Володимир Борейко, КЕКЦ
Доведено, що рубки лісу є однією з головних причин загибелі біорізноманіття. Дані третього видання Червоної книги України свідчать, що лісогосподарські заходи ведуть до зменшення чисельності 107 червонокнижних видів тваринного і 106 червонокнижних видів рослинного світу (1, 5, 18). Тобто, кожен п'ятий вид тварин і восьмий рослин з Червоної книги України зникає внаслідок вирубки лісів (1, 15, 18).
Санітарні рубки і розчищення лісу від захаращеності є причиною загибелі 89 видів фауни і 33 видів флори з Червоної книги України, а також причиною зникнення 119 видів тварин, занесених до списку 2 Бернської конвенції (1, 5, 7, 11).
Санітарні рубки знищують місця проживання 70% видів кажанів, 60% видів сов, 100% видів дятлів, 36% видів хижих птахів, 30% видів жуків, занесених до Червоної книги України (1, 5, 6).
По суті, через рубок лісу ситуація з охороною рідкісних рослин і тварин є катастрофічною.
Економічна стиглість дерева
Лісники зацікавлені в тому, щоб якомога більше зрубати лісу, щоб потім його продати. Це можна зробити двома способами - 1) постійно розширювати площі рубок (блокувати створення нових об'єктів ПЗФ, поширювати міф про «засилля» короїдів, скорочувати площі лісів, де рубки заборонені або обмежені і т.п.), 2) постійно знижувати вік порід дерев , при якому дозволяється комерційна рубка.
Для цього ними було винайдено так званий «вік стиглості дерева», при якому дану породу дозволяється пускати на комерційну рубку, тобто рубку головного користування. Для більшості порід це вік 60-80 років. Вважається, що, нібито, при такому віці дерево цієї породи має найбільшу комерційну цінність (15, 16, 17, 22, 23). В Україні «вік стиглості» дерев був затверджений наказом Мінлісгоспу України майже 40 років тому, ще за радянських часів в 1983 р (15, 16).
Можна з упевненістю сказати, що «вік стиглості» розроблявся лісниками виключно установчо і авторитарно, тим більше без урахування екологічної значимості лісу і старих дерев.
В результаті в Україні дозволено рубати дерева в 3-5 (а то і більше) разів раніше, ніж дерево досягає своєї екологічної зрілості. Так дуб досягає екологічної зрілості в 400-500 років, а дозволено його рубати в 60-120 років (15, 16). Такий однобокий підхід завдав страшного удару по лісовому біорізноманіття.
Екологічний вік стиглості
У своїх розробках віку стиглості дерева лісники абсолютно не оцінюють важливість старих (стиглих, перестиглих) дерев для охорони біорізноманіття (17, 22, 23). Екологічну цінність дерев можна висловити однією просто формулою - чим старше дерево, тим воно цінніше для біорізноманіття. Тому екологічний вік стиглості для дерев означає їх максимальний вік життя, при якому вони починають сохнути, покриватися грибами і лишайниками, мати дупла і гнити зсередини. Дерева в такому віці повинні бути залишені в лісі для збереження лісового біорізноманіття. Такі дерева є домом для птахів, ссавців, комах, грибів і лишайників (2, 4, 20). В даний час вік стиглості дерев знижений лісниками до мінімальних показників. Наприклад, сосна може зростати до 300 років, а починають її рубати рубками головного користування при віці 80-90 років, тобто в 3 і більше разів раніше. Береза росте до 150 років, а починають її рубати в 60-70 років, тобто в 2 рази раніше. Дуб росте до 400-500 і більше років, а під рубки його відводять при віці в 60-120 років (тобто в 4-5 разів раніше). Ясень зростає до 400 років, а під рубки його відводять в 70-80 років, тобто в 5 разів раніше (15, 16).
Екологічний вік дерева і вік рубки згідно наказу Мінлісгоспу УРСР від 21.10.1983
| Порода дерева | Екологічний вік | вік стиглості |
| Сосна, модрина | 300-350 | 80-90 |
| ялина | 250 | 70-80 |
| дуб | 400-500 | 60-120 |
| бук | 300 | 80-120 |
| Ясень | 400 | 70-80 |
| береза | 150 | 60-70 |
| Осика, вільха | 120 | 40-50 |
| клен | 120 | 70-80 |
(15, 16, 17).
Таким чином ми бачимо, що лісники рубають дерева в 4-5 разів раніше, ніж вони досягають свого екологічного віку.
Але ж саме при віці 100 і більше років дерева стають використовуваними багатьма видами тварин для проживання, тобто отримують екологічну цінність. Так, дослідження, проведені зоологами в лісах Харківської області, показали, що середній вік кленів, ясенів, осик, використовуваних кажанами для проживання (в дуплах і під корою) склав 97,8 років (4). Однак вік стиглості, після якого дерева відводяться під комерційну рубку, для ясена становить 70-80 років, для клена - 70-80 років, для осики 40-50 років (15, 16). Те-є кажани практично позбавлені лісниками можливості розмножуватися і зимувати в породах цих дерев. Дерева віком 100 і більше років необхідні для розмноження 70% видів кажанів, 60% видів сов, 100% видів дятлів, 36% видів хижих птахів, 30% видів жуків,
Більш старі дерева необхідні для зростання 20 видів червонокнижних лишайників, кількох видів червонокнижних грибів, златки блискучою, жука-оленя, вусаня великого дубового, жука відлюдника (20).
Однак практично вся дерева до 100 років, за винятком дуба і бука (і то частково), відводяться під лісосіку.
Таким чином, у даних видів рідкісних рослин і тварин практично немає майбутнього в лісах України.
Заходи з охорони місць проживання рідкісних видів тварин і рослин, що мешкають в старих деревах
Місця проживання рідкісних рослин і тварин, в тому числі і в старих деревах, охороняються Законом України «Про Червону книгу України», Бернської конвенції, Директивою 2009/147 ЄС від 30.11.2009 «Про охорону диких птахів» та Директиви 92/43 ЄС від 21.05.1992 р «Про охорону природних середовищ існування і дикої фауни і флори» (8, 11, 13, 14).
Хочуть лісники того чи ні, але їм доведеться виконувати українське та міжнародне екологічне законодавство про охорону місць проживання рідкісних видів тварин і рослин. У тому числі це стосується близько 80 видів червонокнижних рослин і тварин, що мешкають в старих деревах. Для їх повноцінної охорони необхідно:
- Підвищити вік стиглості для всіх порід дерев до 100 років і більше.
- Ввести в лісогосподарську науку поняття «Екологічний вік стиглості» дерев.
- В обов'язковому порядку при лісовпорядкування виділяти в кожному кварталі держлісфонду під охорону групи старих дерев екологічного віку стиглості, тим більше що рубка найстаріших дерев заборонена ст. 70 Лісового кодексу України за пропозицією автора цієї статті (9, 10).
- У ст. 42 Лісового кодексу України «Встановлення віку стиглості деревостанів» внести доповнення, згідно якого вік стиглості визначається в тому числі при обліку «питань охорони біорізноманіття».
- Повністю заборонити суцільні рубки, перейшовши на вибіркові рубки, завдяки чому в лісах буде підтримуватися різновікової складу дерев (19, 21).
Література
1. Червона книга України. Тваринний світ 2009, К., Глобалконсалтінг, 600 стор.
2. Навіщо лісі мертва деревина ?, 2003 Свебодін, Клуб натуралістів, 63 стр.
3. Влащенко А.С., Годлевська Є.В., Кравченко К.А., Тищенко В.М., Гукасова А.С., Судакова М.В., 2012. Матеріали по фауні кажанів національного природного парку «Голосіївський» , Заповідна справа в Україні, в. 1-2, стор. 51-58.
4. Влащенко А.С., 2005, Характеристика дерев, які використовуються рукокрилими в дубових лісах Харківської області, В кн. Ліс, наука, суспільство. Матеріали міжнародної ювілейної конференции, X., стор. 40.
5. Червона книга України. Рослинний світ 2009, К., Глобалконсалтінг, 900 стор.
6. Борейко В.Є., 2018, Лесоцід в Україні, К., КЕКЦ, 144 стор.
7. Борейко В.Є., Левіна Г.Н., 2016, Санітарні рубки в об'єктах ПЗФ. Екологічна шкода і протизаконний вид діяльності, К., КЕКЦ, 132 стор.
8. Закон України «Про Червону книгу України».
9. Лісовий кодекс України.
10.Закон України «Про внесення змін до деяки законодавчо АКТІВ
України относительно Виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни и природніх середовища Існування в Европе ».
11. Конвенція про охорону дикої флори та фауни и природніх середовища Існування в Европе (Бернська конвенція).
12. Державний комітет лісового господарства України. Лісове господарство України, 2010, К., Еко-інформ, 64 стр.
13. Директива 2009/147 ЄС від 30.11.2009 «Про Збереження диких птахів».
14. Директива 92/43 ЄС від 21.05.1992 «Про Збереження природних СЕРЕДОВИЩА Існування и дикої фауни и флори».
15. Станкевич-Волосянчук О.І, Волосянчук Р.Т 2009, Стале ведення лісового господарства, 2009 Ужгород, РМЕО «Екосфера», 45 стор.
16. «Про оптімальні віки стіглості в лісах УРСР», наказ Мінлісгоспу УРСР від 21.10.1983 р.
17. Анучин Н.П., 1962, Лісовпорядження, Москва, 350 стор.
18. плиг А., Богомаз М., 2015-го, КОЖЕН п'ятий вид тварин и восьмий - рослин Червоної книги України зникає в наслідок вирубки лісів http://www.fleg.org.ua/konkurs-2015/978
19.Норенко К., Тестів П., Василюк О., 2018, Лісові территории-для дикої природи: нова політика лісового господарства, К, 25 стр.
20.Борейко В.Е, 2019, Мертва деревина в лісах України. Екологічна значимість і заходи з охорони, http://ecoethics.ru/mertvava-drevesina-v-lesah-ukrainvi-еко1одю11е5кауа-2пасЫто5Ы-тепл-ро-о11гапе/
21. Криницький Г.Т., Концептуальні засади запровадження в Україні Наближення до природи лісівніцтва,
22. Гірс О.А., Лакида П.І., 2007, Обгрунтування віку стіглості для основних села порід в лісахУкраїні, Аграрна наука і освіта, № 5 6, стор. 103-109.
23. Полякова Л.В., Кирилюк С.Л., Сторожук В.Ф., Попков М.Ю. та інш., 2003 Зміна віку стіглості деревостану - шлях оптімізації вікової Структури лісів и розміру лісокорістування, https://www.openforest.org.ua/75/
0 коммент.:
Дописати коментар