Лісове господарство у Фінляндії – це галузь підконтрольна Міністерству сільського та лісового господарства. Радник із лісового господарства, начальник управління лісів та біоенергетики, відділу природних ресурсів Міністерства сільського та лісового господарства Мар’я Кокконен, детально розповіла про структуру галузі та її основні економічні показники.
Дві третини цієї північної крани зайнято лісом. І цей ліс, продукція його переробки дають 20% ВВП. Виробляється папір, целюлоза, пиломатеріали. Це зараз, а сто років тому країна не була такою економічно розвиненою. У 1920 році в молодій країні, яка здобула незалежність, створено лісову організацію для контролю використання лісових ресурсів.
Нинішнє Міністерство сільського та лісового господарства складається з двох департаментів: продовольства і природних ресурсів. Цей, другий, департамент і займається лісом, рекреацією та охороною природи.
Виконання важливих для держави функції покладено на державну компанію Фінський лісовий центр, який, зокрема:
– проводить лісову політику;
– сприяє кращому використанню лісових продуктів;
– контролює лісозаготівлю;
– розподіляє фінансову підтримку приватним власникам (65 млн євро на рік);
– проводить тренінги щодо сталого управління лісами;
– збирає інформацію для бази лісових ресурсів;
– займається адмініструванням природоохоронних територій.
У цій компанії, яка має п’ять офісів, 560 працівників.
В іншій компанії – Metsahallitus (Державні ліси) – 1200 осіб, які отримують державне фінансування для виконання природоохоронної діяльності, надають послуги збирачам грибів, мисливцям, рибалкам. Крім того, компанія веде комерційну діяльність, заготовляє деревину у державних лісах. Особливість державних лісів така, що вони, здебільшого, розташовані у важкодоступних місцях. Але дають десяту частину заготівлі деревини.
Лісовою наукою займається Luke – інститут, що утворився 2015 року шляхом об’єднання кількох дослідних установ: лісового, сільськогосподарського, рибного господарства, статистичної служби. Штат 1300 чоловік. Оборот 122 млн євро на рік.
Лісова політика: стимули та механізми
Свого зеленого багатства, яким володіють нині – 23 мільйони га лісів – фіни досягли після того, як у 1970-х роках держава стала вкладати ресурси в підтримку власників лісів, зокрема, й на заболочених територіях. Щорічний приріст тепер становить 107 млн куб. м деревини. В досягненні вагомих результатів значення має виважена лісова політика, яку проводить держава.
Обов’язкове лісовідновлення і збереження малих екологічно цінних місць закладено в законі про ліси. До речі, перший закон про ліси датований 1886 роком.
Національна лісова стратегія розроблена до 2025 року і передбачає не виключно лісові питання, а синергію різних секторів господарювання та враховує вплив на них лісової галузі.
Стимулює приватних власників лісів до ведення лісового господарства система фінансових стимулів і пільг і це дозволяє покращити лісову інфраструктуру, заповідання, збереження біорізноманіття.
Держава власникам лісів допомагає у проведенні тренінгів, складанні планів, веде комунікацію і освіту – лісову політику.
Державне фінансування потрібно, вважають фіни, оскільки лісівництво – це довготривалий процес і багато важливих лісових заходів не є вигідними з точки зору приватних власників лісів, наприклад, у вирощуванні молодого лісу.
А, наприклад, виконання заходів запобігання кореневій гнилі є обов’язковим для лісокористувачів. Державна допомога покриває лише частину витрат, решту ж сплачують приватні власники лісів.
Стратегія біоекономіки і лісова стратегія
Стратегія біоекономіки є дуже важливою, бо регламентує яким чином лісове господарство може впливати на розвиток біоекономіки. Якщо така стратегія ухвалена, вона стає обов’язковою для виконання всіма, а не лише у лісовій галузі. Основа стратегії – це збалансоване лісове господарство – і в частині економіки, і в частині збереження біорізноманіття. Лісове господарство має бути конкурентоздатним, розвиватися з використанням передових технологій і мати збалансовану адміністрацію. Для визначення цих параметрів є свої індикатори.
Підпорядкована стратегії біоекономіки і лісова стратегія. Лісова стратегія, затверджена до 2025 року, збалансована в економічній, екологічній, культурній і соціальній складових. Цього року лісова стратегія була переглянута і наголос було зроблено на питаннях запобігання змінам клімату. Міжнародні домовленості і політика ЄС, звичайно, впливають на національну лісову стратегію, але фінські законодавці закладають у документ і питання, які пропонують до розгляду Євросоюзом.
Шкідники і пожежі поважають порядок
Санна Паанукоскі (Sanna Paanukoski), радник із лісового господарства Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії
Лісове господарство Фінляндії, завдяки кліматичним особливостям північної країни, не занадто потерпає від шкідників і пожеж. Більше шкоди можуть завдати вітровали від штормових вітрів. Один з останніх, 2010 року, «наламав дров» понад 8 млн куб. метрів. Зима 2018 року видалася багатою снігом і ліси були ушкоджені цією стихією на площі 53 000 га. Постраждали 3000 власників лісів. Економічні втрати близько 20–30 млн євро. Половина всіх збитків – у державних та корпоративних лісах.
Лісові пожежі якщо й трапляються, то їх швидко гасять. Щорічно буває близько 1500 пожеж, але площа поширення не більше пів гектара. Фіни, до речі, відзначили і високо оцінили протипожежну систему, яку їм показали в Тетерівському лісгоспі на Київщині.
Деревний короїд не набув таких масштабів, як у ряді європейських країн. У 2010–13-х роках ялини ушкоджувались жуком, але зараз ситуація краща, виявляються окремі ділянки.
Те, що вдається запобігати пошкодженням лісу, є наслідком копіткої роботи лісівників. Перш за все, це збалансоване ведення лісового господарства. Спочатку – обов’язкове лісовідновлення, використання покращеного садивного матеріалу, і далі етап за етапом…
Велике значення надається спостереженню за станом лісів. За ведення моніторингу відповідає інститут Luke. З року в рік систему моніторингу вдосконалюють.
Вимоги до лісогосподарників стосовно збереження лісу від пошкоджень містить кодекс 1991 року. З огляду на зміни клімату він був переглянутий в 2012 році. Основна увага – запобіганню пошкодження лісу шкідниками. Законом обмежено зберігання в лісі заготовленої деревини для того, щоб зменшити кормову базу і розміри популяцій шкідників. Якщо нема збуту деревини, компанія не має права залишати її в лісі.
Якщо вибірку ушкодженої деревини власника зобов’язує виконати Міністерство, то в такому разі воно йому і відшкодовує затрати. Але це виключні випадки, таких було лише три, тоді, коли виникала загроза розповсюдження шкідників. У таких випадках слід повідомляти Єврокомісію, бо це вважається втручанням держави в роботу підприємців.
Заходи із запобігання розповсюдженню кореневої губки є обов’язковими для всіх власників лісів з 2016 року. Раніше, до прийняття цього закону, витрати на такі заходи відшкодовувала держава. Втрати від кореневої губки розраховуються як близько 50 млн євро щороку. З початку травня до кінця листопада після рубки, пеньок слід обробити спеціальними засобами. Якщо власник лісу не хоче проводити таку обробку, він може змінити породний склад насаджень – не садити після хвойних знову хвойні. Викорчувані пеньки підлягають знищенню.
Фіни вдячні природі за дощі і прохолодний клімат, які допомагають їм ростити ліси. Додаткових переваг у цьому надають багаті водні ресурси: озера й болота. Добре розгалужена мережа лісових доріг як і система протипожежних розривів – спрощують і прискорюють гасіння лісових пожеж.
Фінські лісівники не відповідають за гасіння лісових пожеж. Цей обов’язок покладено на Міністерство внутрішніх справ.
Федерація лісової промисловості
Юха Палокангас (Juha Palokangas), менеджер Федерації лісової промисловості
Федерація існує близько 100 років, це майже як вік самої Фінської Республіки. Основне призначення Федерації – виробляти спільну позицію галузі, що важливо для її стійкої діяльності. Для цього проводяться колективні переговори на ринку праці, співпрацюють із Торговою палатою й іншими федераціями Фінляндії і Євросоюзу. Вирішення важливих питань і прийняття рішень відбувається за круглим столом. Вищим органом Федерації є Бюро і генеральний директор. Організація складається з чотирьох секторів, у штаті чотири десятки фахівців із різних питань: ринку праці, освіти, енергетики, логістики…
Деревопереробна промисловість Фінляндії – це велика кількість підприємств: великих комбінатів і середніх та малих підприємств. Близько 80-и підприємств об’єднані в Федерацію лісової промисловості. На потужностях цих підприємств виробляється 100% паперу і целюлози, близько 60% пиломатеріалів і майже 45% фанери.
Фінська промисловість потребує багато сировини, тому доводиться ще докуповувати за кордоном. З Росії імпортується 10%, майже 88 млн куб. м на рік. Також закуповується деревина в інших сусідів, зокрема, Польщі. Купляли б і українську, якби не мораторій.
Експортні надходження від лісопереробної промисловості – другі, після металургії. Це як автопромисловість для Німеччини чи ліс для Росії. З топ-десятки експортних продуктів Фінляндії, три – це продукти лісової промисловості: папір і картон, целюлоза, пиломатеріали. 70% продукції лісопереробки продається на ринку Євросоюзу, решта знаходить збут у країнах Північної Африки та Китаї. Останній закуповує багато целюлози.
Дві третини цієї північної крани зайнято лісом. І цей ліс, продукція його переробки дають 20% ВВП. Виробляється папір, целюлоза, пиломатеріали. Це зараз, а сто років тому країна не була такою економічно розвиненою. У 1920 році в молодій країні, яка здобула незалежність, створено лісову організацію для контролю використання лісових ресурсів.
Нинішнє Міністерство сільського та лісового господарства складається з двох департаментів: продовольства і природних ресурсів. Цей, другий, департамент і займається лісом, рекреацією та охороною природи.
Виконання важливих для держави функції покладено на державну компанію Фінський лісовий центр, який, зокрема:
– проводить лісову політику;
– сприяє кращому використанню лісових продуктів;
– контролює лісозаготівлю;
– розподіляє фінансову підтримку приватним власникам (65 млн євро на рік);
– проводить тренінги щодо сталого управління лісами;
– збирає інформацію для бази лісових ресурсів;
– займається адмініструванням природоохоронних територій.
ВІЗИТКА
Дві третини лісів Фінляндії – 60 відсотків – у руках приватних осіб. Державних – 26%, у власності компаній 9% і 5% належить іншим власникам, як, наприклад, муніципалітетам. Типовий середній приватний власник лісу – це жінка віком близько 60 років, яка живе в місті, володіє 30-ма га.
В іншій компанії – Metsahallitus (Державні ліси) – 1200 осіб, які отримують державне фінансування для виконання природоохоронної діяльності, надають послуги збирачам грибів, мисливцям, рибалкам. Крім того, компанія веде комерційну діяльність, заготовляє деревину у державних лісах. Особливість державних лісів така, що вони, здебільшого, розташовані у важкодоступних місцях. Але дають десяту частину заготівлі деревини.
Лісовою наукою займається Luke – інститут, що утворився 2015 року шляхом об’єднання кількох дослідних установ: лісового, сільськогосподарського, рибного господарства, статистичної служби. Штат 1300 чоловік. Оборот 122 млн євро на рік.
Лісова політика: стимули та механізми
Свого зеленого багатства, яким володіють нині – 23 мільйони га лісів – фіни досягли після того, як у 1970-х роках держава стала вкладати ресурси в підтримку власників лісів, зокрема, й на заболочених територіях. Щорічний приріст тепер становить 107 млн куб. м деревини. В досягненні вагомих результатів значення має виважена лісова політика, яку проводить держава.
Обов’язкове лісовідновлення і збереження малих екологічно цінних місць закладено в законі про ліси. До речі, перший закон про ліси датований 1886 роком.
Національна лісова стратегія розроблена до 2025 року і передбачає не виключно лісові питання, а синергію різних секторів господарювання та враховує вплив на них лісової галузі.
Стимулює приватних власників лісів до ведення лісового господарства система фінансових стимулів і пільг і це дозволяє покращити лісову інфраструктуру, заповідання, збереження біорізноманіття.
Держава власникам лісів допомагає у проведенні тренінгів, складанні планів, веде комунікацію і освіту – лісову політику.
Державне фінансування потрібно, вважають фіни, оскільки лісівництво – це довготривалий процес і багато важливих лісових заходів не є вигідними з точки зору приватних власників лісів, наприклад, у вирощуванні молодого лісу.
А, наприклад, виконання заходів запобігання кореневій гнилі є обов’язковим для лісокористувачів. Державна допомога покриває лише частину витрат, решту ж сплачують приватні власники лісів.
Стратегія біоекономіки і лісова стратегія
Стратегія біоекономіки є дуже важливою, бо регламентує яким чином лісове господарство може впливати на розвиток біоекономіки. Якщо така стратегія ухвалена, вона стає обов’язковою для виконання всіма, а не лише у лісовій галузі. Основа стратегії – це збалансоване лісове господарство – і в частині економіки, і в частині збереження біорізноманіття. Лісове господарство має бути конкурентоздатним, розвиватися з використанням передових технологій і мати збалансовану адміністрацію. Для визначення цих параметрів є свої індикатори.
Підпорядкована стратегії біоекономіки і лісова стратегія. Лісова стратегія, затверджена до 2025 року, збалансована в економічній, екологічній, культурній і соціальній складових. Цього року лісова стратегія була переглянута і наголос було зроблено на питаннях запобігання змінам клімату. Міжнародні домовленості і політика ЄС, звичайно, впливають на національну лісову стратегію, але фінські законодавці закладають у документ і питання, які пропонують до розгляду Євросоюзом.
Шкідники і пожежі поважають порядок
Санна Паанукоскі (Sanna Paanukoski), радник із лісового господарства Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії
Лісове господарство Фінляндії, завдяки кліматичним особливостям північної країни, не занадто потерпає від шкідників і пожеж. Більше шкоди можуть завдати вітровали від штормових вітрів. Один з останніх, 2010 року, «наламав дров» понад 8 млн куб. метрів. Зима 2018 року видалася багатою снігом і ліси були ушкоджені цією стихією на площі 53 000 га. Постраждали 3000 власників лісів. Економічні втрати близько 20–30 млн євро. Половина всіх збитків – у державних та корпоративних лісах.
Лісові пожежі якщо й трапляються, то їх швидко гасять. Щорічно буває близько 1500 пожеж, але площа поширення не більше пів гектара. Фіни, до речі, відзначили і високо оцінили протипожежну систему, яку їм показали в Тетерівському лісгоспі на Київщині.
Деревний короїд не набув таких масштабів, як у ряді європейських країн. У 2010–13-х роках ялини ушкоджувались жуком, але зараз ситуація краща, виявляються окремі ділянки.
Те, що вдається запобігати пошкодженням лісу, є наслідком копіткої роботи лісівників. Перш за все, це збалансоване ведення лісового господарства. Спочатку – обов’язкове лісовідновлення, використання покращеного садивного матеріалу, і далі етап за етапом…
Велике значення надається спостереженню за станом лісів. За ведення моніторингу відповідає інститут Luke. З року в рік систему моніторингу вдосконалюють.
Вимоги до лісогосподарників стосовно збереження лісу від пошкоджень містить кодекс 1991 року. З огляду на зміни клімату він був переглянутий в 2012 році. Основна увага – запобіганню пошкодження лісу шкідниками. Законом обмежено зберігання в лісі заготовленої деревини для того, щоб зменшити кормову базу і розміри популяцій шкідників. Якщо нема збуту деревини, компанія не має права залишати її в лісі.
Якщо вибірку ушкодженої деревини власника зобов’язує виконати Міністерство, то в такому разі воно йому і відшкодовує затрати. Але це виключні випадки, таких було лише три, тоді, коли виникала загроза розповсюдження шкідників. У таких випадках слід повідомляти Єврокомісію, бо це вважається втручанням держави в роботу підприємців.
Делегація фахівців зФінляндії на клоновій плантації сосни Старопетрівського лісництва (Київська обл.)
Фіни вдячні природі за дощі і прохолодний клімат, які допомагають їм ростити ліси. Додаткових переваг у цьому надають багаті водні ресурси: озера й болота. Добре розгалужена мережа лісових доріг як і система протипожежних розривів – спрощують і прискорюють гасіння лісових пожеж.
Фінські лісівники не відповідають за гасіння лісових пожеж. Цей обов’язок покладено на Міністерство внутрішніх справ.
Федерація лісової промисловості
Юха Палокангас (Juha Palokangas), менеджер Федерації лісової промисловості
Федерація існує близько 100 років, це майже як вік самої Фінської Республіки. Основне призначення Федерації – виробляти спільну позицію галузі, що важливо для її стійкої діяльності. Для цього проводяться колективні переговори на ринку праці, співпрацюють із Торговою палатою й іншими федераціями Фінляндії і Євросоюзу. Вирішення важливих питань і прийняття рішень відбувається за круглим столом. Вищим органом Федерації є Бюро і генеральний директор. Організація складається з чотирьох секторів, у штаті чотири десятки фахівців із різних питань: ринку праці, освіти, енергетики, логістики…
Деревопереробна промисловість Фінляндії – це велика кількість підприємств: великих комбінатів і середніх та малих підприємств. Близько 80-и підприємств об’єднані в Федерацію лісової промисловості. На потужностях цих підприємств виробляється 100% паперу і целюлози, близько 60% пиломатеріалів і майже 45% фанери.
Фінська промисловість потребує багато сировини, тому доводиться ще докуповувати за кордоном. З Росії імпортується 10%, майже 88 млн куб. м на рік. Також закуповується деревина в інших сусідів, зокрема, Польщі. Купляли б і українську, якби не мораторій.
Експортні надходження від лісопереробної промисловості – другі, після металургії. Це як автопромисловість для Німеччини чи ліс для Росії. З топ-десятки експортних продуктів Фінляндії, три – це продукти лісової промисловості: папір і картон, целюлоза, пиломатеріали. 70% продукції лісопереробки продається на ринку Євросоюзу, решта знаходить збут у країнах Північної Африки та Китаї. Останній закуповує багато целюлози.
Підготував Іван КУГНО,
“Лісовий і мисливський журнал”
“Лісовий і мисливський журнал”
0 коммент.:
Дописати коментар