ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 вересня 2019

112 Украина: Ученые опровергают информацию о катастрофических последствиях лесных пожаров


Внимание всего мира приковано к масштабных лесных пожаров, которые более месяца бушуют в бассейне Амазонки. В этом году количество очагов - рекордное. В соцсетях и СМИ распространяется информация, что пламя угрожает запасам кислорода на планете. Однако ученые опровергают эту информацию





112 Украина
Опубліковано 31 серп. 2019 р.

На Херсонщине дважды за прошлые сутки горел лес



На территории Херсонщины за прошлые сутки пожарными были зафиксированы два случая пожара лесов.

Первый случай произошел в Новокаховском лесничестве, где в 08:43 загорелась лесная подстилка из хвои площадь поражения составила 12 квадратных метров.

Второй случай произошел в 31-ом квартале Херсонского лесничества, вызвали пожарных 20-ой части Суворовского района ГСЧС, там площадь поражения составила 0.35 га

Будьте осторожные в обращении огнем на открытых участках во время отдыха.

ХЕРСОН И ОБЛАСТЬ 31 августа 2019, 22:50

Україна в диму. Через звичайні багаття по всій країні згорають гектари лісу та займаються торфовища


ТСН піднялась у повітря, щоби показати масштаби задимлення.

Українці за давньою традицією продовжують після роботи на городах спалювати сухе бадилля, а також підпалюють стерню чи сміття. Пожежники усе це гасять і дружно повторюють - відкритий вогонь може призвести до великої біди. Кореспондент ТСНпіднявся у повітря, щоб подивитися згори, як горить в Україні.

Житомирська траса. Горить ліворуч, димить праворуч. Люди палять суху траву та сміття. Масштаб задимлення краще видно згори. Тому знімальна група ТСН готує до польоту двомісний літак.

За кілька хвилин перед нами Житомир, стовп диму видніється на східному передмісті. Хтось підпалив суху траву, вогонь дістався до смітника. На півдні одразу дві пожежі - люди палять бадилля на городі і щось догорає у ярку. На одну з таких пожеж виїжджаємо вже автомобілем. Горить майже гектар. За 5 хвилин з міста приїжджають пожежники. Добре, що вчасно помітили, зауважують пожежники.

"Могло піти далі в поле, і це могло б ускладнити гасіння пожежі. З одного боку там суха стерня, сіно, яке люди зібрали і з іншого боку - поле соняшників", - каже рятувальник.

Останніми тижнями тільки й виїжджають, що на гасіння трави, кажуть вогнеборці.

На Київщині тільки за минулу добу гасили 50 подібних пожеж. Найбільша проблема - від такого вогню займаються торфовища, які гасити дуже важко, кажуть пожежники.

Відео Україна в диму: попри небезпеку і застереження, українці продовжують палити суху траву



Українці за старою традицією продовжують після роботи на городах спалювати сухе бадилля, а також підпалюють стерню чи сміття. Пожежники усе це гасять і дружно повторюють - відкритий вогонь може призвести до великої біди. Екологи з ними заодно: кажуть, так робити не можна.


"Тільки сьогодні в 5-ти районах області проводиться гасіння торфовищ - Іванківський, Броварський, Вишгородський район, Ірпінська зона", - повідомила речниця управління ДСНС Київщини Вікторія Рубан.

Рятувальники просто благають не підпалювати нічого, особливо у вітряну погоду. Вогонь миттєво з маленького багаття перетворюється на пожежу, а потім ще й мандрує полями. Але багато селян так не вважають, бо їхні батьки палили, і діди палили, і сьогодні Україна у густому диму. Він зникне, коли підуть рясні осінні дощі.

Кореспонденти ТСН Олександр Загородний та Оксана Муляр

29 000 000 рублей получит область на тушение пожаров

На эти деньги будут куплены транспорт и техника


Оренбуржье получило дополнительное финансирование в рамках национального проекта «Экология» на закупку техники и оборудования для тушения лесных пожаров. Министерству лесного и охотничьего хозяйства Оренбургской области выделено дополнительное финансирование из федерального бюджета в размере 29,3 млн рублейна оснащение специализированного учреждения лесопожарной техникой и оборудованием. Министерством планируется закупка пожарных автоцистерн, зажигательных аппаратов и лесопожарных ранцевых установок, бензопил, пожарных стволов для укомплектования лесопожарных формирований «Центр пожаротушения и охраны лесов Оренбургской области».

– В 2019 году с учетом дополнительного финансирования регионального проекта «Сохранение лесов» на оснащение подведомственного учреждения лесопожарной техникой и оборудованием будет затрачено 66,7 млн рублей. Такое масштабное обновление парка позволит более оперативно реагировать на своевременное обнаружение и тушение лесных пожаров, – отметил и.о. министра лесного и охотничьего хозяйства Оренбургской области Владимир Морозов.

«Ми зробили це разом». Чому злиття Мінекології та Міненергетики нікого не хвилює

 У пересічного громадянина України присутнє враження, що природоохоронець України – це або манірний веган з буряковим смузі, екоторбою та фоточками в інстаграмі, або навіжена тітонька з 40 котиками у квартирі, або якийсь грантоїд, який займається незрозумілою фігнею, а скоріше за все, нічим корисним.

Також є така точка зору, що Міністерство екології та природних ресурсів – це корупційна та ледача організація, яка займається бозна чим, і у кращому випадку просто краде людські гроші, а у гіршому – встромляє палки у колеса чесному бізнесу регуляцією, ліцензуванням, вимогами платити за забруднення і тому подібне. А за ліси, річки, атмосферне повітря не бореться, звалища не регламентує, бурштинокопачів не ганяє, природу не рятує, і навіть котиків з дерев знімає волонтерська Київська група порятунку тварин, а не чиновники-дармоїди з міністерства.

На жаль, не можна сказати, що природоохоронна спільнота, Міністерство та інші державні інституції, які опікуються охороною довкілля, багато зробили для комунікації та пояснення, що в Україні робиться з охороною природи, які функції міністерства, держекоінспекції, Державної агенції лісових ресурсів, які групи та природоохоронні спільноти в Україні працюють, яким лобіюванням вони займаються, які проблеми накопичилися роками, а які – нарешті почали вирішуватися.

Так, справа дуже непроста. Розібратися в цьому «з вулиці» - практично нереально. І на це є причини.

Законодавча.


В Україні існує безліч різної нормативки, яка регулює охорону природи і довкілля, поводження з ресурсами і дотичні питання. Це рамкові закони, такі, як «Про охорону навколишнього природнього середовища», «Про тваринний світ», більш конкретні «Про мисливство та мисливське господарство», «Про природно-заповідний фонд», «Про охорону надр», «Про Червону Книгу України» тощо, Кодекси – Водний, Лісовий, купа постанов КМУ та Стратегій, і так далі. Окрім того, є купа міжнародних природоохоронних конвенцій, які України підписала, і положення яких зобов’язана імплементувати.

Щось з цієї нормативки добре, щось абсолютно застаріле, щось просто не працює у нинішніх умовах, а щось є дуже корисною та поки що беззаперечною перемогою, такою, як прийнятий нещодавно Закон «Про оцінку впливу на довкілля». На цю нормативку впливають різні стейкхолдери різного рівня та ресурсу.

По-перше, Україна згідно Асоціації з ЄС має імплементувати близько 20 різних Директив, пов’язаних з охороною природи, у національне законодавство, та змусити це запрацювати. На це виділялися та виділяються кошти міжнародних донорів, ми маємо це робити, подобається нам чи ні. Робота в Міністерстві тут йде по-різному, щось краще, щось гірше, але так-сяк йде. Злиття з Міненергоресурсів відкине нас у цьому процесі дуже далеко назад, і донорам це не сподобається.

По-друге, є нормативка, яка «пробивається» знизу, руками різних, часто дуже контроверсійних, природоохороних груп та НГО. Серед таких документів можна загадати Закон «Про жорстоке поводження с тваринами», багато різної нормативки нижчого рівня, пов’язаного з об’єктами природно-заповідного фонду тощо.

По-третє, є нормативка, яку з різним успіхом штовхають представники економічно зацікавлених груп, починаючи від законопроекту на звільнення від мита ввозу водовідмивних помп для потреб бурштинодобувного бізнесу (так десь і валяється у надрах Комітету з митної політики), закінчуючи всією купою паперу, що регулює «зелений тариф». Тут виступають великі гравці, це бізнес, великі кошти та інтереси «великих дядь».

Давайте зіллємо всю нормативку виключно під цих «великих дядь», це так допоможе берегти природу України та виконувати наші міжнародні зобов’язання! Чи ні?

Дотична до законотворчої інша причина непорозумінь навколо природоохорони:

Політична.


Частина природоохорони не цікава нікому, крім купки людей-ентузіастів з обмеженим ресурсом, наприклад питання реабілітації диких тварин, дельфінарії, контактні зоопарки, зообізнес. І вона - той Невловимий Джо, який нікому не потрібен. Інша частина цікавить дуже впливових хлопців – надра, альтернативна енергетика, риба, земля, ліси.

А є ще інтереси місцевих громад, на які до децентралізації взагалі ніхто не зважав, і які як можуть не хотіти у себе на гірській річці мініГЕС, так і не хотіти під боком національний парк. А ще вони бажають рубити ліс, копати бурштин, а також аби заводи, поряд з якими вони живуть, встановлювали фільтри на свої труби з викидами. Дуже різного бажають, якщо чесно.

І от той самий прийнятий Закон «Про оцінку впливу на довкілля» таки дав громадам у руки потужний робочий інструмент, що дозволяє безпосередньо вплинути на побудову поруч свиноферми на мільйон голів, хімічного заводу чи полігону для зберігання ртутних ламп. Або ГЕС чи ТЕС, так :). І перше, що зробить новостворене «гібридне» міністерство – це буде намагатися цей Закон поховати. Бо на відміну від непрацюючого інституту громадських слухань чи паперового Закону «Про відходи», цей таки працює, і громада, за допомогою НГО чи експертних середовищ має можливість захистити себе. Вже захищає.


Багато років об’єднання під одним дахом дуже різних моментів, інтересів, ресурсів та гравців призводило до того, що міністерство завжди було «розмінною монетою» у політичних торгах різних партій та політсил, що приходили до влади. Воно не вважалося настільки «жирним», як податки, МВД чи енергетика, які намагалася контролювати умовна «партія влади», але і не таким «гробиком», як Мінсоц і Мінздрав. Корупційна спритна людина могла там розвернутися, тому міністри мінялися та летіли з посад, як листя восени, разом з різними каденціями уряду і не тільки. Це не дуже сприяло розбудові зрозумілої стратегії відомства.

І це підводить нас до третьої причини.

Інституційної.


Ви думаєте, у нас тільки Мінеко? Та в нас також є Державна агенція з лісових ресурсів, яка донедавна знаходилась під Мінагро. Вони планують рубки, більшість зрубаних лісів - це не кляті браконьєри, вони абсолютно легальні. З 2016 року Мінеко нарешті почало масово відмовляти лісникам у погодженні таких рубок. А тепер його прихлопнули. Думаю, у новому бізнес-міністерстві всі все швиденько погодять. Так що якщо вам дуже захочеться закричати: «А де та клята природоохорона-дармоїди, коли у нас ліси рубають?», то ваші претензії треба адресувати до вже ліквідованого Мінагро, який наразі став Мінекономіки.
З Державним агентством рибного господарства України теж не дуже зрозуміло.

Об’єктами прородно-заповідного фонду, окрім Мінеко, окремо керувало ще Мінагро через ДАЛРУ, а також незалежна Національна Академія наук України.

Так, у нас було 7 няньок, у яких місцями дитина була трішки без ока. Але тепер нам замість цього пропонують одну «няньку-людожера», яка дитинку просто культурно з’їсть, правда, оченят будуть два, на місці. Роками природоохоронні ініціативи «знизу» вміло лавірували між цими різними інституціями та їх ролями та інтересами, пробиваючи захист природи, здоров’я громадян і так далі. Десь там вирішили, що це все занадто складно, а грошиків з надр та енергетики хочеться. Інституційно зараз нам буде з природоохороною майже так весело, як за часів Овоча, а може, й веселіше. Це підводить до четвертого моменту

Суспільне.


Природоохоронні ініціативи, волонтерські спільноти та організації – це дуже складне дивне мереживо та конгломерат. Тут є і свідки глобального потепління, і адепти правильного поводження з побутовими відходами, і представники міжнародних організацій типу WWF, і науковці (дуже багато!), і місцеві локальні ініціативи з боротьби з забрудненням води чи повітря, менші об’єднання людей, яка намагаються не дати забудувати свій сквер або парк, борці з жорстоким поводженням з тваринами, великі НГО з історією, які роками освоювали міжнародні гранти та дотації – тобто ім’я їм легіон.

Купа цих людей активно працює, робить багато корисного, часто має складі стосунки між собою та між своїми організаціями. Є конструктивна природоохорона, яка за діалог, є радикали (і це не робить їх неефективними – сюрприз!), є прикриття чиїхось інтересів. Пересічний громадянин це все називає єдиним словом «природоохорона», поєднуючи разом людей, які проти одягу з хутра, людей, які проти мініГЕС у Карпатах, людей, які просто постять у ФБ «Врятуй амазонські ліси!», а також людей, які забирають з вулиці котиків та собачок.

Як пересічному громадянину не заплутатись у цьому всьому? Чи існує у нас природоохорона? Що це? Хто це? Якщо читати когось на ФБ, то кого? Чи ефективні державні інституції, чи просто крадуть? Якщо ефективні, то які? Чи проводили у нас якісь реформи бодай у якихось природоохоронних та дотичних сферах ?

Відсутність відповіді на ці всі питання з року в рік призвела до того, що купа народу не розуміє, чому, наприклад, зливати Мінеко та Міненерго в єдиного монстра – це небезпечно, непрофесійно, корупційно і просто тупо.

Цей текст – спроба пояснити, чому так сталося. Бо можна скільки завгодно скоординованими зусиллями 5 років пояснювати, навіщо Україні наука і чи жива вона, - але все одно знаходяться ті, хто вважає, що вона забагато жере та замало молока дає.

А природоохоронна справа у державі – штука набагато складніша.

І позавчора вона програла.



31 серпня 2019

«Рослесинфорг» испытает новый программный комплекс по госинвентаризации лесов



Перспективу применения в работе нового программно-измерительного комплекса (ПИК ГИЛ) отечественной разработки обсудили члены научно-технического совета ФГБУ «Рослесинфорг».

Разработка комплекса началась в конце прошлого года для замены устаревающего оборудования. На сегодняшний день проводятся работы по разработке конструкторской документации и программного обеспечения ПИК ГИЛ. Конструкторское бюро находится в тесном взаимодействии со специалистами ФГБУ «Рослесинфорг».

Планируется, что уже летом 2020 года, три опытных образца ПИК ГИЛ будут апробированы в полевых условиях. С помощью нового комплекса инженеры смогут проводить сбор и обработку геодезической и лесоучетной информации в автоматическом или полуавтоматическом режиме.

По результатам реализации проекта будет определено количество необходимых для учреждения комплектов оборудования и цена одного комплекта, которая, по экспертной оценке, будет ниже чем у используемого в настоящее время.

С целью экспертного обсуждения разработки специалисты конструкторского бюро представят свой опыт на научно-практической конференции «Инвентаризация лесов и лесоустройство для целей лесоуправления и бизнеса», которая состоится 9-12 октября в Казани.

Лариса Бурлуцкая, ФГБУ «Рослесинфорг»

Российские лесопатологи обсудили программу сотрудничества с коллегами из США и Канады



27 августа состоялась рабочая встреча делегаций Службы инспекции здоровья растений и животных и лесной службы США, отдела защиты растений Канады, специалистов ФГБУ «ВНИИКР» и Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Приморского края». В ходе встречи обсуждались планы международной программы сотрудничества в области мониторинга лимантриид в портах и припортовых зонах Дальнего Востока Россиb и фитосанитарной сертификации, зачистке судов, а также разработка механизма взаимодействия и выработка рекомендаций по мерам снижения риска заселения судов в период лёта лимантриид. Сотрудники Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Приморского края» выступили с докладом по теме: «Мониторинг непарного, розового непарного шелкопрядов и шелкопряда-монашенки в насаждениях, прилегающих к портам Владивосток, Находка и Восточный».

Наблюдения за непарным шелкопрядом начались в 1993 году в пределах 20 км лесных массивов, прилегающих к портам Владивостока, Находки и Восточного, с использованием феромонных ловушек. Непарный, розовый непарный шелкопряды и шелкопряд-монашенка являются карантинными объектами для США и некоторых стран Азиатско-Тихоокеанского региона. Мониторинг вредителей основан на учетах самцов в феромонных ловушках, предоставляемых ФГБУ «ВНИИКР». Методика проведения мониторинга предложена Российским центром защиты леса, согласована с американской стороной в 1992 году и дорабатывалась в течение последующих четырех лет.

В 2019 году мониторинг непарного, непарного розового шелкопрядов и шелкопряда-монашенки в Приморскомт крае исполняется на основании заключенного договора между ФГБУ «ВНИИКР» и ФБУ «Рослесозащита».

ФБУ «Российский центр защиты леса»

Ольга СИТНИК - Як врятувати Карпатські ліси?


Ми стереотипно думали, що проблему Карпатських лісів можна вирішити просто припинивши рубати ліс. Але проблема значно глибша. У повоєнні роки (1960-65ті) Карпатські ліси були вирубані на 80%, що сьогодні поставило їх на межу екологічної катастрофи. До масової рубки тут росли змішані різновікові ліси: буки, явори, ялини. Але після рубок засаджували смерічниками як швидкоростучою діловою деревиною. Так Карпати, які ви зараз бачите, перетворилися на однотипні (переважно смереки) і одновікові (вся ділянка засаджена в один час, одного віку) ліси. Які почали всихати, бо не є типовими для цієї території. 

А додайте сюди незаконні та варварські рубки, і буде зрозумілий масштаб катастрофи, що відбувається на наших очах.


Чому відбуваються незаконні рубки? Що таке варварство в лісі? Як річки перетворюються на дороги для лісовозів та чому знищується екосистема Карпат? 

Як зробити прозорою систему ведення лісового господарства, де кожна людина може побачити що рубають біля її міста чи села, переконатися, що рубка законна, відбувається в спосіб безпечний для екології і з дотриманням усіх правил? 

І для чого нам рубати ліс? Як не крути, це шкода для екології. І єдине обгрунтування для мене - це економічний розвиток тих регіонів, де є ліси і економічний розвиток країни в цілому. А це означає, що має бути запущений повноцінний ринок деревини і першочергово потрібно забезпечувати деревиною підприємців, які здійснюють глибоку переробку та дають роботу місцевим людям. 

Дивіться в влозі і те, як ми вночі шукали лісових браконьєрів та як живуть лісники.




Ольга СИТНИК
Опубликовано: 20 авг. 2019 г.
 

Рослини можуть відновитись після спалення, то чому б деякі види не можуть знищити місцевість Амазонки?


Бутоньєрка виживає і швидко відростає після пожежі. Тасманія, Австралія. Тім Рудман / Flickr , CC BY-SA

Вкорінення в одному місці дає рослинам стабільність, необхідну їм для росту та процвітання. Але як показують амазонські пожежі, це може швидко перетворитися на смертельний недолік. Без жодних засобів втечі, здавалося б, рослини безсилі проти наближення полум'я. Але хоча вони не можуть бігти від вогню, це не обов'язково означає певну смерть.

Важко повірити, обстежуючи наслідки пожежі, але рослини насправді можуть відновитись. Пагони можуть відростати з захищених від пожежі частин рослини, наприклад, бутони, закопані під товстою корою або під шаром ізоляційного ґрунту. Рослини, які можуть вижити і навіть процвітати після пожежі, поширені в таких екосистемах, як тропічні савани, де трави відростають з пагонів під землею, навіть коли вся рослинність спалюється на поверхні.

Читайте більше: Африканські луки призначені для спалювання - ми не можемо дозволити цьому відволіктися від пожеж на Амазонії

Рослини не тільки можуть пережити вогонь, вони можуть використовувати досвід спалення, щоб підготуватися до майбутніх пожеж. В недавньому дослідженні ми з’ясували, що трави саван із досвідом вогню відрізняються від тих, які раніше ніколи не спалювали. Пожежні трави вклали більше своєї живої тканини або біомаси під землю після того, як пережили пожежу - там, де вона буде захищена від спеки будь-яких подальших пожеж, - і вклали більше ресурсів для розмноження, виробивши більше квітів.

Ці відмінності можуть означати, що рослини, що займаються вогнем, мають більшу кількість зберігаються ресурсів, щоб відростати після пожежі та давати більше насіння для наступного покоління, щоб з’являтися в будь-яких прогалинах, відкритих вогнем, порівняно з тими рослинами, які мають пожежу. Ці затяжні фізичні відмінності можна вважати спогадами про вогонь у мудрих рослинах, які допомагають їм бути краще підготовленими наступного разу, коли їхнє оточення спалить.

Пам'ять у тварин є продуктом їх свідомості - події, які вони переживають, зберігаються і можуть бути відкликані мозку. Рослини не мають аналогічної анатомії, але вони можуть реагувати на раптові зміни навколишнього середовища, як дикі пожежі, змінюючи спосіб росту, забезпечуючи, що вони краще підготуються, якщо те ж саме повториться і в майбутньому. Таким же чином дикі тварини навчаються уникати людей після насильницьких зустрічей, рослини переходять на зберігання більшої частини своєї маси під землею на згадку про пожежу, яку вони тісно пережили.


До недавнього часу в тропічних лісах Амазонії пожежі були рідкісними, і рослини там розробили небагато еволюційних пристосувань, щоб протистояти їм. EPA-EFE / Joedson Alves
Надія на випалену землю?

Пожежі та стресові події спричиняють зміни в рослинах, які не закріплені назавжди в їх генетичному коді, і тому їх можна розглядати як продукт їх короткострокової пам'яті. Подія, ймовірно, буде зафіксована у тимчасових змінах геному рослини, які не змінюють саму послідовність ДНК.

Фізичні відмінності між вогнем-наївом і вогнем-рослиною виникають через те, що рослини можуть змінити свою структуру і зовнішній вигляд, щоб залишатися гнучкими в мінливих умовах. По суті, тримаючись на короткотермінових спогадах про пожежі, рослини можуть максимально вижити у раптовому хаосі пожежі та її наслідках та уникнути більш постійних змін у їхній структурі, які можуть стати корисними, якщо навколишнє середовище зміниться знову - наприклад, якщо пожежі постійно запобігають пожежам у цій місцевості.

Трави, здається, "запам'ятовують" вогонь протягом певного часу. Різниці між раніше спаленими та незагорілими рослинами існували щонайменше рік, саме тому ми довго їх вивчали, але ці відмінності, ймовірно, затримаються набагато довше. Таку ж картину можна побачити у рослин, що реагують на інші стресові події, наприклад посуху чи повені . Молоді рослини пшениці, які стали вперше зафіксованими водою, продовжували зростати та отримувати більш високі врожаї, коли в майбутньому їх знову проводили під водою.

Детальніше: Рослини можуть розповісти час навіть без мозку - ось як

Людська діяльність - наприклад, очищення земель та спалювання земель - і зміна клімату поєдналися, щоб збільшити частоту, інтенсивність та масштаби пожеж . Але так як деякі рослини можуть створити себе для майбутніх пожеж, рослинні громади з часом можуть стати більш стійкими до цих подій.

Принаймні, на це є надія, але багато видів рослини не можуть оговтатися від вогню і вбиваються полум’ям. Здатність переживати пожежі часто зустрічається у рослин, які розвивалися у вогнезахисних середовищах, таких як луки, савани та пустирі. Але є безліч екосистем, які рідко горять, наприклад, тропічні ліси, де рослини майже не захищають від вогню, не відчуваючи цього в своїй еволюційній історії.

Такі види можуть локально вимерти, якщо їх насіння не витримує високих температур. Рослинний світ Амазонії, безумовно, не пристосований, щоб пережити цей виклик - пожежі там можуть мати руйнівні, довгострокові наслідки.

30 серпня 2019 р. 3.25 вечора

Автор

Докторантура з екології, Шеффілдський університет
Заява про розголошення

Кімберлі Сімпсон отримала фінансування від Ради досліджень природокористування (NERC) для проведення цього дослідження.
Партнери



Шеффілдський університет забезпечує фінансування як партнер-засновник The Conversation UK.

Розмова Великобританії отримує фінансування від цих організацій


СБУ задержала лесника, который занимался незаконной вырубкой леса в национальном парке на Закарпатье. ФОТО

СБУ разоблачила незаконную вырубку деревьев в природно-заповедном фонде Ильницкого лесничества в Закарпатье

Об этом Цензор.НЕТ сообщили в пресс-службе СБУ.

В сообщении отмечается: "Во исполнение Указа Президента Украины "О некоторых мерах по сохранению лесов и рационального использования лесных ресурсов" задокументировано незаконную вырубку деревьев на территории Ильницкого лесничества в Закарпатской области.

Сотрудники СБУ установили, что чиновник лесные организовал вырубку древесины на участке вверенного ему обхода без соответствующего документального учета. Противоправно заготовленную лесопродукцию он планировал реализовать своим сообщникам.

В рамках уголовного производства, начатого следователями Службы безопасности Украины, фигуранту дела объявлено о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 364 Уголовного кодекса Украины (злоупотребление властью или служебным положением). Продолжаются следственные действия для установления всех обстоятельств правонарушения.

Разоблачение злоумышленника проводилось под процессуальным руководством прокуратуры Закарпатской области".

Читайте на "Цензор.НЕТ": СБУ в Мариуполе обезвредила банду рэкетиров, обложивших "данью" местных автоперевозчиков. ФОТОрепортаж




30.08.19 20:31