Клуби диму я помітив підходячи до станції метро «Іподром». Відразу викликав пожежників і, скориставшись знайомою лише місцевим діркою у паркані, побіг у дирекцію. Чолов’яга у приймальні притьмом кудись дзвонити, а я – бігом назад у той куток зеленої зони іподрому, де горіло. Поки добіг – саме пожежна машина примчала, стала на іншому боці проспекту Глушкова. Куди під’їжджати – їм не видно, бо диму вже поменшало. Помахав рукою – побачили. Разом зі старшим екіпажу пожежної машини підходимо до паркану, а там вже працівники іподрому метушаться, більшу частину осередків загорання вже погасили.
Старший у рацію: «Відбій, спалювання сміття». Так, кажу, там не тільки сміття горіло – показую на спалену підстилку, обгорілі стовбури. «Ага, – старший відповідає, – бачу. Ну, наш інспектор приїде, з усім розбереться, протокол складе». Тут і жіночки, що повз нас проходили своє докинули: «Не спускайте їм. Он у нас на Чернігівщині двоє людей згоріли». «Та знаю, — махає рукою старший, — сам два дні як з Київської області з відрядження повернувся».
Зайці плачуть, качки ридають
26 квітня під час селекторної наради голова Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) Микола Чечоткін повідомив: «…Напружена ситуація з пожежами у природних екосистемах, де щодня виникає до 120 випадків, а тільки 25 квітня до їх гасіння на території Житомирської області залучалося понад 300 чоловік особового складу, 50 одиниць техніки та майже вся пожежна авіація Служби».
Ще 10-го квітня пан Чечоткін привернув увагу до небувалих за кількістю та масштабами пожеж у природних екосистемах на засіданні Кабінету Міністрів України: «У середньому кожної доби фіксується до 600 таких пожеж і зараз їх кількість перевищила 13 тисяч за останні три місяці».
Крім того, голова Служби звернув увагу на загоряння сухої рослинності поблизу населених пунктів, сміттєзвалищах і заплавах річок , яких з початку року зафіксовано вже 12,7 тисяч випадків, наслідком чого стало загибель 16 людей. Чечоткін також підкреслив, що основною причиною загострення ситуації є те, що органи влади, лісокористувачі та власники торфовищ не розпочали роботи з протидії пожежам в природних екосистемах.
Начебто його почули. «Важливо акцентувати, щоб органи влади організували цю роботу. Ліквідовувати надзвичайну ситуацію — дуже небезпечно та дорого для державного бюджету. Тому протокольне рішення ми сьогодні ухвалимо. Нам потрібен один рамковий закон, що буде давати нам повноваження встановлювати міру відповідальності», — сказав тоді прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. При цьому врахуємо, що за пару місяців нам чекає чергова хвиля лісових пожеж – літніх.
На своїй сторінці у Фейсбук іншу причину природніх пожеж озвучив міністр екології та природних ресурсів (Мінприроди) Остап Семерак: «Вважаю критичною ситуацію з підпалами та пожежами сухостоїв. Прем’єр-міністр сьогодні під час засідання Стратегічного комітету Кабміну підтримав моє звернення і дав доручення провести засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для подальшої координації та посилення взаємодії органів влади на всіх рівнях у боротьбі зі стихійними пожежами.
Як показує практика, зусиль ДСНС та екоінспекторів у цій боротьбі замало. Люди продовжують спалювати торішню траву та очерет. Їх не зупиняє навіть той факт, що у вогні гинуть не тільки рослини, але й тварини та (!!!) люди. Тільки цієї весни у цих екогеноцидах загинуло три людини».
А пересічні громадяни постять пачками фото обгорілих зайченят та пташенят…
«Піймали палія…і шо?»…
Слова і заклики правильні, але чи допоможе це зупинити вогонь? Давайте поглянемо, як виглядає ситуація у різних регіонах України.
«В НПП «Пирятинський» (Полтавська область) піймали палія, – повідомляє еколог Анатолій Подобайло. – Коли я приїхав в село, то побачив, що горить заплава. Поінформував директора національного парку, викликав пожежників. Інспектор прибув хвилин за десять. Пожежники за 20 (відстань 12 км). Норм. Пожежники прибули вчасно. Змогли запобігти поширенню вогню в село. Однак, очеретом пожежа поширилась в заплаву. Доїхати чи дійти до полум’я неможливо. Вода заповнює взуття, однак очерети горять вгорі. Інспектори служби охорони ПЗФ виявили палія. Історія така: паралізований Володя попросив Льонька вигребти на городі. Ясне діло, залишки — спалити. Дмухнув вітер. Вогонь почав розповзатися. Льонько злякався і зачинився в хаті. І один, і другий — інваліди. Льонька забрали в міліцію для пояснення… У Льонька мама пенсіонерка. Сестра, вірогідно, теж на інвалідності. Збитки ПЗФ вірогідно будуть велетенські. Зможуть компенсувати? Ні! Садити? Робити нещасних людей жертвами. Та й, мабуть неосудний він. Як побудувати інформаційну кампанію на цьому? Щоб хоч якийсь урок був». Пізніше пан Анатолій сповістив, що на палія наклали штраф. І таки да, усе село тепер цей випадок обговорює.
Інваліда – притягли до відповідальності, а паліїв зі зв’язками Кримінальний кодекс України зазвичай не стосується. Таку ситуацію з палами на Миколаївщині описав еколог Муза Махова: «До кримінальної відповідальності за пожежі навесні в природних зонах не притягують саме через змову злочинців, в число яких входять палії і поліція. Як правило, всі знають, хто займається підпалами щороку, але роблять вигляд, що це щось незрозуміле, немає ні розслідування, ні покарання. Для чого це робиться? Розчищають вогнем природні території, щоб легше було добивати диких тварин. Плавні підпалюють браконьєри, щоб вигнати з очерету звірів і птахів: кабанів, оленів, фазанів та інших тварин. Від багаторазових випалювань очерет в деяких місцях починає рости гірше, а не краще. Браконьєри, які на нещасного, переляканого звіра посилають стіну ревучого вогню, мріють вистрілити в нього і хвалитися потім своїми діяннями перед своїми дружками. Але закони України — штрафи і порушення кримінальних справ за фактами браконьєрства і нанесення шкоди природному середовищу не працюють. Всі ми бачимо, на що перетворюються плавні після діянь таких стрілків і просто «відпочиваючих». У вогні гинуть звірі й птахи, пошкоджується Ґрунт. Гинуть дерева. Наприклад, на островах нижче Херсона дерев і так небагато — тут в основному очеретяні зарості. І коли ці зарості горять, вогонь губить дерева. Дельта Дніпра поступово стає безлісою. Звідси — руйнування і розмив берегів, обміління водойм.
Вся Миколаївщина страждає від рук мисливців за дикою природою, яка з кожним роком стає все дефіцитніше. Підпали плавнів — щорічний плановий захід у місцевих «мисливців» і «рибалок». Хто їх покарає»?
Реаліті-шоу «Спали Україну»
Катастрофічні наслідки мають підпали на Одещині. Тут б’є на сполох директор національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк»: «Усі переймаються із загрозливої ситуації, що склалася цього року з ВЕСНЯНИМИ ПАЛАМИ. За даними ДСНС їх було набагато більше, ніж зазвичай. Іноді це божевілля схоже на сплановані акції. У багатьох справедливо обурених є лише відчуття безсилля. Фейсбук став майданчиком для вироків — хтось хоче стріляти паліїв, хтось вже віртуально підіймає штрафи. Але поки що ми не маємо жодних позитивних результатів.
Насправді будь яка проблема має свої передумови, причини і наслідки. Всі чують про пали по всій території України. А хто чув скільки було викрито паліїв та реально притягнуто до відповідальності? Чи є випадки, щоб порушник компенсував завдані збитки? Я про такі випадки не чула. І напевне що ви також. Ось приклади: 19 березня – масштабні пожежі в Кілійському районі, зокрема у Вилківському лісництві – 50 га. Також ми зафіксували і в Тарутинському районі. Шкода, що завдана довкіллю, надзвичайно велика, але компенсувати її нікому, адже паліїв ніхто не шукає і відповідно, не притягне до відповідальньсті. 23 березня було декілька палів. Один із них — берег лиману Джантшейський біля рекреаційної зони Катранка. Як завжди, намагались голіруч гасити, але вітер поширював швидко полум’я і була небезпека, що вогонь дістанеться забудов. Поки приїхали пожежники, вітер стих і полум’я також. Проблема палів погіршується ще тим, що в очереті велика кількість пластикових та скляних пляшок, які плавились і тримали жар».
Визнаємо, на даний час в Україні відсутні дієві механізми щодо попередження таких злочинів, швидкого реагування на них та ліквідації наслідків. Це означає, що ми не здатні управляти ситуацією, ми летим в прірву. Ми можемо лише констатувати (і змиритися?) що природні території і надалі потерпатимуть і це стосується і найцінніших, що є об’єктами природно-заповідного фонду!Цьогорічним рекордним весняним палам, є декілька пояснень: малосніжна зима та маловодна весна, багаторічна відсутність реального покарання паліїв і відсутня просвітницько-попереджувальна робота.
А чи знаєте ви, що право складати протоколи за статтею 77-1 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» Кодекса України про адміністративні правопорушення залишили фактично за … громадськими інспекторами? ЇЇ вилучили навіть у органів ДСНС та Держекоінспекції!!! Я вже не кажу, що таких повноважень немає у Служби державної охорони (СДО) природно-заповідного фонду (ПЗФ)! Тобто, гілками збивати багаття, спалювати взуття на пожежі та труїтися димом — таке право є, а скласти протокол на порушника — нема!
Ми зверталися з даного питання до Мінприроди — щодо розширення повноважень СДО ПЗФ (поки що реакції немає). Необхідно внести зміни до ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10?find=1&text, а саме: внести до переліку осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 77 (порушення правил пожежної безпеки в лісах) та 77-1 (самовільне випалювання рослинності або її залишків), — працівників служби державної охорони об’єктів ПЗФ. І вони повинні застосовувати це право не лише на території об’єкту ПЗФ, а й на суміжних територіях! І не потрібно розповідати і комусь щось доводити, що фермер не винний, коли на його полі палає стерня!
За таких умов ми зробимо перший реальний крок на шляху до кардинальної зміни ситуації, зокрема тої, що стосується літніх палів. По весняним також є ідеї. Але спочатку потрібно зробити перший крок.
І ми ж розуміємо, що ці пожежі автоматично ведуть до забруднення повітря, на що цією весною постійно скаржаться українці. «Активні Громадяни» піднімали і цю тему в статті «Чому задихаються кияни?»
Зоозахисниця Наталія Вишневська теж акцентує увагу на цих двох проблемах : «Охорона атомосферного повітря регулюється Законами України — «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону природного навколишнього середовища». Відповідно до адміністративного та кримінального кодексів спалювання рослинних залишків або випалювання стерні заборонено на сільськогосподарських землях, в заповідниках, у населених пунктах, вздовж доріг. Які наслідки від паління сухої трави весною та що за це буде?
1. Негативний вплив на дихальні шляхи людини, особливо дітей, що у подальшому призводить до захворювань дихальної системи. При згорянні 1 тони рослинних залишків у повітря вивільняється 9 кг мікрочастинок диму, які сприяють захворюванням. При спаленні сміття з’являється небезпека виникнення онкозахворювань.
2. При спалюванні втрачається найбільш родючий ґрунт – гумус. Гинуть корисні комахи та інші організми які беруть участь у ґрунтоутворенні.
3. Під час паління гинуть тварини – ящірки, їжачки, згорають гнізда птахів.
4. За паління рослинності передбачена наступна відповідальність:
Адміністративний Кодекс України, стаття 77-1 – штраф від 170 до 340 грн., для посадових осіб, наприклад, якщо ініціатором спалення був сільський голова від 850 до 1190 грн.
Якщо паління відбулося в межах заповідника, штраф становитиме від 340 до 680 грн., для посадових осіб, які це погодили, наприклад лісничий, від 1190 до 2380 грн.
Кримінальний Кодекс України, стаття 245 – штраф від 5100 до 8500 грн або обмеженням та позбавленням волі від 3 до 5 років, при загибелі людей та масовій загибелі тварин від 5 до 10 років.
5. Для притягнення винних у порушенні природоохоронного законодавства, проводиться відео/фотофіксація злочину, викликається поліція (102) та екоінспекція, складається протокол громадським або державним екоінспектором з залученням представників національної поліції.
6. Профілактика та інформування — роздрукуйте або надішліть попереджання про відповідальність голові сільради та проінформуйте мешканців, іноді це дуже добре діє і не потрібно буде викликати поліцію.
Екоінспекція працює, але її можливості обмежені
«Ми робимо, що можемо, – коментує ситуацію «Активним Громадянам» в.о. голови Державної екологічної інспекції Ігор Яковлєв. – Так, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Волинської області в складі районних робочих груп разом із представниками ДСНС України у Волинській області та управління Національної поліції в області на виконання Доручення голови Волинської ОДА від 26.02.2019р. №1263/17/2-19 «Про запобігання виникненню пожеж в екосистемах області протягом пожежонебезпечного періоду 2019 року» проводять спільні рейди по виявленню фактів випалювання сухої рослинності.
Станом на 10.04.2019 проведено 72 спільні виїзди, в ході яких державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Волинської області через спалювання сухої трави притягнуто до адміністративної відповідальності 74 громадянина за статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням штрафів на загальну суму 14 тисяч 280 гривень. У складі нашої інспекції працює не так багато людей, тому фізично встигнути на усі випадки ми не можемо. До того ж, технічне забезпечення ДЕІ – транспорт тощо, наразі треба покращувати».
А тим часом першотравневі дощі завершилися і ДСНС попереджає про найвищий, п’ятий, рівень пожежної небезпеки у північних, західних, центральних та Харківській областях, на решті території України висока (4 класу) пожежної небезпеки. Така ситуація створює передумови для збільшення кількості загорянь у лісах, у природних екосистемах. В середньому упродовж доби виникає близько 120 випадків. Основними причинами виникнення пожеж на відкритих територіях є людська діяльність. В теплу погоду громадяни активно вирушають на відпочинок до лісових масивів та впорядковують власні домогосподарства спалюючи сміття. Однак, варто пам’ятати, що при 4 чи 5 класі пожежної небезпеки достатньо навіть одного непогашеного сірника для того, щоб спровокувати масштабну пожежу на відкритій території.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до громадян з проханням дотримуватися елементарних правил безпеки під час відпочинку на природі. Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
— відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;
— розводити багаття у лісі та лісопосадках;
— заїжджати автомобілем до лісу;
— палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;
— залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
— полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;
— створювати смітники та спалювати відходи;
— спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях.
Олег Листопад
05.05.2019
0 коммент.:
Дописати коментар