Реаліті-шоу «Спали Україну»: безкарність привела до рекордних лісових і степових пожеж

Пару тижнів тому горів Київський іподром. Відразу заспокою: конюшні не постраждали, коні живі-здорові. Але могло бути й інакше…

Клуби диму я помітив підходячи до станції метро «Іподром». Відразу викликав пожежників і, скориставшись знайомою лише місцевим діркою у паркані, побіг у дирекцію. Чолов’яга у приймальні притьмом кудись дзвонити, а я – бігом назад у той куток зеленої зони іподрому, де горіло. Поки добіг – саме пожежна машина примчала, стала на іншому боці проспекту Глушкова. Куди під’їжджати – їм не видно, бо диму вже поменшало. Помахав рукою – побачили. Разом зі старшим екіпажу пожежної машини підходимо до паркану, а там вже працівники іподрому метушаться, більшу частину осередків загорання вже погасили.

Старший у рацію: «Відбій, спалювання сміття». Так, кажу, там не тільки сміття горіло – показую на спалену підстилку, обгорілі стовбури. «Ага, – старший відповідає, – бачу. Ну, наш інспектор приїде, з усім розбереться, протокол складе». Тут і жіночки, що повз нас проходили своє докинули: «Не спускайте їм. Он у нас на Чернігівщині двоє людей згоріли». «Та знаю, — махає рукою старший, — сам два дні як з Київської області з відрядження повернувся».



Зайці плачуть, качки ридають

26 квітня під час селекторної наради голова Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) Микола Чечоткін повідомив: «…Напружена ситуація з пожежами у природних екосистемах, де щодня виникає до 120 випадків, а тільки 25 квітня до їх гасіння на території Житомирської області залучалося понад 300 чоловік особового складу, 50 одиниць техніки та майже вся пожежна авіація Служби».

Ще 10-го квітня пан Чечоткін привернув увагу до небувалих за кількістю та масштабами пожеж у природних екосистемах на засіданні Кабінету Міністрів України: «У середньому кожної доби фіксується до 600 таких пожеж і зараз їх кількість перевищила 13 тисяч за останні три місяці».

Крім того, голова Служби звернув увагу на загоряння сухої рослинності поблизу населених пунктів, сміттєзвалищах і заплавах річок , яких з початку року зафіксовано вже 12,7 тисяч випадків, наслідком чого стало загибель 16 людей. Чечоткін також підкреслив, що основною причиною загострення ситуації є те, що органи влади, лісокористувачі та власники торфовищ не розпочали роботи з протидії пожежам в природних екосистемах.

Начебто його почули. «Важливо акцентувати, щоб органи влади організували цю роботу. Ліквідовувати надзвичайну ситуацію — дуже небезпечно та дорого для державного бюджету. Тому протокольне рішення ми сьогодні ухвалимо. Нам потрібен один рамковий закон, що буде давати нам повноваження встановлювати міру відповідальності», — сказав тоді прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. При цьому врахуємо, що за пару місяців нам чекає чергова хвиля лісових пожеж – літніх.



На своїй сторінці у Фейсбук іншу причину природніх пожеж озвучив міністр екології та природних ресурсів (Мінприроди) Остап Семерак: «Вважаю критичною ситуацію з підпалами та пожежами сухостоїв. Прем’єр-міністр сьогодні під час засідання Стратегічного комітету Кабміну підтримав моє звернення і дав доручення провести засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для подальшої координації та посилення взаємодії органів влади на всіх рівнях у боротьбі зі стихійними пожежами.

Як показує практика, зусиль ДСНС та екоінспекторів у цій боротьбі замало. Люди продовжують спалювати торішню траву та очерет. Їх не зупиняє навіть той факт, що у вогні гинуть не тільки рослини, але й тварини та (!!!) люди. Тільки цієї весни у цих екогеноцидах загинуло три людини».

А пересічні громадяни постять пачками фото обгорілих зайченят та пташенят…

«Піймали палія…і шо?»…

Слова і заклики правильні, але чи допоможе це зупинити вогонь? Давайте поглянемо, як виглядає ситуація у різних регіонах України.

«В НПП «Пирятинський» (Полтавська область) піймали палія, – повідомляє еколог Анатолій Подобайло. – Коли я приїхав в село, то побачив, що горить заплава. Поінформував директора національного парку, викликав пожежників. Інспектор прибув хвилин за десять. Пожежники за 20 (відстань 12 км). Норм. Пожежники прибули вчасно. Змогли запобігти поширенню вогню в село. Однак, очеретом пожежа поширилась в заплаву. Доїхати чи дійти до полум’я неможливо. Вода заповнює взуття, однак очерети горять вгорі. Інспектори служби охорони ПЗФ виявили палія. Історія така: паралізований Володя попросив Льонька вигребти на городі. Ясне діло, залишки — спалити. Дмухнув вітер. Вогонь почав розповзатися. Льонько злякався і зачинився в хаті. І один, і другий — інваліди. Льонька забрали в міліцію для пояснення… У Льонька мама пенсіонерка. Сестра, вірогідно, теж на інвалідності. Збитки ПЗФ вірогідно будуть велетенські. Зможуть компенсувати? Ні! Садити? Робити нещасних людей жертвами. Та й, мабуть неосудний він. Як побудувати інформаційну кампанію на цьому? Щоб хоч якийсь урок був». Пізніше пан Анатолій сповістив, що на палія наклали штраф. І таки да, усе село тепер цей випадок обговорює.

Інваліда – притягли до відповідальності, а паліїв зі зв’язками Кримінальний кодекс України зазвичай не стосується. Таку ситуацію з палами на Миколаївщині описав еколог Муза Махова: «До кримінальної відповідальності за пожежі навесні в природних зонах не притягують саме через змову злочинців, в число яких входять палії і поліція. Як правило, всі знають, хто займається підпалами щороку, але роблять вигляд, що це щось незрозуміле, немає ні розслідування, ні покарання. Для чого це робиться? Розчищають вогнем природні території, щоб легше було добивати диких тварин. Плавні підпалюють браконьєри, щоб вигнати з очерету звірів і птахів: кабанів, оленів, фазанів та інших тварин. Від багаторазових випалювань очерет в деяких місцях починає рости гірше, а не краще. Браконьєри, які на нещасного, переляканого звіра посилають стіну ревучого вогню, мріють вистрілити в нього і хвалитися потім своїми діяннями перед своїми дружками. Але закони України — штрафи і порушення кримінальних справ за фактами браконьєрства і нанесення шкоди природному середовищу не працюють. Всі ми бачимо, на що перетворюються плавні після діянь таких стрілків і просто «відпочиваючих». У вогні гинуть звірі й птахи, пошкоджується Ґрунт. Гинуть дерева. Наприклад, на островах нижче Херсона дерев і так небагато — тут в основному очеретяні зарості. І коли ці зарості горять, вогонь губить дерева. Дельта Дніпра поступово стає безлісою. Звідси — руйнування і розмив берегів, обміління водойм.

Вся Миколаївщина страждає від рук мисливців за дикою природою, яка з кожним роком стає все дефіцитніше. Підпали плавнів — щорічний плановий захід у місцевих «мисливців» і «рибалок». Хто їх покарає»?

Реаліті-шоу «Спали Україну»

Катастрофічні наслідки мають підпали на Одещині. Тут б’є на сполох директор національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк»: «Усі переймаються із загрозливої ситуації, що склалася цього року з ВЕСНЯНИМИ ПАЛАМИ. За даними ДСНС їх було набагато більше, ніж зазвичай. Іноді це божевілля схоже на сплановані акції. У багатьох справедливо обурених є лише відчуття безсилля. Фейсбук став майданчиком для вироків — хтось хоче стріляти паліїв, хтось вже віртуально підіймає штрафи. Але поки що ми не маємо жодних позитивних результатів.

Насправді будь яка проблема має свої передумови, причини і наслідки. Всі чують про пали по всій території України. А хто чув скільки було викрито паліїв та реально притягнуто до відповідальності? Чи є випадки, щоб порушник компенсував завдані збитки? Я про такі випадки не чула. І напевне що ви також. Ось приклади: 19 березня – масштабні пожежі в Кілійському районі, зокрема у Вилківському лісництві – 50 га. Також ми зафіксували і в Тарутинському районі. Шкода, що завдана довкіллю, надзвичайно велика, але компенсувати її нікому, адже паліїв ніхто не шукає і відповідно, не притягне до відповідальньсті. 23 березня було декілька палів. Один із них — берег лиману Джантшейський біля рекреаційної зони Катранка. Як завжди, намагались голіруч гасити, але вітер поширював швидко полум’я і була небезпека, що вогонь дістанеться забудов. Поки приїхали пожежники, вітер стих і полум’я також. Проблема палів погіршується ще тим, що в очереті велика кількість пластикових та скляних пляшок, які плавились і тримали жар».

Визнаємо, на даний час в Україні відсутні дієві механізми щодо попередження таких злочинів, швидкого реагування на них та ліквідації наслідків. Це означає, що ми не здатні управляти ситуацією, ми летим в прірву. Ми можемо лише констатувати (і змиритися?) що природні території і надалі потерпатимуть і це стосується і найцінніших, що є об’єктами природно-заповідного фонду!

Цьогорічним рекордним весняним палам, є декілька пояснень: малосніжна зима та маловодна весна, багаторічна відсутність реального покарання паліїв і відсутня просвітницько-попереджувальна робота.

А чи знаєте ви, що право складати протоколи за статтею 77-1 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» Кодекса України про адміністративні правопорушення залишили фактично за … громадськими інспекторами? ЇЇ вилучили навіть у органів ДСНС та Держекоінспекції!!! Я вже не кажу, що таких повноважень немає у Служби державної охорони (СДО) природно-заповідного фонду (ПЗФ)! Тобто, гілками збивати багаття, спалювати взуття на пожежі та труїтися димом — таке право є, а скласти протокол на порушника — нема!

Ми зверталися з даного питання до Мінприроди — щодо розширення повноважень СДО ПЗФ (поки що реакції немає). Необхідно внести зміни до ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10?find=1&text, а саме: внести до переліку осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 77 (порушення правил пожежної безпеки в лісах) та 77-1 (самовільне випалювання рослинності або її залишків), — працівників служби державної охорони об’єктів ПЗФ. І вони повинні застосовувати це право не лише на території об’єкту ПЗФ, а й на суміжних територіях! І не потрібно розповідати і комусь щось доводити, що фермер не винний, коли на його полі палає стерня!

За таких умов ми зробимо перший реальний крок на шляху до кардинальної зміни ситуації, зокрема тої, що стосується літніх палів. По весняним також є ідеї. Але спочатку потрібно зробити перший крок.

І ми ж розуміємо, що ці пожежі автоматично ведуть до забруднення повітря, на що цією весною постійно скаржаться українці. «Активні Громадяни» піднімали і цю тему в статті «Чому задихаються кияни?»

Зоозахисниця Наталія Вишневська теж акцентує увагу на цих двох проблемах : «Охорона атомосферного повітря регулюється Законами України — «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону природного навколишнього середовища». Відповідно до адміністративного та кримінального кодексів спалювання рослинних залишків або випалювання стерні заборонено на сільськогосподарських землях, в заповідниках, у населених пунктах, вздовж доріг. Які наслідки від паління сухої трави весною та що за це буде?
1. Негативний вплив на дихальні шляхи людини, особливо дітей, що у подальшому призводить до захворювань дихальної системи. При згорянні 1 тони рослинних залишків у повітря вивільняється 9 кг мікрочастинок диму, які сприяють захворюванням. При спаленні сміття з’являється небезпека виникнення онкозахворювань.
2. При спалюванні втрачається найбільш родючий ґрунт – гумус. Гинуть корисні комахи та інші організми які беруть участь у ґрунтоутворенні.
3. Під час паління гинуть тварини – ящірки, їжачки, згорають гнізда птахів.
4. За паління рослинності передбачена наступна відповідальність:
Адміністративний Кодекс України, стаття 77-1 – штраф від 170 до 340 грн., для посадових осіб, наприклад, якщо ініціатором спалення був сільський голова від 850 до 1190 грн.
Якщо паління відбулося в межах заповідника, штраф становитиме від 340 до 680 грн., для посадових осіб, які це погодили, наприклад лісничий, від 1190 до 2380 грн.
Кримінальний Кодекс України, стаття 245 – штраф від 5100 до 8500 грн або обмеженням та позбавленням волі від 3 до 5 років, при загибелі людей та масовій загибелі тварин від 5 до 10 років.
5. Для притягнення винних у порушенні природоохоронного законодавства, проводиться відео/фотофіксація злочину, викликається поліція (102) та екоінспекція, складається протокол громадським або державним екоінспектором з залученням представників національної поліції.
6. Профілактика та інформування — роздрукуйте або надішліть попереджання про відповідальність голові сільради та проінформуйте мешканців, іноді це дуже добре діє і не потрібно буде викликати поліцію.

Екоінспекція працює, але її можливості обмежені

«Ми робимо, що можемо, – коментує ситуацію «Активним Громадянам» в.о. голови Державної екологічної інспекції Ігор Яковлєв. – Так, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Волинської області в складі районних робочих груп разом із представниками ДСНС України у Волинській області та управління Національної поліції в області на виконання Доручення голови Волинської ОДА від 26.02.2019р. №1263/17/2-19 «Про запобігання виникненню пожеж в екосистемах області протягом пожежонебезпечного періоду 2019 року» проводять спільні рейди по виявленню фактів випалювання сухої рослинності.

Станом на 10.04.2019 проведено 72 спільні виїзди, в ході яких державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Волинської області через спалювання сухої трави притягнуто до адміністративної відповідальності 74 громадянина за статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням штрафів на загальну суму 14 тисяч 280 гривень. У складі нашої інспекції працює не так багато людей, тому фізично встигнути на усі випадки ми не можемо. До того ж, технічне забезпечення ДЕІ – транспорт тощо, наразі треба покращувати».

А тим часом першотравневі дощі завершилися і ДСНС попереджає про найвищий, п’ятий, рівень пожежної небезпеки у північних, західних, центральних та Харківській областях, на решті території України висока (4 класу) пожежної небезпеки. Така ситуація створює передумови для збільшення кількості загорянь у лісах, у природних екосистемах. В середньому упродовж доби виникає близько 120 випадків. Основними причинами виникнення пожеж на відкритих територіях є людська діяльність. В теплу погоду громадяни активно вирушають на відпочинок до лісових масивів та впорядковують власні домогосподарства спалюючи сміття. Однак, варто пам’ятати, що при 4 чи 5 класі пожежної небезпеки достатньо навіть одного непогашеного сірника для того, щоб спровокувати масштабну пожежу на відкритій території.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до громадян з проханням дотримуватися елементарних правил безпеки під час відпочинку на природі. Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:

— відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;
— розводити багаття у лісі та лісопосадках;
— заїжджати автомобілем до лісу;
— палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;
— залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
— полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;
— створювати смітники та спалювати відходи;
— спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях.

Олег Листопад

05.05.2019

http://www.gromada.top/realiti-shou-spali-ukraїni-bezkarnist-privela-do-rekordnix-lisovix-i-stepovix-pozhezh/

Далі...

Горели и будут гореть: Ученый-лесовед о причинах лесных пожаров в Якутии

Лесные пожары – одна из постоянных сезонных проблем в Якутии. Ежегодно в регионе горят десятки тысяч гектаров леса и редко какое лето обходится без летних «туманов» — смога от горящей зеленой зоны. О причинах лесных пожаров и о том, что делать, чтобы с ними справиться, ЯСИА рассказал доктор биологических наук, заместитель директора Института биологических проблем криолитозоны СО РАН, профессор Института естественных наук СВФУ Александр Исаев.


— Александр Петрович, почему леса в Якутии горят так часто?

— Лесные пожары – стечение двух факторов: биологического и климатического. Первый, в частности, определяет готовность леса гореть. Вопреки расхожему мнению, не всякий лес готов сгореть сразу и легко. Есть, например, темнохвойные леса, преимущественно состоящие из елей и пихт, они горят редко. Такие леса распространены в умеренных широтах, например, в Финляндии. У нас преобладают светлохвойные леса, они образованы, в основном, двумя породами – сосной и лиственницей, причем последней больше, на нее приходится почти 90%. Такие леса более горючи, чем темнохвойные.

Климатические и биологические факторы говорят о том, что в Якутии были, есть и будут лесные пожары

Второй фактор – климат. Засушливый климат создает дополнительную угрозу. Если оба этих фактора совпадают, как в Якутии, то леса горят. Например, в той же Финляндии есть светлохвойные леса, но климат там влажный, поэтому они горят редко. У нас же климат экстрасухой, резкоконтинентальный. В год в Центральной Якутии выпадает примерно 200 миллиметров осадков. Это крайне мало. Для сравнения, в Волгоградской области среднегодовое количество осадков – 400 миллиметров. Если бы не мерзлота, благодаря которой на нашей территории господствуют леса, а не степи, то с климатической точки зрения мы считались бы лесостепным зональным образованием.

Немного спасает то, что лето у нас наступает поздно, кроме того, в апреле-мае почва еще влажная и вреда от лесных пожаров меньше. Как правило, это беглые пожары, при которых сгорают сухие ветки и прошлогодняя трава. Зато потом, практически до начала августа, засуха. Июнь и июль — наиболее пожароопасные месяцы, когда и осадков нет и есть чему гореть. Все это говорит о том, что у нас были, есть и будут лесные пожары. Сейчас нам необходимо искать возможность ими управлять.

Государство развитого социализма не могло допускать катастрофические пожары

— Есть мнение, что в советское время леса горели меньше. Это так?

— Я бы так не сказал. В советские времена тоже были очень пожароопасные годы. Однако, согласно официальным данным, площади пожаров были небольшими. Это не говорит о том, что хуже стали тушить, просто честнее и качественнее стали фиксировать масштабы. Дело в том, что статистика — вещь своеобразная: если по количеству пожаров она почти не врет, то по площадям возгораний мы этого утверждать не можем. Тогда было много глазомерного замера, плюс вся информация по площадям пожаров шла под грифом «для служебного пользования». Был такой показательный случай. В 1986 году горели олекминские леса, и у нас работал кандидат наук Бойченко. Он полетал с авиалесоохраной и потом написал статью в газете, в которой указал примерное количество километров, на протяжении которых горят леса. Потом его вызвали в особый отдел для разговора, потому что по указанным им данным можно установить площадь пожара. Казалось бы, не относящиеся к теме моменты, но и они сказывались на статистике. Не могло государство развитого социализма допускать катастрофические пожары.

— Какие пожары считаются катастрофическими?

— Катастрофические – это когда горит одновременно более 2000 гектаров. Это может быть один большой пожар, либо несколько смыкающихся. Возвращаясь к вопросу о статистике: тем не менее, она есть, но до конца судить по этим данным, лучше или хуже стала ситуация – сложно. Но в целом прослеживается тенденция к увеличению их количества.

Лиственничный лес

— То есть пожары стали чаще?

— Получается, да. Но уточню: наблюдения ведутся с 1955 года, временной отрезок маленький. Делать долгосрочные прогнозы и говорить о тенденциях некорректно. Сейчас мы с уверенностью можем говорить только о циклах. Хорошо прослеживаются одиннадцатилетние циклы солнечной активности. В период подъема увеличиваются циклонические явления, с которыми связан рост пожаров.

— Какие именно?

— У нас в половине случаев причиной лесных пожаров становятся сухие грозы. Что значит сухая гроза? Климат в Якутии делает Атлантика. Облака приходят к нам через всю Европу и Западную Сибирь, при этом практически все осадки выпадают там. К нам они доходят почти «пустыми» и бьют молнией без дождя.

— Вы сказали, что сухие грозы — источник пожаров только в половине случаев. На чьей совести другая часть?

— Пресловутый человеческий фактор. Практически всегда начало пожароопасного сезона совпадает с началом сезона пикников, весенней охоты и сельхозпалов.

— Вы сказали, что в среднем соотношение природных факторов 50/50. Но официально человеческий фактор называют причиной в 90% случаев.

— Это в России. В Якутии ситуация немного другая. У нас велика роль природных факторов, о которых я говорил выше. И не в последнюю очередь – высокая накопляемость горючего материала. На человеческий фактор в разные годы приходится от 40 до 60% лесных пожаров. Остальное – природа.

— Говоря о человеческом факторе, не могу не спросить про сельхозпалы. Их влияние отрицательное или положительное?

— С точки зрения отвлеченного от жизни научного подхода, в Якутии сельхозпалы даже полезны, поскольку помогают уменьшить количество накопившегося за зиму сухого материала – травы, опавшей хвои. Но с точки зрения безопасности людей, их запрет оправдан. Видимо, нужно искать золотую середину.

Мораторий на сельхозпалы может привести к катастрофическим пожарам, но насколько масштабными они будут и когда произойдут, сказать сложно

— Что может ею стать?

— Регулируемый сельхозпал. Ведь проблема их в чем? В том, что они плохо регулируются. Обычно как бывает: подожгли и ушли. Кто-то присматривает, но в большинстве случаев — нет. Это безответственный подход. Если речь идет о грамотном проведении сельхозпалов, то необходимо делать это регулируемо и в надлежащие сроки. А у нас это часто делают в периоды, когда проводить их нельзя.

— Уже несколько лет сельхозпалы в России, в том числе на Дальнем Востоке, запрещены. Запрет как-то отразился на статистике пожаров?

— Пока судить сложно, но, скорее всего, да.

— В какую сторону?

— В сторону увеличения горючего материала в лесах. Как я уже говорил, если проводить сельхозпалы в правильное время, то сгорает подстилка, которая является одним из видов горючего материала, при этом деревья не страдают. Теперь из-за того, что беглых пожаров не будет, а разложения нет в силу климатических особенностей, подстилка будет мощнейшая. Это повышает риск интенсивных лесных пожаров в первую очередь в сосновых лесах. Так что, мораторий на сельхозпалы может привести к катастрофическим пожарам, но насколько масштабными они будут и когда произойдут, сказать сложно.

— Помимо палов есть другие варианты профилактики пожаров?

— Конечно, есть. Например, ведение интенсивного лесного хозяйства. Очистка лесов от порубочных остатков, горючих материалов. Конечно, если по уму проводить мероприятия, ухаживать за лесом, это приведет к уменьшению количества горючего материала. Если бы так было, многих пожаров можно было избежать. Но в наших условиях это нереально – площади огромные, зачастую недоступные, людей мало. На одного лесника приходится площадь, сравнимая со Швейцарией. Он ее за всю жизнь не обойдёт, какие уж тут мероприятия!

— А, например, искусственные осадки в качестве профилактики?

— Осадки могут помочь, но и этот способ не идеален. Пожарная зрелость лесов достигается быстро. Достаточно двух недель после интенсивного дождя и лес снова готов гореть. Вызывать эти дожди нужно несколько раз за сезон, это экономически не совсем реально. Опять же, осадки можно вызвать, если есть облака. А у нас в период засухи облаков нет: ясное чистое небо. Но перспектива в этом есть, например, в местах высокого скопления промышленных объектов и населения.

Сельхозпал

К вопросу об экономике. Помимо опасности для людей лесные пожары дают серьезную нагрузку на бюджет. Учитывая те особенности региона, о которых вы говорили, для Якутии выгоднее тушить пожары или вести профилактику?

— Я скажу так: если бы у нас был хороший прогноз, какое лето будет, как будет происходить процесс иссушения горючих материалов в разных районах, можно было бы уделять больше внимания профилактике. Но, к сожалению, у нас такой прогноз сделать сложно.

— В чем сложность?

— На такой огромной территории, как Якутия, для каждого района или даже населенного пункта нужно делать отдельный прогноз. Возьмём, например, дожди — они выпадают локально и спрогнозировать, где точно пройдет дождь даже, если речь идет об одном районе, сложно. Далее, если смотреть с точки зрения накопления горючего материала, таких данных на сегодня практически нет. Если бы была ситуативная карта всех лесных массивов с наложением дат и мест последних пожаров, климатических данных о последних осадках, можно было бы локально спрогнозировать, где есть наибольший риск возгорания. Сейчас подобные прогнозы делаются, но они не очень точные, потому что исходные данные слабо сведены. У нас информационная система слежения за лесными пожарами до сих пор как следует не компьютеризирована.

— Уже случившийся пожар как-то влияет на вероятность повторного возгорания?

— Имеет значение интенсивность пожара, что горело и как горело. На самом деле, после некоторых пожаров вероятность повтора, наоборот, увеличивается.

— Почему?

— Чаще всего мы предполагаем, что при пожаре весь горючий материал сгорает и затем гореть нечему. Это верно для беглых пожаров. Но бывают устойчивые пожары, при которых гибнут деревья. А погибшее дерево через год-два само станет горючим материалом. В этом случае после пожара высокой интенсивности через некоторое время в этом же месте может произойти другой повторный пожар. Мы изучали периодичность пожаров в Якутии. Например, в Центральной Якутии лиственничные леса горят в среднем каждые 15-17 лет. Но если был сильный пожар с большим повреждением деревьев, то в течение 5-10 лет он может повториться с такой же интенсивностью.

— Потепление климата влияет на количество пожаров?

— В целом природа достаточно консервативна, но возможно несколько сценариев. Если пойдет изменение в сторону увеличения количества осадков, это скажется в благоприятную сторону. Если в сторону уменьшения – наоборот. Подчеркну, возможны оба варианта. Так что однозначно сказать нельзя.

— Есть мнение, что пожары – естественные процессы, и вмешательство человека практически бесполезно. Вы с этим согласны?

— Мы могли бы говорить об этом, если бы речь шла исключительно о лесах, где нет человеческих поселений, инфраструктурных объектов, газопроводов, железных дорог. Тогда можно было бы рассуждать о том, стоит тушить или нет, и ограничиться мониторингом.

Но если речь идет о безопасности людей, то первая задача – не допустить ситуаций, подобных той, что случилась в этом году в Забайкалье, когда горели целые деревни. В таких случаях, конечно, вмешиваться и тушить нужно. И сейчас, кстати, так и делается – в основном тушат пожары вблизи населенных пунктов и промышленных сооружений. Это подход, выстраданный тем, что катастрофически не хватает ресурсов: человеческих и материальных. К сожалению, методика расчёта финансирования, выделяемого на тушение пожаров, несовершенна. Например, одними из факторов при расчёте является плотность населения, освоенность лесов, развитость промышленности. При таком подходе Якутия, в которой плотность населения одна из самых низких, а площадь лесов – одна из самых больших, проигрывает другим регионам. Поэтому мы постоянно говорим о том, что ее нужно пересматривать.

Галина Мозолевская - 06.05.2019 10:03

http://ysia.ru/goreli-i-budem-goret-uchenyj-lesoved-o-prichinah-lesnyh-pozharov-v-yakutii/

Далі...

В Курганской области из-за пожаров ввели режим ЧС и запретили продавать алкоголь

Реализацию горячительных напитков власти запретили до особого распоряжения. Мера связана с начавшимся сезоном пикников и неосторожным обращением с огнем

Фото: ГУ МЧС России по Курганской области

В Курганской области 4 мая из-за многочисленных пожаров введен режим ЧС и впервые применена такая мера, как тотальный запрет на продажу алкоголя.

В регионе, по данным МЧС, зарегистрировали 160 возгораний, пожар повредил или уничтожил около сотни зданий, полностью сгорели два населенных пункта. В огне погиблапожилая женщина, десять человек пострадали. На тушение пожаров брошены силы МЧС из соседних регионов.

Читайте также:Один человек погиб и 10 пострадали при пожарах в Курганской области

Алкоголь власти запретили продавать до особого распоряжения. Дело в том, что именно с майскими выездами на природу связано большинство возгораний.

Выезды на природу тоже под негласным запретом, введено патрулирование природных зон, рассказал Business FM журналист курганского бюро Znak.com Никита Телиженко.

— Так как сотрудники МЧС с использованием техники и авиации из соседних субъектов долго не могли справиться с огнем, сегодня в городе появилась более мощная авиация, гидросамолеты, которые тушат огонь на подходах к городу. Уровень горения, если сравнивать со вчерашним днем, все-таки стал значительно ниже. Если вчера весь город был в дыму, то сегодня дыма на горизонте не видно вообще. Но в связи с введенным режимом ЧС сейчас в городе нельзя приобретать ни спиртные, ни алкогольные напитки. Запрещены выезды на природу, то есть в леса, категорически.

— В контексте алкоголя первый раз такая мера принимается?
— На моей памяти да, впервые такая ситуация, что из-за пожаров запрет на алкоголь. То есть всем торговым сетям города Кургана полностью запрещают продавать алкоголь.

— А почему такая мера? Большинство пожаров именно из-за этого?
— Да. Вчера у нас сгорели поселок Смолино, часть поселка Камчиха и еще несколько. Просто получилось, что в связи с длительными майскими праздниками, которые действительно затянулись, люди выехали на природу. Кто-то поехал убирать дачи. Но убирают почему-то их путем пала травы, что в итоге и привело к таким разрушениям, либо просто уезжают и жарят шашлыки. Естественно, особо не следят за мерами безопасности, банально даже не окапывая территорию, где собираются делать костер. Пожары разрастаются. Чтобы люди не ехали, чтобы было не с чем ехать, алкогольные напитки не продаются. Желания поехать и отдохнуть у них меньше.


Пожары в Курганской области начались 3 мая, проблему усугубил шквалистый ветер в регионе, в результате природные пожары перебросились на населенные пункты. И погода не придет на помощь пожарным — в ближайшие дни обещают плюс 25 и сильный ветер, до 14 метров в секунду.

Аномально жарко и в других регионах. Пожаров очень много за Уралом и в Забайкалье. Везде одна причина: человеческий фактор. Очаги возгорания — дачи, места пикников. Есть случаи умышленных поджогов, говорит руководитель противопожарного отдела российского отделения «Гринпис» Григорий Куксин.

Григорий Куксинруководитель противопожарного отдела российского отделения «Гринпис»«Продолжает гореть Дальний Восток. Продолжают гореть Забайкальский край, Амурская область. Сейчас интенсивные пожары за Уралом. Оренбургская область горит довольно сильно. К сожалению, начался массовый сезон пожаров в европейской России, тоже раньше обычного. Очень сильно погорели западные области: Смоленская, Брянская. В основном это поджоги травы. Но, вообще, собственно, 100% пожаров, которые в этот момент в России происходит, — это пожары рукотворные. Ни одного природного пожара, в смысле по природным причинам, пока еще не произошло. 100% этих пожаров — это поджоги травы, оставленные костры, брошенные окурки. В основном целенаправленные поджоги травы. Соответственно, аномально плохой год в смысле торфяных пожаров, то есть от горящей травы уже загорелись торфяники в Смоленской, Ярославской, Владимирской, Тверской области. Это то, что наши добровольцы успели проверить, успели начать тушить. Это аномально много для этого периода, потому что почему-то у нас дефицит осадков образовался после зимы. Так шло снеготаяние, что условия по накоплению воды, наверное, сравнить можно только с 2010-2011 годом».

В Забайкалье 3 мая за сутки ликвидировали полторы сотни лесных пожаров на площади более 40 тысяч гектаров. Пламя уничтожило сотни домов. Спасатели задействовали авиацию. Сейчас ситуация, как заявили в МЧС, под контролем.

https://www.bfm.ru/news/413538

Далі...

Поліція перевіряє інформацію щодо знищення лісу на Херсонщині

У відділі комунікації поліції Херсонської області сьогодні, 5 травня повідомили, що поліція проводить перевірку інформації щодо можливої незаконної вирубки лісу в Олешківському районі.

Нагадаємо, вчора, 4 травня у херсонських ЗМІ з'явилась інформація щодо вирубки лісу поблизу села Ліві Саги Олешківського району.

Також до Олешківського відділення поліції із заявою про можливу незаконну вирубку лісу звернувся Голова Олешківської районної ради Павло Потоцький.

Дана інформація зареєстрована в Журналі Єдиного обліку. Наразі поліція проводить перевірку за фактом можливої незаконної вирубки лісових насаджень, - повідомили у відділі комунікації поліції Херсонської області.

P.S. Херсонські журналісти продовжують стежити за розвитком розслідування та оприлюднять його результати.

Сьогодні, 18:38

http://khersonci.com.ua/public/36630-politsiya-pereviryae-informatsiyu-shchodo-znishchennya-lisu-na-khersonshchini.html

Далі...

Тотальне вирубування дерев довкола українських магістралей – розслідування

Пеньки серед дерев та лісосмуги, що зникають. Таку картину, на жаль, можна побачити все частіше. За останнє десятиліття безкарно винищуються сотні і, навіть, тисячі кілометрів полезахисних смуг, що призводить до масового спустошення сільськогосподарських угідь. Але найгірше, що за це ніхто не був покараний, що, власне, і з’ясували журналісти телеканалу ZIK.

Про це йшлося у програмі новин «Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

Кадри, як рубають дерева на Чернігівщині ще взимку випадково зафільмувала знімальна група телеканалу ZIK. Та кілька днів тому невідомі вирізали усі великі дерева, де зараз Павло Лизогуб безпорадно ходить уздовж повалених верб, адже лісосмугу він садив ще підлітком, на початку п'ятдесятих. Тоді там був край його рідного села – Велика Вісь.

Журналісти вирішили глибше дослідити тему і виявилося, що лісосмуги масово ріжуть по всій Україні. У соцмережах люди викладають фото та відео роботи невідомих із бензопилами на Київщині, Хмельниччині, Одещині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Донбасі, Харківщині. В окремих селах місцеві навіть зважуються на протести і блокують машини лісорубів. Але це не зупиняє лісорубів по всій Україні. Дерева зникають не лише у глухих місцях - між далекими полями, а й просто поряд із трасами міжнародного значення.

Зокрема, на трасі М-01, яка єднає Україну та Білорусь у Чернігівській області. Лісосмуги зрізають цілими масивами по кількасот метрів. Судячи з товщини стовбура, тополям було 60 або 70 років, коли їх зрубали. Чому так відбувається, чому одні частини лісосмуг вирізають разом з молодняком, а інші лишають цілими, незважаючи на сухі та зіпсуті дерева – журналісти вирішили запитати в чиновників.

У Держлісагентстві шокували новиною, що дерева вздовж доріг та навколо полів – це не їхня компетенція. А отже лісівники цих насаджень не охороняють. Свого часу лісосмуги належали колгоспам, але ті зникли, а поля отримали нових власників, а дерева поруч – ні.

Наприклад, типова сільська лісосмуга складається з відбірних 50-літніх дубів, які саджали колгоспники ще у 60-ті. Вона відділяє одне поле – від іншого. Та після розпаду колгоспної системи, всі ці дерева виявились нікому не потрібні, бо формально навіть – нікому не належать. Цим скористалися хитрі ділки, які ріжуть ці дуби на дрова. Приїжджають вночі, працюють швидко. Зникнення кількох дерев можна з поля і не помітити, та навіть якщо поліція приїде на виклик, порушники можуть уникнути відповідальності, бо ці дерева – нічийні.

Юрист, Ян Олегович, який спеціалізується на земельнихх питання, пояснює, що лісосмуги зарахували до земель запасу. Формально, власник, держава і її представники на місцях, але відповідального, який би стежив за деревами – немає.

«Ніхто не хотів їх брати на баланс і відповідати за догляд. Адже це важко, адже за радянських часів це було 450 000 кілометрів, які зараз в десятки разів зменшились», – сказав юрист Ян Олегович.

Ситуація зі знищенням лісосмуг загрозлива, каже еколог Володимир Борейко. Зараз навіть неможливо вирахувати, скільки дерев вирізано селянами та чорними лісорубами за роки незалежності. Вони мали оберігати поля від вивітрювання, затримувати сніг та захищати від переметів на дорогах.

«Зараз дерева в безпорадному стані, їх майже всі повирубували місцеві мешканці на дрова. Це дуже критична ситуація», – вважає еколог Володимир Борейко.

Регулятор, який може припинити вирубку

За даними Держлісагентства облік лісосмуг почали лише з 2011 року. Зараз їхня площа понад 430 тисяч гектарів. 90% лісосмуг – із листяних порід – дуба, граба, тополі, акації, вільхи. Це 500 тисяч кубометрів деревини. Якщо порахувати, що середня вартість дров на ринку складає 500-600 гривень за куб, отримаємо цифру у майже 300 мільйонів гривень. Приміром, за таку тополю можна вторгувати півтори тисячі гривень.

Захистити лісосмуги мав би закон, який набув чинності 1 січня цього року. Насадження між полями він передав сільським радам або об’єднаним територіальним громадам.

«Тепер ці лісосмуги отримують громади і мають бути створені комунальні органи для догляду за лісосмугами», – зазначив заступник гендиректора УКАБ Роман Граб.

Еколог Володимир Борейко каже, що лісосмуги було би доцільніше передати лісівникам, адже ані аграрії, ані територіальні громади, ані поліція не мають повноважень виносити штрафи. Тож вплинути на нелегальних лісорубів вони все одно не зможуть.

«Штраф є не першочерговою проблемою. Адже, нікому складати протокол. Перше – хто складає протокол. І, якщо нікому скласти протокол, то штраф є другорядним», – вважає еколог.

Та й відповідальності самої сільради за зникнення лісосмуги немає. Скажімо, у селі Велика Вісь, де вирізали шістдесятирічні верби, як виявилося, приватна фірма працювала за погодженням із тамтешньою владою. За зрізання сухих дерев із приватниками розрахувалися живими, про що сільський голова.

«Відбулась оцінка дерев, було лісництво і вони ділову деревину забирають, а взамін вивалюють аварійні дерева», – розповів голова Великовіської сільради.

Новий закон дозволяє віддавати лісосмуги в оренду тим, хто обробляє поля поруч. Це й логічно, адже саме аграрії зацікавленні у захисті насаджень від вітру. Але чи погодяться фермери платити оренду за дерева – питання відкрите. Тож поки єдині, хто може захистити лісосмуги – це місцеві мешканці. Юрист Ян Олегович радить, щойно бачите біля дерев людей із бензопилами, вимагайте дозвільних документів. Не показують, викликайте поліцію.

«Щоб з’ясувати, чи законно працює користувач, чи ні, потрібно хоча б візуально зрозуміти, кому належить ця ділянка. І перевірити документи на підставі яких використання йде – це має бути або вирубочний квиток, або договір оренди», – наголосив юрист Ян Олегович.

В Укравтодорі журналістів запевнили, що більшість вирубувань уздовж доріг вони роблять легально. За 2018 рік зрізали 45 тисяч старих дерев. Найбільше – у Донецькій, Січеславській, Київській, Сумській, Чернігівській та Хмельницькій областях. Щоб узбіччя не полисіли, висадили 19 000 саджанців.

До слова, щороку в Україні вирубують понад 40 тисяч гектарів лісу. Інтернет рясніє супутниковими фото, які показують як лисіють Карпати та Полісся. Екологи говорять про неминучу катастрофу. А от лісники переконують: ріжуть лише з дозволами, не більше ніж у Європі, але нарікають на нелегальних лісорубів.



Сергій Костеж, Антон Андрущенко, Олексій Осавчук, «Деталі»

Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/05/05/totalne_vyrubuvannya_derev_dovkola_ukrainskyh_magistraley__rozsliduvannya_1565437

ZIK
5 травня, 2019, 13:08 

Далі...

Чому горять ліси Херсонщини

Ви бачили, як насувається стіна вогню заввишки з дев’ятиповерхівку, яку роздуває штормовий вітер швидкістю 20 метрів на секунду?

Саме з таким полум’ям боролися лісники, пожежні та волонтери наприкінці торішнього травня під Раденськом Олешківського району Херсонської області. Горіли піввікові сосни. Ці ліси штучні, їх насаджували у минулому сторіччі, щоб стримати наступ найбільшої у Європі пустелі – Олешківських пісків.

Тепер лісники Херсонщини знову з острахом чекають наближення спекотних сонячних днів, бо чим вище підіймається температура повітря, тим більше виникає пожеж.

Найчастіше палають олешківські та каховські ліси – соснові, адже суха хвоя займається миттєво. І втрати дуже великі. Якщо низова пожежа пробіжить по акацієвих насадженнях, дерева потім «відходять» і зеленіють знову, а сосна – гине.

Дивіться сюжет від онлайн-газети "Вгору" про лісові пожежі, що нищать херсонські ліси.

Торік ліси запалали 27 березня, згоріло пів сотки. На кінець квітня минулого року трапилося вже 8 пожеж, що пошкодили сосни на площі 1 гектар. Взагалі, за 2018 рік сталося 258 пожеж, згоріло 772 га лісу. Збитки – 19 мільйонів гривень. І це – лише втрати державних лісомисливських господарств Херсонщини. Збитки не враховують неймовірних, надлюдських зусиль та «звичайних» матеріальних витрат на гасіння вогню.

У цьому році пожежонебезпечний період почався ще раніше – з 1 березня. На кінець квітня трапилося вже 36 пожеж на загальній площі 23 гектари. Тобто, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року пожежі почастішали у 4,5 рази і стали значно масштабнішими.
Нехлюйство та підпали

Іноді займання мають природний характер, наприклад, блискавка вдарила в сухе дерево, або скло спрацювало, як лінза, що сфокусувала промені сонця та підпалила хвою. Але більшість пожеж, кажуть фахівці, виникають через «людський фактор».

Як пояснює тимчасово виконуючий обов’язки начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко, коли температура повітря наближається до 40 градусів спеки, то на ґрунті буде всі +70 ℃. Якщо хтось кине на суху траву або хвою тліючий недопалок, то через 5 секунд спалахне вогонь.

Трапляються винуватці пожеж серед любителів шашликів, особливо тих, хто відпочиває у лісі під Раденськом на берегах цілющих солоних озер.

– Скільки разів бачили і мангали кинуті, і вогонь навколо них. Тобто, коли полум’я розійшлося і стало неконтрольованим, люди перелякалися й замість того, щоб гасити його, заскочили в автівку та втекли, – сумно посміхаючись каже Володимир Михайленко.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко.

Ймовірні підпали з помсти: наприклад, якщо майстер лісу спіймав когось за самовільною рубкою, а порушнику довелося заплатити штраф. Буває, підпалюють ліс люди з психічними розладами, таке траплялося і за радянських часів, і тепер. Володимир Михайленко згадує, що якось на одне й те саме місце 7 діб поспіль виїжджали гасити пожежі. Аж поки не побачили хлопчину років 18-19, він купку хвої нагорнув, підпалив, пробіг далі, знов купку нагорнув, підпалив… Коли спіймали, зізнався, що його діда з роботи звільнили, тож він так мстився за родича. Хоча потім з’ясувалося, що дід ніяк не був пов'язаний з лісом, а хлопець стояв на обліку в психлікарні.

Але є пожежі, організовані «професійними» паліями. Така й сталася у кінці травня минулого року, коли згоріли майже 580 гектарів сосен, з них на 240 га була верхова пожежа, найбільш вбивча для дерев.

Про те, що пожежа була спланована професійно, впевнено стверджує начальник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Херсонській області Сергій Чорний.

По-перше, «акцію» розпочали в дуже зручний момент для розповсюдження вогню, коли було оголошено штормове попередження, тобто пориви вітру сягали 20 м/с.



Пожежа у Раденському лісництві у кінці травня 2019 року.

По-друге, грамотно розпорошили сили вогнеборців ДСНС в Херсонській області та місцевих лісомисливських господарств. Спочатку зранку 28 травня одна за одною почалися три масштабні пожежі: палало приблизно по 200 га сухостою поряд з Каховським лісництвом та в Олешківському районі, а також сталася низова пожежа лісу в Раденському лісництві. Поки рятувальники боролися з вогнем на цих ділянках, у тому ж Раденському лісництві за три кілометри розгорілася нова пожежа, ще страшніша – верхова. І помітили її не одразу, бо вона ховалася за димом від першої, низової.

І по-третє, в цей же день керівництво місцевої ДСНС направило працівників дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спецпризначення з метою визначити причини верхової пожежі. І лаборанти знайшли місце, з якого вона почалася – на сосні була підвішена автомобільна покришка, а поряд лежала ємність з запалювальною речовиною. І по всій площі лісу, що постраждала від вогню, виявлено декілька таких місць підпалів.



Вщент згоріла покришка - причина верхової пожежі.

Надлюдські зусилля рятувальників

Через сильний вітер полум'я розповсюджувалося дуже швидко. Стовп вогню подекуди досягав 30 метрів і перескакував через захисні пожежні просіки, навіть не затримуючись. Очільник Херсонської ДСНС Сергій Чорний каже, що коли підраховували для себе, яку площу вогонь охопив за перший день пожежі, виявилося, що вигоріло 170 гектарів лісу. Та найбільш страшним було те, що пориви вітру постійно змінювали напрямок, завихрення через просіки – непередбачувані, тож люди у будь-який момент могли опинитися у вогняній пастці.



Начальник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Херсонській області Сергій Чорний.

Локалізувати полум’я вдалося лише ввечері 30 травня.

На допомогу лісникам та пожежним Херсонщини викликали авіацію ДСНС, було задіяно два літаки, працював гелікоптер, приєдналися вогнеборці з Миколаївської та Запорізької областей, військові. Люди з навколишніх населених пунктів приїжджали зі своїми інструментами, теж гасили полум’я, підвозили воду, їжу. Та їсти не хотілося, тільки постійно відчувалася страшенна спрага.

Про те, що найбільша проблема була з водою, згадує і Володимир Михайленко. Води бракувало не тільки для пиття, а й для боротьби з полум’ям:

– Ми маємо три КамАЗи по 10 тон, які залучаємо до підвозу води, але їх не вистачає. Коли три доби гасили пожежу в Раденську, інтенсивність роботи наших пожежних автомобілів ГАЗ 66 була настільки високою, що до них воду не встигали підвозити, тому вони теж «літали» до води і назад. Намотували за добу на спідометрах по 170 км, і це не на трасі, а в лісі, такий був кілометраж. Це пекельний труд: водії від втоми потім не виходили, а випадали з машин. У нас не було ким та чим їх міняти, адже маємо лише по одному водію на пожежний автомобіль. І поки не загасили, вони не вставали з-за керма. Хоча це – порушення правил техніки безпеки. Не дай, Боже, щоб з людиною щось сталося. Настільки всі ризикували, а виходу не було. Але ми з цим впоралися. Так, багато згоріло, але втрат могло б бути набагато-набагато більше.

Пожежа у Раденському лісництві у кінці травня 2019 року.

Голіруч проти стихії важко

За статистикою, пожежі почастішали, коли лісництва почали фінансуватися недостатньою мірою. Більшість державних лісомисливських господарств (ДЛМГ) в Україні отримують основний прибуток від заготівлі та продажу промислової деревини. Але це не про Херсонщину. Адже, на відміну від інших ДЛМГ, тут така діяльність заборонена, бо ці ліси – ґрунтозахисні. Тому лісгоспи області заробляють на всьому, «на чому доведеться»: збирають насіння на продаж; вирощують декоративно-посадкові матеріали, зокрема, торік їх продали майже 8 тисяч штук, та ще реалізували на 1 млн гривень основних лісоутворюючих порід; косять сіно, тюкують; тримають корів – доять їх і здають молоко; там, де є рілля, сіють пшеницю. Однак всі ці «заробітки» покривають лише 30% від потреби. Тобто, на 70% Херсонські лісництва завжди були і залишаються дотаційними.

До 2015 року їх фінансували завдяки загальнодержавній програмі «Ліси України», під яку виділялися кошти на ведення лісового мисливського господарства, охорону і захист лісів. У 2015 році дія цієї програми закінчилася, а нової досі немає. Тож до лісництв кошти з державного бюджету не надходили три роки поспіль, півтора року люди майже не отримували зарплатню, як наслідок, багато фахівців звільнилися. На початок 2016 року в штаті лісництв Херсонщини було 1600 працівників. Зараз – 560. За нормативами, на одного майстра лісу (він – та сама людина, яка передовсім відповідає за збереження насаджень) має бути не більше 600 гектарів. Через брак кадрів на одного майстра лісу тепер припадає і по півтори, й по дві тисячі га на суходолі, а у плавневої системи – ще більше, по 3 тис. га. Штат працівників лісопожежних станцій (ЛПС) передбачає 450 осіб. На сьогодні є лише 160.



Техніка та людей для гасіння пожеж не вистачає.

– Від пожеж ніхто не застрахований, ні наша країна, ні більш розвинені та багатші, – каже тимчасово виконуючий обов’язки начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Володимир Михайленко. – Звісно, хочеться, щоб їх було якомога менше, але найважливіше інше – щоб ми якнайкраще, найшвидше на них реагували, щоб не дати вогню розповсюдитися на значну площу.

На Херсонщині ще у 2001 році був розроблений Проект протипожежного устрою лісів, запланований на 10 років. Він передбачав створення за обласний кошт протипожежних коридорів, розривів, будівництво доріг в лісах, спорудження водойм, де можна було б брати воду на гасіння вогню. Була розроблена схема встановлення спостережних веж, підрахована кількість протипожежних станцій, чисельність членів команд, їхнє технічне забезпечення – скільки пожежних автомобілів, скільки мотоциклів для патрулювання, іншої техніки. Доріг передбачалося 307 км, а прокладено лише 20. Треба 90 водойм, а їх – 24 природних, та ще дві побудували. На ті часи кошторис проекту сягав більш ніж 300 мільйонів гривень. Тепер цю суму легко можна помножити, як мінімум, на 10.



Наслідки лісової пожежі.

Отже, що зараз мають лісництва, щоб ефективно боротися з вогнем?

– У нас 41 пожежний автомобіль та 14 лісопожежних модулів, – каже т. в. о. начальника Херсонського ОУЛМГ Володимир Михайленко. – Модулі розроблено на базі УАЗів – велика кабіна, де може сісти 5 людей, і кузов, у якому ємність на 700 літрів води і коло неї двигун на бензині, що качає воду. Отже, розтягується рукав і можна гасити пожежу. УАЗи ефективні, особливо в важкодоступних місцях, бо машина маленька, може заїхати між рядами дерев. Такі авто отримували з 2011 року, вони ще порівняно нові. Інші – ГАЗ 66, ЗІЛ 131 – їм по 40 років. Також не вистачає засобів зв’язку. Мережа мобільного зв’язку є не всюди, а от радіостанції працюють скрізь і вони надійніші. Але половина наших радіостанцій ще радянських часів і не випускаються вже 30 років. Сучасні коштують 15-20 тисяч, це нам просто не по кишені. Пожежні вежі. У нас їх 26. Половина з них потребують реконструкції. Маємо потребу збудувати ще додатково 11 нових веж і встановити на них камери відеоспостереження, щоб не людина там стояла на висоті 40 метрів у розпеченій металевій будці за температури повітря 40-45 градусів. Бо людина, коли напечеться на сонці, може не відрізнити марево від диму. А якщо будуть камери відеоспостереження, працівник може сидіти у кабінеті й бути більш уважним та працездатним. Бажано, щоб була ще програма, яка розпізнає появу диму, фіксує його та одразу дає звуковий сигнал. Щоб програма була оснащена електронною картою, і на моніторі одразу було видно, де це сталося. Тоді пожежна машина не шукатиме з якого напрямку дим, а одразу прямуватиме до конкретного кварталу і конкретного його відділу. А зараз – бачать дим «десь там» і не знають, як до нього проїхати.

У цьому році лісництва Херсонщини нарешті отримали фінансування на охорону лісів. На це зі спеціального фонду державного бюджету виділено 66 мільйонів гривень. Тож лісники вже мріють повернути назад своїх фахівців, що звільнилися та поїхали на заробітки, зробити ревізію матеріально-технічних засобів боротьби з пожежами та навіть щось відремонтувати й закупити.



Заготівля деревини після пожежі.

А поки доводиться працювати з тим, що є та домовлятися з рятувальниками ДСНС. За державними приписами, якщо пожежа охоплює менше, ніж на 5 га, лісники мають її гасити самі, якщо вогонь палає на більшій площі – викликати на допомогу пожежних. Але в останні роки, як зізнався керівник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний, якщо лісники бачать десь пожежу, одразу повідомляють про неї рятувальникам, і туди оперативно направляють техніку та людей ДСНС. Адже коли вогонь розгориться до 5 га, дуже велика ймовірність, що вже почнеться верхова пожежа, а гасити її набагато складніше, ніж низову на ранній стадії. Та й чим швидше пожежу згасити, тим менше лиха вогонь накоїть.

https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/41283-chomu-horiat-lisy-khersonshchyny

Далі...

Лісівники назвали найпопулярніші рекреаційні зони на Волині

Природа волинського краю багата, здатна потішити око і навіть приємно здивувати гостей, але сама природа тут безсила, адже їй потрібно «допомагати». Люди облюбували для відпочинку поліські ліси, однак ніхто навіть не задумується, що для їхнього комфорту працювали десятки людей.

Бо ж рідко хто зараз захоче відпочивати просто на лісовій галявині без, як мінімум, столика чи бесідки. Для облаштовування комфортного відпочинку гостей лісу трудяться його господарі, чи, влучніше сказати, «слуги» – лісівники. Вони власними руками майструють рекреаційні пункти, слідкують за їх станом, підтримують там чистоту,– пише Конкурент.






В останні роки лісівники активно взялися за посилення роботи в напрямку рекреації та туризму. Тільки за 2017-2018 роки на Волині з`явилося 22 великих рекреаційних пункти, і якщо у 2016 їх було 96, то на кінець 2018-го наша область могла похизуватися 118-ма такими об`єктами. А ще у кожному з районів постійно до послуг відпочивальників малі зони відпочинку – облаштовані бесідки, столики, тощо. Їх налічується 655.







Одним із «найсвіжіших» творінь лісівників став пункт відпочинку «Край міста» у одному з масивів Любомля. Працівники розчистили від чагарників майже гектар лісу, встановити альтанки, мангали, столи просто неба, облаштували доріжки, дитячу зону, волейбольний майданчик, встановили інформаційні стенди, при в’їзді зробили автостоянку. За словами директора ДП «Любомльський лісгосп» Володимира Туревича, це вартувало близько 240 тисяч гривень. Справитися зі всім запланували до свого професійного свята і втілили заплановане у життя – у третю неділю вересня презентували пункт людям. Крім цього пункту, на території Любомльського лісгоспу є ще 45 міні-рекраційних пунктів з облаштованими кострищами, гойдалками, альтанками. Ще один цьогорічний пункт «Капітулка» знаходиться на Володимирщині, біля траси Ковель-Володимир-Волинський. Одночасно тут можуть відпочивати понад три десятки людей.





Зразково-показовим пунктом, яким лісівники можуть сміливо хизуватися і який може змагатися звання найкращого в Україні, є комплекс «Пролісок» на Ківерцівщині. Можливо, він обійшовся дорожче, ніж усі інші – близько 400 тисяч гривень, але це того вартувало. До послуг бажаючих відпочити – просторі і електрифіковані альтанки, є і мангали. До речі, лісівники спеціально для відпочивальників заготовляють дрова, які дають безкоштовно, а за потреби працівник «Проліску» ще й розведе багаття. Дітвора, та й дорослі, які захочуть повернутися в країну дитинства, можуть погойдатися на гойдалках. Окрема тема – неповторний дизайн клумб, які працівники управління облаштовували самотужки. Поглянувши на таку красу, навіть шкода тут зробити зайвий крок, але лісівники запрошують усіх охочих, мовляв, «все ж робили для людей». Окрім відпочинку, гості можуть і розжитися «лісовим добром» – на території комплексу працює магазин «Лісовичок», на прилавках якого представлена продукція з цехів волинських лісгоспів. Зважаючи на те, що «рекреаційка» обставлена «по-багатому», її цілодобово охороняють.









Трошки скромніше, але не менш комфортно і затишно в «Сосновому борі» поблизу Маневич. Тут – майже десяток альтанок для великих та малих компаній, столи та лави, вмуровані мангали і облаштовані місця для вогнища, пісочниці та гойдалки для наймолодших відпочивальників.

Виграють у придорожніх пункти, що розташовані біля водойм. До прикладу, Люб’язівський рекреаційний пункт нацпарку «Прип'ять-Стохід», що поблизу озера Любязь у Любешівському районі, будинок лісівника – кордон «Піща» у Шацькому районі. Наявність водойм дозволяє розширити можливості для відпочивальників, а також порибалити. Кожного літнього дня у будинку лісівника людно, адже тут є на що подивитися – зариблені водойми, ставки з качками, вольєри з дикими свинями та фазанами. Найбільше тішаться звіриною діти, які також можуть погратися на майданчику з гойдалками. Ті, що не захочуть покидати це місце, зможуть з комфортом заночувати в будиночку лісівника.

«Найрозкрученішою» та популярною серед волинян є зона рекреації у Воротнівському лісництві. Волинські журналісти навіть «охрестили» це місце «волинською Швейцарією». Тут направду дуже гарно і можна й не відразу повірити, що ти не за кордоном. Навіть осінню тут буває багато людей. За вихідні кількість відвідувачів доходить до числа з трьома нулями. Лісівники розповідають, що бували такі дні, коли територією Воротнівського заказника гуляли, катались на велосипедах, відпочивали більше 700 людей.

Крім рекреаційних пунктів лісівники додають нашій області ще однієї особливості, встановлюючи на автошляхах гарні і добротні екозупинки. У 2018 році працівники галузі встановили в районах області 72 автобусні зупинки в екостилі. Зокрема, такі споруди завдяки старанням всіх без винятку працівників лісової галузі Волині вже красуються в селах Карасин, Городок, Градиськ, Лишнівка, Прилісне, Семки Маневицького району. Також є у селах Головно, Замлиння, Пустинка, Куснище, Вигнанка, Скиби Любомльського району; Березичі, Підкормілля, Прохід Любешівського району та інших куточках області. Варто зазначити, що лісівники беруть на себе всі витрати з виготовлення та облаштування рекреаційних пунктів, встановлення зупинок. Відпочинок в таких зонах – абсолютно безкоштовний. Тільки приходь та відпочивай, і навіть не думай, де знайти дрова для вогню. Бо ж лісівники і це продумали та пропонують їх так само безкоштовно.

Звичайно, нелегко згадати про всі рекреаційні пункти, адже їх на Волині до восьми сотень, а ще важче уявити, скільки зусиль (не говорячи вже про кошти) потрібно витратити для реалізації таких ідей. Рекреаційні пункти допомагають лісівникам зібрати людей в одному місці зі смітниками та облаштованими місцями для багаття – це допомагає захистити ліс від сміття та пожеж. Важливим моментом є саме формування культури відпочинку за допомогою таких пунктів – відпочинок на лоні природи стає цивілізованішим. Разом з тим в кожному пункті є стенди з інформацією про ліс, а також правилами поведінки в ньому, про рослин, тварин, про шкоду сміття та небезпеку лісових пожеж. Як не крути, але частина людей зверне на них увагу і зробить висновки.

Проте найважливіше те, що облаштування рекреаційних пунктів найприємніше і найвідчутніше для тих, хто їх часто бачить – місцевих жителів. Вимогливість та прагнення людей до комфортного відпочинку обернулися позитивом для відпочивальників та місцевих, а для лісівників стала викликом та своєрідною місією зробити «рекреаційки» комфортними, привабливими та з усіма зручностями. Кожен житель потішиться від того, що на території його рідного села є такі облагороджені, зі смаком облаштовані ділянки для відпочинку. Беручи до уваги те, як живе багато сучасних сіл, місцевим не випадає можливість довго перераховувати визначні місця своєї малої батьківщини (окрім наявних історичних пам`яток). Однак наявність в селі рекреаційної зони, яка підкреслює красу даної Богом природи, додає бали до його загального рейтингу. Завдяки роботі лісівників багато волинських сіл мають свою родзинку, яка приваблює туристів та дає приводи для гордості місцевим жителям. А натомість лісівникам не потрібно нічого, окрім свідомої позиції відпочивальників та місцевих жителів, а також бажання зберегти наші ліси і такі пункти-подарунки на майбутнє.

Не зважаючи на очевидні перемоги та здобутки в плані рекреації, очільник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко запевняє, що лісівники не збираються зупинятися на досягнутому.

«Ми й надалі будуватимемо ще кращі, ще сучасніші рекреаційні пункти, оскільки обов’язок лісівників – подбати, щоб час, проведений на природі, запам’ятався комфортом», – сказав головний лісівник Волині під час підсумкової наради за 2018 рік.

https://kowel.rayon.in.ua/news/146219-lisivniki-nazvali-naipopuliarnishi-rekreatsiini-zoni-na-volini

Далі...

Битва бургерів: людству пропонують відмовитися від м’яса заради довкілля

Не готові відмовитися від соковитої яловичини? А якщо котлета рослинного походження матиме такий самий смак і поживну цінність?

Людство любить м’ясо – з цим важко сперечатися. Яловичина була невід’ємноючастиною харчування у багатьох частинах світу протягом тисячоліть. І ось у 21-му столітті провідні заклади швидкого харчування вирішили, що настав часпридушити голод бургером, в якому основний інгредієнт – тобто котлета – неміститиме жодного граму м’яса. Якщо ви вже розхвилювалися, розробникизаспокоюють: обіцяють, що котлети такі ж самі на смак і такі ж поживні. Алечому б просто не робити «нормальні» котлети?
Бургер, будь ласка, але без м’яса!

Американська мережа швидкого харчування Burger King додала в меню новий бургер. Щоправда, м’ясо в ньому – рослинного походження. Якщо ви полюбляєте соковиту яловичину і не уявляєте без неї своє життя, не кваптеся з висновками. Смак, споживну цінність та вигляд обіцяють той самий, а у якості «бонусу» – на 15% менше жиру і на 90% менше холестерину.

Не встигли ще в США у повній мірі ознайомитися із таким нововведенням, як понад 160 тисяч осіб підписали онлайн-петицію, щоб те ж саме зробив і McDonalds.

Раніше мережа ресторанів TGI Fridays також почала використовувати в деяких своїх бургерах м’ясо від компанії Beyond Meat. Кажуть, в одній котлеті – 20 грамів протеїну. Але основним джерелом цього протеїну є горох, а для червоного кольору такого м’яса вони використовують звичайний буряк.
І що там в цій котлеті?

Burger King свій новий бургер, який потрапив на шпальти багатьох ЗМІ, приготував не сам. Він співпрацює з компанією з виробництва м’яса без м’яса Impossible Foods.

На офіційному сайті компанія розкриває секрет інгредієнтів свого нового бургера: в основному це соєвий білок, картопляний білок, кокосова олія, соняшникова олія.

Навіщо мені це?

Споживання та попит на червоне м’ясо зростає і, згідно з прогнозами, буде лише зростати. Людство любить м’ясо. Звідки тоді береться необхідність у бургерах із «фейкового м’яса»?

Справа не лише в тому, що деякі люди не хочуть вбивати тварин. Є ще щонайменше дві причини. Перша – здоровіше харчування. Друга, і, здається, ключова – довкілля.

Червоне м’ясо має більший вплив на клімат, ніж будь-яка інша їжа

«Червоне м’ясо має більший вплив на клімат, ніж будь-яка інша їжа. Якщо б світова худоба сформувала б власну державу, вона посіла б третє місце за викидами [парникових газів] на Землі, позаду лише Китаю та США», – йдеться у статті Politico.

Парникові гази, тим часом, сприяють глобальному потеплінню.

«ООН підрахувала, що тваринництво відповідає за 14,5% викидів парникових газів, які потрапляють в атмосферу. А Project Drawdown – група вчених, які займаються розробкою рішень для клімату, ставить цей показник на рівні від 18 до 20%, а деякі дослідження припускають, що навіть ці цифри є занадто низькими. У будь-якому випадку, м’ясо робить значний внесок у кліматичну кризу», – пише автор.

Пасовища та ферми, які використовують для вирощення худоби, часто замінюють ліси, водно-болотні угіддя і луки

Ще одна проблема у тому, що сільське господарство потребує величезних земельних ресурсів. Не лише для випасу худоби, але також вирощування зерна для того, щоб її годувати. «Пасовища та ферми, які використовують для вирощення худоби, часто замінюють ліси, водно-болотні угіддя і луки, що зберігають величезні кількості вуглецю», – зауважують у виданні.

Тож «чисте» м’ясо має скоротити викид газів більш ніж на 60%, запевняють дослідники.

Сама компанія Impossible Foods пояснює свою місію таким чином: «Щоб зберегти м’ясо. Та планету». В компанії кажуть, що багато чарівних моментів у житті людини крутяться навколо м’яса: барбекю на вихідних, нічні походи за фаст фудом або ход-доги на стадіоні. І навряд чи хтось хоче з цими моментами попрощатися. Але виробництво м’яса – руйнівна технологія, вважають розробники. Тож компанія пропонує і м’ясо зберегти, і довкілля.

Щоправда, без критики теж не обійшлося. Виробникам м’яса нові стартапи не подобаються зі зрозумілих причин – у деяких країнах вже закликають до заборони називати рослинний продукт м’ясом на законодавчому рівні.

Але догодити вийшло і не всім веганам. Є також критика, що на сто відсотків веганським таке м’ясо вважати не можна, мовляв, котлети тестують на тваринах. «Impossible Foods випробувала одну з її інгредієнтів бургера – а саме соєвий легемоглобін – на 188 щурах в трьох окремих тестах, вбиваючи їх і розтинаючи їх. Абсолютно жахливі речі! Жоден веган не повинен підходити і на милю до цього продукту лише на цій підставі», – йшлося в статті The Independent.

В компанії пояснюють, що без тестування деяких незамінних складових бургерів, таких як гем, на щурах, вся місія по порятунку довкілля звелася б нанівець.

Поверніть мій м’ясний бургер!

Якщо рослинний бургер не зміг вас переконати, є інша можливість врятувати планету, при цьому смакуючи соковитою яловичиною на недільному барбекю. Насправді, окрім «рослинного» м’яса цілком можна споживати іншу альтернативу – м’ясо лабораторного походження. Його виготовляють зі стовбурових клітин тварин. Різниця лише в тому, що худобу, а точніше те м’ясо вирощували не на природі, а у лабораторіях. Деякі компанії вже не один рік займаються розробкою «пробіркового м’яса». Проблема в тім, що така технологія поки що доволі дорога, однак з часом, як обіцяють, ставатиме дедалі доступнішою.

Найбільшою «загрозою» для виробників традиційного м’яса вважають якраз лабораторне. Стартап Memphis Meats, наприклад, може перетворити біопсійні клітини з корови у готову фрикадельку всього за кілька тижнів, додаючи розчини амінокислот, цукрів та інших поживних речовин, яких справжня корова потребувала б для того, щоб вирости, йдеться у статті Politico.

До 2021 року компанія сподівається вже планує постачати у магазини свої вироби, практично ідентичні традиційному, щоправда без кісток, що також сподобається багатьом споживачам. У стартапі переконують, що таке м’ясо міститиме більшу кількість омега-3 та менше жирів, пише автор.

Традиційним фермерам навряд чи до вподоби такі тенденції, адже сільське господарство – величезна галузь економіки, в якій задіяні мільйони осіб.

Але на думку деяких спостерігачів, враховуючи всі обставини із довкіллям та розвитком джерел альтернативного м’яса, цілком можливо очікувати появи рослинного або ж лабораторного бургера на столах споживачів вже найближчими роками.

https://www.radiosvoboda.org/a/29919614.html

Далі...

У Білорусії палають тисячі гектарів лісу

Найбільше постраждав природній комплекс "Альманські болота", який називають легенями європейського континенту. Наразі вони оповиті димом, стоїть запах гару. Втім, тамтешні рятувальники кажуть - ситуація під контролем. Загрози навколишнім поселенням немає. Втім, місцевим жителям заборонили ходити до лісу й тим більше - палити багаття. А причиною лісових пожеж називають суху погоду й сильний вітер. Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми «Сьогодні» на каналі «Україна» за 4 травня о 15:00

Сегодня

Опубликовано: 4 мая 2019 г.

Далі...

Вчені, завдяки дослідженню кілець дерев, дізналися про зміни клімату з 1900 року

Перше у своєму роді дослідження підтверджує зв'язок між зміною клімату, засухами і повенями за останнє сторіччя.



Провівши дослідження деревних кілець, що утворюються протягом століть, вчені виявили докази того, що збільшення кількості парникових газів, вироблених людиною, чинило вплив на посухи по всьому світу ще в 1900 році, інформує Ukr.Media.

Нове, перше у своєму роді дослідження вчених Інституту Землі Колумбійського університету багато в чому підтверджує те, що показували кліматичні моделі. Дослідження деревного кільця, яке пов'язане з вологістю ґрунту, разом з кліматичними моделями дає вченим впевненість в тому, що комп'ютерні моделі вірні.

«Ці реконструкції деревного кільця дозволяють нам повернутися в минуле і отримати картину глобальних умов посухи за сотні років до промислової революції», — сказала Кейт Марвел, провідний автор дослідження.

Вчені давно передбачали, що по мірі глобального потепління деякі регіони світу, такі як південний захід США, стануть сухішими, у той час як інші області стануть більш вологими. Аналіз даних кілець дерев виділяє три періоди за останні 120 років, під час яких вплив людини на посуху так чи інакше очевидний. Перший — з 1900 по 1949 рік (тоді в області від Австралії до Середземного моря було сухіше, а в інших місцях, навпаки, більш волого). Наступний період, з 1950 по 1975 рік, більш похмурий, хоча кільця дерев знову відповідають кліматичним моделям. Дослідження припускає, що аерозолі (частки вихлопних газів автомобілів і сліди спалювання викопного палива) були настільки рясними до появи заходів щодо боротьби із забрудненням, що блокували сонячне світло і таким чином охолоджували планету.

В останній період, з 1981 по 2017 рік, знову проявився вплив людини на посуху і вологість. В дослідженні робиться висновок, що цей сигнал «ймовірно, буде посилюватися у найближчі кілька десятиліть» і що «наслідки цієї посухи на великій території Північної Америки і Євразії, ймовірно, будуть серйозними».

Дослідження ґрунтувалося на серії «атласів посухи», які містять дані про кільця дерев з усього світу за останні два тисячоліття. Атласи були зібрані в основному Едвардом Куком, вченим із Земної обсерваторії Ламонт-Догерті в Колумбії і батьком Бенджаміна Кука, одного зі співавторів дослідження.

«Дерева реагують на температуру і наявність або відсутність опадів, — йдеться в статті, — тому вони дають можливість робити ці спостереження».

04-05-2019 23:07

https://ukr.media/science/391503/

Далі...