Про забезпечення ведення обліку пожеж та їх наслідків

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З УПРАВЛІННЯ ЗОНОЮ ВІДЧУЖЕННЯ

НАКАЗ

від 6 серпня 2019 року N 163-19

Про забезпечення ведення обліку пожеж та їх наслідків

Відповідно до статті 131 Кодексу цивільного захисту України, Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 N 2030, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2017 N 503 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2017 р. за N 829/30697 "Про затвердження форми звітності N 1-ППО (місячна) "Звіт про пожежі та їх наслідки" та форми акта про пожежу", з метою аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки, прогнозування ситуацій і розроблення запобіжних заходів для захисту життя і здоров'я людей, збереження майна незалежно від форм власності від пожеж та створення умов для гасіння пожеж на території лісового фонду в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона відчуження), наказую:

1. Затвердити такі, що додаються:

Інструкцію з організації ведення обліку пожеж в лісовому фонді на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення та їх наслідків;

Форму Журналу реєстрації інформації про пожежі та обліку пожеж;

Титульний аркуш Справи про пожежу.

2. Керівнику ДСП "Північна Пуща" забезпечити:

2.1. Ведення первинного обліку, звітування та інформування про випадки пожеж відповідно до вимог Інструкції, затвердженої цим наказом.

2.2. Надання достовірної інформації про випадки пожеж, що виникли в лісовому фонді на території зони відчуження.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.


В. о. Голови                                             В. Фещенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ ДАЗВ

06 серпня 2019 року N 163-19

ІНСТРУКЦІЯ

з організації ведення обліку пожеж в лісовому фонді на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення та їх наслідків

1. Ця Інструкція визначає організацію та порядок ведення обліку та передачі інформації про пожежі в лісовому фонді на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона відчуження) та їх наслідків.

2. Облік пожеж та їх наслідків (далі - облік пожеж) здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки, прогнозування ситуації з метою розроблення запобіжних заходів для захисту життя і здоров'я людей, збереження майна та створення умов для гасіння пожеж.

3. Облік пожеж здійснюється ДСП "Північна Пуща".

4. Обліку підлягають усі пожежі, які виникли в лісовому фонді на території зони відчуження, крім визначених пунктом 6 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 N 2030.

5. Документ, який засвідчує факт пожежі, є Акт про пожежу, форма якого затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2017 N 503 "Про затвердження форми звітності N 1-ППО (місячна) "Звіт про пожежі та їх наслідки" і форми акта про пожежу", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2017 р. за N 829/30697.

Акт про пожежу складається посадовою особою відділу лісового господарства служби охорони і захисту лісу та оперативного реагування ДСП "Північна Пуща", що відповідає за пожежну безпеку (далі - відділ лісового господарства), у трьох примірниках після ліквідації пожежі і підписується комісією. До складу зазначеної комісії входить не менш як три особи, у тому числі посадова особа ДСП "Північна Пуща" відділу лісового господарства, представник територіального органу ДСНС та керівник гасіння пожежі.

Один примірник Акта про пожежу залишається в ДСП "Північна Пуща", а другий передається до ДАЗВ. Копія Акта про пожежу надається до територіального підрозділу ДСНС. ДСП "Північна Пуща" здійснює узагальнення матеріалів про випадки пожежі та їх наслідки та надає їх ДАЗВ.

6. ДСП "Північна Пуща" забезпечує внесення даних про пожежу у Журнал реєстрації інформації про пожежі та обліку пожеж (далі - Журнал).

Журнал призначений для реєстрації інформації про випадки пожеж в лісовому фонді на території зони відчуження, що надійшла від фізичних або юридичних осіб письмово, усно або за допомогою засобів телефонного зв'язку.

7. Звіт про пожежі та їх наслідки, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1406.2017 N 503 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2017 р. за N 829/30697 "Про затвердження форми звітності N 1-ППО (місячна) "Звіт про пожежі та їх наслідки" та форми Акта про пожежу" ДСП "Північна Пуща" подається до ДАЗВ щомісяця:

до 05 числа, що настає за звітним періодом;

до 15 січня (за грудень) наступного року.


Начальник відділу радіаційної безпеки,
охорони праці та цивільного захисту

О. В. Гавриленко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ ДАЗВ

06 серпня 2019 року N 163-19

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З УПРАВЛІННЯ ЗОНОЮ ВІДЧУЖЕННЯ

________________________________________________________________________________

(найменування підприємства, установи чи організації, що здійснює лісогосподарську діяльність на території

лісового фонду в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення)

ЖУРНАЛ

РЕЄСТРАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПОЖЕЖІ ТА ОБЛІКУ ПОЖЕЖ

_______________________________________________________________________________
(найменування підрозділу, що здійснює облік)

Почато: "___" ____________ 20__ р.

Закінчено: "___" ____________ 20__ р.

Інвентарний N: ______________

_____________________________________
(найменування населеного пункту)

Примітки: Позиції Журналу 1, 2, 3 заповнюються диспетчером ДСП "Північна Пуща", а позиції 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 - посадовою особою ДСП "Північна Пуща" відділу лісового господарства.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ ДАЗВ

06 серпня 2019 року N 163-19

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З УПРАВЛІННЯ ЗОНОЮ ВІДЧУЖЕННЯ

_______________________________________________________________________________
(найменування підприємства, установи чи організації, що здійснює лісогосподарську діяльність на території
лісового фонду в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення)

_____________________________________________________________________________
(найменування підрозділу, що здійснює облік пожеж)
СПРАВА N ___
ПРО ПОЖЕЖУ


що виникла ___________________________________________________________________________
(дата виникнення пожежі, місце пожежі)
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________



Почато: "___" ____________ 20__ р.

Закінчено: "___" ____________ 20__ р.


________________________________________
(найменування населеного пункту)

____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN054543.html

Далі...

Лесной кодекс России — против леса!

Не специально ли правительство России предусмотрело передачу федеральных полномочий по контролю над лесными ресурсами на региональные уровни, для того, чтобы прикрывать вырубку деревьев или продажу части лесов населением?


ГАЛИНА СМИРНОВА, 24 сентября 2019, 19:00 — REGNUM В начале 2000-х годов государство решило взяться за контроль лесного фонда. В 2006 году после долгих прений Владимир Путин подписал новый Лесной Кодекс. По сути это стандартный документ, разграничивающий обязанности, полномочия органов власти, устанавливающий правила для собственников и потенциальных арендаторов. Безусловно, для граждан бывшего Советского Союза — россиян — принятие лесного кодекса, предусматривающего частную собственность, особенно в ресурсной сфере, а лес — это все-таки ресурс, было ударом.

Лесной пожар
Sledcom.ru

Как и любой другой кодекс, лесной является сводом отдельных правовых норм разрозненных документов. Лесное законодательство состоит не только из одноименного Кодекса, но и других федеральных и региональных законов, постановлений Правительства РФ. То есть не принимать нового Лесного Кодекса на фоне изменившихся других законодательных актов спустя «…дцать» лет после развала СССР и перехода на капиталистические рельсы было бы просто, как минимум, странно. Кодекс наделил правом органы местного самоуправления издавать свои муниципальные правовые акты, регулирующие лесные отношения в пределах своих полномочий. Конкретно в этом документе стоит обратить внимание на отсутствие пресловутой вертикали власти, в которой часто обвиняют Путина. Она присутствует больше в бюджетной политике Минфина, кредитно-денежной политике ЦБ.


Лесной Кодекс создавался минэкономразвития и торговли РФ под руководством Германа Грефа. Как известно, именно Греф являлся основным лоббистом вхождения России в ВТО. Поэтому заложенные в лесной кодекс нормы, по сути, отвечали рыночным требованиям. Предполагалось, что принятие Кодекса позволит привлечь дополнительные денежные средства и в бюджет страны и в лесную отрасль, с помощью которых можно было бы не просто продавать лес, как сырье, а развивать производства.

В конце декабря 2003 года, то есть за несколько лет до принятия Кодекса, «Независимая Газета» (НГ) сообщала о том, что правительство РФ в два раза снизило вывозную пошлину на целлюлозу: с 10% от стоимости до 5%. Это произошло на фоне поручения Президента о повышении вдвое ВВП и его заявлении о необходимости взять курс на приоритетное развитие и поддержку не сырьевых отраслей, а производителей продукции высокого передела. Тогда уже практически решенным считался вопрос об отмене толлинга, а в лесной отрасли, таким образом, логично было бы ввести льготы для производителей бумаги, а не целлюлозы. Между тем правительство Медведева приняло иное решение, которое ударяло не только по бюджету страны — поступлением вдвое меньших объемов доходов, но и по стратегически важному для страны ресурсу — целлюлозе. Тогда издание предположило, что вице-премьер и министр финансов, которым на тот момент был Алексей Кудрин, и он же возглавлявший Комиссию по защитным мерам во внешней торговле, собственно, и устанавливающую размеры пошлин, сделал подарок одному из самых непрозрачных секторов экономики — лесной отрасли.

Ну как министр финансов мог пойти на шаг, предполагающий снижение доходов бюджета? Должна же была быть веская причина! Ведь налицо явный перекос в сторону поддержки сырьевого сектора — распродажи целлюлозы. Этот подарок Правительство решило преподнести всем, работающим в лесном сырьевом сегменте, или избранным? По предположениям издания, наиболее заметным получателем поддержки оказался холдинг «Илим Палп Энтерпрайз» (ИПЭ). Компания была учреждена ЗАО «Финцелл» как закрытое акционерное общество «Илим Палп Энтерпрайз» в 1992 году. В число соучредителей ЗАО «Финцелл» входил Дмитрий Медведев.

Алексей Кудрин
Дарья Антонова © ИА REGNUM

В октябре 2006 года издание «КоммерсантЪ» сообщало, что крупнейшая российская лесопромышленная корпорация «Илим Палп» завершила консолидацию активов и все российские предприятия корпорации, кроме деревообрабатывающих, были переведены на баланс вновь созданной в Швейцарии компании Ilim Holding S. A., а также было объявлено о подписании соглашения о продаже 50% зарегистрированной в Швейцарии Ilim Holding, владеющей более чем 75% плюс 1 акция целлюлозно-бумажных активов «Илим Палпа» американской лесопромышленной компании International Paper. При этом лесоперерабатывающие активы «Илим Палпа» в сделку не вошли.


На предприятиях «Илима» производится 75% всей российской товарной целлюлозы, 20% картона и 10% всей российской бумаги. Филиалы АО «Группа «Илим» расположены в населенных пунктах Архангельской и Иркутской областей, в том числе в Коряжме, Братске, Усть-Илимске, а также компания имеет представительства в Архангельске, Москве, Иркутске и Китае.

Еще в 2003 году Владимир Путин обращал внимание на необходимость тщательной проверки деятельности лесопромышленных компаний. Некоторые депутаты Госдумы направляли запрос генпрокурору России, ФСБ и МВД, в котором отмечали, что деятельность ИПЭ направлена на «получение максимальной прибыли без должного инвестирования в производство, уклонение от налогообложения и вывод капитала за рубеж». Однако, как мы видим, сделка удалась. Так что Дональд Трамп звонил Владимиру Путину с предложением помощи в тушении пожаров не просто так — он, вероятно, переживал за американские активы, находящиеся на российской земле, особенно в Иркутской области.

Если посмотреть на хронологию событий и по разработке лесного кодекса, и по представлению его на подпись Путину, то можно заметить, что подписание Лесного Кодекса состоялось после консолидации российских лесопромышленных активов и вывода их за рубеж. Складывается впечатление, будто правительство или Президент оттягивали срок подписания документа, каждый раз при его рассмотрении внося в документ замечания для исправления. В пользу этой версии говорит и тот факт, что в итоге Кодекс вышел в свет документом, так и не определившим четкого регулирования и использования лесного фонда.

Встреча Владимира Путина с Юрием Трутневым
Kremlin.ru

После подписания Лесного Кодекса Владимир Путин продолжал выражать обеспокоенность реализацией кодекса на практике. Однако министр природных ресурсов, в роли которого пребывал тогда Юрий Трутнев, на вопрос Путина об озабоченности людей, связанной с возможными после принятия кодекса ограничениями, в том числе посещением лесов, развеял все сомнения, заявив, что все эти вопросы решены. По словам министра, лесной кодекс принят в сбалансированном виде и никоим образом не может ущемлять прав граждан. Правда, оговорился Трутнев, есть другая проблема — предстоит большая работа по передаче полномочий на места. Мол, регионы всегда об этом просили. По его мнению, главы регионов, как и сам министр, уверены в том, что на месте можно более эффективно управлять лесным хозяйством и заботиться о его воспроизводстве.


В свою очередь Путин задал вопрос Трутневу, не возникнет ли сбоя в работе как раз в период демонтажа федеральной системы управления лесами в пользу создания региональной, то есть в то время, пока новые структуры будут только создаваться, действующие уже прекратят исполнение своих функций. Трутнев заверил, что работы будет много, но сомнений в том, что они с этим справятся, у него нет.

Между тем Трутнев сфальшивил. Именно на местном уровне возникает больше всего спорных ситуаций. Вынудить регионы «искать заработок в лесу», как мы говорили в самом начале, при осуществляемой Минфином бюджетной политике несложно.

По сути, Лесной Кодекс, который должен был объединить в себе другие, не противоречащие друг другу законы, оказался недееспособным. В него вносилось такое количество изменений, сосчитать которое сложно. Так, например, в Кодексе уже сложно найти пункты статей, в которых не было бы удалено слово «лесопарки», причем эти изменения появились недавно — в декабре 2018 года. Между тем выводить лесопарки из лесного фонда начали гораздо раньше с помощью различных инструментов, заложенных как раз другими законами, являющимися неотъемлемой частью Кодекса. Присоединение примерно 500 га подмосковного леса к поселкам на Рублевке, скандал в Химкинском лесу — лишь часть историй, ставших известными благодаря общественности.

Бегуны в лесу
Александр Комаров © ИА REGNUM

В 2012 году руководитель лесного отдела Гринпис России Алексей Ярошенко назвал несколько способов вывода лесопарков из лесного фонда. Их же можно применять и в отношении других видов лесов, составляющих лесной фонд России. Один из способов — это включение земель в границы поселения, что позволяет местной власти в дальнейшем распоряжаться лесом на свое усмотрение или по умолчанию — на усмотрение правительства. Второй способ предполагает рекреационную аренду. В законодательстве есть пробелы, которые позволяют огораживать и застраивать арендованные участки коттеджами. Третьим способом, по словам Ярошенко, является застройка леса, который, по мнению власти, лесом не считается. Четвертый способ, когда правительство отводит лес под инфраструктурные объекты, не обнаружив для их реализации другого места — то есть возможности под строительство, например, дороги, без вырубки леса существуют, но на деле принимаются иные решения.

Статус земельных участков и их границы призвана определять система кадастрового учета. Статья 92 Лесного Кодекса от 2006 года гласит, что государственный кадастровый учет лесных участков осуществляется в соответствии с Федеральным законом от 2 января 2000 года N 28-ФЗ «О государственном земельном кадастре». Работу по «созданию автоматизированной системы ведения государственного земельного кадастра и государственного учета объектов недвижимости» также проводит правительство.

В середине июля 2013 года, как сообщало издание «Известия», председатель Счетной палаты (СП) Сергей Степашин написал письмо вице-премьеру Игорю Шувалову, в котором рассказал о выявленных нарушениях при реализации Росреестром федеральной целевой программы (ФЦП) «Создание автоматизированной системы ведения государственного земельного кадастра и государственного учета объектов недвижимости». Как следовало из текста письма, ни одна из целей подпрограммы этой ФЦП не была реализована. Более того, несмотря на выявленные аудиторами нарушения в размере 23,8 млрд рублей (в том числе нецелевое расходование средств на 2,5 млрд рублей), связанные с невыполнением действующей на тот момент программы, правительство умудрилось уже одобрить концепцию новой — на 2014 — 2019 годы, в которой прописаны те же цели и задачи, что и в прежней. Правда, теперь на развитие «единой государственной системы регистрации прав и кадастрового учета недвижимости» Росреестр просит уже более 62 млрд рублей.

Предполагалось, что по окончанию работ в рамках ФЦП в России появится государственный кадастр недвижимости, благодаря которому будет создана единая база для налогообложения земли, объектов недвижимости и прав на них. На эти цели было выделено 52,8 млрд рублей, в том числе 43,3 млрд — из бюджета. Между тем Дмитрий Медведев проигнорировал отчет Счетной Палаты и подписал распоряжение правительства об утверждении концепции новой ФЦП. Как отмечалось в письме СП, не создана была также и картографическая система ГКН. А ведь именно эти документы не позволили бы ошибочно либо преднамеренно выводить земли из лесного фонда под иные цели, не предусмотренные Лесным Кодексом.

Василий Суриков. Заимка в Хакасии. 1862

Кому выгодно отсутствие вертикали власти в вопросе регулирования лесной отрасли? Неужели бюджет страны настолько пополнился деньгами, что позволит ликвидировать потери лесного фонда от действий нерадивых собственников? Кто эти собственники — мелкий бизнес или крупная рыба, вроде холдинга «Илим»? Лесной Кодекс, с одной стороны, обязывает собственников восстанавливать леса и отслеживать «здоровье» лесных насаждений, но, с другой стороны, ранее ликвидированные институты лесничих не позволяют отследить действия собственников. Регионы также не в состоянии справиться своими силами с лесными пожарами.

Один из информационных порталов Хакасии, 19rus.info, в марте этого года задавался вопросом: для кого все-таки существует бесплатный лес в республике — для жителей Хакасии или??? Издание публикует обращения читателей в редакцию сайта по поводу исполнения республиканского закона № 68-ЗРХ «Об установлении порядка по некоторым вопросам использования лесов на территории Республики Хакасия». Принят закон был еще в ноябре 2007 года. Согласно ему, жителям республики начали выделять бесплатную древесину для индивидуального жилищного строительства, ремонта индивидуальных жилых домов, для целей отопления и нужд сенокошения. На деле же, собеседники издания указывают, что лес местные жители получают лишь по документам, затем его продают прямо на корню. Происходит это потому, что денег на стройку местным жителям не хватает, а заготовка леса — процесс не дешевый — нужно нанимать транспорт для перевозки, технику для распила деревьев. Вот и вынуждены люди перепродавать доставшуюся им бесплатно древесину лесозаготовителям.

Ничего не напоминает данная ситуация? Не похожа ли она на обычный «распил» лесов в пользу корпораций или на дробление лесного фонда, как когда-то колхозов, акции которых или земельные паи население было вынуждено продавать в руки состоятельных и предприимчивых людей, занимающихся консолидацией этих активов? Не специально ли правительство предусмотрело передачу федеральных полномочий по контролю над лесными ресурсами на региональные уровни для того, чтобы прикрывать вырубку деревьев или продажу части лесов населением?

24 сентября 2019
Галина Смирнова
Подробности: https://regnum.ru/news/polit/2728813.html

Далі...

Вчені створили речовину для запобігання лісовим пожежам

Вчені розробили екологічно нешкідливу гелеподібну рідину, яка допомагає вогнезахисним складам довше зберігатися на рослинності.



Лісові пожежі — важлива частина багатьох екосистем. Але сторіччя, протягом яких люди борються з ними, укупі з жаркою погодою призводять до все більш сильних спалахів, загасити які не вдається місяцями. Тут є два рішення: або дозволити лісам горіти в невеликих масштабах, але регулярно, щоб запобігти подальшим більш великим подіям, або розробити спосіб захисту рослин від вогню, інформує Ukr.Media.

Другий варіант є найкращим, бо від пожеж страждають не тільки лісові тварини, але й люди, що проживають в селах і містах. Горіння лісів також знижує кількість посилання в атмосферу кисню і збільшує рівні вуглекислого газу, що сприяє потеплінню. Для боротьби з активними пожежами екстрені служби використовують вогнегасні агенти, такі як гелі, вбираючі воду, і суперабсорбуючі полімери, які використовуються, наприклад, у підгузках.

Сьогодні в таких гелях найбільш активно застосовують фосфат амонію і його похідні. Однак сполуки на його основі втрачають ефективність, як тільки випаровується захоплена ними вода. Таке часто відбувається менш ніж за годину в звичайних умовах лісових пожеж.

Щоб підвищити ефективність гасіння пожеж і продовжити час випаровування води з гелів, команда вчених зі Стенфордського університету створила гелевидну речовину на основі целюлози. Вона залишається на поверхні протягом довгого часу після нанесення, навіть попри дощ і вітер.

Створений вченими матеріал був випробуваний на траві і чагарнику виду Adenostoma fasciculatum. Виявилося, що гель продовжує захищати рослинність від дії вогню навіть після випадання півтора сантиметра опадів, тоді як використовувані сьогодні речовини змиваються з листя практично повністю. Розроблений гель містить тільки нетоксичні речовини, які не небезпечні ні для рослин, ні для тварин і людей.

02-10-2019 15:03

https://ukr.media/science/402762/

Далі...

Громадська рада при Держлісагентстві звернулась до Прем’єр-міністра України

Сьогодні, 2 жовтня 2019 року відбулось засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України. У зв'язку з ситуацією, що склалась зараз у лісовій галузі Громадська рада звернулась з листом до Прем’єр-міністра України Гончарука О.В.

Прем’єр-міністру України

Гончаруку О.В.

Шановний Олексію Валерійовичу!

Призначення в останні 10 років керівниками лісової галузі за партійним квотним принципом призвело до ряду критичних ситуацій:

• На протязі 2.5 років не призначено Голову Держлісагентства та Першого заступника Держлісагентства.

• Єдиний заступник Голови, який мав право підпису, звільнений рішенням Уряду.

• Через ліквідацію Мінагрополітики головний розпорядник бюджетних коштів не виконує свої функції.

В зв’язку з цим заблоковано фінансування з державного бюджету зарплат лісівникам Півдня та Сходу країни, де є великі ризики виникнення лісових пожеж та вже повинні бути розпочатими роботи з відновлення лісів. Держлісагентство позбавлене права внесення пропозицій на рівні Міністерств та Кабінету Міністрів України. В той же час в лісовому господарстві накопичилось ряд проблем, які потребують термінового вирішення:

- Три роки не фінансується з державного бюджету лісове господарство Півдня та Сходу України, де звільнилось вже половина працюючих, які зараз шукають кращої долі в лісовому господарства Польщі та Німеччини.

- Законодавчі обмеження та відсутність нормативно-правової бази на ринку деревини призвели до цілого ряду конфліктів в державі та зовнішніх ринках, що призвело до спаду реалізації деревини, економічних збитків державних лісогосподарських, деревообробних, меблевих підприємств та держави в цілому.

З огляду на це громадські організації, які пов’язані зі сферою лісового і мисливського господарства, деревообробного, меблевого виробництва, виробництва лісового та деревообробного обладнання та Громадська рада при Держлісагентстві звертаються до Уряду України з наступним проханням:

1. Внести зміни в кваліфікаційні вимоги до проведення конкурсу на призначення на посаду Голови Держлісагентства та його заступників виключно за професійними лісівничими якостями, достатнім досвідом роботи в лісовому господарстві, у тому числі на керівних посадах, наявність вищої лісогосподарської освіти.

2. Терміново оголосити конкурс на посади Голови Держлісагентства та Першого заступника. Запропонувати кандидатам на зазначені посади презентувати свої бачення та програми на засіданні Громадської ради при Держлісагентстві. 

3. До проведення конкурсу призначити тимчасово виконуючого обов’язки з правом підпису фінансових документів для розблокування фінансування галузі фахівця, який би відповідав вимогам, зазначеним у пункті 1.

З повагою

Голова Громадської ради при Держлісагентстві 

В.В. Масюк

Далі...

Лось залишається у Червоній книзі: Верховний суд відмовив мисливцям у позові до Мінекології

Лось європейський, фото: «Вікіпедія»

2 жов 2019, 16:05

Лось залишається в Червоній книзі України.

Відповідне рішення сьогодні ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, котрий розглядав касаційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адмінсуду щодо позову мисливців до міністра екології стосовно скасування наказу про внесення лосів до Червоної книги. Про це повідомляє Фейсбук-спільнота «Відкриті клітки».

У грудні 2017 року наказ про внесення лося європейського до Червоної книги підписав тодішній міністр екології Остап Семерак, мотивуючи його «науковими підставами».

У 2018 році відповідний наказ зареєстрував Мін’юст.

Однак внесення лося до Червоної книги оскаржили в суді. У листопаді 2018 року його скасував Окружний адмінсуд Києва.

У квітні цього року Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив скаргу Мінприроди та скасував рішення суду нижчої інстанції.

Нагадаємо, восени минулого року в зоні Чорнобильської атомної станції врятували лося, який знепритомнів та мало не потонув у забрудненій водоймі між четвертим та п’ятим енергоблоком.

Читайте також
Лося внесли до Червоної книги України — Мінекології
Джерело: Ракурс

https://racurs.ua/ua/n127579-los-zalyshaietsya-u-chervoniy-knyzi-verhovnyy-sud-vidmovyv-myslyvcyam-u-pozovi-do-minekologiyi.html

Далі...

Агентства рыбного и лесного хозяйства передали Минэкоэнерго

Источник фото: kmu.gov.ua

Кабинет министров будет координировать деятельность Государственного агентства рыбного хозяйства (Госрыбагенство) и Государственного агентства лесных ресурсов (Гослесагентство) через министра энергетики и защиты окружающей среды (Минэкоэнергии).

Об этом говорится в соответствующем постановлении КМУ №847 от 18 сентября, обнародованном на правительственном портале.

Ранее деятельность Госрыбагентства и Гослесагентства координировалась через министра экономики, торговли и сельского хозяйства, а перед этим — через министра аграрной политики и продовольствия.

Через главу Минэкоэнергии также будет координироваться деятельность Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережения (Госэнергоэффективности), а также Государственной инспекции энергетического наблюдения.

Украина 01 октября 2019. 17:34

http://agroportal.ua/news/ukraina/aagentstva-rybnogo-i-lesnogo-khozyaistva-peredali-minekoenergo/

Далі...

Глава МИД РФ Сергей Лавров: “Береги лес или пожалеешь!”

Сергей Лавров по просьбе «Русского пионера» написал стихотворение на тему номера «Дым». Вышла драма в трех частях. В трех четверостишиях. Можно ставить на сцене. И сколько аллюзий. И никаких иллюзий. И при чем тут пожары? Да ни при чем. Копайте глубже.

И не играйте со спичками!






Дымился ствол сосны, дымился ствол берданки,
Трещал в тайге пожар, тайгу окутал смог.
А посреди тайги в охотничьей землянке
Закашлялся во сне невзрачный мужичок.

Проснулся, побежал сквозь дым, как полупьяный,
Наткнулся на ручей, упал, к воде приник.
И вдруг прям на него, как немец из тумана,
С дымящимся стволом выходит дед-лесник.

И выстрел заглушил шум дальних электричек,
Остался у ручья невзрачный мужичок.
В кармане у него нашли коробку спичек
И пачку сигарет с названием «Дымок».

Да, талантливый у РФ глава МИДа!

https://russianpulse.ru/mikle1/2019/10/01/1843483-glava-mid-rf-sergey-lavrov-8220-beregi-les-ili-nbsp-pozhaleesh-8221

Далі...

Лесные пожары в Сибири привели к массовой гибели хищных птиц

Дым от лесных пожаров в Сибири стал причиной массовой гибели хищных птиц. Из-за плохой видимости они не могли поймать свою добычу.

Эксперты WWF считают, что дым от лесных пожаров в Сибири 2019 года стал одной из причин массового гибели хищных птиц. Птицы умирали от голода, не сумев в условиях плохой видимости поймать свою добычу, сказано на сайте WWF.

«Я считаю, что гибель хищных птиц этим летом также частично вызвана дымом сибирских пожаров. Птицы плохо видели добычу, грызунов, с воздуха, им приходилось охотиться на земле. Эффективность такой охоты оказалась низкой, что привело к гибели большого количества молодняка хищных птиц, трупы которых мы часто встречали во время летних экспедиций», — говорит эксперт-орнитолог WWF Игорь Карякин.

Леса в Сибири горели больше двух месяцев. Основную часть пожаров было решено не тушить из-за экономической нецелесообразности. Тайга.инфо писала, почему это стало возможно. Федеральное законодательство отдало борьбу с огнем в так называемых «зонах контроля» субъектам — региональные комиссии по ЧС решают не тушить лес, если огонь не угрожает населению, а прогнозируемый ущерб меньше планируемых затрат на борьбу с пожарами.

В Новосибирске прошел митинг с требованием пересмотреть федеральное законодательство и наказать виновных. СК РФ завел дело по ч. 1.1 ст. 293 УК РФ (халатность) по факту пожаров в Красноярском крае. Должностные лица минлесхоза, по версии следствия, не приняли мер для тушения пожаров в марте-августе 2019 года. Позже в Генпрокуратуре РФ заявляли, что в Иркутской области выявлены факты поджога леса. При этом власти Иркутской области сообщали в правоохранительные органы о фактах поджогов леса еще в мае 2019 года.

Как писала Тайга.инфо, генпрокурор РФ Юрий Чайка на совещании в Красноярске анонсировал массовые проверки лесной отрасли после летних пожаров в Сибири. Он уверен, что огонь в Иркутской области вовремя не остановили из-за волокиты и «безответственной позиции некоторых должностных лиц», а также намекнул на покровительство региональными чиновниками незаконных вырубок леса.


2 Окт 2019, 04:46

https://tayga.info/149148

Далі...

Микола Тимченко: "Лісове господарство - справа почесна і важка"

Недаремно в народі кажуть, що дерево пізнають по тому, що воно родить, а людину – по тому, що вона робить. Саме справи розкривають сутність людини, розповідаючи про неї красномовніше за будь-які слова. І від того, який багаж у людини за плечима, залежить, наскільки легким є її життєвий шлях. Адже якщо працюєш з душею та самовіддачею, то й результат не забариться.

Традиційно у третю неділю вересня в Україні відзначають професійне свято – День працівника лісу. Особливо в цей день хочеться згадати людину, яка 28 років працювала майстром лісу в Козинському лісництві – Миколу Васильовича Тимченка.

В інтерв’ю кореспонденту «Козинської громади» Микола Васильович з гордістю розповідає про своїх батьків, які життя віддали лісу. Мати Миколи Васильовича була лісокультурницею, батько – водієм. Ще з босоногого дитинства майбутній працівник лісу успадковував любов до зеленого дива природи. Бо що може бути цікавішим, ніж побачити лісопосадки, створені власними руками, через 20–30 років. Вже тоді, з першими трудовими мозолями збагнув ціну людської праці, усвідомивши, скільки титанічних зусиль приховує за собою безмежжя лісових просторів.

– Щоб виростити ліс, потрібно не менше 100 років. У мене було 720 гектарів лісу, я знав кожен гектар. Кожні 10 років робиться рубка. Догляд за лісом необхідний протягом багатьох років, від посадки до переходу у стиглий деревостан, – розповідає Микола Васильович.

Ліс – це і звірі, цілюще зілля, ягоди, гриби, джерела, птахи, рослини. Ліс має економічне значення, це передусім деревина. І ще – лісові дороги, джерела, туристичні маршрути та стежки і багато-багато іншого. За всім цим потрібно постійно прискіпливо пильнувати, аби зберегти біорізноманіття для майбутніх поколінь.

– У Козині зростають сосни. Якщо ліс згорів, ми вирізали і досаджували, – згадує Тимченко.

За словами Миколи Васильовича, лісові культури в Козинському лісництві без перебільшення були і є найкращими. І хоч обсяги їх досить значні, молоді насадження тут завжди були своєчасно доглянуті.
Це лише на перший погляд праця майстра лісу може здатися легкою, мовляв, ліс і сам по собі ростиме, – говорить Микола Васильович. Мало хто замислюється, скільки треба крихітному сіянцеві часу, аби перетворитися на кремезне дерево, і скільки загроз може завадити цьому зростанню. В перші роки життя культури потребують постійного догляду. В подальшому ж не менш важливе завдання – захистити насадження від шкідників, незаконних рубок та пожеж.

І роботи на кожному напрямку , за його словами, зовсім не бракувало. Проте, однією з найважчих майстер лісу називає боротьбу з пожежами.

– У мене був такий випадок, я ще в лісі не працював, горить ліс над дорогою, стоять машини, вискакують люди, я знімаю з себе піджак і починаю гасити, – згадує Тимченко.

Лісове господарство – справа почесна і важка. І не кожному до снаги виснажлива праця, яка часом забирає і свята, і будні. Для кого праця – радість, для того й життя – щастя. Щастя займатися улюбленою справою, результати якої – не на роки, а на віки.

01.10.19 - 19:37

https://cross-media.org.ua/news/mikola-timchenko-lisove-gospodarstvo-sprava-pochesna-i-vazhka

Далі...

Очільник Закарпаття заслухав лісівників та деревообробників краю

Лісівники краю, деревообробники, екологи, прокурори та небайдужі громадяни разом із обласною владою провели засідання круглого столу з питань раціонального природокористування. Як зауважив голова Закарпатської обласної державної адміністрації Ігор Бондаренко, обласна влада ініціювала захід відповідно до Указу Президента “Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів”.

Засідання розпочали із виступу начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги. Головний лісівник краю у першу чергу подякував обласній владі за ініціативу проведення такого важливого заходу для області, де лісистість становить понад 52 % від усієї території. У свою чергу Валерій Мурга проінформував присутніх про результати, а також проблеми лісової галузі краю. Важливим питанням у ході круглого столу стала цінова політика на ділову деревину. З боку деревообробників лунала критика у її дороговартості, однак як зазначив заступник начальника управління Василь Кий, ціна на Закарпатті є найнижча серед інших Західних областей України. Однак лісівники готові до діалогу з підприємцями для подальшої плідної співпраці.

Важливим чинником у відносинах між лісівниками та деревообробниками стала система електронних торгів. Сьогодні вона є не надто досконалою, про що під час виступу зазначила депутат Закарпатської обласної ради Ірина Мацепура. Говорили і про цінову політику і про електронний облік деревини та зменшення рубок.

Зрештою присутні дійшли висновку, що проблеми порушенні під час зустрічі для області є вкрай важливі, а тому вирішили за короткий час всі питання упорядкувати та провести аналогічну зустріч для їх якнайшвидшого вирішення та підготувати звернення до Кабміну щодо фінансування лісової галузі й ціновій політиці.

Zakarpatski Lisivniki

Далі...