ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 березня 2020

Что такое лес

На первый взгляд ответ на этот вопрос понятен: лес - это место, где поблизости друг от друга растет много деревьев. В Толковом словаре живого великорусского языка В.И.Даля дается такое определение леса: "пространство, покрытое растущими и рослыми деревьями", в Словаре русского языка С.И.Ожегова - "множество деревьев, растущих на большом пространстве с сомкнутыми кронами". На бытовом уровне таких определений вполне достаточно, но для многих юридических, хозяйственных, картографических, научных и других целей требуются более точные определения, с конкретными критериями и параметрами, позволяющими отделить лес от, например, редколесья, лесополосы, сада и т.д.



Очевидный случай: это лес с любой точки зрения. И.И.Шишкин, Утро в сосновом бору, 1889 год



Неочевидный случай: зарастающий лесными деревьями заброшенный яблоневый сад вблизи села Крапивна Тульской области. В верхнем ярусе уже господствуют береза, ива козья и другие лесные деревья, в нижнем - старые яблони, постепенно умирающие из-за затенения; участок относится к землям сельскохозяйственного назначения. В "бытовом" смысле это уже скорее лес, чем сад, в биологическом - что-то среднее между лесом и садом, но с лесохозяйственной или юридической точек зрения - однозначно не лес

Единого точного определения леса, пригодного для всех случаев жизни, нет - ни в мире, ни в России. В простых и очевидных случаях лес будет лесом с любой точки зрения: биологической, лесохозяйственной, картографической, правовой и какой бы то ни было еще. Но есть множество разнообразных переходных случаев, занимающих промежуточное положение между лесом и не лесом - например, когда деревья слишком малы или молоды, или растут слишком редко, или занятый ими участок слишком мал, чтобы его можно было однозначно отнести к лесу. Бывают также ситуации, когда на том или ином участке внутри леса древесная растительность исчезла на время, например, в результате рубки или пожара - и возникает вопрос, считать ли такой участок, пока на нем нет деревьев, частью леса, или не считать. Наконец, земельный участок, занятый вполне обычным лесом, по закону может считаться чем-то совсем иным. На долю таких спорных случаев - когда с какой-либо одной точки зрения занятый деревьями участок будет лесом, а с какой-либо другой - не будет, может приходиться, оценочно, 10-15 процентов российских лесов.

Ниже разберем несколько основных подходов к определению того, что такое лес, чем и как он отличается от других видов растительности или категорий земельных участков.


Глобальная оценка лесных ресурсов


Для учета лесов мира используется определение леса, принятое Продовольственной и сельскохозяйственной организацией ООН (FAO). Это определение с течением времени немного меняется и уточняется; самое современное - для учета 2020 года - выглядит так:

"Леса - земельные участки площадью более 0,5 га с деревьями высотой более 5 м и с сомкнутостью полога более 10%, или с деревьями, способными достичь этих пороговых значений in situ. К их числу не относятся земельные участки, находящиеся преимущественно в сельскохозяйственном или городском землепользовании".

К этому определению даются десять примечаний - почти целая страница. В частности, объясняется, что временно обезлесенные участки (например, сплошные рубки), на которых, как ожидается, лес восстановится в ближайшие годы, считаются лесом. Лесополосы, согласно этим примечаниям, считаются лесом, если их площадь превышает полгектара, а ширина - двадцать метров. Плантации каучуковых деревьев, пробкового дуба и новогодних елок также считаются лесами - а плантации фруктовых деревьев и масличных пальм не считаются. При этом если занятая лесом земля по закону той или иной страны не считается лесной, лес все равно может считаться лесом, если он соответствует остальным критериям. Подробнее с этими примечаниями и другой лесной терминологией FAO можно ознакомиться здесь:

Глобальная оценка лесных ресурсов 2020. Термины и определения

Леса, колки и лесополосы вблизи села Старобокино Рязанской области. Цифрами обозначены, согласно определению и критериям FAO: 1 - лес (посадка на площади около трех гектаров), 2 - не лес (небольшие колки - группы деревьев площадью менее половины гектара), 3 - лес (лесополосы шириной 25-30 метров по каждому краю балки), 4 - не лес (придорожные лесополосы шириной 6-8 метров по каждой стороне дороги)


Вырубленные и невырубленные участки с угловым примыканием (так называемая "шахматка") при пионерном освоении дикой тайги. Согласно определению и критериям FAO, и те, и другие относятся к лесу


Российское законодательство и лесное хозяйство


В российском лесном законодательстве и лесном хозяйстве нет четко определенного термина "лес", но есть термин "земли, покрытые лесной растительностью". В действующей лесоустроительной инструкции дается такое определение:

"К лесным землям, покрытым лесной растительностью, относятся:

земли, занятые лесными насаждениями естественного и искусственного происхождения с полнотой 0,4 доли единицы и выше в возрасте молодняков и с полнотой 0,3 доли единицы и выше в возрасте, превышающем возраст молодняков;

земли, занятые кустарниками, на которых в силу естественно-географических условий не могут произрастать древесные породы или на которых специально организуются кустарниковые хозяйства (прутяных и высокотаннидных ив, орехоплодных, технических культур);

плантации лесных древесных пород, предназначенные для ускоренного выращивания лесных насаждений с целью получения целевых сортиментов или древесной массы для последующей переработки".

Полнота (в данном случае относительная - именно она измеряется в десятых долях единицы) представляет собой отношение площадей поперечных сечений стволов деревьев в расчете на гектар к некоторому "нормальному" значению, определяемому по специальным таблицам для конкретных условий. В благоприятных для роста деревьев условиях полнота леса обычно существенно превышает приведенные в этом определении пороговые значения, поэтому вопроса о том, лес это или не лес, обычно не возникает. Но в экстремальных для деревьев условиях - например, в лесотундре, или в горных редколесьях - чтобы строго и точно отличить покрытые лесом земли от непокрытых (редин), нужно определить несколько параметров, найти нужные таблицы хода роста, и произвести ряд вычислений. На практике, конечно, в таких сомнительных случаях отделение покрытой лесом от непокрытой лесом площади делается на глаз.

Но есть еще один важный момент, из-за которого значительная часть российских лесов (примерно одна десятая от их общей площади) не является лесами в понимании действующего российского лесного законодательства или имеет спорный статус. Согласно Земельному кодексу, все земли нашей страны делятся на семь основных категорий - а Лесной кодекс в явном виде со вполне определенным правовым статусом предусматривает существование лесов только на некоторых из них. Существование лесов прямо предусматривается на землях лесного фонда, землях особо охраняемых природных территорий, и землях обороны и безопасности; при определенных условиях леса могут быть на землях населенных пунктов. С июля 2019 года в кодексе есть специальная статья про леса на землях сельскохозяйственного назначения, но фактически она не работает без предусмотренного ею подзаконного акта, который должно было утвердить федеральное правительство - но не утвердило; поэтому пока у этих лесов ясного правового статуса нет. Есть еще бывшие колхозные и совхозные леса - у них в большинстве случаев статус спорный. Существование лесов на землях остальных категорий в явном виде российским лесным законодательством не предусматривается. Всего на такие леса (которые фактически есть, но которых по закону как бы нет, или леса со спорным статусом) приходится примерно одна десятая от общей площади лесов.


"Не лес" по российскому законодательству: бывшая пашня в Ярославской области, заброшенная около 25 лет назад, и заросшая сомкнутым молодым березняком. Официально числится сельскохозяйственными угодьями


Участок, не покрытый лесной растительностью: молодые и пока не сомкнувшиеся лесные культуры ели (искусственно восстановленный после сплошной рубки молодой лес) в Ленинградской области. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина

Сосна по болоту в Архангельской области. Не лес (не лесные земли, и не покрытые лесной растительностью - полнота и сомкнутость крон деревьев слишком низкие, чтобы участок можно было считать лесом по меркам российского лесного хозяйства). По определению и критериям FAO этот участок тоже не считался бы лесом (деревья слишком низкие, и большими уже не вырастут). Автор фотографии - Вадим Кантор


Картография


В российской картографии традиционно используется свой подход к определению леса. Например, согласно "Условным знакам для топографических планов" (М., Недра, 1989), "условный знак естественных высокоствольных лесов применяют для передачи на топографических планах сплошных древостоев высотой от 4 м и более (для смежных с угнетенными низкорослыми - от 6 м и более) и сомкнутостью крон от 20% и более". Под сомкнутостью крон понимается доля проекций крон от общей площади занятого лесом участка. Площадь участка, отображаемого на карте как лес, определяется масштабом карты или плана. Разумеется, каждая карта отражает состояние местности на какой-то определенный момент времени, и может существенно отличаться от текущей ситуации.

Сравнение карты масштаба 1:200 000 2005 года на участок в северном Подмосковье с космоснимком 2018 года из системы Google Earth. На снимке видно значительно больше лесов, чем показано на карте. Отчасти это связано с тем, что небольшие участки леса при таком масштабе не были показаны, но в большей степени - с появлением новых лесов на заброшенных землях сельскохозяйственного назначения


Биология


С биологической точки зрения лес представляет собой сложную экосистему, главным компонентом которой являются древесные растения, формирующие специфическую лесную среду и мозаику экологических условий. Благодаря древесному пологу в лесу формируется специфический лесной микроклимат, характеризующийся значительно сглаженными суточными и сезонными колебаниями температуры и влажности. Деревья и кустарники создают под своим пологом сложную мозаику света и тени, которая еще и сильно меняется с течением времени, особенно в старых лесах с отчетливо выраженной оконной динамикой древесного полога (образованием и зарастанием просветов в нем при отмирании отдельных старых деревьев или их групп, и формированием на их месте новых). Мертвая древесина и специфический почвенный микрорельеф, образующийся при вываливании наиболее старых деревьев, дополнительно увеличивают разнообразие экологических условий и субстратов под пологом леса. Все это вместе взятое обуславливает высокое и очень специфическое именно для лесов разнообразие видов живых организмов.

Соответственно, и леса можно классифицировать и отличать от других природных экосистем двумя разными способами: по их общему облику и господству в нем деревьев, и по наличию характерных для лесных экосистем видов живых организмов (любых, не обязательно древесных) и их групп. Первый подход к классификации лесов и отделению их от других видов экосистем получил название доминантного, или физиономического, второй - эколого-флористического. У каждого из них есть свои плюсы и минусы, и свои особенности, в том числе влияющие на то, будет считаться тот или иной конкретный участок растительного покрова лесом, или не будет.

Доминантный (физиономический) подход близок к тем, которые используются при глобальном учете лесов или в лесном хозяйстве; лес при этом подходе определяется наличием более или менее сомкнутого древесного яруса, господствующего над остальными ярусами лесной экосистемы. Общепринятых критериев высоты и сомкнутости древесного полога, как и площади участка, занятого лесной экосистемой, при доминантной классификации лесов и вообще растительности нет; как правило, используются примерно те же критерии, что и в лесном хозяйстве - то есть относительная полнота для лесов старших возрастов 0,3 и выше, или очень примерно соответствующая этой относительной полноте сомкнутость крон 0,2 и выше. С высотой все проще: поскольку подразумевается, что древесный полог должен занимать господствующее положение - ему достаточно быть просто выше всех остальных ярусов леса. Соответственно, если на каком-то участке старые деревья исчезли или погибли (например, в результате сплошной рубки или интенсивного пожара), а новые еще не успели сформировать явного полога и подняться выше травы - этот участок временно не будет считаться лесом.

Эколого-флористический подход принципиально отличается от всех предыдущих, и основывается на наличии на участке определенных ("дифференцирующих") видов растений, характерных для того или иного класса растительности (в том числе лесной). Подразумевается, что набор дифференцирующих видов растений, характерных для определенного класса лесной растительности, мог сформироваться на конкретном участке только в условиях леса - но для конкретного момента времени наличие древесного полога при этой классификации не является обязательным условием отнесения участка к лесу. Соответственно, при этом подходе нет и критериев, связанных с сомкнутостью, высотой древесного полога и размером занятого деревьями участка - но есть довольно четкая и строго формализованная иерархическая система классификации растительности. При использовании эколого-флористического подхода временно обезлесенные участки (вырубки, гари и т.д.) могут относиться или к лесной растительности, или к растительности, сформировавшейся на нарушенных участках.


Распавшаяся куртина короедного усыхания старого ельника в дикой тайге в Архангельской области. С биологической точки зрения - это однозначно часть леса, элемент его естественной динамики. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина


Участок старого соснового древостоя, преимущественно погибшего от пожара в дикой тайге в Республике Карелия. С биологической точки зрения - это однозначно часть леса, элемент его естественной (или, скорее, условно-естественной) динамики. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина


Лесные культуры сосны на месте рекультивированного фосфоритного рудника в Подмосковье, на насыпном песке, на землях лесного фонда. По площади, высоте деревьев, сомкнутости крон, полноте и другим признакам, характеризующим древостой - это однозначно лес; но по биологическому разнообразию он пока весьма далек от естественных лесов


Лесные культуры сосны на безлесной территории в Новосибирской области, на месте бывшего луга или залежи. Как и в предыдущем случае, по всем признакам, характеризующим древостой - это однозначно лес, но по видовому составу растений он пока может быть ближе к лугу

***

Лес - это когда древесная растительность определяет световой, температурный, гидрологический и агрохимический режим территории, на которой произрастает.
То есть когда это биогеоценоз. И не надо ничего придумывать и пытаться ставить лес на одну доску с бушем и прочими тропическими кустами - этим пусть занимаются изобретатли земель покрытых лесной растительностью


****

Я так понимаю главная проблематика статьи заключается в том, что считать лесом с точки зрения лесного законодательства (с остальными подходами более менее понятно) и что с этим лесом можно делать? По моему мнению, на данный момент, лесное законодательство за лес считает ликвидную кубатуру и территорию на землях лесного фонда, но никак не биогеоценоз (что крайне прискорбно). На землях обороны и безопасности, на муниципальных и других землях, где произрастают лесные насаждения, а лесничество не организовано (полное отсутствие заинтересованности Рослесхоза, лишний геморрой никому не нужен), полномочия ОИВов не распространяются, а значит и лесное законодательство некому блюсти, отсюда вытекает следующее:

А если поставить вопрос по другому: на данный момент относится ли действующее лесное законодательство к лесам вне лесного фонда существующих лесничеств?
P.s. Это не проблема леса, где он вырос, это проблема отношения государства к своему стратегическому ресурсу... Например, ГИЛ бы могло этот вопрос решать, лес-не лес, но повторюсь...(полное отсутствие заинтересованности Рослесхоза, лишний геморрой никому не нужен).


***


Это скорее "просветительская" статья, объясняющая, какие есть точки зрения на то, что считается или должно считаться лесом.

А насчет нашего лесного законодательства - в нем много красивых слов, но фактически концептуальной идеей нынешнего Лесного кодекса является идея "освоения лесов". Освоить - усвоить, присвоить, сделать своим (Толковый словарь живого великорусского языка Владимира Даля). Не вырастить, не привести в какое-то правильное состояние - а именно присвоить, сделать своим. Заплатил, документы оформил, причитающиеся обряды совершил, и взял древесину себе (или не древесину, а что-то еще ценное - например, землю из-под леса) - вот в чем суть Лесного кодекса РФ 2006 года.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=6&t=24153

Як британець, який живе у Львові, бореться за збереження карпатських лісів

“Лісовий майдан” в Євросоюзі: “Я відчуваю, що якщо в цьому будуть задіяні самі українці, то це більше приверне увагу до проблеми, — зазначає він. — Це сильний моральний аргумент для ЄС: вони повинні допомагати Україні, адже всі знають, що Україну атакує Росія, однак натомість ЄС, по суті, експлуатує Україну з її дешевим ресурсом», — вважає Філ Торнхілл.

Карпати — улюблене місце відпочинку багатьох українців у будь-який час року. Однак зайди сьогодні в гірську місцевість — і ти не зможеш сховатися від звуків пилки.

Стежки в горах изборождены величезними старими КАМАЗами-лісовозами, грунт на лисих схилах зсовуються, де не глянь ведеться будівництво і немає безлюдного місця, де б не ступала нога туриста.

Українські еко-активісти локально борються з нелегальною вирубкою, проте до цих пір в країні не розпочато масовий рух проти знищення Карпат. Проте є в Україні людина, яка має оригінальний план, що потрібно робити, щоб зупинити вирубку лісу в Україні. Активіст протидії кліматичним змінам Філ Торнхілл з Великобританії збирає протест, який достукається до бюрократів Європейського Союзу.


Проблема на 1,4 млн кубів

Одним із завдань Кабінету Міністрів на 2020 рік є спрощення правил призначення і проведення санітарних рубок в лісах в Україні. Це дозволить вирубувати дерева там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені природоохоронних міркувань.

Санітарні рубки — це один з найпоширеніших інструментів нелегальної вирубки дерев у сьогоднішній Україні. Тільки за 2018 рік Держлісагентство прикрив масштабні площі вирубки кшталт «масовим біологічним пожежею», стверджуючи, що загальна площа усихання в 2018 році склала 395,4 тис га. За даними Державної служби статистики України, за 2018 рік санітарні рубки охопили 288,1 тис. га (а рубки формування і оздоровлення лісів — 408,8 тис. га).

За даними Всесвітнього фонду дикої природи, щорічно в Карпатах нелегально вирубують 1,4 млн кубів деревини, і більшість вивозять на захід, у Європу. Цю інформацію підтверджує також британська організація Earthsite. У минулому році вона опублікувала звіт Complicit in Corruption, який викриває масштабні незаконні рубки і схеми корупції.

73% лісових угідь України належать Державному агентству лісових ресурсів, і нелегальна вирубка і продаж українського лісу проходять під «вивіскою» держави.

Експерти з’ясували, що найбільше деревини Україна зараз вивозить саме в країни Євросоюзу — орієнтовно 70% від загального обсягу експорту лісу. З них не менше 40% зрубано або продано нелегально.

Найбільш поширеним інструментом корупційного експорту деревини є неправильне маркування заборонених для вивозу колод (з 2015 року в Україні діє заборона на вивіз «кругляка») як «паливної деревини». Якщо коротко, то український ліс вирубують під прикриттям «санітарної вирубки» або як наслідок «пожежі», привласнюючи йому сертифікат паливної деревини.

Вже на кордоні куплені митники закривають очі на неточності в документах, а опинившись в Європі, український кругляк знову стає деревиною. Інший варіант — український ліс експортують в Румунію в білоруських вагонах — так звана «транзитна деревина». Далі фіктивні фірми поставляють її володіють мультимільйонними європейським деревообробним компаніям, таким як Egger, Schweighofer, Kronospan, Lenzing, JAF Group, Swiss-Krono і International Paper.



Джерело: Earthsite


Філ зі Львова

Філ Торнхілл — активіст з Великобританії, який вже п’ять років живе і працює у Львові. Він досвідчений активіст організації «Кампанія протидії змінам клімату» (Campaign agnagainst Climate Change). У Львові вчить українських ветеранів англійської мови.

На своєму рахунку Філ має кілька великих акцій і прямих дій, починаючи з Конференції ООН з клімату в Гаазі в 2000 році. Він почав свою діяльність в якості волонтера організації Friends of the Earth, а вже потім самостійно займався організацією публічних акцій.

Наприклад, в Лондоні в 2000 році Філ влаштував одиночний тритижневий пікет під посольством Америки. Вже тоді було відомо, що Сполучені Штати не хочуть підписувати Кіотський протокол і діяти в питаннях зміни клімату. Потім до нього приєдналися люди, і протести стали щотижневими.

Така діяльність — важка робота, тому зрозуміло, що після кількох тижнів протестів запал почав згасати.

«В кінці Джордж Буш відхилив Кіотський протокол, і раптом зміна клімату потрапило на перші смуги. Ми влаштували протест на 700 осіб і досягли певного успіху, — розповідає Філ. — Сьогодні важко згадати, наскільки непопулярна в медіа була тема глобальної зміни клімату. Але вона революціонізувала активізм за збереження навколишнього середовища».

З цього руху зросла організація «Кампанія протидії змінам клімату», в якій Філ працював наступні десять років разом з ще двома колегами.



Філ Торнхілл виступає під час демонстрації в Престоні. Фото Адель Ничтора

Однак минали роки, а в питаннях протидії зміні клімату радикального поліпшення не наставало. Світові лідери саботували домовленості щодо зниження викидів парникових газів. Найбільші організації по захисту навколишнього середовища, такі як Greenpeace та Friends of the Earth, істотно зменшили свою участь у цій великій публічної кампанії. А проблема стала більше.

«У 2009 році після Конференції ООН зі зміни клімату в Копенгагені в активізм почався спад активності, — згадує Філ. — Особливо у Британії. В такій атмосфері нашої організації стало важко продовжувати діяльність. А мої амбіції, навпаки, зросли. Тому п’ять або шість років тому у мене настав вигоряння одночасно з певним розчаруванням рухом. Крім того, в моїй організації відбувалася внутрішня боротьба за владу. По суті, я відчував, що стаю гвинтиком у механізмі. До цього мені здавалося, що я роблю щось унікальне, маю ідеї, які дійсно приносять зміни».

Зрештою Торнхілл звільнився з Campaign against Climate Change і подався подалі — наскільки це було можливо без літака і візи.

Він трохи мандрував по Східній Європі, потрапив в Україну напередодні Революції Гідності та зрештою осів тут. Філ не захотів повертатися в Лондон: там все було пов’язане з його старою роботою. А Львів обрав, тому що, на його думку, тут живеться легко.

Чоловік став давати уроки англійської мови та на час навіть відійшов від активістської діяльності. Найбільше Торнхілл в Україні подобається природа, яка збережена краще, ніж у Західній Європі: «Ваш сільськогосподарський сектор менш индустриализирован, на селі ще панує життя, збережені ліси, тоді як у Британії цього вже не знайдеш. Тут всюди є лелеки, про що в Англії вже давно забули. Я тут як постійний турист, люблю ходити в Карпати».


Активізм наздогнав і в Україні

Одного разу під час прогулянки Філ і людина з біосферного заповідника, з яким він ходить у походи, звернули увагу на червонокнижний гриб на дереві. Поруч стояла вантажівка з повним вагоном деревини, і на деяких гілках був той самий гриб з Червоної книги.

Філ каже, що проблеми знищення навколишнього середовища, навіть коли намагаєшся про них не думати, все одно сидять в твоїй голові: «Ти читаєш всяке про пожежу лісів, тобі є різні знаки про те, як швидко погіршується ситуація, постійно йде дестабілізація глобального клімату. І ти відчуваєш, що повинен у відповідь щось з цим зробити».

А потім вийшов звіт Earthsite, і Філ дізнався, що вирубка лісу в Україні відбувається в масовому масштабі. Текст його дуже обурив, особливо участь у корупційних схемах європейських компаній і бездіяльність ЄС — і, здається, надав новий сенс активізму.

Філ пам’ятає, як з п’ятнадцять років тому в Європі розгорівся скандал через імпорту в ЄС великої кількості контрабандної з деревини тропічних лісів. Тоді були поширені фанера з Індонезії, садові меблі з камбоджійських дерев і червоне дерево з бразильської Амазонії.

Після того, як найбільші природоохоронні організації роками говорили про цю проблему, після тривалих дискусій у ЗМІ та національних парламентах ЄС у 2010 році все-таки прийняв перший у своїй історії регламент торгівлі лісом. Цим документом ЄС ввів інструменти контролю походження деревини і дозволив торгівлю виключно тими видами дерев, які не знаходяться під загрозою зникнення.

В результаті кількість нелегальної деревини з тропічних країн зменшилася. Але, як вже сьогодні відомо, великі компанії просто перекинулися на найближчий дешевий ресурс і почали нелегально імпортувати дерево з Румунії і України. І регуляції ЄС не діють, або компанії їх просто не виконують.

Замість того, щоб вирішити проблему, ЄС заперечує її існування і тисне на Україну з вимогами зняти мораторій на експорт кругляка. «Проте з України почали імпортувати деревини більше, ніж з усіх тропічних країн разом узятих. Що не є, на мою думку, стабілізуючим фактором для ситуації в Україні», — вважає Філ.

Він вивчив ситуацію з контрабандою деревини в Україні і зараз хоче діяти.


Держлісагентство і «британська змова»

Після звіту Earthsite Філ насамперед організував його презентацію в листопаді 2018 року. З цим активісту допомогли в організації «За экоразвитие».

Філ запросив виступити ветеранів АТО з Івано-Франківська, які намагаються стежити за лісом. Однак … «З самого початку було щось не так. При підготовці до лекції Діана з «За экоразвитие» отримала дзвінок, їй погрожували і кричали, що ми не маємо права використовувати логотип лісозаготівельної компанії», — розповідає чоловік. Діана була змушена видалити захід з інтернету, а Філ — опублікувати його від свого імені.

На саму зустріч прийшло невелика кількість людей. Зате з’явилося дуже багато підозрілих осіб: «Вони були в костюмах, з портфелями і пивними животами. Серед них було багато людей з Держлісагентства». Тільки він почав свою презентацію, чоловіки в костюмах стали перебивати його і, по суті, зірвали всю зустріч.

Це можна побачити на відео Василя Масюка, видавця і головного редактора газети «Деревообробник» і недавно голови Громадської ради при Держлісагентстві, який, власне, і прийшов на презентацію Філа, щоб заявити, що «ось цей ваш звіт британської громадської організації — чиста брехня» .

Зрештою, захід таки було зірвано. А деякі з тих, хто допомагав Філу з організацією, отримали повідомлення з погрозами. «Держлісагентство ненавидить цей звіт», — говорить Філ.

Дійсно, люди з держустанови всіляко і на різних ресурсах намагалися й досі намагаються дискредитувати дослідження Earthsite. А оскільки Філ став поширювати інформацію зі звіту, він перетворився на мішень цькування.

Вищезгаданий Василь Масюк пише пости та статті про те, що експорту деревини в ЄС немає, адже діє мораторій.

Любов Полякова, завідувач сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства, приєдналася до фейсбук-групі «Лісової варти WWF» — ймовірно, як каже сам Філ, щоб очорнити його. Її коментарів у фейсбуці сьогодні вже немає. На наше пряме питання, писала вона негативні коментарі в бік Філа, Полякова відповіла, що «не пам’ятає такого, може, писала щось, може, ні».

Голова Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека на наступний день після заходу Філа дав інтерв’ю, в якому розкритикував звіт Earthsite і згадав самого Філа.

Дейнека назвав розслідування британців фейковим і рекомендованим з метою «просунути ідею приватизації лісового господарства в Україні»: «Це фейковое розслідування або дослідження. Його, власне, так назвати не можна, тому що це компіляція з різних інтернет-статей, з двохсот або більше джерел підтверджених є тільки близько п’ятнадцяти. (…) Повірте, це просто власне «розслідування» з дуже простою метою. Ми повинні бути дуже пильними: ліс — це єдиний державний ресурс, який сьогодні ще не є приватизованим, і сьогодні робиться все для того, щоб дискредитувати державну систему управління лісовим господарством, щоб підвести суспільство до думки, що вона неефективна, і тільки передача лісів у приватну власність дозволить на належному рівні вести лісове господарство».

Чому британці намагаються це зробити — він не уточнив. Так само не пояснило цього і Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства у відповідь на моє офіційне звернення.

Замість цього вони займають офіційну позицію Гослессагентства, що дослідження Earthsite непрофесійне, є збіркою інформації з різних джерел і досліджень, проведених без участі працівників Держлісагентства, тому неправдиво. От якби британці приїхали офіційно і агентство провело їх на дільниці — в такому випадку вони б побачили, що порушень немає, переконані в держустанові. При цьому Гослессагентство захищає необхідність санітарних рубок, які, за їх твердженням, по своїй суті не можуть бути нелегальними.

У той же час агентство визнає, що цей звіт завдав їм значні репутаційні та фінансові збитки на міжнародному рівні: «У звіті організацією Earthsight сплановані дискримінаційні заходи, що підривають авторитет та ділову репутацію державних лісогосподарських підприємств Держлісагентства та України в цілому. Навмисний підрив авторитету й ділової репутації шляхом спотворення інформації веде до виникнення економічних загроз та монетарного збитку. Згадані заходи знижують ринкову вартість українських лісоматеріалів. А також є велика загроза втрати постійних покупців українських лісоматеріалів. Своїм звітом організація Earthsight намагається витіснити Україну з частини економічно вигідних зовнішніх ринків збуту лісоматеріалів».

«Ця ситуація навколо моєї презентації багато чому мене навчила: я дізнався, в якому *** стан еко-активізм в Україні», — говорить Філ Торнхілл.



Філ Торнхілл. Автор: Антон Лехно


Лісовий «Майдан»

Тепер у нього є новий проект і нова ідея прямої дії. Філ збирає кошти і для людей «Лісового Майдану» в Брюсселі.

Ідея така: активісти і ті, кому небайдужий карпатський ліс, пакуються в автобуси і відправляються в столицю Європейського Союзу. На дорозі вони зупиняються в двох місцях: в австрійському Відні і німецькому Бонні.

Перша — це місто штаб-квартири найбільших європейських лісопереробних компаній, які імпортують контрабандний ліс, а другий — місто розташування Forest Stewardship Council (Лісової опікунської ради (FSC), яке і видає європейський сертифікат деревини.

У кожному з цих міст учасники лісового майдану повинні провести акції спільно з місцевими активістами.

Головна ж акція повинна пройти в Брюсселі під стінами Європейської Комісії. Якою саме вона буде, Філ ще не впевнений: «Чим винахідливішими — тим краще: можна одягнутися в традиційний український одяг або одягнути людей у костюми дерев і найняти бульдозер, який би їх «тиснув»».

Проте він точно знає, що хоче заручитися допомогою української діаспори в Брюсселі. «Я відчуваю, що якщо в цьому будуть задіяні самі українці, то це більше приверне увагу до проблеми, — зазначає він. — Це сильний моральний аргумент для ЄС: вони повинні допомагати Україні, адже всі знають, що Україну атакує Росія, однак натомість ЄС, по суті, експлуатує Україну з її дешевим ресурсом».

Це не все: Філ також хоче показати, що проблема лисозбереження в Україні є частиною глобальної проблеми, яка і повинна хвилювати нас найбільше: «Мета мого проекту — встановити та показати зв’язок між зміною клімату і політикою ЄС у лісовому господарстві. Треба захищати і відновлювати наявний ліс — це найкращий спосіб запобігти зміні клімату».

Катерина Семчук, опубліковано у виданні Політична критика

Дерева гінкго білоба визнані безсмертними



Окремі види живуть понад 1000-3000 років.

Вчені з Університету Північного Техасу, дослідивши зразки тканин дев'яти дерев гінкго білоба у віці від 15 до 667 років, не змогли знайти будь-яких ознак старіння.

Як з'ясувалося, окремі види гінкго білоба живуть понад 1000-3000 років, і нове дослідження показує, що тривалість їхнього життя теоретично не обмежена. Створюється враження, що дерева не запрограмовані природою на смерть, як всі інші живі організми.

Генетичний аналіз показав, що дерева здатні зберігати захист від мікробів фантастично довго, імунна система дерев на відміну від людське не деградує в літньому віці і продовжує відбивати атаки грибків і патогенів. Старі дерева хоч і припиняють рости вгору, але їх гени дозволяють їм виростати вшир і нарощувати кору.

За словами дослідників, стан 1000-річного дерева нічим не відрізняється від стану 20-річного. Гени, що виробляють флавоноїди, які утворюються з сонячного світла і повітря і підтримують здоров'я, зберегли активність в старих деревах на тому ж рівні, як і в молодих. З роками лише сповільнюється процес утворення нових клітин. Але клітини в тканині камбії продовжують ділитися, і дерево росте вшир.

Вчені стверджують, що імунна система дерев не проявляє жодних ознак ослаблення в захисті від зовнішніх загроз. В деревах знайдена унікальна тканина меристема, схожа з людськими стовбуровими клітинами. Вона трансформується у будь-яку іншу деревну тканину.

Однак поки вчені тільки приступили до пізнання секретів вражаючого довгожительства дерев, які продовжують зеленіти і в тисячолітньому віці. Вони намагаються зрозуміти, яким чином феномен вічного життя дерев можна використовувати для продовження життя людей.

12:29 22 бер.
Фото: pixabay.com

18 600 шпаківень та синичниць розвісили на Вінниччині


50 учнівських лісництв працюють з держпідприємствами лісового господарства Вінниччини. Їхні вихованці добре знають про важливу роль у житті лісу птахів – природних ворогів шкідників дерев.

Усього лісгоспи Вінницького ОУЛМГ цього року планують розвішати 18600 шпаківень та синичників на площі близько 5 тис. га. А члени учнівських лісництв виготовляють майже 8 тисяч пташиних «новобудів». Не виняток – учнівське лісництво «Екодім» (школа-гімназія № 6 м. Вінниці), підопічні Прибузького лісництва ДП «Вінницький лісгосп».

Нещодавно юні лісівники учнівського лісництва передали для Прибузького лісництва 51 будиночок для птахів. Учні та їхній педагог-наставник О.В. Копилов разом із лісівниками вирушили до лісових угідь і взяли участь у вивішуванні шпаківень. Не лише допомагали, а й говорили, дискутували, ділились враженнями. Під час таких спільних заходів діти наочно бачать, яку величезну роботу щодо охорони лісів проводять лісівники Вінниччини.

Того ж дня юні лісівники відвідали Прибузьке лісництво, де лісничий М.П. Столярчук провів для дітей екскурсію та урок природи. Юні природолюби мали нагоду побачити садивний матеріал із закритою кореневою системою, з допомогою якого вінницькі лісівники уже третій рік поспіль створюють лісові культури. Лісничий розповів, які переваги саме такого методу відтворення лісів, розповів, де у Він­ницькому лісгоспі вирощують сіянці дуба, модрини, дугласії із закритою кореневою системою.

Крім того, урок природи, свято зустрічі птахів і розвішування будиночків для пернатих друзів лісу – такі заходи нещодавно відбулися у юних лісівників учнівського лісництва «Дивосвіт» загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 м. Він­ниці. Провели вони їх разом із лісівниками Вороновицького лісництва ДП «Вінницький лісгосп».

Говорили лісівники з 8-класниками про перелітних птахів, про значення пернатих у житті лісу, чому і як людина має приваблювати птахів до лісу.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
22.03.2020 

На Закарпатті існує "Американський ліс" з 80 метрових ялиць (ВІДЕО)



Унікальний ліс з 80 метрових американських ялиць знаходиться у дендропарку "Березинка" неподалік Мукачева.
Abies grandis або ж ялиця велетенська - дерева сягають майже до 80 м у висоту і 155 см у діаметрі. Посадили її в Закарпатті близько 30 років тому.

Сама назва "Американський ліс" не офіційна, — каже майстер розсадника Наталія Слободянюк, — її придумали самі лісівники, через країну походження хвойного дерева. На жаль, з 350 гектарів залишилося всього 50 соток, які знаходяться в дендропарку "Березинка".

Унікальність дерева — у його смолі, з якої на початку 1940-х років і подекуди до нині виробляють спеціальний оптичний "швейцарський" клей.

Приріст ялиці майже в 3 рази більший, ніж нашої української. Глибина якірної кореневої системи 3 метри, тому сильний вітер дерево не лякає. Зараз вже близько чотирьох років дерево плодоносить.

Повітря в середині лісопосадки надзвичайно насичене киснем, сюди рекомендують приїжджати хворим на анемію. Та й взагалі - це місце наче з казки, додають лісівники.

За чутками — на цьому місці існує тектонічний розлом: температура в рази менша в середині, сильні пориви вітру і найцікавіше - місцеві тут неодноразово бачили кульову блискавку.


Екологічна деревина, яка не боїться води і цвілі, — розробка від Georgia Tech

Команда американських учених розробила інноваційну технологію обробки пиломатеріалу, яка дозволяє йому чинити опір волозі та плісняві. Метод діє із застосуванням оксиду металу і більш екологічний, ніж існуючі аналоги.



Деревина — натуральний матеріал, який широко використовується в будівництві. Однак найчастіше його обробляють хімічними речовинами, які перешкоджають утворенню гнилі. Наприклад, хромований арсенат міді (CCA), який містить миш'як, захищає пиломатеріали від грибка і комах. Але, як показали дослідження, з часом із обробленої під тиском деревини миш'як може вимиватися в навколишнє середовище, забруднюючи ґрунт і воду. (Хоча це не така велика кількість, якщо порівнювати з тією, що виділяється в повітря під час спалювання лісоматеріалів).

У зв'язку з цим розробники з Georgia Tech пропонують використовувати для збереження деревини альтернативну речовину — оксид металу.

Під час обробки деревина поміщається в повітронепроникну камеру з низьким тиском, куди вводять оксид металу. Молекули газу проникають крізь пори в матеріалі, утворюючи в його внутрішній структурі металооксидне покриття. Такий метод називається нанесенням атомного шару і його широко застосовують у виробництві комп'ютерної мікроелектроніки.



Технологія дозволяє не тільки вберегти деревину від вологи та грибка, але і робить її менш теплопровідною (приблизно на 30% порівняно зі звичайною). Тому застосування оксиду металу дозволить знизити втрати тепла, пов'язані з наявністю в конструкціях будинку пиломатеріалів.

Під час досліджень було використано шматочки матеріалу з сосни. Оброблена оксидом металу деревина не намокала навіть після її занурення в резервуар із водою. Вчені пояснюють: це викликано тим, що шар завтовшки в декілька атомів покрив не тільки поверхню, але й всю внутрішню структуру зразка. Під низьким тиском молекули газу проникли в пори деревини, вступивши з їхньою поверхнею в реакцію, тому весь матеріал отримав водовідштовхувальні властивості.



Надалі розробники планують провести дослідження того, як вплине така обробка деревини на її властивості біорозкладаності.

П'ятниця, 20 березня 2020 року

Карантин пройде, а дерева будуть рости, – на Тернопільщині провели екологічну акцію

Весняну посадку дерев організували лісівники та громадські активісти у Тернополі.



Через карантин до акції не могли долучитися школярі. Все ж заплановану раніше роботу вдалося виконати.

Карантин пройде, а дерева будуть рости, слугуватиме людям, – каже співорганізатор акції Олександр Філь. Реалізувати весняну акцію вдалося силами господарських працівників.

«Зараз багато-хто зосередився на вірусі, чекають наслідків і припинили свою активність у діях для громади. Хочу сказати, що у цих умовах можна багато-чого робити корисного, не порушуючи вимог щодо дотримання карантину. На таких умовах ми сьогодні разом з обласним управлінням лісового та мисливського господарства області з керівництвом ЗОШ №15 Тернополя організували та провели посадку дерев, яка була запланована раніше. Роботу провели без залучення учнів, силами господарських працівників. Таким чином ми хочемо не втратити весну. Дякуємо усім за мужність та добру дію».

Нагадаємо, на Тернопільщині була запланована масова толока. Втім, через карантин вона не відбудеться. Пройдуть лише поодинокі прибирання за участю невеликої кількості людей.

Софія Романська

21/03/2020 

К вопросу об уровне охраны бывших сельских лесов от пожаров: история из Кыринского лесничества Забайкальского края

18 марта 2020 года в Кыринском районе Забайкальского края, в границах квартала 58 бывшего совхозного леса бывшего совхоза Гавань, сейчас номинально включенного в Кыринское лесничество, на сельхозземлях рядом с автодорогой Тырин-Гавань возник пожар. Возник ли он по чьей-то неосторожности, или в результате умышленного поджога сухой травы из хулиганских побуждений, или вследствие проведение так называемого "контролируемого профилактического выжигания" - неизвестно. Как бы то ни было, при сухой погоде и сильном ветре пожар быстро проскочил примерно четыре километра, отделявших место его возникновения от государственной границы, и перешел на территорию Монголии. По монгольской территории пожар прошел еще около шести километров, уперся в реку Онон, и к вечеру естественным образом потух. Пройденная огнем площадь составила около 2130 гектаров, из которых примерно 1930 гектаров (91%) - на территории Монголии.

В системе ИСДМ-Рослесхоз пожар числится не лесным; поскольку пожар был беглым и почти целиком пришелся на нелесные земли, его контур, построенный на основе термоточек, очень примерный. Вот данные ИСДМ об этом пожаре:




На космоснимке Sentinel 2 за 19 марта (18 марта снимка, к сожалению, не было) можно увидеть более точные границы пожара - красной точкой обозначено предполагаемое место возникновения, желтой линией - государственная граница между Россией и Монголией:




А это контур пожара, наложенный на квартальную схему из лесохозяйственного регламента Кыринского лесничества:




Квартал 58 бывшего совхозного леса бывшего совхоза Гавань в том виде, в каком он показан на приложениях к лесохозяйственному регламенту Кыринского лесничества, представляет собой смесь лесных и нелесных земель, причем часть нелесных до сих пор используется для сельского хозяйства (сенокошения, выпаса). Где конкретно проходит граница между тем, что теперь считается лесом - частью Кыринского лесничества, и не лесом - сельскохозяйственными землями, по лесохозяйственному регламенту определить невозможно. Основная часть площади, пройденной пожаром на российской территории, приходится на явно сельскохозяйственные земли; но есть и участки, на которых растет лес. Вот, например, участок в пределах контура пожара рядом с государственной границей (снимок архивный, поэтому на нем следов этого пожара, разумеется, не видно):



Если верить лесохозяйственному регламенту - то этот лес относится к кварталу 58 бывшего совхозного леса бывшего совхоза Гавань. Но каков реальный статус этого леса - неизвестно. По сути он является беспризорным, его никто не тушит, и, судя по всему, пожар в нем как лесной пожар никто не учитывает.

Леса на землях сельскохозяйственного назначения составляют примерно одну десятую часть всех российских лесов (включая как бывшие колхозные и совхозные леса, статус которых часто остается неясным или двойным, даже если они номинально включены в границы новых лесничеств, так и леса, самовольно выросшие на заброшенных землях сельскохозяйственного назначения). Как правило, эти леса расположены ближе всех к поселениям и объектам инфраструктуры, и потому имеют самое большое значение для обеспечения благоприятной для людей окружающей среды. Тем не менее, ясного правового статуса у них до сих пор нет, а предусмотренный статьей 123 Лесного кодекса РФ нормативный правовой акт - "Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения" - правительством до сих пор не утвержден. Подробнее про ситуацию с такими лесами в масштабах страны можно прочитать здесь:


Леса и лесоводство на землях сельхозназначения в России: положение дел в 2020 году

В лесу под Лиманом ободрали кору с сосен: фото



Во время обхода Дробышевского лесничества были обнаружены 36 деревьев породы сосна обыкновенная, на которых отсутствовала кора. Высота повреждений каждого дерева составляла 2,5 метра.



Об этом сообщает ВВ со ссылкой на пресс-службе ГП «Лиманский лесхоз».



Отмечается, что после детального осмотра места лесонарушения было установлено, что ущерб причиненный государству составил 191 266 гривен.



Все деревья были повреждены до степени прекращения роста.



«О причинах такого преступления против природы можно только догадаться. Человек, который это сделал, очевидно использует кору деревьев для садоводства или огородничества. Заботясь о мульчировании поверхности почвы собственного участка, нарушитель совсем пренебрег состоянием деревьев в лесу», – говорится в сообщении.



Источник: v-variant.com.ua
21.03.2020

Рослесхоз: В Бурятии лесные пожары могут начаться уже в апреле



Лесные пожары могут начаться в Бурятии уже в апреле. Среди других «опасных» территорий - восток Тывы, юго-западная часть Иркутской области и Забайкалье. В мае пожары могут появиться в лесах еще пяти российских регионов. Об этом замруководителя Рослесхоза Михаил Клинов сообщил ТАСС.

По мнению Клинова, пожароопасный сезон в 2020 году будет непредсказуемым. Всему виной – аномально теплая погода в ряде субъектов РФ. Это может привести к затяжной засухе.

Напомним, что в прошлом году в Бурятии с лесными пожарами было все плохо – леса горели часто и много. Не лучше было на территориях Иркутской области, Красноярского, Приморского и Хабаровского краев, а также Якутии и Забайкалья. В конце декабря прошлого года Рослесхоз подсчитал, что за сезон в России произошло более 14 тысяч лесных пожаров на площади более 10 млн га.

сегодня в 06:26