Закон з охорони лісів в Карпатах діє. В об'єктах природно-заповідного фонду України припиняються рубки головного користування

Володимир Борейко, КЕКЦ

30 жовтня 2020 р Президент України В.Зеленський підписав розроблений Київським еколого-культурним центром Закон «Про внесення змін до деяких Законів України стосовно заборонени суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (1). Цим Законом вводилася ще одна дуже важлива природоохоронна норма, що обмежує свавілля лісників в об'єктах природно-заповідного фонду - до відповідних статей Закону «Про природно-заповідний фонд України» вписувався заборона на проведення рубок головного користування в господарських зонах національних парків (НПП), регіональних ландшафтних парків (РЛП), а також в заказниках (3).

На жаль, ці рубки довгий час були дозволені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, який був затверджений Кабінетом Міністрів України ще в 2007 р (2).

В результаті створення багатьох заказників, а також ряду НПП і особливо РЛП було практично марним, так як рубки головного користування вирішувалися в господарських зонах РЛП та НПП (де господарських зони нерідко складали до 90% території, наприклад, в Міжріченському РЛП в Чернігівській області), а в заказниках вони проводилися на всій території.

Так, в Ужанському нацпарку Проектом організації території рубки головного користування в 2009-2018 рр. в господарській зоні парку були передбачені в розмірі 2,6 тис. куб. м. деревини (5).

Згідно з даними Мінекоенерго України та Департаментів екології обласних держадміністрацій рубки головного користування були передбачені положеннями про 830 заказниках місцевого значення, 37 заказників загальнодержавного значення, 30 регіональних ландшафтних парках, а також Проектами організації 4 національних парків-Галицького, Шацького, Ужанського і Дермансько-Острозького (4 ). По суті близько 1 тис. Об'єктів ПЗФ частково або повністью, через що проводяться в них рубок головного користування не виконували свою природохоронну роль.

Тому так важливо було припинити ці рубки в об'єктах ПЗФ.

Після виходу Закону України «Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубки на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» Київський еколого-культурний центр звернувся до Департаменти екології ОДА, облуправління лісового господарства, Мінекоенерго, Держлісагентства України з вимогою привести відповідні положення і проекти організації відповідно до нового Закону. Подібне звернення було розіслано і з боку Мінекоенерго України (4).

Як нам вдалося з'ясувати, в 14 областях положення про заказниках і РЛП вимагають переробки, в 7 областях в заказниках і РЛП рубки головного користування були заборонені раніше. Тому всі 13 обласних Департаментів екології ОДА, за винятком Чернігівського, нам відповіли, що почали роботу по внесенню змін до цих документів. А Департамент екології Черкаської ОДА вже вніс зміни в Положення про 54 заказниках. Галицький, Шацький та Дермансько-Острозький НПП почали процедуру внесення змін до своїх Проекти організації, а Галицький нацпарк навіть видав спеціальний наказ від 4.02.2020 р про заборону рубок головного користування на його території (4).

Зі свого боку КЕКЦ готує позов до суду на Чернігівську облдержадмінстрацію, яка не може змусити свой Департаменту екології, що необхідно вносити зміни в Положення про заказниках і РЛП, що забороняють рубки головного користування, як того вимагає Закон.



ЛІТЕРАТУРА\

1. Закон України «Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубки на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».

2. Порядок спеціального использование лісовіх ресурсов, Затверджено Кабміном України 23.05.2007 р, Постанова № 761.

3.Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

4. Відповідь Мінекоенерго України від 14.02.2020.

5. Проект организации территории Ужанська національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного использование его природних комплексів и об, єктів

01.03.2020 Рубрики: Боротьба за заповідність , Новини , Врятуємо український ліс

http://ecoethics.ru/zakon-po-ohrane-lesov-v-karpatah-deystvuet-v-obektah-prirodno-zapovednogo-fonda-ukrainyi-prekrashhayutsya-rubki-glavnogo-polzovaniya/

Далі...

Волинь моя, краса моя: чи може зникнути озеро Світязь? (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Із озером Світязь у всіх мандрівників будуть виникати спільні асоціації. Це літо, сонце і відпочинок на березі озера. Однак гарно провести час тут можна і взимку. Як виглядає зимовий Світязь і чи може він зникнути з мапи України, читайте далі.


Озеро Світязь, яке знаходиться на Волині, є найбільшим озером в Україні. Водойма розташована на території Шацького національного природного парку.



Серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 10 тисяч років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якого з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками.

Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.



Найкраща природна туристична прикраса Волині – озеро Світязь, що розташоване недалеко від селища Шацьк,входить до складу Шацьких озер, групи з-понад 30 озер у північно-західній частині Любомльського району Волинської області, у межиріччі Прип’яті й Західного Бугу.



Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і баз відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер 1983 створено Шацький національний природний парк загальною площею 32 500 гектари.

Світязь – найбільше озеро у групі Шацьких озер, найглибше озеро природного походження в Україні. Живиться воно підземними водами та артезіанськими джерелами. Вода тут надзвичайно прозора і м’яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.



Світязь моє одну унікальну особливість. Достатньо лише змочити ноги у його кришталевій воді, як ви почнете наповнюватися потужною енергією й почнете відчувати приплив сил. Майже уздовж всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися ароматом хвої, назбирати чорниць, ожини або грибів.



Біля берегів Світязь переважно мілкий. Можна пройти кілька десятків метрів, аж поки вода досягне грудей. У безвітряну пору вода прогрівається швидко, тому тут з радістю відпочивають батьки з дітьми.



Вода Світязя має цілющі властивості, адже у її складі є срібло, йод та гліцерин. А шкіра після купань в Світязі стає відчутно еластичною.

Для відпочинку на Світязі ви можете обрати будь що: бази відпочинку, санаторії, спортивні та дитячі табори.



Про Світязь можна писати дуже багато, однак одну з найбільших водойм України минулого літа спіткала трагедія. Екологи та жителі почали бити на сполох, адже вода в озері почала зникати. Улітку 2019 року вода відійшла від берега майже на сто метрів.

Причин, чому вода в озері почала зникати, було декілька:

• відсутність будь-яких опадів;
• глобальне потепління: дощі не йдуть, літо сухе, живитися озеру нізвідки;
• розробки Хотиславського кар’єру на території Білорусі, а саме видобуток крейди;
• незаконна діяльність суб’єктів господарювання.

Що стосується незаконної діяльності суб'єктів господарювання, тут мова йде про підприємство, яке неподалік озера має неймовірно величезі плантації лохини. Як відомо, дана рослина потребує величезного поливу.

Дане підприємство побудувало неподалік Світязя штучні водні об’єкти на орендованій території площею 230 га без відповідних на це документів та здійснювало з них водозабір для поливу саджанців лохини на площі понад 150 га.



У січні цього року почала з'являтися інформація про те, що вода в озері піднялася на 6 сантиметрів. Однак чи повернеться вона до своїх колишніх берегів, невідомо.



Зазвичай люди їдуть сюди на відпочинок влітку. Але у зимову пору Світязь по особливому гарний і спокійний. Людей тут небагато, лише місцеві прогулюються берегом озера. 

ФОТО ЗИМОВОГО СВІТЯЗЯ

***

***

***

***

***

https://rivne1.tv/news/volin-moya-krasa-moya-chi-mozhe-zniknuti-ozero-svityaz-fotoreportazh

Далі...

Знищення карпатських лісів виявилося брехнею: що ж відбувається насправді

Пости у Фейсбуці про вирубку лісів не показують справжніх серйозних проблем і схем, які є у цій сфері, нагадує еколог Оксана Станкевич

Часто в інтернеті можна натрапити на вражаючі відео масштабного знищення лісів у Карпатах, на Закарпатті та в інших регіонах України. Еколог, кандидат біологічних наук та президент РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич у коментарі для Styler розповіла, що більшість таких відео – це відверта маніпуляція, яка не показує справжніх проблем у цій сфері.

"Коли кажуть про катастрофічне знищення лісів на Закарпатті, це кліше, яке досить часто використовують. Треба розуміти, що рубки проводяться у лісах промислового призначення або у експлуатаційних лісах. Це їхнє спеціальне призначення. Для них визначається розрахункова лісосіка, яка затверджується Міністерством екології. Цей затверджений об’єм деревини має вирубати кожен лісгосп. Фактично я не знаю випадків перевищення ось цієї розрахункової лісосіки лісгоспами", - пояснює вона.

"Державна екологічна служба контролю практично знищена"

В той же час існують й інші види рубки. Зокрема, санітарна. Її проводять з метою оздоровлення дерев.

"Тут вже ми можемо бачити іншу картину. Справа у тому, що такі вирубки не лімітуються законодавством. Говорити про те, відбувається рубка правомірно чи ні, навряд чи можна. Це треба перевіряти і надавати реальні докази. Проте тут можливі різні зловживання. Приміром, призначення санітарної рубки у абсолютно здоровому лісі. Але проконтролювати це практично неможливо! Бо коли ліс вже зрубаний, його вивезли, то надзвичайно важко визначити правомірність або неправомірність цього факту", - коментує Оксана Станкевич.

В Україні діє державна екологічна інспекція, проте державна екологічна служба контролю практично знищена, вважає еколог.

Фото: Часто з маніпулятивних фото чи відео вирубки лісів не видно, де саме були зняті кадри, вважає еколог (pixabay.com)

"У цієї інспекції мало повноважень, мало інспекторів. Таких випадків, коли б люди ходили і перевіряли все за лісорубними квитками, я взагалі не знаю. Коли вже хтось із місцевих чи небайдужих виявив вирубку, то тільки тоді викликають інспекторів, які реагують на конкретні скарги. Але і це не означає, що інспектори доведуть незаконність цієї вирубки. Як правило, вони інспектують одне-два чи п'ять зрубаних дерев – те, що списується на браконьєрство", - продовжує експерт.

Ефективного державного екологічного контролю за рубками у нас немає, впевнена вона. Але коли деревина дійсно вивозиться незаконно? Оксана Станкевич пояснює: незаконно деревина вивозиться, коли на неї немає взагалі ніяких документів: немає лісорубного квитка, ніяких інших відомостей.

"Але у нас такого практично немає, бо на кожному дереві, як правило, є лісорубний квиток, є чіп. Тут лише можна причепитися до правомірності або неправомірності призначення рубки того чи іншого виду, і все. Але перевірити це, схопити когось за руку і звинуватити - надзвичайно важко. Проте на таку деревину зазвичай є документи, тому вона не може вважатись нелегально заготовленою і незаконно вивезеною", - пояснює вона.

"Ці фото дуже часто взагалі не з Закарпаття"

В той же час часто в соцмережах та на різних сайтах поширюють відео "вражаючої вирубки" лісів. Оксана Станкевич вважає, що це найбільша маніпуляція, яка тільки може бути.

"По-перше, ці фото дуже часто взагалі насправді не з Закарпаття. Я таких фото і відео бачила дуже багато, і це були або фотографії вітровалу у Словаччині, або вітровалу на кордоні з Румунією та Україною з румунського боку. Там є свої проблеми: ліси пороздавали у приватну власність і "косять" все, що є. На таких фото або відео ми не бачимо, що це за масив, не бачимо GPS-координатів – нічого. Дуже часто це не є правдою", - підкреслює еколог.

Фото: "Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують" – Оксана Станкевич (РБК-Україна)

Коли інформація про вирубку лісів дійсно правдива?

"Коли ми бачимо санітарну рубку, яка займає великі площі. При цьому дуже важко судити про відсоток рубки дерев, що є довкола тих територій. Наприклад, ви стоїте на схилі і фотографуєте голий схил. З одного ракурсу дуже важко судити, який відсоток займає ця рубка в усьому лісфонді даного лісгоспу. Я розцінюю подібну інформацію як відверту маніпуляцію", - каже вона.

"Існуючі схеми - не такі прості, як видно з Фейсбуку"

Тим часом із лісом в Україні зловживання є, переконана Станкевич.

"Є безліч різних схем, але цими постами у соцмережах вони не відкриваються. Подібного роду інформація взагалі не зачіпає справжніх проблем: те, що публікується у Фейсбуці, взагалі виїденого яйця не коштує! Із цього можна лише посміятись. Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують. Наприклад, є схеми і маніпуляції у призначенні санітарних рубок. Це схеми заниження сортності деревини. Маніпуляції з аукціонами. Наприклад, з нашого боку продаються дрова, а виявляється, що з іншої сторони кордону купили круглий ліс або іншу деревину. Існуючі схеми насправді не такі прості, як видно з Фейсбуку", - підкреслює вона.

В той же час багато українських знаменитостей виступають за захист українського лісу саме після тог, як побачили масштабні вирубки лісів, а політики використовують екологічну тематику у власних цілях.

"Особливо вражає, коли діячі шоу-бізнесу ходять по лісу, де пройшов сильний вітровал, показують на вивернуті пні і кажуть, що в цьому винні лісники. Я, як людина, яка займається охороною природи вже двадцять років, дивлюся на це і розумію, наскільки сама охорони природи опускається нижче плінтуса. Бо це саме відео дивиться лісник і не може зрозуміти. Кожен вірить в те, у що хоче вірити у міру своєї освіченості, свого досвіду і так далі", - каже Оксана Станкевич.

https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/unichtozhenie-karpatskih-lesov-okazalos-lozhyu-1552662111.html

15.03.2019 - 20:03

Далі...

В Україні за один день висадять 5 мільйонів дерев

Це зроблять у рамках всеукраїнської акції «Відновлюємо ліси разом».

Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища України має намір висадити 5 мільйонів дерев за один день у межах акції «Відновлюємо ліси разом». Мета акції:

• відновлення українських лісів
• поліпшення екологічного стану в країні
• поширення знань про лісові ресурси та їхнє значення для життя на планеті
• привернення уваги, зацікавлення та формування відповідального ставлення в молодшого покоління
• підвищення іміджу професії лісника
• інформування суспільства про важливість проведення лісогосподарських заходів.

Акція відбудеться 21 березня – у Міжнародний день лісу.

Крім того, з 21 по 29 березня також відбудеться «Марафон з висадки лісу». Протягом цього часу обіцяють висадити 10 мільйонів дерев по всій території України. Приєднатися до акції може будь-хто охочий.

https://rivne1.tv/news/111227-v-ukraini-za-odin-den-visadyat-5-milyoniv-derev

Далі...

В УКРАИНЕ ЗА ОДИН ДЕНЬ ПОСАДЯТ МИЛЛИОНЫ ДЕРЕВЬЕВ

Акция состоится в Международный день лесов 21 марта.Министерство энергетики и защиты окружающей среды анонсировало новую всеукраинскую акцию «Восстанавливаем леса вместе», в рамках которой хочет за день высадить пять миллионов деревьев.

Кроме того, с 21 до 29 марта пройдет недельный «Марафон высадки леса», в течение которого ведомство обещает высадить 10 миллионов деревьев.

Как отметили в Минэнерго, каждый желающий может присоединиться к акции и высадить одно-двухлетние саженцы — сделать это можно будет после короткого инструктажа от профессиональных лесоводов.

В Минэнерго уточнили, что акция состоится во всех областях Украины. На сайтах государственных лесохозяйственных предприятий, областных управлений лесного и охотничьего хозяйства будут указаны места, где стартует акция.

https://vecherniy.kharkov.ua/news/166668/

Далі...

Через сильний вітер рятувальники ледь "стримали" вогонь, який наближався до лісосмуги в Житомирській області

Через сильний вітер рятувальники ледь "стримали" вогонь, який наближався до лісосмуги в Житомирській області

Сьогодні, 16:22

29 лютого о 14:54 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про загорання минулорічного сухостою поблизу с. Пиріжки Малинського району. Через пориви вітру вогонь поступово наближався до лісосмуги.

Про це 1 березня інформує пресслужба ДСНС України в Житомирській області.

"На місці події з’ясувалося, що на відкритій території горить суха рослинність та чагарники на площі близько 1 га. О 15:25 пожежу ліквідовано на зазначеній площі. Вдалося не допустити розповсюдження полум’я на лісове насадження, до якого залишалося біля 50 м. Крім того, упродовж минулої доби подібне займання минулорічного сухостою ліквідовано також в смт Хорошів. У цьому випадку вогнем пройдено ще 1 га території", - йдеться в повідомленні.

Наразі причини даних пожеж встановлюються фахівцями.




https://zhitomir-online.com/podiyi/95254-cherez-sylnyy-viter-ryatuvalnyky-led-strymaly-vogon-yakyy-nablyzhavsya-do-lisosmugy-v-zhytomyrskiy-oblasti.html

Далі...

Поки одні вирубують, інші взялися за відновлення рівненських лісів

Лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства повідомляють про те, що вже майже тиждень садять ліси. На сьогодні лісовідновлення в області розпочали у Березнівському, Володимирецькому, Клесівському, Костопільському та Сарненському держлісгоспах, де посадили 73 га лісових культур.

Загалом навесні в області заплановано посадити 2759 га лісу, а за рік – 3140 га. Для проведення цих робіт усі лісогосподарські підприємства області повністю забезпечені стандартних посадковим матеріалом, у розсадниках підприємств вирощено 35 млн шт. сінців. Ще майже 2 млн шт сінців є для реалізації іншим користувачам чи колегам з сусідніх областей.

У 2019 році лісівники заготовили майже 200 тон насіння шпилькових порід, ще 1600 кг – з початку цього року. Воно буде використане для посіву розсадників і вирощування сіянців для посадки у наступні роки. Сприятливі погодні умови дозволили також відновити роботи з підготовки ґрунту під посадку.

15:30, 1 березня

Екологія

Олексій Олексієнко
Журналіст

0362.ua

Далі...

Еколог: Україна, мабуть, єдина країна Європи, де понад половину деревини заготовлюють санітарними рубками

Нещодавно в Києві відбувся екологічний захід на тему «Що не так з «лісовими» ініціативами Уряду?»

Ведучі Валентина Троян
Гостi Петро Тєстов




Про які ініціативи йдеться і що нового в політиці збереження лісів України підготував уряд, ми запитали в аналітика Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Петра Тєстова.Петро Тєстов

Петро Тєстов: Ініціатив багато, частина з них непогані, але ми не повинні забувати про одну річ, про яку зараз забув уряд. Вся система Держлісагентства, яка в нас є, досі побудована на радянському спадку з врахуванням російських моделей. Тобто сама по собі система є неефективною, а те, що зараз відбувається, це є проба очищення її, спроба на її основі запровадити найкращі практики, але це все не змінює саму систему. А практика показує, що без системних змін це ні до чого не призведе.

Держлісагентство в собі зібрало всі функції. З одного боку, воно керує лісгоспами, а задача лісгоспів – давати прибуток. З іншого боку, Держлісагентство розробляє правила рубок, і ті, хто перевіряє правильність санітарних рубок, теж в системі Держлісагентства. Тобто в лісовій галузі немає якогось належного контролю, а замість цього виходить пряма вертикаль з конфліктом інтересів.

В нас є величезна проблема з санітарними рубками, і її відмічають всі закордонні експерти та журналісти, коли роблять якісь звіти щодо України. Бо це ненормально, що Україна – це, певно, єдина країна Європи, де санітарними рубками заготовляється більше половини деревини. Санітарні рубки потрібні, якщо проводяться грамотно, але скільки я їжджу по Україні, я бачу, що санітарні рубки відбуваються тільки з метою заготівлі деревини. Мене дуже здивувало те, що я побачив в кінці грудня на Закарпатті. Ми зайшли на одну рубку і побачили, що всі ялини, які були відмічені як хворі, були абсолютно здоровими.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

1 березня 2020, 14:35 
https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/ekoloh-ukraina-mabut-iedyna-kraina-yevropy-de-ponad-polovynu-derevyny-zahotovliuiut-sanitarnymy-rubkamy

Далі...

Ревізори і куратори: що чекає лісову галузь Чернігівщини?

Корупція в лісовому господарстві Чернігівщини має глибоке коріння, а віднедавна – на слуху в усієї України. Після офіційного візиту в лісгоспи області Прем’єр-міністра Олексія Гончарука в обласне управління лісового та мисливського господарства приїхала перевірка з Держлісагентства. Під діючим начальником ОУЛМГ Олександром Зінченком захиталося крісло. І хоча Зінченко на посаді тільки сім місяців, але, схоже на те, що всіх собак спробують спустити на нього. Справжні ж корупціонери вийдуть сухими із води.

Здавалося б ця перевірка мала бути об’єктивною, адже завдання було поставлено вищими особами держави – особисто Прем’єр-міністром та головою Держлісагентства. На ділі ж виявилося, що лісовими аудиторами заправляють не з Києва, а з Чернігова.

Мова йде про діючого першого заступника Зінченка Олександра Жука – саме він неофіційно курує перевірку. Всім відомо, що Жук є креатурою попереднього керівника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Демченка і саме Демченко таким чином намагається замести сліди свого дворічного правління. А було воно критичним для лісової галузі Чернігівщини і запустило незворотні процеси банкрутства, що от-от настануть в багатьох лісгоспах. Втрати лісової галузі обраховуються десятками, якщо не сотнями мільйонів гривень.

Через діяльність Демченка за останні два роки державі нанесено збитки близько 100 мільйонів гривень. Ці кошти недоотримали місцеві та обласний бюджети. А почалося все це з додаткового аукціону з продажу необробленої деревини, який відбувся у лютому 2018 року, 12 державним лісогосподарським підприємствам, які входять в структуру управління лісового та мисливського господарства, нанесено збитків на 14,8 мільйона гривень. Так, на кожному кубі необробленої деревини лісгоспи втратили 400 гривень. Якщо порахувати у масштабах тисяч кубів, то це – мільйони гривень.

Нагадаємо, Олександр Демченко є депутатом Чернігівської облради. На виборах балотувався від Блоку Петра Порошенка. З поразкою лідера однойменного блоку на президентських перегонах Демченко попросився у Холминський лісгосп, звідки і прийшов. Як бонус за корупційні схеми він отримує від тодішнього керівника Держлісагентства Володимира Бондаря гарантований контракт на наступні 5 років. Однак така перспектива не припала до душі звичайним робітникам – за 7 місяців відтоді як Демченко керує Холминським лісгоспом, 90 лісівників написали заяви про звільнення. Спеціалістів не влаштовують не лише нестерпне відношення, але перш за все умови оплати праці. У холминських лісівників – найнижча зарплата в структурі Чернігівського ОУЛМГ. А звідки взятись достойній зарплаті, коли деревину продають за заниженими цінами?



Просто однопартійці: Демченко і Куліч

Про схеми Олександра Демченка неодноразово писали в пресі, а трудовий колектив Холминського держлісгоспу зібрав більше 200 підписів за його відставку. У такій ситуації столичним ревізорам логічно було б поїхати з перевіркою саме в Холми. Та Олександр Жук, неофіційно домовившись з начальником відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства України Русланом Крикуном, скеровує перевірку в Городню, Корюківку та Новгород-Сіверський – в стабільно працюючі лісгоспи. Схоже на те, що крайніх шукають не там! Стосовно Олександра Зінченка, на якого спробують повісити недостачі, то як керівник він виявився дійсно слабким – не зміг впоратись з налагодженими схемами свого попередника. До того ж сім місяців – це не той час, коли можна реально зламати хребет лісовій мафії, курованій місцевим олігархатом і кишеньковими прокурорами.

Ініціативи очільника Чернігівської облдержадміністрації Андрія Прокопенка у боротьбі з нелегальними рубками, безумовно, є правильними, однак йому варто було б більш детально вникнути в ситуацію і неформально поспілкуватися з справжніми лісівниками. Цим людям, однозначно, є про що розповісти!

Костянтин Ярошенко

http://ua-story.com.ua/93605-revizory-i-kuratory-shho-chekaye-lisovu-galuz-chernigivshhyny.html

Далі...

Результати опитування фахівців лісомисливського господарства України

Думки вголос

Доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Іван Делеган кілька років тому, провів дослідження серед фахівців лісомисливського господарства, щоб з’ясувати їхню думку щодо стану лісомисливської галузі в Україні. До вашої уваги пропонуємо результати дослідження.

Дослідження з вивчення думки фахівців лісомисливського господарства проводились упродовж чотирьох років і в результаті було опитано близько 150 респондентів.

Респонденти – це, в більшості, чоловіки (99%), переважно до 35 років (49%), 25% – фахівці віком 35–45 років. 45% опитуваних мають вищу освіту, з них лісотехнічну (екологічну, біологічну) освіту мають 58,9%. В опитуванні взяли участь переважно мисливствознавці (88%), єгері та майстри лісу.

Стаж роботи у лісомисливському господарстві респондентів: до 3 років – 41,2%; 3–5 років – 21,6%, від 6–10 до 11–25 років – 35%.

59% респондентів мешканці сіл та селищ міського типу, 41% – мешканці різних міст.

Середньомісячний розмір доходу опитуваних: 1000 грн – 8,8%, до 2000 грн – 39%, до 3000 грн – 41%, понад 3000 грн – 10 %.

А тепер найцікавіше – результати самого опитування.

Яким є стан лісомисливського господарства у вашій місцевості?

Як ви оцінюєте, на загал, чисельність мисливських тварин в угіддях вашої місцевості?

Яким є рівень охорони мисливського фонду від правопорушень у вашій місцевості?

На Вашу думку, яким є обсяг нелегального, браконьєрського відстрілу до загального офіційного обсягу добування мисливських тварин у вашій місцевості?

Яким, на вашу думку, є рівень корупції у лісомисливському господарстві вашої місцевості?

Наскільки простим є процес укладання угод на оренду мисливських угідь у вашій місцевості?

На скільки, на ваш погляд, українське законодавство у сфері лісомисливського господарства відповідає європейським нормам?





Висновок

За результатами опитування найбільш вагомими загрозами для стану лісомисливського господарства, на думку фахівців, є: низька екологічна культура населення; недосконала законодавча база; погана охорона угідь; самовільне браконьєрське використання тваринного світу і мисливських угідь місцевими жителями; корупційні схеми перерозподілу мисливських угідь і при використанні мисливських ресурсів.

На правопорушення у лісомисливському господарстві найбільш істотно впливають: низька заробітна плата працівників лісомисливського господарства; недостатній контроль з боку лісової охорони і єгерської служби; високий рівень безробіття; недостатнє фінансування лісогосподарських і лісомисливських підприємств; бідність населення.

Найчастішими правопорушеннями в мисливських угіддях України є: браконьєрство; правопорушення при здійсненні біотехнічних заходів та при проведенні законних полювань.

Найпоширенішими видами браконьєрства, вважають фахівці, є: браконьєрство, здійснене громадянами для власних потреб (м’ясо, хутро), за участю чиновників владних структур (адміністрація, міліція тощо) та здійснене комерційними структурами без дозвільних документів.

На рівень браконьєрства істотно впливають такі чинники: недосконале лісомисливське законодавство; низька правова культура населення; недостатні заходи боротьби з корупцією; відсутність ефективних штрафних санкцій; низький рівень соціального забезпечення населення.

Усуненню браконьєрства могло б сприяти, передовсім: зменшення рівня безробіття і зростання добробуту населення; посилення штрафних санкцій, адміністративної та кримінальної відповідальності, готовність до ринкових перетворень.

На думку респондентів, найбільш ефективно протидіють браконьєрству: лісогосподарські і лісомисливські підприємства; державна екологічна інспекція, правоохоронні органи. Тобто традиційно, найкращі охоронці – ми самі – контролюючі й силові структури.

Більшість респондентів – 84% – визнають корупційну складову у лісомисливському господарстві.

Частина респондентів не обізнана у питанні, що таке сертифікація походження продукції полювання.

Респонденти неготові до демократичних реформ, але впевнено підтримують методи тоталітарного режиму.

Нині існує нагальна необхідність підвищення екологічної культури і збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, вважає переважна більшість респондентів – майже 98%, мабуть, це і є найголовнішими напрямками реформування мисливського господарства.

Іван ДЕЛЕГАН,

“Лісовий і мисливський журнал”

https://ekoinform.com.ua/?p=6790

Далі...