ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 листопада 2019

Абетка українського правосуддя, або Все, що треба знати про справу Гандзюк

За рік і три місяці слідства у справі нападу на Катерину Гандзюк пролунало тисячі заяв, відбулося сотні акцій та було призначено десятки судових розглядів.


Люди, котрі не стежать за цією справою дуже уважно, могли б уже заплутатися: хто, де, коли був підозрюваним, чому зараз дехто, попри резонансні обвинувачення, перебуває на волі, і чому активісти досі кричать "Хто замовив Катерину Гандзюк?", якщо вже п'ятеро осіб сидять з вироками.

Ця абетка допоможе скласти загальне уявлення, чому, попри обіцянки як попередньої, так і нової влади притягти винних до відповідальності, ситуація з цим покаранням певною мірою зайшла в глухий кут.

А — Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ, за попередньої каденції якого, 31 липня 2018 року, стався напад на Катерину Гандзюк. Чиї підлеглі в Херсонській області затримали непричетну людину й утримували її під вартою три тижні, а відпустили лише завдяки знайденим журналістами доказами алібі арештованого. Дані службової перевірки дій поліції досі нікому невідомі, попри відповідні запити з боку парламентської тимчасової слідчої комісії щодо нападів на активістів. Але очевидно, що покарання за незаконне тримання під вартою чекати годі, бо затриманого змусили підписати нові показання — що він справді був неподалік місця злочину, хоча насправді перебував за 100 км від Херсона.

Міністр, при якому 19 серпня 2018 року втік за кордон ключовий підозрюваний Олексій Левін, що його слідство називає посередником між замовниками та виконавцями і чиї свідчення й показання дуже важливі для встановлення всіх замовників, а також пособників та підбурювачів, досі не покараних через брак доказів.

За твердженнями активістів, утікав Левін після попередження начальника Херсонської поліції. Цей факт про сприяння втечі більш ніж через рік почала перевіряти й розслідувати СБУ.
Міністр, який виявився незамінним і призначений повторно за нового президента.

Ббезкарність. За рік і три місяці після нападу замовники злочину не покарані. Підозру в лютому оголошено лише одному ймовірному замовнику — голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, який перебуває на волі під заставою і далі продовжує працювати на своїй високій посаді.

В СБУ кажуть, що насправді замовників декілька, але поки що вони не можуть знайти достатніх доказів, щоб висунути їм підозри.

В — Володимир Васянович, орденоносний ветеран АТО з числа добровольців "УДА". Один із п'яти виконавців нападу, засуджений до чотирьох років ув'язнення за співучасть у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілої.

Підбурюваний своїм колишнім бойовим командиром, теж орденоносцем Сергієм Торбіним, він за 500 доларів брав участь у плануванні деталей нападу, стеженні за жертвою, кермував автомобілем, у якому разом із іншими співучасниками їхав скоювати напад.

Зважаючи на те, що ГПУ у квітні змінила кваліфікацію злочину з убивства на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, а також що обвинувачені уклали угоду зі слідством, Васянович отримав лише чотири роки ув'язнення. Тоді як за вбивство йому загрожувало до 15 років. А за нанесення тяжких тілесних ушкоджень з летальними наслідками — від семи років.

В — В'ячеслав Вишневський засуджений за аналогічними обвинуваченнями і виконував схожу роль у скоєнні злочину. Вистежував, планував, а також безпосередньо вартував, коли Гандзюк виходила з дому, й подавав сигнали нападнику.

Г — Микита Грабчук. Як і два попередніх виконавці, ветеран-доброволець АТО, котрий безпосередньо виливав кислоту на Катерину. За нанесення тяжких тілесних отримав шість років в'язниці. У суді пояснював, що вбивати не планував, хотів лише залякати. Хоча літр кислоти таки вбив.

Г — Віктор Горбунов з п'яти виконавців отримав найменше — три роки. Його участь полягала в купівлі сірчаної кислоти. На місце злочину безпосередньо в день нападу не виїжджав. За свою роль у злочині отримав від Тобіна 300 доларів.

Ддержава, за яку соромно. Так відреагував на вирок виконавцям батько вбитої Катерини Віктор Гандзюк.

"Від трьох до шести років. За вбивство. З особливою жорстокістю. З заподіянням особливих мук. Вчинене групою осіб за попередньою домовленістю. На замовлення. За гроші. Боляче, гидко, соромно перед світлою пам'яттю Каті. Соромно за державу",— написав він.
Угоду зі слідством пан Віктор обізвав торгом прокуратури з убивцями, додавши: "Вигідно і прокурорам: не треба збирати докази, злочин розкрито, справу передано до суду, знижується градус суспільної напруги".

Е експертиза, на яку посилається Генпрокуратура, пояснюючи, чому перекваліфікувала справу з убивства на заподіяння тяжких тілесних, що дозволило виконавцям отримати менші терміни. Мовляв, не факт, що літр кислоти міг убити, але вже так вийшло…

"Тут враховуються різні чинники, у т. ч. і стан здоров'я. Кожен організм людини на ті чи інші травми реагує по-різному. …Жоден експерт не дасть висновок, що така кількість кислоти призведе до смерті", — пояснив в інтерв'ю "Цензор.нет" прокурор Генпрокуратури Володимир Паровий причину перекваліфікації справи.

Так, висновки судово-медичної експертизи тіла потерпілої та комісійної експертизи від 29 листопада 2018-го вказують, що смерть настала від хімічних опіків до 40% поверхні тіла (голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок), які у своєму перебігу призвели до розвитку загрозливих для життя явищ (гостра ниркова, гостра печінкова, гостра дихальна недостатності), що мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Настання смерті Катерини Гандзюк, згідно з експертизою, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими нею хімічними опіками.

Тож, як пояснив Паровий, слідство дійшло висновку, що у групи, яка вчинила злочин щодо Гандзюк, умисел був саме заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, а не скоїти вбивство.

Ж жах, стан, у якому до свої смерті прожила в лікарні Катерина Гандзюк три місяці після нападу.

"Був нестерпний біль. Коли брали шкіру з однієї кінцівки, то її фіксували, — бувало таке, що по кілька тижнів Катя лежала розіп'ята і прив'язана до спеціальних підставок. Не могла ні почухатися, ні взяти телефон. За весь час вона лише кілька разів сиділа. Мріяла стати на ноги і пройтися, дуже мріяла вийти на вулицю. На жаль, цього не сталося. Вона завжди питала: "Тату, я виживу?" Завжди казав: "Так".

Вона, бідна, так і не взнала, що якби вижила, то в неї ніколи не було б волосся. У неї не працювала б ліва рука. Не рухалася б голова, адже на шиї формувалися дуже жорсткі рубці. Не було б молочної залози. В останні дні у неї перестало заплющуватися ліве око через рубці", — описав пекельні болі батько Віктор Гадзюк.

Ззміна кваліфікації справи після медичної експертизи, яку активісти й експерти називають нонсенсом.

"Очевидно, що ніякі медичні експертизи не можуть доводити мотив. Це нонсенс. Це безглуздя, це просто пошук Генпрокуратурою виправдання, чому вони змінили кваліфікацію, — відреагувала на той час член парламентської тимчасової слідчої комісії щодо нападу на активістів Олена Сотник. — Генпрокуратура і слідство просто спростили собі завдання. Очевидно, щоб мати доказову базу проти всіх замовників, слідчим треба провести серйозну роботу. А так вони вирішили піти простішим шляхом, — давайте виконавці визнають свою вину, і таким чином ми забезпечимо доказову базу, хай і злочину меншої тяжкості. Але внаслідок цього справу замовників не буде доведено до кінця".

ІІгор Павловський, екс-помічник уже екс-народного депутата від БПП Миколи Паламарчука. Підозрюваний, який, завдяки зміні кваліфікації справи, у тому числі й щодо себе та своєї ролі в злочині, має всі шанси залишитися безкарним або з найлояльнішим покаранням без утримання під вартою.

Один із виконавців нападу, Володимир Васянович, засвідчив, що перед втечею він зі ще одним виконавцем Сергієм Торбіним заїжджав у будинок до Павловського, куди приїхав також інший співорганізатор, Олексій Левін, який передав дві тисячі доларів для переховування.

Крім того, "Слідство.Інфо" навело докази, що Павловський активно зідзвонювався з координатором групи виконавців Торбіним перед вчиненням нападу. Така частота спілкування, на думку авторів розслідування, може свідчити, що фігуранти обмінювалися інформацією про планування злочину. Також, за тими ж даними "Слідства.Інфо", після нападу він телефонував правоохоронцям.

Активісти зазначають, що в Павловського були тісні контакти з місцевими правоохоронцями, відтак він через них міг сприяти в затриманні непричетної людини і згодом — утечі за кордон співорганізатора Левіна.

У квітні 2019 року Павловському змінили кваліфікацію зі співорганізації нападу на приховування злочину. Тоді ж, після п'яти місяців ув'язнення, його відпустили під домашній арешт під приводом необхідності лікування.

Кклініка. Це те, що відбувається навколо розгляду справи стосовно Павловського і його впертого саботування судових засідань та явок на допити. Також це місце, де мав би перебувати Павловський, коли не з'являвся під приводом лікування на п'ять поспіль засідань одеського суду.

15 жовтня, коли Павловський укотре не прибув у суд на розгляд справи по суті, а суддя зачитав медичну виписку про його перебуванні на стаціонарному лікуванні, активісти навідалися в клініку й дізналися, що того виписали місяцем раніше.

Попри вперте ігнорування засідань, прокуратура досі не звернулася з клопотанням про примусове приведення обвинувачуваного в суд.

Крім того, прокуратура уклала з Павловським угоду зі слідством, що також може значно пом'якшити покарання. Дарма що співпраці зі слідством (регулярне ігнорування допитів і судових засідань) не спостерігається.

Л — Олексій Левін (прізвисько Москал), кримінальний авторитет, раніше засуджений на 15 років за участь у підготовці низки вбивств, вийшов на волю достроково. Сьогодні це ключовий фігурант справи для притягнення до відповідальності замовників, який може дати ключові показання.

"Він знав більше за всіх, він організовував злочин, підбирав Торбіна (групу виконавців на чолі з Торбіним. — М.П.),він фінансував, він надавав іншу інформацію, зокрема щодо місця проживання Гандзюк", — зазначають в СБУ.

Фактично, херсонська поліція, зволікаючи з пошуком справжніх нападників і затримавши непричетного чоловіка, вже на старті розслідування зробила достатньо для того, аби справу неможливо було довести до кінця. Левін утік одразу, як стало зрозуміло, що непричетного Новікова відпустять і коли вже затримали реальних виконавців.

За даними Держприкордонслужби, він виїхав з України 

19 серпня через пункт пропуску Рені на кордоні з Румунією. А в розшук його оголосили аж у січні 2019-го.

Як повідомили в СБУ, розшук проводять спільно з Інтерполом. Наразі є лише дані з однієї з європейських країн про в'їзд до них Левіна, але де він тепер —тамтешні правоохоронці не знають.

Також, згідно з матеріалами справи, до фінансового утримання Левіна за кордоном, крім його дружини та родичів, причетні спільники злочину. Проте слідчі СБУ на брифінгу 3 листопада зазначили: прямих доказів, що гроші переказував саме Мангер, вони не мають.

М — Владислав Мангер, голова Херсонської обласної ради. Наразі єдиний підозрюваний у статусі замовника злочину. Як видно з матеріалів справи, у слідства замало доказів для завершення досудового розслідування, тож його довелося в липні призупинити, оскільки відведений законом річний термін на таке розслідування спливав.

Основним доказом причетності Мангера до злочину є свідчення Павловського та Торбіна.
Адвокати Мангера постійно наголошують, що це не може бути доказом, бо ані Торбін, ані Павловський прямо не вказали на допиті, що злочин їм замовляв саме Мангер. Мовляв, вони постійно говорять про якогось "Ніколаєвіча" (Мангера по батькові Миколайович. — М.П.). Хоча під час допиту Торбін, між іншим, уточнює, що під "Ніколаєвичем" "Левін мав на увазі Мангера".

Адвокати також наголошують, що Миколайович — і вже екс-заступник голови Херсонської ОДА Євген Рищук, якого активісти називають серед замовників нападу.

Зрештою, після озвучених прокурорами в суді доказів причетності Мангера до нападу суддя в рамках запобіжного заходу призначила заставу в 2,5 млн грн і, фактично, відпустила на волю. Після доби арешту Мангер повернувся до роботи на посаді голови облради.

Ннеприязнь. Мотив, яким керувався Мангер, за версією слідства, замовляючи напад проти Гандзюк.

"Мангер, керуючись особистою неприязню, яка в нього виникла на підставі активної громадської діяльності Катерини Гандзюк, що, в тому числі, публічно заявляла про неприпустимість і корупційність підпалів лісів, які потім використовувалися для особистого збагачення кримінальним середовищем Херсонської області; за сприяння окремих представників органів місцевої влади та правоохоронних органів; у зв'язку з тим, що Катерина Гандзюк проводила акції протесту й висвітлювала це у ЗМІ; усвідомлюючи, що така критика Гандзюк перешкоджає його корисливим інтересам;з метою залякування населення та громадських активістів Херсонської області, які публічно разом із Гандзюк критикували такі дії, вирішив організувати умисне вбивство Гандзюк у спосіб, який завдасть потерпілій особливих фізичних та моральних страждань", — йдеться у висунутій підозрі.

У 2015 році Гандзюк вийшла з партії "Батьківщина" саме через прихід в обласну парторганізацію Мангера. А потім підтримала й активно допомагала конкурентові Мангера на виборах міського голови.

У 2017 році Гандзюк спільно з товаришем журналістом Сергієм Нікітенком зробили фільм про суперечливе минуле Мангера.

У червні 2018 року, за півтора місяця до замаху на Гандзюк, невідомі напали в Херсоні на Нікітенка. Журналіст пов'язує цей напад саме з фільмом і скасуванням Вищим верховним судом рішення суду першої інстанції на користь Мангера.

ООлешківський район. Місце, де стався масштабний підпал лісу задля нелегальної вирубки. Звинувачення з боку Гандзюк у підпалі очільників області, за версією слідства, стало останньою краплею в задумі напасти на неї, щоб покарати за активну позицію та критику.
Напад почали планувати саме після акції 6 липня 2018 року під Херсонською облрадою та ОДА, з якої Гандзюк виклала фото Мангера з приписом у коментарях, що "бандити з обох боків сваряться за право п*здити ліс, прикриваючись патріотичними гаслами".

Пполітична воля розслідувати справу, якої, на переконання друзів загиблої і активістів, НЕ було за попередньої влади, не дуже видно й за нинішньої.

"Я зустрічався з новими президентом і керівниками нашої держави. Але результат нульовий. Звучать лише солодкі обіцянки у високих кабінетах. Після зустрічі з президентом я був дуже обнадіяний. Мені здавалося, що в нього вистачить політичної волі завершити цю справу. Мене президент запевнив, що сприятиме слідству, проте через три тижні після зустрічі слідство припинили. Як можна сприяти тому, чого не існує?" — виголосив під Офісом президента на акції "Ніч на Банковій" Віктор Гандзюк.

Р — Євген Рищук. Екс-заступник голови Херсонської ОДА, в якого СБУ вже проводила обшуки у справі Гандзюк, проте доказів його причетності так і не виявила. Попри постійні заяви активістів і Катерининого батька про його причетність.

"СБУ розслідує п'ять кримінальних проваджень. Одне з них стосується Гордєєва та Рищука щодо їх імовірної причетності до нападу в ролі або замовників, або підбурювачів чи пособників. Але цей список (потенційних замовників, пособників, підбурювачів. — М.П.) не є вичерпний, і в цьому напрямі йде копітка робота слідчих оперативних підрозділів, щоб здобути достатньо доказів", — заявив напередодні роковини смерті Гандзюк начальник слідчого управління СБУ Богдан Тиводар.

Тим часом на відео, записаному невідомими особами, за припущеннями активістів — людьми Мангера, біглий Левін розповідає, що Рищук справді просив його якось покарати Гандзюк.
"До мене одного разу звернувся Рищук (…) Він приїхав і каже: у мене є до тебе делікатна справа. Є така Катерина Гандзюк, треба її якось покарати — облити фекаліями чи щось таке. Я готовий за це добре заплатити". Я сказав, що цією темою не займаюся, й запитав, який його інтерес. Він каже: "Мені треба розвиватися, вона мені заважає, скрізь пхає свого носа", — йдеться у відео.

Крім того, в лютому тодішній генпрокурор Юрій Луценко заявляв про наявність у слідства фактів імовірної причетності Рищука до корумпованих схем із розкраданням лісових ресурсів. Проте за вісім місяців після заяви ці факти не вилилися в підозру.

Зараз в СБУ кажуть, що триває слідство у п'яти провадженнях навколо справи Гандзюк, три з яких саме й стосуються обставин, що передували нападу. Зокрема, це злочини, в яких активістка публічно обвинувачувала керівництво області і які могли стати мотивом замаху, у тому числі і підпали лісу, і розкрадання бюджетних коштів та інші.

Сстрілки, які вміло переводять потенційні фігуранти справи. Доки Мангер переводить їх на "Миколайовича" Рищука, сам Рищук у коментарі "Слідству. Інфо" натякнув, що вплив на слідство міг мати його колишній керівник — голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.
Мовляв, він зустрічався з головою СБУ Василем Грицаком, коли вже справу було передано в це відомство. А потім телефоном зв'язувався з Данилом Доценком, який раніше очолював обласне управління СБУ.

Сам Гордєєв спочатку підтверджував спілкування з Грицаком, "щоб розслідували швидше", а потім заперечив свої ж слова.

Тим часом, за словами колишнього члена парламентської ТСК щодо нападів на активістів Ігоря Луценка, за його інформацією, почутою в Херсоні, нападові на Гандзюк передувала спільна утаємничена нарада, на якій були присутні і Мангер, і Рищук, і Гордєєв. І саме там нібито і обговорювалися способи "покарання" активістки.

Т — Сергій Торбін. Орденоносний ветеран АТО, доброволець, що планує стати депутатом, коли звільниться з тюрми, куди його посадили на шість років за "підбурення і пособництво" в нападі на Гандзюк. Саме він, на прохання Левіна, зібрав колишніх бойових побратимів і запропонував за винагороду вчинити напад. Зокрема, йшлося про два варіанти — або переламати руки й ноги, або облити кислотою.

Під час обрання міри покарання на анкетне запитання судді "Чи не є ви депутатом?" Торбін доволі зверхньо і з посмішкою відповів: "Ні. Поки що ні".

УУкраїна, держава, в якій існує "список Гандзюк", що складається з прізвищ півсотні активістів, на яких було скоєно напади. У жодному з випадків замовників не знайдено.

Але і в поліції, і в Генпрокуратурі, і в СБУ постійно повторюють, що замовні злочини дуже важко розкривати. Тому за всю історію України жодного такого й не розкрили.

Ф — феодалізм, явище, яке, за словами активістів, панує в регіонах і є причиною нападів на місцевих громадських діячів.

Слово, що з'явилося на табличці під Офісом президента, де до річниці загибелі Катерини Гандзюк громадськість встановила символічну "червону лінію". Вона "символізує феодальний терор проти небайдужих людей, які не захотіли мовчати".

ХХерсонська область, місце, де панує неофеодалізм і "повний п*здець". Так описав ситуацію з нападами на активістів колишній голова ТСК Борислав Береза: "Ми шоковані. Приїхали розбиратися у справі Каті Гандзюк і копнули глибше. Інформація, яку дістала наша ТСК, жахає. Від контрабанди до сепарів, від наркотрафіку до глобальної корупції, від спайки влади з криміналом до вирубування лісу, від співпраці з окупаційною владою Криму до впливу регіоналів-утікачів на регіон".

А за словами члена цієї ТСК Валерія Карпунцова, через розгул криміналітету на Херсонщині ті, хто стояв йому на дорозі, "десятками закопані".

Гандзюк відкрито і прямо заявляла й писала про всі вищеописані явища в області.
В СБУ повідомили, що загалом налічили 17 конфліктних ситуацій, які озвучила слідчим ще сама Гандзюк, де могли бути замовлення проти неї. Невелику частину вдалося повністю спростувати, щодо решти робота триває.

Ццвинтар, місце, куди щонеділі приходить Віктор Гандзюк, аби поговорити зі своєю донькою. І щонеділі переказує розмови на своїй сторінці.

"Катю, моя добра, світла, трішки наївна дитинко. Ти так мріяла змінити все на краще. Ти так вірила людям"

"А можливо, Ти тут, десь поруч, і бачиш мене чи чуєш. А що як немає чуда, і я вже ніколи не побачу Тебе? Твоєї по-дитячому щирої усмішки. Не відчую тепла Твоїх очей. Не почую Твого дзвінкого голосу. Як жити без Тебе в цьому порожньому, безглуздому чорно-білому світі? Світі, в який Ти ніколи не повернешся. Як, Катю...".

Я яма, в яку таким розслідуванням і покаранням винних закопують перспективи України на демократичний розвиток, що неможливий без розвитку громадянського активізму. Адже непокарані замовники вбивства — це, фактично, дозвіл чинити нові напади, оскільки боятися "неофеодалам" нічого.

Мар'яна П'єцух у співпраці з Центром прав людини ZMINA


  • Мар

Незаконний експорт деревини: СБУ попередила завдання мільйонних збитків державі

Зловмисники протиправно переправили за кордон понад 2 тисячі кубометрів деревини хвойних порід.



У неділю, 10 листопада, Служба безпеки блокувала експорт незаконно вирубаної деревини та попередила завдання мільйонних збитків економіці держави.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

«Зловмисники з Івано-Франківщини та Буковини протягом 2019 року протиправно переправили за кордон понад 2 тисячі кубометрів деревини хвойних порід. Для легалізації незаконно вирубаного лісу вони використовували вкрадені у реальних підприємців або підроблені товарно-транспортні накладні про походження продукції.

На їх основі виготовлялися сертифікати для оформлення митної документації. Частина деревини вивозилась за кордон поза митним контролем», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час обшуків правоохоронці вилучили документи, підготовлені фігурантами справи для легалізації та вивезення за межі України незаконно зрубаної деревини на суму понад 3 млн гривень.

Кримінальне провадження розпочато за ст. 364-1 ККУ (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), тривають слідчі дії.



Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла, що СБУ блокувала злочинну діяльність наркодилерів, які збували контрабанду наркотиків у пігулках.

Крім того, ми писали, що Рада вдвічі збільшила штрафи за незаконну вирубку лісу та посилила кримінальну відповідальність.


18:41, 10 НОЯБРЯ 2019

Начальника одного из отделов экоинспекции в Харьковской области задержали на взятке 250 тыс. грн

Директор госпредприятия заплатил 250 тыс. грн взятки, чтобы "избежать негативных последствий после проверки соблюдения требований охраны окружающей среды".


Чиновников задержали после получения взятки
Фото: gp.gov.ua

Начальника одного из отделов Государственной экологической инспекции в Харьковской области совместно с инспектором по охране окружающей среды задержали на взятке 250 тыс. грн. Об этом сообщает пресс-служба Генеральной прокуратуры Украины.

По версии следствия, чиновники потребовали и получили взятку от директора государственного предприятия. В обмен на это госслужащие должны были помочь "избежать негативных последствий по результатам проверки", которая касалась соблюдения требований законодательства об охране природы.

Открыто уголовное производство по ч. 3 ст. 368 (принятие предложения, обещание или получение неправомерной выгоды должностным лицом) Уголовного кодекса Украины.

8 ноября, 2019 20.47

Просто дивовижний листопад... в лісах Коростишівського лісгоспу. ФОТО



Осіння пора радує своєю красою, все навкруги виграє яскравими кольорами. Осінніми барвами заграв ліс, особливо листяний, він радо зустрічає нас, привітно шурхотить різнобарвними листочками.

Чарівниця-осінь повишивала усіма барвами дерева, ніби справжній художник. Осінній ліс золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. Восени в лісі пахне грибами, дощем і ще чимось дивним, приємним. Пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.



















ФОТО: Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства

Новини Житомира
Автор Мария
Воскресенье, 10/11/2019

Нарубили на 3 млрд евро: в Латвии пилят лес, на котором сидят

«Рекорд лесной отрасли»: Dienas Bizness рапортует об успехах латвийских лесорубов.



Нетто-оборот в прошлом году, который, наконец, подсчитали, возрос на 25%, а общий оборот 100 крупнейших предприятий отрасли увеличился на 670,5 миллионов евро. «Рекордная планка оборота поднята на уровень 3,34 миллиарда евро».

С огромным отрывом на первом месте среди налогоплательщиков отрасли лидирует AS Latvijas valsts meži c 51,42 миллионами евро, внесенными в казну.

Дальнейшее развитие стимулирует повышенный спрос на бумагу и картон — теперь в ЕС ими заменяют все изделия из пластика. Впрочем, как говорит предприниматель Армандс Апфелбаумс, «прогнозы в наше время очень неблагодарная вещь, ибо как можно в действительности смотреть в перспективу, если никому не ясна сага с «Брекситом» и ее исход...»

Экономика
BB.LV 15:00, 10 ноября, 2019

Не уничтожайте мухоморы!



Они являются единственным источником воды для наших сосен. Если говорить об опасности для человека, то самый ядовитый – белый мухомор. Внешне он ничем не отличается от шампиньона, но выдают его желтоватые пластинки под шапочкой. Понятно, что есть этот гриб нельзя.

Сейчас, когда за грибами в ближайшие лесополосы и посадки вышел почти весь город, главный вопрос в том, как получить удовольствие от сбора лесных даров и остаться в живых, не отравившись тем, что принесли домой.

Знатоки тихой охоты в один голос предупреждают всех, кто отправляется за грибами: не собирайте их вблизи дорог и крупных автомагистралей. Известный в городе натуралист Сергей Краснобородько говорит о первом золотом правиле грибника: отступать от трасс не меньше, чем на 150 метров, а также не класть в корзину то, что растет на подозрительных холмах. За последнее десятилетие в некоторых местах стихийные свалки мусора стали экологическими бомбами и так заросли, что напоминают небольшие холмики. Их-то и нужно опасаться. Грибы не перерождаются генетически, а просто, как губка, впитывают и накапливают в себе все то, что находится в почве, вторит ему руководитель Каховской гидрометеообсерватории Валерий Олейник. Сам он на тихую охоту отправляется в плавни, где собирает вешенки и рядовку подовую. А насчет лесистой территории вокруг Новой Каховки успокаивает: она безопасна, исключение составляют места вблизи заправок.

Второе золотое правило – знание грибного разнообразия. Зачастую люди понятия не имеют о том, что собирают, и просят встречных проверить, нет ли в корзине ядовитых грибов. По крайней мере, Валерий Олейник, выходя на сбор грибов с женой, несколько раз встречал таких «знатоков».

Боровик – царь грибов

В этом году в ближайших к Новой Каховке лесах появились белые грибы и объяснение тому – старение лесов. Находят их в Подокалиновке и других районах области. Как рассказала одна из наших собеседниц, сразу и не заметишь этих красавцев: «Прошла уже вперед, а потом, как в спину кто-то толкнул. Обернулась, а они стоят на тропинке, сразу двое». «А как готовите белые грибы?», – спросили мы. «Ошпариваю кипятком и в морозилку. Потом зимой такие грибочки – как находка. А какая картошечка с ними вкусная…».

Сейчас вместе с боровиками собирают зеленушки. Как уточнил В.Олейник, лучше брать зеленушки, похожие на бочонки, с толстым основанием. А те, что на тонкой ножке, можно легко перепутать с пантерным мухомором. У этого гриба ножка утолщается книзу, и хотя его яд не смертелен для человека, но отравления не избежать.

В этом году зеленухи и белые впечатляют размерами, а поспособствовала этому благоприятная погода. Но белые грибы более теплолюбивые, с наступлением холодов они отойдут.

Рыжик, лисичка или леписта?

К удивлению грибников, все чаще в нашей местности стали появляться лисички. Обычно их можно найти в сосняках, спускающихся к болотистой местности. В этом году их заметили в Шиловой балке, Цюрупинском лесничестве, Подокалиновке. Лисички лучше солить, и если правильно приготовить раствор для засолки, то они приобретают приятный цитрусовый аромат и привкус. Многие старожилы вспоминают советские времена, когда к нам привозили консервированные лисички и опята. И надо заметить, баночки с вкусными лисичками продавались быстрее. Заядлые грибники рассказали, как давным-давно собирали опят луговых за заводом силикатного кирпича. Когда их варили, запах шел такой, как будто кирпич варишь, но сами грибы не имели кирпичного привкуса. Это мы к тому, что нужно знать, где собирать грибочки.

Лисички нужно уметь распознавать. В этом году в Кривом Роге зафиксирован случай, когда грибник перепутал их с лепистой оборотной, у которой пластинники из-под шапочки нарастают прямо на ножку.

Экзотика в лесу

По рассказам натуралистов, в этом году грибное разнообразие в наших лесах представлено очень широко. Например, многие любители собирают «мышат» – маленькие серенькие грибочки. Научное название – рядовка землистая. Если их сырыми растереть, они пахнут хозяйственным мылом, но при готовке запах улетучивается. Понятно, что их варят-жарят с открытой крышкой.

Сергей Краснобородько рассказал: еще в 2000-м в Симферополе собирали эти грибы даже зимой. При теплой погоде они растут в декабре и январе. Очень вкусные «мышата» жареные, единственный минус – хрупкость при сборке и совсем небольшой размер. Вообще же рядовка бывает нескольких видов, растет преимущественно в тополевниках. К примеру, рядовка фиолетовая в пищу не годится, является галлюциногеном.

Появилась у нас и съедобная сине-зеленая говорушка пахучая. Название этого гриба говорит само за себя. По крайней мере, лесные обитатели «нюхают» его за несколько километров. А незабываемым впечатлением станет встреча в лесу с гигантским грибом-зонтиком, который может расти до 40 см в высоту. Если его срезать, ножка покраснеет, потом станет обычного цвета. Этот «зонтик» съедобен.

Ну и самый необычный гриб для жителей нашей области – навозник. У него коническая шляпка, которая по мере роста раскрывается, чернеет и растворяется, превращаясь в небольшую лужицу. На вкус этот гриб очень сладкий и отравляюще действует только на тех, кто злоупотребляет спиртным. Как уточнил С.Краснобородько, этот гриб привезен к нам из других мест, а «придумали» его для лечебных целей, то есть для лечения алкоголизма.

И напоследок еще об одном золотом правиле, третьем. Не кормите грибами детей до 12 лет. Детская печень не в состоянии справиться с нагрузкой от тяжелой грибной пищи. В случае проявления признаков отравления, которые появляются через 1-4 часа после употребления грибов, немедленно обращайтесь в больницу.

10.11.2019

Характеристика с орбиты. Спутники помогут оценить потенциал лесов России


Огненная стихия, бушевавшая минувшим летом в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке, охватила более десятка миллионов гектаров леса. И хотя, по данным специалистов, масштабы сибирских пожаров были лишь близки по площади к прошлогодним, вызванный ими дым окутал города вплоть до Урала и расширил влияние бедствия на немалую часть страны. К августу Счетная палата предварительно назвала сумму убытка – почти 2,5 миллиарда рублей, в основном от потерянной из-за пожара древесины. А сколько вредных продуктов горения, включая соединения углерода, парниковых газов, были выброшены в атмосферу?! По некоторым данным, их объем превысил промышленную эмиссию всех европейский стран вместе взятых. Но лес – это ведь не только потенциальный источник углекислого газа, выделяющегося при пожарах. Во время фотосинтеза растения, как известно, поглощают СО2, связывая углерод и снижая его количество в атмосфере.

Площадь занятой лесом поверхности в России, по официальным данным, составляет около 800 миллионов га или примерно пятую часть общемировой. Это обстоятельство приобретает для нас особое значение после ратификации Парижского соглашения по климату, которое предполагает принятие каждой страной-участницей обязательств по сокращению выбросов парниковых газов. Объективная и авторитетная оценка объема эмиссии углерода необходима для выполнения этих обязательств. Наши ученые работают сегодня над созданием высокотехнологичного современного механизма, с помощью которого можно будет ежегодно устанавливать реальное количество углерода, связанного российскими лесами (бюджет углерода лесов), а, возможно, и прогнозировать его на перспективу.

«Разработка методов и технологии комплексного использования данных дистанционного зондирования Земли из космоса для развития системы национального мониторинга бюджета углерода лесов России в условиях глобальных изменений климата» (или кратко «Космическая научная обсерватория углерода лесов России») – так называется поддержанный Российским научным фондом проект, в рамках которого ведутся изыскания. Интересно, что он объединил ведущих специалистов в области методов дистанционного зондирования Земли и исследований биогеохимических циклов в наземных экосистемах, отстаивающих разные подходы к оценке бюджета углерода. Однако, по замыслу инициаторов исследования, именно это обстоятельство создает беспрецедентную возможность для получения принципиально новых, более объективных, полных и точных, верифицированных и непротиворечивых данных, а также появления новой методологии оценки бюджета углерода лесов России – с применением дистанционного зондирования Земли из космоса.

 

Проект реализуется на базе Центра по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН (ЦЭПЛ РАН) под руководством профессора, заведующего лабораторией спутникового мониторинга наземных экосистем Института космических исследований РАН (ИКИ РАН) Сергея БАРТАЛЕВА. В беседе с ним «Поиск» выяснил, к примеру, что действующий государственный лесной реестр содержит данные, собранные лет 20 назад с лишним, а цифры, отражающие бюджет углерода наших лесов, у разных аналитиков отличаются порой более чем в 3 раза.


– Официальная оценка (ее дают специалисты ЦЭПЛ РАН) достаточно низкая – около 200 миллионов тонн углерода в год. Другие эксперты говорят о примерно 600 миллионах тонн углерода в год. Все эти оценки базируются почти на одних и тех же источниках данных учета лесов, полученных наземными методами, – сообщил профессор. – В государственном лесном реестре есть информация о площадях, покрытых лесными массивами, об их запасах древесины, породном составе и возрасте, пожарах, вырубках, гибели от вредных насекомых и болезней. Исходя из нее, специалисты строят различные модели, которые, условно говоря, превращают перечисленные данные в оценки бюджета углерода. Но эти данные о лесах устарели. Некоторые из них, к примеру, были получены еще в 50-х годах прошлого столетия, и только лишь для 15% площади лесов давность получения информации о них составляет менее 10 лет. Между тем со временем леса меняются – их вырубают, губят пожары и наводнения, где-то проводится восстановление, где-то они возобновляются естественным путем. Информацию о ежегодном изменении запасов древесины, которая позволяет точнее считать бюджет углерода, лесной реестр не отражает. Степень неопределенности сегодня такова, что утверждать объективность той или иной характеристики лесов практически невозможно.

– Сергей Александрович, на какой задел вы с коллегами опирались, инициируя свой проект? И найдется ли в его рамках применение уже накопленным данным? 

– Разрабатывая в нашей лаборатории в ИКИ РАН методы изучения из космоса растительного покрова, мы предложили методику определения ключевых характеристик лесов, которая во многом составляет альтернативу способам сбора информации на Земле. Теперь можно регулярно получать данные о покрытой лесом площади, породном составе, запасе стволовой древесины, бонитете (потенциальной продуктивности), полноте лесов, об индексе их листовой поверхности (отражает площадь листвы и хвои, характеризует интенсивность фотосинтеза). Наши методы позволяют оценивать их ежегодно на основе объективных измерительных данных и методов их автоматизированной обработки – с минимальным участием человека. Есть характеристики, требующие постоянного мониторинга, но извлекаются они при анализе всего временного ряда наблюдений, и спутниковая информация, которая к нам поступает непрерывно, дает такую возможность. Например, получив и обработав данные спутниковых наблюдений всего за год, можно определить, где какая растет порода, каковы полнота и запас леса. Пожары мы обнаруживаем ежедневно, а то и несколько раз в день, в то время как определение бонитета и возраста лесов требуют многолетних наблюдений. Поэтому для получения разных характеристик информация извлекается дискретно.

Предлагаемая модель оценки основана на использовании данных, полученных из космоса. Разумеется, предусматривается и применение ряда наземных наблюдений, но они носят, скорее, вспомогательный характер. Из прежних наработок мы берем не столько фактуру, сколько закономерности взаимосвязей между различными характеристиками лесов, которые установлены по наземным данным, то, что вызывает меньше сомнений.

По словам С.Барталева, его лаборатория существует с 2003 года и все это время работает по лесному направлению, что позволило создать необходимые алгоритмы, методы и технологии для обработки спутниковой информации. В ходе реализации проекта появится методология, отвечающая требованиям современной науки, адаптированная к специфике России и использующая, помимо прочего, математические модели динамики лесных экосистем. Новая система мониторинга углеродного бюджета лесов России будет интегрированной и включит также новые тематические геоинформационные продукты – цифровые карты, базы пространственных данных. Как это в целом будет функционировать?

– Приходящая со спутников информация проходит глубокую предварительную обработку. Так, изображения, получаемые в различных диапазонах оптического спектра, «очищаются» от таких «мешающих» факторов, как облака и их тени, распознается наличие или отсутствие снега на Земле и так далее, – пояснил С.Барталев. – На основе временных рядов этих данных мы определяем покрытую лесом площадь, болота, гари, свободные от растительности участки поверхности, траву, мохово-лишайниковый покров и т.п. Внутри лесных массивов выделяем различные породы деревьев. Каждая порода по-своему меняет в течение года свои спектрально-отражательные характеристики, особенно лиственные (листва в течение года распускается, желтеет и опадает). Эта фенологическая (соответствующая сезонным природным изменениям) динамика, различающаяся у разных пород, и позволяет их выделить. На следующем этапе определяются проективное покрытие, сомкнутость крон этих лесов – так мы характеризуем их полноту или густоту. Данные, полученные в зимний период, позволяют посчитать объем древесных стволов с помощью специально разработанных математических моделей. Чем гуще и выше лес, тем больше он контрастирует со снегом.

Ключевая характеристика для понимания того, с какой скоростью лесной массив поглощает углерод, – это возраст. Молодые, быстрорастущие леса связывают его быстрее, в то время как спелые, перестойные могут даже частично терять в результате отмирания древесины (иногда этот показатель может превышать прирост). Определить возраст и продуктивность помогают модели для анализа данных многолетних наблюдений за изменениями объема стволовой древесины. Таким образом, мы способны ежегодно получать необходимые характеристики для всей лесной территории страны и, опираясь на выявленную динамику объема стволов, оценивать количество поглощенного углерода.

– А как будет определяться размер углеродной эмиссии леса во время пожаров?

– Замечу, что, по нашим оценкам, примерно 12% площади, покрытой темнохвойными лесами (пихта, ельники), усохли за последние 10 лет не от пожаров или вырубки. Они погибли от вредителей, засухи, ураганных ветров. По результатам проекта впервые появится возможность инструментально оценивать эмиссию от разложения древесины, погибшей от пожаров и усыхания лесов. Наша методика позволяет определять площади пройденных огнем участков и степень их повреждения. Что касается эмиссии углерода, возникающей в процессе горения леса (первичной), то она рассчитывается, исходя из интенсивности горения и характеристик лесов.

– Ваш проект – это заявка на создание интегрированной системы наблюдений за лесами, не имеющей мировых аналогов. Именно масштабность и актуальность поставленных задач привлекли специалистов, отстаивающих разные научные подходы к их решению?

– Разумеется, но не только – важную роль сыграла и поддержка, которую мы получили благодаря успешному участию в конкурсе РНФ. Это существенно расширило наши возможности: в проекте работают лучшие российские исследователи, уже получившие широкое международное признание, и в то же время в него активно привлекаются молодые кадры. Например, 15-я Всероссийская школа-конференция молодых ученых по фундаментальным проблемам дистанционного зондирования Земли из космоса, которую мы проводим ежегодно в рамках конференции ИКИ РАН по этой же тематике, нынешней осенью, в ноябре, пройдет в рамках проекта и станет более представительной и тематически сконцентрированной на масштабной и актуальной научной задаче. Впервые в ней примет участие академик РАН, научный руководитель Сибирского федерального университета Евгений Ваганов, группа которого работает в проекте. Одно из возглавляемых им направлений – анализ годичных колец деревьев как индикаторов изменений климата и экологических условий. Полученные учеными СФУ детальные наземные измерения помогают нам, условно говоря, калибровать оценки, построенные на основе космической информации.
Также впервые лекторами школы станут четверо авторитетных иностранных ученых. В их числе – автор одного из наиболее популярных учебников по дистанционному зондированию доктор Гарет Рис, профессор университета в Кембридже.

В проекте участвуют главный научный сотрудник ЦЭПЛ РАН Дмитрий Замолодчиков и ведущий научный сотрудник этого Центра Дмитрий Ершов. Их наработки мы используем при совместном анализе и сопоставлении спутниковых и наземных данных. Плотно сотрудничают с нашей командой известные ученые Международного института прикладного системного анализа (Австрия) Анатолий Швиденко и Дмитрий Щепащенко.

Мы применяем уникальные возможности программно-вычислительного комплекса и архивы информации дистанционного зондирования Центра коллективного пользования системами архивации, обработки и анализа данных спутниковых наблюдений ИКИ РАН, эффективную научно-административную поддержку оказывают проекту директор ЦЕПЛ РАН член-корреспондент РАН Наталья Лукина и административный координатор Дарья Тебенькова.
Исследование объединяет больших ученых и молодых кандидатов наук, аспирантов, студентов Физтеха и выпускников МГУ, освоивших наш курс по дистанционному зондированию растительного покрова, в ходе которого их знакомят с текущими результатами проекта.

– Позволит ли ваша методика определять бюджет углерода на перспективу?

– Мы видим возможность прогнозировать изменения эмиссии на ближайшие лет 50. Можно пытаться управлять бюджетом углерода, строя модели и с учетом того или иного сценария развития климата, усиливая охрану леса от пожаров, увеличивая площади насаждений, которые наращивают его поглотительную способность. Сажать лес или софинансировать противопожарные меры может быть выгоднее, нежели покупать дополнительные эмиссионные квоты при расширении производства. Сделать правильный выбор поможет анализ разных сценариев развития экономики России в зависимости от траекторий вероятных климатических изменений, который в рамках проекта проводят ученые-экономисты Сибирского федерального университета, в частности, Антон Пыжев и его коллеги.

– А что ждет от реализации проекта индустриальный партнер?

– Принятые Россией в рамках Парижского соглашения обязательства по 30-процентному снижению объема выбросов углерода в атмосферу побуждают крупный отечественный бизнес к поиску решений, позволяющих выполнять эти обязательства при максимально возможном повышении эффективности производства. Наш партнер – Сибирская угольно-энергетическая компания (СУЭК). В первую очередь она заинтересована в понимании экономической составляющей разных вариантов участия в мероприятиях по сокращению выбросов парниковых газов. По соглашению с СУЭК мы должны выполнить оценку предотвращения эмиссий углерода от лесных пожаров при различных уровнях защиты лесов.

– По сути, получается, что важным промежуточным результатом проекта станет новая система учета лесных угодий страны, которую вам приходится создавать для достижения его основной цели?

– Да, высокоточная, позволяющая регулярно корректировать и обновлять базу данных, которой при необходимости сможет воспользоваться и Рослесхоз. Если содержащаяся там информация приобретет статус официальной, то в рамках ежегодной отчетности по выбросам, предусмотренной международными договорами (включая Парижское соглашение), Росгидромет сможет опираться на нее, защищая интересы страны.

Татьяна ВОЗОВИКОВА

poisknews.ru
Александр Митрошенков



10.11.19

https://www.poisknews.ru/news/v-rossii/harakteristika-s-orbity-sputniki-pomogut-oczenit-potenczial-lesov-rossii/

РАДІ ПРОПОНУЮТЬ ЗНАЧНО ЗБІЛЬШИТИ ПОКАРАННЯ ЗА СПАЛЮВАННЯ СУХОГО ЛИСТЯ


Рятувальники відкрили полювання на паліїв сухостою 

Штраф для громадян хочуть збільшити до розмірів від 3060 до 6120 грн, а для посадових осіб - від 15300 до 21420 грн

Група нардепів зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає збільшення відповідальності за забруднення атмосферного повітря, самовільне випалювання сухої рослинності та інші аналогічні порушення. Про це повідомляє видання buh.ligazakon, посилаючись на зареєстрований документ від 29.10.2019 р. № 2339.

Адміністративний штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем пропонують встановити на рівні від 4590 до 15300грн для громадян (зараз за це встановлено штраф від 255 до 850 грн) і від 10710 до 18360 грн для посадових осіб (зараз цей штраф - від 595 грн до 1020 грн).Видання зазначає, що зараз за порушення вимог пожежної безпеки в лісах передбачається штраф для громадян від 85 до 255 грн, а для посадовців - від 255 до 850 грн. Законопроект № 2339 пропонує збільшити його відповідно до розмірів від 1530 до 4590 грн і від 4590 до 15300 грн.

Своєю чергою, штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на землях сільгосппризначення, у смугах відводу автодоріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях, на газонах у населених пунктах пропонують збільшити для громадян до розмірів від 3060 до 6120 грн, а для посадових осіб - від 15300 до 21420 грн.

Окрім того, у ККУ збільшать кримінальну відповідальність за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами чи відходами. Штраф за таке порушення зараз становить від 1700 до 3400 грн, а депутати пропонують встановити його у розмірі від 30,6 тис. до 61,2 тис. грн.

Змінять і санкцію за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільгосппризначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. Зараз за це ККУ передбачає штраф від 5100 до 8500 грн, а проект № 2339 пропонує збільшити його до розміру від 91,8 тис. до 153 тис. грн.

10.11.2019 10:28

СБУ не дала вывезти за границу лес на более чем 3 миллиона гривен

Екатерина ГРОМОВА

Часть древесины вывозилась за границу вне таможенного контроля.

Злоумышленники с Ивано-Франковщины и Буковины незаконно вырубали лес и переправляли его за границу. С января 2019 года они отправили туда более 2000 кубометров древесины хвойных пород. Их схему разоблачили сотрудники СБУ, передает пресс-центр ведомства.

- Для легализации незаконно вырубленного леса они использовали украденные у реальных предпринимателей или поддельные товарно-транспортные накладные о происхождении продукции. На их основе изготавливались сертификаты для оформления таможенной документации. Часть древесины вывозилась за границу вне таможенного контроля, - сообщили в СБУ.

Во время обысков правоохранители изъяли у злоумышленников документацию для легализации и вывоза за пределы Украины незаконно вырубленной древесины на сумму свыше 3 миллиона гривен. По данному факту открыто дело по статье 364-1 Уголовного кодекса Украины - злоупотребление полномочиями служебным лицом юридического лица частного права независимо от организационно-правовой формы. Следственные действия продолжаются.


 

Для легализации незаконно вырубленного леса злоумышленники использовали украденные у реальных предпринимателей или поддельные накладные о происхождении продукции. Фото: ssu.gov.ua

 

С января 2019 года они отправили за границу более 2000 кубометров древесины хвойных пород. Фото: ssu.gov.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ
На Харьковщине задержали группировку, которая вырубила леса более чем на 5 миллионов гривен

По версии следствия, эти убытки они нанесли государству в течении 2019 года.

Біда стукає в наші двері


Від залісення – до облисіння.

У степовій зоні України, а це понад 40% території держави, здавна періодично спостерігаються сильні посухи. Минулого століття одна з найстрашніших була 1946 р. – тоді неврожай та нелюдська політика керівництва СРСР викликала серед населення масовий голод. Після лиха з усією гостротою постало питання надійного «зеленого заслону» в Степу – вчені УкрНДІЛГА взялися за розробку плану створення системи полезахисних лісосмуг. Ініціатива знайшла підтримку партійного лідера Микити Хрущова і в квітні 1948 р. ЦК КП(б)У та Рада Міністрів УРСР прийняла постанову «Про заходи по полезахисному лісонасадженню в колгоспах УРСР».

– На той час, – розповів відомий у галузі вчений, невтомний дослідник історії вітчизняного лісівництва Павло Вакулюк, – усе більш-менш суттєве в Союзі та республіках робилося лише за дозволом і підписом Сталіна, тому й план створення лісосмуг в Україні дали йому на погодження. Ознайомившись, наказав скласти аналогічний для всього Союзу. 20 жовтня 1948 р. у Москві було прийнято спеціальну постанову про цей план, підписаний самим Сталіним, і підлабузники відразу ж охрестили його «Великим Сталінським планом перетворення природи»…
Мисливствознавець Олександр Москвич

Як той план не назвали б, а значення мав колосальне: відповідно до нього за 15 років в Україні слід було створити 1273 тис. га захисних лісонасаджень, з них 862 тис. га лісосмуг. І створили б: такого піднесення на селі, такого розмаху робіт з лісорозведення Україна ніколи раніше не знала – у 1949–1952 рр. у середньому садили по 66 тис. га захисних смуг, що вдвічі більше, ніж передбачалось урядовим завданням. Виконати його у ряді господарств, районів і навіть областей зобов’язувалися за 3–5 років. Та 1953 р. Рада Міністрів СРСР приймає постанову про припинення робіт із захисного лісорозведення. Того ж року ліквідували Міністерство лісового господарства УРСР. І пішла «танцювати губернія»: скориставшись моментом, колгоспи, радгоспи значні площі живих зелених бастіонів просто переорали або знищили худобою. Все завмерло навкруги. Не дрімали лише чорні бурі.

Так було. І так буде?


Особливо тривалі пилові бурі спостерігалися навесні 1960 р. і взимку 1969 р. Перша бушувала від Дону до Дніпра, охопивши десять областей України, друга – від Волги до Карпат, на території восьми областей. Від них загинуло відповідно 1 та 1,3 млн га озимих посівів. На багатьох полях, зораних на зяб, землю видуло на всю глибину орного шару (хоча у господарствах, де створили й зберегли систему лісосмуг, не постраждали не лише озимі посіви, а навіть чорні пари!). Дрібноземом засипало дороги, села, канали, припинявся рух усіх видів транспорту, робота на заводах, навчання в школах. Подрібнений до пилу ґрунт піднімався на висоту до трьох кілометрів, закривав сонце, проникав в усі щілини, осідав у квартирах. З`явилася нова хвороба – пилова пневмонія. Через сильне помутніння води в Азовському морі стався мор риби. Український чорнозем осідав у річках і навіть в океанах та на льодовиках – за тисячі кілометрів від місця видування.

Так було. І так буде? До цього йдеться: семимильними кроками прямуємо до катастрофи.

У директора Ширяївського лісгоспу Василя Якименка і ветерана галузі Миколи Яровенка головна тема розмови при зустрічі – як зберегти ліси, створені важкою працею у важких умовах посушливого Півдня

Маючи гіркий досвід з початку 60-х років, уряд України в 1967-му змушений був прийняти постанову «Про невідкладні заходи по захисту грунтів від вітрової і водної ерозії» та розробити і затвердити «Генеральну схему протиерозійних заходів». Події, що нагадували апокаліпсис у 1969-му, підштовхнули до прийняття у січні 1970 р. ще однієї постанови – «Про створення закінченої системи захисних лісонасаджень», яка передбачала значне збільшення обсягів лісомеліоративних робіт. На той час у республіці було організовано 32 лісомеліоративні станції й десятки лісомеліоративних дільниць, які за рахунок бюджетних коштів створювали лісосмуги та насадження в ярах, на пісках, уздовж берегів річок, навколо водойм. У 1971–75 рр. посадили 82,2 тис. га полезахисних лісосмуг, у 1976–80 рр. – 32,6 тис., у 1981–85 – 18 тис., у 1986–90 рр. – 21,7 тис. га. Після 1985 р. і до початку 90-х щороку садили 2–2,5 тис. га лісосмуг.

Була велика надія, що у вільній Україні нові хазяї з ентузіазмом візьмуться створювати нові безцінні бастіони врожаю, не допускатимуть шабашу чорних бур. Та не так сталося, як гадалося. Пригадую, з яким хвилюванням говорив мені про це доктор сільськогосподарських наук Микола Милосердов, котрий у далекій херсонській глибинці, у селі Гайове Генічеського району з 1962 до 1992 рр. очолював Присиваську агролісомеліоративну дослідну станцію. Чверть століття тому лише в цьому районі на крайньому півдні країни лісосмуги займали 2024 тис. га, у більшості господарств було створено замкнуту систему насаджень. Нині ж повноцінних я не побачив ніде: поля відкриті для всіх вітрів і суховіїв. Сокири розгулялися не лише по лісосмугах. Навіть у роки війни ніхто не наважувався підняти руку на білу акацію, одну з найулюбленіших порід безлісого Степу, а тут знищення її насаджень перетворили на вигідний промисел – підприємливі ділки почали продавати на дрова.

– Створюється враження, що степовиків уразив ген руйнування – знищити все краще, спалити і зрубати, аби ніщо не нагадувало про тих, хто був дуже далекоглядним, думав про творення, про благополуччя посушливого Степу. Знелісення, спалювання стерні, повернення до плуга знову ведуть до виникнення пилових бур, цілковитої втрати родючого шару грунту, до спустелення території, – сказав мені Микола Михайлович (на жаль, уже покійний) під час останньої нашої зустрічі у Гайовому.

Не можу не навести ще таку думку вченого, записану з його уст: «На прикладі нашого Присивашшя можна судити про те, яких збитків завдають родючості полів пилові бурі. За даними професора Василя Докучаєва, котрий проводив наприкінці ХІХ ст. ґрунтове обстеження, у ковиловому степу поблизу Новоолексіївки потужність ґрунту становила 66 см, а гумусу було 6,025%. Тепер ці показники менші більш ніж утричі! Неважко підрахувати, скільки загубили родючого чорнозему, якщо оперувати такими науковими даними: при видуванні ґрунту лише на 1 мм із полів Генічеського району безповоротно втрачається 1,3 млн т землі, в якій міститься 38,1 тис. т гумусу, 1,3 тис. т мінерального азоту, 6,4 тис. т рухомого фосфору, 27 тис. т рухомого калію. Захищали посіви і грунт від руйнування під час пилових бур тільки лісосмуги».

Слова наукових авторитетів минулого звернені і до вас, очільники держави, очільники Мінагрополітики, в підпорядкуванні якого перебуває Держагентство лісових ресурсів. Чи вас те не цікавить, що сьогодні стоїть на сторожі грунтів і посівів, під чиїм захистом перебуватимуть вони завтра-післязавтра, якщо будуть зрубані останні захисні лісонасадження, а на створення нових знову, як і торік, з бюджету не надійде ані гроша?

Вочевидь, «власть імущих» це справді не цікавить. В іншому випадку не спостерігали б байдуже, як гине степове лісівництво, як насувається на нас українська Сахара. Зокрема й на Одещину, куди запрошую, аби почути думку й тамтешніх людей лісу, героїчних творців і захисників смарагдових оаз на гарячих пісках. Справді героїчних. Люди поставлені в нестерпні умови і це не може не позначатися на здоров’ї. Буквально два місяці тому не витримало серце молодого, талановитого директора Ізмаїльського лісгоспу Олега Скараєва: пішов в інші світи у 50-річному віці. Світла пам’ять світлій людині.

Наскільки вистачить ентузіазму


«Відсутність фінансування з держбюджету перетворила лісгоспи Півдня та Сходу країни на банкрутів, а робітників – на жебраків», – так сказав в інтерв’ю нашій газеті «Природа і суспільство» (№ 14 від 22.07.2016 р.) головний лісничий Ізмаїльського лісгоспу Федір Марков. На той час колектив півроку працював за власні кошти та кошти поворотної фінансової допомоги колег із ресурсних підприємств країни. Як і колективи інших державних лісгоспів краю. Нині стартував третій місяць нового року. Завдяки чому вижили в 2016-му, як бачать своє майбутнє, – поцікавимося у трудівників зеленого цеху із Ширяєво.

Із 2009 р. ДП «Ширяївське лісове господарство» очолює Василь Якименко, котрий має загального лісового стажу 35 років – і все на Одещині.

– Розташований лісгосп на території трьох адміністративних районів – Іванівського, Любашівського, Ширяївського, – розповідає. – Площа держлісфонду 5244 га, водночас ще майже стільки лісу, створеного свого часу лісівниками і переданого колгоспам, є нічиїм. Лише в Любашівському районі, дякуючи місцевій владі, взялися виготовляти за власні кошти правоустановчі документи на 773 га таких масивів. Понад 3 тис. га земель було передано нам під залісення за програмою «Ліси України», та от профінансувати навіть виготовлення державних актів на право користування забули. У зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування торік працювали за скороченим робочим днем (4-и чи 2-годинним). Виживали за рахунок реалізації дров і декоративного посадматеріалу, вирощеної сільгосппродукції (маємо 88 га землі), виготовлення дерев`яних садових меблів і віників із сорго. Та ще за рахунок матеріальної допомоги в сумі 385 тис. грн, яку надали Сарненський, Млинівський і Остківський лісгоспи Рівненщини. Особливо вдячні директору із Сарн Сергію Белелі – особисто приїжджав, аби нас підтримати, крім грошових перерахувань виділили дизпаливо для наорюванння мінералізованих смуг, закупили саджанців на 100 тис. грн. Торік колектив залишили 18 чоловік – по суті, третина його. Станом на 1 січня 2017 р. всі працівники звільнилися за згодою сторін, оформились на біржу праці та в статусі громадських інспекторів з надією поновлення бюджетного фінансування продовжують охороняти лісові масиви від знищення. На жаль, існує небезпека, що їхнього ентузіазму вистачить ненадовго. Не хочеться вірити, що все, створюване десятками років, може зникнути за дуже короткий період.

Що думають про ситуацію, яка склалася в лісовому господарстві, степовики, котрі все життя віддали галузі? Наведу ще дещо з того, що почув під час довгих, сумних розмов із ними.
Микола Яровенко, пенсіонер (із 46 років трудового стажу 37 років працював на посаді лісничого у Ширяївській ЛМС та лісгоспі):

– Умови у нас надзвичайно важкі – піски, каміння. У нашому Жовтневому лісництві силами 40 чоловік щороку створювали у ме­жах 200 га нових лісів. Та ще лісосмуги на полях. Рекультивували схили, проводили терасування, шелюгування вербою. Садили сосну, акацію… Не все приживалося, доводилося кілька років підряд робити доповнення. Особливо запам’яталося, наскільки велику увагу приділяла галузі держава. Було достатньо техніки, наприклад, тракторами не мали права користуватися більше 8-ми років, їх списували. А тепер кажуть, що й у 30 «залізні коні» молоді. Хоч латані-перелатані.

Усе трудове життя Катерини Репко та Олени Барладян пов’язане з лісом степової Одещини. Багатим досвідом щедро діляться з головним лісничим Володимиром Клочковим

Катерина Репко, помічник лісничого Ширяївського лісництва:

– До виходу на пенсію 2009 р. я дев`ять років очолювала лісгосп, мушу й тепер працювати, бо на пенсійні копійки не проживеш. Та й болить душа за ліс, за наш степовий ліс, на який ніхто у країні уваги не звертає. Виходить, що для держави ми нічого не зробили. Скажімо, давно вже не бачимо нікого зі степовиків у списках, удостоєних звання заслуженого лісівника України. Наче й не існує нас. А які ж насадження залишаємо після себе нащадкам! Та вже немає практично лісосмуг, така ж доля чекає на ліси, якщо держава не змінить ставлення до галузі, до працівників її. Злидні та біди обсіли степовиків, не витримують люди, масово звільняються.

П’ять років тому тут були голі деградовані схили, а тепер на 253 гектарах хвилюється зелене море лісу, створеного руками працівників Троїцького лісництва. Із задоволенням розповідають про оазу серед степу майстер лісу Михайло Левицький, лісники Сніжана Паровенко та Анатолій Григорашенко

Олена Барладян, інженер з охорони і захисту лісу:

– Я білоруска родом, у 1979 р. приїхала сюди після навчання у Львівському лісотехнічному інституті разом з чоловіком Іваном Барладяном – на його батьківщину. На голий пісок приїхали, а тепер погляньте, як зелено навкруги. Та чи довго ще так буде? Горять бездоглядні ліси, як он 30-гектарний масив сосни кримської, посаджений під керівництвом лісничого від Бога Петра Швеця. Не передали бору до держлісфонду – і не вберегли від вогню. Казали люди: «Добре, що Петро Олексійович того не бачить». Бо на той час уже відійшов в інші світи.

Михайло Левицький, майстер лісу Троїцького лісництва:

– Місцева сільська рада 2011 р. передала нам 253 га деградованих земель, і ми їх за два роки залісили. З`явилося прекрасне насадження акації білої в домішці з абрикосом, аличею, черемхою, кущами аморфи, лоха, терена… Усі сіянці – з власного розсадника. Велику допомогу надало населення, особливо молодь. Юнаки, дівчата горять бажанням і далі працювати. По-перше, хочуть докласти сил до перетворення голих схилів на квітучі, а, по-друге, у селі немає роботи, немає де заробити на прожиття. Але ж нині і в нас безгрошів’я, тривають звільнення. «Вибачте, треба сім’ю годувати», – сказала нещодавно начальник лісорозсадника Рима Івашко і поклала на стіл директора заяву. Втратили ще одного фахівця. Дуже шкода, що з галузі йдуть кращі, молоді. Держава просто відштовхує молодь.

Наталія Попозоглова, лісничий Северинівського лісництва:

– Лісництво найстаріше в лісгоспі. Тут є насадження, закладені ще до війни, чимало нових. Верхній ліс, Нижній ліс, Верхній сад – назви урочищ говорять самі за себе. Справжні рукотворні оази, які мусимо берегти в степу, мов зіницю ока. На Одещину ми прибули за розподілом з Рівненщини, після закінчення Березнівського лісотехнікуму, разом з Олександром Москвичом. Нині він мисливство­знавець Іванівського району – добився підвищення поголів’я диких тварин, спільно з активістами повів рішучу боротьбу з браконьєрством. Я ж працювала спершу на Іванівській дільниці ЛМС, після ліквідації її – в місцевому лісництві. З 2009-го уже лісничим у Северинівці. Раніше щороку садили понад сотню гектарів лісу, останнім часом займаємося лише доглядом, допов­ненням. Пишатися є чим – культури дуже гарні. І це на землях меліофонду, на суцільних невгіддях, на ділянках, де ріжуть ракушняк. Маємо у лісгоспі затверджену програму розвитку лісового господарства на перспективу, маємо до чого докладати рук – чого варта нагальна потреба обсадження Куяльницького лиману, та ба… Все впирається у відсутність фінансування.

Чиїм іменем?


Можна довго ще говорити про проблеми лісівників-степовиків. Та навіщо? Болі й тривоги трудівників галузі Півдня, Сходу країни однакові. Про них пишеться, мовиться, а віз, на жаль, і нині там. Переповім ліпше розмову, яка відбулася у мене з директором Іванківського лісгоспу Київської області Олександром Калапацом. «Нещодавно, – сказав, – телефонував однокурснику по Сторожинецькому лісотехнікуму лісничому Хотинського лісництва Чернівецької області Віктору Кучеру. Він розповів, що у старих архівах знайшли наказ по Хотинському лісгоспу від 12.03.1944 р. На той час, 1 березня, німці вже залишили місто і до нього ввійшли наші війська. Через кілька днів після звільнення було створено лісгосп, директор вирушає у відрядження й видає наказ: «Залишаю за себе головного лісничого. Прошу основну увагу звернути на посадку лісових культур за рахунок державних коштів».
Потрібні якісь коментарі?



В історії лісівництва бувшого Союзу була ганебна сторінка, коли всіх зобов’язували застосовувати гніздовий спосіб створення лісів, вирощувати їх без догляду разом із зерновими культурами та без спеціальної підготовки ґрунту. Спосіб запропонував «народний академік» Трохим Лисенко, який згодом став ще й символом кампанії із заперечення науки генетики, заборони генетичних досліджень у СРСР. Кампанія отримала назву «лисенківщина». Чиїм іменем в Україні назвуть не менш ганебну кампанію, яка другий рік триває в країні і спрямована на знищення степового лісівництва?

Микола ПУГОВИЦЯ,
Одеська область,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”