства закупили феромонні пастки. Наразі лісівники розпочали їх активно встановлювати. Наразі розвішані вони вже в Рахівському та Мокрянському лісових господарствах. Тепер встановили 10 в Міжгірському держлісгоспі, Ізківському лісництві.

Начальник Закарпатського опорного лісопатологічного пункту ДСЛП Івано-Франківськлісозахист Василь Трикур, зазначає, встановлення феромонних пасток дозволить моніторити кількість і відловлювати жуків, і прогнозувати їх чисельність в майбутньому. Хоча наразі жук ще не літає.

Контролювати феромонні пастки лісівники будуть кожні 7-14 днів, інформує прес-служба Закрапатського ОУЛМГ.







25 квітня 2019 р.

http://uzhgorod.net.ua/news/137905

Далі...

ЕС запускает три новых экологических проекта в Грузии

ЕС запускает три новых проекта в секторах защиты окружающей среды и изменения климата в Грузии. Проекты дополняют многочисленные действия, уже поддерживаемые ЕС в Грузии, и сосредоточены на таких вопросах, как восстановление систем водоснабжения и канализации, строительство современных свалок, борьба с промышленным загрязнением, защита лесов и здоровье.

Запуск этих трех экологических проектов является свидетельством ведущей роли ЕС в защите окружающей среды и борьбе с изменением климата.

Эти новые инициативы помогут Грузии выполнить свои международные обязательства в области окружающей среды и изменения климата и помогут лучше защитить окружающую среду и здоровье граждан.

22 апреля Грузия присоединилась к новой региональной инициативе, финансируемой ЕС, "EU4Climate". Этот новый проект объединяет Грузию и другие страны Восточного партнерства для решения проблемы изменения климата. Это поможет Грузии снизить выбросы парниковых газов и выполнить свои обязательства по Парижскому соглашению. Это также поможет смягчить изменение климата и ограничить его негативное воздействие на окружающую среду и жизнь людей.

24 апреля в столице страны, Тбилиси, была представлена еще одна новая региональная финансируемая ЕС акция "EU4Environment". Проект поможет Грузии и другим странам Восточного соседства сохранить природный капитал и повысить экологическое благополучие, поддерживая действия, связанные с окружающей средой, открывая возможности для более зеленого роста и создавая механизмы для лучшего управления экологическими рисками и воздействиями.

Страна получит дополнительную выгоду от другого проекта ЕС под названием "Поддержка реализации экологических положений Соглашения об ассоциации между ЕС и Грузией". Этот новый проект поможет Грузии выполнить экологические обязательства, включенные в Соглашение об ассоциации между ЕС и Грузией, и поможет лучше защитить природу Грузии, уменьшить загрязнение окружающей среды и улучшить качество воздуха.

Европейский Союз работает вместе с грузинскими властями над улучшением состояния окружающей среды и решением проблемы изменения климата, как на национальном, так и на местном уровнях.

25.04.2019 20:46

https://www.apsny.ge/2019/pol/1556250393.php

Далі...

Рада внесла зміни в закон про незаконну вирубку лісів

У законопроекті знижений грошовий еквівалент збитку, який є умовою настання кримінальної відповідальності.


Документ вдвічі посилює адміністративну відповідальність за незаконну вирубку лісу

Василь Артюшенко, DT.UA

Верховна Рада на засіданні 25 квітня прийняла за основу і в цілому законопроект "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про збереження українських лісів", яким посилюється покарання за незаконну вирубку лісів. Законопроект підтримали голосами 241 народний депутат.

Зазначається, що даний законопроект вносить зміни в попередній, прийнятий восени минулого року, в якому кримінальна відповідальність наставала при вирубці не менше гектара лісу, що еквівалентно збиткам на два мільйона гривень.

Прийнятим законопроектом знижений грошовий еквівалент збитку, який є умовою настання кримінальної відповідальності. Тепер відповідальність наступає за збитки на суму 20 тисяч гривень.

Кримінальна відповідальність від 3 до 7 років загрожує за контрабанду у великих розмірах (понад 17 280 грн збитків). Документ також удвічі посилює адміністративну відповідальність за незаконну вирубку лісу.

Дивіться також фото: Масштабна пожежа на Поліссі: екологи оцінюють збитки в 1,6 млрд гривень

Рада прийняла закон про збереження українських лісів і запобігання незаконного вивезення необроблених лісоматеріалів. Проте вже в січні 2019 року ЄС офіційно запросив проведення консультацій з Україною з питання експорту лісу-кругляка в рамках Угоди про асоціацію.

Як писало DT.UA? під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, але і регламентів та сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%,перевищивши позначку в мільярд євро в 2017 р. І за оцінками дослідників, 40% цього лісу були вирубані або продані незаконно.

Детальніше про контрабанду лісу читайте у матеріалі Юлії Самаєвої "Озеленення" Європи" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

25 квітня, 19:58

https://dt.ua/POLITICS/rada-vnesla-zmini-v-zakon-pro-nezakonnu-virubku-lisiv-309736_.html

Далі...

Люди лісу: сучасні поліські бортники. ФОТО. ВІДЕО

Деревлянщина, що на Поліссі, була свого часу улюбленим місцем київських бояр і князів, адже мала багаті бортні угіддя, тому сюди часто їхали «за подимним». Бортництво особливо розвивалось у межиріччі Ірпінь—Случ—Прип’ять. Ліси тут багаті на сосни, а в соснових борах гніздувалися бджоли. Мед збирали, а з приходом весни починався торг з іноземними купцями, що приходили сюди торговельним шляхом.

Більшість джерел говорить, що бортники «поступово припинили діяльність на території України з початком закріпачення, а тому цей промисел майже зник на початку XVIII ст., але це зовсім не так. Цей текст розповість про тих, хто дотепер займається цим ремеслом, - розповідає ukrainer.net.

Історичне значення ремесла

Мед був своєрідною валютою аж до пізнього Середньовіччя, тому люди запасалися стопленим воском та іншими бджолиними продуктами — складали їх до комор та льохів, накопичували, обмінювали. Колода* меду була важливою метрологічною одиницею, яка з локальної валюти перейшла в національну й була в обігу не одне століття.

У давнину люди просто вистежували гніздо, коли закінчувався взяток*, то видовбували з нього солодкий продукт, часто при цьому знищуючи і комах, і саме дупло. Таке полювання значно вплинуло на чисельність диких бджіл, тому пізніше довелося освоювати ліси вглиб, обживаючи разом із тим нові землі.

Оселялися комахи найчастіше в соснових дуплах, часом це були дерева, де вигнила середина чи в яке вдарила блискавка, утворивши ущелину. Це ідеально підходило для «побудови житла» диким бджолам — вони ніби «зашпакльовували» прополісом дірочки, захищаючись від інших комах, запах живиці сприяв активному роїнню, а соснове дерево, маючи природну смолу, служило додатковим утепленням взимку. Для дерева таке «заселення» мало свої переваги — не було гниття та пошкодження основи, бо віск і прополіс, які виробляють бджоли, мають дезинфікуючий ефект для середовища.

Пізніше для добування меду бджіл «прикурювали» — заспокоювали за допомогою диму. Промисел був доволі хаотичним та нераціональним, а тому з часом утворилися більш практичні форми добування. Спочатку борті* просто привласнювалися: той, хто першим знаходив гніздо, робив мітку на дереві, а тому за звичаєвим правом ніхто більше не зазіхав на ту борть, а «власник» уже піклувався про свій вулик.

Важливо пам’ятати, що виробами з воску (зокрема, свічками) супроводжувалися обряди, тому потреба у продуктах, які могли дати бджоли, зростала, а отже, постало питання збільшення кількості гнізд. Так виникли перші штучні борті, які виготовляють додатково: видовбують дупло у старих деревах і заселяють туди комах.

Ближче до XVII ст. з’явилася ще одна форма бортництва — колодна. З поваленого бурею дерева відокремлювали бджолине гніздо. Прилаштовували його в лісі на інше дерево або ж складали серед оброблених колод на лісових пасіках, а пізніше стали виготовляти такі колоди самостійно та поселяти туди бджіл. Колоди вважалися найзручнішим та найкращим способом добування меду, навіть після винайдення рамкового вулика.

Бортництво вимагало сміливості, через «темперамент» комах таку роботу робив далеко не кожен. Додавався ще й елемент вправного лазіння деревами, а оскільки продукт високо цінували, то й не дивно, що бортники завжди особливо шанувалися.

Сучасний традиційний промисел

Не зважаючи на те, що джерела стверджують, що бортництво зникло, на Поліссі можна й сьогодні зустріти людей, які по-сучасному переосмислили цей промисел, не втративши традиційного «дідівського» підходу.

Сергій Жила — сучасний бортник із Селезівки. Та попри розвиток галузі, більшість бортей у нього ще відрубані сокирою, які прийшли від діда-прадіда:

— Борть — таке щось схоже на живий організм: у нього є «п’ятка», «голова», «чолка», «сніп». Борті, в принципі, можуть безкінечно довго існувати. Головна вимога — щоб на них не падали опади, щоб вони не намокали.

Чи не найкращим варіантом для бортей пан Сергій вважає соснове дерево, оббите грибком — деревина «ситова»: пориста всередині, тому тепла з одного боку, а з іншого легко віддає вологу назовні:

— А от ті борті, що мають торові зрізи, там волога легко виділяється назовні, й бджолам некомфортно жити, бо нема перезволоженості, тому вони менше затрачають часу, аби з меду випаровувати вологу.

Борті: стояки і лежаки

Сьогодні користуються переважно бортями-колодами. Накриті дашком, вони захищають рої від вологи та опадів. Такі колоди можна часто зустріти начеплені на дерева в поліських лісах. Для цього сучасні бортники вибирають дерево з великою кількістю гілок, яке стоїть на галявині, де прив’язують вулик. Часто в давнину, аби все закріпити у кроні, використовували найміцніший шнурок, який самостійно виготовляли зі шкіри лося. Щоб дістатися на висоту до сьогодні користуються островами — драбинами, що більше схожі на довгу товсту жердину, в яку по різні боки набиті кілки. Спираючись на них, бортник вилазить на дерево до причепленої там борті.

Існують два основні види колодяних бортей: стояк (коли борть ставлять) і лежак (коли кладуть під нахилом). Бортник Павло Зінькевич розповідає, що стояк кращий, адже інстинктивно дикі бджоли бачать у ньому дупло — а там і хатка їхня, там їхнє поселення. Для бортника ж важливо, що в стояку бджоли можуть бути багато років, а мед носять у голову [борті]… У таких бортях багато меду зверху, звідти його і збирають восени. Лежак кладеться під нахилом, а тому бджоли мед наносять також у верхню частину, а нахил дає змогу зібрати від двох до п’яти кілограмів меду, залежно від сім’ї.

Два боки бортей часто нерівні. Сергій Жила пояснює, що один бік має бути вищим — у ньому тепліше, і рій там зимуватиме, адже тепло від бджіл концентруватиметься в тій частині.

Часто неподалік старих бортей можна побачити криницю. Піклувались про їх викопування самі бортники — для себе, щоби можна було вмитися від липкого солодкого продукту, одразу після того як спустився з дерева.

Підрізати зайву вощину, почистити борті від мертвих бджіл навесні, залатати дірку, якщо взимку дятел її проб’є, влітку половити рої, а восени зібрати мед — здавалося б, ось і все бортницьке ремесло. Та самі ж бортники наголошують, що їхня робота починається ще «весною в кухвайці»:

— Як тільки починає у березні сходити сніг — тоді треба почистити борті, аби не вичистити личинок, адже матка вилітає з першими теплими променями, тому тривожити її після того не варто. Перед зимою також варто допомогти бджолам утеплити домівки.

Тому бортникам, на відміну від «рамочників», відпочивати доводиться рідше:

— З вулика ж просто восени все викачав, почистив і всьо, а тут трохи більше мороки.
Село бортників — Селезівка

Може скластися враження, що бортництвом сьогодні займаються тільки зрілі люди, але молодь також долучається до освоєння ремесла. До прикладу, Володимиру Андрощовичу з Селезівки ще немає тридцяти, але він активно працює з дикими бджолами та їздить до бортей своїм мотоциклом.

У Селезівці неохоче показують борті. Кажуть, якщо показати заселену колоду, то бджоли звідти пропадуть. Павло Зінькевич одного разу вже показав на камеру, як бере мед. Та тепер на власному досвіді переконався, що фото- й відеотехніка згубно впливає на цю справу, а тому демонстрував нам лише порожні борті в лісі.

Пан Павло розповідає, що величина бджіл зумовлена передовсім природним середовищем. Оскільки ті заселяються в борті, потрапляючи в пустоти дерев переважно через дрібні дірочки у стовбурі дерева, через які надалі й вилітають назовні, а тому не мають змоги вирости, бо не змогли б із борті вилізти.

Тепер дикі бджоли поселяються в бортях, і хоча до сьогодні кажуть, що вони агресивні, Павло Зінькевич вважає, що це залежить від сім’ї, хоча їх мало що зупиняє в період роїння. Самі собою ці комахи не визнають господарів, а тому можуть покидати освоєні борті та вулики. Що ж до заспокоєння, то бортники здавна навчилися «прикурювати» комах і навіть вигадали для цього портативні ручні димарі.

Дрібні слєпотні

У Селезівці директор Поліського природного заповідника Сергій Жила розповідає, що є два основні типи диких бджіл. Перші — «сірі волохаті» або, як називають жителі Полісся, «дрібні слєпотні» — оселяються далеко від річок; мають дрібненький хоботок, що анатомічно дозволяє їм збирати пилок із маленьких квіточок. У заплавах річок, де, серед іншого, зустрічаються більші суцвіття, частіше можна побачити інший вид — великих жовтих бджіл із довгим хоботком.

Ці високоорганізовані комахи самі поселяються в бортях, які обтягують вощиною. Мають свою матку, трутнів, робочих особин, а продукти диких бджіл загалом нічим не відрізняються від «рамочних»: прополіс, віск, мед… Різниться лише якість — усе натуральніше, без хімікатів.

Що ж до меду, то це чи не єдиний випадок, де можна скуштувати лісовий мед. Зібраний традиційно восени, він має фантастичне смакове поєднання. Бджоли збирають його з початком перших цвітінь ранньої весни: від дикої пшениці, чорниці, брусниці та журавлини до пізніх осінніх квітів — усе, що зацвітає в лісі, бджоли облітають. Мед, зібраний бортниками, і сьогодні вважається кориснішим, натуральнішим і смачнішим, а тому коштує дорожче. «Рамочні» бджоли такого меду не нанесуть — переконують бортники.

Зрозуміло, що полюють на ці природні солодощі не тільки люди. Бортники можуть довго перелічувати різного розміру шкідників: від кліщів, дятлів і куниць до ведмедя. У суспільстві зростає попит на продукти диких бджіл, часом купують мед разом із воском чи з вощиною. На Поліссі саме в такому вигляді — порізаний кусками — мед подають на стіл, з воском часто його і їдять.

Остання династія бортників з Князівки

Окрім Селезівки, де живуть Сергій Жила, Володимир Андронович і Павло Зінькевич, на Поліссі є й цілі сім’ї, що продовжують бортницьку справу. Юрій Старинський з Князівки на Рівненщині перейняв мистецтво бортництва від свого тестя. Як і кожен бортник, він знайшов свою мотивацію заняття цим ремеслом:

Воно вельми нерви заспокоює. У житті всяке буває, свій прес. Просто йду до бджіл, постою біля вулика: дивишся за ними, і все забуваєш

   Пан Юрій натхненно розповідає про свою справу, в якій не останню роль відіграє поміч дружини Тетяни:

— На початку травня повиводяться — молодий рой буде. Виведуть матку собі. І вони кидають вулей, молоді бджоли, і сідають на гілку. Сидять там хвилин 15. Спеціальна коробка є — я їх туди струшую і мішок застелюю. Пересипаю в другую коробку. І ловлю матку в матошник, і ставлю її всередину, а потім засипаю бджіл.

Тетяна часто допомагає Юрію з бортями в лісі, коли той працює на дереві:

— Дома можна самому робить, а вже тута треба подсобник, щоби в’язав усе.

Вони тримають близько 40 вуликів-бортей, але кажуть, що дуже змінився клімат, а через це комахи часто зарано вилітають, а потім гинуть з настанням перших морозів.

Сімейство шкодує, що немає вже таких диких бджіл — усі стали свійськими, бо дерев уже нема: вирізали, аби в їхніх дуплах могли оселитися комахи, тепер живуть у бортях, змайстрованих людьми.

Новини Житомира

Автор Главный Редактор
Четверг, 25/04/2019

http://news.dks.com.ua/index.php/news/zhitomir/32214-lyudi-lisu-suchasni-poliski-bortniki-foto-video

Далі...

Як врятувати бджіл?

НА КОНТРОЛІ. З огляду на вимоги бджолярів Мінагрополітики розробляє заходи на захист працьовитих комах від масових отруєнь

Володимир КОЛЮБАКІН, «Урядовий кур'єр»

Середина квітня ознаменувалася новими протестами бджолярів, адже з наближенням нового аграрного сезону знову постає загроза масових отруєнь бджіл з вини аграріїв, як це сталося торік («УК» № 129 від 13 липня 2018). Тому учасники мітингів вимагали, щоб парламент ухвалив закон про захист бджільництва і запровадив більш жорсткий контроль за використанням пестицидів й інших хімікатів. які використовують в обробітку сільгоспугідь.

Небайдужість до цієї проблеми продемонструвало профільне міністерство. 19 квітня під головуванням в.о. міністра Ольги Трофім-цевої відбулася селекторна нарада у форматі онлайн із представниками обласних державних адміністрації і України «Бджільництво: протидія загрозі загибелі бджіл». Про це повідомляє прес-служба міністерства.

Міністерство не стоїть осторонь

В.о. міністра зауважила: «Питання протидії загибелі бджіл залишається одним із ключових для команди Мінагрополітики. Потрібно пам’ятати, що неправильне застосування пестицидів не тільки призводить до загибелі бджіл, а і і шкодить здоров'ю громадян та стану навколишнього середовища. Фахівці Мінагрополітики вже розробили регуляторні акти та створили спеціальну міжвідомчу робочу групу».

Вона наголосила на важливості подальшого конструктивного діалогу між аграріями та пасічниками, ефективність якого значною мірою залежить від місцевої влади. Ольга Трофімцева зазначила: за підсумками 2018 року в регіонах, де належно було напрацьовано механізми взаємодії та оповіщення, випадків загибелі бджіл від пестицидів не зафіксовано або така загибель мінімальна.

За інформацією Держпродспоживслужби, найбільшу кількість випадків запібелі бджіл у 2018 році було зафіксовано у Луганській, Дніпропетровській, Харківській, Житомирській та Донецькій областях. Загалом, зауважують працівники галузі, торік вони втратили близько 45 тисяч бджолосімей. Біда не зачепила лише Закарпаття і лише тому, що там із суто географічних причин немає великих аграрних підприємств.

Хто труїть?

Саме аграріїв бджолярі вважають головними винуватцями запібелі працьовитих комах. Сільгосппідприємства застосовують на полях пестициди, шкідливі для комах, а то й інсектициди, які саме проти комах і призначено, не дотримуючись встановлених правил поводження з такими речовинами.

Обробіток хімікатами, шкідливими для бджіл, слід здійснювати лише у нічний час або в похмуру погоду, коли бджоли сидять у вуликах і не вилітають на збирання меду. Понад те, не всі речовини, застосовувані аграріями, однаково шкідливі для бджіл, але менш
шкідливі, як правило, дорожчі. А найдешевші завезені в Україну нелегально, але воші ж і найотрутніші.

Аграрії повинні попереджати бджолярів, що мають намір здійснювані обробіток. Але. на жаль, ефективному розв’язанню проблеми дуже заважає те, що велика частина пасічників перебуває в «тіні», навіть скільки їх, достеменно не відомо.

Скільки в Україні пасічників?

Різні джерела називають цифри від 200 до 400 тисяч. Директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко вважає, що в нас від 80 до 100 тисяч пасічників. Такого висновку в його компанії дійшли на основі аналізу кількості експортованого меду та середнього медозбору (близько 900 кілограмів).

Утім, і цю цифру слід вважати суто умовною, адже далеко не весь мед експортують. Особливо це стосується малих виробників, які не об'єднані у кооперативи і не в змозі сформувати великі партії солодкої продукт і на експорт, а реалізують її на базарі.

Сам Віктор Іванченко зауважує, що приблизно 60% меду виробляють на невеликих пасіках, де кількість бджолосімей не перевищує 50. На частку великих виробників, які обслуговують понад 200 бджолосімей, припадає до 5% всього меду, 25% забезпечують середні пасічники.
Тож і загального соціального портрета українського пасічника не існує — це доволі строката спільнота. Собівартість виробництва меду, що існує, не дає пасіці самоокупності, якщо на ній менш як 200 бджолосімей. Крім того, якщо мед — єдине джерело доходу пасічника, він залежить від кон'юнктури цін на ринку, яка дуже хистка.

Тобто для малого, і навіть середнього пасічника бджільництво не може бути єдиним чи навіть основним джерелом доходу, тому часто таких бджолярів називають любителями. Доходи з малої пасіки не дають достатньо ресурсів для розширення діяльності, тому певна частина малих бджолярів періодично постає перед питанням, чи варто продовжувати діяльність. Особливо це стосується тих, хто зайнявся бджільництвом після виходу на пенсію, а таких чимало.

З «тіні» тебе нечутно

Фактично усталеного контингенту пасічників не існує. Це істотно обмежує їхні можливості захистити своїх бджіл. Пенсіонери формально живуть лише на пенсію, отже, мають право на субсидії та інші види соціальної допомоги. Пасіка — це для них додатковий дохід, але нестабільний, рік на рік не схожий, соціальні виплати — стабільніше джерело, отже, реєструвати свою пасіку для таких бджолярів невигідно, адже їм зараховуватимуть додатковий дохід і соціальні пільги буде втрачено.

Крім того, багато хто нарікає на тривалу і складну процедуру реєстрації, в яку входить перевірка пасіки Держпродспо-живслужбою. А з іншого боку, і споживач має бути певний, що мед, який він придбав у крамниці чи на базарі, не завдасть йому шкоди.

Тому багато хто не хоче брати на себе зайвий клопіт, але наражається на небезпеку: незареєстрований пасічник не може заявити претензії до сільгоспвиробника, який потруїв йому бджіл, адже офіційно цього пасічника не існує. Навіть коли випадки загибелі набули всеукраїнського розголосу, далеко не всіх бджолярів вдалося вмовити заявити про це — деякі боялися визнати наявність у себе пасік.

Проблема потребує розв'язання на рівні держави. Адже Україна, попри істотне зниження експорту меду торік (на 40%), все одно входить до першої п'ятірки світових експортерів цього продукту. Щоб не втратити позиції на світовому ринку, з'їзд Спілки пасічників України, що відбувся недавно, ухвалив рішення звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства. Мінекології, Держпродспоживслужби для спільної роботи над програмою розвитку бджільництва на 2019— 2030 рр. На нашу думку, до цього варто було б долучити Мінфін і ДФС, адже питання реєстрації пасік багато в чому їх стосується. Для цього пропонують створити робочу групу за участі бджільницької спільноти, подати готовий документ на розгляд Верховної Ради і домогтися бюджетного фінансування програми.

https://ukurier.gov.ua

Далі...

МЧС Беларуси откликнулось на просьбу Украины в борьбе с лесными пожарами. ВІДЕО

Белорусские спасатели выполняют международную миссию: два боевых расчета МЧС пересекли границу и вместе с украинскими коллегами приступили к тушению лесного пожара. Сегодня днем от страны-соседки поступила просьба о помощи жителям деревни Дроздынь в менее чем двух километрах от границы. В соответствии с межправительственным соглашением наша страна откликнулась на призыв. Напомним, в Столинском районе продолжается ликвидация крупного очага возгорания леса. Задействованы вертолеты Ми-8, которые сбрасывают воду в труднодоступные участки.

Самое крупное возгорание в районе Ольманских болот. Там пламя распространилось на 200 гектаров. Работают десятки единиц техники и более 130 человек. За это время вертолеты сбросили более 500 тонн воды.

Крупный пожар вблизи пункта пропуска "Привалки" на границе с Литвой удалось локализовать. Какое-то время он был перекрыт. В тушении огня участвовали более 340 человек и 70 единиц техники.

25 Апреля 2019

https://www.tvr.by/news/obshchestvo/mchs_belarusi_otkliknulos_na_prosbu_ukrainy_v_borbe_s_lesnymi_pozharami/

Далі...

Фотофакт. За сутки спасатели ликвидировали почти 90 возгораний в экосистемах

Горят леса, торфяники, сухая растительность

Кадр из вертолета над Столинским районом. Фото: МЧС.

Белорусские спасатели за минувшие сутки, 24 апреля, тушили пожары почти на 200 гектарах, информируют в пресс-службе МЧС.

Всего за этот день пришли десятки сообщений о пожарах в лесах, на торфяниках, горящей траве и кустарниках. Сообщается, что было ликвидировано 27 возгораний в лесах, затронувших площадь свыше чем на 110 гектарах. Еще семь пожаров произошли примерно на 2 гектарах торфяников. Около 30 гектаров земли было затронуто из-за возгорания сухой травы, и растительности – 53 вызова, среди них – пожар рядом с деревней Криничное на Гродненщине.

По-прежнему продолжается борьба с огнем на территории Вильемского лесничества рядом с деревней Ольманы на Столинщине. Где задействовано 42 единицы спецтехники и почти 140 человек. Вертолеты Ми-8 за сутки произвели на «горящие болота» без малого 100 сбросов воды. Операция по тушению затруднена из-за отсутствия подъездных путей и заболоченности местности. Работы по ликвидации пожаров в экосистемах продолжаются.

Еще больше материалов по теме: «МЧС: НОВОСТИ»

НАДЕЖДА БУТОВИЧ

https://www.kp.by/online/news/3459850/

Далі...

Лісову пожежу поблизу на Рівненщині ліквідували

25 квітня о 16:27 ліквідовано пожежу поблизу с. Дроздань Рокитнівського району, яка перекинулась з лісового масиву Республіки Білорусь.

Поблизу Українсько-Білоруського кордону організовано цілодобове чергування техніки, особового складу рятувальників, працівників лісового господарства та Луцького прикордонного гарнізону. Ситуація під контролем ГУ ДСНС області.

Про це повідомляє прес-служба ГУ ДСНС України в Рівненській області.

Читайте нас в Телеграмі: https://t.me/Rivne0362ua

Источник: https://0362.ua

Сегодня, 17:50 

Далі...