ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 лютого 2020

Мільйони на зоозахисті: скільки зооактівісти заробляють на грантах


Світ давно стикається з терором зоозахисників, що завдає істотної шкоди суспільству, бізнесу, науці, медицині, вривається у приватне життя. Добродушне на вигляд веганство диктує свої умови і діє, як радикальні терористичні організації типу ІДІЛ і Аль-Каїди: конспірація, мережі, закрита ієрархія, маніпуляція свідомістю, тиск на емоцію, привернення уваги медіа за допомогою екстремістських дій. Історія їхньої діяльності починається з 60-х років ХХ століття, з Великобританії хвиля перекотилася у США, потім у Європу і, схоже, дійшла до України. Зараз зоозахисні організації «Єдина планета», «ХутроOFF», «Відкриті клітки», «DxE Kyiv» пробують свої сили у зміні свідомості співвітчизників і насаджуванні меншістю своїх переконань більшості. Деякі технології вони почерпнули разом із грошовими вливаннями західних донорів та відточили до досконалості, деякі – залишили на той випадок, якщо слова і кібер-булінг не допоможуть. Захист тварин давно перетворився на вигідний бізнес, а для того, щоб платили добре і справно, мають боятися.

Оцінюючи «успіхи» екотероризму, заступник директора ФБР із контртерористичної діяльності Джон Льюїс підрахував, що радикальні організації із захисту тварин скоїли у США за період із 1990-го до 2005 року більш ніж 1 тис. 200 злочинів. Це псування майна, підпали й вибухи в фармацевтичних і косметичних компаніях та підприємствах, науково-дослідних лабораторіях, які проводять досліди на тваринах. Він вважає, що сьогоднішнє незазіхання захисників тварин на людське життя – питання часу.

Як ІДІЛ або будь-яка інша терористична організація, зооактівісти не можуть досягти своїх цілей без грошей, членства та уваги засобів масової інформації. Спонсорами терористів-екологів, за даними ФБР, стали найбільші і дуже впливові громадські організації «Люди за етичне ставлення до тварин» (PETA), «Комітет лікарів за відповідальну медицину» (PCRM), «Гуманістичне суспільство США» (HSUS), що діють абсолютно легально і звільнені від податків.

Такий інтерес до спонсорів екологічного тероризму, найімовірніше, спричинений тим, що ці широко відомі громадські організації мають значно більший вплив на громадську думку, а, найголовніше, на великий бізнес. Боротьба за права тварин останніми роками перетворилася на вигідну справу, коли під благими намірами ховається груба форма лобізму.

Українських веганів-екстремістів браконьєрство, бездомні тварини та їхні хвороби мало цікавлять – неприбутково. А ось шантаж конкретних фірм і медіа-буллінг – це їхні козирі. Вони злагоджено і чітко провокують інформаційні медіа-атаки на супермаркети, ферми, бізнес. Організація «Відкриті клітки», наприклад, вимагає заборонити виробництво фуа-гра та продаж яєць, знесених куркою у клітці, змінити стандарти у птахівництві, що має тінь конкурентної боротьби і дає перевагу західним виробникам.

Цифри отриманих грантів вражають: Animal Welfare Fund у грудні 2018-го виділив $341 000 зоозахисним організаціям, зокрема і «Єдиній планеті» (ХутроOFF), яка після отримання грошей на медіа-кампанію почала активно просувати проект Закону «Про заборону виробництва хутра в Україні».

Протягом 2017-2018 років організація «Відкриті клітки» також отримала грант у розмірі $472 864 від Open Philanthropy Project на пропаганду проти хутряних ферм, заборону фуа-гра та дискримінацію птахівництва в Україні. Також активну участь у виділенні коштів бере й канадська організації A Seed of Change. Точних цифр знайти не вдалося, можемо припустити, що це також сотні тисяч доларів.

Історія замовчує про ціну питання збереження репутації підприємців після спланованого медіа-булінгу ділками-зоозахисниками. Ось так попіарилися на лосі й отримали, крім відступних, закордонні «бонуси» для реалізації своєї головної програми. «Єдина планета» і «Відкриті клітки», прикриваючись гуманними ідеями порятунку й захисту тварин, ведуть конкурентну боротьбу за пожертвування західних зоозахисних організацій, які, зі свого боку, відпрацьовують бізнес-замовлення. Спроби заборони норкових ферм і виробництва фуа-гра, тиск на супермаркети, які торгують яйцями, знесеними куркою у клітках, а не в курниках, свідчать про вибіркове ставлення зоозахисників до своїх «підзахисних». Активність зоозахисників спрямована лише на той бізнес, який має потенціал для розвитку й експортується в Європу, використовує сучасні технології, що задовольняють вимоги ЄС, створює в Європі конкурентну загрозу перерозподілу ринку на користь українських сільськогосподарських виробників. Комусь дуже не подобається, коли Україна з депресивного споживача європейських товарів починає нарощувати експорт і щось продавати в саму Європу. Приклад перший, вітчизняний експорт птиці з 2015-го подвоївся і становив у 2018-му майже 330 тис. тонн. Україна стабільно, вже третій рік поспіль, утримує сьоме місце у світі за цим показником. Приклад другий, 70% української фуа-гра продається в Європу, українські виробники зуміли домогтися європейської якості й активно нарощують експорт. Приклад третій, Україна вийшла на міжнародний ринок хутра та зайняла відразу 1% світового виробництва і може протягом найближчих кількох років зайняти 10%.

Реакція миттєва – відразу ж західні донори виділяють «Відкритим кліткам» і опосередковано «Єдиній планеті» приблизно $800 тис. для підтримки медіа-кампаній в Україні та Польщі. Під прицілом опинилися звіроводи і пташники. Активність доморощених зоозахисників виявилася якраз після виділеного траншу.

Зоозахисна організація з Польщі заохочує мотивованих активістів у сусідніх країнах створювати власні організації, пропонує фінансування, підтримку і наставництво. Мета одна – зупинити, закрити розвиток цілих галузей тваринництва в Україні. Наразі ця організація вивчає кампанії, орієнтовані на російськомовні країни, і готується до запуску кампанії щодо бройлерів, потренувавшись спочатку на корпоративній кампанії із заборони утримування курок, що несуться, у клітці. За чотири місяці «Відкритим клітинам» вдалося змусити десять компаній, зокрема міжнародних, змінити свою політику. Вони очікують, що з бройлерами робота буде набагато складнішою – значить, потрібно ще більше коштів.

У своїх звітах компанії не соромляться демонструвати, що «тиск на галузь тваринництва і створення умов для компаній, які виробляють альтернативи тваринницькій продукції, можуть послабити галузь тваринництва… Ослаблення тваринництва може призвести до суворішого регулювання добробуту тварин…»

І так, автор цих рядків жорстко проти знущання з тварин, браконьєрства, вирубування лісів, забруднення навколишнього середовища і багато чого іншого. Автор також не сприймає агресії, лицемірства, брехні, терору і відсутності здорового глузду.

Джерело: hunt-fish.com.ua

Благими намірами: чому масове висаджування нових дерев може нашкодити екосистемі більше, ніж вирубування лісів



Українськими соцмережами шириться інформація про флешмоб «Один мільйон дерев за 24 години». Активісти закликають усіх охочих долучитися і таким чином встановити рекорд України.

Ті, хто бажають долучитися до акції, можуть висадити дерева самостійно або ж використати підготовлену організаторами ділянку, вже з готовою землею та інвентарем. Акція запланована на 20 березня. Для цього треба зареєструватися на сайті ініціативи.

Ідея начебто хороша. Ініціатори посилаються на заклик, який пролунав на економічному форумі в Давосі, – висадити до 2030 року один трильйон дерев на всій планеті для боротьби зі змінами клімату. І такі ідеї масово поширюються у цілому світі. Наприклад, раніше стартапери з Канади оголосили, що висадять мільярд дерев за допомогою дронів.

Проте екологи та екоактивісти застерігають, що акція, яка має на меті благі наміри, може принести більше природи більше шкоди, ніж користі. Про це, зокрема, на своїй фейсбук-сторінці заявив Олексій Василюк, голова ГО "Українська природоохоронна група".

"Багато хто зараз готується саджати дерева. 100%, що ніхто не планує робити це із злим умислом. Втім, з великою вірогідністю, від цих акцій буде більше шкоди, ніж користі.

Насаджуючи дерева-інтродуценти, ми знищуємо природу, зменшуючи життєвий простір для наших аборигенних видів, у яких пішло щонайменше 9000 років, щоб вибудувати зв'язки із комахами, грунтовими організмами та побудувати стійкі рослинні угруповання. Насадження чужорідних видів - нічим не краща діяльність ніж вирубка дерев. Для природи - ефект той самий.

Також важливо - де саджати. Якщо нові дерева висаджувати там, де загинули з якихось причин ті, що зростали тут природним чином - це одне. Натомість злочином проти природи буде насадження там, де розміщені залишки інших природних екосистем - степів, луків, відслонень, боліт. Їх залишилось значно менша частка, ніж лишилось лісів.

Тож треба 7 раз подумати, перш ніж 1 раз посадити. Інакше ваші добрі наміри принесуть лише загибель багатьох видів і рослин, і тварин на останніх клаптиках природи", - написав він.

Подібну думку висловила й орнітологиня та екоактивістка Ганна Кузьо. "Акції масової висадки дерев мають прекрасну ідею, та не завжди добре втілення. Садити що-небудь і де-небудь, бо це ж дерева, які виробляють кисень, - це не варіант. В природі ж є безліч взаємозв'язків. Якщо тут не було ніколи лісу - то можливо не варто його тут саджати? Для чого заліснювати заплави рік та степи?

Якщо в нас ніколи в природі не було чужорідних дерев, то чому ж їх висаджують? Можливо варто замість дуба червоного з Америки садити нашого рідного черешчатого? Або клен гостролистий замість клена американського? До всього потрібно підходити з головою", - написала активістка на своїй фейсбук-сторінці.





фото з сайту ukr.media
Тож, для тих, хто хоче зробити добру справу і посадити дерево, активісти з Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ) підготували поради. "Перед тим, як активізуватися та висаджувати щось у природу, варто ретельно все спланувати для того, щоб така благородна діяльність не нашкодила довкіллю, зокрема біорізноманіттю", - застерігає Катерина Норенко, аналітик та еколог ЕПЛ.

Види дерев та кущів, які плануються для висадки, треба ретельно підбирати, і в жодному випадку не саджати інтродуценти або інвазійні види.

Інтродуковані види (чужорідні, аллохтонні, вселенці) – це такі види рослин і тварин, які були завезені цілеспрямовано чи випадково (або проникли самі) на нову територію, де вони раніше до того ніколи не росли.

Деякі з цих видів настільки добре почувають себе у нових умовах, що активно розмножуються, захоплюють нові території та витісняють аборигенні види. Їх і називають інвазійними видами. Тому насаджувати інтродуковані види, а тим більше ті, які вже стали інвазійними - це вкрай згубно для аборигенної флори, тому що в кінці-кінців ми можемо повністю її втратити, зазначає авторка.

Серед рослин в Україні, за різними оцінками, налічують від 600 до 800 чужорідних видів рослин, що складає до 14 % рослинного світу; із них близько 50 видів є небезпечними інвазійними.

Інвазійні види змінюють цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два
природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю трансформують умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту). Нові умови приваблюють інші нехарактерні види, і в результаті деградує вся екосистема.

Відомими прикладами дерев-інтродуцентів, які вже стали інвазійними в Україні, є клен американський, дуб червоний, робінія псевдоакація, маслинка вузьколиста. Поки що не інвазійними, але все ж неприродніми є псевдотсуга мензиса (дугласія), горіхи чорний, грецький, манчжурський, катальпа, гледичія, бархат амурський, айлант, сумах, павловнія, сосни Веймута, Банкса та ще багато іншого, що можна насадити, не знаючи про можливі наслідки.

Якщо є велике бажання садити дерева, то зверніться до найближчого держлісгоспу чи адміністрації природно-заповідного фонду та запропонуйте волонтерство. Щороку навесні та восени вони проводять посадку лісу, і дуже часто їм не вистачає рук. Поцікавтеся, які саме породи вони будуть садити, і чому.

Для прикладу, у дубових лісах основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний (черешчатий) Quercus robur.

У такому лісі в підліску переважають і добре себе почувають такі породи:

– клен татарський Acer tataricum

– клен польовий Acer campestre

– ліщина Corylus avellana

– груша Pyrus communis

– верба козяча Salix caprea

Домішкою в деревостані до дуба може бути:

– липа серцелиста Tilia cordata

– клен гостролистий Acer platanoides

– ясен звичайний Fraxinus excelsior

– граб звичайний Carpinus betulus

У сосновому лісі деревостан можуть формувати:

– сосна звичайна Pinus sylvestris

– береза повисла Betula pendula

– ялина звичайна Picea abies

У такому лісі підлісок, як правило, сформований слабко або не сформований взагалі.

Одинично присутні:

– ялівець Juniperus sp.

– бруслина бородавчаста Euonimus verrucosa

– бузина червона Sambucus racemosa

– жимолость лісова Lonicera xylosteum

– жимолость чорна Lonicera nigra

У ясеневому лісі як основні породи поширені:

– ясен звичайний Fraxinus excelsior

– вільха чорна Alnus glutinosa

– тополя тремтяча (осика) Populus tremula

У такому лісі в підліску переважають і добре себе почувають такі породи:

– свидина криваво-червона Swida sanguinea

– в’яз шорсткий Ulmus glabra

– бруслина європейська Euonymus europaeus

– бузина чорна Sambucus nigra

– верба козяча Salix caprea

– верби ламка Salix fragilis

Що ж до міст, то в них саджають набагато більше інтродукованих видів рослин, ніж у диких місцях. Імовірність того, що насіння розлетиться дуже далеко, низька. Але головне те, що відповідно до законодавства, самостійно не можна нічого висаджувати у населених пунктах. Зокрема, ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” говорить, що на об’єктах благоустрою не можна самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо. Окрім цього, ст. 13 цього ж Закону пояснює, що саме належить до об’єктів благоустрою. Прибудинкові території туди також відносяться

"І пам’ятайте, не варто садити будь-що, мотивуючись порятунком планети, аби тільки земля не пустувала", - резюмує екологиня.

Раніше ми повідомляли, що житель Дніпра безкоштовно роздає насіння для озеленення міст.


Український Центр екологічних розслідувань | Ukrainian Ecological Investigations Centre

11 лютого 2020 р.

Верховний Суд Повернув НПП «Голосіївський» Незаконно Відчужені Землі

4 лютого 2020 року Верховний Суд розглянув низку справ та остаточно повернув у державну власність кілька земельних ділянок, розташованих у межах національного природного парку “Голосіївський”, які Коцюбинська селищна рада Київської області незаконно передала у приватну власність без згоди власника – держави в особі Кабінету Міністрів України.

КГС ВС зазначив, що стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною і, крім того, прямо забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати в приватну власність ліси та землю відповідного цільового призначення поза складом угідь селянських, фермерських та інших господарств, або й у складі цих угідь, якщо площа ділянки більше ніж 5 га.

Розгляд 9 справ щодо витребування земельних ділянок з незаконного володіння на користь держави тривав з 2017 року.

11 лютого 2020

На Волині екслісника покарали за корупційне правопорушення



На Волині притягнули до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане із корупцією, колишнього старшого майстра лісу Черевахівського лісництва державного підприємства "Маневицьке лісове господарство".

Про це повідомляє пресслужба прокуратури Волині.

Звільнившись із роботи, лісоохоронець, всупереч вимогам ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Протокол стосовно колишнього старшого майстра лісу склали поліцейські Управління стратегічних розслідувань у Волинській області.

Суд визнав його винним у порушенні вимог фінансового контролю (адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та призначив покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. зі сплатою судового збору понад 420 грн.

Штраф екслісник уже сплатив.

Сьогодні, 17:30

Десять мільйонів саджанців чекають весни

ДОВКІЛЛЯ. На Вінниччині працівники державних підприємств лісового господарства виростили понад 10 мільйонів штук саджанців. які цієї весни використають для створення нових лісів, а також озеленення населених пунктів, закладів освіти, охорони здоров'я тощо. Традиційно головна порода в області — дуб звичайний.

Ще посадять гікорі гіркий, горіх чорний, береку лікарську, модрину європейську. дугласію. черешню, аличу тощо. Минулої осені лісівники якісно підготували ґрунт на відведених ділянках, що позитивно позначиться на рості молодих дерев.

70% лісів в області — рукотворні діброви. Щороку в ній садять понад тисячу нових лісів. Нині показник лісистості Вінниччини становить 13.8%. Щоб вийти на оптимальних 15%. треба ще створити понад ЗО тисяч гектарів нових.

За інформацією прес-секретаря Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарств Станіслава Вовка. у держлісгоспах подбали про все необхідне і готові цієї весни у сприятливі терміни провести лісокультурні роботи, забезпечити садіння лісу на площі 1078 гектарів. створити нові ліси на землях. не придатних для ведення сільськогосподарського виробництва.

https://ukurier.gov.ua

Клоны деревьев помогут восстановить леса



Ученые НИТУ «МИСиС» и Тамбовского государственного университета совместно с партнерами из Питомнического комплекса Воронежской области при участии специалистов ВГЛТУ представили новую технологию для повышения приживаемости саженцев-микроклонов, высаживаемых для восстановления лесов после массовых пожаров. Использование нанопрепаратов позволило получить саженцы лиственных и хвойных деревьев с повышенной на 10-28% приживаемостью в открытом грунте. Они уже были использовали при создании экспериментальных лесонасаждений на территории Воронежской области.

По данным Рослесхоза, в 2019 году экономический ущерб от лесных пожаров в России составил 14,4 млрд рублей. За пожароопасный сезон в ряде российских регионов огонь охватил свыше 10 млн га леса.

Для восстановления лесных ресурсов выгоревшие участки засеваются саженцами, выращенными в специальных лабораторных условиях методом микроклонального размножения. В основе метода лежит способность растительной клетки в благоприятных условиях давать начало целому растительному организму. Древесные микроклоны можно размножить в 3-4 раза быстрее, чем обычные саженцы, при этом они генетически однородны.

Однако во время адаптации к почве из-за неприспособленности растений существует высокая вероятность их гибели, что снижает результативность технологии в целом. Для решения этой проблемы коллектив ученых ТГУ им. Державина и НИТУ «МИСиС» разработал и получил экспериментальные образцы уникальных нанопрепаратов для микроклонального размножения древесных растений, на основе коллоидных растворов наночастиц.

«Полученные нанопрепараты являются основой питательной среды и защищают проростки древесных растений, полученные микроклональным способом, от воздействия инфекций. Прежде всего – микроскопических фитопатогенных грибов, от которых на этой стадии гибнут порядка 30% саженцев, - рассказал руководитель проекта, директор НИИ экологии и биотехнологии ТГУ, старший научный сотрудник кафедры ФНСиВТМ НИТУ «МИСиС» Александр Гусев. – Инфекции особенно опасны при переносе проростков из лабораторных пробирок в нестерильную среду теплицы, где они доращиваются до получения саженцев, которые можно высаживать в открытый грунт».

Эксперименты в рамках проекта показали, что нанопрепараты в питательной среде обеспечивают гибель порядка 90-95% патогенных микроорганизмов. Нанопрепарат используется для стерилизации экспланта (исходного кусочка ткани растения, который затем клонируется) перед введением в культуру, а также добавляется в культивационную среду, где растут микропроростки. Кроме того, растения обрабатываются суспензией нанопрепарата через полив грунта после пересадки из пробирок в емкости с грунтом.

«Действующее вещество препаратов - нанокомпозиты состава оксид графена-серебро и оксид-графена-оксид меди. При этом наночастицы серебра или оксида меди находятся на поверхности листов оксида графена, – рассказал представитель разработчиков нанокомпозита, руководитель кафедры функциональных наносистем и высокотемпературных материалов НИТУ «МИСиС» Денис Кузнецов. - Оксид графена служит в качестве носителя биоактивных наночастиц и стабилизатора коллоидных систем, а серебро и оксид меди работают как нетоксичные для растений фунгициды (вещества, подавляющие рост патогенных микроскопических грибов) широкого спектра действия. Стоит отметить, что наночастицы оксида меди в условиях in vitro способствовали увеличению образования дополнительных побегов у саженцев. Это соответствует данным, полученным сотрудниками нашей кафедры в ходе многолетних исследований – наночастицы металлов и оксидов металлов нередко проявляют стимулирующие эффекты по отношению к целому ряду растительных культур».

В результате реализации проекта были созданы не имеющие аналогов стимуляторы роста и фитоиммунитета древесных культур, предназначенные для использования в качестве компонентов культивационных сред для микроклональных проростков и для обработки растений в условиях теплицы в ходе доращивания в закрытом грунте.

Разработка российских ученых имеет экспортный потенциал, поскольку может быть востребована в странах, где большую часть посадочного материала производят лабораториях микроклонального размножения – США, Канаде, Испании, Италии, Португалии, Польше, Германии, Латвии, Бельгии, Голландии.

В целом, в России потребность в саженцах, полученных микроклональным размножением, составляет 40-50 млн растений в год. На сегодняшний день эта потребность удовлетворяется отечественными биотехнологическими компаниями только на 2,5%.

Пресс-служба НИТУ «МИСиС»

Кто возглавил скандальный лесхоз



Юрий Заровный назначен и.о. директора ГП "Гутянское лесное хозяйство". Об этом сообщается на странице лесхоза в Facebook.

Цепь событий:


Коллективу нового руководителя представили 10 февраля. Согласно декларации, поданной в 2019 году, Юрий Николаевич до этого работал в ГП "Волчанское лесное хозяйство" на должности лесничего Старосалтовского лесничества.

В собственности нового руководителя Гутянского лесхоза - автомобиль Volkswagen Passat 2007 года выпуска. Его жена владеет двумя автомобилями ВАЗ - 2121 (1990 г.в.) и 212140 (2010 г.в.). Кроме того, у Заровного есть земельный участок площадью 1500 кв. м в пос.Вильча (Волчанский р-н), право на который он получил в 2016 г.

Заровный задекларировал за год 82,6 тыс. грн. зарплаты и 7,2 тыс. грн. пенсии.


Напомним, предыдущего директора ГП "Гутянское лесное хозяйство" Виктора Сысу уволили 24 января. В результате "деятельности" экс-директора во Владимирском лесничестве ГП "Гутянское лесное хозяйство" в октябре-ноябре 2019 г. незаконно вырубили и вывезли более 200 дубов. Государству был нанесен ущерб почти на 4,2 млн. грн.

Сысу также уличили в предложении взятки детективу НАБУ в размере 100 тыс. долл. за решение вопроса о закрытии уголовного производства, связанного с противоправным отчуждением древесины и продажей лесоматериалов по заниженным ценам в пользу подконтрольных директору частных субъектов хозяйствования. Задержали чиновника 30 октября 2019 г.

На Харківщині судитимуть 8 посадовців лісгоспу, які завдали збитків державі на близько 100 млн гривень



КИЇВ. 11 лютого. УНН
. На Харківщині судитимуть 8 посадовців лісгоспу, які підозрюються у службовій недбалості, що призвела до збитків у 98 млн гривень. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу ДБР.

"До суду скеровано обвинувальний акт стосовно восьми посадових осіб державного підприємства "Жовтневе лісове господарство". В.о. директора держпідприємтсва, в.о. головного лісничого, головний інженер, троє лісничих, старший майстер лісу та майстер лісу обвинувачуються у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч.2. ст. 367 Кримінального кодексу України)", - сказано у повідомленні.

Слідством встановлено, що через неналежне виконання своїх службових обов’язків, посадовці допустили незаконні рубки понад 18 тисяч дерев цінних порід на території державного підприємства "Жовтневе лісове господарство". Внаслідок їхніх дій держава зазнала збитків на 98 мільйонів гривень.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснювала прокуратура Харківської області, оперативний супровід — управління Служби безпеки України в Харківській області.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Нагадаємо, на Житомирщині слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру чотирьом лісничим ДП "Олевське лісове господарство", які підозрюються в розтраті майна на понад 6 млн гривень.

Джерело: УНН

Десь на півночі - Як Фінська держава контролює і примножує найбільше національне багатство




Лісове господарство у Фінляндії – це галузь підконтрольна Міністерству сільського та лісового господарства. Радник із лісового господарства, начальник управління лісів та біоенергетики, відділу природних ресурсів Міністерства сільського та лісового господарства Мар’я Кокконен, детально розповіла про структуру галузі та її основні економічні показники.



Дві третини цієї північної крани зайнято лісом. І цей ліс, продукція його переробки дають 20% ВВП. Виробляється папір, целюлоза, пиломатеріали. Це зараз, а сто років тому країна не була такою економічно розвиненою. У 1920 році в молодій країні, яка здобула незалежність, створено лісову організацію для контролю використання лісових ресурсів.

Нинішнє Міністерство сільського та лісового господарства складається з двох департаментів: продовольства і природних ресурсів. Цей, другий, департамент і займається лісом, рекреацією та охороною природи.

Виконання важливих для держави функції покладено на державну компанію Фінський лісовий центр, який, зокрема:

проводить лісову політику;
сприяє кращому використанню лісових продуктів;
контролює лісозаготівлю;
розподіляє фінансову підтримку приватним власникам (65 млн євро на рік);
проводить тренінги щодо сталого управління лісами;
збирає інформацію для бази лісових ресурсів;
займається адмініструванням природоохоронних територій.

ВІЗИТКА

Дві третини лісів Фінляндії – 60 відсотків – у руках приватних осіб. Державних – 26%, у власності компаній 9% і 5% належить іншим власникам, як, наприклад, муніципалітетам. Типовий середній приватний власник лісу – це жінка віком близько 60 років, яка живе в місті, володіє 30-ма га.

У цій компанії, яка має п’ять офісів, 560 працівників.

В іншій компанії – Metsahallitus (Державні ліси) – 1200 осіб, які отримують державне фінансування для виконання природоохоронної діяльності, надають послуги збирачам грибів, мисливцям, рибалкам. Крім того, компанія веде комерційну діяльність, заготовляє деревину у державних лісах. Особливість державних лісів така, що вони, здебільшого, розташовані у важкодоступних місцях. Але дають десяту частину заготівлі деревини.



Лісовою наукою займається Luke – інститут, що утворився 2015 року шляхом об’єднання кількох дослідних установ: лісового, сільськогосподарського, рибного господарства, статистичної служби. Штат 1300 чоловік. Оборот 122 млн євро на рік.

Лісова політика: стимули та механізми

Свого зеленого багатства, яким володіють нині – 23 мільйони га лісів – фіни досягли після того, як у 1970-х роках держава стала вкладати ресурси в підтримку власників лісів, зокрема, й на заболочених територіях. Щорічний приріст тепер становить 107 млн куб. м деревини. В досягненні вагомих результатів значення має виважена лісова політика, яку проводить держава.

Обов’язкове лісовідновлення і збереження малих екологічно цінних місць закладено в законі про ліси. До речі, перший закон про ліси датований 1886 роком.

Національна лісова стратегія розроблена до 2025 року і передбачає не виключно лісові питання, а синергію різних секторів господарювання та враховує вплив на них лісової галузі.
Стимулює приватних власників лісів до ведення лісового господарства система фінансових стимулів і пільг і це дозволяє покращити лісову інфраструктуру, заповідання, збереження біорізноманіття.

Держава власникам лісів допомагає у проведенні тренінгів, складанні планів, веде комунікацію і освіту – лісову політику.

Державне фінансування потрібно, вважають фіни, оскільки лісівництво – це довготривалий процес і багато важливих лісових заходів не є вигідними з точки зору приватних власників лісів, наприклад, у вирощуванні молодого лісу.

А, наприклад, виконання заходів запобігання кореневій гнилі є обов’язковим для лісокористувачів. Державна допомога покриває лише частину витрат, решту ж сплачують приватні власники лісів.

Стратегія біоекономіки і лісова стратегія

Стратегія біоекономіки є дуже важ­ливою, бо регламентує яким чином лісове господарство може впливати на розвиток біоекономіки. Якщо така стратегія ухвалена, вона стає обов’язковою для виконання всіма, а не лише у лісовій галузі. Основа стратегії – це збалансоване лісове господарство – і в частині економіки, і в частині збереження біорізноманіття. Лісове господарство має бути конкурентоздатним, розвиватися з використанням передових технологій і мати збалансовану адміністрацію. Для визначення цих параметрів є свої індикатори.

Підпорядкована стратегії біо­економіки і лісова стратегія. Лісова стратегія, затверджена до 2025 року, збалансована в економічній, екологічній, культурній і соціальній складових. Цього року лісова стратегія була переглянута і наголос було зроблено на питаннях запобігання змінам клімату. Міжнародні домовленості і політика ЄС, звичайно, впливають на національну лісову стратегію, але фінські законодавці закладають у документ і питання, які пропонують до розгляду Євросоюзом.

Шкідники і пожежі поважають порядок



Санна Паанукоскі (Sanna Paanukoski), радник із лісового господарства Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії

Лісове господарство Фінляндії, завдяки кліматичним особливостям північної країни, не занадто потерпає від шкідників і пожеж. Більше шкоди можуть завдати вітровали від штормових вітрів. Один з останніх, 2010 року, «наламав дров» понад 8 млн куб. метрів. Зима 2018 року видалася багатою снігом і ліси були ушкоджені цією стихією на площі 53 000 га. Постраждали 3000 власників лісів. Економічні втрати близько 20–30 млн євро. Половина всіх збитків – у державних та корпоративних лісах.

Лісові пожежі якщо й трапляються, то їх швидко гасять. Щорічно буває близько 1500 пожеж, але площа поширення не більше пів гектара. Фіни, до речі, відзначили і високо оцінили протипожежну систему, яку їм показали в Тетерівському лісгоспі на Київщині.

Деревний короїд не набув таких масштабів, як у ряді європейських країн. У 2010–13-х роках ялини ушкоджувались жуком, але зараз ситуація краща, виявляються окремі ділянки.
Те, що вдається запобігати пошкодженням лісу, є наслідком копіткої роботи лісівників. Перш за все, це збалансоване ведення лісового господарства. Спочатку – обов’язкове лісовідновлення, використання покращеного садивного матеріалу, і далі етап за етапом…
Велике значення надається спостереженню за станом лісів. За ведення моніторингу відповідає інститут Luke. З року в рік систему моніторингу вдосконалюють.

Вимоги до лісогосподарників стосовно збереження лісу від пошкоджень містить кодекс 1991 року. З огляду на зміни клімату він був переглянутий в 2012 році. Основна увага – запобіганню пошкодження лісу шкідниками. Законом обмежено зберігання в лісі заготовленої деревини для того, щоб зменшити кормову базу і розміри популяцій шкідників. Якщо нема збуту деревини, компанія не має права залишати її в лісі.

Якщо вибірку ушкодженої деревини власника зобов’язує виконати Міністерство, то в такому разі воно йому і відшкодовує затрати. Але це виключні випадки, таких було лише три, тоді, коли виникала загроза розповсюдження шкідників. У таких випадках слід повідомляти Єврокомісію, бо це вважається втручанням держави в роботу підприємців.

Делегація фахівців зФінляндії на клоновій плантації сосни Старопетрівського лісництва (Київська обл.)

Заходи із запобігання розповсюдженню кореневої губки є обов’язковими для всіх власників лісів з 2016 року. Раніше, до прийняття цього закону, витрати на такі заходи відшкодовувала держава. Втрати від кореневої губки розраховуються як близько 50 млн євро щороку. З початку травня до кінця листопада після рубки, пеньок слід обробити спеціальними засобами. Якщо власник лісу не хоче проводити таку обробку, він може змінити породний склад насаджень – не садити після хвойних знову хвойні. Викорчувані пеньки підлягають знищенню.

Фіни вдячні природі за дощі і прохолодний клімат, які допомагають їм ростити ліси. Додаткових переваг у цьому надають багаті водні ресурси: озера й болота. Добре розгалужена мережа лісових доріг як і система протипожежних розривів – спрощують і прискорюють гасіння лісових пожеж.

Фінські лісівники не відповідають за гасіння лісових пожеж. Цей обов’язок покладено на Міністерство внутрішніх справ.

Федерація лісової промисловості


Юха Палокангас (Juha Pa­lo­kangas), менеджер Федерації лісової промисловості

Федерація існує близько 100 років, це майже як вік самої Фінської Республіки. Основне призначення Федерації – виробляти спільну позицію галузі, що важливо для її стійкої діяльності. Для цього проводяться колективні переговори на ринку праці, співпрацюють із Торговою палатою й іншими федераціями Фінляндії і Євросоюзу. Вирішення важливих питань і прийняття рішень відбувається за круглим столом. Вищим органом Федерації є Бюро і генеральний директор. Організація складається з чотирьох секторів, у штаті чотири десятки фахівців із різних питань: ринку праці, освіти, енергетики, логістики…

Деревопереробна промисловість Фінляндії – це велика кількість підприємств: великих комбінатів і середніх та малих підприємств. Близько 80-и підприємств об’єднані в Федерацію лісової промисловості. На потужностях цих підприємств виробляється 100% паперу і целюлози, близько 60% пиломатеріалів і майже 45% фанери.

Фінська промисловість потребує багато сировини, тому доводиться ще докуповувати за кордоном. З Росії імпортується 10%, майже 88 млн куб. м на рік. Також закуповується деревина в інших сусідів, зокрема, Польщі. Купляли б і українську, якби не мораторій.

Експортні надходження від лісопереробної промисловості – другі, після металургії. Це як автопромисловість для Німеччини чи ліс для Росії. З топ-десятки експортних продуктів Фінляндії, три – це продукти лісової промисловості: папір і картон, целюлоза, пиломатеріали. 70% продукції лісопереробки продається на ринку Євросоюзу, решта знаходить збут у країнах Північної Африки та Китаї. Останній закуповує багато целюлози.

Підготував Іван КУГНО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Штрафи за лісові пожежі збільшили вдвічі

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів.


Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах)", рішення підтримали 322 народних депутати.

Закон вносить зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, за порушення вимог пожежної безпеки в лісах на громадян накладається штраф від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн) і на посадових осіб - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).

А за дії, які призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, передбачається накладення штрафу на громадян - від 50 (850 грн) до 100 неоподатковуваних мінімумів (1700 грн), а на посадових осіб - від 60 (1020 грн) до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 2040 грн).

Як наголошується в пояснювальній записці, прийняття закону сприятиме підвищенню ефективності застосування норм КУпАП та призведе до зменшення вчинення зазначених правопорушень. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем ​​його опублікування.

Джерело: https://ua.korrespondent.net
5 лютого 2020 року
Україна