ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 березня 2020

Прокуратура відреагувала на повідомлення ЗМІ про незаконну вирубку лісу



Рахівським відділом Тячівської місцевої прокуратури зареєстровано кримінальне провадження за повідомленням ЗМІ про те, що під виглядом суцільних санітарних вирубок у Ясінянському ЛМГ вирубують здоровий ліс для комерції. У публікації стверджується про грубі порушення законодавства про захист лісу у вказаному лісомисливському господарстві.

Читайте також: Лісівник вимагав 3 тисячі доларів за дозвіл на вирубку дубу

Зокрема, йдеться про вирубку здорових дерев під приводом санітарних рубок, трелювання водотоками, порубку за межами лісосік, пошкодження невідведених у рубку дерев, тощо. Як повідомили у пресслужбі прокуратури Закарпаття, попередня правова кваліфікація за ч.1 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Досудове розслідування доручено здійснювати слідчим Рахівського відділення поліції. Процесуальне керівництво забезпечуватимуть прокурори Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури.

Нагадаємо, що СБУ викрила схему злочинного експорту деревини із Закарпаття.

КРИМІНАЛ 5 березня 2020 року, 19:30 

Ексдиректора лісгоспу, якому дзвонив Зеленський, залишили під нічним домашнім арештом



Колишнього керівника ДП «Гутянський лісгосп» Віктора Сису, якого підозрюють у хабарництві, оборудках з деревиною та службовій недбалості, суд залишив під частковим домашнім арештом - з 22:00 години до 07:00.

Про це повідомила пресслужба Харківського апеляційного суду у Facebook.

«Суд залишив під домашнім арештом у нічну добу колишнього директора одного з лісових господарств Харківщини. Колегія суддів відмовила в задоволенні апеляційних скарг прокурора і захисників підозрюваного у незаконній порубці та вивезенні лісу», - йдеться у повідомленні.

Прокуратура наполягала на цілодобовому домашньому арешті, захист – на пом’якшенні запобіжного заходу.

Як повідомлялося, 30 жовтня 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали «на гарячому» директора одного з державних підприємств, розташованих на території Харківської області, який запропонував та надав старшому детективу НАБУ хабар у сумі 100 тис. доларів США. Як потім заявили в НАБУ, в пакеті виявилося на 10 тисяч доларів більше. Гроші пропонувалися за закриття кримінального провадження, пов’язаного із нелегальною деревиною та продажем лісоматеріалів за заниженими цінами.

31 жовтня директору лісгоспу повідомили про підозру.

2 листопада Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав директору - Віктору Сисі - запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 4,994 млн грн (у 7 разів менше, ніж просив прокурор). 4 листопада члени його сім'ї внесли заставу. А 27 грудня рішенням Вищого антикорупційного суду керівнику Жовтневого лісництва частково змінили запобіжний захід – зняли електронний засіб контролю. Сиса продовжив працювати директором лісгоспу.

13 січня прокуратура повідомила, що директорові ДП «Гутянське лісове господарство» оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 КК України - службова недбалість, що призвела до збитків державі майже на 4,2 млн грн.

17 січня Московський районний суд Харкова обрав Сисі запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та відсторонив від посади.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький 24 січня повідомив, що підписав наказ про звільнення Сиси.

Раніше, під час наради на Харківщині за участі Президента Володимира Зеленського, Сису звинуватили у «кришуванні» чорних лісорубів. Самого Сиси на нараді не було, Зеленський зателефонував йому і запросив на розмову в Офіс Президента.Читайте також: Лісгосп на Житомирщині "нагосподарював" майже на 7,5 мільйона збитків

Держекоінспекція заявила, що виявила в Гутянському лісгоспі незаконну порубку дубів на 7 млн грн.

А за результатами раптових ревізій, які ініціював т.в.о. директора ДП, знайшли ще 2 ділянки незаконної порубки – на більш ніж 1 млн грн. Перевірка лісових кварталів триває.

Фото: Facebook Харківського апеляційного суду
05.03.2020 20:21

В Башкирии на сохранение лесов было направлено более 2 млрд

Более двух миллиардов рублей будет направлено на восстановление и сохранение лесов в Башкортостане. Финансирование запланировано до 2024 года. Об этом заявили сегодня на очередной коллегии Министерства лесного хозяйства республики.

Напомним, по итогам прошлого года все ключевые показатели федерального проекта «Сохранение лесов» выполнены. Лесовосстановительные работы были проведены на площади более 14 тысячи гектаров. В этом году в республике имеется более ста лесных питомников с наличием 62 миллионов штук посадочного материала, половина из которых будет использована в посадках следующего года.



В рамках федерального проекта нами закуплена техника на общую сумму почти 115 млн рублей. На текущий год мы добились суммы в размере 211 млн рублей. Это первый показатель по ПФО, второй – по РФ. Марат Шарафутдинов, министр лесного хозяйства Республики Башкортостан

Твоя мисливська компанія



Немає команди згуртованішої, ніж твоя мисливська кумпанія…
Тарас (не Бульба)

Лист другий

Здрастуй, мій незнайомий друже!

Отож, якщо ти все-таки вирішив, що зможеш стріляти в дичину, то тепер потрібно вирішити найголовніше питання, яке постає перед кожним молодим мисливцем: «З яким мисливським колективом мені полювати?»

Відповідь на нього не така проста, як видається на перший погляд. І хоча поруч із тобою живе десяток, а якщо ти у великому місті – то декілька десятків тисяч мисливців, не думай, що всі вони готові розкрити тобі обійми. І це закономірно. Адже ти для них – хоча й несерйозний, але – конкурент! Розумієш: кон-ку-рент!

Значить, хочеш ти цього чи ні, попереду у тебе те, що в усіх конкурентів – боротьба. А вступати у боротьбу, погодься, краще, коли маєш надійних союзників і добре прикриті тили.

Забезпечити тобі і перше, і друге зможе тільки добра мисливська компанія, адже часи одиноких хантерів у буші Африки чи на Дикому Заході вже, на жаль, давно минули.

То що ж воно таке, мисливський колектив?

Мисливський колектив – це «збіговисько» від двох до двадцяти (чи й більше!) чоловіків, які з рушницями і рюкзаками в потертих штанях втікають від своїх дружин за село чи межу міста. Часто вони прихоплюють із собою собак, і ставлять за мету вистрелити з рушниці. По чому – то вже інше питання.

За способом комплектування ті «збіговиська» бувають:

а) випадкові – це, коли питання про полювання в даному місці раніше не обговорювалося, але полювальнички (де їх, в біса, стільки наплодилося!) зібралися, болото єдине, качка, яка сидить у ньому – теж, і добровільно від неї, зрозуміло, ніхто не відступить;

б) збрідні – це, коли до згаданого вище болота, до порядних людей себто, за півгодини до відкриття збредеться ще й народ з двох сусідніх районів;

в) потрібні – це, коли ти дізнаєшся, що твоя коханка завагітніла, з горя напиваєшся, сідаєш за кермо, розбиваєш машини свою і чужу, після чого у тебе забирають права; якщо дістанеш ліцензію у «забійне» місце і зможеш зібрати докупи гінеколога, автомайстра, власника чужої машини і шефа автоінспекції – то це і буде потрібна команда;

г) сталі – це, коли в компанії нікому нічого ні від кого не потрібно (або навпаки!), але вони роками не розпадаються. І ніхто не зможе пояснити причин цього.

Словом, з комплектуванням мисливських колективів ми трішки розібралися.

Тепер треба уяснити, що всі вони принципово діляться на дві вагомі групи: «качатників» і «звірятників».

З «качатниками», сподіваюся, все зрозуміло – ця публіка найбільше любить те, що в пері, і високо чи низько літає. Ідеальний варіант для доброї її частини – це середина гребельки між двома кілометровими зарослими ставками; бажано, щоб під сіднички був похідний стільчик, а у воді лежали запасні пляшечки з пивцем.

Колись у цій категорії були диваки, яких називали «бекасятниками» (зокрема, Толстой, Тургенєв, Аксаков, Остап Вишня та ін.). Але зараз, у зв’язку із катастрофічним зниженням чисельності болотної дичини та зі «зниженням» цін на боєприпаси, вони вже – практично наша історія.

Щодо «звірятників», то тут можна виділити чотири основні категорії:

Ось вони:

• зайчатники – вся та публіка, яка лазить у полях у надії витоптати якщо не зайця, то хоча б якогось примученого листопадника. Листопадник – це те ж саме, що заєць-русак, але розміром із миршавого кота, бо народився у листопаді, і ще не встиг нагуляти своїх три кіля сала. Принагідно ця публіка може влучити козулю, обрубати їй ноги, вкинути у рюкзак, і робити вигляд, що вполювала крупного зайця;

• кабанятники – народ серйозний. Котрий, звичайно, не погребує і зайцем, та головне для нього – вепр. Дикий, звичайно. Якщо немає вепра, може піти і порося. Або, на крайній випадок, – та ж козуля. Але остання – то вже від біди. (Хоча ліцензії на козулю серед справжніх «кабанятників» чомусь в особливій повазі!..)

Кабанятники, в свою чергу, є справжні й несправжні. Перші від других відрізняються тим, що по сліду підраненого кабана просто йдуть, в той час як другі – йдуть, але з рушницями, що витягнуті вперед на обох руках…;

• лисятники – специфічна, досить нечисленна каста, члени якої обмінюються досвідом лише між собою; з чужими не дружать, місця полювання не видають, і тільки після закінчення сезону таким байдужим-байдужим голосом повідомляють, що взяли на ніс по десять чи п’ятнадцять лисів. Хитрі, сволоцюги, як лиси!

• вовчатники – поки викинь з голови. Це – еліта!

Як, друже, тобі ще не наскучило розбиратися у всіх цих нюансах?

Добре, наберися терпіння, і гайда далі.

Отож за ставленням до самого процесу полювання вся ця публіка, за винятком осіб, які міцно укріпилися серед попередніх трьох категорій, ділиться на три основні групи. Ось вони:

• любителі природи – це дев’яносто відсотків від усіх, хто має право полювати. Головне для них – можливість «побувати в антуражі», а потім десь у курилці чи за столом перекинутися про полюваннячко, засвітитися на його відкритті і закритті.

Як правило, серед них мало добрих стрільців і найбільше – розмов про те, що природу треба любити. І частина їх любить її настільки, що практично будь-де може зорганізувати навіть шматочок… чужини. «Музон», «совіньйон», «шампіньйон», «бабіньйон» – ось на лугу поблизу села Свинюхи в мисливському антуражі вже тобі і Франція!..

• профі – намагаються не пропускати полювань узагалі; хіба що – через серйозну хворобу, доліковувати яку будуть знову ж таки вже десь у болотах чи лісах, вони найбільше цінують не здобич, до якої найчастіше байдужі, а сам процес її добування, і ту ілюзію свободи, якої набуває кожен, хто може втекти ночувати під серпневі зірки;

• нарвані – двоє із десятка «профі», ладні за першим телефонним дзвінком покинути тепле ліжко та оплатити пальне на сотню кілометрів дороги, що закінчується біля болота, в якому, можливо, ввечері сіла пара крижаків…

Як правило, вони живуть довго, але якщо в силу якихось причин життя заставляє їх розпрощатися із рушницею – їхня пісня вже відспівана… Прикро, але, як показують медичні спостереження, через два, максимум три роки, душі «нарваних», які вже не можуть виходити на ловецьку стежку, не витримують домашнього спокою і покидають цю землю.

Всі мисливські компанії мають ще декілька показників, що можна і треба брати до уваги. Серед них – не на останньому місці можливості, які мають бригади. За цією ознакою їх можна розділити на чотири категорії:

• злидні – практично завжди обходяться полюванням на качок у тих угіддях, де вони приписані. Вершина тут – заяче полювання, знову ж таки у своїх угіддях, на якому вдалося взяти лиса. Такий день часто закінчується доброю пиятикою, і згадується потім роки і роки…;

• середнячки – колективи, які перед відкриттям кожного сезону сушать голову, куди ж їхати. Процес цей у них настільки болючий і затягнутий, що рішення найчастіше приймається безпосередньо перед виїздом, а то й вже після того, як нав’ючені машини прийшли за останнім з команди.

У сезон «середнячки» теж час від часу вискакують то в одні угіддя, то в інші, зокрема, й на ліцензійні відстріли. Останні далеко не завжди успішні, бо проводяться, як правило, на околицях мисливських господарств, де все, що неакуратно бігає, вже давно підібрав місцевий вуйко;

• королі – о, ця публіка знає толк у нашій справі! Відкриття сезону – обов’язково з дальнім завчасним виїздом туди, де дійсно є найбільше в області качки, обов’язково – із молодим баранчиком чи хоча б відром замочених у парному молоці шашликів з реберцями. Обов’язково – на тиждень табір на березі річки чи озера, як правило – лящового… А далі – мало не кожне наступне полювання – там, де в цей момент дійсно найбільше дичини.

Такі місця цим компаніям добре відомі – маса знайомств із колегами і наявність грошей на пальне для розвідок на місцях дають незмінний успіх. По перу, хутру чи «ратиці» – ці люди завжди з м’ясом!

• влада. Без коментарів.

Єдине, що псує мисливське щастя її членам – то це постійні наради. Через що найголовнішому у такій команді часто доводиться говорити єгерям: «Хлопці! Зараз – десята, а на шістнадцяту маю бути в Києві (або області), на нараді. Так що без отих своїх кругів, одразу!..»

Ну, як, друже, не паморочиться тобі ще в голові? Зачекай, виходимо на фінішну пряму!

Можна виділити ще чотири основні параметри, що характеризуватимуть будь-яку мисливську команду. Це ступінь взаємодії, стрілецька підготовка, ставлення до браконьєрства та алкоголю.

За стрілецькою підготовкою всіх можна умовно розділити на чотири основних групи: «винищувачі», «гарні стрільці», «мазили» і «мазили, яких світ не бачив».

Якщо у зоні, куди ви приїхали полювати, з’явилися перші – а їх можна визначити по тому, що на збиту качку вони тратять один-два патрони! – тобі, друже, краще поміняти місце. Все одно нічого не допустять! У гарних стрільців на качку йде в середньому три-чотири набої, у «мазил» на одного птаха йде вже сім-десять набоїв, а у четвертої групи – і всі тридцять. Третім і четвертим, як правило, ліцензії закривають єгері…

За ставленням до правил полювання команди, в свою чергу, діляться на «культурні» – ті , що суворо дотримуються правил і приписів; «обережні» – ці можуть на сотню-другу метрів вскочити десь у чужі угіддя чи до відкриття «хутра» перекинути шумового зайця – «в шурпу, у банячок»; та найстрашніше, що може бути – то «торбешники».

Ці – страшніші за верхову пожежу в лісі. Їхній девіз – «бий усе, що в шерсті, пір’ї і рухається!» Така, як правило, нечисленна бригада, немає нічого святого за душею, може легко покласти і поросну свиню, і тільну лосиху…

Це – наше дно!

І останні дві характеристики.

За ступенем взаємодії і взаєморозуміння колективи бувають не притертими, збитими та збитими і спитими. Тут пояснення, вважаю, не потрібні.

Щодо алкоголю, то тут ще простіше. Лише дві групи: «п’янички» та «алканавти». Принципова відмінність між ними в тому, що перші спочатку щось запольовують, а потім вже п’ють; у той час, як другі роблять це в зворотній послідовності – часто навіть ще затемна, коли ще й худоба не пила… Зустрічаються, правда, і «трезвеники», але можеш бути майже впевнений, що це вже хворі люди…

У компаніях, як і в природі, майже не існує чистих кольорів.

Пишу тобі, друже, так відверто тому, що напевне знаю: образитися на мене за «п’яничок» та «алканавтів» можуть лише здорові «трезвеники». А їх на полюванні особисто я не бачив!

Ось такі, друже, справи.

Якщо все, що я тобі написав, залишилося у тебе в пам’яті, хотілося б, перш ніж почнеш підшукувати собі свою першу мисливську компанію, щоб ти зрозумів ще декілька речей.

Нічого із того, про що писалося вище, у рафінованому вигляді не існує. Усі ці «номінації» найчастіше змішані між собою, часто мімікрують, наче шкіра у хамелеона. Постійними є і міграції одних «номінантів» у табір інших, і зрозуміло, навпаки.

І це постійний, безперервний процес.

Але якщо ти бачиш, що потрапив у погану компанію – «алканавтів», «торбешників» чи просто нещирих людей – відразу ж поривай з нею. Вона ніколи не зміниться, і ти просто змарнуєш рік чи два свого часу.

І маєш пам’ятати про інше: твоя компанія за сприятливих умов стане тобі другою сім’єю, і будуть тебе в ній любити чи ні – це вже залежатиме від тебе, твоєї готовності щедро віддавати їй частину самого себе!

Тут, як і у будь-якій сім’ї, може бути по-різному – не розшифровую, як саме! Але на те ж вона і сім’я, щоб мати проблеми…

Та однієї із них хай у тебе не буде ніколи.

Маю на увазі нещасні випадки…

Про це – у наступному листі!


Твій
Валерій МЕЛЬНИК,
“Лісовий і мисливський журнал”

Андрій Заблоцький про ліс на Telegram - 5 березня 2020 року

Я очолив Держлісагентство в останній робочий день 2019. Однак, виконуючи вимоги законодавства, сьогодні прозвітував перед громадськістю про діяльність відомства за минулій рік.

Це фактично той стан галузі, який ми отримали у спадок.

Зараз хочу зупинитися на питанні фінансово-економічної складової та ефективності роботи держпідприємств.

У минулому році рентабельність підприємств галузі зменшилась у порівняння з 2018 роком з 2,8% до 1,9%, а це найнижчий показник за останні п’ять років!

132 підприємства мають рентабельність менше 1%, серед яких 33 підприємств південно-східного регіону, 13 підприємств Житомирської області, 12 підприємств Волинської, 10 підприємств Чернігівської та 9 підприємств Рівненської.

Окрім того, 5 підприємств отримали збиток у загальній сумі 1,9 млн гривень.Щодо керівників цих підприємств ми прийняли відповідні кадрові рішення.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості на кінець 2019 року становив 3,4 проти 4,6 на його початку.

Ріст кредиторської заборгованості обумовлений постійним зростанням цін і тарифів на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, залізничні перевезення та інші товари і послуги, які закуповують підприємства для здійснення виробничо-господарської діяльності.

Ріст дебіторської заборгованості у 2019 році відбувся у 70% підприємств. Слід зазначити, що найбільше її зростання відбулося в І кварталі звітного року – на 42% і викликане воно було значним падінням ринку деревини в Україні, що знизило платоспроможність вітчизняних деревообробних підприємств, які є основними покупцями деревини у лісогосподарських підприємств.

Ріст дебіторської заборгованості протягом трьох останніх кварталів 2019 року, який не супроводжувався зростанням обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємств, допустили два державні лісогосподарські підприємства Житомирщини, п’ять лісгоспів Закарпаття, один лісгосп Київщини, три лісгоспи Львівщини, три лісгоспи Харківської області.

Для мене як керівника, який несе відповідальність за фінансову і бюджету дисципліну, неприпустимо здійснення будь-яких зловживань та дій, що направлені на погіршення фінансових показників держпідприємств.

Такі службові особи повинні і вже несуть відповідальність. Цього року вже звільнено скандально відомих директорів державних лісогосподарських підприємств Харківської, Житомирської та Закарпатської областей.

📍 Публічний звіт

Заблоцький про ліс, [05.03.20 21:10]
https://t.me/uaforest/29

05 березня 2020

Офис генпрокурора возбудил более 3 тысяч дел из-за продажи леса



В том числе, руководители лесхозов привлечены к ответственности

Офис генпрокурора возбудил свыше 3 тысяч уголовных дел из-за продажи леса. Об этом сообщил генеральный прокурор Руслан Рябошапка, передает корреспондент РБК-Украина.

По его словам, было привлечено к ответственности более 60 человек.

"Вы когда нибудь слышали, чтобы кого-то судили за незаконную выработку и продажу лесов. За три месяца мы открыли более 3 тысяч уголовных дел. Привлекли к ответственности более 60 человек. В том числе, руководителям лесхозов",- заявил Рябошапка.

Напомним, на сегодняшнем внеочередном заседании Рада рассматривает высказывание недоверия генеральному прокурору Руслану Рябошапке. По результатам голосования нардепов, глава ГПУ может уйти в отставку.

Как сообщало РБК-Украина, первый заместитель главы фракции "Слуга народа" Александр Корниенко заявил, что Верховная рада Украина не довольна отсутствием подозрений от Офиса генерального прокурора.

Ранее сообщалось, что новым генеральным прокурором Украины вместо Руслана Рябошапки может стать нардеп Сергей Ионушас.

Новости » Политика 05.03.2020 - 19:40
Фото: Руслан Рябошапка (Виталий Носач/РБК-Украина)

Андрій Заблоцький презентує публічний звіт діяльності відомства за 2019 рік


Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький презентує публічний звіт діяльності відомства за 2019 рік



Лісосіки на Житомирщині зачищатимуть іспанці

Перспективи співпраці з іспанським інвестором обговорювали на зустрічі заступників голови Житомирської ОДА Володимира Федоренка та Віктора Градівського і першого заступника начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Ільїна з представником групи компаній "Pellet Europe" Хорхе Овехеро.

Іноземна компанія заявила про готовність зачищати лісові ділянки після проведення рубок та переробляти на власному обладнанні порубкові рештки: сучки, тріски та гілля -- все те, що нині лісівниками спалюється.

Деталі взаємовигідної співпраці у рамках інвестиційного проекту обговорювали і безпосередньо на лісовій ділянці Левківського лісництва державного підприємства "Житомирське лісове господарство".

"Лісівники зацікавлені у співпраці насамперед тому, що у лісогосподарських підприємств відпаде необхідність прибирати лісосіки та спалювати лісосічні рештки, а це економія коштів та уникнення негативного впливу на навколишнє середовище", -- наголосив Роман Ільїн.

Оксана ЛУК'ЯНЕНКО.

Як і над чим працює «лісова поліція»



Працівники груп оперативного реагування разом із державною лісовою охороною ведуть цілодобове патрулювання.

Кажуть, що нафта — ​«чорне золото». Волинь не має її родовищ, однак у нас є своє «золото», щоправда, воно зелене — ​це наші ліси. І таке порівняння — не перебільшення. Вони для волинян справді дуже цінні. Зважаючи на це, охорона лісових насаджень є важливою і дуже непростою справою

Загальна площа лісів, за яку відповідають державні лісогосподарські підприємства Волині, понад 618 тисяч гектарів. Очевидно, що для догляду за ними потрібно чимало людей. Відразу ж варто зауважити, що далеко не весь штат лісгоспів займається безпосередньо захистом та доглядом лісів


Посадові обов’язки «лісової поліції»


На територіях, які підпорядковані ВОУЛМГ, статус державної лісової охорони мають 1087 працівників. Розпочнемо з головного. До їхніх прямих посадових обов’язків входять: контроль за дотриманням вимог лісового та мисливського законодавства, охорона лісів від пожеж, незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, використання лісових ресурсів і мисливських тварин, організація та координація заходів із охорони державного мисливського фонду.

Ці люди працюють у структурі лісгоспів і не є окремим державним підрозділом. Разом із тим, зважаючи на специфіку своїх функцій, лісова охорона є такою собі «лісовою поліцією», має право на носіння зброї та часто cпівпрацює з правоохоронними органами.
Загрози для лісу

Кілька років тому Волинь, Україну та й загалом Європу сколихнули тривожні новини — ​є неприємна перспектива залишитися без хвойних лісів через пошесть небезпечного шкідника. Працівники галузі почали проводити посилені санітарні заходи. І критика від громадськості, і діяльність «чорних лісорубів» у цей період також активізувалися. Зрештою, поширення короїда завдяки оперативним діям волинських лісівників дещо стишилося. Тим не менш, працівникам лісової охорони дуже важливо в такий момент показати, що насадження в надійних руках. Зупиняти лісокрадіїв, навіть якщо серед них будуть і свої працівники.

Останнім часом порушення вийшли на новий рівень — ​це не просто зрубане дерево чи помилково застрелена тварина, а націлене і сплановане знущання над мешканцями лісу.

Зрештою, щоденно з різних куточків Волині приходять новини про затримання «чорних лісорубів». За 2019 рік «лісова поліція» виявила 1038 випадків лісопорушень та браконьєрства, із них 631 — ​незаконні порубки. Більшість самовільних рубок відбувається в районах, де розташовано понад 40% лісів краю. Йдеться про Ківерцівський, Маневицький та Камінь-Каширський райони.

Звичайно, з порушників стягують штрафи за шкоду, нанесену лісу, але питання в тому, наскільки такі покарання ефективні. Бо проблема не в сумах стягнень, а в настроях і відчутті вседозволеності. Адже останнім часом порушення вийшли на новий рівень — ​це не просто зрубане дерево чи помилково застрелена тварина, а націлене і сплановане знущання над мешканцями лісу.

Фактом, який обурив усю країну, стало вбивство ланей у вольєрі на території Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ». Зловмисники застрелили 7 самок. Вони планували злочин, адже приїхали до вольєра вночі та, на переконання лісівників, використовували зброю з глушниками. Убивство розслідують і кваліфікують цю подію за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 248 Кримінального кодексу України, тобто незаконне полювання. Ця стаття, окрім іншого, передбачає покарання у вигляді штрафу від 1,7 до 3,4 тисячі гривень. Хіба людину, яка може собі дозволити зброю з глушниками, налякає така сума? Питання залишається риторичним.

Вбивство тварин — ​далеко не межа, адже лісопорушники готові навіть посягнути на життя людей. Показовим у цьому плані став випадок у Ківерцівському районі, де «чорні лісоруби» спричинили аварію, щоб утекти від лісової охорони, яка завадила їм зрізати дуби. В результаті автомобіль лісівників опинився в кюветі, а злодії накивали п’ятами. Через кілька днів поліція затримала автівку і зараз триває розслідування злочину.

Небезпечний випадок стався у селі Заброди на Ківерцівщині. Там любитель незаконної рубки, якому не вдалося втекти, побив працівника лісової охорони. Загалом за рік сталися ще дві схожі ситуації у Камінь-Каширському районі.

Весь світ із жахом спостерігав за масштабними лісовими пожежами в Австралії. Для волинян же стало нормою те, що місцеві ліси вже три роки не нищить вогняна стихія. Такий стан речей — ​теж результат грамотного інвестування та організації роботи працівників галузі, зокрема, і лісової охорони. Зараз на території області діє 21 лісова пожежна станція, 52 спостережні вишки (35 з них обладнані системами телевізійного нагляду за масивами), 46 пожежних автомобілів і танк та багато іншої техніки. Лісова охорона ж постійно стежить за тим, аби полум’я не охопило волинські ліси. Поки що — ​успішно, хоча далеко не всі люди розуміють, як це небезпечно, і в прямому сенсі граються з вогнем, спалюючи сухостій, сміття та лишаючи вогнище у лісі.


Престиж професії задля збереження лісу


Звісно, не варто ідеалізувати працівників лісової охорони. Тут працюють не «коперфілди», а звичайні волиняни, серед них теж можуть бути недобросовісні люди, як і в інших професіях. Тим не менш, на цих людей покладена дуже важка і непроста робота.

І уявімо хоча б на мить: що буде, якщо завтра на охорону лісу не вийдуть близько тисячі представників «лісової поліції»? Що буде, якщо ліси залишаться без нагляду взагалі? Питання складне, як і відповідь на нього.

Лісова справа просто так не дається нікому. Її треба вивчати і любити. Якщо ж немає такої можливості, то варто не забувати про актуальну приказку: не можеш допомогти — ​не зашкодь!

Петро МАКАРУК

Фото пресслужби ВОУЛМГ.
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
05.03.2020, 14:45

Парадокс пожежі в лісі: позитивні та негативні аспекти



Вчені-пірологи спільно з лісівниками перетворюють руйнівну силу вогняної стихії в робочий інструмент відтворення лісів.

Управління пожежами на природоохоронних територіях, біорізноманіття, управління ландшафтами і лісове господарство в Європі
Голдаммер Й., Центр гло­ба­ль­­ного моніторингу пожеж

Природні та культурні ландшафти Євразії протягом століть формувались під впливом антропогенної діяльності, зокрема, природних та антропогенних (що використовувались для культивації земель) пожеж, тому пожежі є важливим елементом їхньої еволюції. До сьогодні пожежі залишаються важливим чинником розвитку природних екосистем у більшості регіонів світу. Водночас людство стає вразливішим до впливу великих пожеж.

Інтегровані дослідження на рівні ландшафту потребують міжвідомчої співпраці між агентствами, відомствами, відповідальними за управління землями (лісове, сільське господарство, природоохоронні території, відомства, що відповідають за пожежну безпеку тощо). Багаторічна співпраця Центру глобального моніторингу пожеж (GFMC) і НУБіП України дозволила сформувати рекомендації щодо управління землями для відомств і земле­власників в Україні, які базуються на результатах лісопірологічних досліджень і рекомендаціях міжнародних організацій.



Йохан Голдаммер, з німецького Центру глобального моніторингу пожеж (GFMC) під час лісопожежного експерименту

Міжнародний досвід останніх десятиліть дозволяє виділити два напрямки управління лісовими пожежами. З одного боку, слід уникати (запобіганням, гасінням) так званих «поганих» пожеж: руйнівних верхових пожеж, рослинних пожеж на радіаційно забруднених територіях (зона відчуження ЧАЕС), у зонах минулих воєнних конфліктів, масових сільськогосподарських палів. Запобігання таким пожежам може бути досягнуте шляхом залучення громадськості до профілактики пожеж, проведення навчань, лекцій, навчання сучасним методам боротьби з пожежами досвідченими тренерами учасників пожежогасіння (лісівники, пожежники, волонтери).

З іншого боку, можна використовувати так звані «позитивні» пожежі («контрольовані пали»), що дозволяють знизити природну пожежну небезпеку, сприяють природному відновленню лісів, утриманню або відновленню на заповідних територіях зникаючих видів рослин і тварин, які потребують для свого розвитку пожеж.

Отже, вплив пожеж неодно­значний і може бути як позитивним, так і негативним. Науково доведено, що деякі типи лісу у різних екорегіонах помірно-бореальної Євразії співіснують з природними пожежами (пожежі від блискавок) і пожежами від антропогенних чинників. Позитивний вплив пожеж включає знищення мертвої і живої накопиченої біомаси, стимулювання кругообігу поживних речовин, зрідження деревостанів і сприяння природному відновленню лісів. Приклад негативної дії пожеж – сільськогосподарські пали, які є головним джерелом так званого «чорного» вуглецю (black carbon), що з повітряними масами мігрує в Арктику, де змінює альбедо (здатність відбивати сонячні промені) льодовиків, сприяючи їх таненню.

За стійкістю до природних пожеж, виробленою протягом тисячоліть, ліси можна поділити на стійкі до пожеж, пристосовані до пожеж і залежні від пожеж. Тому повне виключення вогню з деяких лісових екосистем не є екологічно бажаним, як і економічно можливим. Майбутня політика щодо управління пожежами та лісами повинні включати інтеграцію природних і антропогенних пожеж та контрольованих палів.

Дослідження впливу низових пожеж на соснові ліси Полісся
Гуменюк В.В., кафедра лісівництва, лабораторія лісової пірології, ННІ лісового і садово-паркового господарства, НУБіП України

У регіонах з високими ризиками виникнення лісових пожеж широко застосовуються такі профілактичні інструменти зниження природної пожежної небезпеки як контрольовані або заплановані випалювання (prescribe burning). Ці заходи спрямовані на зменшення запасів лісових горючих матеріалів або стимулювання процесів лісовідновлення. Контрольовані випалювання проводять за безпечних метеорологічних умов, які дозволяють контролювати горіння заданої інтенсивності та регулювати швидкість поширення вогню у заздалегідь визначених межах. Більшість активних лісопожежних експериментів проведені в США, Канаді, Австралії, де контрольовані випалювання застосовують у широких масштабах ще з початку минулого століття.

У рамках діяльності Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж 6 квітня 2014 р. вперше в Україні був проведений активний лісопожежний експеримент у Плесецькому лісництві (кв. 71, вид. 3) Боярської лісової дослідної станції. Метою експерименту є дослідження впливу контрольованої рухливої низової пожежі на деревостан, живий надґрунтовий покрив та рослинні горючі матеріали. У лісовому господарстві України традиційно вважається, що вогонь є шкідливим явищем у лісі, а його вплив завжди є негативним з точки зору господарства і екосистем. У той же час, відомі вчені-лісівники, такі як М.Є. Ткаченко (1931) і І.С. Мєлєхов (1938) та інші вважали корисним обмежене використання вогню в лісовому господарстві. Тому, проведення дослідницьких експериментів, які дозволять встановити позитивні та негативні наслідки пожеж для лісових екосистем, є важливим кроком для оцінки екологічних та лісівничих наслідків пожеж в Україні.

Зміни клімату та пожежна небезпека
Балабух В.О., Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України

Найважливіші чинники, що сприяють виникненню і поширенню пожеж – це температура повітря та ґрунту, вологість повітря, кількість опадів, швидкість вітру. На основі цих характеристик обчислюються показники пожежонебезпеки, визначається клас і ступінь пожежної небезпеки. На кількість пожеж та їх площу також суттєво впливає повторюваність та інтенсивність гроз, максимальна тривалість спекотного і бездощового періодів, тривалість та інтенсивність атмосферних посух. Збільшенню пожежної небезпеки сприяють і шквали, смерчі, налипання мокрого снігу, льодяний дощ, які, пошкоджуючи лісові масиви, створюють умови для швидкого поширення пожеж.

Упродовж останніх десятиріч метеорологічні умови суттєво змінюються. В Україні одним з головних проявів регіональних кліматичних змін на тлі глобальних процесів потепління є істотне підвищення температури повітря, зміна термічного режиму та структури опадів, збільшення кількості небезпечних метеорологічних явищ та екстремальних погодних умов. Суттєве підвищення температури повітря зумовило збільшення тривалості теплого періоду, періоду вегетації, кількості спекотних днів та максимальної тривалості періоду зі спекою. Ці зміни супроводжуються збільшенням тривалості бездощового періоду, зменшенням кількості днів з опадами і призводять до зростання посушливості та загрози виникнення пожеж на значній території України. У багатьох регіонах країни відзначається стійка тенденція до підвищення повторюваності числа днів з високою та надзвичайно високою пожежною небезпекою.

Дуже ймовірно, що до середини ХХІ століття такі зміни термічного режиму та режиму зволоження в Україні посилюватимуться і вплинуть на зростання пожежної небезпеки – кількість пожеж та їх площа може суттєво збільшитись, що вже зараз вимагає розробки заходів з адаптації і пом’якшення негативних впливів.

Аналіз горимості лісів поліської частини Рівненської області
Корень В.В., кафедра лісівництва, лабораторія лісової пірології, ННІ лісового і садово-паркового господарства, НУБіП України

У рамках дослідження були оцінені показники горимості лісів за період 2003–2012 рр. У цілому горимість лісів у регіоні досліджень за загальноприйнятою шкалою може бути охарактеризована як середня за площею пожеж і вища середньої за їхньою кількістю. Показники горимості суттєво змінюються в окремі роки: у три роки з пожежними максимумами – 2006, 2009 та 2011 рр. сталося 59% сумарної кількості пожеж та 81% їх площі. Пожежонебезпечний період у регіоні характеризується виразним весняним пожежним максимумом, що триває з третьої декади квітня до першої декади червня з пожежним піком у травні – коли стається понад 70% пожеж. У період весняного максимуму прослідковується переважна кількість випадків пожеж у сирих та мокрих ТЛУ (у сирих 76% кількості та 93% площі, у мокрих – 47% та 67% відповідно). Такі особливості часово-просторової динаміки пожеж вимагають корегування обсягів, періодів та наповнення щорічних протипожежних профілактичних заходів, що дозволить знизити горимість лісів та уникнути випадків пожеж особливо великих розмірів.

Проблеми охорони лісів від пожеж забруднених радіо­нуклідами у зоні відчуження ЧАЕС (ЗВ)
Зібцев С.В., Борсук О.А., кафедра лісівництва, лабораторія лісової пірології, ННІ лісового і садово-паркового господарства, НУБіП України, Богомолов В.В., УкрНДІЛГА

Аварія на АЕС Фукусіма – Даічі у 2011 р. в Японії, що супроводжувалась масштабним радіаційним забрудненням території, зумовлює високу актуальність досліджень у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Остання може служити в якості модельного об’єкта для вивчення проблем, що виникають після забруднення у зв’язку з тривалою історією спостережень після аварії. Однією з важливих проблем у ЗВ є пожежі. Дослідження, що були проведені лабораторією лісової пірології у ЗВ спрямовані на вивчення пожежної небезпеки і ризиків, пов’язаних з пожежами, а також на розробку рекомендацій щодо удосконалення системи охорони забруднених лісів від пожеж. За останні 20 років у період з 1993 до 2013 рр. у ЗВ зафіксовано понад 1147 пожеж. Аналіз показує, що пожежі виникають регулярно на всій території ЗВ, навіть у найзабрудненіших ділянках, незважаючи на обмеженість доступу населення. Згідно з офіційними даними, 66% території ЗВ віднесені до найвищого І класу природної пожежної небезпеки, з яких 38% – це землі із забрудненням більше 555кБк/м2, 13% віднесені до ІІ класу. Запаси лісових горючих матеріалів, які потенційно визначають інтенсивність горіння, у найбільш пожежонебезпечних соснових насадженнях коливаються від 110 т/га у віці 22 роки до 220–280 т/га у віці 44–64 роки. Згідно з нашими оцінками, у ЗВ накопичилось близько 1,4 млн куб. м сухостійної деревини та відпаду. Наявність джерела вогню та великих запасів горючих матеріалів за критичних погодних умов можуть призвести до виникнення катастрофічних пожеж і вторинного забруднення територій внаслідок емісії радіо­нуклідів і перенесення їх з димом. Найкращий шлях уникнення даної ситуації полягає у побудові системи раннього виявлення пожеж та їх гасіння на ранніх стадіях розвитку. Просторовий аналіз показує, що система пожежо-спостережних веж забезпечує виявлення пожеж лише на 26,8% території ЗВ. Багато доріг протипожежного призначення частково зруйновані або захаращені й не можуть ефективно використовуватись для боротьби з пожежами. Швидкість доставки сил і засобів пожежогасіння є меншою за 30 хв. на 40,9% площі, тоді як на решті територій, де в останні роки виникає до 60% пожеж, цей показник може становити до 90 хв. У зв’язку з високою природною пожежною небезпекою і незадовільним станом системи охорони лісів від пожеж у ЗВ, виникає необхідність у зниженні ризиків виникнення великих пожеж та запобіганні надмірного опромінення персоналу ЗВ, як і вторинного забруднення територій як у ЗВ, так і за її межами. Для досягнення даних цілей необхідне удосконалення системи охорони лісів від пожеж у ЗВ.

Нові технології для гасіння лісових пожеж із використанням природних водотоків
Зібцев С.В., Борсук А.А., Національний університет біоресурсів і природокористування України

Запобігання пожежам і їх гасіння є основними завданнями для лісової охорони протягом пожежонебезпечного сезону, який триває, зазвичай, з квітня по жовтень. Прийнята нині шкала оцінки природної пожежної небезпеки в лісах України, що враховує ТЛУ, видовий склад і вік насаджень, категорію земель у поєднанні із значенням комплексного показника пожежної небезпеки за умов погоди є підставами для визначення рівня готовності та режим роботи лісових пожежників. Існуюча система не забезпечує точного прогнозування пожежної небезпеки з урахуванням клімату та інших змін та не дає змоги попередньо визначити інтенсивність та швидкість поширення пожежі.

З метою розвитку регіональної комплексної системи управління лісовими пожежами в рамках проекту «Використання природних водотоків для гасіння лісових пожеж за допомогою нових технологій» (Streams-2-SUPPRESS-Fires) Спільної операційної програми ЄС INTERREG IV «Басейн Чорного моря 2007–2013» на базі Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (ЯГЛПЗ) були проведені комплексні лісопірологічні та лісівничі дослідження. Зокрема на основі вивчення лісових горючих матеріалів (ЛГМ) було запропоновано дванадцять моделей ЛГМ, які охоплюють всі основні типи рослинності регіону. Також були створені цифрова карта рельєфу, карти рослинного покриву, річкової мережі, дорожньої мережі та моделей ЛГМ.

Ґрунтуючись на зібраних даних, було змодельовано швидкість поширення пожежі та оцінено можливу інтенсивність пожежі. Швидкість поширення й інтенсивність пожежі можуть досягати 90 м/хв., а теплотворна здатність – більше 3500 кВт/год. відповідно. Виходячи з даних моделювання, було створено карту складності пожежогасіння. Ці дані, в поєднанні з даними гідрології, допоможуть покращити ефективність гасіння лісових пожеж шляхом оптимізації розташування пожежних водойм та оптимізації доставки води на пожежу. Сучасні дослідження, які були проведені в ЯГЛПЗ, можуть допомогти прогнозувати поведінку та силу пожеж, а отриманий досвід та вивчення методології картування та вивчення запасів ЛГМ допоможе покращити існуючу систему охорони лісів від пожеж в Україні.

За матеріалами міжнародного семінару
«Охорона лісів від пожеж та лісопірологічні дослідження
на землях природно-заповідного фонду»,
“Лісовий і мисливський журнал”