Станом на ранок понеділка, 13 квітня, у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення підрозділами ДСНС спільно з працівниками лісової охорони ДАЗВ продовжувалося гасіння пожеж на території Корогодського та Денисовецького лісництв, повідомляється на офіційному сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій України www.dsns.gov.ua. «Всього на території Зони відчуження залучено понад 390 осіб та 90 од. техніки, з них від ДСНС понад 300 осіб та 60 одиниць техніки, в тому числі авіація. На всіх оперативних ділянках працює важка інженерна техніка ДСНС для облаштування протипожежних розривів та забезпечення доступу пожежної техніки до місць гасіння», — ідеться в повідомленні. Там же зазначається, що радіаційний фон і по Києву та області, і в Зоні — на допустимому рівні.
Нагадаємо, пожежі тривають у Зоні ще з 29 березня. Зокрема, у пресрелізі Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, що є підрозділом Національного університету природокористування і біоресурсів України, ідеться: «За уточненими даними, перша велика пожежа у районі західної частині зони відчуження розпочалася 29 березня у заплаві річки Уж... Протягом періоду 3-10 квітня 2020 р. відбулася друга велика пожежа, яка... розвивалася на північний схід по території Древлянського природного заповідника та згодом — зони відчуження. Ця пожежа з’єдналася з вигорілою територією пожежі 29 березня 2020 р., в результаті чого загальна площа пожеж 29 березня-10 квітня 2020 р. у районі смт. Народичі і західній частині зони відчуження досягла площа 19936 га. В процесі розвитку пожежі 5-10 квітня 2020 р. по території Денисовецького лісництва ДСП «Північна Пуща» вона досягла території пожежі 1-10 серпня 2015 року. Остання була повністю пройдена вогнем вдруге... Станом на 12 квітня горіння в напрямку Білорусі відновилося...»
Про масштаби катастрофи, її причини, можливості подолання та уроки, які конче необхідно з неї взяти, «День» поговорив із професором кафедри лісівництва, керівником Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж НУБіП Сергієм ЗІБЦЕВИМ.
«ПРИРОДА НАМ ДАВАЛА ПОПЕРЕДЖЕННЯ, АЛЕ ВИСНОВКИ НЕ ЗРОБЛЕНІ»
Перший акцент Сергія Вікторовича: «Ця пожежа говорить, що зміни клімату вже настали. І тих пожеж, що були раніше і з якими лісопожежні служби і надзвичайники, які відповідають за ці речі, могли впоратися ці служби, — уже не буде або вони будуть нового масштабу — такі, як зараз. Зараз це типова пожежа середземноморського району. Тобто сильний вітер, посуха, яка триває вже три-чотири місяці».
«Відповідно наші служби ніколи таких пожеж не бачили, для них це просто сумне відкриття. Скажімо, американські пожежні готові до такого, і для них це б не становило проблеми. У нас були, звичайно, невеличкі пожежі — гектар, 5 гектарів, 10, максимум 100. Але тисячі — це дуже рідко. Відповідно всі наші служби просто не мають досвіду боротьби з великими пожежами. І вони по ходу зараз отримують цей досвід. Він, звичайно, дуже дорогий. Але вчаться, як управляти великими пожежами», — каже Сергій Зібцев. І розповідає про заздалегідь пророблену роботу свого центру, якою вчасно не скористалися: «Ми два роки присвятили Зоні відчуження — у 2016-17 рр. разом із американцями провели там 16 тренінгів — це було якраз спрямовано на попередження великої катастрофічної пожежі. Але ви бачите, що зміна керівництва зумовлює постійну зміну людей, відповідно немає однієї людини, яка б узяла на себе управління підготовкою і зараз гасінням».
ФОТО НАДАНО АСОЦІАЦІЄЮ ЧОРНОБИЛЬСКИМ ТУРОПЕРАТОРОМ
Тож другий акцент, що випливає з першого, такий: «Зараз потрібно переглядати відповідальність і ДСНС, і лісових господарств, і сільрад, і громад, і всіх землевласників, лісокористувачів. Вони мають спільно займатися цією справою навесні, під час пожежонебезпечного періоду разом із Гідрометцентром», — переконаний експерт. Він пояснює: «Зараз у нас Гідрометцентр — це одна структура, лісівники — інша, надзвичайники — третя. Але вони мають працювати як одна машина. У нас виходить, що всі ці «колеса» окремо. Це не автомобіль. Зараз вони спрацьовуються і намагаються працювати разом. Але зрозуміло, що до цього треба готуватися і не один день. Потрібні нові нормативні документи».
«Тобто це новий виклик, з яким Україна ніколи не стикалася. Найбільша наша пожежа — це були 10 тисяч гектарів у квітні 2015 року. Десять тисяч гектарів згоріло — і жодної постанови Кабінету Міністрів, наради на рівні Президента або прем’єра! — обурюється фахівець. — Тут голова ДСНС не підійде, бо це має бути уряд, який запросить лісівників, усі відомства і скаже: шановні друзі, давайте працювати разом».
«Тож, — ставить третій, найголовніший акцент Сергій Зібцев, — поки ця проблема не підніметься на рівень прем’єр-міністра — але не у вигляді піару (як, скажімо, у 2007 році був із Партії регіонів міністр із надзвичайних ситуацій: гарні фото на фоні гелікоптерів, пожежних автомобілів — і ніяких наслідків. Президент Ющенко погасив лопатою пожежу 2007 року в Херсоні — і ніяких наслідків. Прем’єр-міністр Яценюк прилітав на гелікоптері на пожежу 30 травня 2015 року — на гвинтокрилі, подивився) — змін на краще не буде. Одне відомство не впорається. Усе — можна забути про те, що було раніше. Воно почалося у 2014—2015 рр. Природа нам давала ці попередження, але висновки не зроблені. Зараз площа пожежі як мінімум удвічі буде більшою. Якщо у 2015 році це було 15 тисяч гектарів за дві пожежі, то зараз у нас за одну пожежу буде, думаю, до 30 тисяч. І в Зоні відчуження».
«ТРЕБА ПОДЯКУВАТИ ПОЖЕЖНИМ І ПОДБАТИ ПРО ЇХНІЙ СТАН ЗДОРОВ’Я»
— Як ви прогнозуєте, скільки ще часу потрібно службам, щоб загасити цю пожежу?
— На нашому сайті (https://nubip.edu.ua/node/9083) ви можете знайти звернення до президента 2007 року (! — Ред.), у якому ми говорили: Найстрашніше буде, якщо ви запустите велику пожежу в Зону відчуження. Зараз це відбулося. Проблема в тому, що там три дороги. Практично ліс зімкнутий над цими дорогами. Відповідно, коли йде така пожежа, метрів за сто п’ятдесят уже температура така, що ні автомобіль, ні люди не можуть перебувати там. Відповідно зупинити це лихо може тільки зміна погоди або такі бар’єри, як річки. Зупиняти літаками можна довго, це надзвичайно дорого. До речі, ми розробили і спеціальний довідник лісового пожежного Зони відчуження. Що, власне, роблять американці — вони відступають на пів кілометра від фронту пожежі і роблять широку смугу — випалюють 300-400 метрів, і там тоді пожежа зупиниться. До цього треба готувати людей, це небезпечно. Тому зараз ми сподіваємося, що пожежа все ж таки зупиниться на якомусь природному бар’єрі чи трасі, плюс авіація дасться взнаки. Все ж таки Чорнобиль врятували.
Але наголошую: насамперед усе те, що я кажу, — не стосується пожежних. Воно відноситься до керівників агентств, до уряду, до прем’єр-міністра, можливо. А пожежні — це жертви безвідповідального ставлення. Тому що зрозуміло було вже в січні, що в нас зима без снігу, що будуть великі пожежі. Це всім було зрозуміло. У тому числі і ДСНС. Але ж вони відповідають тільки за надзвичайні ситуації. Тобто, як я сказав — мають бути не «запчастини», а єдиний механізм.
Відповідно треба подякувати тим людям, які з першої пожежі 29 березня там працюють, подбати про їхній стан здоров’я. Тому що в них легені повні аерозолів. У нас зараз коронавірусна хвороба — і здоров’я людини і виживання якраз залежить від того, наскільки здорові легені. Так що цим пожежним, котрі вже приїхали з усієї України, треба приділити особливу увагу — зокрема і премію дати. Бо їм, звичайно, дякують, і це непогано. Так що треба вже помолитися за них. І треба щоб пощастило — щоб були якісь опади, тоді це все зупиниться.
І не забувати: найбільші пожежі в Україні траплялися не раніше 25 квітня, а зараз вони почалися в березні. Значить, у нас ще все попереду. Якщо зараз усі розійдуться і знову буде, як завжди, буде друга пожежа ще 20 чи 25-го або в липні. Зрозуміло, що в уряду теж зараз не найпростіші часи, але, на жаль, пожежі будуть повторюватися. Найстрашніше, коли буде як у Португалії чи Греції, коли загинуло 98 людей...
Щодо шкоди від диму — кожен цей аерозоль містить радіонукліди. Якщо це десь із 10-кілометрової зони — це одні радіонукліди, якщо десь із Народичів — цезій. Є наукові статті, вони показують: якщо шлейф диму великої лісової пожежі рухається в напрямку населеного пункту, то з цього шлейфу випадають оці аерозолі — на городи, дахи, на воду. Відповідно влада має як мінімум рекомендувати зачинити вікна, не виходити на вулицю, надягати ті ж самі ватно-марлеві пов’язки, щоб захистити органи дихання від аерозолів. Якщо ми чуємо запах диму, значить, це аерозоль. Навіщо вони нам у легенях? Зрозуміло, що пожежні їх нахапалися набагато більше, але все ж таки люди бувають і з астмою, іншими хворобами... Тому було б нормальним сказати: над Іванковим, скажімо, зараз шлейф, він ще буде шість годин, будь ласка, протягом цього часу не покидайте ваших домівок, зараз і так карантин, і зачиніть вікна. Потім вітер помінявся — переходимо в нормальний режим. Думаю, це було б цивілізовано.
«ОДНЕ — ЦЕ ЛІСІВНИКИ, ІНШЕ — ВЛАСНИКИ УГІДЬ. ВИХОДИТЬ, ВОНИ ЖИВУТЬ НЕ В ОДНІЙ КРАЇНІ?»
— Ваша думка щодо загалом свідомості всіх нас, українців. Часто пожежі виникають саме через людський чинник. Як ви вважаєте, чи достатньо відбувається профілактична робота і яким чином можна вплинути, як достукатися до людей?
— Знаєте, в чому проблема? В наших активістах-екологах, неурядових організаціях. В Україні сто років, а то і двісті-триста, спалювали бадилля на городах — навесні, восени. І все було більш-менш нормально. Потім завдяки зусиллям активістам, потужним організаціям у парламенті прийняли закон про забороні, а це відповідно штрафи, адмінпокарання, кримінальні покарання. Забрали у фермерів цю можливість очищати городи, проте що дали натомість? Наприклад, уряд міг би запропонувати: «Замість того щоб ви спалювали, ось вам тисяча гривень на солярку, тобто уряд вам компенсує заборону спалювання оплатою оранки». Або: «ось вам рекомендації, як зробити силосну яму. Ось вам один тракторець на село, який згребе це все бадилля і закомпостує його». Щось на кшталт цього. Раніше це було дозволено, люди підпалювали, слідкували за своїми діляночками і все було більш-менш контрольовано. Зараз же підпалюють і тікають, щоб не наразитися на штраф.
Тому людям треба пояснювати і давати якісь інструменти — що робити з цим бадиллям, врешті-решт. Ми бачимо, що люди не відмовляються від спалювання, значить, у них немає або грошей, або знань, або технологій. Можна вирішити це через громаду — громада може зібратися і вирішити: орендуємо трактор, який за графіку згребом це все і захоронить. Давайте купимо каліфорнійських черв’яків для компосту... Кожна громада має думати над цим.
А у нас знову всі «колеса» окремо: одне — це лісівники, інше — власники угідь. Виходить, вони живуть не в одній країні? І не на одній території? Власники угідь палять, лісівники гасять. Це ненормально.
Тому мають зібратися всі — заповідники, лісівники, надзвичайники, поліція, представники екологічних організацій... Якщо люди не палити не можуть, то запросіть спеціалістів нашого центру, ми навчимо, як це робити безпечно. Як це роблять у світі. Пів дня тренінгу — і все. Цього можна навчити.
Не можна палити — давайте щось інше шукати. Це має бути згода на рівні громад із відомствами. Тоді це буде нормально.
***
Як бачимо, підтверджується давня думка «Дня» — із найважливіших питань в Україні має відбуватися загальнонаціональний, не частковий, вузькогалузевий чи регіональний, діалог. Тільки це дасть нам шанс досягти не позірної, а реальної єдності, тієї очікуваної «внутрішньоукраїнської інтеграції».
ТИМ ЧАСОМ
13 квітня Верховна Рада збільшила у 18 разів розмір штрафу за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу та забруднення атмосфери, повідомляється на сайті парламенту. За відповідний законопроєкт проголосували загалом 328 народних депутатів. ВР також проголосувала, щоб спікер парламенту Дмитро Разумков негайно підписав законопроект і відправив його на підпис президенту.
Пожежа у Ніжинському держлісгоспі через підпал трави. на сьогодні погашена. Фото працівників лісгоспу
Фото Олександра Сироти
