ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
31 травня 2019
Лісова охорона та надзвичайники провели навчання з гасіння пожежі на Херсонщині
За легендою горіло 50 гектарів лісу, а поривчастий вітер швидко розповсюджував вогонь. Гасили усіма способами і засобами, що є в наявності.
Лісничі та пожежні мали відпрацювати спільні дії, адже невеликі займання мають гасити силами лісгоспів, а рятувальники беруться до роботи, коли ресурсів лісничих не вистачає. Жодне дерево не постраждало.
Випуск ТСН.Ранок за 31 травня 2019 року
Рятувальники Херсонщині провели пожежні навчання
Гарячі тренування провели рятувальники на Херсонщині. За легендою навчань зайнялося аж 70 гектарів лісу і був ризик перекидання вогню на житлові будинки.
Цього разу вчилися гасити всіма наявними ресурсами.
31 травня 2019, 15:43
Дата ефіру/події: П’ятниця, 31 травня 15:43
Херсонські рятувальники отримали гуманітарну допомогу від місії пожежної допомоги Сполучених Штатів Америки
ГУ ДСНС у Херсонській області інформує про отримання допомоги з-за кордону, передає ПІК.
Одним із пріоритетних напрямків діяльності рятувальників Херсонської області є розвиток міжнародних стосунків, зокрема співпраця з закордонними установами у сфері міжнародної технічної допомоги. Як показала практика, перейняття досвіду міжнародних партнерів та отримання від них технічної допомоги сприяють підвищенню ефективності робіт з гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій. За підтримки ректора Таврійського Християнського Інституту Валентина Синього вдалося започаткувати взаємодію з місіями пожежної допомоги Сполучених Штатів Америки.
Американська місія пожежної допомоги АFM направила до Херсону морський контейнер з пожежним обладнанням та інструментом загальною вагою близько 7-ми тонн, який 28 травня отримали рятувальники Херсонщини. Все майно передано безкоштовно як гуманітарна допомога.
На серпень поточного року запланований черговий приїзд на Херсонщину 8-ми офіцерів пожежної служби США для проведення ряду тренінгів.
Херсонські пожежні сподіваються на продовження співпраці з міжнародними організаціями, у тому числі за сприяння Таврійського Християнського Інституту.
Цього разу вчилися гасити всіма наявними ресурсами.
31 травня 2019, 15:43
Дата ефіру/події: П’ятниця, 31 травня 15:43
Херсонські рятувальники отримали гуманітарну допомогу від місії пожежної допомоги Сполучених Штатів Америки
ГУ ДСНС у Херсонській області інформує про отримання допомоги з-за кордону, передає ПІК.
Одним із пріоритетних напрямків діяльності рятувальників Херсонської області є розвиток міжнародних стосунків, зокрема співпраця з закордонними установами у сфері міжнародної технічної допомоги. Як показала практика, перейняття досвіду міжнародних партнерів та отримання від них технічної допомоги сприяють підвищенню ефективності робіт з гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій. За підтримки ректора Таврійського Християнського Інституту Валентина Синього вдалося започаткувати взаємодію з місіями пожежної допомоги Сполучених Штатів Америки.
Американська місія пожежної допомоги АFM направила до Херсону морський контейнер з пожежним обладнанням та інструментом загальною вагою близько 7-ми тонн, який 28 травня отримали рятувальники Херсонщини. Все майно передано безкоштовно як гуманітарна допомога.
На серпень поточного року запланований черговий приїзд на Херсонщину 8-ми офіцерів пожежної служби США для проведення ряду тренінгів.
Херсонські пожежні сподіваються на продовження співпраці з міжнародними організаціями, у тому числі за сприяння Таврійського Християнського Інституту.
Экспорт отечественной мебели из древесины вырос на 50 процентов
Лесной фонд нашей страны насчитывает более 900 миллионов гектаров, большую часть из которых занимают сосновые леса.
За последние годы в Беларуси экспорт отечественной мебели из древесины вырос на 50%, пишет belnovosti.by.
Данное заявление сделал вице-премьер правительства Беларуси Владимир Дворник на совместном заседании обеих палат белорусского парламента.
Экспорт отечественной мебели в 2018 году вырос в два раза по сравнению с 2015 годом и составил почти 525 миллионов долларов, — пояснил вице-премьер.
За последние 2 года в нашей стране также увеличилось число предприятий, производящих мебель из древесины. На сегодняшний день их уже более 1200.
На экспорт отправляется 70% продукции всех предприятий.
Наша мебельная продукция поставляется более чем в 70 стран мира, включая страны дальнего зарубежья.
За последние годы в Беларуси экспорт отечественной мебели из древесины вырос на 50%, пишет belnovosti.by.
Данное заявление сделал вице-премьер правительства Беларуси Владимир Дворник на совместном заседании обеих палат белорусского парламента.
Экспорт отечественной мебели в 2018 году вырос в два раза по сравнению с 2015 годом и составил почти 525 миллионов долларов, — пояснил вице-премьер.
За последние 2 года в нашей стране также увеличилось число предприятий, производящих мебель из древесины. На сегодняшний день их уже более 1200.
На экспорт отправляется 70% продукции всех предприятий.
Наша мебельная продукция поставляется более чем в 70 стран мира, включая страны дальнего зарубежья.
В Гвардейском на Днепропетровщине тушили лес, машины и дом: что случилось?
Масштабный лесной пожар и авария с пострадавшими. По такому сценарию провели учения спасателей.
Привлекли более полусотни единиц спецтехники и 188 человек личного состава. Тренировочную спецоперацию в Гвардейском видел корреспондент 34 телеканала.
Спасатели, скорая и полиция спешат на место аварии. По легенде, из-за сильного задымления от лесного пожара микроавтобус столкнулся с легковушкой. Из авто вытекает топливо. Чтобы достать двух тяжелых пострадавших, приходится срезать крышу машины. В конце всех травмированных госпитализируют.
Между тем в военном лесхозе возле Гвардейского загорается деревянный дом. К тушению пожара привлекают гусеничную технику. На подмогу прибывают все больше пожарных. Однако огонь успевает охватить сухую траву. Из-за сильного ветра пожар быстро распространяется. Гореть начинает лес. Чтобы потушить деревья, в небо поднимают самолет.
Всего к учениям привлекают 55 единиц техники и более сотни спасателей. А еще газовщиков, работников лесного хозяйства, военных и спецслужбу защиты.
Артем Чергин работает чрезвычайником уже 14 лет. Сколько видел лесных пожаров, уже и не вспомнит.
Привлекли более полусотни единиц спецтехники и 188 человек личного состава. Тренировочную спецоперацию в Гвардейском видел корреспондент 34 телеканала.
Спасатели, скорая и полиция спешат на место аварии. По легенде, из-за сильного задымления от лесного пожара микроавтобус столкнулся с легковушкой. Из авто вытекает топливо. Чтобы достать двух тяжелых пострадавших, приходится срезать крышу машины. В конце всех травмированных госпитализируют.
Между тем в военном лесхозе возле Гвардейского загорается деревянный дом. К тушению пожара привлекают гусеничную технику. На подмогу прибывают все больше пожарных. Однако огонь успевает охватить сухую траву. Из-за сильного ветра пожар быстро распространяется. Гореть начинает лес. Чтобы потушить деревья, в небо поднимают самолет.
Всего к учениям привлекают 55 единиц техники и более сотни спасателей. А еще газовщиков, работников лесного хозяйства, военных и спецслужбу защиты.
Артем Чергин работает чрезвычайником уже 14 лет. Сколько видел лесных пожаров, уже и не вспомнит.
КС РФ обязал лесозаготовителей оплачивать ущерб животному миру
Конституционный суд РФ подтвердил правомочность взимания платы с лесозаготовительных компаний за ущерб, причиненный животному миру, даже в том случае, если деятельность компании правомерна. Соответствующее определение КС вынес по жалобе группы компаний "Илим", при этом оснований для рассмотрения самой жалобы суд не нашел.
КС РФ постановил разработать механизм компенсации убытков в энергетике
Как следует из материалов дела, Усть-Илимская межрайонная прокуратура Иркутской области предъявила АО "Группа "Илим" исковые требования, связанные с причинением ущерба объектам животного мира (охотничьим ресурсам) и среде их обитания в результате хозяйственной деятельности по заготовке древесины в 2013-2015 годах. Сумму ущерба рассчитали по соответствующей методике, она составила более 8,5 миллионов рублей. Доводы лесозаготовителей о том, что деятельность компании правомерна и ведется в соответствии с планом освоения лесов, а "законодатель не был лишен возможности предусмотреть плату за негативное воздействие на окружающую среду, в составе которого учитывался бы размер вреда, причиняемый объектам животного мира и среде их обитания, что позволило бы заявителю заблаговременно планировать финансовые издержки" суда общей юрисдикции отвергли как не применимые к возникшей ситуации. Точку поставил КС РФ.
КС защитил права малых коренных народов в вопросе охоты
По мнению заявителя, начисление платы за вред "постфактум", то есть в виде штрафных санкций, а не заранее рассчитанного экологического платежа (поскольку понятно, что среда обитания животных пострадает), нарушают сразу несколько положений Конституции РФ, в том числе право на "свободное использование своих способностей и имущества для предпринимательской и иной не запрещенной законом экономической деятельности" (статья 34). Однако судьи высшей юридической инстанции страны не нашли оснований для принятия данной жалобы к рассмотрению.
В первую очередь КС напомнил, что в постановлении 2015 года, вынесенного по делу компании "Заполярнефть" указал на необходимость соблюдения баланса частных и публичных интересов в экономической сфере и в сфере обеспечения экологической безопасности. И хотя в деле четырехлетней давности речь шла о нарушении законодательства (загрязнение лесного участка нефтью), но "данные правовые позиции имеют общий характер и подлежат применению и в данном случае. На это прямо указывает статья 77 ФЗ "Об охране окружающей среды", которая обязывает возместить вред окружающей среде, причиненный в том числе деятельностью изъятию компонентов природной среды, на проект которой имеется положительное заключение государственной экологической экспертизы.
Со ссылкой на нормы Лесного кодекса РФ, а также ряд подзаконных актов КС пришел также к выводу, что "проведение мероприятий по лесовосстановлению является не мерой возмещения экологического вреда в натуральной форме (статья 1082 ГК РФ), а непременным условием получения разрешения на осуществление деятельности по заготовке древесины". Тем более, что воспроизводство лесов "не способно в полной мере восстановить нарушенное хозяйственной деятельностью равновесие в экосистеме". Наконец, экологический платеж, о котором говорит заявитель, в его случае не может быть начислен, поскольку по закону он сопряжен не с изъятием компонентов природной среды, а с поступлением в окружающую среду вещества и (или) энергии, которые оказывают негативное воздействие.
Таким образом, все приведенные доводы подразумевают, что "заявитель, указывая на несовершенство существующего организационно-правового механизма, по существу, ставит вопрос о необходимости его замены, что не относится к полномочиям КС РФ. На этом основании в рассмотрении жалобы "Группе Илим" отказано.
- Данный вывод не препятствует законодателю в ходе дальнейшего совершенствования правового регулирования охраны окружающей среды как внести соответствующие изменения, направленные на согласование норм природоохранного и норм гражданского законодательства, так и предусмотреть иной порядок расчета и компенсации ущерба, наносимого объектам животного мира (охотничьим ресурсам) и среде их обитания в ходе правомерной деятельности по заготовке древесины, - указал КС.
КС РФ постановил разработать механизм компенсации убытков в энергетике
Как следует из материалов дела, Усть-Илимская межрайонная прокуратура Иркутской области предъявила АО "Группа "Илим" исковые требования, связанные с причинением ущерба объектам животного мира (охотничьим ресурсам) и среде их обитания в результате хозяйственной деятельности по заготовке древесины в 2013-2015 годах. Сумму ущерба рассчитали по соответствующей методике, она составила более 8,5 миллионов рублей. Доводы лесозаготовителей о том, что деятельность компании правомерна и ведется в соответствии с планом освоения лесов, а "законодатель не был лишен возможности предусмотреть плату за негативное воздействие на окружающую среду, в составе которого учитывался бы размер вреда, причиняемый объектам животного мира и среде их обитания, что позволило бы заявителю заблаговременно планировать финансовые издержки" суда общей юрисдикции отвергли как не применимые к возникшей ситуации. Точку поставил КС РФ.
КС защитил права малых коренных народов в вопросе охоты
По мнению заявителя, начисление платы за вред "постфактум", то есть в виде штрафных санкций, а не заранее рассчитанного экологического платежа (поскольку понятно, что среда обитания животных пострадает), нарушают сразу несколько положений Конституции РФ, в том числе право на "свободное использование своих способностей и имущества для предпринимательской и иной не запрещенной законом экономической деятельности" (статья 34). Однако судьи высшей юридической инстанции страны не нашли оснований для принятия данной жалобы к рассмотрению.
В первую очередь КС напомнил, что в постановлении 2015 года, вынесенного по делу компании "Заполярнефть" указал на необходимость соблюдения баланса частных и публичных интересов в экономической сфере и в сфере обеспечения экологической безопасности. И хотя в деле четырехлетней давности речь шла о нарушении законодательства (загрязнение лесного участка нефтью), но "данные правовые позиции имеют общий характер и подлежат применению и в данном случае. На это прямо указывает статья 77 ФЗ "Об охране окружающей среды", которая обязывает возместить вред окружающей среде, причиненный в том числе деятельностью изъятию компонентов природной среды, на проект которой имеется положительное заключение государственной экологической экспертизы.
Со ссылкой на нормы Лесного кодекса РФ, а также ряд подзаконных актов КС пришел также к выводу, что "проведение мероприятий по лесовосстановлению является не мерой возмещения экологического вреда в натуральной форме (статья 1082 ГК РФ), а непременным условием получения разрешения на осуществление деятельности по заготовке древесины". Тем более, что воспроизводство лесов "не способно в полной мере восстановить нарушенное хозяйственной деятельностью равновесие в экосистеме". Наконец, экологический платеж, о котором говорит заявитель, в его случае не может быть начислен, поскольку по закону он сопряжен не с изъятием компонентов природной среды, а с поступлением в окружающую среду вещества и (или) энергии, которые оказывают негативное воздействие.
Таким образом, все приведенные доводы подразумевают, что "заявитель, указывая на несовершенство существующего организационно-правового механизма, по существу, ставит вопрос о необходимости его замены, что не относится к полномочиям КС РФ. На этом основании в рассмотрении жалобы "Группе Илим" отказано.
- Данный вывод не препятствует законодателю в ходе дальнейшего совершенствования правового регулирования охраны окружающей среды как внести соответствующие изменения, направленные на согласование норм природоохранного и норм гражданского законодательства, так и предусмотреть иной порядок расчета и компенсации ущерба, наносимого объектам животного мира (охотничьим ресурсам) и среде их обитания в ходе правомерной деятельности по заготовке древесины, - указал КС.
Текст: Мария Голубкова (Санкт-Петербург)
Юные ученые представили научно-исследовательские работы
В рамках ежегодного конкурса-защиты.
Как передает сайт Лица, 40 юных ученых с Днепропетровщины стали победителями Всеукраинского конкурса-защиты научно-исследовательских работ. Пять из них стали претендентами на стипендию Президента Украины.
По количеству призовых мест область – в тройке лидеров страны.
Награды молодым триумфаторам и их научным руководителям вручили в Днепропетровской ОГА, сообщила пресс-служба облгосадминистрации.
Победителями областного этапа Всеукраинского конкурса-защиты научно-исследовательских работ Малой академии наук Украины стали 300 учеников с Днепропетровщины. Всего в нашей области На Днепропетровщине научно-исследовательской деятельностью занимаются почти 12 тыс старшеклассников.
В Киеве ребята представляли научные разработки в различных сферах.
Так, у 17-летнего Ильи Обернихина из Каменского – первое место за работу «Обоснование бабинной подъемной машины с равнопрочным резинотросовым канатом»
«Разработку можно использовать в глубоких шахтах и карьерах. Главная проблема сейчас – не столько добыть руду, сколько поднять ее на поверхность с больших глубин. Мой проект позволяет уменьшить энергоемкость механизма на 30% и капитальные расходы – на 140%», – пояснил Илья Обернихин.
Среди победителей – и 17-летняя Даша Тишовая из Желтых Вод. Ее работа – в секции климатология и метеорология. Темой увлекается уже три года.
«Я сделала анализ суховейных ветров по данным за 30 лет и кратковременный прогноз – на год. Работа может использоваться в сельском хозяйстве для организации поливов и высадки защитных полос леса», – пояснила Даша Тишовая.
Как передает сайт Лица, 40 юных ученых с Днепропетровщины стали победителями Всеукраинского конкурса-защиты научно-исследовательских работ. Пять из них стали претендентами на стипендию Президента Украины.
По количеству призовых мест область – в тройке лидеров страны.
Награды молодым триумфаторам и их научным руководителям вручили в Днепропетровской ОГА, сообщила пресс-служба облгосадминистрации.
Победителями областного этапа Всеукраинского конкурса-защиты научно-исследовательских работ Малой академии наук Украины стали 300 учеников с Днепропетровщины. Всего в нашей области На Днепропетровщине научно-исследовательской деятельностью занимаются почти 12 тыс старшеклассников.
В Киеве ребята представляли научные разработки в различных сферах.
Так, у 17-летнего Ильи Обернихина из Каменского – первое место за работу «Обоснование бабинной подъемной машины с равнопрочным резинотросовым канатом»
«Разработку можно использовать в глубоких шахтах и карьерах. Главная проблема сейчас – не столько добыть руду, сколько поднять ее на поверхность с больших глубин. Мой проект позволяет уменьшить энергоемкость механизма на 30% и капитальные расходы – на 140%», – пояснил Илья Обернихин.
Среди победителей – и 17-летняя Даша Тишовая из Желтых Вод. Ее работа – в секции климатология и метеорология. Темой увлекается уже три года.
«Я сделала анализ суховейных ветров по данным за 30 лет и кратковременный прогноз – на год. Работа может использоваться в сельском хозяйстве для организации поливов и высадки защитных полос леса», – пояснила Даша Тишовая.
Источник: http://litsa.com.ua
Сегодня, 17:10
В Україні збільшили штрафи за незаконну рубку лісів
З 19.05.2019 р. набрав чинність Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів» (№ 2708-VІІІ від 25.04.2019), яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.
Про це повідомляє Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Цим Законом внесено зміни до:
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому розміри штрафів збільшено у два рази:
Ст. 65. Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 020 грн) і на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2 550-5 100 грн).
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020-1 530 грн) і на посадових осіб – від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200-15 300 грн).
Ст. 65-1. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-680 грн) і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020-1 530 грн).
Ст. 66. Знищення або пошкодження підросту в лісах – тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-102 грн) і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119-170 грн).
- Кримінальному кодексі України:
Примітку до Ст. 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу. Викладено в такій редакції:
Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (від 19 210 грн. і більше), або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тобто, якщо громадянин вчинив незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, здійснив перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду (від 19 210 грн), то карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 25 500 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 – 34 000 грн) або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (від 57 630 грн і більше.).
Тобто, незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли тяжкі наслідки (від 57 630 грн) караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
До вище наведеної статті Кримінального кодексу України при розрахунку шкоди застосовується пункт 5 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу (сума соціальної пільги дорівнює 50 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи).
Leopolis.news
Сьогодні, 31-05-2019
Фото: t24.su
Лісівники показали, як допомагають волинським громадам. ФОТО
Волинські лісівники звітують перед жителями області про свої напрацювання на користь територіальних громад.
Цьогоріч таких зустрічей відбулося близько 130, – пише Конкурент.
«Завдяки обговоренню насущних проблем вдається почути людей і спільними зусиллями планувати подальшу співпрацю. Пряме спілкування краще допоможе пояснити людям, чим і чому займається лісгосп», – так мотивує рішення піти зі звітами у громади очільник волинських лісівників Олександр Кватирко.
Проблеми, з якими зіштовхуються громади, – схожі, та лісівники підходять до їх вирішення по-різному і в силу своїх можливостей. Однакового рецепту вирішення проблем громад теж немає. Допомагає і додає конструктиву те, що самі працівники лісгоспів є членами громад і знають їхні проблеми «зсередини». «Вималювався» такий собі перелік із типових питань, які лісівники вирішують для громад.
Автобусна зупинка від лісників ДП "Поліське ЛГ" (Маневицький р-н)
Основне і найвагоміше, на якому сконцентровані лісгоспи, – гарні показники фінансово-господарської діяльності, а значить – наповнення бюджету. Відомо, що багато волинських сіл тримаються на плаву тільки завдяки «лісовим» податкам.
Огорожа біля ФАПу, сільської ради та дитячого садочка с. Кукли
Для прикладу, у бюджет Заболоттівської ОТГ (Ратнівський р-н) за минулий рік було сплачено 1,3 млн грн, а за 4 місяці 2019-го від ДП «Ратнівське ЛМГ» на розвиток громади надійшло понад 400 тис. грн. Дубечнівська ОТГ, що в Старовижівському р-ні, у 2018 р. отримала понад 1 млн грн надходжень від місцевого лісгоспу. Сума податків за 4 місяці 2019-го у цій громаді становить 270 тисяч.
Позитивною є динаміка росту надходжень у Кримненській сільській раді Старовижівського р-ну, яка нині має не лише суттєві кошти податків, а й завдяки лісгоспу отримала можливість забезпечення комфортними робочими місцями своїх людей на новій лісопильній лінії. Для порівняння: за минулий рік ДП «Старовижівське ЛГ» сплатило у сільську раду 527 тис. грн, а лише за 4 місяці 2019-го – уже 229 тисяч.
Огорожа біля школи села Старий Чарторийськ
Ще більшими є суми податків, які сплачують у місцеві громади лісгоспи Маневиччини та Камінь-Каширщини. Там загальні річні суми внесків у бюджет однієї громади сягають у кілька мільйонів.
Загалом же, відомчі підприємства ВОУЛМГ у 2018-му році поповнили місцеві скарбниці на 112 мільйонів гривень. А за перший квартал 2019-го року в місцеві бюджети Волині лісівниками скеровано 41 мільйон гривень. Хороший фінансовий «тил», чи не так?
Дитячий майданчик біля церкви села Оконськ
Лісівники неодноразово відзначали пріоритетність фінансових, часових і людських передусім інвестицій у такий напрямок як освітньо-просвітницька робота. Зрозуміли, що розвиток культури господарювання повинен іти в ногу із розвитком громад. Тема співіснування людини і лісу надто широка, аби звужувати її до питань лісокористування. Тут і екологічна освіта, і економіка, і профорієнтація, і патріотичне виховання, і культура відпочинку. Разом із тим доводиться інформувати земляків про проблеми галузі та навіть вчити, як поводитися в лісах. Ніби проста істина, але, на жаль, це зрозуміло далеко не всім.
Дитячий майданчик в парку по вул. Ринкова смт Маневичі
Де особливо відчувалася рука лісівників? Крім «живих» грошей у вигляді податків, працівники управління допомагають місцевим жителям з ремонтом важливих для сіл об`єктів – шкіл, садочків, будинків культури, пожежних ДЕПО, ФАПів, церков і т.ін.
В особі лісівників кожна громада має надійне плече у важку хвилину. Волинь – це той регіон, у якому цей факт не потрібно доводити.
Дитячий майданчик біля УПЦ смт. Маневичі
Особливо відчутно це було навесні, коли розпочалися масові підпали сухої трави. Пожежні машини та працівники державної лісової охорони, незважаючи, на чиїй території сталося лихо, нерідко власними силами ліквідовували загоряння. Горіли самосіви на території громад у Ківерцівському, Маневицькому, Ратнівському, Любешівському, Любомльському, Володимир-Волинському районах.
Уже сьома зупинка, виготовлена у власному столярному цеху ДП «Любомльський лісгосп»
Взимку, коли вирувала сніжна стихія, у багатьох громадах дороги розчищалися лише завдяки зусиллям лісівників.
Для розчистки доріг у селах Ківерцівського р-ну було неодноразово задіяно техніку ДП «Цуманське ЛГ» та Ківерцівського лісгоспу. Подібні ситуації ставали звичними у Шацькому, Камінь-Каширському, Маневицькому та Старовижівському районах.
Озеленення дитячого садка у смт Ратне
Дуже добре прижилася на Волині ініціатива очільника управління ВОУЛМГ Олександра Кватирка щодо створення парків та скверів у різних куточках області. І якщо рекреаційні пункти місцеві жителі сприймають як належне, то такий конкурс надихнув краян на спільну роботу. Люди отримали стимул попрацювати над облагородженням своїх населених пунктів. Волиняни охоче пропонували проекти, кількість яких досягнула позначки в понад 60. Приємно, що конкурс відбувався не заради годиться – кращі автори проектів отримали кошти на реалізації своїх мрій.
Озеленення території Ратнівської центральної районної лікарні
Найкращим у 2018 році журі визнало проект дендропарку на вул. Комарова у смт Маневичі. Ідея вже втілюється у життя. Крім того, переможці отримали премію у розмірі 25 000 грн. «Алея слави ім. Сергія Приймачука», що в с. Полиці Камінь-Каширського р-ну, вже давно тішить око місцевих жителів. Працюють над втіленням проекту і лісівники Ратнівщини, адже Заболоттівська ОТГ отримала бронзу конкурсу.
Ківерцівські лісівники разом із медиками створили зелену зону біля Боголюбської лікарні
У міру сил лісівники допоможуть також реалізувати проекти громад, проекти яких журі відзначило як кращі.
З радістю волиняни зустріли ідею лісівників щодо встановлення автобусних екозупинок. Кожна громада хоче отримати такий подарунок і багато хто вже їх має. Ховаючись чи від проливного дощу, чи від палючого літнього сонця під дах «почекальні», люди дякують своїм благодійникам. А ті, хто змайстрував та подарував ці шедеври, плавно переміщаються у села і демонструють, що можуть успішно господарювати не лише в лісах. Взамін від громад та їхніх керівників потрібне тільки вміння цінувати чужу працю та готовність у разі потреби також «відповісти взаємністю». На жаль, лісівникам ще приходиться доводити окремим громадам про те, що робимо спільну справу і що культивувати зневагу до праці лісівників – це дискредитувати і своїх членів громади.
Озеленення перинатального центру у Луцьку
Загалом лісівники говорили на зустрічах зі своїми земляками про схожі речі. Найчастіші теми можна перелічити. Це і масові всихання соснових насаджень та охорона від незаконних рубок, будівництво лісових доріг та боротьба зі засміченням, рубки та відновлення лісових насаджень, допомога громадянам вразливих категорій. Керівники державних лісогосподарських підприємств разом зі своїм керівником Олександром Кватирком на виробничих нарадах регулярно «звіряють» здобутки і проблемні питання лісгоспів у кожному із районів Волині. Серед інших є одна тенденція – зріла громада перестає бачити повинність із боку лісівників щодо розвитку інфраструктури. Громади, які гарно господарюють і розвиваються, бачать внесок і, найголовніше, активну позицію лісівників.
Прозвітувавши за минулий рік, лісівники отримали від людей чіткий план дій на рік 2019-й. Багато з цього вже реалізовано або ж в процесі. Часу на «розкачку» у лісівників немає. Попереду – нове «коло» звітів перед громадами. Доведеться тримати відповідь за зроблене.
Цьогоріч таких зустрічей відбулося близько 130, – пише Конкурент.
«Завдяки обговоренню насущних проблем вдається почути людей і спільними зусиллями планувати подальшу співпрацю. Пряме спілкування краще допоможе пояснити людям, чим і чому займається лісгосп», – так мотивує рішення піти зі звітами у громади очільник волинських лісівників Олександр Кватирко.
Проблеми, з якими зіштовхуються громади, – схожі, та лісівники підходять до їх вирішення по-різному і в силу своїх можливостей. Однакового рецепту вирішення проблем громад теж немає. Допомагає і додає конструктиву те, що самі працівники лісгоспів є членами громад і знають їхні проблеми «зсередини». «Вималювався» такий собі перелік із типових питань, які лісівники вирішують для громад.
Автобусна зупинка від лісників ДП "Поліське ЛГ" (Маневицький р-н)
Основне і найвагоміше, на якому сконцентровані лісгоспи, – гарні показники фінансово-господарської діяльності, а значить – наповнення бюджету. Відомо, що багато волинських сіл тримаються на плаву тільки завдяки «лісовим» податкам.
Огорожа біля ФАПу, сільської ради та дитячого садочка с. Кукли
Для прикладу, у бюджет Заболоттівської ОТГ (Ратнівський р-н) за минулий рік було сплачено 1,3 млн грн, а за 4 місяці 2019-го від ДП «Ратнівське ЛМГ» на розвиток громади надійшло понад 400 тис. грн. Дубечнівська ОТГ, що в Старовижівському р-ні, у 2018 р. отримала понад 1 млн грн надходжень від місцевого лісгоспу. Сума податків за 4 місяці 2019-го у цій громаді становить 270 тисяч.
Позитивною є динаміка росту надходжень у Кримненській сільській раді Старовижівського р-ну, яка нині має не лише суттєві кошти податків, а й завдяки лісгоспу отримала можливість забезпечення комфортними робочими місцями своїх людей на новій лісопильній лінії. Для порівняння: за минулий рік ДП «Старовижівське ЛГ» сплатило у сільську раду 527 тис. грн, а лише за 4 місяці 2019-го – уже 229 тисяч.
Огорожа біля школи села Старий Чарторийськ
Ще більшими є суми податків, які сплачують у місцеві громади лісгоспи Маневиччини та Камінь-Каширщини. Там загальні річні суми внесків у бюджет однієї громади сягають у кілька мільйонів.
Загалом же, відомчі підприємства ВОУЛМГ у 2018-му році поповнили місцеві скарбниці на 112 мільйонів гривень. А за перший квартал 2019-го року в місцеві бюджети Волині лісівниками скеровано 41 мільйон гривень. Хороший фінансовий «тил», чи не так?
Дитячий майданчик біля церкви села Оконськ
Лісівники неодноразово відзначали пріоритетність фінансових, часових і людських передусім інвестицій у такий напрямок як освітньо-просвітницька робота. Зрозуміли, що розвиток культури господарювання повинен іти в ногу із розвитком громад. Тема співіснування людини і лісу надто широка, аби звужувати її до питань лісокористування. Тут і екологічна освіта, і економіка, і профорієнтація, і патріотичне виховання, і культура відпочинку. Разом із тим доводиться інформувати земляків про проблеми галузі та навіть вчити, як поводитися в лісах. Ніби проста істина, але, на жаль, це зрозуміло далеко не всім.
Дитячий майданчик в парку по вул. Ринкова смт Маневичі
Де особливо відчувалася рука лісівників? Крім «живих» грошей у вигляді податків, працівники управління допомагають місцевим жителям з ремонтом важливих для сіл об`єктів – шкіл, садочків, будинків культури, пожежних ДЕПО, ФАПів, церков і т.ін.
В особі лісівників кожна громада має надійне плече у важку хвилину. Волинь – це той регіон, у якому цей факт не потрібно доводити.
Дитячий майданчик біля УПЦ смт. Маневичі
Особливо відчутно це було навесні, коли розпочалися масові підпали сухої трави. Пожежні машини та працівники державної лісової охорони, незважаючи, на чиїй території сталося лихо, нерідко власними силами ліквідовували загоряння. Горіли самосіви на території громад у Ківерцівському, Маневицькому, Ратнівському, Любешівському, Любомльському, Володимир-Волинському районах.
Уже сьома зупинка, виготовлена у власному столярному цеху ДП «Любомльський лісгосп»
Взимку, коли вирувала сніжна стихія, у багатьох громадах дороги розчищалися лише завдяки зусиллям лісівників.
Для розчистки доріг у селах Ківерцівського р-ну було неодноразово задіяно техніку ДП «Цуманське ЛГ» та Ківерцівського лісгоспу. Подібні ситуації ставали звичними у Шацькому, Камінь-Каширському, Маневицькому та Старовижівському районах.
Озеленення дитячого садка у смт Ратне
Дуже добре прижилася на Волині ініціатива очільника управління ВОУЛМГ Олександра Кватирка щодо створення парків та скверів у різних куточках області. І якщо рекреаційні пункти місцеві жителі сприймають як належне, то такий конкурс надихнув краян на спільну роботу. Люди отримали стимул попрацювати над облагородженням своїх населених пунктів. Волиняни охоче пропонували проекти, кількість яких досягнула позначки в понад 60. Приємно, що конкурс відбувався не заради годиться – кращі автори проектів отримали кошти на реалізації своїх мрій.
Озеленення території Ратнівської центральної районної лікарні
Найкращим у 2018 році журі визнало проект дендропарку на вул. Комарова у смт Маневичі. Ідея вже втілюється у життя. Крім того, переможці отримали премію у розмірі 25 000 грн. «Алея слави ім. Сергія Приймачука», що в с. Полиці Камінь-Каширського р-ну, вже давно тішить око місцевих жителів. Працюють над втіленням проекту і лісівники Ратнівщини, адже Заболоттівська ОТГ отримала бронзу конкурсу.
Ківерцівські лісівники разом із медиками створили зелену зону біля Боголюбської лікарні
У міру сил лісівники допоможуть також реалізувати проекти громад, проекти яких журі відзначило як кращі.
З радістю волиняни зустріли ідею лісівників щодо встановлення автобусних екозупинок. Кожна громада хоче отримати такий подарунок і багато хто вже їх має. Ховаючись чи від проливного дощу, чи від палючого літнього сонця під дах «почекальні», люди дякують своїм благодійникам. А ті, хто змайстрував та подарував ці шедеври, плавно переміщаються у села і демонструють, що можуть успішно господарювати не лише в лісах. Взамін від громад та їхніх керівників потрібне тільки вміння цінувати чужу працю та готовність у разі потреби також «відповісти взаємністю». На жаль, лісівникам ще приходиться доводити окремим громадам про те, що робимо спільну справу і що культивувати зневагу до праці лісівників – це дискредитувати і своїх членів громади.
Озеленення перинатального центру у Луцьку
Загалом лісівники говорили на зустрічах зі своїми земляками про схожі речі. Найчастіші теми можна перелічити. Це і масові всихання соснових насаджень та охорона від незаконних рубок, будівництво лісових доріг та боротьба зі засміченням, рубки та відновлення лісових насаджень, допомога громадянам вразливих категорій. Керівники державних лісогосподарських підприємств разом зі своїм керівником Олександром Кватирком на виробничих нарадах регулярно «звіряють» здобутки і проблемні питання лісгоспів у кожному із районів Волині. Серед інших є одна тенденція – зріла громада перестає бачити повинність із боку лісівників щодо розвитку інфраструктури. Громади, які гарно господарюють і розвиваються, бачать внесок і, найголовніше, активну позицію лісівників.
Прозвітувавши за минулий рік, лісівники отримали від людей чіткий план дій на рік 2019-й. Багато з цього вже реалізовано або ж в процесі. Часу на «розкачку» у лісівників немає. Попереду – нове «коло» звітів перед громадами. Доведеться тримати відповідь за зроблене.
Сьогодні, 16:52
Депутати Закарпатської облради просять Кабінет Міністрів України невідкладно виділити із держбюджету відповідні кошти для подолання наслідків нещодавньої повені у краї
Та забезпечити відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області.
На другому пленарному засіданні 15-ї сесії облради депутати ухвалили рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації та фінансування заходів протипаводкового захисту», яке направили до Кабінету Міністрів України.
У документі зазначається: «Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, що неоднарозово ставало причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.
Крім природних факторів, суттєвий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням площі лісів на великих ділянках та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводконебезпечних територіях.
Стихійне лихо, від якого потерпає Закарпаття впродовж останніх днів, знову підтвердило, що інфраструктура та стан гідротехнічних протипаводкових споруд Закарпатської області не забезпечує захист населення, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, пов’язаної з природними умовами та техногенними факторами формування і проходження паводків у басейні р. Тиси.
Внаслідок сильних грозових дощів, що пройшли в Закарпатській області 20-23 травня 2019 року, відбулися затоплення сільгоспугідь, дворогосподарств, житлових будинків, переливи автомобільних доріг обласного та державного значення, пошкодження берегоукріплень, дорожнього покриття, підпірних стінок, мостових переходів, об’єктів бюджетної сфери тощо.
За оперативною інформацією на 23.05.2019 удару стихії зазнали понад 50 населених пунктів у 9-ти районах області. Згідно з обстеженнями, проведеними місцевими та відомчими комісіями на місцях, паводковими водами затоплено (пошкоджено): сільськогосподарських угідь − 1996 га; дворогосподарств – 806; житлових будинків – 82; берегоукріплень − 1812 м. п.; мостових переходів – 21 (10 пішохідних); дорожнього покриття – 5195 м. п.; підпірних стінок – 290 м. п.; 2 господарські споруди; 5 загальноосвітніх шкіл, 3 дитячі навчальні заклади.
На жаль, загинула одна людина (2008 р. н.).
Для прийняття необхідних рішень і вжиття оперативних заходів із локалізації та ліквідації наслідків стихії в області проведено термінові засідання оперативного штабу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також відбулися відповідні засідання місцевих комісій. Наразі на місцях розпочато роботу з підрахунку збитків, завданих стихією населенню, об’єктам соціально-культурної сфери, інфраструктури, водогосподарському комплексу та ін.
Проте, зважаючи на обмеженість фінансового ресурсу місцевих бюджетів, обласна рада усвідомлює, що без підтримки з боку держави неможливо виконати невідкладні (першочергові) роботи із ліквідації наслідків стихійного лиха.
Ситуація ускладнена ще й тим, що через постійний брак коштів упродовж останніх років в області не сповна ліквідовано наслідки попередніх паводків, не проводяться належні протипаводкові роботи, а це призводить до поглиблення руйнівних процесів.
Загалом проблема вимагає комплексного вирішення, зокрема значно більших обсягів фінансування, ніж суми коштів, якими розпоряджаються місцеві бюджети.
Законом України від 24.05.2012 затверджена «Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», яка містить напрямок «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області». Однак, вже сьомий рік поспіль виконання зазначеного Закону України не забезпечується, і, відповідно, кошти з державного бюджету на виконання протипаводкових робіт у повному обсязі не виділяються.
Висловлюючи глибоке занепокоєння ситуацією, що виникла у зв’язкуіз відсутністю необхідного фінансування для забезпечення ліквідації наслідків травневого паводку, ми, депутати Закарпатської обласної ради, просимо Кабінет Міністрів України невідкладно вирішити питання щодо виділення із державного бюджету відповідних коштів для подолання наслідків стихії та забезпечити відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області», – наголошується в документі.
Прес-служба облради
На другому пленарному засіданні 15-ї сесії облради депутати ухвалили рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації та фінансування заходів протипаводкового захисту», яке направили до Кабінету Міністрів України.
У документі зазначається: «Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, що неоднарозово ставало причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.
Крім природних факторів, суттєвий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням площі лісів на великих ділянках та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводконебезпечних територіях.
Стихійне лихо, від якого потерпає Закарпаття впродовж останніх днів, знову підтвердило, що інфраструктура та стан гідротехнічних протипаводкових споруд Закарпатської області не забезпечує захист населення, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, пов’язаної з природними умовами та техногенними факторами формування і проходження паводків у басейні р. Тиси.
Внаслідок сильних грозових дощів, що пройшли в Закарпатській області 20-23 травня 2019 року, відбулися затоплення сільгоспугідь, дворогосподарств, житлових будинків, переливи автомобільних доріг обласного та державного значення, пошкодження берегоукріплень, дорожнього покриття, підпірних стінок, мостових переходів, об’єктів бюджетної сфери тощо.
За оперативною інформацією на 23.05.2019 удару стихії зазнали понад 50 населених пунктів у 9-ти районах області. Згідно з обстеженнями, проведеними місцевими та відомчими комісіями на місцях, паводковими водами затоплено (пошкоджено): сільськогосподарських угідь − 1996 га; дворогосподарств – 806; житлових будинків – 82; берегоукріплень − 1812 м. п.; мостових переходів – 21 (10 пішохідних); дорожнього покриття – 5195 м. п.; підпірних стінок – 290 м. п.; 2 господарські споруди; 5 загальноосвітніх шкіл, 3 дитячі навчальні заклади.
На жаль, загинула одна людина (2008 р. н.).
Для прийняття необхідних рішень і вжиття оперативних заходів із локалізації та ліквідації наслідків стихії в області проведено термінові засідання оперативного штабу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також відбулися відповідні засідання місцевих комісій. Наразі на місцях розпочато роботу з підрахунку збитків, завданих стихією населенню, об’єктам соціально-культурної сфери, інфраструктури, водогосподарському комплексу та ін.
Проте, зважаючи на обмеженість фінансового ресурсу місцевих бюджетів, обласна рада усвідомлює, що без підтримки з боку держави неможливо виконати невідкладні (першочергові) роботи із ліквідації наслідків стихійного лиха.
Ситуація ускладнена ще й тим, що через постійний брак коштів упродовж останніх років в області не сповна ліквідовано наслідки попередніх паводків, не проводяться належні протипаводкові роботи, а це призводить до поглиблення руйнівних процесів.
Загалом проблема вимагає комплексного вирішення, зокрема значно більших обсягів фінансування, ніж суми коштів, якими розпоряджаються місцеві бюджети.
Законом України від 24.05.2012 затверджена «Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», яка містить напрямок «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області». Однак, вже сьомий рік поспіль виконання зазначеного Закону України не забезпечується, і, відповідно, кошти з державного бюджету на виконання протипаводкових робіт у повному обсязі не виділяються.
Висловлюючи глибоке занепокоєння ситуацією, що виникла у зв’язкуіз відсутністю необхідного фінансування для забезпечення ліквідації наслідків травневого паводку, ми, депутати Закарпатської обласної ради, просимо Кабінет Міністрів України невідкладно вирішити питання щодо виділення із державного бюджету відповідних коштів для подолання наслідків стихії та забезпечити відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області», – наголошується в документі.
Прес-служба облради
п`ятниця, 31 травня 2019, 14:30
