ИИ проконтролирует леса в Пермском крае

В 2020 году в эксплуатацию будет введена информационная система "Умный лес", использующая технологии искусственного интеллекта (ИИ) для управления природными ресурсами, сообщает Министерство информационного развития и связи Пермского края.

Система решает комплекс задач: управленческий учёт природных ресурсов, их структуры и качественного состава; мониторинг вырубки леса, в том числе выявление незаконных рубок на основе данных космического мониторинга; мониторинг перемещения древесины "от заготовки до переработки". Новая технология поможет контролировать лесной фонд, процесс вырубки и лесовосстановления. Информация будет видна всем уполномоченным структурам: Министерству природных ресурсов Пермского края, лесничествам, правоохранительным органам и лесозаготовителям. Кроме того, в 2020 году планируется разработка подсистемы мониторинга вырубки деревьев, где с помощью нейросети специалисты смогут обнаруживать вырубленные территории.

Отметим, в Пермском крае технологии искусственного интеллекта активно используются в государственном управлении и транспортной отрасли. В частности, в регионе в пилотном режиме установлено семь камер фотовидеофиксации с опцией интеллектуального распознавания характера перевозимого груза. В будущем планируется оборудовать этой функцией все устройства. Сейчас в регионе уже работают 198 камер с фотовидеофиксацией, и до конца года появятся ещё 19 подобных устройств на дорогах Кунгур – Соликамск, Пермь – Березники и Кукуштан – Оса. Также в пилотном режиме на улице Сибирской в Перми работает камера видеонаблюдения, способная при помощи нейросетей распознавать марку и модель машины, цвет и госномер.

Ранее стало известно о том, что Правительство Российской Федерации до 15 декабря 2019 года намерено утвердить федеральный проект "Искусственный интеллект" по поручению Президента РФ Владимира Путина. Глава государства ранее утвердил Национальную стратегию развития ИИ сроком до 2030 года. Цель стратегии – обеспечение ускоренного развития искусственного интеллекта в РФ, проведение научных исследований, повышение доступности информации и вычислительных ресурсов для пользователей, а также совершенствование подготовки кадров в этой области.

Согласно стратегии, к 2024 году должна быть сформирована инфраструктура поддержки отечественных организаций, работающих в области искусственного интеллекта, в том числе созданы высокопроизводительные центры по обработке данных. Также должны быть разработаны российские микропроцессоры, не уступающие мировым аналогам по скорости и энергоэффективности.

01.11.2019

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23922

Далі...

Конкретных идей нет, но процесс идет: в Рослесхозе состоялось первое заседание межведомственной рабочей группы по подготовке нового Лесного кодекса РФ

30 октября 2019 года в Рослесхозе состоялось первое заседание межведомственной рабочей группы по подготовке новой редакции Лесного кодекса РФ. На заседании директор ВНИИЛМа А.А.Мартынюк представил результаты работы своего института по этой теме (конкурс на выполнение этой работы был объявлен Минприроды России 17 сентября 2019 года, а официальный государственный контракт, насколько известно, заключен только 25 октября). Судя по представленным на заседании материалам, конкретных идей по поводу того, каким должен быть новый Лесной кодекс РФ, у разработчиков пока нет - есть лишь перечень основных так называемых "развилок" (принципиальных вопросов, по которым должны быть приняты правовые решения). В представленных материалах содержится двадцать одна такая "развилка", причем масштаб их очень разный: от концептуального (например, собственности на леса) до сугубо технического (например, учета и маркировки древесины).

Вот так, например, выглядит в представленных документах описание первой "развилки" (в документах оно представлено в табличной форме):

НАИМЕНОВАНИЕ ПОЗИЦИЙ

1. Право собственности на лесные участки (леса?)


СУЩЕСТВУЮЩЕЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ

Лесные участки в составе земель лесного фонда находятся в федеральной собственности. Формы собственности на лесные участки в составе земель иных категорий определяются в соответствии с земельным законодательством.

Действующий ЛК РФ, в отличие от предыдущего лесного законодательства, не определяет однозначно какую-либо собственность на леса (на лесные земли) в целом. Комментарии экспертов объясняют это двумя причинами:

1) двойственным подходом к понятию «лес». Понятие «лес» принимается только с позиций использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов, а гражданско-правовые отношения, связанные с лесами, распространяются только на лесные участки;

2) первоначально предполагалось установить многообразие форм собственности, в том числе, частной собственности на леса, чему должно было способствовать введение в ЛК понятия «лесной участок».

Данное предложение не было поддержано Президентом РФ, однако слова «лесные участки» остались. Некоторой компенсационной мерой принятого решения стала норма, введенная Федеральным законом от 04.12.2006 г. N 201-ФЗ «О введении в действие Лесного кодекса Российской Федерации», предусматривающая, что земли лесного фонда находятся в федеральной собственности.

Обсуждение вопросов собственности на леса в настоящее время потеряло свою остроту. Это обусловлено консенсусом, который был достигнут между заинтересованными сторонами, и принятием Основ государственной политики в области использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов до 2030 года, в которых признается необходимость сохранения лесов на землях лесного фонда в федеральной собственности.


ЗАРУБЕЖНЫЙ И ОТЕЧЕСТВЕННЫЙ ОПЫТ

Лесной кодекс 1997 г.: однозначно устанавливал, что лесной фонд и расположенные на землях обороны леса находятся в федеральной собственности. Допускалась, в соответствии с федеральным законом, передача части лесного фонда в собственность субъекта РФ.

Формы собственности на леса, расположенные на землях городских поселений, устанавливаются федеральным законом.

Существует положительный мировой опыт (Канада, Германия) по передаче собственности на леса провинциям (землям, регионам) при сохранении рамочного регулирования лесных отношений на федеральном уровне.

В ряде стран с рыночной экономикой (например, страны Скандинавии) частная земельная собственность (особенно, мелкая собственность) на лесные земли, рассматривается как основа социальной стабильности общества. При этом многообразие форм собственности, с превалированием или высокой долей частной собственности на леса, в этих странах сложилась исторически и сохранилась в силу политических и социально-экономических причин. Вместе с тем, высокая доля площади лесов в мелкой частной собственности (Финляндия) создает определенные проблемы промышленным компаниям при решении вопросов по обеспечению сырьем.


ВАРИАНТЫ ПРЕДЛАГАЕМЫХ ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫХ РЕШЕНИЙ

Вариант 1. Сохранить действующие нормы, уточнив позиции по федеральной собственности на леса в целом, а не только на лесные участки (например, по аналогии с редакцией статьи 3 Федерального закона N201-ФЗ от 04.12.2006 г., предусматривающей, что земли лесного фонда находятся в федеральной собственности.

Вариант 2. Введение государственной собственности на леса, расположенные на землях лесного фонда, с выделением федеральных, региональных и муниципальных лесов (близок к американскому варианту).

Вариант 3. Передача лесов на землях лесного фонда в собственность субъектов РФ (канадский вариант, вариант Германии - собственность федеральных земель).

Вариант 4. Введение многообразия форм собственности на лесные участки, включая частную собственность.

Де-факто частная собственность на леса уже существует на заросших лесной растительностью землях, собственниками которых являются лица и граждане (частные с/х компании, фермеры, паи граждан), получившие ее в процессе реформирования сельскохозяйственных организаций.

Вариант 4А. Введение частной собственности на арендованных лесных участках крупных компаний

Вариант 4 близок к североевропейскому, который предусматривает: государственную собственность на леса, муниципальную собственность, мелкую частную собственность, собственность частных компаний и т.п.


Согласно государственному контракту от 25 октября 2019 года № 0173100011319000014, работа по теме "Разработка научно обоснованных предложений по подготовке основных положений новой редакции Лесного кодекса Российской Федерации" должна быть закончена ВНИИЛМом не позднее 10 декабря 2019 года. Согласно утвержденному министром Д.Н.Кобылкиным плану-графику мероприятий по подготовке новой редакции Лесного кодекса РФ, концепция этой новой редакции должна быть подготовлена в первом квартале 2020 года, а сама новая редакция - до конца 2020 года. Какое-то общественное обсуждение этой новой редакции, согласно этому плану-графику, предполагается только после завершения этой работы, в первом квартале 2021 года. Таким образом, Минприроды пока идет строго по пути повторения ошибок, допущенных разработчиками нынешнего Лесного кодекса РФ в 2004-2006 годах. Результат, скорее всего, будет примерно таким же, или, с учетом значительного падения профессионального уровня федеральных органов управления лесами за последние полтора десятилетия, даже худшим.

Согласно приказу Минприроды России от 14 октября 2019 года № 680, возглавляет рабочую группу по подготовке новой редакции Лесного кодекса РФ новый руководитель Рослесхоза С.М.Аноприенко.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23922

Далі...

В Геническом районе продолжается незаконная вырубка леса

Из-зa дорогого угля в лесопосaдкaх нa территории Генического рaйонa вырубaют деревья, a нaкaзaть нaрушителей нет возможности.

Об этом нa зaседaнии коллегии в рaйгосaдминистрaции сообщил председaтель Новогригорьевского сельсоветa Игорь Солоп.

По его словaм, в Новогригорьевке оргaнизовывaют ночные рейды, ловят тех, кто пилит деревья, но в полиции не могут привлечь к ответственности прaвонaрушителей, тaк кaк лесополосы не стоят нa чьем-либо бaлaнсе.

“Деревьев все меньше и скоро будем жить в пустыне“, – сделaл неутешительный вывод Солоп.

Проблему подтвердили и другие председaтели сельских советов, добaвив, что это хорошо нaлaженный бизнес и спиленные деревья продaют дровaми.

” По этому вопросу мы порaботaем с прaвоохрaнителями и нaйдем общий знaменaтель“, – пообещaл глaвa РГa aндрей Онищенко.

ХЕРСОН И ОБЛАСТЬ 

02 ноября 2019, 23:00 

https://kherson.net.ua/news/v-genicheskom-rajone-prodolzhaetsja-nezakonnaja-vyrubka-lesa

Далі...

Ситуація далека від оптимістичної…

Спеціаліст «Біллісекспорту» Наталія Скітова про масштаби втрат від короїда в країнах ЄС

Глобальне потепління прискорило розмноження короїда по всій Центральній Європі. Якщо раніше його літ відзначався двічі на рік, то тепер розмноження відбувається до трьох разів на рік, що, природно, істотно збільшило обсяги ураження дерев.

16 вересня 2019 року на пленарному засіданні Європейського парламенту Мігель Аріас Каньєте, комісар з енергетики та клімату, висловив стурбованість ситуацією в європейській лісовій промисловості. У своєму виступі комісар Каньєте заявив: «Нинішня ситуація на європейському ринку круглого лісу поза всяким порівнянням: через пошкодження деревини в результаті посухи, спеки, ураганів і повеней, а також зараження короїдом ринок насичений великими обсягами, і ринкові ціни падають. Ситуація далека від оптимістичної…»

Слова комісара добре відображають нинішню ситуацію. У багатьох країнах, зокрема, Центральної Європи, ліси страждають від наслідків зміни клімату. Тільки за перші чотири місяці 2019 року обсяг експорту різних колод із Німеччини виріс на 61% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Необхідно відзначити, що в 2019 році дерева сильно постраждали від жука-короїда, але 2018-й був рекордним роком за обсягами пошкодженої деревини від шкідників лісу і ураганів.

В Австрії, наприклад, у 2019 році вперше в історії більше 50% усіх рубок було пов’язано з заготівлею пошкодженої деревини. І в нинішньому році ситуація не покращилася. Надзвичайно складне становище склалося також у Франції та Бельгії (в 2018 році 500 тис. куб м деревини ялини постраждало від жука-короїда). У нинішньому році передбачуваний обсяг деревини, заготовленої на пошкоджених цим шкідником ділянках, становитиме 0,8–1 млн куб. м). У деяких частинах Скандинавії, наприклад в Південній Швеції, також спостерігалося різке збільшення кількості деревини, пошкодженої короїдом.

Німеччина

В кінці серпня дві великі федерації лісівників Німеччини (Німецька рада з питань лісового господарства та Асоціація німецьких власників лісу (AGDW)) зустрілися з міністром сільського господарства Німеччини Юлією Клекнер і зажадали 2,3 млрд євро державної допомоги для розчищення лісу, атакованого жуком-короїдом, а також для лісовідновлення та адаптації до змін клімату. Зустріч була приурочена до проведення лісового саміту, який пройшов 25 вересня 2019 року в Берліні. У 2018-му і 2019 роках було вирубано 110 тис. га лісу, пошкодженого посухою. А обсяг деревини, пошкодженої жуком-короїдом, становив 70 млн щільних куб. м. Тому в ході зустрічі лісопромисловці запропонували внести до федерального бюджету спеціальну главу під назвою «Ліс», в якій основний акцент повинен робитися на адаптації лісів до зміни клімату.

У 2019 очікується збільшення обсягу пошкодженої шкідниками деревини в порівнянні з 2018-м.

З початку 2019 року і до середини вересня загальний обсяг пошкодженої в Німеччині деревини становив близько 25 млн куб. м. Правда, цей значний обсяг може становити і 30 млн куб. м, оскільки відсутня інформація по федеральній землі Гессен. Для порівняння: в 2018 році було пошкоджено 35 млн куб. м деревини.

У центрі лиха в Німеччині знаходиться земля Північний Рейн-Вестфалія з обсягом пошкодженої деревини 6,1 млн куб. м (дані на вересень 2019 р.) З них 5,8 млн куб. м припадає на хвойні породи, переважно ялина, уражену жуком-короїдом, і 300 тис. куб. м – гине через посуху бук. Центр катастрофи розташований в Мюнстерланд, де загинули практично всі ялинники. Спочатку були уражені лише райони, розташовані нижче, однак тепер короїд заселив і ліси на високих схилах гір у Зауерланді і Зігерланда. Очікується, що пік катастрофи в Північному Рейні-Вестфалії припаде на 2020–2021 рр.

У Тюрінгії пошкоджено 3,8 млн куб. м деревини, з яких 2,8 млн куб. м – хвойні, які постраждали від жука-короїда і ураганів. Крім того, посуха торкнулася майже 1 млн куб. м бука і близько 100 тис. куб. м дерев інших листяних порід. У результаті відзначена сильна цінова девальвація бука, так як його можна використовувати тільки в якості дров, оскільки в лісі він швидко уражається грибковими шкідниками. У Тюрінгії в даний час від посухи постраждало 22 тис. га лісу.

Земля Баварія займає третє місце з 3,2 млн куб. м пошкодженої деревини. З цього обсягу 3,1 млн куб. м припадає на хвойні породи, в основному ялина. 90 тис. куб. м від загального обсягу припадає на бук, який постраждав від посухи, особливо в Північній Баварії. Площі, заражені жуком-короїдом, розташовані в основному в Східній Баварії, Верхній Франконії і в регіоні Шпессарт.

У землі Баден-Вюртемберг майже нарівні з Баварією обсяг ураженої деревини оцінюється більше в 3 млн куб. м. З них 1,8 млн куб. м хвойних порід заражено жуком-короїдом і ще 750 тис. куб. м пошкоджено ураганами, а 435 тис. куб. м листяних і хвойних порід лісу, в основному бук і сосна, постраждали від посухи.

У Нижній Саксонії в лісах пошкоджено трохи менше 2 млн куб. м лісів, з яких близько 1,5 млн куб. м постраждало від комах і посухи. Крім того, близько 450 тис. куб. м деревини в лісах пошкоджено ураганами. Основний удар шкідників припав на гірську місцевість Нижньої Саксонії.

У Саксонії повідомляють про 1,8 млн куб. м пошкодженої деревини, з яких 1,1 млн куб. м стали жертвою комах-шкідників; ще 700 тис. куб. м пошкодили ураганні вітри. Разом з тим необхідно відзначити, що в Саксонії не було регіонів, що постраждали від посухи.

У землі Саксонія-Ангальт жуком-короїдом пошкоджено 479 тис. куб. м деревини, 281 тис. куб. м – ураганами. Ця деревина вже заготовлена. Але ще не розчищено в лісі після стихії 400–500 тис. куб. м деревини. В цілому налічується понад 1,5 млн куб. м пошкодженої деревини, з якої близько 1,2 млн куб. м припадає на хвойні породи, які постраждали від ураганів і жука-короїда.

В землі Бранденбург від шкідників в основному постраждали також хвойні породи. Пошкоджено близько 200 тис. куб. м ялинового лісу і стільки ж лісу інших хвойних порід. Крім того, 30 тис. куб. м деревини в лісах постраждало від посухи. В цілому збитки від посухи зафіксовано приблизно на 18 тис. га, з яких 15 тис. га припадає на сосняки. Втім, через неоднорідну вікову структуру і щільності пошкоджень важко оцінити конкретну кількість постраждалої деревини. Передбачається, що загальний обсяг пошкодженої деревини в даний час тут становить близько 1,4 млн куб. м.

Використання феромонних пасток проти короїда у Словаччині

В землі Рейнланд-Пфальц до середини вересня жуком-короїдом було пошкоджено 1 млн куб. м деревини, ще 300 тис. куб. м – ураганами і 40 тис. куб. м постраждали від посухи.

І лише три землі – Мекленбург – Передня Померанія, Саар і Шлезвіг-Гольштейн – повідомляють про некритичний обсяг пошкодженої деревини.

Швеція

У південній частині Швеції, званої Гьоталанд, поширення жука-короїда стає все масштабнішим. До вересня 2019 року ним було пошкоджено 5 млн куб. м деревини, що вдвічі більше, ніж у 2018 році. Основний збиток завдано лісам на сході і півночі Гьоталанд. Але найбільше постраждали східна частина Смоланда і острів Еланд.

Половина постраждалих лісових земель належить власникам деревообробної компанії «Седра». Тому керівництво компанії закликає власників лісів оперативно вивозити заражену деревину з лісу і вимагає підтримки з боку держави і влади за допомогою спрощення правил та координації дій (зокрема, використання всіх можливих доріг з максимальною пропускною спроможністю).

Чеська Республіка

В даний час приблизно 500 тис. га лісу в Чеській Республіці перебуває під загрозою зараження короїдами. Для якнайшвидшого лісонасадження в цих районах після заготівлі і вивезення зараженої деревини міністерство послабило правила лісовідновлення, які стосуються походження лісових рослин. Власникам лісу більше не треба дотримуватися садіння дерев певного походження – вони можуть самі вибирати породи дерев на свій розсуд. Головне – швидке лісовідновлення та створення змішаних лісів.

Франція

У 2018–2019 роках було заготовлено 2 млн куб. м ялини, що вдвічі більше, ніж зазвичай, з них 60% дерев було заражено жуком-короїдом. Найбільш постраждалими регіонами є Гранд-Ест і Бургундія-Франш-Конте, а в Гранд-Есте в 2018 році обсяг зараженої шкідником ялинової деревини становив 400 тис. куб. м.

У Пікардії і Нормандії, на північ від Альп, також виявлені випадки зараження дерев жуком-короїдом. У лісах Ю і Еві (Нормандія) було заготовлено 25–30 тис. куб. м деревини. У Франції заготівля зараженої шкідниками деревини вважається найбільш ефективним і швидким вирішенням проблеми заражених лісів. Згодом лісівники планують замінити ялинові насадження місцевими і новими видами дерев.

З урахуванням ситуації, що в Європі, Європейська організація лісопильної промисловості (EOS) закликає до багатостороннього підходу і загальноєвропейським зусиллям для вирішення цієї проблеми. Цілісні ринкові рішення повинні розроблятися на основі даних, заснованих на науці про навколишнє середовище. Необхідні нові сміливі підходи, щоб зробити європейські ліси стійкими до зміни клімату і забезпечити стійке постачання сировиною європейської деревообробної промисловості. Очевидно, що в короткостроковій перспективі на ринку буде достатня кількість сировини, проте в середньостроковій перспективі деревообробні підприємства можуть зіткнутися з нестачею якісної сировини.

Однак, незважаючи на присутність короїда, EOS підкреслює, що європейські пиломатеріали безпечні для будь-якого застосування, в тому числі, для будівництва, упаковки і меблів, так як деревина піддається обробці. Абсолютно безпечні і побічні продукти лісопильної промисловості – тріска і тирса. З цієї ж причини, а також беручи до уваги необхідність обробки великої кількості круглого лісу, EOS закликає європейський державний сектор і надалі заохочувати використання виробів з пошкодженої деревини, особливо у сфері державних закупівель. Збільшення частки виробів з пошкодженої деревини, використовуваних у будівництві, вигідно не тільки для навколишнього середовища (оскільки вироби з деревини накопичують CO2 протягом усього життєвого циклу), але і для підтримки лісової промисловості в цей непростий для неї час.

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=5144

Далі...

Закони, що блукають лісом

Чи скоро вітчизняне лісове законодавство адаптується до європейського?

Лісове законодавство є одним із напрямків права, які підлягають адаптації із законодавством Європейського Союзу. Попри тривалий час, на сьогодні національне законодавство України в цілому, і лісове, зокрема, все ще не відповідають критеріям, які висуваються до держав, які мають намір вступити до ЄС.

На принципах субсидіарності

Успадкувавши традиційну радянську систему лісогосподарювання, Україна з великими потугами формує нову, що відповідає європейським стандартам та принципам сталого управління лісами, які вже тривалий час успішно застосовуються у низці країн ЄС. На сьогодні правову основу приведення лісового законодавства Україні до вимог ЄС становить Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV (далі – Програма адаптації).

Слід зазначити, що якогось окремого переліку законів, пов’язаних із лісовим господарством, що мають бути адаптовані чи розроблені та прийняті країнами-кандидатами до того, як вони приєднаються до ЄС, не існує. Як відомо, в ЄС відсутнє єдине лісове законодавство, а тому кожна із країн-учасниць визначає власну національну компетенцію, орієнтуючись на Лісову стратегію ЄС 2013 року та низку євродиректив за напрямками лісокористування. Крім того, документи щодо управління лісами є складовою нормативно-правових баз декількох спільних політик ЄС, зокрема, сільськогосподарської політики та розвитку сільських територій, екологічної, енергетичної політики, розвитку внутрішнього ринку тощо.

Лісова Стратегія 2013 року визначає, що сфера лісової політики відноситься до компетенції країн-членів, а ЄС може зробити внесок до запровадження сталого лісового менеджменту через спільні політики, засновані на принципі субсидіарності та концепції розподіленої відповідальності. Відповідно до принципу субсидіарності, країни-члени є відповідальними за планування та впровадження національних лісових програм. Майже всі країни ЄС, включаючи нові країни-члени, підготували та прийняли національні лісові програми чи їх еквіваленти, а також розробили загальний механізм та підходи до процесу підготовки лісової політики.

Топтання на місці

Незважаючи на більш як 15-річне існування Програми адаптації, з принципових питань, що стосуються сталого користування лісовими ресурсами, Україна мало просунулася. Протягом тривалого часу гармонізація національного законодавства із законодавством ЄС не розглядалася державними органами як першочергове завдання, за невиконання яких можуть настати певні наслідки. Здебільшого, така владна позиція зумовлювалася загальнодержавною політикою багатовекторності та переконанням, що на практиці при веденні лісового господарства Україна вже використовує європейські підходи та методику. В певній частині (сертифікація, моніторинг, захист від шкідників та пожеж) це відповідає дійсності, але щодо розробки та впровадження нового, адаптованого до європейських стандартів лісового законодавства – тут особливих успіхів не відзначається.

У зв’язку з підписанням у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, умови і ставлення до завдання гармонізації законодавств повинні були істотно змінитися. Але вирішальним чинником успішної діяльності з адаптації законодавства, як і раніше, залишається політична воля та готовність нести певні витрати: як показав досвід країн Східної Європи, вони можуть бути досить суттєвими.

Між тим, положення Угоди та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106 План заходів щодо її виконання зобов’язують відповідні державні органи підготувати адаптовану до вимог законодавства ЄС нормативну базу для досягнення цілей гармонізації лісового законодавства стосовно:

– ринку лісопродукції (оновлення стандартів);
– лісової статистики (обліку лісів);
– охорони та захисту лісів (Natura 2000).

Однак, з різних причин дієвого механізму для комплексної адаптації лісового законодавства до правової системи ЄС досі не існує.

Чекатимемо до 2030-го?

Аналіз сучасного лісового законодавства ЄС показує, що для виконання вимог нормативних актів ЄС одночасно за всіма тематичними напрямками його Лісової політики необхідне значне розширення нормативної діяльності з гармонізації національного законодавства. В той же час, визначений Угодою про асоціацію перелік заходів з адаптації екологічного законодавства та лісової статистики, хоча й пов’язані з лісовим господарством, однак є лише необхідним набором першочергових дій для досягнення відповідності національного лісового законодавства нормам ЄС.

Як зазначалося вище, законодавство щодо розвитку та управління лісами у ЄС є складовою нормативно-правових баз декількох спільних політик, наприклад, розвитку сільських територій, на яких розташовані значні лісові масиви. На відміну від ЄС, розвиток лісового господарства в Україні не розглядається як складова розвитку сільських територій при формуванні державної політики та складанні відповідних програм. Наприклад, із 40 пунктів Постанови Ради Європи № 1698/2005 з підтримки розвитку сільських регіонів, яка діяла з 2005 по 2013 рр., 14 безпосередньо стосувалися ведення лісового господарства, а ще 8 – були орієнтовані винятково на цю позицію і мали свій бюджет. Між тим, політика розвитку сільських територій України, яка зазначена у Концепції розвитку сільських територій, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 995-р, не містить заходів зі сталого управління лісів. Ці та інші неузгодженості свідчать про відсутність системного підходу до гармонізації національного законодавства відповідно до Програми адаптації.

Слід зазначити, що на сьогодні в Україні взагалі не існує чіткої, а головне, законодавчо визначеної лісової стратегії для розвитку лісового сектору в цілому і державного лісового господарства. Державна цільова програма «Ліси України на 2010–2015 роки» продовжена на наступний період не була в зв’язку з забороною Кабінетом Міністрів України на підготовку нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету. Натомість, відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду» від 21 листопада 2017 року № 381, Кабінету Міністрів України доручено, поміж іншого, затвердити програму «Ліси України – 2030», а також забезпечити проведення з урахуванням кращої світової практики національної інвентаризації лісового фонду України. Між тим, ніяких доручень щодо прискорення гармонізації лісового законодавства до законодавства ЄС документ також не містить.

До речі, як стверджують фахівці, відсутність актуальних статистичних даних про ліси є критичною проблемою лісової політики України. Поетапне запровадження національної інвентаризації лісів в Україні було передбачене ще у державній програмі «Ліси України» на 2010–2015 роки (захід «проведення інвентаризації лісів із використанням статистичних методів»), проте виконано не було. Тепер, як бачимо, це питання вже фігурує у вказаному вище указі як завдання для уряду у рамках забезпечення додаткових заходів щодо розвитку лісового господарства.

ВІД РЕДАКЦІЇ:

Як вже повідомляла наша газета (№ 36 від 27. 09. 2019 р.), експертами Товариства лісівників України підготовлено ряд проектів законів направлених на вдосконалення законодавчої бази ведення лісового господарства. З цими законопроектами можна ознайомитися на сайті ТЛУ.

Це, зокрема, такі проекти законів України:

«Про основні засади державної політики у сфері лісових відносин»,

«Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів»,

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів»,

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із лісовими пожежами».

Директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, доктор с/г наук, професор, академік Лісівничої академії наук Петро Лакида у вересні представив громадськості законопроект Національної лісової політики. Цілі національної лісової політики, котрі базуються на концепції сталого розвитку, визначені на конференції ООН з питань сталого розвитку у 2015 р. у Нью-Йорку, на засадах «зеленої» економіки, задекларованої як глобальний пріоритет на конференції з питань сталого розвитку «Ріо+20» у Ріо-де-Жанейро у 2012 р.

Національна лісова політика враховує положення Лісової стратегії ЄС 2013 р., схваленої Європейським Парламентом у 2015 р.

Суть проблем, що мають бути врегульовані в лісовому господарстві, чітко сформульовано в назвах законопроектів, які вже подані на розгляд Верховної Ради. Залишається сподіватися конструктивного розгляду і схвалення.

Газета “Природа і суспільство”

Далі...

Замість лісу – приватна ділянка: на Київщині люди борються із незаконною приватизацією

Жителі села Мусійки на Київщині борються із незаконною приватизацією – так вони стверджують, хоча до паперів, написаних спритними юристами – з першого погляду, важко причепитися.

Колись у людей був ліс – з грибами та ягодами, куди ходило все село, а нині – це приватна ділянка із загорожею.

Засновники господарства переконані, що все приватизували за законом. Їхнє підприємство, правонаступник – колгоспу. А отже, і вони тепер мають право на ці ділянки. Кажуть, у сільському парку можна випасати худобу. Інші землі – здати в оренду.

Дивіться: У Миколаєві через борги під загрозою початок опалювального сезону

Співзасновник підприємства і депутат райради Петро Калініченко переконує, віддати землі погодився трудовий колектив. Місцеві з цим не згодні.

https://fakty.com.ua/ua/videos/zamist-lisu-pryvatna-dilyanka-na-kyyivshhyni-lyudy-boryutsya-iz-nezakonnoyu-pryvatyzatsiyeyu/

Далі...

На Тячівщині вже чотири дні горять ліси

 

Закарпатська ОДА вважає за недоцільне до остаточного вирішення цього питання брати участь у анонсованих заходах

Із 30 жовтня по сьогоднішній день в лісовому фонді ДП «Тячівський лісгосп» Тарасівського та Тернівського лісництв на межі лісового фонду та сільгоспугідь знову горіла лісова підстилка та чагарники.

У локалізації пожежі взяли участь лісова охорона та місцеві громадяни. Гасіння проводили вручну, оскільки на стрімкому схилі де була пожежа, неможливий проїзд техніки.

До гасіння лісових пожеж, які останніми днями горіли в лісовому фонді підприємства, крім лісової охорони, долучились велика кількість жителів навколишніх сіл, за що від адміністрації ДП «Тячівський лісгосп» їм величезна подяка.

Адже поки одні підпалюють суху траву, не думаючи про наслідки, які може призвести даний підпал, інші відсиджуються вдома, а свідомі активно долучаються до гасіння пожеж.

Лісівники щиро вдячні активним громадам, а саме Петру Куцину, Василю Заєцю, та іншим небайдужим жителям сіл Калини, Ганичи, Новоселиці та Нересниці.

Лісівники Тячівського лісгоспу вкотре закликають звертаються до громадян з проханням:
“Будь ласка, не спалюйте суху траву та листя! У районі триває пожежонебезпечний період у зв’язку з стійкою сухою погодою! Лісові пожежі завдають непоправних збитків насадженням, навіть якщо горить лише лісова підстилка дерева отримують величезні опіки кореневої шийки та із плином часу такі дерева починають гнити, на них оселяються шкідники, вони менш стійкі до несприятливих погодних умов тощо. Тому, кожному хто в суху пору йде із сірниками до лісу чи поблизу нього потрібно задуматись про масштабні наслідки від необдуманих дій!”.

Пресслужба ЗОУЛМГ

02 Листопад 2019
16:46

http://mukachevo.today/news/podii/na_tjachivschini_vzhe_chotiri_dni_gorjat_lisi

Далі...

Депутати пропонують підвищити екологічний податок

Група народних депутатів від фракції “Слуга народу” пропонує підвищити ставки екологічного податку в регіонах із високим рівнем промислової забрудненості, пише epravda.com.ua

Така ініціатива міститься в зареєстрованому в п’ятницю в парламенті законопроекті №2367 із поправками до Податкового кодексу.

Серед співавторів закону голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія та голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Текст законопроекту наразі відсутній на сайті парламенту.

“Група депутатів, яка представляє “Слугу народу” в областях із високим рівнем промислової забрудненості, пропонує підвищити ставки екологічного податку і спрямувати ці кошти на охорону здоров’я в цих регіонах. Про це говорив прем’єр-міністр, коли представляв програму уряду, як про один із кроків податкової реформи”, – прокоментував Гетманцев.

“Стосовно ставок у законопроекті та механізмів оподаткування – треба провести дискусію з виробниками. Але депутати-мажоритарники від “Слуги народу” резонно звернули увагу на проблеми із забрудненням (навколишнього середовища – ред.) і те, що громадяни цих регіонів потребують додаткового фінансування на охорону здоров’я за рахунок тих, хто забруднює повітря”, – зазначив він.

https://agronews.ua/node/147704

Далі...

Директора-хабарника з Харківщини взяли під варту

Директора одного з держпідприємств Віктора Сису , якого затримали на хабарі в 100 тисяч доларів США, взяли під варту 5 млн грн застави.

Про це повідомляє кореспондент «Слова і Діла».

Нагадаємо, директор підприємства пропонував детективу 100 тис. доларів США за вирішення питання про закриття кримінального провадження щодо протиправного відчуження значних обсягів деревини, що належала держпідприємству, а також щодо продажу лісоматеріалів за заниженими цінами на користь підконтрольним йому приватним суб’єктам господарювання.

«Слово і Діло» писало, що Віктор Сиса затриманий на хабарі в 100 тисяч доларів США.

Раніше детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП здійснювали обшуки в Харківській області за місцем проживання окремих посадових осіб ДП «Гутянське лісове господарство» та комерційних компаній.

СУСПІЛЬСТВО 

2 листопада 2019, 19:23

https://www.slovoidilo.ua/2019/11/02/novyna/suspilstvo/dyrektora-xabarnyka-xarkivshhyny-vzyaly-vartu

Далі...

Вирубка лісів шкодить екології у 6 разів більше, ніж вважалося раніше — дослідження

Викиди парникових газів, які стаються під час вирубування тропічних лісів, шкодять екології у 6 разів більше, ніж вважалося раніше.

Про це йдеться в дослідженні вчених з Квінслендського університету, передає The Guardian.

Вчені проаналізували кількість викидів парникових газів через вирубування, розчищення та пожежі в тропічних лісах протягом 2000-2013 роки. Вони виявили, що попередні дослідження применшували шкоду на 6,53 мільярда тонн викидів або в шість разів.

Один з авторів дослідження Шон Максвелл заявив, що науковці також враховували обсяги вуглекислого газу, який могли б поглинути вирубані ліси за 13 років.

Також вчені підкреслили, що вони не аналізували вирубку в рідколіссях і північних лісах.

Одна з головних причин вирубування лісів — розчищення земель під потреби сільського господарства для створення пасовиськ. Дослідники пропонують перейти на веганство та нові вирощування їжі, щоб скоротити вуглецевий слід через вирубку лісів.

Євгенія Луценко
Екологія
02 листопада, 2019 17:57

https://hromadske.ua/posts/virubka-lisiv-shkodit-ekologiyi-u-6-raziv-bilshe-nizh-vvazhalosya-ranishe-doslidzhennya

Далі...