Стаття 1 Лісового кодексу України: «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах».
Через хижацьке вирубування ділової деревини підприємствами сфери управління Держлісагентства лісові екосистеми країни зазнали критичних втрат фітомаси, що зменшило їх стійкість, здатність до самовідтворення, корисні для людей екологічні властивості. На сьогодні залишається єдиний, останній спосіб порятунку лісових екосистем – залишити їх у спокої з надією на самовідтворення.
Пропонуємо запровадити безстроковий мораторій на всі види рубок, включаючи санітарні рубки, та ліквідація Держлісагентства, під егідою якого знищено левову частку лісових ресурсів. Оскільки лісових ресурсів майже не залишилось, відпала й потреба в утриманні і фінансуванні органу виконавчої влади, якими він колись від імені українського народу управляв.
«Немає ресурсу – немає причини утримувати управлінця. Держлісагентство саме зрубало гілку, на якій сиділи.
Ніяких катастроф не буде. Ліс росте й без лісника. Охорону лісів від пожеж можуть здійснювати на договірних засадах сторонні організації, це не проблема.
Колишні колгоспні ліси передати громадам, вони колись самі їх садили, нехай тепер отримають своє майно у володіння», зазначає віце-президент Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) Валентин Щербина.
Суспільство втомилось від цього, необхідно взяти паузу для пошуку нових, дієвих способів лісокористування – можливо приватну власність на частину лісів, можливо щось інше. Частина деревостану перестигне, щось жуки з’їдять, щось селяни розтягнуть на дрова. Але ж не ВСЕ! І не скрізь.
І таблички ці цинічні познімати «Ліс – наше добро».
Не ваше, горе-лісники, а НАШЕ!
Народне.
Спільне.
Давайте разом правильно поставимо наголос у реченні!
19.08.2019
