Валерій Мурга - 5 років керівництва закарпатськими лісами: підсумки роботи

Ось і добіг кінця 2-й строк роботи очільництва Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги. Високі результати при високих податках й відсутності державного фінансування. Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства та підпрядковані йому підпиємства за останні 5 років значно наростили об'єми лісовідновлення, перейшли від суцільних зрубів на поступово-вибіркові, підвищили рівень туризму в області та посилили охорону лісу й мисливських угідь від незаконних рубок, пожеж і браконьєрства. Ліси Закарпатської області є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні, естетичні, оздоровчі, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку і охороні. Так тлумачить Лісовий кодекс України. Наразі площа земель лісового фонду Закарпатської області становить 588,9 тисяч гектарів. Щорічний приріст кубомаси на 1 гектар лісової площі по Закарпаттю складає 5 кбм., що в переводі на всю лісову площу становить майже 3 МІЛЬЙОНИ КУБОМЕТРІВ, при середньорічній заготівлі 1 млн 200 кбм. А це складає всього 40% від приросту, тоді як у країнах Європи відсоток використання приросту складає до 80 %.

✅Лісовідновлення. Починаючи з 2015 року працівниками державних лісогосподарських, лісомисливських, лісодослідних господарствах та НПП «Зачарований край» проведено лісовідновлення на площі понад 15 тисяч гектарів. Співробітники лісових господарств Закарпатської області щорічно, починаючи з осені та до кінця зими заготовляють насіння для забезпечення власним високоякісним садивним матеріалом навесні. Починаючи з 2015 року лісовими господарниками заготовлено майже 88 тонн насіння. На 2020 рік заплановано провести лісовідновлення на площі 2048 га, в тому числі посадка лісових культур 668 га та природнє поновлення – 1380 га. Скорочення обсягів лісовідновлення пов’язані зі зменшенням суцільних зрубів. Для забезпечення лісокультурних робіт щороку вирощується близько 8-9 млн штук стандартного садивного матеріалу.

✅Лісові розсадники. Всі підприємства Закарпатського ОУЛМГ забезпечені лісовими розсадниками. Всього підприємствами функціонує 151 лісовий розсадник, загальною площею 62 га., зазвичай це невеликі за площею (до 0,5 га) розсадники. Таким чином такі розсадники знаходяться практично у всіх лісництвах.
Наявна площа розсадників дозволяє виростити достатню кількість посадкового матеріалу для забезпечення потреб лісовідновлення, а це близько 10 млн. шт.

👉Асортимент лісових розсадників нараховує близько 20 видів шпилькових та 34 види листяних деревних порід, крім того вирощуються 21 вид чагарникових порід. Однак попри великий асортимент, основна увага приділяється вирощуванню головних лісоутворюючих та супутніх порід – ялини європейської, бука лісового, клена-явора та клена гостролистого, дуба звичайного та скельного, ясена звичайного, ялиці білої, дуба червоного.

Щороку 21 березня у Всесвітній День лісів стартує акція «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка стала вже традиційною. Мета – привернення громадськості, а особливо молодого покоління до збереження та примноження лісу. Основною рушійною силою є молоде покоління лісівників, а саме шкільні лісництва. Наразі в Закарпатті 32 шкільних лісництва, в яких здобувають ази лісової науки понад 600 учнів. Також варто наголосити, що цьогоріч лісівники Закарпаття запровадили нові конкурси - на кращий лісовий розсадник та «селфі з деревом». Господарська діяльність підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства спрямована на вирощування високопродуктивних стійких насаджень з метою покращення рекреаційних, природоохоронних і захисних функцій лісів.

✅FSC сертифікація. Ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC, що підтверджують міжнародні аудити і виконують переважно екологічні функції, а відповідно, мають обмежене експуатаційне значення. Збереження та раціональне використання лісових ресурсів краю є одним із основних завдань обласного управління. На сьогоднішній день повністю сертифіковані 14 підприємств.

✅Розвиток туризму. За останні роки, крім ведення лісомисливського господарства, закарпатські лісівники активно розвивали туристичну галузь, постійно будували великі рекреаційні місця, яких нараховується - 32 та понад 220 малих місць відпочинку. Розташовують їх у найбільш людних місцях (біля автомобільних доріг, туристичних маршрутів, поблизу населених пунктів). Відтак на початку березня минулого року представники Закарпатського ОУЛМГ разом із членами ГС «Регіональна туристична організація Закарпаття» підписали Меморандум щодо співпраці у сфері розвитку туризму й відновили 100-річну Закарпатську туристичну стежку.

✅Лісове господарство. 👉За період 2015-2019 роки зберігається тенденція переходу на вибірковий спосіб рубання. Площа суцільних зрубів зменшилась майже на 40% та складає:
🔸2016 р – 3420 га.
🔸2017 р– 2503га
🔸2018 р– 1939га
🔸- 2019 р– 1322га

✅Фінансова звітність. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2019 рік складає майже 967 млн. грн., і зріс порівняно з 2015 року на 350 млн. грн., або 157%.

Фінансування заходів з ведення лісового господарства державними підприємствами управління проводяться виключно за рахунок власних коштів від господарської діяльності. Бюджетне фінансування складає менше 1% для НПП «Зачарований край». Лісівники Закарпаття не отримують фінансування з державного бюджету, податкове навантаження постійно зростає.

Майже всі державні підприємств галузі є бюджетоутворюючими для своїх районів та зберігається динаміка росту сплати платежів до бюджетів.
Своєчасна виплата заробітної плати, підвищення її та забезпечення зростання доходів працівників є найважливішими з поміж виробничих питань на підприємстві.

✅Розмір заробітної плати одного штатного працівника за період 2015-2019 роки збільшився в 2,5 рази. Так, в 2015 році розмір заробітної плати складав 4154 грн., а в 2019 році на підприємствах управління середня заробітна плата складає майже 10 000 грн. та зросла на 5846 грн. Заборгованість із виплати заробітної плати на працюючих підприємствах відсутня.

Протягом вказаного періоду не було скорочено жодного штатного працівника, а чисельність працівників на державних підприємствах складає майже 3000 осіб.

Метою діяльності державного підприємства у сучасній економіці є отримання прибутку. Саме за цієї умови підприємство може стабільно існувати і забезпечувати основу для розвитку. Всі державні підприємства управління є прибуткові та зберігається тенденція до зростання чистого фінансового результату. Частка чистого прибутку державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ є найбільшою в карпатському регіоні та складає майже 50%. Відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності державних підприємств за період з 2015 по 2019 роки зросли з 15% до 90%.


✅Праліси та ПЗФ. Згідно реєстру природо-заповідний фонд Закарпатської області становить майже 180 тисяч гектарів, або 15% території області, а в Україні загалом - 4%. 30 об’єктів площею 44430 га мають загальнодержавне значення. 171 об’єкт площею 15773 га - місцевого значення. Цікаво порівняти: до ПЗФ віднесено території (у процентах): у Франції - 1,2, Швеції - 3,4, Німеччині - 3,7, Швейцарії -1,5, Фінляндії - 11,8.

Найбільшими територіями ПЗФ загальнодержавного значення є Карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк «Синевир», Ужанський національний природний парк та «Зачарований край». Щожо пралісів, то в Україні - 20 тис. га. пралісів, Угорщині – 43 га. Румунії – 2570 га., Чехії – 856 га. Крім цього, закарпатськими лісівниками запропоновано передати під праліси додатково 1374 ділянки площею 16851 га. Найбільші площі знаходяться на території Свалявського, Рахівського, Тячівського, Воловецького та Іршавського районів. Згодом на переданих площах буде створено заказники місцевого значення.

✅Охорона лісу. Однією з найважливіших проблем ведення лісового господарства є охорона лісу від незаконних рубок. Незаконні рубки в лісовому фонді підпорядкованих лісогосподарських підприємств за період з 2015 – 2019 роки зменшились у 2,8 раз.

Обсяг незаконних рубок в динаміці:

🔸2015 р. – 3541 кбм;
🔸2016 р. - 5844 кбм;
🔸2017 р. – 2109 кбм;
🔸2018 р. - 1536 кбм.
🔸9 міс 2019 р – 1080 кбм.

Для більш ефективної роботи, пов’язаної з охороною лісфонду, лісівниками встановлюються камери відеонагляду, які допомагають у боротьбі з лісопорушниками. Так підпорядкованими підприємствами Закарпатського ОУЛМГ закуплено:
🔸4 квадрокоптери,
🔸у лісовому фонді встановлено 134 системи відео нагляду з них 80 відео камер та 54 фотопастки,


З метою недопущення та виявлення порушень лісового законодавства в кожному лісогосподарському підприємстві для проведення рейдів з охорони лісового фонду створені постійно діючі рейдові групи з числа відповідальних працівників державної лісової за якими закріплені автомобілі, які оснащені GPS трекерами. Ефективність проведених рейдів управлінням аналізується на нарадах директорів та колегіях управління.

Мисливське господарство. Площа наданих у користування мисливських угідь складає 753 072,2 га. Загальна кількість користувачів мисливських угідь Закарпатської обл. – 44. З них: 6 державних лісомисливських господарств та держлісгоспів – надано в користування 147 627 га. (19,6% від загальної площі ) та 38 громадських організацій яким надано в користування – 605 443, 4 га. (80,4% від загальної площі). Всього працюючих у мисливському господарстві 145 чол., з них 9 мисливствознавців та 136 єгерів. За результатами таксації підраховано, що наразі у мисливських угіддях мешкає олень європейський – 1862 (+22 особини приріст); лань – 137; козуля – 8449; кабан – 2660; білка - 5589; ондатри – 746; бобер - 209; лисиця – 3229; вовк – 137; борсук – 1308; видра - 460; куниця лісова – 2808; тхір темний - 756; рись - 169; кіт лісовий - 738; ведмідь - 112.

Побічне користування Лісівники Закарпаття останні 5-ть років намагаються максимально використовувати природні ресурси, для чого цілеспрямовано працюють над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. В 2018 році ДП «Великобичківське ЛМГ» розпочав роботи по організації бджільництва, вівчарства, додатковому створенню новорічних плантацій. У ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Ясінянське ЛМГ», ДП «Довжанське ЛМГ», ДП «Великобичківське ЛМГ» створено форелеві рибники по розведенню малька та формуванню зрілих особин. Крім того у гірських районах Закарпаття лісівники щовесни запускають мальків форелі у гірські струмки для збільшення популяції «царської» риби, облаштовують численні форелеві перепади для збільшення вмісту кисню у воді. У майбутньому лісівники планують розширити рибне господарство, збільшуючи систему резервуарів та басейнів. У «Великобичківському ЛМГ» працює сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. Цього року на базі НПП «Зачарований край» планується виробництво чаю.

✅Будівництво лісових доріг. Однією з найважливіших умов охорони лісу від пожеж та незаконних рубок, збереження навколишнього середовища є розвинута лісова дорожня інфраструктура. На даний час густота лісової дорожньої мережі по Закарпатському ОУЛМГ становить близько 5 км на 1000 га і є далекою від оптимальної для досягнення цілей екологічного обґрунтування лісозаготівель та сталого ведення лісового господарства.
При чому, у високогірних регіонах щільність доріг менша ніж у низинних, і є значно нижчою, ніж в країнах Європи (25-35 км на 1000 га).
Для досягнення оптимальної щільності лісових автомобільних доріг необхідно щороку здійснювати будівництво нових лісових доріг та проводити ремонт, реконструкцію та відновлення наявної лісової дорожньої мережі.

Лісогосподарські дороги, які будуються у лісфонді наших підприємств в першу чергу призначені для оперативного реагування на надзвичайні події в лісових насадженнях, охорони від незаконних рубок, пожеж та виробничих потреб. Як правило технічні параметри лісових доріг дозволяють проїжджати по них і легковому автотранспорту, через що вони використовуються місцевим населенням для особистих потреб, особливо це актуально у гірській місцевості, де часто з’єднують віддалені населені пункти, позбавляючи місцевих жителів долати багатокілометрові гаки на своєму шляху. Також сприяють розвитку туризму та рекреаційних місць відпочинку. Все це сприяє розвитку не тільки території лісових господарств, але і Закарпаття в цілому. Загалом із 2015 по 2019 роки закарпатськими лісівниками побудовано 124,3 км. лісових доріг за власні кошти підприємств.

🔸2015 р. – 24,5 км.;
🔸2016 р. – 25,4 км;
🔸2017 р. – 22,0 км;
🔸2018 р. – 31,9 км.
🔸2019 р. – 20,5 км.

+54

Далі...

Уряду є над чим працювати та що виправляти

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки.



Після завершення циклу різдвяних свят Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки. Зокрема, розповідаючи про перші наслідки ліквідації нелегального грального бізнесу, він повідомив, що було закрито понад 5300 нелегальних закладів, які діяли під виглядом лотерей. «Зали гральних автоматів під будь-якими вивісками мають зникнути. Ми повинні показати, що держава захищає закони. Якщо щось заборонено, то воно заборонено», — заявив він.

Ще одним напрямом цієї роботи стало закриття незаконних АЗС, частка яких на ринку нафтопродуктів сягнула майже 25 відсотків. Після ініційованих Президентом перевірок 377 нелегальних заправок було закрито, 243 —демонтовано та 463 — оформили ліцензію. «Ми поступово починаємо наводити порядок. Хто хоче працювати — будь ласка, офіційні документи на діяльність та офіційне оформлення співробітників і працюйте на рівні з усіма. Не хочете працювати легально — закривайтесь і не морочте нікому голову та не спотворюйте конкурентний ринок», — прокоментував ці кроки прем’єр, а наприкінці січня поінформував, що за місяць ціна на дизельне пальне та бензин знизилася в середньому на 2 гривні: «У простих цифрах це означає зменшення щоденних витрат українців на пальне на 16,5 мільйона гривень, або на 511 мільйонів за місяць. До того ж після ліквідації великої кількості нелегальних АЗС офіційні продажі пального за місяць збільшилися на 6 відсотків, тож зростають надходження до бюджету від сплачених податків».

Взявшись за наведення порядку в торгівлі деревиною, уряд затвердив порядок моніторингу та контролю внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів, який передбачає їх обов’язковий електронний облік. «До системи електронного обліку вже підключено всі державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства та Міноборони, проте зі 187 постійних лісокористувачів комунальної власності обліковуються лише 69», — повідомив О. Гончарук, підкресливши, що відсутність електронного обліку створює умови для легалізації незаконно заготовлених лісоматеріалів. Щоб зрозуміти обсяги можливих маніпуляцій, зауважимо: 7,5 відсотка лісового фонду України взагалі не закріплено за постійними лісокористувачами, тож ці ліси ніким не охороняються та облік деревини там не ведеться. Ураховуючи це, прем’єр доручив головам облдержадміністрацій разом з органами місцевого самоврядування невідкладно запровадити повний електронний облік деревини та закріпити «безхозні» ліси за постійними користувачами. Крім того, з 1 лютого продаж деревини має здійснюватися виключно через систему електронних аукціонів ProZorro.

У цьому ж контексті варто згадати про призначення Олександра Новікова головою Національного агентства з питань запобігання корупції. «Хочу донести до суспільства дуже просту думку: в державі корупції більше не буде. Ми дуже рішуче налаштовані, щоб ті, хто цього ще не зрозумів, максимально швидко пішли з державної служби та ніколи туди не поверталися», — заявив прем’єр під час призначення нового голови НАЗК, порекомендувавши йому не обмежуватися вишукуванням якихось незначних помилок в деклараціях маленьких чиновників, а розпочати зі значимих фігур.

До інших важливих починань січня також належить запровадження програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка дозволить її учасникам отримати до 1,5 мільйона гривень позики для створення або розширення власного бізнесу.

Для її фінансування в бюджеті на 2020 рік передбачено 2 мільярди гривень. Програма передбачає, що вже з лютого кредити під 5% річних зможуть отримати підприємці, виручка яких становить до 25 мільйонів гривень та які протягом першого кварталу створять щонайменше два робочі місця, під 7% кредити надаватимуть бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць, та під 9% — для бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. За попередніми оцінками, цього року скористатися програмою зможуть до 50 тисяч позичальників.

Після набуття у жовтні 2019 року чинності Законом «Про концесії», в січні уряд мав декілька приводів, щоб прозвітувати про його успішне впровадження. Зокрема, визначено переможців перших концесійних конкурсів щодо портів «Херсон» та «Ольвія» — ними, відповідно, стали грузинська компанія «Рісоіл-Херсон» та катарська «QTerminals». «Передача в концесію — це не лише інвестиції в самі порти, а й збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів за весь період дії договору концесії. При цьому важливо, що сам порт повністю залишається в державній власності», -зазначив глава уряду. Зокрема, щорічні концесійні платежі «QTerminals» становитимуть 82 мільйони гривень, а також передбачено інвестиційні зобов’язання в розмірі 3,4 мільярда гривень за п’ять років та 80 мільйонів гривень має бути вкладено у розвиток місцевої інфраструктури.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій поінформував, що триває підготовка концесійних проектів у морських портах «Маріуполь», «Бердянськ», «Одеса» та «Чорноморськ», аеропортах «Львів», «Запоріжжя», «Херсон» і «Чернівці», залізничних станціях «Чоп», «Дніпро», «Миколаїв», «Харків», «Хмельницький» та проектів концесійних доріг «Львів — Стрий» і «Львів — Тернопіль».

У січні українці вперше отримали окремі платіжки за газ та за його транспортування, що значно збурило суспільство. Голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Валерій Тарасюк у зв’язку з цим пояснив: це пов’язано з розділенням функцій постачання і транспортування газу (анбандлінг), однак це рішення не має впливати на кінцеву ціну блакитного палива для населення.

Стосовно вартості газу, то розрахована за новою методикою оптова січнева ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів становить 4,65 гривні за кубометр, що навіть менше від раніше затвердженої гарантованої ціни на рівні 5,5 гривні. Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зазначив, що зменшення ціни на 25 відсотків стало можливим унаслідок підписання транзитного контракту та наявності надлишкових запасів газу як у наших, так і європейських підземних сховищах. «Для нас надзвичайно важливо до 1 травня, коли відбудеться повна лібералізація ринку, довести українцям, що ринок працює і працює на їхню користь», — сказав міністр та додав, що для кінцевого споживача після додаткових нарахувань (20 відсотків ПДВ, вартість транспортування газу магістральними та розподільними мережами, яка у кожному регіоні різна, та до 2,5 відсотка націнка газзбутів) ціна кубометра газу становитиме від 6 до 7 гривень. Зауважимо, що в грудні 2019 року кінцева ціна для населення становила від 7,2 до 7,8 гривні за кубометр, а в першому кварталі минулого року була на рівні 8,5 гривні.

Минулий місяць також позначився деякою турбулентністю в уряді, яку спричинило оприлюднення аудіозаписів наради, яка начебто відбувалася в кабінеті Прем’єр-міністра. Спочатку О. Гончарук у своєму відеозверненні назвав це атакою тих, хто внаслідок перекриття урядом корупційних схем втрачає мільярди, проте згодом повідомив, що «написав заяву про відставку та передав її Президенту з правом внесення в парламент». Зрештою, Президент Володимир Зеленський під час особистої зустрічі з прем’єром повідомив, що дає йому та його уряду шанс вирішити важливі для суспільства речі, бо зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно та політично.

Насамкінець зауважимо: за оперативною інформацією Міністерства фінансів, у січні доходи загального фонду держбюджету становили 42,6 мільярда гривень, що на 13,8 мільярда, або на 24,5 відсотка, менше від запланованого. На жаль, ці показники різко дисонують із розмірами зарплат багатьох високопосадовців. Тож уряду є над чим працювати та що виправляти.

http://www.golos.com.ua/article/327187

Далі...

За фактами незаконних лісових порубок у кількох районах Житомирщини розпочали розслідування

Упродовж 31 січня-2 лютого до поліції надійшло кілька повідомлень про незаконні порубки лісу. Відповідні кримінальні провадження розпочато у Бердичівському, Брусилівському та Лугинському районах.

31 січня уранці надійшло повідомлення про вирубку 15 дерев породи ясен на 20 км автодороги Бердичів – Хмільник – Літин. За інформацією заявника, подія могла статися наприкінці грудня 2019 року. Наразі досудове розслідування проводиться за ст. 246 (Незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України.

У ході першочергових заходів із перевірки інформації встановлено, що до кримінального діяння причетний 29-річний житель с. Андріяшівки. Викрадену деревину у нього вилучено.

3 лютого до Брусилівського відділення поліції надійшло повідомлення про незаконну вирубку 18 дубів на території Корнинського лісництва Попільнянського лісгоспу. Нині правоохоронці розбираються в обставинах правопорушення.

А у Лугинському районі працівники лісової охорони виявили порушників уночі з 1 на 2 лютого на території Радогощанського лісництва. На момент прибуття поліцейських нелегалам вдалось втекти від рейдової групи. Однак вилучені правоохоронцями на місці події речові докази красномовно свідчать про кримінальне діяння. Наразі встановлено власника вантажівки, на яку частково було складовано крадений ліс. Тривають подальші слідчо-розшукові заходи у рамках досудового розслідування

Загалом упродовж січня поліцейські Житомирщини розпочали 9 кримінальних проваджень за фактами незаконних порубок лісу. Встановлюються причетні особи.

http://www.zhitomirnews.com/news/za-faktami-nezakonnih-lisovih-porubok-u-kilkoh-rajonah-zitomirsini-rozpocali-rozsliduvanna

Далі...

На Львівщині триває робота щодо покращення охорони лісів від лісопорушень

У 2019 році на підприємствах Львівського ОУЛМГ зменшилась незаконна вирубка лісу, а саме на 307 кбм, що становить 25 відсотків в порівнянні з 2018 роком.

Із загальної кількості 935 кбм. незаконно зрубаної деревини, працівниками державної лісової охорони встановлено 235 лісопорушників, які незаконно зрубали 491 кбм. деревини, що становить 53 відсотки.

Добровільно лісопорушниками відшкодовано шкоду у 173 випадках на суму 585,2 тис.грн.
Всі інші невідшкодовані порушення, а саме 140 випадків були виявлені, задокументовані та передані працівниками державної лісової охорони в правоохоронні органи для розслідування і відшкодування завданої шкоди.

Надруковано 04.02.2020

http://sokalinfo.com/04-13010-02.html

Далі...

Україна і ЄС спільно розглянуть питання щодо заборони експорту лісу-кругляка

Україна і Європейський союз створили арбітражну комісію для розгляду спору довкола мораторію на експорт необробленої української деревини.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на сайт Єврокомісії.

В Єврокомісії нагадали, що 20 червня 2019 року відповідно до статті 306 Угоди про асоціацію між ЄС та Україною Європейський Союз ініціював арбітражну процедуру щодо обмежень, що застосовуються Україною щодо експорту окремих видів деревної продукції.

Зазначається, що арбітражна комісія для розгляду цього питання була створена 28 січня 2020 року.

"Таким чином, відповідно до Правил процедури угоди про асоціацію зацікавлені фізичні або юридичні особи, створені на території Європейського Союзу або України ("amicus curiae"), можуть робити письмові подання до арбітражної комісії" - йдеться у повідомленні.

В ЄК вказали, що такі подання повинні бути короткими мати безпосереднє відношення до розглянутих фактичних і правових питань.

Нагадаємо, рік тому ЄС офіційно попросив провести консультації з Україною в рамках Угоди про асоціацію щодо її мораторію на експорт необробленої деревини. Консультації за Угодою є першим кроком у вирішенні спорів.

Заборона на експорт лісу-кругляка порушує Угоду про асоціацію. Прихильники мораторію переконують, що він охороняє українські ліси від вирубок та захищає деревообробну і лісопильну галузі України.

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба виступає проти мораторію. Він пояснює, що мораторій був введений як тимчасовий захід до моменту вироблення ефективної політики в цій сфері, але цей процес затягнувся.

Європейська правда

ВІВТОРОК, 4 ЛЮТОГО 2020, 19:11

https://www.epravda.com.ua/news/2020/02/4/656659/

Далі...

Ліс у смартфоні. Чому та як онлайн контролювати лісове господарство - TCH

У планах зобов'язати всіх продавати деревину лише через електронні аукціони.

Нині через смартфон можна перевірити, чи законно рубають ліс або ж чи законно перевозять уже зрубану деревину. Щоправда, ці опції діють іще не в усіх регіонах. Діджиталізація поки що не дісталася до найбільш лісистих областей.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

У київському лісі на камери демонструють, як тепер рубатимуть столичні дерева. Віднині до деревини приходитиме лісник у спеціальному обмундируванні.

"Це тубус, у якому містяться бірки. Вони туди можуть заходити, але виходити можуть лишень за допомогою молотка, з одночасним нанесенням на колоду. У смартфон заноситься інформація і за цим термопринтером потім визначаються дані колоди", - говорить в.о. гендиректора КО "Київзеленбуд" Олексій Король.

І після цього кожен, хто побачив машину з деревиною, може перевірити, чи законне воно. Для цього потрібно зайти на спеціальний сайт, ввести код із бірки і перевірити, чи є дані. Якщо немає – варто викликати поліцію.

Офіційно цей процес біркування називається внесення деревини до електронного обліку. На обліку має бути все зрубане в країні, кажуть у Держлісагентстві, і статися це має вже до кінця березня. Це дасть можливість контролю, щоб не використовували нелегальний ліс.



ВІДЕО Ліс у смартфоні: у Держлісагентстві пропонують контролювати лісове господарство онлайн

Нині через телефон можна перевірити, чи законно рубають ліс або ж чи законно перевозять уже зрубану деревину. Щоправда, ці опції діють іще не в усіх регіонах. Діджиталізація поки що не дісталася до найбільш лісистих областей. Більше читайте тут

ТСН. 19:30 Вчора 21:51

У кабінеті головного лісівника країни - карта України в дерев'яній ніші. На ній різними кольорами позначені види дерев. Де найтемніший колір - то там переважають дуби, сіруваті ділянки - там хвоя. В агенстві кажуть, що в планах стежити не лишень за зрубаним, а й за тим, що тільки рубається. Для цього запустили платформу "Ліс у смартфоні". Суть така: ви гуляєте лісом, помітили, що рубають дерева, зайшли на спеціальний сайт, через геолокацію перевірити, чи є дозвіл на тамтешнє вирубування. Якщо відповідної мітки немає, можна викликати поліцію.

До "Лісу в смартфоні" вже долучилися 18 областей. Поки що не діджиталізувалися головно західні регіони.

"Ми хочемо протягом 3-4 місяців завершити повністю переведення, щоб у нас вся країна була у смартфоні", - сказав голова Держлісагентства Андрій Заблоцький.

"У нас у більшості лісів немає інтернету. І тому "Ліс у смартфоні", коли потрібен інтернет, не дуже зручний", - зазначив експерт з лісової політики ГО "Українська природоохоронна група" Єгор Гриник.

Громадські активісти в цифрові ініціативи мало вірять.

"Ці бірки не мають GPS-трекерів, щоб можна було відстежувати деревину".

Окрім справжнього контролю, кажуть, має бути ще й справжнє покарання. Нині виявлені факти незаконного вирубування застрягають у судах.

Тим часом у Держлісагентстві виступають із новими цифровими ініціативами - у планах зобов'язати всіх продавати деревину лише через електронні аукціони, а ще провести повну інвентаризацію лісів.

Укрaїнa Сьогодні 03:57
Інна Боднар 

Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/lis-u-smartfoni-chomu-ta-yak-onlayn-kontrolyuvati-lisove-gospodarstvo-1486326.html

Далі...

Как пожары влияют на почвы и лесные экосистемы (разговор с почвоведом Максимом Бобровским)

До начала очередного пожароопасного сезона в России остается всего несколько недель - в южных регионах массовые палы сухой травы и тростника, а за ними и лесные пожары, могут начаться уже в конце февраля или начале марта. Но немного спокойного времени еще есть, чтобы обсудить, как пожары влияют на леса и почвы, к чему это может привести в долгосрочной перспективе, и что с этим всем делать. Предлагаем вам 24-минутное интервью с ведущим научным сотрудником лаборатории моделирования экосистем Института физико-химических и биологических проблем почвоведения РАН, доктором биологических наук Максимом Викторовичем Бобровским.




Подписывайтесь на наш видеоканал в YOUTUBE и на уведомления о появлении новых видеоматериалов:

Forestforum - лесной канал Гринпис




- Как лесные пожары влияют на леса? - Ведут ли слишком частые пожары к необратимым изменениям лесных ландшафтов? - Насколько изреживание лесного покрова в результате регулярных пожаров нарушает способность леса к самовоспроизводству? - Что происходит с почвой после пожаров? - Отличаются ли нынешние масштабы пожаров в нашей тайге от исторических? Обо всем этом беседуем с ведущим научным сотрудником лаборатории моделирования экосистем Института физико-химических и биологических проблем почвоведения РАН, доктором биологических наук Максимом Викторовичем Бобровским.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24191&sid=0cf526af2ea16cfa9a6906920f04b809

Далі...

Відбулася нарада директорів установ і підприємств науково-дослідної мережі УкрНДІЛГА

31 січня 2020 р. в Інституті відбулася нарада директорів установ і підприємств науково-дослідної мережі УкрНДІЛГА.

В нараді взяли участь адміністрація, керівники відділів, а також директори Поліського філіалу УкрНДІЛГА, ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА», ДП «Вінницька ЛНДС», ДП «Київська ЛНДС», ДП «Луганська АЛНДС», ДП «Маріупольська ЛНДС», ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», ДП «Харківська ЛНДС».

Директор УкрНДІЛГА, член-кореспондент НААН України, професор, доктор с.-г. наук В. П. Ткач підбив підсумки наукової та господарсько-фінансової діяльності Інституту за 2019 р., а також окреслив основні завдання на 2020 р. У своєму виступі він відзначив необхідність вживання заходів щодо посилення діяльності щодо опублікування результатів наукових досліджень, забезпечення підготовки наукових монографій, статей у фаховому збірнику «Лісівництво і агролісомеліорація», рейтингових та закордонних виданнях, включених до наукометричних баз даних. В. П. Ткач акцентував увагу на необхідності збільшення обсягів виконання науково-дослідних робіт і науково-консультаційних послуг на договірних засадах, створення нових науково-дослідних об’єктів, пошуку додаткових шляхів отримування коштів для потреб підприємств тощо.

Відповідаючи на питання та зауваження адміністрації УкрНДІЛГА та керівників відділів, у своїх виступах директори філіалів і станцій доповіли про проблеми на місцях, а також окреслили заплановані заходи щодо їхнього усунення.

Підбиваючи підсумки, учасники наради констатували, що у 2019 році співробітниками Інституту та підприємств дослідної мережі УкрНДІЛГА виконано значну роботу щодо проведення наукових досліджень, надання послуг за договорами, розроблення нормативних документів та іншої наукової продукції, ведення господарства. Зокрема, підготовлено понад 30 нормативних документів, опубліковано понад 260 наукових праць, у т. ч. 2 монографії та близько 130 статей. Підприємствами мережі реалізовано продукції на суму 54,2 млн грн, чистий прибуток склав майже 1,5 млн грн, рентабельність підприємств – 2,7 %.

Прес-служба УкрНДІЛГА

Далі...

Росла би і ялиночка, а з нею цілий ліс

ПРОШУ СЛОВА!

Щороку січневі новини рясніють ялинковими і сосновими повідомленнями — зазвичай щодо їхньої утилізації. Бо така вже доля зелених красунь: не встигли з господарями зустріти Новий рік, як уже пора в кращому разі на переробку, в гіршому — на смітник.

Не став винятком і нинішній січень. Чи не на кожному кроці господарів закликали не викидати деревця, а доставляти до місць їхньої утилізації, зокрема для підгодівлі звірів у зоопарках, лісах, де з кормами завжди сутужно.

Але одна справа, коли йдеться про використані дерева, які були окрасою новорічно-різдвяних свят, принесли у домівки духмяну радість і задоволення, тобто виконали своє призначення. І зовсім інша — зрубані лише заради того, щоб постояти на ринку чи в торговельному павільйоні. Ніким не куплені, вони так і залишаються там в останні години й хвилини 31 грудня — аж доки в перші січневі дні місцеві комунальники не візьмуться прибирати їх.

Вельми прикрий факт. Щороку в Україні залишаються нереалізованими від 10 до 20 тисяч ялинок і сосон, зрубаних невідомо заради чого і кого. Тобто втрачаємо сотні гектарів хвойних лісів, особливо корисних озоном, який був би далеко не зайвим у будь-якому регіоні чи куточку країни. Ось і днями Київська міська державна адміністрація повідомила, що впродовж першої січневої декади комунальники столиці зібрали майже 7 тисяч новорічних дерев, залишених продавцями на ринках та в інших місцях продажу.

Та що там у Києві, коли і в своїх Сумах увечері останнього грудневого дня  постерігав сумовиту картину. Біля центрального ринку двоє молодих хлопців вантажили до кузова непродані дерева, а потім махнули рукою: мовляв, хай залишаються, можливо хтось забере. Але кому вони потрібні за кілька годин до нового року, не кажучи про перші січневі дні, коли їх ніхто не візьме навіть і з доплатою?

А ще зранку останнього дня старого року на базарах було чимало люду, з-поміж якого і не вельми заможні, зокрема пенсіонери. Бачив, як одна бабуся довго милувалася стрункою ялинкою, мовляв, отаку б подарувати внучці. Та коли дізналася ціну (півтори сотні гривень), то одразу відступила.

Щоправда, продавчиня великодушно запропонувала безкоштовну гілочку, але старенька не наважилася радувати дитину таким дарунком. То чому ж постійно наступаємо на зелені новорічні «граблі», власноруч знищуючи плоди тяжкої праці насамперед лісівників, яким потрібно від 5 до 10 років, аби з маленької шишки одержати струнке деревце? До того ж доводиться включати додаткові потужності, вкладати кошти у переробку того, що могло б рости ще роками.

Відповідь очевидна: ніхто ніколи не цікавився і не цікавиться ялинково-сосновою статистикою і аналітикою. Скажімо, скільки (бодай приблизно) потрібно новорічних дерев у тому чи тому місті, районі, області?

Щоб окреслити статистичні контури, варто порівняти результати продажу впродовж кількох останніх років, узяти до уваги кількість населення, дітей, дошкільних та освітніх закладів, середню заробітну плату, інші показники і чинники, а вже потім братися за пилки чи сокири.
Звісно, відхилення неодмінно будуть, адже на «допомогу» приходять нелегальні продавці, браконьєри та інші подібні торговельні суб’єкти. Однак мовитиметься не про десятки тисяч дерев.

Для прикладу розглянемо досвід Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, де відстежують ситуацію на місцевих ринках, мають відповідну статистику, плани вирубки. Наприклад, напередодні Нового року лісівники реалізували майже 53 тисячі деревець при плані 45 тисяч, або на 8,3 тисячі більше минулорічного. Бо роботу планують не зі «стелі», а виходячи з конкретних цифр, розрахунків попиту і пропозиції, власних ресурсів. Звісно, величезне значення має ціна. Зазвичай «прогорають» ті, хто тягнеться за копійкою і править щонайдорожче.

Так. на сумському ринку за метрове дерево просили від 160 до 180 гривень, хоча просити ще не означає продати. А ось лісівники поставили ціну втричі нижчу — 55 гривень.

Утім, до їхньої виробничої честі, вони оголосили окрему акцію, запропонувавши ялинки у горщиках — і також недорого. Відтак реалізували майже три сотні маленьких красунь, які ще довго-довго після свят ростимуть не тільки у домівках, а й дитбудинках, санаторіях, лікарнях, дитячих садочках тощо. Як наголошують сумські лісівники. ялинки у горщиках мають поступово прийти на зміну традиційним зрубаним деревам, адже збереження зеленого лісового багатства стає дедалі гострішою проблемою і роль хвойних насаджень виходить на перші позиції. Чудова і потрібна ініціатива, яка всім на користь.

Ця ситуація має і моральний аспект: приміром, напередодні свята, коли зрозуміло, що товар залишиться непроданим, узяти б і... подарувати його стареньким, дітлахам, словом, тим. у кого гаманці не «розповзаються» від купюр.

Але таких філантропів, на жаль, майже немає: краще нехай зогниє, аніж комусь від дати задарма. А шкода. Насамперед праці лісівників. Бо саме завдяки їм наші ліси щороку приростають новими насадженнями, в яких, як співається у відомій дитячій пісеньці, ходить Дід Мороз, водяться і хитрий лис, і зайчик-стрибайчик, який росте разом з ялинкою. От якби тільки дерева не рубали бездумно, бо для цього й кілька хвилин вистачить, натомість щоб виростити їх — роки і роки.

Олександр ВЕРТІЛЬ, «Урядовий кур’єр»

https://ukurier.gov.ua/

Далі...

Валерія Мургу звільнено з посади начальника Закарпатського управління лісового та мисливського господарства (ДОКУМЕНТ)

Остаточні кадрові рішення по очільниках лісгоспів області будуть прийняті після аудиту.

Відповідну інформацію з фотокопією наказу на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук змістив голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

"Продовжуємо очищення лісової галузі! Цього разу підписав наказ про звільнення керівника Закарпатського управління лісового та мисливського господарства Мурги Валерія Івановича! Після завершення аудиту лісгоспів області будуть прийняті відповідні кадрові рішення", - написав А.Заблоцький.

Частина 2 статті 86 Закону України "Про державну службу " передбачає, що "державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення".

Як виявляється, В.Мургу звільнено ще останнім днем січня.

Як уже повідомляло Закарпаття онлайн, раніше прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив відсторонити керівника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мургу від посади на час проведення аудиту.




Закарпаття онлайн
04 лютого 2020 р.

https://zakarpattya.net.ua/News/199242-Valeriia-Murhu-zvilneno-z-posady-nachalnyka-Zakarpatskoho-upravlinnia-lisovoho-ta-myslyvskoho-hospodarstva-DOKUMENT

Далі...