Задержана организованная преступная группа во время вырубки леса в Харьковской области, - сообщает пресс-служба облпрокуратуры.
"Под процессуальным руководством прокуратуры Харьковской области, оперативными сотрудниками СБУ в Харьковской области совместно со следователями СУ ГУНП на горячем во время очередной масштабной вырубки леса 06.11.2019 года разоблачена организованная преступная группа.
Как сообщил прокурор Харьковской области Александр Фильчаков, пять человек во главе с одним из предпринимателей Харькова, в течение 2019 осуществляли массовую вырубку леса на территории Змиевского района Харьковской области. Группа имела профессиональное оборудование (бензопилы, специально оборудованные грузовые автомобили).
Злочинна група здійснювала порубку лише цінних порід дерев дубів та ясенів. У подальшому незаконно вирублений ліс зберігався та реалізовувався на території міста Харкова.
Вказані особи затримані в порядку ст.208 КПК України. Під час затримання двоє учасників групи намагалися залишити місце злочину, з метою ухилення від відповідальності та знищення знарядь злочину.
Одночасно із затриманням, правоохоронцями проведені обшуки за місцями мешкання членів злочинного угрупування та у складських приміщеннях, де зберігалась деревина.
Під час обшуку за місцем мешкання у одного з фігурантів виявлено два пістолети та гранату.
Наразі вирішується питання про повідомлення про підозру за фактом незаконної порубки дерев, їх незаконне перевезення зберігання та збут, що спричинило тяжкі наслідки (ч.4 ст.246 КК України) та незаконне поводження зі зброєю (ч.1 ст.263 КК України).
Діями вказаних осіб заподіяно збитки державі на суму понад 5 млн. гривень.
Підготовлені клопотання до суду про обрання запобіжних заходів у виді тримання під вартою. Санкція статті (ч.4 ст.246 КК України) передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі.
У кримінальному провадженні призначена комплексна судова інженерно-екологічна та економічна експертиза з метою остаточного розрахунку нанесеної шкоди.
Довідка: протягом жовтня 2019 року прокуратурою Харківської області значно активізовано протидію злочинам у лісовій сфері. Так, спільно із територіальним управлінням ДБР у м. Полтаві прокурорами оголошено про підозру 9 службовим особам 2 державних лісових господарств за ч. 5 ст. 191 КК України на загальну суму майже 15 млн. грн. Всі особи відсторонені від посад, обрано запобіжні заходи, досудове слідство триває.
Також триває слідство ще по 3 державним лісовим господарствам. Загальна сума збитків у таких провадженнях складає майже 121 млн. грн.
Крім того, процесуальними керівниками органів прокуратури у провадженнях, що розслідуються слідчими органів поліції, до кримінальної відповідальності притягнуто 16 осіб, які здійснювали вирубку лісу, на суму майже 1 млн. грн. (за 9 місяців 2019 – 15).
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 21 березня 2019 року N 146
Про затвердження паспорта бюджетної програми 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" на 2019 рік
1. Затвердити паспорт бюджетної програми на 2019 рік Міністерства аграрної політики та продовольства України за КПКВК 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді", що додається*.
____________
* Не наводиться.
2. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Заместитель министра МЧС России генерал-полковник И.П.Денисов разослал по главным управлениям МЧС России по субъектам РФ письмо от 1 ноября 2019 года № 91-1138-12 по поводу подготовки конкретных предложений по передаче МЧС полномочий по тушению лесных пожаров авиационными методами. Ниже приводится письмо с приложением.
5 ноября 2019 года Гринпис, WWF и FSC опубликовали открытое обращение к главе Правительства РФ Д.А.Медведеву с просьбой внести в российское законодательство ряд изменений, позволяющих лесу официально расти на землях сельскохозяйственного назначения, а собственникам этих земель - вести лесное хозяйство, выращивать лес. В частности, по мнению природоохранных организаций, нужно внести изменения в статью 78 Земельного кодекса РФ (которая сейчас запрещает вести лесное хозяйство на землях сельхозназначения), а также утвердить специальный правительственный правовой акт, определяющий особенности обращения с этими лесами. Существование этого акта предусматривается недавно вступившей в силу статьей 123 Лесного кодекса РФ - "Леса на землях сельскохозяйственного назначения", и разработать его проект должно Минприроды России. К сожалению, подготовленный Минприроды проект запрещает вести лесное хозяйство на сельхозземлях, и допускает всего два варианта решений по уже существующим таким лесам: или все срубить, землю расчистить и вовлечь в сельскохозяйственное использование - или перевести в земли лесного фонда, и хозяйствовать по утвержденным для них правилам. Природоохранные организации просят Медведева этот проект ни в коем случае не утверждать.
Минприроды сразу же отреагировало на это обращение природоохранников, показав, что его позиция остается неизменной: лесное хозяйство на выбывших из использования сельхозземлях можно вести только после того, как они будут переведены в земли лесного фонда. Единственное исключение Минприроды допускает для защитных лесных насаждений - но это исключение и так предусматривается действующим законодательством (все той же статьей 78 Земельного кодекса РФ). Но это исключение, к сожалению, к абсолютному большинству бывших сельхозземель или самовольно выросших на них лесов никак не относится.
Почему Минприроды неправо, а его позиция вредна для лесов, людей и развития нашей страны в целом?
По нашей оценке, площадь бывших сельскохозяйственных земель, заброшенных в период с 1985 года, не используемых в течение 6 лет и более (т.е. тех, которые можно считать в целом заброшенными), составляет в нашей стране 76,3 млн. га. Есть и более старые заброшенные земли, но по ним данных пока нет. По оптимистической оценке Минсельхоза, в период до 2024 года в сельскохозяйственное использование можно вернуть примерно 4,8 млн. га таких земель (скорее всего, это сильно завышенная оценка). Из всех этих заброшенных земель по меньшей мер 60 миллионов гектаров - это безнадежно заброшенные земли, которые уже заросли лесом (не менее 30 миллионов гектаров), или постепенно зарастают им.
Хотя для сельского хозяйства эти земли непригодны или неинтересны, для лесного хозяйства они весьма хороши - лесное хозяйство менее требовательно к качеству земель, климату, инфраструктуре и трудовым ресурсам. При правильной организации лесного хозяйства на этих землях можно выращивать ежегодно больше ценной древесины, чем ее сейчас заготавливается и воруется во всех официальных лесах России - и за счет этого не только создать рабочие места и доходы для развития сельских территорий, но и снять нагрузку и угрозы со многих ценных природных территорий. Но сейчас эти заброшенные земли и самовольно вырастающие на них леса никак не используются - поскольку за сам факт существования такого леса собственник земли может быть оштрафован на большую сумму (до 50 тыс. руб. для граждан, до 700 тыс. руб. для организаций), а земля может быть изъята. Более того - чтобы избежать штрафов и изъятия земли, собственники часто просто сжигают такие леса, и это является одной из важнейших причин крупных лесопожарных катастроф в нашей стране.
Тот вариант решения проблемы, который предлагает Минприроды - переводить заброшенные и зарастающие лесом земли сельхозназначения в земли лесного фонда, и только потом вести на них полноценное лесное хозяйство, проблему не решит. Главных причин две.
Во-первых, чтобы перевести эти земли в земли лесного фонда, их нужно будет отобрать у нынешних собственников (поскольку Лесной кодекс РФ однозначно говорит, что земли лесного фонда могут принадлежать только Российской Федерации). А это процесс несправедливый (собственники не виноваты, что законодатели не разрешают использовать самым эффективным и во многих случаях единственно возможным способом - для лесовыращивания), долгий (в подавляющем большинстве случаев, даже если правительство придумает упрощенный порядок перевода, земли придется отбирать через суд) и дорогой. Если переводить так, как это делается сейчас, то для перевода всех пригодных для лесного хозяйства заброшенных сельхозземель в земли лесного фонда потребуется несколько столетий, и стоить это будет несколько миллиардов рублей ежегодно.
Во-вторых, в рамках действующего лесного законодательства эти земли, если их перевести в земли лесного фонда, так и останутся просто заброшенными. Связано это с тем, что нынешнее лесное законодательство ориентировано не на развитие лесного хозяйства, а на простое использование существующих спелых лесов как природного месторождения древесины (эта модель лесопользования называется "экстенсивной", или "бесхозяйственной"). В рамках этого законодательства организовать на новом месте, например, на заброшенной сельхозземле, эффективное лесное хозяйство практически невозможно. Таким образом, государство, потратив колоссальные время и деньги, получит в свою собственность всего лишь десятки миллионов гектаров спонтанно зарастающих лесом пустошей. Это не принесет ни рабочих мест, ни доходов, необходимых для развития сельских территорий.
Что предлагают природоохранные организации?
Предложение простое: пойти по тому же пути, по которому давно идет большинство стран мира, заботящихся о развитии своих сельских территорий. Путь этот состоит в том, чтобы лучшие сельхозземли использовать для современного высокоэффективного сельского хозяйства (которое позволяет с этих лучших земель получать в разы больше продукции, чем десятки лет назад). А те земли, которые для этого высокоэффективного сельского хозяйства не годятся, отдать под разные варианты лесного и смешанного хозяйства (плантационное лесоразведение, лесное фермерство, классическое лесное хозяйство, агролесоводство, а местами и под восстановление утраченных ценных лесных экосистем). При этом землю ни у кого не отбирать, а дать возможность использовать ее самым эффективным с точки зрения собственника образом, для сельского или лесного хозяйства, или для сочетания их в разных пропорциях. Правовое регулирование выращивания лесов на таких землях должно быть упрощенным - чтобы, например, фермеру или иному землевладельцу не приходилось содержать целый штат писарей для поддержания такого бумагооборота, без которого нельзя обойтись в подведомственных Минприроды государственных лесах. В мире такого опыта полно: например, в Китае на выбывших из использования сельхозземлях в период с1990 года высажено уже около 95 миллионов гектаров лесов, главным образом ради борьбы с опустыниванием, повышения эффективности сельского хозяйства, выращивания древесины, борьбы с бедностью. В Европейском Союзе масштабы не такие впечатляющие, но все-таки тоже в рамках долгосрочной программы по облесению низкопродуктивных и неудобных сельскохозяйственных земель, тоже для повышения эффективности сельского хозяйства, выращивания древесины и сельского развития, с 1994 года создано около 2,5 млн. га новых лесов (это не считая тех, которые собственники создают сами, без какой-либо господдержки).
Если сделать так, то в перспективе, при некоторой государственной поддержке на начальных этапах, на заброшенных и сейчас пустующих сельхозземлях в перспективе можно будет выращивать до трехсот миллионов кубометров древесины в год, и поддерживать за счет одного только лесного хозяйства до ста тысяч постоянных рабочих мест.
Но чтобы это светлое и счастливое лесное будущее когда-нибудь наступило - нужно, чтобы консервативные государственные чиновники ему хотя бы не мешали.
«Чорних лісорубів» поліцейські затримують мало не щотижня
Минулого тижня поліцейські сектору реагування патрульної поліції зафіксували два випадки незаконної вирубки дерев. Повідомляє прес-служба обласного управління поліції.
1 листопада до поліції надійшло повідомлення про те, що у лісосмузі поблизу с. Новогригорівка Юр’ївського району чути шум бензопили. Поліцейські сектору реагування патрульної поліції Юр’ївського відділення поліції виїхали на місце та затримали на місці злочину двох зловмисників. За допомогою бензопил чоловіки здійснювали вирубку дерев.
Для фіксування даного факту на місце події прибула слідчо-оперативна група відділення поліції. Особи чоловіків встановлені — ними виявились 28- та 26-річні жителі Юр’ївського району.
До приїзду поліцейських зловмисники встигли знищити 10 дерев. Заготовлену деревину, бензопили, каністри з пальним, а також транспортний засіб за допомогою якого планувалось транспортувати ліс, вилучено.
Цього ж дня у Павлограді поліцейські сектору реагування патрульної поліції зупинили автомобіль «Газель», завантажений спиляними деревами акації. Документи на деревину у водія були відсутні. Будь-яких пояснень стосовно походження дров водій надавати відмовився.
За цими фактами поліція відкрила кримінальні провадження за ч.1 ст. 246 Кримінального кодексу України, тобто незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу. Триває слідство, встановлюється сума збитків нанесених в ході незаконної порубки дерев. Ступінь вини чоловіків визначить суд.
Працівниками Державної екологічної інспекції Поліського округу посилено роботу по проведенню рейдових заходів державного нагляду (контролю) за станом охорони, використання рибних та інших водних біоресурсів тваринного світу, по боротьбі з браконьєрством, реалізації біоресурсів та знарядь їх незаконного добування, охорони лісів та зелених насаджень від незаконних рубок, виявлення фактів порушень в сферах використання та охорони земель.
Рейдові заходи проводились протягом вихідних днів спільно з працівниками правоохоронних органів на території Малинського, Радомишльського, Андрушівського та Попільнянського районів.
За результатами проведених заходів на території Малинського та Попільнянського районів виявлено порушення правил полювання, а саме поводження зі зброєю, в результаті чого дві одиниці мисливської зброї було доставлено до місцевих відділів поліції. Зокрема, двох порушників полювання притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Державними інспекторами з охорони природного середовища Поліського округу і надалі здійснюватимуться заходи з метою попередження та встановлення фактів незаконного полювання.
Найбільша природоохоронна територія України, майже третина заповідних лісів якої - всесвітня спадщина ЮНЕСКО. Тут поруч з червонокнижними тваринами і рослинами стежки ділять браконьєри і контрабандисти, а будівництво гірськолижних підйомників погоджують брату директора.
Карпатський біосферний заповідник (далі - КБЗ) - це понад 58 тис. гектарів, що лежать в межах 4 районів Закарпаття. Майже 21 тис. га - це букові праліси, що входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Шістдесят чотири види рослин і сімдесят два види тварин, які ростуть і живуть заповіднику, віднесені до Червоної книги України, а також до Європейського Червоного списку.
Але існує і інша сторона медалі: незаконна лісозаготівля, конфлікт інтересів, браконьєрство та контрабанда – землі заповідника через Тису межують з румунським кордоном.
Обраним і тим, хто готовий платити, тут влаштують ще й екстремальні розваги: «царські полювання» і джип-тури гірськими хребтами. В самому заповіднику випадки порушень не заперечують, проте кажуть, що проконтролювати все не мають можливості.
До цих порушень причетні також і працівники самого заповідника. Деякі з них - родичі директора Миколи Рибака. Природоохоронці навіть після гучного скандалу залишаються там працювати або ж заново приймаються на посади після недовгого звільнення.
Державно-приватне партнерство між КБЗ і місцевими супроводжується конфліктом інтересів, адже партнерами заповідника виступають підприємці і юрособи, пов’язані з братом директора Василем Рибаком.
У червні 2018 року Віталій Морочило, на той час іще начальник Мармороського природоохоронного науково-дослідного відділення (далі - ПНДВ), заявив про незаконну рубку дерев у заповіднику. За словами Віталія, після надання розголосу в його відділення завітала перевірка ініційована керівництвом. Інспектори знайшли 10 пнів без маркування, які свідчили про самовільно зрубані дерева. Лісівнику дали догану і звільнили з роботи.
Після цього ще одну перевірку в Марамороському ПНДВ провело СБУ, яке зреагувало на переданий в поліцію акт. За рік розслідування правоохоронці підрахували, що збитки нанесені державі від незаконної рубки становлять півмільйона гривень. У відкритій кримінальній справі фігурує колишній лісівник Віталій Морочило.
Родинний «підряд» на лісозаготівлю
Лісівник Віталій Морочило стверджував, дозволи видаються на вирубку здорових дерев, а до заготівлі причетний родич директора Василь Шемота, начальник сусіднього Трибушанського ПНДВ. Найбільше чоловіка обурило що підприємці замість обіцянки зробити дорогу і мости, зруйнували туристичну стежку і забруднили річку.
«Реакції на наші звернення (про незаконну вирубку – ред.) не було ніякої, тому ми думаєм, що керівництво КБЗ зацікавлено в тому, щоби це прикривати», - переконував чоловік.
Василь Шемота, як і його батько Микола Шемота, двоюрідний брат директора, працюють в КБЗ. Останній в листопаді 2017 року відмітився своєю причетністю до браконьєрського скандалу в заповіднику: будучи інспектором державної охорони в Мармороському ПНДВ, він, ймовірно, вполював червонокнижного бурого ведмедя.
В заповіднику кажуть, що на ділянках про які заявив Віталій Морочило працювали законно: розробляли вітровал 2017 року. До розробки лісосік долучили працівників інших відділень, а лісозаготівлю віддали двом підприємцям – Василю Дерді та Михайлу Шемоті. Останній дійсно доводиться родичем начальнику Трибушанського ПНДВ, що підтвердив сам Василь Шемота.
За даними з сайту «Прозоро», Михайло Шемота працює із заповідником щонайменше три роки і надає послуги із заготівлі, розпиловки та перевезення лісопродукції. Загальна сума, яку заплатили в КБЗ за послуги майже 144 тис. гривень.
Ще донедавна Михайло Шемота орендував лісопереробний цех у Рахові за адресою вул. Київська, 129, який колись входив до складу Рахівського ліскомбінату. Будівля і земля під нею ще станом на початок жовтня були у власності рідного брата директора КБЗ Василя Рибака.
Після того, як журналісти поцікавились таким збігом у заповіднику, підприємець Михайло Шемота за кілька днів викупив ці цех та землю.
Вирубка на межі об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Розробка вітровалів у заповіднику привернула увагу випадкових туристів, що йшли маршрутом від Богдана на Піп Іван Мармороський. Дерева зрізали у підніжжі Петроса, у так званій буферній зоні на самій межі з буковими пралісами, що внесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» як біосферний резерват.
Роман Якубовський, турист який зафіксував вирубку, стверджує, що про буревій, який пронісся територією заповідника чув, але випадково виявлена їхньою групою деревина не схожа на вітровальну, зрубана під корінь, добротна і не менше 20 метрів завдовжки.
Вирубка в заповіднику на межі буферної зони і Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси» виявлена у вересні 2019 року випадковими туристами
В КБЗ пояснюють, що в буферній зоні вели вибірково-санітарну рубку: розробляли вітровал 2017 року, який пошкодив більше 17 тис. кубометрів лісу.
«Це тисячі дерев. І це тільки там, де ми можемо забрати ці дерева - в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів. Де закон забороняє нам втручатись, ми не чіпаємо. Там дерева просто гниють, - каже директор заповідника Микола Рибак. - Чому ми маємо виправдовуватись за цілком законні дії?»
Погоджені ліміти дозволили заповіднику зрубати вибірково-санітарною рубкою 12,4 тис. кубометрів деревини у 2017 та 14,6 тис. у 2018 році. На 2019 рік ліміт становить 10,4 тис. кубометрів. Переважна більшість зрубаної деревини, ха словами керівництва заповідника, йде на дрова місцевому населенню.
К.б.н. Богдан Проць, завідувач відділу ДПМ НАН України та член науково-технічної ради КБЗ каже, що питання природоохоронного менеджменту в буферній зоні територій спадщини ЮНЕСКО давно потребує вирішення, а подібні конфліктні ситуації в питанні провокуються не один рік.
Минулого місяця у Відні Комітетом Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» було прийнято рішення про поділ буферних зон територій спадщини. Ці зміни будуть закріплені проектами організації природоохоронних територій у межах яких знаходяться об’єкти спадщини. Торкнуться вони і КБЗ.
«В майбутньому науково-технічна рада природоохоронної установи сама буде затверджувати ті 50%, де будь-які лісогосподарські заходи будуть заборонені й ті, де вибірково-санітарні вирубки будуть дозволені. Це буде зроблено для того, щоб зменшити конфліктність й покращити стосунки із місцевими громадами, межі яких прилягають до територій буферних зон спадщини», - коментує науковець.
Червнонокнижні вбивства
Незаконні вирубки - не єдине природоохоронне порушення, до якого причетні працівники заповідника. Встигли вони відмітитись і у браконєрських скандалах, після яких залишились працювати в природоохоронній установі.
В листопаді 2017 році працівник державної служби охорони Мармоського ПНДВ Микола Шемота та майстер з охорони природи цього ж відділення Василь Сухан, ймовірно, вполювали червонокнижного бурого ведмедя. Слідство правоохоронці в цій справі ведуть вже два роки, доказів того, що вилучене ними м’ясо насправді належало червонокнижній тварині, а знайдені речі працівникам КБЗ - немає.
Ймовірна здобич Миколи Шемоти і Василя Сухана (фото з соцмережі Фейсбук)
На час проведення службового розслідування Миколу Шемоту Василя Сухана усунули від виконання служби, а пізніше звільнили за невиконання службових обов’язків. Обидва працівники під час звільнення були на лікарняному і після виходу на роботу подали заяви на звільнення за власним бажанням.
За кілька місяців їх знову прийняли на роботу. Директор заповідника Микола Рибак пояснив це нестачею в КБЗ кваліфікованих працівників держохорони та відсутністю вироку суду, яке б визнавало Шемоту і Сухана браконьєрами. Обидва природоохоронці сьогодні займають попередні посади.
Микола Шемота разом із Сином Василем, начальником Трибушанського ПНДВ, входять до складу районного товариства мисливців і рибалок «Грінвуд», якому в 2009 році Закарпатська облрада без жодних погоджень із заповідником віддала в користування на 25 років для ведення мисливського господарства понад 19,5 тис. га у Рахівському держлісгоспі. З них майже 2 тис. належать КБЗ. Рішення депутатів обласна прокуратура безуспішно оскаржувала в суді.
«Царські полювання»
Ще одна кримінальна історія трапилась у Мармороському ПНДВ у 2009 році. Штатний фотограф КБЗ Мирослав Обладанюк випадково натрапив в лісі на інспектора з охорони природи Петра Папаригу, котрий організував «царські полювання» в заповіднику для працівників правоохоронних органів і суду. Записавши розмову з природоохоронцем на диктофон, чоловік викликав службу держохорони КБЗ. Прибувші за викликом інспектори дійсно зустріли там Папаригу, але вже як супроводжуючого силовиків у рейді проти браконєрів.
За кілька днів рахівські правоохоронці провели спецоперацію із затримання фотографа Мирослава за розповсюдження відеопродукції на лазерних дисках. Переодягнені у штатське, вони замовили у нього кілька фільмів про заповідник, а при отриманні - пред’явили звинувачення.
Після інциденту через тиск з боку правоохоронів та зіпсовану репутацію чоловік покинув роботу в заповіднику, а згодом і Закарпаття.
Петра Папаригу із заповідника звільнили у 2010 році. В 2013 ухвалою тоді ще діючого Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (після Судової реформи 2016 року Касаційний цивільний суд - ред.) інспектора з охорони природи Мармороського ПНДВ поновили на роботі та відшкодували вимушений прогул.
«А що ми можемо зробити, якщо на роботі його (Папаригу - ред.) поновив суд? Мусимо виконувати рішення», - коментує директор КБЗ Микола Рибак причетність свого працівника до браконьєрства.
Журналістам вдалося знайти Мирослава Обладанюка та поспілкуватись з ним. Подію десятирічної давнини він підтвердив.
«Від серйозних проблем мене врятував той диктофонний запис. Проведені експертизи підтвердили присутність високопосадовців на полюванні в заповіднику. Тому зробити мені не могли нічого. Залишалось змусити мене поїхати. Щодо замовленого відео на лазерних дисках, то я заплатив штраф за адмінпорушення. Щось близько біля 100 грн», - розповів Мирослав.
Мирослав Обладанюк каже, що «царські полювання» в заповіднику організовують і сьогодні. В неофіційній розмові з журналістами любов високопосадовців з правоохоронних органів і суду до полювання на червонокнижних тварин в заповіднику підтверджують в КБЗ і місцеві мисливці, проте називати якісь конкретні прізвища - відмовляються.
Стежками контрабандистів
Через Мармороське ПНДВ заповідника проходить один з маршрутів переміщення контрабанди сигарет до Румунії. Згідно даних Держприкордонслужби за останні три роки з цих територій було попереджено 116 спроб переміщення біля 390 тис. пачок контрабандних цигарок.
Працівники заповідника кажуть, що з контрабандистами в лісах зустрічаються.
«Буває бачать їх в лісі. Впізнають, звісно, хто чий. Але якщо в них немає з собою рушниці, як у потенційних браконьєрів, то їх не чіпають», - розповідають джерела в заповіднику.
Останній гучний випадок трапився у травні цього року, коли Держприкордонслужба та фіскали в одному з лісових будиночків під полониною Струнги виявили 73 пакунки сигарет з понад 36 тис. пачок цигарок. Охороняв товар 18-ти річний місцевий мешканець.
Голова села Ділове Андрій Панасюк каже, що ці будиночки - прихисток для пастухів і мисливців. Також інформацію про них можна знайти на Google-картах. Там вони позначені як 12-ти місний хостел на туристичному марштурі до Мармороського хребта. Є тут і сауна. Ніч обійдеться в 300 гривень на одну людину.
Лісові будиночки під полониною Струнги, за які за меморандумом відповідає діловчанин Роман Мендришора і у яких прикордонники знайшли контрабанду цигарок (фото з Мережі)
Схованка місцевих сигаретчиків
В 2016 році між КБЗ, сільрадою Ділового та громадою в особі Романа Мендришори був підписаний меморандум про співпрацю. Селяни, яким передали в користування виділи 16 і 17 20-ого кварталу Трибушанського ПНДВ, мали забезпечувати збереження полонинської культури та розвиток рекреації на території КБЗ. Згідно умов, прописаних в цьому Меморандумі, капітальні будівлі їм зводити не дозволялось.
Тому поява лісових будиночків спричинила конфлікт: у заповіднику хочуть аби їх передали на баланс установи. В КБЗ запевняють, що доступу туди не мають:
«Скільки разів не намагалися потрапити, то завжди нас зустрічав замок на дверях. Чи могли пронести ящики з цигарками? Могли, як бачите. Вони не завжди ходять повз нашу охорону».
Роман Мендришора, за ким би мали бути закріплені будиночки під Струнгами, каже, що належать вони громаді Ділового і він сам не знає достеменно, як вона ними розпоряджається. За словами чоловіка, влітку разом з братом вони тримають на тих землях буйволів.
На питання як туди могла потрапити пакунки з контрабандними цигарками багато не відповідає: «Нічого про це не знаю. Лише так, як і Ви - по чутках. Користуються ними всі. Може хто і проніс».
Ще один меморандум підписаний з іншим діловчанином – Василем Йосипчуком. Чоловік користується полониною Лисича. Тут теж є недобудовані лісові будиночки, доступ до яких закритий.
Недобудований лісовий будиночок під полониною Лисича, за який за меморандумом відповідає діловчанин Василь Йосипчук і де, як стверджують місцеві, знаходиться ще один перевалочний пункт місцевих контрабандистів
Жителі Ділового розповідають, що весь контрабандний бізнес в селі пов’язаний з головою Андрієм Панасюком та Романом Мендришорою.
«Йосипчук теж в «бізнесі». Там, на полонині, у них була перевалочна база», - каже діловчанин, який попросив не називати його імені.
Андрій Панасюк на питання причетності Мендришори відповідає, що не знає. Як і те, хто саме з жителів Ділового причетний до цього бізнесу:
«Ви самі подумайте, що у них (у прикордонників - ред.) всюди КПП. Чи можливо пройти тут непоміченими? Ні. Чи ходять тут тільки наші? Теж ні».
Для репутації самого заповідника питання про знайдену контрабанду незручне: землю в користування вони віддали самі, а зі слів Романа Мендришори про будівництво їм було відомо з самого початку. Жодних звернень чи заяв з боку КБЗ у правоохоронні органи на сьогодні не було.
Родинне сусідство з «Драгобратом»
Найвисокогірніший курорт України Драгобрат знаходиться в безпосередній близькості до заповідника. Готелі, гірськолижні витяги та приватні земельні ділянки щільно прилягають до його меж або ж знаходяться в заповідному фонді. Частина чих ділянок ще досі має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.
У підніжжі гори Жандарм на Свидовецькому заповідному масиві стоїть кафе (земельна ділянка 2123683500:05:002:0047), а на схилі видніється недобудований гірськолижний витяг (земельна ділянка 2123683500:05:002:0048). Земля належить підприємцю з Ясіня Василю Маркульчаку. Чоловік отримав землю у 2016 році, а в 2018 році за його ініціативи ділянку розділили на дві. Цільове призначення не змінили.
Свидовецький заповідний масив має найвищу природоохоронну категорію Міжнародного союзу охорони природи - Іа. Також входить до складу Смарагдової мережі Європи і охороняється законодавством ЄС, а також як частина «Букових пралісів і давніх лісів Карпат та інших регіонів Європи» до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Кафе (зліва) і початок витягу (справа) біля підніжжя Жандарма
Закінчення витягу під вершиною Жандарму
І хоча в майбутньому цей витяг може вести до нових лижних трас на об’єкті ЮНЕСКО, в КБЗ кажуть, що претензій до такого сусідства не мають, адже витяг не порушує їхні межі.
Юрист МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк пояснює, що дії підприємця суперечать статті 20, 38, 50 та 208 Земельного Кодексу України, так як ділянка для ведення сільського господарства не передбачає будівництво кафе чи витягів. Тому перед будівництвом потрібно було змінювати цільове призначення.
Юрист зазначає, що за такі дії власники можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності відповідно до статті 53 Кодексу про адмінпорушення і оштрафовані на суму від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку, якщо власники посадові особи - від п’ятнадцяти до тридцяти мінімумів.
Витяг для брата
Ще один витяг-«сусід» належить підприємцю з Рахівщини Петру Грапенюку. Нещодавно ТОВ «ОАЗА», яке на Драгобраті має готель, заклад харчування та витяг, отримало від заповідника погодження на будівництво ще одного витягу на території Ківелівського ПНДВ в зоні антропогенних ландшафтів у підніжжя Свидовецького заповідного масиву.
400 метрів витягу будуть побудовані в самому заповіднику, ще 600 - за його межами. Третина «ОАЗИ» знаходиться у власності Василя Рибака - рідного брата директора заповідника Миколи Рибака. Окрім туристичного комплексу «ОАЗА», бізнес-партнерам належить спа-комплекс «Трембіта» у Велятині Хустського району. Також раніше в їхній власності був ще один туристичний комплекс в цьому ж селі - «Теплі Води».
На самій межі із заповідником на Драгобраті підприємцям належить щонайменше 12 ділянок розміщених поряд сумарною площею біля 1,5 га. Майже всі вони призначені для рекреації та туризму.
Ділянки Грапинюків-Рибака
1 - 2123656200:08:001:0036, Грапенюк Петро Петрович; 2 - 2123656200:08:001:0114, Грапенюк Петро Петрович; 3 - 2123656200:08:001:0037, Грапенюк Петро Петрович; 4 - 2123656200:08:001:0045, Грапенюк Семен Петрович; 5 - 2123656200:08:001:0043, Рибак Василь Петрович; 6 - 2123656200:08:001:0044, Грапенюк Секмен Петрович; 7 - 2123656200:08:001:0421, Грапенюк Надія Василівна; 8 - 2123656200:08:001:0038, ТОВ «ОАЗА»; 9 - 2123656200:08:001:0035, Грапенюк Петро Петрович; 10 - 2123656200:08:001:0422, Грапенюк Надія Василівна; 11 - 2123656200:08:001:0041, Рибак Василь Петрович; 12 - 2123656200:08:001:0042, Рибак Василь Петрович; 13 - 2123656200:12:001:0020, Карпатський Біосферний Заповідник.
Директор КБЗ Микола Рибак конфлікту інтересів у виділенні землі в заповіднику під підйомник не вбачає. Каже, що будівництво розвиває державно-приватне партнерство і рекреацію в природних умовах, а також забезпечує сталий розвиток територій, прилеглих до спадщини ЮНЕСКО.
За словами природоохоронця, після підготовки документів витяг перейде у власність КБЗ, а вже підприємство («ОАЗА» - ред.) через Фонд держмайна візьме його в оренду у заповідника, що дозволить останньому отримувати додаткові кошти в свій бюджет.
«По суті підприємець будує витяг для нас. Це перший випадок, який ми пробуємо реалізувати і це дуже добре для нас. По цьому варіанту можна робити і для інших випадків, коли треба збудувати, наприклад, для полонинського господарства. Але з обов’язковою передачею на баланс заповідника», - переконує природоохоронець.
Джип-тури через заповідник
Ще один наслідок від сусідства Драгобрата і заповідника - це вплив від джипінгу. Маршрути пропонованих джип-турів по Свидовецькому масиву пролягають через Велику і Малу Близницю, Перший і Другий Жандарм. Вершини входять до складу Свидовецького заповідного масиву. Жодних КПП чи попереджень, що починається заповідна територія на хребті немає.
Автомобільшу екскурсію на Драгобрат і Свидовець пропонують як місцеві власники позашляховиків і радянських УАЗів в Ясінях чи Рахові, так і на туристичних сайтах. Вартість коливається від 400 грн за годину катання 3-4 пасажирів у місцевих до 2600 гривень за машину при заповненні онлайн-заявки.
Водій на горі Другий Жандарм в очікуванні туристів з Близниці, 20.10.2019 року
Директор заповідника Микола Рибак каже, що за цю проблему знає, але відслідкувати на полонині за водіями на Драгобраті важко, а тим паче притягнути їх до відповідальності в заповіднику можливості немає:
«На всіх наших КПП є жорстка вказівка не пропускати джипи. Але вони заїжджають за межами заповідника, з території Ясінянського держлісгоспу. Озеро Герешаска зараз дуже в поганому стані через джипінг, але воно не включене в заповідник».
Сьогодні в службі державної охорони Карпатського біосферного заповідника працює 141 людина. Це безпосередньо ті, хто мають виявляти і попереджувати порушення природоохоронного законодавства на заповідній території. Однак систематичні факти порушень, за які в Україні призначена кримінальна і адміністративна відповідальність, показують, що службовці не справляються.
Еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що охорона у межах будь-якого об’єкту та території природно-заповідного фонду в Україні неефективна через недосконале і вже застаріле законодавство: «У ПЗФі випадки браконьєрства не рідкість. Джипінг взагалі став символом варварського туризму у горах, який офіційно рекламують в Інтернеті, пропонуючи свої послуги підприємці. Лісова охорона, яка повинна миттєво реагувати на правопорушення, немає ні засобів для швидкого реагування, ні відповідних повноважень».
Фахівець приводить приклад США чи Польщі, де лісова охорона фактично є підрозділами поліції, або ж наділені повноваженнями поліції та мають право здійснювати арешт правопорушника.
«Сфера охорони природи потребує реформування за західним зразком. Адміністрації заповідників та національних парків не повинні бути переобтяжені величезним штатом працівників, як це є сьогодні. При цьому служба охорони повинна мати повноваження поліції й бути добре технічно оснащеною. Підпорядковуватись та фінансуватись ця служба охорони повинна центральному органу, а не адміністраціям ПЗФу на місцях», - додає експерт.
Не зважаючи на неефективну боротьбу з лісовими порушеннями, сьогодні в заповіднику продовжують нарощувати території фонду за рахунок, здебільшого, лісу. В той же час більш вразливі до впливу людини території, такі як озера Свидовця і сам хребет, чомусь залишаються поза увагою установи, а відтак - і в небезпеці повного зникнення разом з червонокнижними видами.
"Я закликаю лісовий сектор активізуватись та бути активним у лобіюванні власних інтересів", - каже Юрки Катінен. Фото: Shutterstock
Юркі Катінен, який обіймав посаду віце-президента Комісії ЄС протягом п’яти років, схвалює критику, яка була пов'язана з недостатнім досвідом Комісії та Парламенту в галузі лісових питань, що ускладнює захист інтересів лісової політики. «Удома не вдалося, що країна може суттєво захистити свої ліси, одночасно експлуатуючи їх. Із збільшенням обсягу мийок вуглецю або кількості кубічних метрів у комерційних лісах збільшується, чим краще ними керується».
«Розуміння сталого ведення лісового та лісового господарства є дуже незначним у колах ЄС. Середній європеєць розуміє ліси та управління лісами, а також середній східний фін розуміє розведення риби тунця на Мальті, оскільки ліси не є частиною життя людей однаково».
«Оскільки в ЄС немає спільної лісової політики, лісові питання вирішуються в багатьох різних галузях політики, таких як землекористування, навколишнє середовище та кліматична політика. Оскільки лісові країни виступають проти спільної лісової політики ЄС, вплив лісів на всі виміри стає важким».
«Кліматична дискусія викликала більший інтерес до лісів. Зараз зрозуміло, що ліси як запади вуглецю так само цінні, як і скорочення викидів. Це дає можливість вести стале лісове господарство. Я закликаю лісовий сектор активізуватися та брати активну участь у лобіюванні власних інтересів у межах Комісії».
За словами Катінена, у Комісії лісовий сектор повинен об'єднатися з генеральними дирекціями з питань клімату та довкілля, а також із Спільним науково-дослідним центром.
"Замість того, щоб просто коментувати зроблені пропозиції, вони тепер повинні проявляти активність щодо того, як можна використовувати лісову біомасу та як вона може замінити викопні матеріали та зв'язувати вуглець у будівництві деревини".
Краща співпраця між країнами лісу
Оскільки реалізація кліматичної політики викличе велику та різноманітну лісову галузь, Катінен сподівається, що лісові країни діятимуть в унісон більше, ніж зараз.
«У цій співпраці є великий простір для вдосконалення. Багато разів Фінляндія була майже самотня в питаннях лісу. "
Замість спільної лісової політики Катінен вірить у кращу співпрацю між лісовими країнами ЄС та у координацію лісових питань між різними генеральними дирекціями.
«Нам, безумовно, потрібні обоє. Співпраця між лісовими країнами потребує якісного стрибка вперед, так що проактивні рішення створюються спільно, а не сторони просто перебувають у обороні ".
«Зараз не варто займати оборонні позиції. Їм потрібно напасти і показати, що завдяки розумній лісовій політиці ми можемо замінити викопні матеріали, збільшити поглинання та покращити соціальне та економічне благополуччя. Координаційну роль відіграють комісари з навколишнього середовища, сільського господарства та промисловості, взаємна співпраця яких може бути посилена. Оскільки Спільний науково-дослідний центр відповідає за розробку біоекономічної стратегії, він також є ключовим партнером у питаннях лісу ».
Хоча використання лісової біомаси було розглянуто в біоекономічній стратегії ЄС, на думку Катінена, вона поки що не відома скрізь як сировина, яка відповідає сталому розвитку.
«Оскільки знань мало, слід розповісти більше про нові можливості використання лісів. Бюджети на найближчі роки містять значні резерви для розвитку біоекономіки та науково-дослідних програм, у додатку до яких фіни повинні бути активними через проекти з питань біоекономіки на основі лісів ».
«Значення лісів насправді відомо і визнається в комісіях Комісії, але це не було одним з головних пріоритетів, і чимало чиновників з ним знайоме. Коли проблеми з лісом розглядаються фрагментарно в декількох різних галузях політики, їх управління покладається на зацікавлених осіб, а не на загальну політику, яка створюється для них ".
Глобалізація фінської лісової експертизи
Портфоліо нового комісара Фінляндії Ютти Урпілайнен включає африканські питання, важливість яких Катінен вважає в зростанні.
«Однією з напрямків діяльності, наприклад, можуть бути проекти, пов'язані з лісонасадженнями та управлінням лісами, в яких Фінляндія може бути постачальником лісової експертизи. Оскільки метою асигнувань є підтримка сталого розвитку, проекти з лісонасадження дуже добре підходять з точки зору як сталого розвитку, так і політики клімату», - каже Катінен.
«Існує попит на лісову експертизу не тільки в Європі, але і в країнах, що розвиваються, в лісозаготівельних проектах, які потребують фінансування на додаток до лісових експертиз. У цих питаннях співпраця між лісовими країнами принесе свої плоди».
Наразі Комісія готує пропозицію, яка визначає правила сталого фінансування зеленого фінансування з боку банків. Катінен вважає, що оскільки кількість інвестицій, спрямованих на стійкі проекти, збільшується, інтерес до фінського лісового сектору також зростатиме.
«Оскільки управління Фінляндією лісів є найкращим у світі, це можна повторити і в іншому місці. У Фінляндії є багато практик, таких як ведення лісової бази даних, про яку інші країни-члени ЄС навіть не чули. Практика сталого розвитку лісового господарства Фінляндії була б хорошою основою, як сукупність критеріїв сталого фінансування.
Катінен не вірить, що таксономія призводить до лісової політики на рівні ЄС.
«Оскільки класифікація або систематика критеріїв зеленого фінансування визначатиме найкращі практики ведення лісового господарства та критерії стійкої лісової економіки, то тепер слід забезпечити їх правильний шлях з точки зору лісів Фінляндії. Не може бути, щоб практика країни, яка керує своїми лісами краще, ніж будь-де в світі, не була б прийнята ».
Ця стаття є частиною комунікаційного проекту "Metsä vastaa" (лісові відповіді) Фонду Metsämiesten Säätiö , який публікує актуальні фінські та європейські інтерв'ю та виступи про стале лісове господарство.
Мінприроди несподівано змінило позицію з приводу гасіння лісових пожеж на важкодоступних територіях: підготовлений проект наказу, що скасовує практику так званих зон контролю. За діючими правилами в них дозволено не боротися з вогнем, якщо витрати перевищують можливий прогнозований збиток, а полум'я не загрожує населеним пунктам і об'єктам економіки. За оцінками екологів, це рішення стосується половини російських лісів. Опитані "Комерсантом" експерти побоюються, що без збільшення фінансування як мінімум в десять разів регіональні влади такі пожежі будуть приховувати, а гасити їх ніхто все одно не буде.
«Мінприроди підготовлений проект наказу, який передбачає виключення з правил гасіння лісових пожеж зон контролю, - заявив напередодні на парламентських слуханнях, присвячених проблемам лісової галузі, глава Рослесхоза Сергій Анопріенко.- Тим самим передбачається виключити можливість припинення робіт по гасінню лісових пожеж. Наказ погоджений МНС РФ ». Відзначимо, в так званих зонах контролю вирішується не гасити осередки загорянь, якщо витрати перевищують можливий прогнозований збиток, а полум'я не загрожує населеним пунктам і об'єктам економіки. Такі рішення рекомендують регіональні комісії з НС, а рішення приймають глави суб'єктів РФ.
Пропозиція скасувати зони контролю кардинально розходиться з колишньою позицією Рослесхоза. Так, в серпні 2019 року т.в.о. голови відомства Михайло Клинов заявляв в інтерв'ю "Комерсанту": "Без них (зон контролю.- "Комерсант") На папері обійтися точно можна. Але незалежно від того, будуть вони формалізовані чи ні, проблеми з доступністю лісових пожеж все одно залишаться. Якщо пожежа недоступна, то, як би вона не називалася, в якій би зоні не знаходилася, ми все одно туди не потрапимо». У зв'язку з цим "Комерсант" звернувся до Мінприроди з проханням підтвердити підготовку такого документа і поставив ряд питань, в тому числі про збільшення фінансування регіонів в зв'язку з цією ініціативою. Також "Комерсант" попросив пояснити, як відомство планує вирішити проблему з неможливістю потрапити на лісові пожежі у важкодоступних місцях. Однак відповідь Мінприроди містив по суті лише повторення слів пана Анопрієнко. Уточнюючі питання "Комерсанту" глава прес-служби відомства Наталія Хлопунова назвала «дивними». Пізніше вона уточнила,
Відзначимо, напередодні ініціативу підтримав глава парламентського комітету з природних ресурсів Микола Ніколаєв, висловивши надію на «оперативний вихід» відповідного наказу: «Дуже добре, що така робота йде, особливо коли ми говоримо про пожежі і зонах контролю». Глава комітету Держдуми з безпеки Василь Піскарьов констатував, що лісових пожеж стає все більше. Якщо в 2016 році вогонь в лісах пройшов 2,6 млн га, то в 2017 році - 3,2 млн га, в минулому році - 7,4 млн га, а в 2019 році - 10,3 млн га. Пан Піскарьов визнав, що з 1,1 млрд га російських лісів (20% ресурсів всієї планети) лише 90 млн га «забезпечуються інфраструктурою»: «Це райони, де можлива доставка сил і засобів пожежогасіння наземним способом. Решта - важкодоступна і віддалена територія ».
Екологи раніше неодноразово заявляли про необхідність перегляду зон контролю. За оцінками «Грінпісу Росії», на них припадає половина території лісфонду РФ, причому чверть всіх російських лісів включена в цю категорію необгрунтовано.
Олексій Ярошенко з «Грінпісу Росії», коментуючи документ, звертає увагу, що проект наказу не публікувався, тому «необхідно дивитися на точні формулювання». За його оцінками, в разі відмови від діючої практики необхідно збільшувати фінансування мінімум в десять разів. Відзначимо, що в 2019 році на охорону і гасіння пожеж за відповідною бюджетною статті було виділено 7 млрд руб. На думку Андрія Щеголева з «WWF Росії», відомство «кидається з крайності в крайність»: «Звичайно, це краще, ніж взагалі на таких територіях НЕ гасити. Але якщо просто скасують зони контролю і не дадуть грошей, то регіони будуть просто приховувати такі пожежі, адже звітувати треба ». «До того як в 2015 році з'явилися зони контролю, регіони зазвичай робили вигляд, що пожежі немає, і приховували від обліку, - підтверджує Ярошенко.
Екологи не виключають, що це рішення може бути пов'язано з ініціативою передати гасіння лісових пожеж в МНС. У МНС на запит "Комерсанта" підтвердили, що погодили проект наказу, але заявили, що «гасіння лісових пожеж в компетенцію МНС Росії не входить». Відзначимо, що питання передачі МНС таких повноважень обговорювалося в жовтні 2019 року на нараді в уряді - така пропозиція оприлюднив глава Мінприроди Дмитро Кобилкін. Минулого тижня заступник глави МНС Ілля Денисов розіслав головним управлінням відомства в регіонах лист з проханням представити пропозиції щодо передачі МНС повноважень по гасінню лісових пожеж авіаційними методами (є в розпорядженні "Комерсанту").
Ганна Васильєва, Олександр Воронов
Фото: Віктор Коротаєв / Коммерсант | купити фото Газета "Коммерсант" №204 від 07.11.2019, Стор. 5
Протягом весни та літа 2019 року лісівники Черкащини відкрили 10 еколого-просвітницьких стежок. Ініціатором створення таких лісових маршрутів став начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.
Підтримали таку ідею й у держлісгоспах, адже це дієвий метод співпраці з громадами, лісового просвітництва серед молоді. Та й загалом гарний сучасний приклад для задоволення актуальних потреб населення – лісового, екологічного, природничого туризму.
Призначення та розміщення Головна мета екологічних стежок – це виховання грамотної поведінки людини в лісі, усвідомлення цінності природи, формування екоорієнтованих природничих умінь та навичок. Їх призначення також полягає в тому, щоб забезпечити усім охочим можливість спостерігати природні об’єкти і явища, вивчати тваринний та рослинний світ, знайомитися з особливостями довкілля рідного краю, роботою лісівників, технологіями вирощування лісових насаджень. Крім того, це об’єкти для проведення природничих, лісівничих, історичних досліджень та екскурсій.
Місця для облаштування еколого-пізнавальних стежок лісівники обирали невипадкові – вони пролягають відвідуваними та улюбленими місцями лісових туристів, або ж охоплюють чудові краєвиди, цікаві лісові насадження, історичні місця у лісництвах.
Інтерактивний піший маршрут Протяжність маршрутів є найбільш оптимальною – в середньому два кілометри. Вони є низької складності, тож навіть наймолодші відвідувачі лісу легко долають таку відстань. Загалом же екостежки розраховані на школярів різного віку та студентів, адже навчання тут можна проводити просто неба. Такий інтерактив – у тренді сучасної освіти.
Проте пройтися екомаршрутами можуть всі охочі, навіть без супроводу екскурсовода чи лісівника, адже на кожній зупинці є інформаційний стенд або аншлаг з детальним описом.
Самостійне екопросвітництво Усі стежки добре обладнані та інформаційно насичені – розпочинаються з карти проходження та переліку зупинок. Кількість зупинок варіюється від п’яти до дванадцяти. На усіх зупинках встановили інформаційні стенди, з яких можна дізнатися про особливості об’єктів. Це, власне, і є одним із засобів самостійного екопросвітництва. Вздовж маршрутів розташовані рекреаційні пункти та місця для перепочинку.
Розповісти, чим живе ліс Різноплановість об’єктів відрізняє екопросвітницькі стежки у різних держлісгоспах. Проте основне спрямування однакове – розповісти, як живе ліс, його мешканці, зосередити увагу відвідувачів на особливостях роботи лісівників. Відтак, подорожуючи будь-якою з екостежок, лісові туристи оглянуть різні породи дерев, які зростають у місцевих лісах, різновікові лісові культури, пам’ятні, цікаві насадження. Дізнаються про флору та фауну, зокрема й червонокнижну, про лікарські трави і гриби, які можна збирати в лісах.
Є зупинки, присвячені біологічним методам боротьби з шкідниками лісу – мурашники, шпаківні, синичники. Також у ході подорожі буде інформація про основні хвороби дерев – найнебезпечніших шкідників деревних і чагарникових порід. Траплятимуться на маршрутах лісові розсадники, зразки біотехнічних споруд для підгодівлі диких тварин.
Кожна екостежка має родзинку На прокладених маршрутах є зупинки, які особливо подобаються лісовим туристам. Так, приміром, у Смілянському лісгоспі в державному ландшафтному заказнику місцевого значення «Теклінська дача» є «Готель для комах», дерева-талісмани, оригінальна екзаменаційна зупинка.
Кам’янські лісівники облаштували стежку «Поміж віками» в самому серці Холодного Яру, яка проходить популярними визначними місцями, що розташовані в межах Креселецького лісництва – тут поєднали давню історію та лісівничу працю. У Юрківському лісництві Уманського лісгоспу можна побачити тризуб із самшиту, мініпасіку та вольєр для розведення диких кабанів. На Виграївській екостежці Корсунь-Шевченківського лісгоспу є чудове «Озеро лісовика» та пізнавальні різнопланові галявини серед лісу. Пам’ятний ліс імені великого Кобзаря Тараса Шевченка та віковий дуб перебувають під опікою лисянських лісівників в урочищі «Шевченківська дача».
У білозірських лісах Черкаського лісгоспу на маршруті є велетні-дуби, яким понад 300 років, їх поважно називають козацькими. А у Вільхівському лісництві Золотоніського лісгоспу учні шкільного лісництва можуть самостійно доглядати за посадженим власноруч сосновим лісом. Клонові лісонасіннєві плантації та гарний лісовий розсадник є на маршруті «Дубина» Чорнявського лісництва Чигиринського лісгоспу.
Безкоштовно, проте обов’язковий лісовий етикет Відвідування екопросвітницьких стежок – безкоштовне та доступне для всіх охочих. Доглядають за ними лісівники – відповідальні працівники лісництв. Тож і до відвідувачів головна вимога – дотримуватися правил лісового етикету та поводження в лісі. З таким проханням лісівники звертаються до гостей з численних стендів та аншлагів, у яких нагадують правила дбайливого ставлення до довкілля, лісу, поводження у пожежонебезпечний сезон. А мотиваційні стенди, які наглядно демонструють терміни розпаду різних побутових відходів у природному середовищі, привертають увагу до проблеми засмічення лісових масивів.
Неформатний спосіб пізнати лісову екосистему
«Сьогодні для лісівників надзвичайно актуальним є питання просвітницької діяльності. Тож перед нами постають нові завдання – облаштувати цікаві та пізнавальні об’єкти у місцевих лісах. Для школярів, громадськості – це неформатний і в той же час цікавий спосіб пізнати щось нове, ознайомитися з роботою лісівників і заодно активно відпочити у місцевому лісі. Маршрути розроблені так, щоб відвідувачі могли краще пізнати ліс як складну екостистему. Цього року лісівники Черкащини провели велику корисну роботу. І найкращим доказом цього є те, що наші еколого-просвітницькі стежки вже мають неабияку популярність. У цьому напрямку будемо працювати й надалі – удосконалювати та розширювати маршрути, щоб кожен охочий мав змогу краще пізнати лісову екосистему та роботу лісівників», – зазначає начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.
За інформацією Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
.jpg)
