ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 січня 2020

Що відбувається у Старовижівському лісгоспі. БЛОГ



Незаконні рубки волинських лісів, його продаж та браконьєрство — ці поняття часто звучать у бік лісових господарств. Та мало хто знає, що зазвичай стоїть за такими гучними, а інколи й безпідставними заявами. Цього разу у центрі уваги опинилося ДП «Старовижівське лісове господарство».

Про те, що насправді відбувається на у лісгоспі, у своєму блозі розповіла Олена Коляденко.

Текст допису подаємо без змін

***

Нещодавно директору ДП «Старовижівське лісове господарство» Анатолію Ярмолюку оголосили недовіру на сесії районної ради. А після цього в ефірі одного з волинських телеканалів вийшов сюжет про нібито незаконні рубки лісу на території Буцинської сільської ради Старовижівського району. Місцеві, так звані мисливці-активісти, сільський голова Петро Кошелюк та депутат районної ради Іван Омельчук палко розповідали про те, що в лісгоспі панує безлад та свавілля. Чому у цих людей так раптово виникли надумані звинувачення до діяльності лісгоспу та які мотиви ними керують? Чому Думка директора підприємства Анатолія Ярмолюка не була представлена у сюжеті телеканалу? Ми спробували розібратися.


Проблеми є, але не все так погано

Анатолій Ярмолюк очолив лісгосп три роки тому, у 2017-му. За цей час на підприємстві відбулося чимало позитивних змін, розповідають працівники.

«Ми запустили в експлуатацію нову лінію для переробки деревини, придбали нову лісовозну техніку, створили комфортні умови для працівників у цехах. Також лісгосп активно працює в напрямку засадження нових площ», – розповідає головний лісничий Віталій Ксенюк.

За словами самого директора Анатолія Ярмолюка, минулий рік для старовижівських лісівників видався нелегким, але, разом з тим успішним. А головне, каже, колектив, а це 153 людини – задоволений. До слова, середня заробітна плата запланована на цей рік – 10 700 гривень. Що, звісно, не може не радувати.

«Так вже повелося, – каже директор лісгоспу, що лісівників часто звинувачують у розкраданні лісу. Звісно, в Україні є й чимало фактів, які підтверджують такі ситуації. Однак говорити про самовільні незаконні рубки Старовижівським лісгоспом – не просто недоречно, а й не професійно. А санітарні рубки, які пов’язані з веденням лісового господарства проводять лише після оцінки та дозволу спеціалістів. Зазвичай саме це й привертає увагу населення більше, ніж висадження нових дерев, чим ми також активно займаємося. Наприклад, минулого року ми посади майже 109 гектарів лісу та ще 118 га ми підготували для подальшої посадки цьогоріч», – розповідає Анатолій Ярмолюк.

Виникає запитання, чому ж місцеві активісти зараз роблять усе можливе, аби посунути керівника лісгоспу із займаної посади? Як вважає сам Ярмолюк, він, вочевидь, став «не зручним» для когось. І навіть розуміє чому. Адже саме під час його керівництва, на останніх виборах до Старовижівської ОТГ депутатські мандати отримали вісім працівників колективу. Серед них і майстер лісу Віктор Смолярчук. Чоловік з 20-ти річним досвідом роботи в лісовій сфері. Каже, став депутатом, бо знав про проблеми свого району та разом з колегами міг посприяти їх вирішенню. Однак, не все виявилося так просто.

«Аналізуючи ситуацію, яка склалася на території Буцинської сільської ради, розумію, що мусить бути тих пару крикунів, як то кажуть, що «баба Яга проти». Може це вони собі бонуси заробляють перед наступними виборами, зводячи наклеп на роботу лісгоспу», — вважає Віктор Смолярчук.


Хто ж ці люди, які називають себе активістами?

Все виявилося досить прозаїчно. Двоє з них – екс-працівники Старовижівського лісгоспу — Віктор Кабарчук та Микола Мазурик. До слова, другий нині володіє незаконною пилорамою та неодноразово був спійманий під час браконьєрства та незаконної вирубки лісу. Ці екс-єгери були звільнені з лісгоспу за неналежне виконання своїх обов’язків та порушення трудової дисципліни.

«Звісно, тоді я не хотів псувати людям репутацію і звільняти їх, але були певні моменти, через які їм довелося написати заяви на звільнення. Це, зокрема, незаконне полювання на тварин. Зараз ці ж люди вирішили пропіаритися, паплюжачи при цьому весь колектив лісгоспу. Фактично, своїх колишніх колег», — пояснює Анатолій Ярмолюк.

Інші фігуранти цієї історії з не менш цікавими біографіями.

Борис Дричик ­­— директор сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нове життя». У судовому реєстрі зареєстровано три судових рішення про стягнення заборгованості на користь позивачів з СВК «Нове життя».

Віталій Бащук — депутат Старовижівської районної ради. Неодноразовий учасник судових процесів по несплаті аліментів. Подейкують, на дорогах району він незаконно використовує проблискові маячки для зупинки лісовозів.

Валерій Зінчук — місцевий мешканець, якого неодноразово бачили на території лісгоспу в нетверезому стані. Через його агресивну поведінку змушені були викликати поліцію.

Анатолій Вегерич — екс-голова Поліської сільської ради. Пробув на посаді всього один рік. Не виправдавши сподівання людей був знятий достроково. Неодноразово був спійманий на браконьєрстві.


Політичний піар горе-свободівців

Інші активісти, які виступають проти керівництва лісового господарства, особи з не менш цікавою біографією. До прикладу, Іван Омельчук — засновник та керівник місцевого осередку «Свободи».

В 2016 Омельчук закрив підприємницьку діяльність і став депутататом Старовижівської районної ради. І ось тут починається найцікавіше. Оскільки обранці районних рад не отримують зарплатні, то виникає запитання: на що живе депутат-свободівець? Більше того, в 2016 році, коли Омельчук перестав займатися підприємництвом, він придбав свій третій автомобіль SSANG YONG за 280.000 грн. (це 18 тисяч доларів по курсу НБУ на момент придбання). В його декларації за 2016 рік був вказаний дохід від підприємницької діяльності 14 тисяч доларів. Цього явно не вистачило б на придбання такого авто. Тим більше, що в 2017 році він задекларував 5000 доларів та 100 тисяч гривень заощаджень. Звідки з’явилися прибутки у безробітнього депутата?



(Декларація за 2017 рік— https://declarations.com.ua/declaration/nacp_b9d25084-817f-44ff-9092-98861047eaaf )

(Декларація 2016 рік — https://declarations.com.ua/declaration/nacp_d71a88cc-24fe-41fd-a9a2-df28851654ce )


За інформацією нашого джерела в Старовижівській райраді, Омельчук спільно із іншим свободівцем, депутатом районної ради Анатолієм Лавринюком, займається бурінням свердловин, яке без підприємницьких документів вважається незаконним. Тож виходить, що Омельчук не сплачує податки і при цьому незаконно збагачується.

Та й цього чоловікові виявилося замало. В 2018 році Іван Омельчук фіктивно розлучається зі своєю дружиною і отримує 137 500 гривень соціальної допомоги на дітей. Одним із доказів його махінації є та ж податкова декларація. Його дружина, Оксана Володимирівна Омельчук, в декларації названа «особою, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі».


Голова сільради з криміналом

Та найцікавіше, що всю цю історію взявся очолювати голова Буцинської сільради Петро Кошелюк, раніше спійманий на хабарі за лісові оборудки.

Чоловіка викрили на одержанні 12 тисяч гривень неправомірної вигоди. За цю суму Кошелюк всупереч вимог законодавства, без рішення виконкому надав приватному підприємцю усний дозвіл на зрізування ялинок на території сільради для подальшої їхньої реалізації. Тоді, для прикриття своїх незаконних дій він видав довідку про походження деревини, яку скріпив підписом та печаткою сільської ради. Свою провину Кошелюк не визнає.

«Якби я був винний, то мене б вже давно посадили. Якби я себе вважав винним, я б зізнався, що так, я винний, а не наймав захист і ходив по судах.», — прокоментував ситуацію Буцинський сільський голова.

При цьому, судова справа щодо цього триває досі.Варто зазначити, що Старовижівський лісгосп активно співпрацює з усіма місцевими ОТГ. Для прикладу, лісівники облаштовують на території району автобусні зупинки, допомагають комунальним закладам та місцевим жителям з озелененням та опаленням.

Це підтверджує голова Дубечнівської ОТГ Анатолій Костючик.

«На території нашої ОТГ є дуже багато бюджетних установ, яким лісгосп завжди допомагає дровами, пиломатеріалами, всім, чим може. Нам завжди є до кого звернутися і ми знаємо, що нам там підуть на зустріч».

Добре відгукується про Старовижівський лісгосп і голова Смідинської ОТГ Оксана Піцик.

«У Старовижівському лісгоспі на наші прохання завжди відгукуються. Неодноразово допомагали нам із зеленими насадженнями для наших шкіл, зони відпочинку. Люди на території нашої ОТГ одного разу теж забили на сполох, що ніби-то ліс незаконно рубають. Я особисто виїжджала на місце події, однак, як виявилося, всі необхідні документи у лісівників були, а тривого була помилкова. Добре, що люди у нас свідомі, але так буває, що деякі проблеми все ж надумані».


Реальний конфлікт чи політичний піар

Як бачимо, найреальнішою причиною невдоволення окремих осіб, лісники називають свої політичні погляди. Працівники найбільшого лісгоспу Волині мають неабиякий вплив у місцевих радах. А для декого, виглядають навіть, як своєрідна загроза. Особливо для тих, хто хоче користуватися лісом та його ресурсами незаконно.

«Дуже прикро, що після стількох років плідної праці на території Старовижівського району, я став м’яко кажучи «цапом відбувайлом» для цих людей. Я думаю, що розхитування конфлікту зі мною є своєрідною помстою певних людей», — підсумував ситуацію Анатолій Ярмолюк.

Прикро, що частина фігурантів конфлікту на території Буцинської сільради – це звичайні люди, мисливці, яких у своїх політичних інтересах використовують місцеві депутати. Бо ж коли йдеться про політику та власний піар, для декого, схоже, усі методи хороші.

27.01.2020

На Волині незаконно вирубували дерева та пропонували хабар працівникам лісової охорони




Події розгорнулися учора вночі. Під час чергового рейду працівники державної лісової охорони ДП «Ківерцівське ЛГ» зафіксували самовільну порубку дубів.

Про це інформує Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Завдяки злагодженим діям вдалося оперативно затримати лісопорушників. Ними виявилися троє чоловіків. Один місцевий – житель с. Озеро Ківерцівського р-ну та двоє мешканців с. Криничне Маневицького р-ну.

До прибуття поліції на місце події працівник Сокиричівського лісництва зробив усе, щоб не дати лісопорушникам утекти.

Чоловіки поводили себе досить неадекватно. Перш за все, незрозуміло, навіщо вони взяли з собою дітей, їдучи до лісу забирати крадену деревину. Неповнолітніх, які дуже злякалися, довелося везти додому.

Неврівноваженість затриманих була очевидною з розмов та поведінки. Особливо після того, як лісівник не погодився на запропонований хабар для «вирішення справи». Коли домовитися не вдалося, лісопорушники стали погрожувати розправою – при цьому замахуючись сокирою. На щастя, працівники поліції та групи оперативного реагування прибули на місце вчасно.

Сума збитків у цій справі загалом становить понад 30 тис. грн. Це вже кримінальна відповідальність.

«Надзвичайно важливо, щоб у цій ситуації, як і в десятках схожих справ, правоохоронні органи та суд поставили справедливу крапку. Лише таким чином ситуацію із крадіжками деревини буде можливо переламати у правовий бік.

Ми неодноразово повідомляли про те, що лісопорушники – особливо дубокради, які «працюють» на території Ківерцівського р-ну, переходять будь-які дозволені межі та йдуть на кримінальні правопорушення.

На розгляді у поліції перебуває кілька справ, що стосуються нападів на лісову охорону. Ми також чекаємо їх справедливого вирішення. Лісова охорона за статусом прирівнюється до правоохоронних органів. Щоб працівники лісової охорони мали змогу якісно виконувати свою роботу, не ризикуючи власним життям та здоров’ям, покарання для лісопорушників має бути відповідним», — йдеться у повідомленні.

Прикарпатські лісівники розповіли про проблеми галузі (відео)


Кажуть, останніми роками увага суспільства фокусується на вирубках у Карпатах.

На Рівненщині лісівникам дозволили обшукати приватну територію (ФОТО)

Там виявили крадений ліс



Обшуки пройшли сьогодні у с. Постійне Костопільського району.

На приватну територію працівникам лісової охорони та правоохоронцями дозволив увійти суд.

Згідно з судовим рішенням, шукали незаконно добуту лісопродукцію.

У результаті, на подвір’ї таки виявили колоди сосни і дуба без відповідних документів і бирок, за фактом чого розпочалися слідчі дії.





ПОНЕДІЛОК, 27 СІЧНЯ 2020 20:17
За інформацією ДП «Костопільський лісгосп»

Минприроды планирует ужесточить статьи Лесного кодекса для борьбы с черными лесорубами

МОСКВА, 27 января. /ТАСС/. Минприроды России планирует дополнить Лесной кодекс РФ статьей, согласно которой пребывание в лесу со спецтехникой автоматически приравнивается к незаконной заготовке древесины, сообщает пресс-служба министерства.

В настоящее время задержать лиц, ведущих незаконную рубку леса, непосредственно на месте совершения правонарушения, по данным Минприроды, удается редко. Соответственно, доказать их причастность к неправомерной рубке деревьев, кустарников и лиан весьма затруднительно.

"Для решения этой проблемы Лесной кодекс РФ будет дополнен статьей, согласно которой к заготовке древесины приравнивается пребывание в лесах граждан с машинами и оборудованием, предназначенными для рубки лесных насаждений, а также для вывоза из леса древесины, не связанное с выполнением мероприятий по сохранению лесов", - говорится в сообщении.

Предполагается, что перечень машин и оборудования, предназначенных для рубки лесных насаждений, а также для вывоза из леса древесины будет утвержден правительством РФ. Предварительно, в него войдут гусеничные трелевочные тракторы, колесные трелевочные тракторы, форвардеры, харвестеры, харвардеры, валочно-пакетирующие машины, лесовозы, сучкорезные машины, лесопогрузчики, харвестерные головки, лесозахваты и грейферы для леса, краны-манипуляторы для харвестеров, краны-манипуляторы для форвардеров.

Увага! Почастішали випадки провокацій з метою дискредитації лісової галузі України!

Почастішали випадки, коли працівникам лісогосподарських підприємств на мобільні телефони надходять повідомлення нібито від працівників центрального апарату Держлісагентства з проханням перерахувати певні суми коштів для «вирішення питань у Києві».

Зловмисники пишуть лісівникам різних областей, зокрема з номеру телефону 095-250-04-83.

Державне агентство лісових ресурсів України офіційно заявляє, що такі повідомлення є провокацією з метою дискредитації лісової галузі України, її працівників та керівництва.

Подібні провокації можуть бути у зв’язку з тим, що Держлісагентство розпочало масштабне викорінення різних «чорних схем» та проголосило курс на відкритість і прозорість.

У разі отримання повідомлень чи дзвінків з натяками, пропозиціями або вимогами перерахувати кошти, будь ласка, звертайтеся до правоохоронних органів.

Прес-служба Держлісагентства
27.01.2020

Катастрофічні австралійські бурштинові пожежі зірвали дослідження

Але вчені бачать шанс контролювати інвазивні види та вивчати порушення екосистеми.

Дьяні Льюїс



2 січня на сході Гіппсланду. Кредит: Дарріан Трейнор / Гетті

Дим густо висів у повітрі, а чагарник все ще тхнув, коли 15 січня пожежники супроводжували невелику групу біологів до національного парку Костюшко на півдні Нового Південного Уельсу.

Експедиція, яка отримала рідкісне звільнення від суворої політики парку в ході цього рекордного сезону пожеж, повинна була запобігти вимирання однієї з найрідкісніших риб Австралії.

Прогноз дощу на наступний день загрожував вимити попіл від пожеж у гірських потоках, заглушивши останній галактичний тантангара , вид гірського пінолома , знайдений в одному трикілометровому відтінку затоки Тантангара. Експедитори зібрали 142 риби в якості страхової популяції для розведення в неволі, першою для виду, якщо вона зникне в дикій природі.


Детальніше читайте на Nature Index


"У цій ситуації вони важливіші за коали, тому що ми не збираємося втрачати коали з пожежами", - каже Марк Лінтерманс з Університету Канберри, який вивчає рибу розміром з пальців з часу відкриття в 2014 році.

Оскільки вибухи безпрецедентного розміру продовжують вирувати по всій Австралії, поки що невідомо повне розруха. Постраждалі від пожежі регіони залишаються поза межами для всіх, окрім кількох дослідників, через ризики для безпеки, але деякі, порадившись із супутниковими знімками та пожежними картами, бояться найгіршого.

Деякі дослідження були встановлені місяцями або роками. Знищене наукове обладнання та зірвані науково-дослідні проекти повинні бути додані до жахливих втрат життя, житла та бізнесу.

Фахівець з дистанційного зондування Вілл Вудгейт з університету Квінсленду керує територією в штаті Баго в альпійському регіоні на південному сході Австралії, як частина дослідницької мережі наземних екосистем (TERN), загальнонаціонального масиву, який збирає дані про умови наземної поверхні підходити до глобальних кліматичних моделей.

70-метрова вежа в центрі майданчика, одна з 20 в мережі, підключена до датчиків та обладнання загальною вартістю $ 500 000. Коли пожежа прорвалася через сайт о 15 годині вечора в новорічну ніч, потік даних, що надходив звідти протягом 20 років, зупинився.

Фотографії сайту з лісової корпорації NSW показують, що підгір’я лісу було викреслено, але навіс є недоторканим. Башта все ще стоїть, тому датчики на вершині вежі могли пережити вибух, каже Вудгейт.

Але силові кабелі та два контейнера для зберігання контейнерів, в яких розміщені комп’ютери, банк акумуляторів та комунікаційне обладнання, випалено.

«Усе наше обладнання, що знаходиться в цих сараях, могло бути розтоплено, - каже Вудгейт.

Генератор сайту та наземні датчики також можуть бути знищені. За словами Вудгейта, рахунок на ремонт може становити 100 000 доларів, не кажучи вже про час і зусилля, необхідні для відновлення роботи сайту. Він може зайняти місяці, перш ніж науковці зможуть випереджати фізичну оцінку шкоди.

Наприклад, було спалено декілька з 700 ділянок TERN без постійної інфраструктури - на острові Кенгуру біля узбережжя Південної Австралії.


Особиста плата

Еколог, Росс Крейтс, з Австралійського національного університету, вивчає критично зникаючу регентську медовуху, дрібну кочову птицю, яка налічує менше 400 особин у дикій природі.

Знайти та порахувати медоносів просто набагато важче, тому що пожежі, можливо, знищили близько 20% місця їх проживання, лісів на території Всесвітньої спадщини Великих Блакитних гір, зазначає Крейтс. Він вважає, що може пройти роки, перш ніж буде відома доля медоноса.

Якщо птах перемістився до нового місця проживання внаслідок пожеж, "це майже поверне нас до площі", - каже він. "Це досить сердечно".

Для дослідників, які працюють безпосередньо з постраждалими видами, пожежі можуть визначити емоційне враження, вказує еколог з дикої природи Юан Річі з університету Дікін. "Це майже так, як на членів вашої родини дуже сильно негативно впливають, тому люди сприймають це досить важко", - каже він.

Водний еколог Росс Томпсон з університету Канберри каже, що останні кілька днів він проводив консультування студентів, дослідження яких постраждали від пожежі.

"Якщо ви намагаєтеся зробити докторський ступінь три з половиною року і у вас серед цього велика пожежа, це може мати досить значний вплив на те, чи є у вас достатньо даних для завершення", - говорить він. Дослідження затягнулися

Екофізіолог рослини Рос Гліауу з Університету Монаша в Мельбурні каже, що пожежа може затримати один з її експериментів на кілька років. На сході в Іст-Гіпсленді, на південному сході Австралії, де проживає найбільше південна популяція місцевого виду сорго, сорго лейокладум, спалено.

Дикий родич комерційно культивованого сорго, який досліджується на корисні гени, може повернутися, але не вчасно, коли хтось із студентів Глідау зібрати дані про нього для своєї кандидатської дисертації.

"Навіть якщо він повернеться, ми не матимемо фінансування чи можливості зробити цей експеримент знову, мабуть, протягом кількох років", - каже вона. Насіння з популяції ще не було додано до спеціалізованого насіннєвого банку, що підкреслює важливість таких засобів для захисту від втрати видів, говорить вона.

Дослідження в новоствореному Австралійському гірському дослідницькому фонді під керівництвом Національного університету Австралії в Канберрі також були відкладені. Багаторічний інститут, який повинен вивчити вплив зміни клімату на альпійські ландшафти, цього літа планував розмістити датчики та обладнання для моніторингу на своїх восьми польових ділянках.

Вогонь на одному з цих ділянок, у Сніжних горах, не залишив нічого, крім оголеного ґрунту, - каже ґрунтознавець Зак Браун з Австралійського національного університету в Канберрі та старший технічний директор проекту. Поки пожежі все ще загрожують іншим майданчикам, встановлення обладнання в мережі було встановлено на рік, каже Браун.


Срібна підкладка

Настільки ж руйнівні, як і пожежі, екологи готуються максимально використати ситуацію. «Порушення - це один із способів, коли ми найкраще дізнаємось про екологію», - каже Томпсон.

10 січня екологи у штаті Вікторія зібралися, щоб обговорити масштаби шкоди по всій державі. Згідно з урядовою доповіддю з наради, що просочилася до газети The Age, пожежі спалювали великі шматки місць існування для кількох видів, що перебувають під загрозою зникнення на південному сході Австралії, включаючи сову, сову, довгоногу бандагу та алмазний пітон.

Пожежі дають можливість посилити управління введеними травоїдними тваринами, такими як олені та свині, в той час як чисельність знижується, а деревне покрив відкрито, піддаючи їх повітряній стрільбі, каже Рітчі, який взяв участь у нараді.

Еколог Майкл Кларк з Університету Ла-Тробе в Мельбурні має досвід створення прибутків від пожеж. Кларк вивчав системи спарювання у птахів, коли в 2003 році пожежі спалили його польові майданчики на сході Вілсона на південному сході Австралії.

«У моєму випадку це продуктивно змінило мій напрямок досліджень, - каже Кларк. Він звернувся до дослідження того, як управління пожежами, включаючи контрольовані опіки для зменшення пожежонебезпеки, впливає на екосистеми. "Чим більше я заглиблювався в екологічну основу управління пожежами, тим менш впевненим був, що він заснований на дійсно хорошій науці", - говорить Кларк.

Він відтоді намагається заповнити цю прогалину.

17 СІЧНЯ 2020 РОКУ
https://www.nature.com/articles/d41586-020-00130-4

Міністерка Новосад почала вбивати львівський Лісотех




Міністерка Новосад почала вбивати львівський «Лісотех», зменшивши бюджет на 3 млн грн.

Це єдиний в Україні профільний фаховий виш. Вона не зайнялась тими праватними так званими «вузами», науковий та інтелктуальний рівень яких навіть з ПТУ не стоїть поряд, а зайнялась ВНЗ з півторасотлітньою історією, з величезним науковим та інтелектуальним потенціалом.

Скільки випускників цього вишу стали відомими львівськими політиками і державниками?! Згадати хоча б Андрія Мельника. Згадали?

І взагалі, команда недучок і дипломантів різноманітних кампусів американських коледжів, які все життя нічого не зпродукували (грубо кажучи, цвяха не забили своїми руками), ведуть нашу країну в гроб невігластва та нігілізму.



вища освіта

27 січня 2020

Рахункова палата встановила, що Мініагрополітики не забезпечило належний внутрішній контроль, своєчасність і повноту прийняття управлінських рішень при використанні бюджетних коштів за вищевказаними бюджетними програмами

Як наслідок, майже 300 млн грн спрямовані на утримання бюджетних установ, а не на цілі, які були передбачені порядками використання таких бюджетних коштів. 

Крім того, внаслідок неефективного управління коштами Мінагрополітики, Держлісагентство та розпорядники коштів нижчого рівня за обома бюджетними програмами повернули 26,8 млн грн до держбюджету, як не використані.

https://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=798



В Україні відсутній облік лісів, моніторинг їх стану та не ведеться Державний лісовий кадастр – Рахункова палата


27.01.2020 10:49





В Україні не здійснюється облік лісів, моніторинг їх реального стану, не ведеться Державний лісовий кадастр та загалом не забезпечується належна державна політика у сфері лісового та мисливського господарства.

Про це йдеться в аудиті ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у лісовому фонді України. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.

Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державне агентство лісового господарства України у період 2017–2018 років та І півріччя 2019 року не забезпечили належне формування й реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Аудитори дійшли висновку, що через відсутність ведення Державного лісового кадастру уповноважені органи не володіють достовірною інформацією щодо якісного та кількісного складу лісового фонду України. Останній державний облік лісів в Україні відбувся до 2011 року, і з того часу його не проводять. Не здійснювався протягом проаналізованих 2,5 років і моніторинг лісів.

Неналежним також є стан оформлення постійними лісокористувачами прав на земельні ділянки, що посилює ризики їх відчуження. Так, аудитори зазначили, що з 2011 року, за рішеннями судів постійні лісокористувачі були позбавлені майже 7 тис. га лісогосподарських земель.

Збитки від лісових пожеж у 2017–2018 роках в Україні склали понад 70 млн гривень. Рахункова палата зазначає, що організаційне та технічне забезпечення державної охорони лісів від пожеж недостатнє, в окремих областях відсутні лісові пожежні станції.

Шкода, завдана незаконними рубками деревини протягом 2,5 років, оцінена в 736,7 млн гривень. Обсяги склали 118,1 тис. куб. м при майже 15 тис. випадків. Разом з тим рівень відшкодування завданих збитків не перевищує 3%. Це може свідчити як про неефективність лісової охорони, так і про корупційні ризики.

Незадовільним є і стан захисту лісів від шкідників. Площа осередків шкідників і хвороб лісу збільшується щороку. За період 2014–2018 років загальна площа всихання збільшилась з 316 тис. га до 413 тис. га.

Пріоритетні напрями та стратегія розвитку у сфері лісових відносин не визначалися.

Предметом аудиту були дві бюджетні програми, за якими на 2017–2019 роки затверджено 1,12 млрд грн асигнувань.

Видатки за програмою «Керівництво та управління у сфері лісового господарства» (КПКВК 2805010) протягом 2017–2018 років та I половини 2019 року склали 272 млн гривень. Кошти фактично були спрямовані на утримання апарату Держлісагентства та його територіальних підрозділів.

За бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів» (КПКВК 2805060) видатки склали 815 млн гривень.

Міністерство аграрної політики та продовольства України на той час було головним розпорядником бюджетних коштів і забезпечувало формування та реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Рахункова палата встановила, що Міністерство не забезпечило належний внутрішній контроль, своєчасність і повноту прийняття управлінських рішень при використанні бюджетних коштів за вищевказаними бюджетними програмами.

Як наслідок, майже 300 млн грн спрямовані на утримання бюджетних установ, а не на цілі, які були передбачені порядками використання таких бюджетних коштів.

Крім того, внаслідок неефективного управління коштами Мінагрополітики, Держлісагентство та розпорядники коштів нижчого рівня за обома бюджетними програмами повернули 26,8 млн грн до держбюджету, як не використані.

Попередній захід зовнішнього фінансового контролю у сфері лісового господарства Рахункова палата провела в 2016 році. Окремі рекомендації залишились невиконаними, зокрема ті, що спрямовані на запобігання незаконним рубкам деревини в лісах, її тіньовому обігу, неефективному використанню коштів.

За підсумками нинішнього аудиту знову надано низку рекомендацій уповноваженим органам у сфері лісового та мисливського господарства.

Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Лісівники Житомирщини зазначають, що на сьогодні на крадіжках лісу задіяні цілі злочинні угруповання, добре оснащені та організовані


Лісівники Житомирщини зазначають, що на сьогодні на крадіжках лісу задіяні цілі злочинні угруповання, добре оснащені та організовані. Перша група осіб пересувається на легкових автомобілях та стежить за діями працівників державної лісової охорони, їх переміщенням та перебуванням, починаючи від місць проживання, до роботи та лісових масивів. 

Друга група займається пошуком необхідної кількості дерев відповідної якості, використовує автомобільний транспорт та фарби для вимітки дерев, які відбивають світло у темну пору доби. Третю групу осіб (3-4 особи) доправляють автомобілем на заздалегідь вибрану ділянку лісу у темну пору доби та залишають їх для здійснення лісопорушення. 

Злочинці з допомогою ліхтарів знаходять відмічені дерева, зрізають їх та розкряжовують на сортименти, використовуючи сучасні механізми - безшумні пили на акумуляторних батареях і залишають місце лісопорушення, переховуючись у лісових масивах. 

Четверта група осіб (2-3 особи) використовуючи вантажні автомобілі підвищеної прохідності з гідронавантажувальними системами, забирає готову лісопродукцію з місця події.


Деталі тут: https://bit.ly/2O1OYdu

Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства #ліс #всебуделіс