І стругане, і тесане

Від професіоналів деревообробки.

Кінець вересня – в Києві відбулася Міжнародна виставка машин, обладнання для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості LISDEREVMASH 2019. Вже 18-та – традиції додають оптимізму у вирішенні проблем вітчизняної деревообробки.

У Східній Європі це найбільший профільний захід. У цьому році до нього залучилися понад 130 компаній з 16 країн, які представляли 220 відомих брендів обладнання та інструменту для галузі.

В церемонії відкриття виставки взяли участь керівники лісової галузі минулих років Микола Колісниченко та Віктор Червоний, представник Держлісагентства Руслан Крикун, ректор НУБіПу Станіслав Ніколаєнко.

Віктор Червоний зауважив, що перед новою владою є виклики стосовно лісової галузі та деревообробки. Останні роки лісгоспи Півдня і Сходу, попри кліматичні негативні зміни, не мали достатньої державної підтримки – та потерпають від недофінансування. Належного ринку деревини в країні зараз немає. Лісгоспи обмежені застарілими законами та інструкціями в реалізації деревини.

Руслан Крикун наголосив, що стале ведення лісового господарства можливе лише у спільній роботі лісівників та деревообробників. Лісова галузь не повинна критично залежати від експорту деревини. Ми повинні використати всі ресурси для поглибленої переробки на віт­чизняних підприємствах.

Станіслав Ніколаєнко – Хто, як не ми – науковці, освітяни, фахівці лісової галузі та деревообробки повинні донести до очільників держави як оптимально використати наші ресурси, які потрібні закони, щоб професіонали працювали найефективніше. Сподіваюсь, що цей форум буде ще одним кроком до вирішення наших проблем, до формування розумної, зваженої та науково обґрунтованої політики.

Жоден інтернет-портал, телесюжет чи газета не надасть тої інформації, яка можлива у живому спілкуванні. Фахівець досвідченим оком побачить нюанси, вловить тенденції у своїй царині, визначить незаповнені лакуни на ринку. Ділові люди знають – здавалось, незначні деталі, часто перетворюються на великі гроші. А поспілкуватися, подивитися в очі потенційному бізнес-партнеру – корисно, годі й казати. Є цікаві цифри з минулорічної виставки-2018. Так, відсоток відвідувачів у ранзі керівників та провідних спеціалістів становив – 38 відсотків.

На виставці, звичайно, був стенд Державного агентства лісових ресурсів України, де представники галузі надавали саме фахові відповіді стосовно лісу. З активними відві­дувачами сперечалися та намагалися розвіяти міфи та придумки «заклятих друзів» галузі.

Виробники лісової техніки представляли трактори, скідери, форвардери. Промислове ланцюгове обладнання для торцювання та різання деревини тощо.

Великий китайський виробник пропонував свої верстати: чотиристоронній поздовжньо-фрезерний, багатопильний, двосторонній шипорізний та рейсмусовий.

Цікаві напрацювання вперше на виставці представила одна шведська компанія (мають 40 патентів) – системи для захисту від пожеж і пилових вибухів для деревообробних, плитних виробництв, заводів з випуску біопалива.

Для присутніх на виставці студентів Малинського та Лубенського лісотехнічних коледжів, Вищедубичанського професійного училища і юнаків та юнок із шкільних лісництв був проведений профорієнтаційний захід – «Кадри вирішують все: реалії, перспективи». За участю Станіслава Ніколаєнка (ректор НУБіПу), Петра Лакиди (директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового інституту), Олени Пінчевської (завідувачка кафедри технологій та дизайну виробів з деревини НУБіПу), Ігоря Мельника (генеральний директор АККО-Інтернешнл).

Петро Лакида поінформував молодь, що в очолюваному ним інституті кожен викладач має наукову ступінь доктора або кандидата наук. У студентському кампусі є всі умови, щоб випускники на ринку праці були у лідерах.

Викладачка Малинського коледжу Таміла Пернарівська доповнила, що за їхніми випускниками (а це тільки середньо-спеціальна освіта) вже зараз є черга роботодавців.

Я своїми питаннями вирішив також добитися якогось пафосу від Валентина Якименка, студент 3-го курсу Малинського коледжу (спеціальність «Обробка деревини») – цього не сталося. Він дивувався моїй наполегливості та відповідав, що просто подобається працювати з деревом, що любить ліс.

Що ж – любов врятує світ, любов та цивілізований ринок, адекватні закони, професійні кадри врятують лісову галузь та деревообробку.

Віктор ПОДЕНКО,
Газета “Природа і суспільство”


DSC 0068a

DSC 0030

DSC 0029a

DSC 0071a

DSC 0073a

DSC 0079a

DSC 0043a

DSC 0081a

DSC 0089a

DSC 0087a

DSC 0111a

DSC 0117a

DSC 0113a

DSC 0108a

DSC 0110a

DSC 0158b

DSC 0163a

DSC 0232a

DSC 0196a

DSC 0187a

DSC 0199a

DSC 0218a

DSC 0212a

DSC 0244a

DSC 0263a

DSC 0288a

DSC 0311a

DSC 0385a

DSC 0298a

https://ekoinform.com.ua/?p=4761

Далі...

Число беспилотников для патрулирования лесов увеличат в Подмосковье в 2020 году

КРАСНОГОРСК /Московская область/, 8 октября. /ТАСС/. Количество квадрокоптеров для патрулирования лесов в Московской области в 2020 году планируется увеличить до 45. Об этом журналистам сообщил во вторник председатель регионального комитета лесного хозяйства Иван Советников.

"Мы продолжаем использование беспилотников. У нас в этом году их 38, в следующем году планируем еще семь штук докупить. Используем их прежде всего для разведки местности, где пожар", — сказал Советников.

Как отмечается в справочном материале к пресс-конференции, беспилотники используются для еще более оперативного обнаружения пожаров. Новые квадрокоптеры оснащены защитой от взлома программного обеспечения, возможностью построить маршрут по заранее загруженным GPS-точкам. Устройство оснащено сигнальными огнями, помогающими работать в темное время суток.

Охват территорий земель лесного фонда Московской области видеомониторингом составляет 100% — для этого в регионе функционируют около 90 видеокамер. 

Об этом сообщает Рамблер. Далее: https://news.rambler.ru/fire/42958208/?utm_content=rnews&utm_medium=read_more&utm_source=copylink

Далі...

«КАРДИНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ БЕЛОРУССКОМУ ЛЕСНОМУ ХОЗЯЙСТВУ НЕ НУЖНЫ»

Преодолеть тысячи километров, чтобы побывать в белорусских лесхозах, попробовать лесной мед и увидеть, как выращивают будущий лес в питомниках. Всю прошлую неделю лесное хозяйство Беларуси изучали гости из далеких регионов России, а собрал лесоводов из Красноярского края, Иркутской области, Якутии, Приморья и других российских уголков наш РЦПК-Лес.



В четверг российских гостей встречал Копыльский опытный лесхоз. В Старицком опытно-производственном лесничестве лесоводы побывали на пасеке, увидели, как в белорусских лесхозах развивают побочное пользование. Конечно, после принятия нового Лесного кодекса в 2006 году система ведения лесного хозяйства у наших коллег кардинально изменилась, и лесничества — аналоги наших лесхозов — теперь исполняют там лишь надзорные функции, а все лесохозяйственные и противопожарные работы перешли к арендаторам лесных угодий. Поэтому всё, чем занимаются наши лесоводы, — производство меда, тушение пожаров, организация питомнического хозяйства и, конечно же, деревообработка — вызывало у российских коллег восхищение и некоторую ностальгию по старой модели ведения лесного хозяйства. Но в то же время некоторым современным приемам, по их мнению, у России тоже стоит поучиться.

Юрий СЛАБКО, руководитель Усольского лесничества, Красноярский край:

— Мне понравилось, как в белорусских лесхозах проводят рубки ухода. Легкие маневренные харвестеры «Вимек» выполняют эту работу без прокладывания волоков, и это большой плюс. На встрече с руководством лесного хозяйства Красноярского края я обязательно расскажу об этом белорусском опыте.

Что касается лесовосстановления, у нас в лесничестве большие планы — выйти к 2025 году на 50 % посадок саженцами с ЗКС. Сейчас этот процент совсем небольшой. Также я обратил внимание, что в Беларуси прислушиваются к «зеленым» активистам и оставляют достаточные площади под естественное лесовозобновление. Я поддерживаю такую позицию и обязательно подниму этот вопрос по приезде домой.

Будущее лесов Копыльщины российские гости увидели в новом лесном питомнике, который заработал в лесхозе в 2018 году. Здесь на площади 24,5 га выращивают 10 млн штук посадочного материала древесных и кустарниковых пород, из них 30 % — это посадочный материал с ЗКС, 30 % выращивается в закрытом и 40 % — в открытом грунте.

— Приживаемость ольхи черной — 90 %, — показывает коллегам посадочный материал нового питомника главный лесничий Копыльского опытного лесхоза Владимир Василько. — Мы заметили, что двухлетние саженцы из-за крупных листьев зачастую прибивало ветром, поэтому стали закладывать лесные культуры ольхи в основном однолеткой. А там, где места переувлажненные, используем двухлетнюю ольху.

До 2014 года на этой территории выращиванием посадочного материала занималась Белорусская железная дорога: лиственными породами деревьев создавались посадки вдоль железнодорожных путей. Теперь эти высокобалльные земли по назначению использует Копыльский опытный лесхоз.

— В следующем году при выращивании хвойных пород мы хотим уйти от открытого грунта, — рассказывает главный лесничий. — Этот метод требует намного больше затрат, к тому же почва в питомнике богатая, из-за чего в год приходится проводить 7—8 прополок. И если с гектара в открытом грунте мы получим 2 млн штук саженцев, то в закрытом грунте с 2 соток вырастает 500 тыс. штук.

Также в питомнике вскоре займутся новым направлением — выращиванием деревьев высотой около 3 метров для озеленения Минска. Планируется, что украшать столицу будут копыльские клены, липы и каштаны.

Выращиванием посадочного материала и лесовосстановлением в Российской Федерации в основном занимаются арендаторы лесных угодий. В Красноярском крае с недавнего времени начали практиковать так называемые компенсационные посадки.

— Теперь предприятия обязаны компенсировать ущерб лесному фонду от своей деятельности в виде посадки новых лесных культур под нашим надзором, — рассказывает о сути нововведения Юрий Слабко. — Это разработка месторождений, прокладывание линий электропередачи или газопровода. К примеру, алюминиевому заводу рассчитали компенсацию за их вредные выхлопы, и для возмещения ущерба они посадят тысячу гектаров леса.

Российских коллег также интересовало, как лесхозы тушат лесные пожары и какая техника для этого используется. Ведь в России эти функции давно переложены на специальные лесопожарные центры, а лесничества лишь координируют работу при тушении. В труднодоступных местах лес спасают от огня при помощи авиации и десантников.

— Штат Усольского лесничества — всего 34 человека, в то время как наш лесной фонд, а это почти 900 тыс. га, находится во временном пользовании у 36 арендаторов, и выполнение ими работ — отводы, уходы, посадки — обязательно нужно проконтролировать. Так что задач у наших сотрудников очень много, — рассказывает руководитель Усольского лесничества.

С введением нового Лесного фонда в российских лесничествах убрали такую должность, как лесник. Теперь лесное хозяйство здесь начинается с мастера леса, а на одного лесничего приходится порой более 100 тыс. га леса. И помимо контроля, на этой площади ему также нужно выписать дрова населению, помочь со строительством или ремонтом, отвести лесосеки, произвести материально-денежную оценку.

Конечно, знакомство с лесхозом было бы неполным, если бы российские лесоводы не посетили цех деревообработки — основной источник дохода для предприятия. Трудится здесь 70 местных жителей, а ежемесячная выручка составляет почти 600 тыс. рублей. В ближайшие три месяца Копыльский опытный лесхоз планирует запустить также свой пеллетный завод, где в час будет производиться 4 тонны промышленных топливных гранул. Российских лесоводов заинтересовали рынки сбыта этой продукции. В РФ пользуется популярностью выпуск древесного березового угля, который затем экспортируется в Китай.

Такая многопрофильность белорусских лесхозов вызвала восхищение у российских лесоводов. Со своей стороны они рекомендовали коллегам, сохраняя контроль над лесным фондом, всё же попробовать развивать также государственно-частное партнерство и отдать часть работ на услуги.

Своим впечатлением от поездки поделился Иван ­РУКОСУЕВ, руководитель Енисейского лесничества, Красноярский край:

— В Беларуси я впервые. Очень понравилось ваше отношение к лесному хозяйству, особенно к лесовосстановлению. Благодаря тому, что в каждом лесхозе Республики Беларусь раз в 10 лет проходит лесоустройство, вы знаете весь свой ресурс, своевременно проводите разные виды рубок. Восхитила большая палитра хозяйственной деятельности. Всё ведется по-хозяйски, люди очень серьезно относятся к своему делу. Всё у вас хорошо получается, поэтому кардинальные изменения не нужны.

Автор: Татьяна БИНДА, Фото и видео автора
Дата публикации: 03.10.2019

http://lesgazeta.by/economy/sotrudnichestvo/%C2%ABkardinalnye-izmenenija--belorusskomu-lesnomu-hozjajstvu-ne-nuzhny%C2%BB

Далі...

У ЛІСАХ ЄВРОПИ КАТАСТРОФА?

Глобальне потепління прискорило розмноження короїда по всій Центральній Європі. Якщо раніше його виліт відзначався двічі на рік, то тепер розмноження відбувається до трьох разів на рік, що, природно, істотно збільшило обсяги ураження дерев.

16 вересня 2019 року на пленарному засіданні Європейського парламенту Мігель Аріас Каньете, комісар з енергетики та клімату, висловив стурбованість ситуацією в європейській лісовій промисловості. У своєму виступі комісар Каньєте заявив: «Нинішня ситуація на європейському ринку круглого лісу поза всяким порівняння: через пошкодженої деревини в результаті посухи, спеки, ураганів і повеней, а також зараження короїдом ринок насичений великими обсягами, і ринкові ціни падають. Ситуація далека від оптимістичної ... »

Слова комісара добре відображають нинішню ситуацію. У багатьох країнах, зокрема Центральної Європи, ліси страждають від наслідків зміни клімату. Тільки за перші чотири місяці 2019 року обсяг експорту різних колод з Німеччини виріс на 61% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Необхідно відзначити, що в 2019 році дерева сильно постраждали від жука-короїда, але 2018 й був рекордним роком за обсягами пошкодженої деревини від шкідників лісу і ураганів.

В Австрії, наприклад, в 2019 році вперше в історії більше 50% всіх рубок було пов'язано з заготівлею пошкодженої деревини. І в нинішньому році ситуація не покращилася. Надзвичайно складне становище склалося також у Франції та Бельгії (в 2018 році 500 тис. м3 деревини ялини постраждало від жука-короїда). У нинішньому році передбачуваний обсяг деревини, заготовленої на пошкоджених цим шкідником ділянках, складе 0,8-1 млн м3). У деяких частинах Скандинавії, наприклад в Південній Швеції, також спостерігалося різке збільшення кількості деревини, пошкодженої короїдом.

Німеччина

В кінці серпня дві великі федерації лісівників Німеччини (Німецька рада з питань лісового господарства та Асоціація німецьких лісокорстувачів (AGDW)) зустрілися з міністром сільського господарства Німеччини Юлією Клекнер і зажадали 2,3 млрд євро державної допомоги для розчищення лісу, атакованого жуком-короїдом, а також для лісовідновлення та адаптації до змін клімату. Зустріч була приурочена до проведення лісового саміту, який пройшов 25 вересня 2019 року в Берліні. У 2018-му і 2019 роках було вирубано 110 тис. га лісу, пошкодженого посухою. А обсяг деревини, пошкодженої жуком-короїдом, склав 70 млн щільних м3. Тому в ході зустрічі лісопромисловці запропонували внести до федерального бюджету спеціальну главу під назвою «Ліс», в якій основний акцент повинен робитися на адаптації лісів до зміни клімату.

У 2019 році очікується збільшення обсягу пошкодженої шкідниками деревини в порівнянні з 2018-м.

З початку 2019 року і до середини вересня загальний обсяг пошкодженої в Німеччині деревини склав близько 25 млн м3. Правда, цей значний обсяг може скласти і 30 млн м3, оскільки відсутня інформація по федеральній землі Гессен. Для порівняння: в 2018 році було пошкоджено 35 млн м3 деревини.

У центрі лиха в Німеччині знаходиться земля Північний Рейн - Вестфалія з об'ємом пошкодженої деревини 6,1 млн м3 (дані на вересень 2019 р.) З них 5,8 млн м3 припадає на хвойні породи, переважно ялина, уражену жуком-короїдом, і 300 тис. м3 - на гине через посуху бук. Центр катастрофи знаходиться в Мюнстерланд, де загинули практично всі ялинники. Спочатку були порушені лише ниці райони, однак тепер короїд заселив і ліси на високих схилах гір в Зауерланді і Зігерланда. Очікується, що пік катастрофи в Північному Рейні - Вестфалії доведеться на 2020-2021 рр.

У Тюрінгії пошкоджено 3,8 млн м3 деревини, з яких 2,8 млн м3-хвойні, які постраждали від жука-короеда і ураганів. Крім того, посуха торкнулася майже 1 млн м3 бука і близько 100 тис. м3 дерев інших листяних порід. В результаті відзначена сильна цінова девальвація бука, так як його можна використовувати тільки в якості дров, оскільки в лісі він швидко уражається грибковими шкідниками. У Тюрінгії в даний час від посухи постраждало 22 тис. Га лісу.

Земля Баварія займає третє місце з 3,2 млн м3 пошкодженої деревини. З цього обсягу 3,1 млн м3 припадає на хвойні породи, в основному ялина. 90 тис. М3 від загального обсягу припадає на бук, який постраждав від посухи, особливо в Північній Баварії. Площі, заражені жуком-короїдом, розташовані в основному в Східній Баварії, Верхньої Франконії і в регіоні Шпессарт.
У землі Баден-Вюртемберг майже нарівні з Баварією обсяг ураженої деревини оцінюється майже в 3 млн м3. З них 1,8 млн м3 хвойних порід заражено жуком-короїдом і ще 750 тис. М3 пошкоджено ураганами, а 435 тис. м3 листяних і хвойних порід лісу, в основному бук і сосна, постраждали від посухи.

У Нижній Саксонії в лісах пошкоджено трохи менше 2 млн м3 лісів, з яких близько 1,5 млн м3 постраждало від комах і посухи. Крім того, близько 450 тис. м3 деревини в лісах пошкоджено ураганами. Основний удар шкідників припав на гірську місцевість Нижньої Саксонії.

У Саксонії повідомляють про 1,8 млн м3 пошкодженої деревини, з яких 1,1 млн м3 стали жертвою комах-шкідників; ще 700 тис. м3 пошкодили ураганні вітри. Разом з тим необхідно відзначити, що в Саксонії не було регіонів, що постраждали від посухи.

У землі Саксонія-Ангальт жуком-короїдом пошкоджено 479 тис. м3 деревини, 281 тис. м3 - ураганами. Ця деревина вже заготовлена. Але ще не розчищено в лісі після стихії 400-500 тис. м3 деревини. В цілому налічується понад 1,5 млн м3 пошкодженої деревини, з якої близько 1,2 млн м3 припадає на хвойні породи, які постраждали від ураганів і жука-короеда.

В землі Бранденбург від шкідників в основному постраждали також хвойні породи. Пошкоджено близько 200 тис. М3 ялинового лісу і стільки ж лісу інших хвойних порід. Крім того, 30 тис. м3 деревини в лісах постраждало від посухи. В цілому збитки від посухи зафіксований приблизно на 18 тис. Га, з яких 15 тис. Га припадає на сосоннікі. Втім, через неоднорідною вікової структури і щільності пошкоджень важко оцінити конкретну кількість постраждалої деревини. Передбачається, що загальний обсяг пошкодженої деревини в даний час тут становить близько 1,4 млн м3.

В землі Рейнланд-Пфальц до середині вересня жуком-короїдом було пошкоджено 1 млн м3 деревини, ще 300 тис. м3 - ураганами і 40 тис. м3 постраждали від посухи.

І лише три землі - Мекленбург - Передня Померанія, Саар і Шлезвіг-Гольштейн - повідомляють про некритичних обсягах пошкодженої деревини.

Швеція

У південній частині Швеції, званої Геталанд, поширення жука-короїда стає все більш масштабним. До вересня 2019 року ним було пошкоджено 5 млн м3 деревини, що вдвічі більше, ніж в 2018 році. Основний збиток завдано лісам на сході і півночі Гьоталанд. Але найбільше постраждали східна частина Смоланда і острів Еланд.

Половина постраждалих лісових земель належить власникам деревообробної компанії «Седра». Тому керівництво компанії закликає власників лісів оперативно вивозити заражену деревину з лісу і вимагає підтримки з боку держави і влади за допомогою спрощення правил та координації дій (зокрема, використання всіх можливих доріг з максимальною пропускною спроможністю).

Чеська Республіка

В даний час приблизно 500 тис. га лісу в Чеській Республіці знаходяться під загрозою зараження короедами. Для якнайшвидшого лісонасадження в цих районах після заготівлі і вивезення зараженої деревини міністерство послабило правила лісовідновлення, які стосуються походження лісових рослин. Власникам лісу більше не треба дотримуватися висадки дерев певного походження - вони можуть самі вибирати породи дерев на свій розсуд. Головне - швидке лісовідновлення та створення змішаних лісів.

Франція

У 2018-2019 роках було заготовлено 2 млн м3 ялини, що вдвічі більше, ніж зазвичай, з них 60% дерев було заражено жуком-короїдом. Найбільш постраждалими регіонами є Гранд-Ест і Бургундія-Франш-Конте, а в Гранд-Есте в 2018 році обсяг зараженої шкідником ялинової деревини склав 400 тис. м3.

У Пікардії і Нормандії, на північ від Альп, також виявлені випадки зараження дерев жуком-короїдом. У лісах Ю і Еві (Нормандія) було заготовлено 25-30 тис. м3 деревини. У Франції заготівля зараженої шкідниками деревини вважається найбільш ефективним і швидким вирішенням проблеми заражених лісів. Згодом лісівники планують замінити ялинові насадження місцевими і новими видами дерев.

З урахуванням ситуації, що в Європі ситуації Європейська організація лісопильної промисловості (EOS) закликає до багатостороннього підходу і загальноєвропейським зусиллям для вирішення цієї проблеми. Цілісні ринкові рішення повинні розроблятися на основі даних, заснованих на науці про навколишнє середовище. Необхідні нові сміливі підходи, щоб зробити європейські ліси стійкими до змін клімату і забезпечити стійке постачання сировиною європейської деревообробної промисловості. Очевидно, що в короткостроковій перспективі на ринку буде достатня кількість сировини, проте в середньостроковій перспективі деревообробні підприємства можуть зіткнутися з нестачею якісної сировини.

Однак, незважаючи на присутність короїда, EOS підкреслює, що європейські пиломатеріали безпечні для будь-якого застосування, в тому числі для будівництва, упаковки і меблів, так як деревина піддається обробці. Абсолютно безпечні і побічні продукти лісопильної промисловості - тріска і тирса. З цієї ж причини, а також беручи до уваги необхідність обробки великої кількості круглого лісу, EOS закликає європейський державний сектор і надалі заохочувати використання виробів з пошкодженої деревини, особливо в сфері державних закупівель. Збільшення частки виробів з пошкодженої деревини, використовуваних в будівництві, вигідно не тільки для навколишнього середовища (оскільки вироби з деревини накопичують CO2 протягом усього життєвого циклу), але і для підтримки лісової промисловості в цей непростий для неї час.

ЦИФРИ І ФАКТИ

втор: Наталя СКІТОВА, УП "Беллесекспорт"
Дата публікації: 03.10.2019

http://lesgazeta.by/economy/cifry-i-fakty/v-lesah-evropy--katastrofa

Далі...

8 технологій, які невдовзі змінять сільське господарство

08.10.2019

Роботи, датчики, генна інженерія – ці та інші інновації, які сьогодні лише починають впроваджуватися в агровиробництво і тому є досить затратними, вже через кілька років вийдуть на рівень фінансової життєздатності. Експерти навіть розрахували дати, коли цього можна очікувати.


Серед сучасних інноваційних рішень, які вплинуть на майбутнє всього людства, вагоме значення відведене технологіям, пов’язаним із сільськогосподарським виробництвом і забезпеченням населення планети продуктами харчування, – технологіям, які докорінно змінять сільське господарство.

Один із останніх оглядів зібрав такі рішення з чотирьох ключових напрямків: датчики, продукти харчування, автоматизація та інженерія. В ньому представлені розраховані експертами дати, коли кожна технологія буде життєздатною з наукової точки зору, коли в неї почнуть активно інвестувати і коли технологія стане фінансово життєздатною.
Датчики

Біометрія сільгосптварин за допомогою нашийників із GPS, які можуть автоматично визначати і передавати життєво важливу інформацію в режимі реального часу. Технологія отримала наукове обґрунтування у 2017 році, інвестиції – з 2018, фінансово життєздатною технологія стане до 2020 року.

Датчики врожайності дозволяють застосовувати диференційоване внесення добрив, а також визначати стан посівів на всьому полі, наприклад, за допомогою інфрачервоного світла. Наукова ідея отримала підтвердження у 2015 році, стала мейнстрімом у 2018 році, а у 2019 році стане і фінансово життєздатною технологією.

Продукти харчування

Створення нових штамів тварин і рослин для кращого задоволення біологічних і фізіологічних потреб. Відмова від генетично модифікованих продуктів харчування. Наукове обґрунтування технологія отримала у 2016 році, активне інвестування заплановано на 2021 рік, фінансової життєздатності технології буде досягнуто у 2022 році.

Виробництво м’яса «в пробірці» – продукту, який ніколи не був частиною живої тварини. Запущено кілька дослідницьких проєктів, у межах яких експериментально вирощують м’ясо в лабораторних умовах. Наукове обґрунтування технологія отримала у 2017 році, активне інвестування заплановано на 2024 рік, фінансової життєздатності технології буде досягнуто у 2027 році.

Автоматизація

Сільськогосподарські роботи або агроботи. Автоматизація збирання фруктів, оранка полів, догляд за ґрунтом, прополювання, посів, зрошення та інші необхідні технологічні операції. Наукова життєздатність доведена у 2018 році, основне інвестування передбачається у 2020 році, досягнення фінансової життєздатності – у 2021 році.

Роботизовані фермерські рої – комбінація десятків або сотень сільськогосподарських роботів з тисячами мікроскопічних датчиків, які разом могли б відстежувати, прогнозувати, вирощувати і збирати врожай практично без втручання людини. Наукова життєздатність напрямку, як очікується, буде доведена у 2023 році, основне інвестування і фінансова життєздатність заплановані на 2026 рік.

Інженерія

Створення закритих екологічних систем, що не залежать від обміну речовин поза системою. Такі замкнуті екосистеми здатні перетворювати відходи в кисень, їжу і воду, щоб підтримувати форми життя, які населяють систему. Подібні системи вже існують у невеликих масштабах. Наукова життєздатність технології отримала підтвердження у 2015 році, основні інвестиції в цей напрямок очікуються у 2020 році, фінансова життєздатність – у 2021 році.

Вертикальне землеробство як природне продовження міського сільського господарства. Вертикальні ферми будуть культивувати рослини або тварин у спеціалізованих або змішаних хмарочосах у міських умовах. Наукової життєздатності напрямку буде остаточно досягнуто у 2023 році, досягнення його фінансової життєздатності очікується до 2027 року.

Джерело: 

www.agroxxi.ru

Далі...

Найвищий рівень пожежної небезпеки зберігається в Україні

КИЇВ. 8 жовтня. УНН. Найвищий рівень пожежної небезпеки утримається в Україні найближчі дві доби. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Укргідрометцентру.

"8-9 жовтня в Тернопільській, Черкаській, Одеській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях та в Криму утримається надзвичайна пожежна небезпека", - вказали синоптики.

Додамо, як наголошують рятувальники, через високий рівень пожежонебезпеки значно збільшується і ризик виникнення численних пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях.

Нагадаємо, 8 жовтня в Україні місцями дощитиме. Повітря вдень прогріється до 13 градусів тепла.

https://www.unn.com.ua/uk/news/1828739-nayvischiy-riven-pozhezhnoyi-nebezpeki-zberigayetsya-v-ukrayini

Далі...

Вік стиглості дерев - жорстка тема протистояння лісників та екологів

Володимир Борейко, КЕКЦ

Доведено, що рубки лісу є однією з головних причин загибелі біорізноманіття. Дані третього видання Червоної книги України свідчать, що лісогосподарські заходи ведуть до зменшення чисельності 107 червонокнижних видів тваринного і 106 червонокнижних видів рослинного світу (1, 5, 18). Тобто, кожен п'ятий вид тварин і восьмий рослин з Червоної книги України зникає внаслідок вирубки лісів (1, 15, 18).

Санітарні рубки і розчищення лісу від захаращеності є причиною загибелі 89 видів фауни і 33 видів флори з Червоної книги України, а також причиною зникнення 119 видів тварин, занесених до списку 2 Бернської конвенції (1, 5, 7, 11).

Санітарні рубки знищують місця проживання 70% видів кажанів, 60% видів сов, 100% видів дятлів, 36% видів хижих птахів, 30% видів жуків, занесених до Червоної книги України (1, 5, 6).

По суті, через рубок лісу ситуація з охороною рідкісних рослин і тварин є катастрофічною.

Економічна стиглість дерева

Лісники зацікавлені в тому, щоб якомога більше зрубати лісу, щоб потім його продати. Це можна зробити двома способами - 1) постійно розширювати площі рубок (блокувати створення нових об'єктів ПЗФ, поширювати міф про «засилля» короїдів, скорочувати площі лісів, де рубки заборонені або обмежені і т.п.), 2) постійно знижувати вік порід дерев , при якому дозволяється комерційна рубка.

Для цього ними було винайдено так званий «вік стиглості дерева», при якому дану породу дозволяється пускати на комерційну рубку, тобто рубку головного користування. Для більшості порід це вік 60-80 років. Вважається, що, нібито, при такому віці дерево цієї породи має найбільшу комерційну цінність (15, 16, 17, 22, 23). В Україні «вік стиглості» дерев був затверджений наказом Мінлісгоспу України майже 40 років тому, ще за радянських часів в 1983 р (15, 16).

Можна з упевненістю сказати, що «вік стиглості» розроблявся лісниками виключно установчо і авторитарно, тим більше без урахування екологічної значимості лісу і старих дерев.

В результаті в Україні дозволено рубати дерева в 3-5 (а то і більше) разів раніше, ніж дерево досягає своєї екологічної зрілості. Так дуб досягає екологічної зрілості в 400-500 років, а дозволено його рубати в 60-120 років (15, 16). Такий однобокий підхід завдав страшного удару по лісовому біорізноманіття.

Екологічний вік стиглості

У своїх розробках віку стиглості дерева лісники абсолютно не оцінюють важливість старих (стиглих, перестиглих) дерев для охорони біорізноманіття (17, 22, 23). Екологічну цінність дерев можна висловити однією просто формулою - чим старше дерево, тим воно цінніше для біорізноманіття. Тому екологічний вік стиглості для дерев означає їх максимальний вік життя, при якому вони починають сохнути, покриватися грибами і лишайниками, мати дупла і гнити зсередини. Дерева в такому віці повинні бути залишені в лісі для збереження лісового біорізноманіття. Такі дерева є домом для птахів, ссавців, комах, грибів і лишайників (2, 4, 20). В даний час вік стиглості дерев знижений лісниками до мінімальних показників. Наприклад, сосна може зростати до 300 років, а починають її рубати рубками головного користування при віці 80-90 років, тобто в 3 і більше разів раніше. Береза ​​росте до 150 років, а починають її рубати в 60-70 років, тобто в 2 рази раніше. Дуб росте до 400-500 і більше років, а під рубки його відводять при віці в 60-120 років (тобто в 4-5 разів раніше). Ясень зростає до 400 років, а під рубки його відводять в 70-80 років, тобто в 5 разів раніше (15, 16).

Екологічний вік дерева і вік рубки згідно наказу Мінлісгоспу УРСР від 21.10.1983

Порода дерева	Екологічний вік	вік стиглості
Сосна, модрина	300-350	80-90
ялина	250	70-80
дуб	400-500	60-120
бук	300	80-120
Ясень	400	70-80
береза	150	60-70
Осика, вільха	120	40-50
клен	120	70-80

(15, 16, 17).

Таким чином ми бачимо, що лісники рубають дерева в 4-5 разів раніше, ніж вони досягають свого екологічного віку.

Але ж саме при віці 100 і більше років дерева стають використовуваними багатьма видами тварин для проживання, тобто отримують екологічну цінність. Так, дослідження, проведені зоологами в лісах Харківської області, показали, що середній вік кленів, ясенів, осик, використовуваних кажанами для проживання (в дуплах і під корою) склав 97,8 років (4). Однак вік стиглості, після якого дерева відводяться під комерційну рубку, для ясена становить 70-80 років, для клена - 70-80 років, для осики 40-50 років (15, 16). Те-є кажани практично позбавлені лісниками можливості розмножуватися і зимувати в породах цих дерев. Дерева віком 100 і більше років необхідні для розмноження 70% видів кажанів, 60% видів сов, 100% видів дятлів, 36% видів хижих птахів, 30% видів жуків,

Більш старі дерева необхідні для зростання 20 видів червонокнижних лишайників, кількох видів червонокнижних грибів, златки блискучою, жука-оленя, вусаня великого дубового, жука відлюдника (20).

Однак практично вся дерева до 100 років, за винятком дуба і бука (і то частково), відводяться під лісосіку.

Таким чином, у даних видів рідкісних рослин і тварин практично немає майбутнього в лісах України.

Заходи з охорони місць проживання рідкісних видів тварин і рослин, що мешкають в старих деревах

Місця проживання рідкісних рослин і тварин, в тому числі і в старих деревах, охороняються Законом України «Про Червону книгу України», Бернської конвенції, Директивою 2009/147 ЄС від 30.11.2009 «Про охорону диких птахів» та Директиви 92/43 ЄС від 21.05.1992 р «Про охорону природних середовищ існування і дикої фауни і флори» (8, 11, 13, 14).

Хочуть лісники того чи ні, але їм доведеться виконувати українське та міжнародне екологічне законодавство про охорону місць проживання рідкісних видів тварин і рослин. У тому числі це стосується близько 80 видів червонокнижних рослин і тварин, що мешкають в старих деревах. Для їх повноцінної охорони необхідно:

1. Підвищити вік стиглості для всіх порід дерев до 100 років і більше.
2. Ввести в лісогосподарську науку поняття «Екологічний вік стиглості» дерев.
3. В обов'язковому порядку при лісовпорядкування виділяти в кожному кварталі держлісфонду під охорону групи старих дерев екологічного віку стиглості, тим більше що рубка найстаріших дерев заборонена ст. 70 Лісового кодексу України за пропозицією автора цієї статті (9, 10).
4. У ст. 42 Лісового кодексу України «Встановлення віку стиглості деревостанів» внести доповнення, згідно якого вік стиглості визначається в тому числі при обліку «питань охорони біорізноманіття».
5. Повністю заборонити суцільні рубки, перейшовши на вибіркові рубки, завдяки чому в лісах буде підтримуватися різновікової складу дерев (19, 21).

Література

1. Червона книга України. Тваринний світ 2009, К., Глобалконсалтінг, 600 стор.

2. Навіщо лісі мертва деревина ?, 2003 Свебодін, Клуб натуралістів, 63 стр.

3. Влащенко А.С., Годлевська Є.В., Кравченко К.А., Тищенко В.М., Гукасова А.С., Судакова М.В., 2012. Матеріали по фауні кажанів національного природного парку «Голосіївський» , Заповідна справа в Україні, в. 1-2, стор. 51-58.

4. Влащенко А.С., 2005, Характеристика дерев, які використовуються рукокрилими в дубових лісах Харківської області, В кн. Ліс, наука, суспільство. Матеріали міжнародної ювілейної конференции, X., стор. 40.

5. Червона книга України. Рослинний світ 2009, К., Глобалконсалтінг, 900 стор.

6. Борейко В.Є., 2018, Лесоцід в Україні, К., КЕКЦ, 144 стор.

7. Борейко В.Є., Левіна Г.Н., 2016, Санітарні рубки в об'єктах ПЗФ. Екологічна шкода і протизаконний вид діяльності, К., КЕКЦ, 132 стор.

8. Закон України «Про Червону книгу України».

9. Лісовий кодекс України.

10.Закон України «Про внесення змін до деяки законодавчо АКТІВ

України относительно Виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни и природніх середовища Існування в Европе ».

11. Конвенція про охорону дикої флори та фауни и природніх середовища Існування в Европе (Бернська конвенція).

12. Державний комітет лісового господарства України. Лісове господарство України, 2010, К., Еко-інформ, 64 стр.

13. Директива 2009/147 ЄС від 30.11.2009 «Про Збереження диких птахів».

14. Директива 92/43 ЄС від 21.05.1992 «Про Збереження природних СЕРЕДОВИЩА Існування и дикої фауни и флори».

15. Станкевич-Волосянчук О.І, Волосянчук Р.Т 2009, Стале ведення лісового господарства, 2009 Ужгород, РМЕО «Екосфера», 45 стор.

16. «Про оптімальні віки стіглості в лісах УРСР», наказ Мінлісгоспу УРСР від 21.10.1983 р.

17. Анучин Н.П., 1962, Лісовпорядження, Москва, 350 стор.

18. плиг А., Богомаз М., 2015-го, КОЖЕН п'ятий вид тварин и восьмий - рослин Червоної книги України зникає в наслідок вирубки лісів  http://www.fleg.org.ua/konkurs-2015/978

19.Норенко К., Тестів П., Василюк О., 2018, Лісові территории-для дикої природи: нова політика лісового господарства, К, 25 стр.

20.Борейко В.Е, 2019, Мертва деревина в лісах України. Екологічна значимість і заходи з охорони,  http://ecoethics.ru/mertvava-drevesina-v-lesah-ukrainvi-еко1одю11е5кауа-2пасЫто5Ы-тепл-ро-о11гапе/

21. Криницький Г.Т., Концептуальні засади запровадження в Україні Наближення до природи лісівніцтва,

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/2016 03 03% Р0% 9Р% Р0% В0% Р0% В1% Р0% ВВ% Р0% В8% Р0% В6% Р0% В5% Р0% ВР% Р0% В5% 20% Р0% В4% Р0% ВЕ% 20% Р0% ВР% Р 1% 80% Р0% У 8% Р0% У 8% Р 1% 80% Р0% В Е% Р0% В4 % Р0% У 8% 20% Р0% ВВ% Р 1% 96% Р 1% 81% Р 1% 96% Р0% В2% Р0% ВР% Р0% У 8% Р 1% 86% Р 1% 82% P0% B2% P0% BE ■ pdf

22. Гірс О.А., Лакида П.І., 2007, Обгрунтування віку стіглості для основних села порід в лісахУкраїні, Аграрна наука і освіта, № 5 6, стор. 103-109.

23. Полякова Л.В., Кирилюк С.Л., Сторожук В.Ф., Попков М.Ю. та інш., 2003 Зміна віку стіглості деревостану - шлях оптімізації вікової Структури лісів и розміру лісокорістування,  https://www.openforest.org.ua/75/

http://ecoethics.ru/vozrast-spelosti-derevev-zhestkaya-tema-protivostoyaniya-lesnikov-i-ekologov/

Далі...

Птицы не только съели всю байкальскую рыбу, но и своим пометом сожгли все окрестные леса

В Хакасии возбуждено уголовное дело по факту незаконных вырубок кедра на сумму около 100 млн рублей, сообщает Генпрокуратура РФ. Под домашний арест отправлен чиновник Министерства природных ресурсов, который отвечает за состояние лесного фонда в Таштыпском районе республики. Пострадало Матурское лесничество, в окрестностях которого традиционно проживает шорская община. В начале года шорцы пожаловались местным властям, что кедр варварски вырубают под видом санитарных вырубок. На какие еще уловки идут лесозаготовители на юге Сибири для получения прибыли.

По данным таможни, в 2018 году стоимость леса, который ушел на экспорт с юга Красноярского края и соседней Хакасии, превысила 46 млн долларов. Это на 47% больше, чем в 2017 году. Лес либо распиливали на доски, либо и вовсе вывозили необработанным. 78% экспортной древесины пришлось на Китай.

Под прикрытием санитарных рубок вырубают кедр. И это все в рамках госзаказа. Госзаказ на этот год – 27 тысяч квадратных километров. При этом здоровый лес рубится по "серым схемам" и в итоге бюджет республики недополучает огромные суммы.

В 2019 году шорская община, проживающая в селе Матур Таштыпского района, выступила против так называемых санитарных вырубок кедра. Шорцы пытаются доказать, что под видом больных деревьев вырубают товарный кедр в рамках госзаказа. Госзаказ по вырубке на этот год – 27 тысяч квадратных километров. В прошлом было – 15 тысяч. В августе после проверки прокуратуры было возбуждено уголовное дело о незаконных вырубках на сумму около 100 млн рублей. Подозреваемых в деле пока нет, хотя местные жители считают, что установить личности несложно.

Как правило именно коренное население больше всего заинтересовано в сохранении и сбережении лесов, т.к. для него лес всегда являлся источником жизни и существования.

И возможно, именно поэтому, зачастую, во многих регионах местные и московские власти ведут бескомпромиссную и решительную войну с местными аборигенами.

Ярким примером чему может служить ситуация с малочисленным народом УДЭГЕ, проживающим на территории Хабаровского и Приморского краев.

Удэгейцы с их верой в лесных духов сильно мешают местным лесорубам и «крышующим» их чиновникам. И власти нашли способ нейтрализовать помеху. На территориях компактного проживания и традиционного природопользования родовых общин этого небольшого народа создано сразу несколько национальных парков «для защиты» амурского тигра. Правда неясно от кого тигра нужно было защищать, если сами удэгейцы тигру всегда поклонялись и защищали этого зверя от пришельцев.

Зато теперь аборигены фактически лишены права на ведение традиционного образа жизни на своих исконных территориях, в тоже время (и это не секрет) на охраняемые территории периодически наведываются «черные лесорубы» и браконьеры. Ведется варварский отстрел животных богатыми туристами.

Но вернемся к санитарным вырубкам.

Многие из организмов, которые справедливо считаются вредными при ведении интенсивного лесного хозяйства в староосвоенных лесах, в лесах диких являются естественными элементами лесных экосистем и ландшафтов – они обитают в них тысячелетиями и вполне нормально вписываются в жизнь леса. Таковы, например, усачи и вообще многие стволовые вредители, многие дереворазрушающие грибы и т.д. Если санрубка в глухой тайге назначается в связи с такими общераспространенными вредителями – это уже практически гарантия, что главной или единственной ее целью является заготовка лучшей древесины. Самое печальное, что подведомственные Рослесхозу организации – Рослесозащита и ее филиалы, центры защиты леса в регионах, которые должны отслеживать ситуацию с защитой лесов от вредителей и болезней и с правильностью назначения санрубок, на самом деле в полной мере вовлечены в это хищничество. Проведение лесопатологических обследований, на основании которых организуются санрубки, стало для этих организаций просто коммерцией. А кто платит – тот, как известно, и заказывает музыку: если лесопатологи не будут назначать санрубки по итогам своих обследований, лесозаготовители перестанут у них эти обследования заказывать.

Что касается санрубок в Хакасии – то там требуется вмешательство уже не столько Минприроды и Рослесхоза, сколько Генеральной прокуратуры и Следственного комитета.

Во многом проблема бесконтрольности вырубок связана с тем, что в 2006 году с вступлением в силу Лесного кодекса в стране фактически упразднили институт лесников. Остались лесничие, которые не в состоянии уследить за вырубками и состоянием леса. Как говорится в докладе Счетной палаты Красноярского края 2019 года, износ имущества краевых лесничеств достигает 80%.

Еще в 2010 году Гринпис адресовал помощнику президента России Аркадию Дворковичу письмо, в котором одной из двух главных причин масштабных лесных пожаров назывался кадровый дефицит в службе лесной охраны: за пять лет численность сократилась с 70 тысяч до 12 тысяч человек. Любое засушливое лето может обернуться катастрофой, говорится в письме.

Лес из Сибири экспортируют в Японию, Египет, Германию, Узбекистан, но знакомые с ситуацией сибиряки рассказывают только о покупателях из Китая. Местные жители говорят, что интерес китайской стороны появился на юге региона лет десять назад. Китайцы открывают здесь фирмы и обрастают связями. К примеру, нынешний руководитель Курагинского лесничества ранее возглавлял российско-китайскую лесозаготовительную компанию, а его отец и теперь руководит фирмой по лесозаготовкам.

По закону население имеет право на бесплатный лес от государства для строительства или ремонта. Люди решают проблему нехватки доступной древесины по-своему: договаривается с профессиональными лесорубами в обмен на долю с вырубки. Фактически лесорубы распоряжаются полученной долей "целевого" леса по своему усмотрению, хотя его продажа напрямую по закону запрещена.

Периодически в Сибири задерживают "черных лесорубов": в июне 2019 года предпринимателя в Курагинском районе обвинили в незаконной вырубке сосны на сумму 13 млн рублей. В целом же ущерб от незаконных вырубок в России оценивается в 11 млрд рублей в год. Премьер-министр Дмитрий Медведев поручил СК проверить версию, согласно которой пожары летом 2019-го в Сибири созданы искусственно, чтобы скрыть незаконные вырубки леса.

Однако, озвученная Премьером версия не прижилась. Вместо нее в прессе, в том числе на официальных каналах стала появляться другая, порой откровенно идиотская информация.

Создается впечатление, что власти долго и упорно искали стрелочников виновных в гибели сибирских лесов, пытаясь скрыть правду.

Если вы думаете, что виновными «назначили» так называемых «черных лесорубов»; зарвавшихся чиновников, выписывающих себе баснословные премии за непринятие мер по своевременному тушению лесных пожаров или получивших неограниченных доступ к российским природным ресурсам китайских арендаторов, которым за последние несколько лет в аренду на 49 лет (считай насовсем) переданы миллионы гектаров российских лесов, то вы серьезно заблуждаетесь.

Так власти Бурятии нашли «настоящих виновников» - это БАКЛАНЫ. По мнению чиновников, эти птицы не только съели всю байкальскую рыбу, но и своим пометом «сожгли» все окрестные леса.

А значит сибирские леса, по мнению этих новоявленных «провидцев» на самом деле не горели буквально, а растворялись по воздействием бакланов. Да так сильно растворялись, что аж дымом полстраны затянуло!

Юрий Щербина
Источник: forum-msk.org

https://newsland.com/community/4765/content/ptitsy-ne-tolko-seli-vsiu-baikalskuiu-rybu-no-i-svoim-pometom-sozhgli-vse-okrestnye-lesa/6895124

Далі...

Забрали у природи право на самовідновлення

Ліси-самосіви на Волині кожен день ризикують потрапити під сокиру або згоріти.


Такий вигляд має ліс-самосів після сокири фермера.Фото надано автором.

І йдеться не про якісь маленькі площі, а про тисячі гектарів майбутніх борів.

Хоч нібито ми всі екологи...

Волинь одна із найлісистіших областей. Згідно з останніми даними екологічного паспорта регіону, ліси займають 697,6 тисячі гектарів, або 34,6 відсотка її території. Фактично ж їх набагато більше. Є ще не обліковані самосіви. Лише на землях запасу їх майже 2,5 тисячі гектарів. Найбільше в Іваничівському районі — 357 гектарів, Локачинському — 270, Ковельському — 232, Ківерцівському — 199 гектарів. А скільки таких самосівів на земельних паях громадян, не знає ніхто.

Не поспішайте радіти, побачивши на узбіччі молоді сосонки чи берізки, занесені сюди самою природою. Ростуть вони переважно на розташованих поруч із лісом розпайованих сільгоспугіддях, які з різних причин не використовуються за призначенням. І варто комусь накинути на них оком, як попадуть ці деревця під гостру бензопилу чи сокиру. Про один із таких випадків наша газета розповіла в надрукованому 17 вересня матеріалі «Заклав біля бору вогняну міну». В ньому йшлося про декілька гектарів знищеного лісу-самосіву поблизу села Клубочин Ківерцівського району. Фермер, який вчинив так, ніби зробив усе законно: документально ці землі вважаються сільгоспугіддями. Тож він орендує їх для подальшого вирощування овочів чи зернових.

Подумалося: скільки лементу здіймають у місті за кожним зрубаним деревцем, а тут тисячі сосен лягли — і все законно?!

Знайти відповіді на болюче питання вирішили в начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка.



Олександр Кватирко.
Фото надано прес-службою Волинського ОУЛМГ.

— Cамозаліснені землі в області становлять майже 2,5 тисячі гектарів. Це не рахуючи тих, що ростуть на земельних паях громадян. Тобто це — землі запасу, які при змінах до законодавства можна було б передати у держлісфонд. Але поки що цього не відбулося. Сільським радам землі із самосівами не приносять жодного прибутку. Очевидно, що їм вигідніше викорчувати такий ліс і віддати поле орендарям, щоб отримувати, умовно кажучи, 300—400 гривень за гектар.

Ми всі в душі екологи. Але коли в органи самоврядування заходить фермер і пропонує за оренду землі реальні кошти, вони стають прагматиками і не звертають уваги на всі застороги.

Фактично виходить, що тисячі гектарів лісів-самосівів абсолютно беззахисні. Свого часу були певні розпорядження, щоб через сільські ради надавалася земля під посадку лісу. Але згодом не було законодавчо передано землі, які заліснилися. І ці молоді ліси нині так само стали беззахисними.

Ліс не ворог, із ним не потрібно воювати

Олександр Кватирко запевняє: з боку управління були неодноразові звернення в органи влади щодо внесення необхідних змін до законодавчих актів, які б урегулювали ситуацію. За умови позитивного розгляду питання такі ліси відповідно б обліковувалися, і лісівники змогли б забезпечити повноцінну охорону, захист та догляди. Але поки що ситуація лишається незмінною.

Як приклад безгосподарності Олександр Михайлович наводить історію з урочищем Полігон у Любомльському районі, де свого часу була військова частина, за якою і був закріплений ліс. Військову частину ліквідували, а ліс нібито передали на баланс міської ради. Фактично його нині ніхто не охороняє.

— Хоч би що казали громади, які хочуть мати комунальні ліси, сьогодні вони не можуть забезпечити їх повноцінну охорону та інші необхідні заходи з догляду, — зазначає керівник лісової галузі області. — Виконання цих на перший погляд простих завдань вимагає фахових знань, людських та матеріальних ресурсів. Зокрема — від початку створення лісових культур (тобто посадки сіянців) до переведення ділянок у покриті лісом землі, тобто шість років роботи і 28—30 тисяч гривень витрат на гектар!

Наочний приклад, як знищили більше двадцяти гектарів лісу, — між селами Оленине і Боровне Камінь-Каширського району. Ліс перебував на балансі сільської ради. Як відомо, на тій території дуже велике скупчення пилорам. У результаті 40—45-річні сосни повністю вирубали.

— Олександре Михайловичу, нещодавно у прес-службі волинських лісівників повідомили, що цього року в області було створено 12 гектарів нових лісів. Так, це добре. Проте. Пригадуються роки, коли такі цифри були значно вищими.
— Раніше під створення нових лісів виділялася земля. Це — 2004—2009 рр. Були розроблені проекти їхньої консервації шляхом заліснення. Щоправда, виділяли землю, непридатну для ведення сільського господарства, а поруч уже самосіви викорчовували. Ситуація була така, ніби держава дає кошти для створення лісів, а тут поруч із її ж мовчазної згоди ліс нищать. Навіть не розроблено механізму самозаміни.

— Свого часу земля передавалася розпорядженням адміністрації, — веде далі досвідчений фахівець. — Мовляв, беріть у користування, а тоді вже зробите правовстановлюючі документи. Заліснилися ті землі. Законодавство змінилося, переведення з сільськогосподарських земель на лісові ніхто не зробив. Нині фактично всі ці площі під загрозою. Ми додали їх у лісовпорядкування, а отримати правовстановлюючі документи дуже складно і дорого. Тоді всі були зацікавлені у збільшенні лісистості. Діяла програма, відповідно до якої кожен лісгосп має посадити площі, рівнозначні одному лісництву.

— Найактивніше це відбувалося з 2002-го по 2008 рік. Сьогодні землю на такі цілі не виділяють узагалі. Тому фактично не створюємо нових лісів, відновлюємо лише площі зрубів. Звідси й така цифра: за минулий рік 23 наші підприємства посадили нових лісів тільки 12 гектарів. І це — на не вкритих лісом галявинах земель держлісфонду. У нас достатньо посадкового матеріалу, є досвід, є механізми. Лише на Волині лісівники могли б за рік висаджувати більше тисячі гектарів нових лісів, — запевнює Олександр Кватирко.

Зелений щит від посухи та суховіїв

Із думками начальника волинського обласного управління лісового та мисливського господарства важко не погодитися. Навіщо витрачати мільйони на створення нових лісів, коли сама природа дарує їх нам? Яка є логіка в тому, коли ми вирубуємо чудові 10—12-річні сосонки, аби посадити там моркву чи капусту, а за кілька кілометрів облогують і теж починають заростати такі ж сільгоспугіддя. Невже складно зробити заміну площ, як це давно практикують у деяких європейських країнах?

Настав, напевно, час законодавчо закріпити відповідальність громадян за використання земельних паїв. Наприклад, облогує, заростає бур’янами п’ять років земля — власник втрачає право на неї. Слід полегшити і узаконення самозаліснених площ. Не можна позбавляти природу права самовідновлюватися. Світ задихається від спеки, суховії завітали вже і на колись багатоводну Волинь. Збільшуючи лісистість, ми стаємо на засторозі цим негативним процесам.

http://www.golos.com.ua/article/322472

Далі...

Волинське підприємство отримало сертифікат, що засвідчує якість недеревинної лісопродукції

Наприкінці червня в ДП «Маневицьке лісове господарство» проводилась сертифікація (за схемою FSC) недеревинної лісової продукції та сертифікація переробки.

За результатами проведеного аудиту, ДП «Маневицьке лісове господарство» у вересні 2019 року отримало FSC сертифікат, який підтверджує відповідність системи ведення лісового господарства, у тому числі – в частині вимог недеревинної лісової продукції – вимогам FSC із правом маркування цієї продукції, – йдеться на сайті Волинського ОУЛМГ.

Нагадаємо: в рамках реалізації пілотного проекту сертифікації недеревинної лісової продукції за участі Національного представництва FSC в Україні компанією НЕПКон підготовлено додаток до тимчасового стандарту для оцінки ведення лісового господарства в Україні. Додаток містить вимоги для сертифікації недеревинної лісової продукції: новорічних ялинок, хвойного екстракту, грибів, ягід та березового соку.

Це основний перелік продукції, що тривалий час виробляється лісогосподарськими підприємствами Волині, зокрема і державним підприємством «Маневицьке лісове господарство», яке є учасником і, власне, бенефіціаром пілотного проекту.

Консервний цех ДП «Маневицький лісгосп» володіє більш ніж півстолітнім досвідом використання безцінного дару природи – недеревних ресурсів лісу, який забезпечує випуск понад 50 видів товарної продукції. Це соки березові, протерті лісові ягоди (чорниця, ожина, журавлина, брусниця), варення із лісових ягід, гриби мариновані.

Консерви виготовляють із натуральної сировини, без хімічних добавок, консервантів, барвників. У консервному цеху працюють за так званими колишніми ГОСТами – високими стандартами якості.

До проходження аудиту підприємство готувалося досить ретельно. Розроблялися відомості щодо розміщення ягідників та грибниць, розраховувалась врожайність, відсоток використання ліміту заготівлі недеревинної лісової продукції, закладалися пробні площі, проводились відповідні навчання з персоналом. Загалом робота була досить клопіткою та насиченою. Результатом успішного виконання поставлених завдань став відповідний FSC сертифікат.

21:32 07.10.2019

https://lutsk.rayon.in.ua/news/185337-volinske-pidpriemstvo-otrimalo-sertifikat-shcho-zasvidchue-iakist-nederevinnoyi-lisoproduktsiyi

Далі...