Майбутній ліс - у горщиках!

 

Лісівники Вінниччини активно вирощують посадковий матеріал дуба, модрини, горіха чорного, береки, дугласії з закритою кореневою системою

Все більше держпідприємств лісового господарства Вінниччини займаються вирощуванням посадкового матеріалу з закритою кореневою системою не лише декоративних порід, а й основних лісоутворюючих порід: дуба, береки, модрини, горіха чорного. Ось уже кілька років одні лісгоспи мають серйозні напрацювання, інші – роблять перші кроки, підбирають техніку, матеріали, експериментують із субстратами, обмінюються досвідом.

Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського осподарства Бондар А.О. підкреслює, що застосування садивного матеріалу із закритою кореневою системою (ЗКС) при створенні лісових культур забезпечує надійну, практично стовідсоткову приживлюваність. Адже коріння не травмується під час посадки, висаджується у відкритий ґрунт разом із спеціально підготованим субстратом, сприятливим для росту молодих насаджень. А ще цей метод дозволяє здійснювати посадку протягом усієї вегетативної частини року, що дає можливість заліснювати зруби влітку, не допускаючи шкідливої забур’яненості.
Створюють лісові культури із ЗКС вручну з застосуванням спеціального конусного меча. Це дещо трудомісткий процес, який здійснюється у кілька разів довше, ніж висаджування звичайних сіянців під меч Колесова, проте результати роботи того варті, кажуть лісівники.

Піонерами з вирощування посадкового матеріалу з закритою кореневою системою і на сьогодні беззаперечними лідерами з обсягів вирощеного матеріалу є ДП «Вінницький лісгосп» (директор Попельнюк В.В., головний лісничий Ільченко Є.В.). Уже третій рік вони займаються цією справою на серйозному професійному рівні із застосуванням передових технологій. У сучасному теплично-парниковому господарстві минулого року виростили 250 тис. шт. стандартного посадкового матеріалу із закритою кореневою системою (160 тис. шт. дуба звичайного, понад 50 тис. шт. – модрини європейської, 30 тис. шт. – дугласії та більше 10 тис. шт. – береки лікарської). У цьогорічній лісокультурній кампанії в усіх лісництвах Вінницького лісгоспу створювали лісові насадження виключно однорічними стандартними сіянцями із закритою кореневою системою таких порід як дуб звичайний, модрина європейська, дугласія.

Вдало розвивають цей нампрямок іллінецькі лісівники (директор Романович А.В., головний лісничий Пальченко В.В.). На території базового розсадника встановлено теплицю площею 450 м кв. з системою автоматичного поливу для вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою у полістиролових касетах. Минулого року в Іллінецькому держлісгоспі виростили 35 тис. шт. стандартного посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.

ДП «Гайсинський лісгосп» (директор Лащенко М.М., головний лісничий Руденко С.І.) йде в ногу з часом і теж використовує передовий досвід колег-лісівників. Минулого року гайсинчани розпочали вирощування дуба звичайного з ЗКС у базовому розсаднику (більше 9 тис. шт.). Під час весняної лісокультурної кампанії уже використовували цей садивний матеріал у Ситківецькому та Гайсинському лісництвах. В останньому за участю учнівського лісництва «Паросток» (Гайсинська ЗОШ №4) створили експериментальну 3-гектарну ділянку лісових культур дуба звичайного, чергуючи різний садивний матеріал: жолудь, сіянці із закритою кореневою системою, сіянці звичайні. А результати «поведінки» різного садивного матеріалу в однакових умовах лісівники зможуть оцінити під час осінньої інвентаризації. Цього року гайсинські лісівники теж запланували виростити 10 тис. шт. стандартного посадкового матеріалу дуба звичайного із закритою кореневою системою.

ДП «Дашівське ДЛМГ» (директор Кавуненко В.В., головний лісничий Криса В.Д.) минулого року виростили 15 тис. шт. садивного матеріалу із ЗКС дуже цінних та перспективних у вирощуванні лісових порід, використовуючи власне насіння. Це горіх чорний (його особливо активно дашівчани вводять у склад лісових культур у зв’язку з високою щільністю диких тварин у лісомисливському господарстві, які не їдять молоді рослини горіха), берека лікарська (цінна червонокнижна лісова порода), модрина європейська (посухостійка порода, яка на сьогодні стає альтернативою традиційній для Поділля ялині, що масово всихає під дією кліматичних змін та від нашестя шкідників) та ялиця. А в поточному році до цього переліку додали ще й дугласію, насіння якої уже закупили і планують виростити приблизно 3 тис. шт. сіянців із ЗКС.

ДП «Крижопільський лісгосп» (директор Цимбалюк В.В.) у базовому лісорозсаднику минулого року виростив 9 тис. шт. садивного матеріалу із ЗКС дуба звичайного, береки лікарської, модрини європейської. Цього року крижопільські лісівники планують виростити до 30 тисяч сіянців із ЗКС дуба звичайного. Для цього додатково закупили касети для висівання жолудя, приготували спеціальний субстрат.

ДП «Тульчинське ЛМГ» (директор Поліщук В.В., головний лісничий Кілимник Г.П.) має гарні показники з вирощування декоративних порід з ЗКС. А цього року тульчинські лісівники вперше вирощуватимуть дуб звичайний з ЗКС у кількості 15 тис. шт. Вирощуватимуть його в теплично-парникових господарствах усіх лісництв.

Загалом минулого року лісгоспи Вінницького ОУЛМГ виростили 10,6 млн. шт. садивного матеріалу. З закритою кореневою системою виростили більше 400 тисяч шт. садивного матеріалу, з них 82 тис. шт. – декоративних порід, майже 320 тис. шт. – лісоутворюючих порід.

Тож застосування якісного садивного матеріалу, сучасних підходів у лісокультурній справі, а головне – щире та відповідальне ставлення до роботи є запорукою успішного виконання головного завдання - відтворення лісів, збільшення відсотку лісистості та збереження лісів рідного краю.

Автор: Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
08.05.2019 21:09

https://vinwood.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/maibutnii-lis-u-gorshchikakh.html

Далі...

Крошечный жук нанес Швеции многомиллионные убытки

Крошечный жучок размером в четыре миллиметра нанес Швеции ущерба более чем на 625 миллионов долларов, уничтожив леса больше, чем рекордные пожары, вызванные глобальным потеплением. Об этом сообщает агентство Bloomberg.

Речь идет о короедах-типографах (еловый короед), которые считаются особо опасными вредителями леса. Проблема усугубляется тем, что вредители особенно активно размножаются в сухом и теплом климате, что на фоне все того же глобального потепления становится реальной угрозой для шведских лесов. Привычное для Швеции влажное и прохладное лето — естественная защита от паразитов, так как в этот период хвойные выделяют смолы, защищающие их от паразитов, однако в теплое и сухое лето они наиболее уязвимы к жучкам.

Согласно наиболее пессимистичному прогнозу Лесного агентства Швеции, вредитель может уничтожить до 12,5 миллиона кубометров леса в 2019 году, что обойдется примерно в 6 миллиардов крон или 625 миллионов долларов. Это равносильно 15 процентам ежегодно срубаемого массива, который идет на продажу. В прошлом году короед лишил Швецию 3-4 миллионов кубов. Проблема усугубляется еще и тем, что жучки предпочитают наиболее дорогую древесину — среднего или пожилого возраста (от 40 до 100 лет).

Для борьбы с паразитом Лесное агентство даже разработало антикризисный план, который, правда, сводится к быстрой вырубке зараженных деревьев. В то же время некоторые компании, входящие в местную ассоциацию, пытаются внедрить искусственный интеллект, алгоритмы мониторинга и спутниковые снимки. Однако эксперты сомневаются в высокой эффективности этих мер. Как заявил агентству Турбьерн Элофсон, региональный менеджер в Holmen Skog AB, эти меры позволят снизить риски всего лишь на 25-30 процентов, а все будет зависеть от погоды.

«В прошлом году большие потери леса были связаны с сухой и теплой погодой. Лес зависит от дождя, он нужен для роста и защиты», — отметил Элофсон. Экологи же настаивают, что сухое и теплое лето может стать новой нормой для Швеции, что может привести к кардинальным изменениям в местной экосистеме.

Фото: Lino Mirgeler / DPA / Globallookpress.com

https://searchnews.info/russia0905/725104-kroshechnyj-zhuk-nanes-shvecii-mnogomillionnye-ubytki.html

Далі...

Браконьєрам все з рук не зійшло

6 квітня у селі Богдан Рахівського району охоронець мисливських угідь почув у лісі постріли й відразу повідомив у поліцію. Два жителі села Богдан віком 40 і 62 роки застрелили козулю. Поліція схопила браконьєрів на гарячому.

6 квітня, в поліцію звернувся житель села Богдан Рахівського району, охоронець мисливських угідь товариства мисливців і рибалок. Чоловік почув у лісі постріли й відразу повідомив у поліцію про те, що невідомі особи займаються браконьєрством.

За «гарячими слідами», спільно з лісниками, працівники Рахівського відділення поліції виявили в лососмузі розчленовану тушу козулі та осіб, які вбили тварину.

Встановлено, що до даного кримінального правопорушення причетні два жителі села Богдан віком 40 і 62 роки.

Окрім розібраної туші вбитої козулі, на місці події вилучено дві незареєстровані мисливські рушниці (зброя була заряджена) та мисливський ніж.

За даним фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч.2 ст.248 Кримінального кодексу України (Незаконне полювання, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Санкція статті передбачає штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років. Слідство у справі триає, – інформує відділ комунікації поліції Закарпатської області.Відділ комунікації поліції Закарпатської області.

8 Квітня 2019 20:24

http://zk.ridna.ua/2019/04/08/brakon-ieram-vse-z-ruk-ne-ziyshlo/

Далі...

В Ужгороді вирубують ліс (ВІДЕО)

Про це повідомляють користувачі соцмереж.

Ужгород, ліс.

Вирішила пройтися лісом. Це правда, десятки зрубаних дерев, без жодної позначки. Суто бізнес, як я розумію. Не розумію куди дивиться влада, поліція, лісництво? Пропоную всім взяти камери і відзнімані матеріали відсилати в Київ. Може хоч так щось зміниться- написала у ФБ Алёна Алёна



8 Квітня 2019 20:21
http://zk.ridna.ua/2019/04/08/v-uzhhorodi-vyrubuiut-lis-video/

Далі...

Нова Каховка потерпає від пожеж

Беззахисними від вогню залишились не лише навколишні ліси, а й плавні.

— Пожежі трапляються щодня, — констатує начальник Новокаховського міського відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області Андрій Кривошеєв. — Якщо в січні і лютому на території міськради сталося 10 пожеж, то в березні — 20, а в квітні — 30.

За його словами, найбільш складна ситуація склалася в плавнях.

— У Корсунці і Дніпрянах плавні залишились без води оскільки Каховська ГЕС не пропускає великої її кількості з водосховища. Водночас місцеві жителі підпалюють очерет. Під час президентських виборів це призвело до великої пожежі. Вогонь перекинувся на острів і його ніяк не могли загасити. Згодом він перекинувся аж до кінця Кринків Олешківського району. Гасили пожежу ми цілий день, для чого залучали лісників, — прокоментував Андрій Кривошеєв. — Також через тривалу відсутність опадів пожеженебезпечна ситуація склалася в наших лісах. У них категорично заборонено розпалювати вогнища. На жаль, за це передбачений штраф лише у 80 гривень. Тож доводиться сподіватися на сумлінність самих людей. Адже якщо не буде у нас лісу, не буде й Нової Каховки, до якої повернуться піщані дощі, які добре пам’ятають старожили.

Олег БАТУРІН

07.05.2019

https://newday.kherson.ua/nova-kahovka-poterpaie-vid-pozhezh/

Далі...

Прикарпатські лісівники проводять доповнення лісових культур

В урочищі «Діброва» Богородчанського лісництва громадські активісти та учні Підгірської ЗОШ І-ІІІ ст. допомагали лісівникам у проведенні заходів з доповнення лісових культур.



Інженер з лісових культур ДП «Солотвинське лісове господарство» Оксана Боднар провела інструктаж з правильної посадки лісових культур та розповіла про особливості роботи.

«У процесі вирощування лісових культур часто виникає потреба в їх доповненні – висаджуванні молодих саджанців на місце рослин, що загинули. Доповнення лісових культур зумовлено переважно або посухою, або вимерзанням рослин, вимоканням, видуванням грунту тощо. Ми висаджуватимемо ялицю білу, яка характерна для лісів Карпат. Завдяки вираженому стрижневому кореню, ялиця, на відміну від смереки, витримує сильні вітри. Вона є однією з найбільш тіневитривалих порід. Молоді деревця приростають у висоту дуже поволі. Всього по кілька міліметрів на рік, – зазначила Оксана Бондар. – Але коли молодим рослинам покращити доступ до світла, то на освітлення вони зреагують швидким ростом.

До посадки активно долучилися лісничий Богородчанського лісництва Артур Зейналян, інженер з лісокористування Любомир Крук, учні Підгірської школи з керівником та громадські активісти.

Спільними зусиллями учасники на площі один гектар висадили ялицю білу. Бадьорого настрою додавала погодня днина.

Нагадаємо, що всього у 2019 році Солотвинський лісгосп планує створити насадження на площі 41 гектар, провести природнє поновлення на площі 104 гектари.

https://pravda.if.ua/prikarpatski-lisivniki-provodyat-d/

Далі...

Грибы как отдельное царство

До середины двадцатого века люди считали грибы растениями, и биологи даже относили их к одному и тому же царству. Но с развитием науки, во второй половине двадцатого века, учёные выяснили, что грибы – это отдельное от растений огромное сообщество живых организмов, являющихся достаточно интересными для изучения. После отделения грибов от растений появилась новая наука, изучающая данных организмов, – микология. Разделы из данной науки представлены в интернет-энциклопедии грибов на сайте https://gribnick.org.ua/. Там можно найти почти всё о съедобных и несъедобных видах грибов.

Если не вдаваться в подробности, то можно сказать, что различие между грибами и растениями, главным образом, проявляется в жизнедеятельности и размножении. Если же рассматривать растения и грибы более точно, то различия у них почти во всём – начиная от способа питания и заканчивая химическим составом клеток. Таким образом, царство грибов в чём-то схоже с растениями, в чём-то – с животными, а по отдельным критериям является уникальным живым сообществом.
Виды грибов

Как было уже сказано, грибы – это отдельное царство. А это значит, что оно включает в себя множество типов, классов, отрядов, семейств и видов. К началу XXI века учёными насчитывается по разным оценкам от 100 тысяч до полутора миллионов различных видов грибов. Классов, в которые объединяют все эти виды гораздо меньше – их не более пятидесяти на начало 2019 года.
Использование людьми

Люди издавна научились использовать грибы – самым распространённым их применением является приготовление для употребления в пищу. Грибники жарят, варят, замораживают, сушат, маринуют и делают многое другое с теми грибами, что найдут в лесу и сложат к себе в корзину.

Однако при сборе грибов нужно быть осторожным. Некоторые виды непригодны для употребления в пищу. Иные могут вызвать серьёзное отравление или вовсе привести к летальному исходу. Такие грибы встречаются повсеместно и именуются в народе обобщённо – поганки. Их стоит остерегаться и ни в коем случае не собирать. Некоторые из них (бледная поганка, например), способны передать в организм человека токсины через одно только прикосновение.

Но среди грибов не все являются опасными и непригодными для приготовления. Некоторые виды представляют из себя хорошие источники пропитания для человека. В умеренных широтах наиболее распространены такие съедобные грибы, как сыроежка, подберёзовик, красноголовик, боровик и прочие.

http://www.doomsday.in.ua/articles/griby-kak-otdelnoe-carstvo/

Далі...

Личинок жука-короеда предложат отведать на ферме под Коломной

Посетители расположенной в селе Парфентьево фермы в ближайшее время смогут попробовать зофобас – личинок жука-короеда. В хозяйстве уверяют, что они вкуснее привычных чипсов, а по содержанию белка превосходят мясо.

Отведать экзотическое блюдо можно будет уже этим летом. Цену пока не называют. По словам владельца фермы «Экодеревушка» Сергея Балаева, в Юго-Восточной Азии зофобас считается настоящим деликатесом и стоит больших денег. При этом разводить его довольно просто.

– Планируем выделить под эти цели комнату, оборудованную стеллажами, – рассказывает фермер. – Установим специальные веники без листьев, в которых жуки-короеды будут откладывать личинки.

Зофобас, пригодный к употреблению как в вареном, так и в жареном виде, может стать полезной заменой картофельным чипсам.

– Личинки содержат больше белка, чем обычное мясо, – говорит Сергей Балаев. – К тому же это абсолютно натуральный продукт. Кормить мы их будем только мукой и сыром.

Владелец хозяйства уверен: непривычный деликатес не отпугнет посетителей. Наоборот, многие из них уже интересуются, когда можно будет попробовать экзотику на вкус.

– Этим блюдом очень любит полакомиться мой компаньон, биолог по профессии Олег Хавронич, – добавляет Балаев. – По его инициативе мы и решили предложить зофобас нашим гостям.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

#егорьевск #павловскийпосад #воскресенск #луховицы #коломна #коломнафото #мояколомна #экодеревушка Хотите попробовать что-то новое, экзотическое ????? В Экодеревушке ????️ тестируют новую пищу. Пищу будущего ???? Ее уже давно с удовольствиям и в огромным количестве поглощают по всей средней азии, которая считается у них деликатесом ???? Это жареные личинки жука зофобаса.????. По вкусу напоминает креветки ???? ???? Отличная альтернатива картофельным чипсам, ???? Превосходно заходят к пенному ???? ???? Может быть у Вас друзья ???? есть какие-либо кулинарные мысли на сей счет ? ???? Самому классному ( коменту ), рецепту от нас приз, литр ???? превосходго первока, на берёзовых бруньках ????????????

Публикация от ЭКОДЕРЕВУШКА????️Сергей Балаев???? (@ecoderevushka) 5 Ма

2019 в 10:53 PDT
https://mosregtoday.ru/econbiz/lichinok-zhuka-koroeda-predlozhat-otvedat-na-ferme-pod-kolomnoy/

Далі...

Насекомые – в пятерке мировых проблем

За последнее десятилетие количество зараженных вредителями украинских лесов выросло больше чем в два раза. Как это остановить?

Изменения климата, которые особенно ярко проявились в последнее десятилетие, в частности в Украине, привели к резкому росту количества вредителей в лесу. По данным научных работников, в течение только последних пяти-семи лет по всей территории страны наблюдается массовое усыхание таких пород деревьев, как ель, ясень, дуб, граб, береза, а это те породы, которые, собственно, являются лесообразовательными.

Экологи и научные работники убеждены, что этот процесс становится глобальным и несет большие угрозы. Ведь леса мы теряем не только из-за вырубки, но и из-за природных факторов, вызванных изменениями климата.

— Подобная ситуация по всей Европе, — констатирует Екатерина ДАВИДЕНКО, кандидат сельскохозяйственных наук, старший научный сотрудник лаборатории защиты леса Украинского научно-исследовательского института лесного хозяйства и агролесомелиорации имени Георгия Высоцкого. — Так, по данным научных работников, за последние десять лет площади пожаров в лесах выросли на 200%, буреломов — на 150%, а вредителей, по всей Европе — более чем на 600%. Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН — ФАО — определила, что вредители входят в пятерку мировых проблем экосистем на уровне с изменениями климата и загрязнением.

В Украине повышение глобальной температуры более чем на один градус привело к резкому увеличению количества вредителей, в частности короеда — насекомого, которое уничтожает стволы деревьев, от чего они быстро усыхают. В 2009 году в Украине около 2% всех лесов было заражено вредителями, а в 2018 году — уже 5% от всех площадей.

— В начале 2019 года общая площадь усыхания лесов в Украине составляла свыше 413 тысяч гектаров (это при том, что общая площадь наших лесов составляет 9,6 миллиона гектаров. — Авт.). Больше всего усыхает сосна обычная — 222 тысячи гектаров, ель европейская — 27 тысяч гектаров, дуб обычный — 100 тысяч, другие насаждения — 64 тысячи, — отметил Игорь БУДЗИНСКИЙ, начальник отдела охраны и защиты лесов Гослесагентства.

Сегодня в Украине свыше 650 тысяч гектаров леса заражены вредителями, что требует немедленных действий. Больше всего таких на Житомирщине, Волыни, Винничине. По мнению экологов, показатель в 6% повреждений насаждений является критическим.

— Единственным эффективным мероприятием борьбы с короедами, по мнению украинских классиков лесоводства и зарубежных коллег из Европы и Беларуси, является своевременное проведение санитарных рубок с удалением свежезаселенных (вредителями. — Ред.) деревьев, вывоз поврежденной древесины из леса в сжатые сроки или ее корирование и утилизация порубочных остатков путем сжигания, измельчения и вывоза, — считает Игорь Будзинский.

Также научные работники отмечают, что стоит изменить систему высадки деревьев в лесах — перейти от монокультурной (когда лес состоит из одного вида деревьев) к смешанной. Это нужно, чтобы в лесу были разные породы деревьев разного возраста — тогда они будут более стойкими. Все это требует соответствующего государственного финансирования.+

Кроме того, сегодня научные работники уделяют немало внимания инородным (инвазийным) возбудителям болезней и насекомых, которые мигрируют в Украину из других континентов, в частности, из Европы и Азии (больше всего — из Китая). Это тоже вызов для науки и леса.

— В Украине понятие «инвазийный вид» не закреплено на законодательном уровне, нет политики обращения с ними, — акцентирует Екатерина Давиденко.— За рубежом имеются отдельные программы борьбы с такими видами. В Украине, начиная с сентября 2018 года, на базе Министерства экологии и природных ресурсов работает рабочая группа с привлечением ученых Национальной академии наук Украины, которая должна разработать первые перечни инвазийных видов и проекты законодательных актов для обращения с ними.

Екатерина Давиденко прибавила, что в поле международного законодательства необходимость употребления мероприятий по устранению угроз, скрытых в биологической инвазии, отмечена в Конвенции ООН о биомногообразии, Бернский конвенции о сохранении европейской дикой природы и природных местопроизрастаний, Конвенции о водно-болотных угодьях, Конвенции о международной торговле видами дикой фауны и флоры, что находятся под угрозой исчезновения.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Рубрика:  Общество
Газета: №79-80, (2019)

https://day.kyiv.ua/ru/article/obshchestvo/nasekomye-v-pyaterke-mirovyh-problem

Далі...

Швеция понесла убытки в размере 625 миллионов долларов из-за крошечного жука

Речь идет о короедах-типографах (еловый короед), которые считаются особо опасными вредителями леса.

Крошечный жучок размером в четыре миллиметра нанес Швеции ущерба более чем на 625 миллионов долларов, уничтожив леса больше, чем рекордные пожары, вызванные глобальным потеплением, передает Lenta.ru.

Речь идет о короедах-типографах (еловый короед), которые считаются особо опасными вредителями леса. Проблема усугубляется тем, что вредители особенно активно размножаются в сухом и теплом климате, что на фоне все того же глобального потепления становится реальной угрозой для шведских лесов. Привычное для Швеции влажное и прохладное лето — естественная защита от паразитов, так как в этот период хвойные выделяют смолы, защищающие их от паразитов, однако в теплое и сухое лето они наиболее уязвимы к жучкам.

Согласно наиболее пессимистичному прогнозу Лесного агентства Швеции, вредитель может уничтожить до 12,5 миллиона кубометров леса в 2019 году, что обойдется примерно в 6 миллиардов крон или 625 миллионов долларов. Это равносильно 15 процентам ежегодно срубаемого массива, который идет на продажу. В прошлом году короед лишил Швецию 3-4 миллионов кубов. Проблема усугубляется еще и тем, что жучки предпочитают наиболее дорогую древесину — среднего или пожилого возраста (от 40 до 100 лет).

Для борьбы с паразитом Лесное агентство даже разработало антикризисный план, который, правда, сводится к быстрой вырубке зараженных деревьев. В то же время некоторые компании, входящие в местную ассоциацию, пытаются внедрить искусственный интеллект, алгоритмы мониторинга и спутниковые снимки. Однако эксперты сомневаются в высокой эффективности этих мер. Как заявил агентству Турбьерн Элофсон, региональный менеджер в Holmen Skog AB, эти меры позволят снизить риски всего лишь на 25-30 процентов, а все будет зависеть от погоды.

- В прошлом году большие потери леса были связаны с сухой и теплой погодой. Лес зависит от дождя, он нужен для роста и защиты, — отметил Элофсон. Экологи же настаивают, что сухое и теплое лето может стать новой нормой для Швеции, что может привести к кардинальным изменениям в местной экосистеме.

Источник: lenta.ru

Фото - Lino Mirgeler / DPA / Globallookpress.com 

https://www.caravan.kz/news/shveciya-ponesla-ubytki-v-razmere-625-millionov-dollarov-izza-kroshechnogo-zhuka-538869/

Далі...