ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 березня 2020

Навчитися розуміти ліс

Слід на землі



Карпатський ліс — легені України. Він був і залишається в центрі уваги суспільства, як і ті люди, які його доглядають.

ДП «ВИНОГРАДІВСЬКИЙ лісгосп» багато років поспіль визнають найкращим у Закарпатті. Його директор Василь Омелянович Агій пройшов усі кар’єрні сходинки. Починав сторожем, свого часу понад 10 років працював заступником начальника відділу Державного лісового господарства. Доклав багато зусиль, щоб побудувати стосунки у колективі на довірі. За його словами, саме після досягнення цього з’явилися позитивні цифри у звітах, а у людей — відповідна оплата праці.

Щодо догляду за лісом у директора далекосяжні плани. Закладено розплідник нових видів дерев — дуба, горіха чорного, липи. Територія Виноградівського лісгоспу — єдине місце, де у природному середовищі росте ясен білоцвітий, занесений до Червоної книги України.

— У нашому колективі справжні лісівники: люди, які за багато років навчилися розуміти ліс, — розповідає Василь Омелянович. — Наші громадяни теж переймаються долею насаджень. Вирубування дерев, браконьєрство — ці теми стали постійними у виступах активістів. Звісно, це тішить, але, на жаль, у тих виступах часто звучить абсолютний непрофесіоналізм. Це дуже обурює. Сьогодні в Інтернеті є багато фото «лисих» полонин, вагонів і машин із деревиною — підписи під ними стверджують про злочинне вирубування лісів. Насправді ж багато з цих зображень фейкові — вони не адресовані ні екологам, ні правоохоронним органам для перевірки. Такі зображення не приносять користі: вони тільки нагнітають суспільство, створюють атмосферу недовір’я. Свого часу чимало розмов точилося й навколо катастрофічних паводків 1998-го і 2001 років. Державні комісії дуже ретельно розглядали всі причини паводків і фактор вирубування лісів при цьому, але зв’язку між ними не виявили. Насправді наймасовіше й бездумно ліси вирубали у 1950-1960 роках минулого століття. Якщо ж говорити про останнє 10-ліття, то ми беремо деревини вдвічі менше порівняно з науково обґрунтованими обсягами. Щоб усе це роз’яснити широкому загалу, спочатку потрібно самому мати певний рівень знань.

Усвідомлення цього й спонукало Василя Омеляновича вступити на навчання до лісогосподарського університету в угорському місті Шопрон.

— Одночасно з навчанням я викладав у Закарпатському лісотехнічному коледжі, — веде далі Василь Омелянович. — В Угорщині лекції для студентів відбуваються у вільній формі: це можуть бути запитання-відповіді чи й просто розмова. Результатом цього стає зростання інтересу студентів до навчання. Я перейняв цей досвід і тепер працюю так і зі своїми вихованцями. В угорців нам треба повчитися ставленню до екосистем. Вирубування у них мають точковий характер, тобто тут відбирають окремі дерева, які досягли своєї кондиції. А ще в Угорщині ліс намагаються оберігати від стресів. Такого нашестя байкерів на узліссях, як у нас, там не дозволили б. Отож нам треба повчитися делікатності у ставленні до лісу. Як, до речі, й до людей, із якими працюєш. Добре підготовлений, компетентний колектив — це основне багатство кожного підприємства.

У ДП «Виноградівський лісгосп» порівняно висока зарплата — в середньому 12 тисяч, до того ж тут працює система додаткових стимулів за результатами роботи. Директор, до речі, отримує не найбільше. Та попри все це багато працівників поїхало за кордон, що збільшує навантаження на тих, хто залишився.

Сам Василь Агій працює ще й над кандидатською, яку присвятив особливостям відновлення й продуктивності дубових лісів на Закарпатті. Це дуже трудомістка робота — спочатку висадити дуби на різних ділянках, у різних кліматичних підзонах, а потім з’ясувати, які умови для них найсприятливіші. Ці дослідження стануть рекомендаціями для подальшого оптимального вирощування дубових лісів.

Загалом же ліс для Василя Омеляновича не обмежується флорою. Він із зацікавленням розповідає про тварин, розведенням яких займаються в очолюваному ним лісгоспі. Зокрема, поблизу сіл Хижа й Новоселиця прижилися олені, популяція їх зростає. Також розвелося багато фазанів — їх, як і зайців та іншу звірину, можна частенько побачити в лісі. На жаль, епідемія африканської чуми ще не вщухла, що негативно позначається на поголів’ї диких свиней. Однак при всьому цьому наймасштабнішим «браконьєром» нині є захворювання лісів, надто хвойних. Хворобами уражені величезні площі — поки що уникнути цього неможливо.

Василь ГОРВАТ.
Закарпатська область.

Врахування біорізноманіття при веденні лісового господарства та потреба змін у законодавстві. WWF Україна обговорив актуальні проблеми з представниками галузі

 

Охорона лісів та раціональне використання їхніх ресурсів є складним та різноплановим процесом, який потребує залучення та співпраці багатьох сторін.

Саме тому, Всесвітній фонд природи WWF Україна сприяє налагодженню конструктивного діалогу між урядовими структурами, підприємствами лісової галузі, органами сертифікації та природоохоронними організаціями.

У межах цієї роботи у лютому WWF провів семінар з охорони лісового біорізноманіття для працівників лісових господарств. На зустріч були запрошені представники лісових господарств Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Житомирської областей та Києва, працівники Державного агентства лісових ресурсів України, директор Національного представництва FSC в Україні Павло Кравець, голова Української природоохоронної групи (UNCG) Олексій Василюк та директор національного природного парку "Голосіївський" Вячеслав Потапенко.

"Охорона біорізноманіття, зокрема в об’єктах природно-заповідного фонду, є досить чутливою темою. Трапляються випадки рубок з усіма необхідними документами, проте з неврахуванням цілей існування заповідних об’єктів або вимог до охорони рідкісних видів. Одна з причин — нерозуміння мети виділення особливо цінних для біорізноманіття лісів. Тому, метою семінару було ознайомлення присутніх з різними концепціями та підходами до збереження біорізноманіття в контексті актуальних проблем галузі", — пояснює керівник Лісового напряму WWF Україна Андрій Плига. Зокрема, учасники обговорювали питання впливу біорізноманіття на стійкість лісових насаджень; охорони рідкісних видів та функціонування об'єктів природно-заповідного фонду.

На зустрічі учасники зійшлися на тому, що ситуація у лісовій галузі склалася доволі непроста і потребує законодавчих змін. Зокрема, існує проблема неузгодженості лісового, природоохоронного та податкового законодавства, вирішення якої потребує тісної співпраці між лісовою та природоохоронною галузями.

Це має якісно покращити рівень обізнаності сторін щодо об’єктів високої природоохоронної цінності та надати можливість оптимально узгоджувати потреби ведення лісового господарства та охорони біорізноманіття. Важливим аспектом тут є забезпечення відкритості та актуальності інформації щодо господарської діяльності у лісах.

Крім того, учасники визнали необхідність покращення комунікації між лісогосподарським підприємствами та природоохоронними організаціями для плідної співпраці у лісовому секторі та конструктивного вирішення конфліктів.

Команда WWF України висловлює свою вдячність доповідачам та всім учасникам семінару. Сподіваємося на подальшу співпрацю в охороні та збереженні лісів України.
Семінар відбувся у межах проекту “Building capacity in Ukraine to help combating illegal logging in forests – supporting the 6-th phase of the Forest Watch project”

Posted on 24 March 2020

Колір смарагда – зелений



Охорона природи України за європейськими стандартами.

Останнім часом все частіше термін «Смарагдова мережа» лунає по радіо, в пресі, про нього часто говорять науковці, лісівники, навіть міністри.

Що таке Смарагдова мережа, для чого і яким чином вона створюється в Україні – про це і піде мова у статті.

У 1979 році європейські країни підписали Бернську конвенцію – міжнародну угоду, що покликана охороняти види тварин, рослин а також оселища, які потребують збереження на рівні всієї Європи. 1996 року до числа таких приєдналась і Україна.

Участь України у Конвенції дуже важлива. Адже, якщо поглянути на карту Європи, то стає зрозуміло, чим Україна така унікальна з точки зору охорони природи. На території нашої держави зустрічається 70% всього різноманіття життя Європи. При цьому, саме через Україну проходить Дніпровський міграційний шлях, яким мігрують мільйони птахів щороку, прямуючи у теплі краї. Більше того, саме Україна на 40% зайнята степовою зоною. Тому, все різноманіття рослин і тварин степу для всієї Європи можна зберегти переважно у нас. Більше того, серед видів, які зустрічаються на нашому Поділлі, Донбасі і у Криму дуже багато ендеміків. Цим терміном називають рослини і тварин, які зустрічаються лише в одному місці і більше ніде у світі. Тому, зусилля всіх європейських країн, направлені на охорону таких видів, повинні бути скеровані на те, щоб допомогти в цій справі Україні.

Очевидно, що зберегти будь-який вид можна лише охороняючи оселища цього виду. В той же час, природні оселища теж можна охороняти лише там, де вони природним чином збереглися. Пріоритетні для охорони в Європі види були визначені на міжнародному рівні. Їхні переліки затверджені в резолюціях № 4 та № 6 Конвенції у 1996 році. Після цього Постійний комітет Конвенції вирішив, що охороняти в Європі види і оселища можна лише виділяючи для цього спеціальні території та підтримуючи на них такі умови, які необхідні для процвітання цих видів і оселищ. Ділянки, які обираються для цього, називають «територіями особливого природоохоронного інтересу» і передбачається що всі вони в сукупності охоплять щонайменше 60% популяцій пріоритетних видів і 60% площі рідкісних оселищ.


Мережа таких територій у країнах Європейського Союзу називається «Натура 2000», а за межами ЄС – мережа «Емеральд» або «Смарагдова». Для України створення цієї мережі є не лише важливим завданням з точки зору охорони природи, а й безпосередньо є частиною євроінтеграційного процесу. Так, створення мережі, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом має бути завершене до 2021 року. В даний момент триває як планування самої мережі, так і формування відповідного законодавства для цього.

З першого погляду можна подумати, що Смарагдова мережа – це аналог природно-заповідного фонду. Але це зовсім не так. Межі територій Смарагдової мережі визначаються науковцями і проходять лише там, де це дійсно потрібно для збереження видів і оселищ, незалежно від меж землекористування і адміністративного поділу. Після вступу в силу законодавства про мережу, розпоч­неться розробка менеджмент-планів для кожної з територій і на них будуть запроваджені відповідні охоронні заходи. Такі, які потрібні для кожного з видів і оселищ. Це може бути обмеження строків сінокосіння або й необхідність його проведення, обмеження зміни гідрологічного режиму або інші незначні заходи. Є лише одна суттєва зміна, що торкнеться всіх територій, які увійдуть у Смарагдову мережу – нові форми господарської діяльності на них треба буде погоджувати, враховуючи потреби всіх рідкісних видів і оселищ. Це означає, що навряд чи поряд з вашим селом побудують завод, звалище або свиноферму. Смарагдова мережа покликана зберігати природу і всі, хто до неї небайдужий, – виграють від цього.

Більше того, визначення, де саме найбільш важливо охороняти кожен з видів та кожне з оселищ – відбувається на міжнародному рівні. Тобто, для включення у мережу обираються першочергово найбільш важливі для кожного з видів і оселищ території, не залежно від того, в якій країні вони розміщені. Звісно, для того, щоб Постійний комітет Бернської конвенції міг надати належну міжнародну оцінку, спершу українські науковці мають докласти максимум зусиль для вивчення нашої природи.

Таким чином вперше в історії України будується система природоохоронних територій, що відштовхується безпосередньо від потреб самих видів тварин і рослин, а також рідкісних типів оселищ.

Будівництво мережі охоплює всю Україну. В країнах ЄС цей процес пішов уже значно далі. Загалом, Території особливого природоохоронного інтересу охоплюють 18% площі Європейського Союзу і оголошення нових триває. Крім того, в ЄС виділяються значні кошти на компенсації землекористувачам, на менеджмент таких територій. Для України це все – питання сьогоднішнього дня, адже до моменту вступу у ЄС нам необхідно підготувати Смарагдову мережу та зробити менеджмент-плани.

В листопаді 2016 року Постійний комітет Бернської конвенції затвердив першу схему Смарагдової мережі для України, яка включила 271 територію. Їхні карти і описи можна побачити на сайті Ради Європи (https://goo.gl/QWpbvs). Сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України, разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, адже наукові вишукування потребують багато часу і все відразу дослідити неможливо. А мережа сьогодні охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ.

ДОВІДКА:
Оселище (англ. – habitat) – новий термін, що запроваджується зараз в Україні. Всі види живих істот можуть існувати лише там, де для них існують придатні умови. Також, чимало видів можуть існувати лише у чітко визначеній кампанії «сусідів». Тому розділяють два поняття. Оселище виду – місце, в якому на будь-якому етапі мешкає рідкісний вид. Наприклад, для птахів можуть бути місця гніздування, харчування, зупинок на міграції і зимівлі. Це все їхні оселища. Друге поняття – природне оселище – чітко визначений набір видів (як правило рослин), що зростають разом у чітко визначених специфічних умовах. Наприклад, рідкісними природними оселищами є прирічкові вербові ліси, гірські озера, береги гірських річок із непорушеним гравієм тощо.
Олексій ВАСИЛЮК,
МБО «Екологія-Право-Людина»,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=7178

Держслужбовцям встановили умови переходу на дистанційну роботу під час карантину | БУХГАЛТЕР.UA



Як відомо, коронавірусний карантин змусив багатьох роботодавців змінити умови праці, обираючи нові форми її здійснення. Чимало працівників переведено на дистанційну (надомну) роботу, про що ми розповіли у нашій аналітиці. А як бути з працівниками владних органів?

Тепер вже відомо: для дистанційної (надомної) роботи під час карантину держслужбовець повинен подати керівництву заяву про намір виконувати свої функції за межами адмінбудівлі. А також погодити (у тому числі - електронноою поштою чи іншим неусним способом) свої завдання та строки їх виконання. Додаткові умови дистанційки для держслужбовці можуть визначити правила внутрішнього службового розпорядку в державному органі. Про це йдеться у наказі Національного агентства України з питань державної служби від 13.03.2020 р. № 39-20, який вніс відповідні зміни до Типових правил внутрішнього службового розпорядку.

Отже, головна новація - дозволили виконання державним службовцем завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу. Це можливе за ініціативою держслужбовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності). Для цього державний службовець повинен погодити у письмовій формі, зокрема засобами телекомунікаційного зв'язку, перелік відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності). Обсяг завдань за посадою за межами адмінбудівлі повинен визначатись з урахуванням тривалості його робочого часу.

Водночас Наказ № 39-20 зазначив умови, коли виконання обовязків за межами адмінбудівлі держоргану неможливе. Йдеться про ситуації, коли таке виконання потребує:

- використання інформації з обмеженим доступом;

- доступу до комп'ютерного, телекомунікаційного та/або програмного забезпечення, яке функціонує лише у межах приміщення державного органу;

- обов'язкового перебування в приміщенні державного органу (залучення інших працівників державного органу, проведення консультацій, нарад тощо).

Також переписали норму щодо обліку робочого часу у державному органі. Раніше йшлося про відповідну фіксацію у журналі обліку робочого часу/табелі робочого часу або за допомогою відповідної електронної програми. Зрозуміло, що при дистанційній роботі це неможливо, тому закріпили: організація обліку робочого часу державних службовців у державному органі покладається на керівників структурних підрозділів цього державного органу. Облік ведеться відповідальною особою, на яку покладено такі функції, та подається до служби управління персоналом державного органу у формі табеля обліку робочого часу. Організацію обліку в органі, штатна чисельність якого становить менше 20 осіб, може бути покладено на службу управління персоналом цього державного органу. При цьому час виконання державним службовцем завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу обліковується як робочий час.

Також держслужбовців звільнили від обов'язку повідомляти керівника про відсутність на робочому місці під час виконання ними завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу.

Радимо ознайомитися з наступними актуальними новинами:

- Порядок заповнення антикорупційних декларацій за 2019 рік неочікувано змінили;

- Держпраці зазначила, як організувати під час карантину роботу працівників, яких не можна перевести на дистанційну роботу;

- Як роботодавцю подати заяву на оплату лікарняних під час карантину - ФСС;

- Відмова працівників виходити на роботу під час карантину - не форс-мажор;

- Директора чекає штраф або тюрма за звільнення під час карантину - МВС.

Джерело

https://buh.ligazakon.net/ua/news/193974_derzhsluzhbovtsyam-vstanovili-umovi-perekhodu-na-distantsynu-robotu-pd-chas-karantinu

В лесу беспорядок? Не беспокойтесь - так положено по закону

Показательная история развивается прямо сейчас в Алейском районе Алтайского края. Жители шести деревень обратились к губернатору с просьбой "остановить беспредел" при заготовке древесины в березово-осиновых колках (небольших островах леса естественного происхождения среди степей и сельскохозяйственных угодий). Обращение было размещено на сайте администрации Алейского района, но потом удалено. Однако, ключевые положения обращения были процитированы некоторыми средствами массовой информации, например, ИА "Регнум" (ссылка):

"Мы живем в удивительных, красивейших местах Алейской степи. Вокруг наших сел находятся уникальные природные богатства - березово-осиновые колки. <…> Даже трудно представить, что произойдет с нашей малой родиной, если этот уникальный природный дар будет утрачен. А ведь произойти это может. И поводов для опасения достаточно. В последнее время уникальные красоты хищнически уничтожаются.

Началось все с вырубки больных деревьев, выдавались квоты на санитарную вырубку. А теперь пилы в колках звенят день и ночь. Под видом санитарных рубок пилят здоровые березы. Объем вырубок идет на тысячи кубометров древесины. Березы пилятся, колки уничтожаются, древесина вывозится в Китай. Неужели блага, которые приносит растущий лес, превосходят ценности, получаемые из древесины?

КАУ «Алтайлес» на 2020 год продано 2319 м3 леса на корню на территории с. Моховское и с. Малиновка, к заготовке которого приступили ИП Парамонова, ИП Чумаков, ИП Зимин. Готовятся документы еще на 2570 м3. Больно и страшно смотреть на то, как уничтожаются реликтовые березы. Что же останется нашим детям и внукам после варварского уничтожения колков?"

Какое-то разбирательство в связи с этим обращением, судя опять же по информации СМИ, началось, чем оно закончится - пока непонятно. Но очень показательно разъяснение лесничества, опубликованное в районной газете Маяк труда (ссылка):

"Возмущение сельчан легко понять - без специального образования сложно разобраться в законности проводимых работ.

Отдел обеспечения полномочий в области лесных отношений по Шипуновскому лесничеству разъясняет: на территории Алейского района нет массовых бесконтрольных рубок. Все лесозаготовительные мероприятия на территории района ведутся без нарушения законодательства - согласно материалам лесоустройства, лесохозяйственного регламента и прочих нормативных актов, предусмотренных Лесным кодексом РФ".


Вкратце этот как бы диалог между гражданами и лесничеством, к сожалению - весьма обычный для наших российских условий, можно пересказать так:

Граждане. Нам не нравится, как обращаются с лесом вокруг наших деревень, мы видим, что он используется хищнически, уничтожается, и мы боимся, что нашим детям и внукам ничего это этого леса не останется.

Лесничество. Не беспокойтесь, все делается по закону и по плану, массовых бесконтрольных рубок вокруг ваших деревень нет, а если вам кажется, что в лесу беспорядок - то это исключительно от отсутствия у вас специального образования.


Этот как бы диалог показывает очень важную характерную черту нынешней ситуации с лесами в нашей стране: основная часть лесного беспорядка и, в частности, проблемных рубок, беспокоящих граждан, происходит не потому, что кто-то нарушает законы, правила и установленные государством планы - а потому, что законы, правила и планы предусматривают и дозволяют этот беспорядок и эти рубки.


Отметим, что все без исключения леса Шипуновского лесничества относятся к защитным, и в частности, практически все колки, согласно Лесохозяйственному регламенту, к категории "леса, расположенные в пустынных, полупустынных, лесостепных, лесотундрвых зонах, степях, горах". Согласно Лесному кодексу РФ, в защитных лесах запрещается осуществление деятельности, несовместимой с их целевым назначением и полезными функциями (средообразующими, водоохранными, защитными, санитарно-гигиеническими, оздоровительными и иными). Использование этих лесов допускается только при условии, если оно совместимо с целевым назначением защитных лесов и выполняемыми ими полезными функциями. А одним из принципов лесного законодательства, если верить статье 1 Лесного кодекса, является сохранение средообразующих, водоохранных, защитных, санитарно-гигиенических, оздоровительных и иных полезных функций лесов в интересах обеспечения права каждого на благоприятную окружающую среду.


Березовый колок, разоренный пожаром

Государственные поджигатели Забайкалья предлагают увеличить штрафы для конкурентов - негосударственных поджигателей

Губернатор Забайкальского края В.М.Осипов и заместитель председателя Правительства Забайкальского края А.В.Гурулев подготовили предложения по ужесточению наказаний за поджоги сухой растительности. "Губернатор Забайкалья Александр Осипов является председателем комиссии по подготовке предложений президенту России о кардинальных мерах по борьбе с пожарами. Вместе с главой региона мы рассмотрели все документы и подготовили предложения Юрию Трутневу для доклада президенту России. Предлагаем увеличение штрафов за поджоги. Сейчас наказание - это штраф в размере 5 тысяч рублей, если нет ущерба. Думаем сделать, как для пьяных водителей, первое нарушение - 30 тысяч рублей, второе - уголовное дело" - цитирует официальный портал Забайкальского края Гурулева (ссылка).

Ответственность за поджоги увеличивать, конечно, надо. Проблема, однако, в том, что главным поджигателем, особенно в весенний период - самый опасный для Забайкалья, в Забайкальском крае является государство. Траву жгут работники государственных организаций (в частности, подведомственного Министерству природных ресурсов Забайкальского края специализированного учреждения "Забайкаллесхоз") в соответствии с планами и государственными заданиями, за выплачиваемую государством зарплату. Никаким неорганизованным недоумкам, поджигающим траву из хулиганских побуждений или просто по неосторожности, не сравниться по числу и масштабам поджогов с организованными работниками государственных структур, проводящих так называемые "контролируемые профилактические выжигания". Каждый год сезон "контролируемых" выжиганий в Забайкалье без перерыва переходит в сезон массовых лесных пожаров, а потом и в крупномасштабные чрезвычайные ситуации, вызванные лесными пожарами - но это никого не останавливает, лесники продолжают жечь, а государство продолжает платить им за это зарплату. Простые недоумки со спичками и зажигалками, естественно, берут с лесников пример, и тоже жгут.

Вот так выглядит ситуация сейчас. Слева - схема термоточек (фиксируемых спутниками тепловых аномалий, обычно связанных с пожарами на природных территориях) за последние двое суток, справа - схема мест фактически проведенных с начала 2020 года "контролируемых профилактических выжиганий" на территории Забайкальского края по данным системы ИСДМ-Рослесхоз:




Как показывает опыт, данные по "контролируемым профилактическим выжиганиям" в системе ИСДМ не полны и не точны; но даже такие данные показывают, как этих выжиганий много, и как они охватывают примерно те же районы края, где сейчас действуют основные пожары. Выжигание - это целая религия: выжигатели верят, что "деды жгли, отцы жгли, поэтому и нам надо жечь", что "весной в лесах еще лежит снег, поэтому трава сгорит - а лес от огня не пострадает", что "деревни сгорают и люди гибнут от хулиганских выжиганий - а мы-то умные и умеем жечь правильно", и т.д. Но сильнее всего в пользе выжиганий убеждает, конечно, то, что государство платит за это зарплату и никогда не спрашивает за разгильдяйство и его последствия.

Когда государственные организации и их работники с самого начала весны у всех на виду жгут сухую траву почти во всех районах края и почти везде, докуда могут добраться - это, естественно, служит мощной рекламой поджогов. Дела убеждают сильнее, чем слова. На словах краевые власти и организации против поджогов сухой травы - а на деле сами жгут так, как никаким хулиганам и не снилось. На этом фоне слова о том, что поджигать не нужно, выглядят как пустая болтовня, и на людей практически не действуют.

Сумские лесоводы приняли участие во всемирном флешмобе


Председатель Госагентства лесных ресурсов Украины Андрей Заблоцкий сообщил о том, что лесоводы по всей Украине высадили 100 млн. сеянцев и саженцев деревьев - в Международный день лесов. 

«К сожалению, из-за карантина мы отменили участие в нашей акции общественности. А вот лесоводы, соблюдая правила и рекомендации по защите во время карантина, выполняют все необходимые планы по воссозданию украинских лесов», - отметил он. 

Нынешний праздник леса во всем мире прошел под месседжем «Леса и биоразнообразие. Слишком ценно, чтобы потерять». 

Сумские лесоводы также приняли участие в этой акции.

24.03.2020 12:53

Энергетики Харьковщины высадили больше 1000 деревьев

Сотрудники АО "Харьковоблэнерго" приняли участие в основанной Министерством энергетики и защиты окружающей среды совместно с Государственным агентством лесных ресурсов Всеукраинской акции "Восстанавливаем леса вместе".



Во время экологического мероприятия специалисты городских, высоковольтных и распределительных электрических сетей высадили в Харькове, а также в Изюмском, Купянском, Чугуевском и Шевченковском районах Харьковской области более 1 тыс. 200 зеленых насаждений.

Как сообщает официальный сайт предприятия, сотрудники компании украсили саженцами акации, березы, ивы и сосны территории собственных производственных подразделений, скверов и улиц населенных пунктов.

Как отмечают энергетики, целью акции является восстановление зеленых насаждений, улучшение экологической ситуации в стране, воспитание у подрастающего поколения уважительного отношения к природе.

Ирина Куличенко, 24 марта 2020, 14:16

На Волині затримали вантажівку з лісом без документів (ФОТО)



У селищі Ратне зупинили вантажівку із лісопродукцією (15 м. куб. сосни), характеристики якої не відповідали наявним товарно-супровідним документам.

Про це повідомляє пресслужба прокуратури Волинської області.

Тривають слідчі дії.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань також внесено відомості про використання підроблених документів.

Вирішується питання про арешт автомобіля та деревини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волинь прибув цінний вантаж для боротьби від коронавірусу (ФОТО)

Довідково:Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України за використання завідомо підробленого документа передбачено покарання до двох років обмеження волі.

Незаконна порубка, перевезення, зберігання, збут лісу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, згідно із санкцією ч. 2 ст. 246 КК України караються позбавленням волі на строк до 5 років.



Лісівники Вінниччини вже три десятиліття створюють посухостійкі насадження



Для аграріїв «золотим» є правило «Весняний день рік годує». А лісівники впродовж весняної лісокультурної кампанії закладають ділянки, які доглядатимуть не один рік і не одне десятиліття. За рік ці молоді насадження, звісно, не дадуть урожаю. А через сто років майбутні покоління українців матимуть ліс. Так, як маємо його ми завдяки відповідальній праці старшого покоління лісівників.

От і в Могилів-Подільському лісгоспі крім золотих рук невтомних лісівників головне багатство – прекрасні ліси. Сьогодні лісгосп має різновікові насадження, адже лісівники щороку відновлюють ліси на місцях минулорічних суцільних зрубів. Зразковим прикладом виконання великих обсягів заліснення лісових ділянок є каскад лісових культур в урочищі Степок, що знаходиться у Моївському лісництві. Тут на площі 147 га ростуть молоді лісові культури віком від одного до двадцяти років. Тут посаджені у більшості культури дуба звичайного із введенням горіха чорного, модрини європейської. Є кілька ділянок з головною породою горіхом чорним.

Так лісівники не просто відновлюють лісові ділянки, а й створюють високопродуктивні біологічно стійкі лісові насадження. Тут зростає дуб – традиційна для подільських дібров порода з цінною деревиною, а ще такі інтродуценти як горіх чорний, який уже десятиліттями культивують вінницькі лісівники, модрина, яку активно вводять у склад лісових насаджень. Це більш посухостійкі лісові породи, які мають цінну деревину. Але ліс не росте сам по собі. Тому мало його посадити – лісівники щороку відповідно до технологічних вимог проводять відповідні догляди за молодими культурами, ручні та механізовані. А у подальшому – рубки догляду. Це дає змогу отримати відмінні результати.

http://vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/25320-lisivnyky-vinnychchyny-vzhe-try-desiatylittia-stvoriuiut-posukhostiiki-nasadzhennia