Звернення Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні

Повний текст документу "Звернення Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні та рекомендації щодо дій лісової охорони із забезпечення попередження та гасіння лісових пожеж у період надзвичайної пожежної небезпеки 2020 року" можна переглянути у PDF за посиланням: sites/default/files/u184/zvernennya_centru_monitoringu_pozhezh_v.2.pdf

Президенту України Прем'єр-Міністру України 

Керівникам ЦОВВ та місцевих органів влади 

Підприємствам та організаціям, громадянам, земле- та лісокористувачам

Звернення

Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) 

щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні та рекомендації щодо дій лісової охорони із забезпечення попередження та гасіння лісових пожеж у період надзвичайної пожежної небезпеки 2020 року 

12-04-2020 р.
Підготовлено: Зібцев С.В.
sergiy.zibtsev@nubip.edu.ua

Дане звернення зумовлено формуванням в Україні у 2020 році якісно нового типу надзвичайної пожежної небезпеки, що призвело до найбільших в історії України площ пожеж у зоні відчуження та довкола (більше 30000 га), радіаційного забруднення значних територій за межами зони відчуження, знищення вогнем окремих житлових будинків та цілих населених пунктів, мобілізації надзвичайної кількості міжвідомчих протипожежних сил та засобів та витрати надзвичайних коштів на операції з гасіння пожеж.

Метою звернення є привертання уваги всієї вертикалі виконавчої влади, місцевих органів самоврядування, наукових та освітніх профільних установ, організацій, що відповідають за попередження та гасіння пожеж, лісо-та землекористувачів, власників земель до нових умов пожежної небезпеки та необхідності створення та підтримки на державному рівні якісно нової міжвідомчої про-активної інтегрованої системи охорони лісів, природних та культурних ландшафтів від пожеж за прикладом розвинутих країн, яка б враховувала інтереси та можливості всіх учасників та координувалась на місцевому та центральному рівні.

Організація державної системи охорони лісів, культурних та природних ландшафтів від пожеж в Україні та світі.

Розвинуті країни (Австралія, Греція, Іспанія, Італія, Канада, Південна Африка, Португалія, США, Туреччина та інші), де регулярно відбуваються великі лісові пожежі, які призводять до великих матеріальних збитків, знищення населених пунктів та людських жертв створюють та реалізують стратегію протидії природним пожежам на фоні змін клімату. Така стратегія включає багаторічні плани створення та фінансової підтримки лісопожежних служб різних відомств - великих лісо- та землекористувачів, створення національних міжвідомчих координаційних груп для фінансового та ресурсного забезпечення операцій з гасіння пожеж (наприклад National Interagency Fire Center, Boise), заходи з попередження пожеж (аншлаги, робота із місцевою владою, ЗМІ, місцевим населенням, наприклад програма FireSmart, Canada), наукові дослідження з прогнозування та оцінки ризиків (Missoula Fire Lab), підготовка міжвідомчих систем боротьби з пожежами (ICS), правил та настанов гасіння пожеж (IRPG), підготовка та сертифікація лісових пожежних та керівників гасіння різних рівнів, стратегічні резерви обладнання та матеріалів, наземні та повітряні сили та засоби і багато іншого.

Періодичні великі пожежі в Україні (більше 10 000 тис. га) протягом 2007-2020 рр., загибель цивільних на пожежах, знищення населених пунктів свідчать про те, що Україна більше не відноситься до країн з низькою пожежною небезпекою та пожежами незначної площі та інтенсивності, а перейшла в групу країн з періодичним виникнення катастрофічних природних пожеж. Це вимагає аналізу ефективності існуючої системи охорони від природних пожеж та її удосконалення у відповідності до нових ризиків та викликів.

Починаючи з 2013 року Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) усвідомлюючи формування якісно нових небезпечних пожежних режимів в Україні спільно з міжнародними партнерами розпочав роботи у даному напрямку шляхом проведення лісопірологічних наукових досліджень, публікацій популярних та наукових статей, інтерв'ю ЗМІ, перекладу українською стандартів EUROFIRE та Incident Command System, організації міжнародних конференцій та круглих столів (2007-2019), в тому числі звернень до Уряду (2007, 2016), розробки концепції міжвідомчої охорони від пожеж лісів зони відчуження, проведення Національних міжвідомчих координаційних нараД з попередження та гасіння пожеж (20162018), штабних міжнародних та міжвідомчих навчань з гасіння великих пожеж, розробки кишенькового довідника лісового пожежного, польових тренінгів з лісовими пожежними та рекомендацій «Захист населених пунктів, ферм та інших об'єктів сільської місцевості від пожеж», міжнародного термінологічного словника з управління пожежами, керівництв Для міжнародних сил щоДо гасіння пожеж та іншої Діяльності.

Нижче наведений короткий аналіз поточного стану державної підтримки та реалізації попередження та гасіння природних пожеж в Україні та на цій основі дані узагальнюючі рекомендації щодо невідкладних кроків з контролю за пожежною ситуацією для різних рівнів виконавчої та місцевої влади та підприємств.

Протипожежне впорядкування та авіаційна охорона лісів. Протягом останніх років, внаслідок проведення безвідповідальної лісової політики, державна система забезпечення охорони лісів від пожеж в Україні була зруйнована. Ліквідовані або знаходяться на ліквідації ключові галузеві лісопожежні установи: ДП «УкрДіпроліс», що розробляв проекти протипожежного облаштування, Українська державна база авіаційної охорони лісів, яка забезпечувала оперативне інформування лісогосподарських підприємств щодо рівня пожежної небезпеки погоди, зруйнована централізована система авіаційного патрулювання лісів, проте не запропоновано єдиного нового та сучаснішого підходу для лісогосподарських підприємств. Припинена підготовка авіаційних спостерігачів та лісових пожежних десантників. Української методики та нормативів проведення протипожежного облаштування лісогосподарських підприємств не затверджено.

Метеорологічне забезпечення. Внаслідок відсутності міжвідомчого координування, Український Гідрометцентр без погодження з ЦОВВ, що відповідає за реалізацію лісової політики, та науковими установами лісового профілю, замінив «Шкалу пожежної небезпеки за умовами погоди», яка публікувалась на сайті Гідрометцентру, відповідала Положенню про лісові пожежні станції (2006), мала 5 класів - на нову Шкалу метеорологічних попереджень (https://meteo.gov.ua/ua/33345/storms). Дана шкала станом на 7 квітня 2020 року при значенні комплексного показника пожежної небезпеки більше 5000 (V клас пожежної небезпеки погоди - надзвичайна пожежна небезпека) і тисячах пожеж по всій Україні, включно із пожежею площею 7811 га у зоні відчуження (3-5 квітня 2020 р.) вказує, що «Погодні умови не несуть загрози». Таким чином, ціла лісогосподарська галузь була залишена без метеорологічної підтримки держави, що дезорієнтує лісопожежні служби підприємств і не дозволяє забезпечити рівень готовності, що відповідає поточній небезпеці.

Державне фінансування. З 2016 року припинене будь-яке державне фінансування охорони лісів від пожеж в Україні, що призвело до втрати, в першу чергу, у південно-східних областях, кваліфікованих кадрів в лісгоспах: водіїв пожежних автомобілів, працівників лісових пожежних станцій та іншого персоналу, втрати пожежної техніки та занедбання пожежної інфраструктури. Зараз, у розпал пожежонебезпечного періоду, певне фінансування виділено, проте цього недостатньо, щоби система запрацювала.

Облік лісових та природних пожеж на національному рівні. Система достовірного національного обліку кількості та площі природних пожеж в Україні не функціонує, єдиного ЦОВВ, який зводить всю статистику по ландшафтним пожежам не призначено, відповідальності за недостовірну інформацію не передбачено (Зібцев та інші, 2019¹). Наприклад, пожежа у Луб'янському лісництві Чорнобильської зони 26-30 квітня 2015 року площею 9,8 тис. га у статистиці ДСНС та у національній статистиці відображена як пожежа з площею до 600 га. Відсутність або викривлення пожежної статистики всі ці роки не дозволяє оцінити масштаб проблеми і прийняти на урядовому рівні відповідні національні лісополітичні та управлінські рішення. Недостовірна внутрішня статистика зумовлює викривлення показників горимості України у базах даних міжнародних організацій, де ситуація не виглядає критичною, а отже, Україна не потребує відповідної технічної допомоги ЄС. Наприклад, у 2015 році тільки двома пожежами у зоні відчуження було пройдено 14,8 тис. га (Evangelio et al., 2016²), тоді як у доповіді ЄС «Лісові пожежі у Європі, на Ближньому Сході та у Північній Африці» у розділі «Україна» подано площу лісових пожеж за 2015 рік до 3 тис га (European Forest Fire Information System, 2018³).

Організація охорони лісів від пожеж. Керівники державних лісогосподарських підприємств несуть персональну відповідальність за кількість та площу пожеж, що є некоректним, оскільки кількість пожеж залежить від кількості джерел вогню та визначається напруженістю лісопожежного середовища, а отже, не може бути контрольована лісівниками, тоді як площа пожеж, дійсно, визначається рівнем готовності протипожежних сил та засобів. Відсутність необхідної державної фінансової, нормативної та технічної підтримки та вимога щодо низької кількості пожеж, часто зумовлює заниження кількості та площі пожеж у звітності (це помітно, оскільки пожежна статистика підприємств не відповідає даним дистанційного зондування Землі (Зібцев та інші, 2019⁴)) та зменшення збитків від пожеж. Проте, на сьогоднішній день, кожну пожежу реєструють супутники, а численні продукти з картами пожеж є безкоштовними і доступними для всіх користувачів (FIRMS, WorldView, OroraTech, GOFC-GOLD, EFFIS та інші). Найкращу пожежну статистику має у своєму розпорядженні Державне агентство лісових ресурсів України для лісів підвідомчих підприємств, проте вона не є офіційною та відкритою. Відповідно, відносно цілісна та контрольована система охорони лісів від пожеж існує тільки у 72% лісів України, підпорядкованих Держлісагентству, а у решті лісів її рівень переважно незадовільний та неконтрольований, за одиничними виключеннями.

Агролісгоспи та лісові підприємства інших відомств (28% лісів України) знаходяться поза увагою та державним контролем, з точки зору пожежної статистики, готовності до пожежонебезпечного періоду та заходів з недопущення та гасіння пожеж. Установи природно-заповідного фонду України не мають цільового фінансування охорони лісів від пожеж, не мають адаптованих до цілей управління біорізноманіттям настанов щодо заходів з попередження та гасіння пожеж та, у більшості, не мають достатніх протипожежних сил та засобів. Численні випадки пожеж особливо великого розміру в Україні (більше 200 га, в тому числі пожежа, яку особисто гасив третій Президент України площею до 9000 га), не розслідуються належним чином, причини не встановлюються і не доводяться публічно до всіх зацікавлених сторін та підприємств, винні громадяни або посадові особи у допущенні великих пожеж не притягуються до відповідальності.

Стан наукового обґрунтування охорони лісів від пожеж. Крім відсутності повноцінного державного контролю та управління охороною лісів від пожеж, ще з кінця 80-х років Україна мала серйозні недоліки у національній системі охорони лісів від пожеж. Після 1991 року, відповідні радянські нормативні документи були замінені на українські, проте без будь-якого наукового обґрунтування через відсутність наукової установи/лабораторії, яка б проводила систематичні лісопірологічні дослідження або навіть одноразової науково-дослідної теми (3-5 років), яка б дозволила обґрунтувати діючу нормативну базу охорони лісів від пожеж. 

Відповідно, в Україні відсутнє пожежне районування (як наприклад у Польщі чи Білорусі), Шкала природної пожежної небезпеки не прив'язана до реальної горимості, запасів та зрілості горючих матеріалів. Шкала пожежної небезпеки за умовами погоди не прив'язана до горимості, є несучасною і неактуальною. По зоні відчуження вона занижує реальну пожежну небезпеку мінімум на один клас (Гілітуха, Зібцев, Борсук, 2011), що спричиняє низьку готовність персоналу. Відсутні дані на національному рівні про запаси та вологість горючих матеріалів та їх фракційну структуру, відсутні карти та моделі горючих матеріалів та моделі прогнозу поведінки пожеж, прогнозування ризику пожеж. Не розроблені нормативні рівні охорони лісів від пожеж, що повинно базуватись на горимості та цінності лісів, а також їх стійкості до пожеж. Відносно нещодавно розпочалися дослідження екології лісових пожеж групою під керівництвом с.н.с. Ворона В.П. (УкрНДІЛГА) та у лабораторії лісової пірології НУБіП, що є необхідною складовою для планування лісогосподарських заходів в лісах, пройдених пожежами різного виду, оцінки впливу пожеж на біорізноманіття, впливу антропогенних чинників на горимість лісів і, відповідно, визначення рівня охорони лісів від пожеж. Всі вищеперераховані дослідження та інша інформація (карти доріг, водойм, їх параметри тощо) є основою для визначення місць прокладання протипожежних бар'єрів та їх видів, змісту протипожежної профілактики, забезпечення готовності та швидкого реагування, визначення стратегії та тактики гасіння.

Законодавче регулювання. Поточна лісопожежна політика в Україні базується на вимозі законодавства про те, що кожний земле- / лісокористувач відповідає за попередження та гасіння пожеж, а у випадку набуття пожежею ознак надзвичайної ситуації, головним чином, за площею, видом пожежі та категорією земель, керівництво гасінням беруть на себе підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Іншими словами, до моменту виникнення надзвичайної ситуації. Пожежа - це проблема організації - землекористувача та/або відомства, в сфері управління якого знаходься підприємство. Єдиного ЦОВВ, який би контролював політику та законодавство в сфері попередження та гасіння рослинних пожеж в Україні немає. Лісокористувачі та установи ПЗФ послуговуються лісопожежними нормативами, які затверджені наказами Держлісагенства (https://nubip.edu.ua/node/9083/5j.

Всі рослинні пожежі за межами лісів - на перелогах, землях запасу, виснажених та деградованих, еродованих землях, землях сільськогосподарського призначення, заплавах, пасовищах тощо, яких в десятки і сотні разів більше, ніж лісових пожеж,- гасять сили ДСНС. При цьому поліція, найчастіше, не розслідує випадки випалювання і не доводить справу до покарання порушників. ДСНС не зобов'язана проводити профілактичні протипожежні заходи на зазначених категоріях земель, організовувати виявлення та раннє реагування на пожежі. Землекористувачі або орендарі найчастіше цього також не роблять. Без ланки профілактики та попередження, протипожежних обмежуючих заходів, діяльність ДСНС з гасіння є найчастіше «сізіфовою працею», оскільки на наступний рік пожежі виникають знов. Найкращу статистику природних пожеж за межами лісового фонду має у своєму розпорядженні ДСНС, проте вона обмежується тільки випадками пожеж, які гасили підрозділи цього відомства, відображає частину загальної кількості пожеж, і у статистиці Держстату України не відображається також.

Земельна реформа та пожежі. Непідготовлена земельна реформа залишила нових власників наодинці з ринком, без підтримки держави, банків та без дорадництва щодо технологій, що змушує фермерів та орендарів широко використовувати вогонь як агротехнічний захід. Під тиском неурядових зелених організацій та захисників довкілля спалювання рослинності на полях та городах було заборонено законодавчо та визначені адміністративне та кримінальне покарання, проте взамін держава не запропонувала власникам земельних ділянок ні матеріальної підтримки на додаткову оранку або інші агротехнічні заходи для підготовки земель до нового сільськогосподарського циклу, ні інші рішення, наприклад, навчання безпечній технології контрольованих палів, як це зроблено у інших країнах. Це призвело до зворотного результату: якщо раніше власники земельних ділянок спалювали рослинні рештки відкрито та контролювали свої пали з метою недопущення виходу вогню за межі ділянки, то після введення заборони та штрафів, це продовжували робити але не відкрито і без контролю, що призводило до виходу вогню за межі ділянки випалювання, розвитку трав'янистих, торф'яних пожеж, які при сильному вітрі переходили на лісові масиви і спричиняли лісові пожежі, в тому числі, і особливо великого розміру. В результаті, площі пожеж на землях сільськогосподарського призначення та інших не лісових землях значно зросли, проте ЦОВВ, що відповідає за ці землі, не звертало уваги або скоріше не знало про це.

Україну, як значиме джерело викидів «чорного вуглецю» в атмосферу від трав'яних палів давно помітили світові дослідники та НАСА. Зокрема, сільськогосподарські пали у 2006 році в Україні, Білорусі та європейській частині Росії спричинили перенесення значної кількості сажових частинок вуглецю (black carbon) з південно-східними вітрами в Арктику, де ці аерозолі депонувались на льодовики, що призвело до зміни їх альбедо та пришвидшило їх танення (Stohl et al., 2007). З метою визначення причин пожеж на сільськогосподарських землях в Україні та розробки заходів з їх зменшення був реалізований проект Міжнародної кріосферної кліматичної інціативи (ICCI, http://ukraineopenburning.org/Ukranian ).

Зміни клімату. За прогнозами зміни клімату при різних сценаріях призведуть до значного скорочення площ лісів з головних лісоутворюючих порід в центральних, східних та північних регіонах (Швиденко та інші, 2016), в тому числі, внаслідок великих лісових пожеж. При всіх недоліках та проблемах ситуація з лісовими та природними пожежами була відносно стабільною і обмежувались періодичними особливо великими пожежами (від 2-3 до 10 тис. га), які відповідальними особами позиціонувались для преси та населення, як невідворотнє стихійне лихо, а не прорахунки в організації охорони лісів від пожеж (зона відчуження 1992 р. (до 17 тис. га); Кременна, Луганської області; Ізюм, Харківської області; Камінь-Каширське ЛГ, Волинської області; Олешківські піски, Херсонська область (численні, у тому числі - 9 тис. га, 2007 р.); Ялтинський природний заповідник, АР Крим (1000 га, 2007); Поліський природний заповідник (2009 та 2018 рр. до 900 та 500 га); Сарненське ЛГ, Рівненський природний заповідник) інші. Починаючи умовно з 2010 року зміни клімату з кожним роком все більше загострювали лісопожежну проблему, проте адаптації системи охорони лісів до нових умов не відбувалося, а замість цього застосовувався так званий реактивний менеджмент - запізніла одноразова реакція та мобілізація на чергову велику пожежу без подальших системних змін до наступної пожежі.

Позитивний досвід України 2010 р. Першим тривожним дзвоником було посушливе літо та хвиля тепла (heat wave) 20.07.2010 - 15.08.2010 року, яка призвела до численних катастрофічних лісових пожеж у європейській частині Російської Федерації, що зумовили загибель від вогню людей, спалення десятків населених пунктів, задимленість великих територій. В той рік Україна, що була в аналогічних умовах надзвичайної посухи та пожежної небезпеки погоди, продемонструвала, що навіть в таких складних умовах теплових хвиль, можна не допускати катастрофічних сценаріїв за рахунок правильних рішень на найвищих щаблях влади, своєчасної мобілізації, тісної міжвідомчої співпраці та високої готовності пожежних сил та засобів. В результаті, показник горимості України за критичний 2010 рік був нижче середньо багаторічного - 1041 пожежа. Як же це вдалося?

Після того, як стало зрозуміло, що пожежі у європейській частині Росії набрали загрозливих та неконтрольованих масштабів, була прийнята низка своєчасних та ефективних рішень Кабінетом Міністрів України (№0401/0/2-10 від 30.07.10), РНБО та Президентом України (№801/2010) щодо невідкладних заходів з метою посилення охорони лісів від пожеж. Дані рішення передбачали особисту відповідальність голів обласних державних адміністрацій за організацію недопущення катастрофічних пожеж, щоденну доповідь Національного космічного агентства України про площі пожеж та Укргідромету щодо рівня пожежної небезпеки погоди, залучення персоналу Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету лісового господарства, Міністерства оборони, Міністерства охорони довкілля, місцевих органів виконавчої влади до патрулювання лісів (1900 міжвідомчих патрулів в день за участі лісівників, рятувальників та міліції) та перевірок стану готовності до швидкого реагування лісопожежних та інших залучених служб. В'їзд в ліси було тимчасово заборонено місцевими органами влади по всій території України. За результатами перевірок складалося на порушників правил пожежної безпеки до 500 адміністративних протоколів в день. Щоденно проводилося два патрулювання всієї території України гелікоптерами Мі-2 (Центральна авіабаза), в повній бойовій готовності для авіаційного гасіння знаходилися літаки АН-32П та гелікоптери Мі-8. Державна автомобільна інспекція заборонила паркування приватних автомобілів на дорогах біля лісів та полів. Вся преса була залучена до роз'яснення поточної ситуації. І це спрацювало. Таку схему можна використовувати і зараз у періоди надзвичайної пожежної небезпеки.

Сучасний стан впровадження нових технологій у охороні лісів від пожеж в Україні. В умовах відсутності бюджетного фінансування лісогосподарські підприємства намагаються в міру економічних можливостей та кваліфікованості впроваджувати сучасні технології в щоденну практику попередження та гасіння пожеж. В першу чергу, це стосується встановлення камер відеоспостереження для виявлення пожеж та формування мобільних груп патрулювання та раннього реагування на легких пожежних модулях або навіть на мотоциклах для агресивного гасіння пожеж на ранніх етапах. Переважно, це відноситься до економічно розвинутих лісогосподарських підприємств Держлісагентства. Проте відсутність чітких та сучасних офіційних вказівок Держлісагентства щодо порядку дій, відповідальності та організації у тріаді виявлення-реагування-гасіння, а також фінансування робить існуючі спроби впровадження нових технологій неповними та неефективними у випадку надзвичайної пожежної небезпеки погоди та пожеж особливо великого розміру.

Міжнародна співпраця. Починаючи з 2005 року Україна активно співпрацює з провідними фахівцями та установами світу у галузі охорони лісів від пожеж, в першу чергу, з Міжнародними програмами Лісової Служби США, Єльським університетом, США, Глобальним центром моніторингу пожеж (GFMC), Німеччина, Радою Європи, ОБСЄ, ЮНЕП, ГЕФ та іншими організаціями з метою обміну передовим досвідом та спільних наукових досліджень. В рамках міжнародної співпраці в Україні були проведені спільні тренінги для пожежних лісогосподарських підприємств та пожежних ДСНС, поліції щодо безпечного реагування та гасіння великих пожеж, інші заходи. За сприяння Ради Європи Центру моніторингу пожеж та Товариства лісівників України розроблений та прийнятий Закон України про підвищення відповідальності за спричинення рослинних пожеж, нещодавно прийнятий Верховною Радою України та підписаний Президентом України. Отже, міжнародна спільнота готова надати Україні всю необхідну технічну допомогу для створення нової міжвідомчої системи попередження та гасіння пожеж та підготовці кадрів, в першу чергу, лісових пожежних та керівників гасіння великих лісових пожеж.

Резюме: головні недоліки державної системи охорони ландшафтів від природних пожеж та причини виникнення катастрофічних пожеж 2020 р.

Жодне відомство самотужки своїми силами не здатне упоратись з пожежами, які відбулися у квітні 2020 року, в той же час, на рівні Кабінету Міністрів та РНБО не було прийнято рішень щодо мобілізації відповідальних відомств, як це було у липні 2010 року. Зміни клімату, які змінили пожежну погоду в Україні, та пандемія суттєво ускладнили ситуацію.

Відомчий принцип охорони ландшафтів від пожеж зумовлює численні слабкі ланки у ландшафті, які знаходяться взагалі поза системою охорони від пожеж (заплави, перелоги, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, землі ПЗФ, інші) з яких звичайно починається пожежа, яку при надзвичайних погодних умовах неможливо контролювати після набуття катастрофічних масштабів пожежним підрозділам лісової охорони або ДСНС.

Відсутня ефективна національна міжвідомча система гасіння природних пожеж, яка передбачає швидке формування міжвідомчих сил, наявність кваліфікованих та повноважних керівників гасіння природних пожеж, які мають право розпоряджатися ресурсами для гасіння, відсутні резерви обладнання та матеріалів, які можуть бути швидко мобілізовані для гасіння, немає професійних лісових пожежних з відповідним обладнанням та навичками, та механізму міжвідомчого відшкодування коштів при спільному гасінні пожеж.

Тільки на близько 13% ландшафтів України існує певна система охорони лісів від пожеж (профілактика-виявлення-реагування-гасіння-відновлення). Решта ландшафтів, за яку переважно відповідає ДСНС, має тільки ланку гасіння, що є вкрай неефективним підходом до контролювання пожеж з точки зору платників податків. Навіть з цих 13%, ліси у південних та південно-східних областях через відсутність фінансування також не охороняються повноцінно від пожеж.

Відсутня єдина сучасна методика проведення спільних штабних та польових навчань лісопожежних сил і засобів разом із підрозділами ДСНС перед початком пожежонебезпечного періоду з відпрацюванням реальних найскладніших сценаріїв розвитку пожежі на основі попередніх катастрофічних пожеж (більше 1-3 тис га), що зумовлює низьку готовність до масштабних операцій. Відсутня відкрита та публічна система аналізу та виправлення помилок після великих пожеж (1992, 1998, 2003, 2007, 2015, 2017, 2018, 2019 рр.), та внесення змін у нормативні документи з метою їх недопущення у майбутньому.

Великі пожежі 2020 р. крім кліматичних умов та відсутності міжвідомчої співпраці, розвинулись також через незадовільне матеріальне забезпечення, незадовільні попереджувальні заходи, зокрема відсутність залучення місцевих громад, відсутність метеорологічної підтримки системи охорони лісів від пожеж, відсутність контролю та недотримання Регламенту роботи лісопожежних служб (Положення про лісові пожежні станції), низькою готовністю, невчасним прибуттям на пожежу (відсутній національний або регіональні нормативи часу прибуття на пожежу), застосування неадекватної стратегії та тактики гасіння та внаслідок інших причин.

Відсутній науковий аналіз пожежних режимів ландшафтів України та карти з точки зору щільності джерел вогню, пожежної погоди, запасів горючих матеріалів, інших чинників пожежного середовища, наявних сил та засобів, ресурсів, пожежної інфраструктури, на основі якого виявляються слабкі ланки у ландшафті, де повинна забезпечуватись найвища готовність до гасіння пожеж.

Ключові висновки

Пожежонебезпечний період 2019-2020, який триває до цього часу з березня 2019 року, катастрофічні природні пожежі у 2014 р. - на землях сільськогосподарського призначення 330000 пожеж загальною площею від 1 до 2 млн га, у 2015 р. - у зоні відчуження площею 15000 га, 29.03 - 18.04.2020 р. - площею 28000 га свідчать, що внаслідок змін клімату Україна знаходиться в нових, надзвичайних за рівнем пожежної небезпеки, кліматичних умовах і, що існуюча відомча система охорони лісів та ландшафтів від пожеж не здатна контролювати дану ситуацію в нових умовах.

Недостатня увага органів центральної та місцевої влади протягом десятиліть до питань державної підтримки системи охорони лісів та ландшафтів від пожеж зумовило практичне руйнування або суттєве зниження ефективності існуючої системи. Нові кліматичні умови та спосіб землекористування вимагає розробки нової національної системи управління пожежами і прийняття термінових законодавчих, організаційних, наукових та навчальних заходів на рівні Кабінету Міністрів України, а не окремого відомства, щодо її функціонування та жорсткий контроль їх реалізації.

Міжнародні партнери України готові надати все можливе технічне сприяння Уряду України та відповідальним відомствам щодо створення сучасної ефективної міжвідомчої системи виявлення та гасіння ландшафтних пожеж.

Загальні рекомендації щодо недопущення розвитку великих пожеж у пожежонебезпечний період 2020 року і на перспективу

Президенту України, Прем'єр Міністру України

Уряд України може скористатися міжнародним досвідом розробки національної політики в галузі управління ландшафтними пожежами. Глобальний центр моніторингу пожеж (GFMC), що базується в Німеччині, є давнім партнером та прихильником України, був призначений урядом Греції після катастрофічної пожежі у м. Маті (102 жертви) у 2018 році Головою «Національного комітету з перспектив управління ландшафтним вогнем у Греції» ⁵. Стратегія, розроблена GFMC, яка була передана уряду та парламенту Греції у 2019 році, може бути прикладом для України для розробки міжгалузевого та цілісного підходу до управління пожежами. Робота GFMC підтримується Радою Європи - через Угоду про основні небезпеки, в якій Україна є державою-членом⁶ - та Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)⁷.

Відновити повноцінне фінансування охорони лісів від пожеж у лісах всіх відомств та контролювати його цільове використання.

Створити у класифікаторі професій України професію лісовий пожежний та керівник гасіння лісових пожеж. Розробити вимоги щодо кваліфікаційної підготовки лісових пожежних, характеристику небезпечності умов роботи, вимоги до обов'язкового екіпірування лісових пожежних, їх соціальний захист на випадок опіку або загибелі.

Підняти рівень готовності та кваліфікації у спільному гасінні лісових пожеж добровільними підрозділами ОТГ.

Під час формування тривалої надзвичайної пожежної небезпеки погоди (комплексний показник вище 5000) приймати рішення на рівні РНБО та Кабінету Міністрів України про персональну відповідальність керівників виконавчої влади за недопущення масштабних природних пожеж, в першу чергу, шляхом мобілізації зацікавлених відомств (МВС, Держлісагентство та інші) із залученням місцевих активістів на проведення патрулювання в лісах та вразливих ділянках ландшафтів.

Створити національну систему обліку кількості та площ природних пожеж (лісових низових, лісових верхових, трав'яних, торф'яних, пожеж на сільськогосподарських землях, перелогах та інших категоріях земель) на основі поєднання статистичної звітності лісо- та землекористувачів та даних дистанційного зондування Землі, що будуть надаватися Державній службі статистики України для зведення та публікації. Створити офіційну оперативну платформу для картографічного відображення діючих та минулих пожеж. Розробити методику оцінки збитків природних пожеж в залежності від виду пожеж та категорії земель.

Розробити міжвідомчу систему гасіння великих пожеж, в тому числі, мобілізації сил та засобів, визначити функціональні обов'язки керівника гасіння та виконавців, сформувати систему управління гасінням, безпеки лісових пожежних, вибору стратегії та тактики гасіння, порядку оперативного фінансового, матеріального, картографічного, метеорологічного, продовольчого, медичного, побутового забезпечення, зв'язку, повідомлення місцевих жителів та їх евакуації. Уточнити положення про створення оперативного штабу ліквідації пожежі та відомчих штабів.

Підтримати інституційне впровадження геопорталу «Ландшафтні пожежі України», що розробляється Національним університетом біоресурсів та природокористування України для зони Полісся у практику земле- та лісокористування з метою розробки та планування протипожежних заходів та виявлення уразливих територій з точки зору ризиків пожеж для підвищення готовності лісопожежних служб.

Міністерству внутрішніх справ України

Розслідувати всі випадки підпалів та притягувати до відповідальності винуватців. Працювати з відомчими підрозділами з охорони від пожеж з метою забезпечення безпеки місцевого населення під час операцій з гасіння пожеж.

Державній службі України з надзвичайних ситуацій

Сприяти розробці та візуалізації на сайті Укргідрометцентру нової системи метеорологічної підтримки лісо-та землекористувачів щодо поточного та прогнозного рівня пожежної небезпеки погоди. Бажано замінити поточний комплексний показник пожежної небезпеки погоди, що затверджений у 60-х роках, більш сучасним. У розвинутих країнах розроблено ряд нових показників, з яких популярним є канадський Fire Weather Index.

Внести зміни у нормативні документи, що забезпечать відповідність рівня готовності підрозділів ДСНС, які залучаються на гасіння природних пожеж, новому показнику пожежної небезпеки погоди.

У співпраці із зацікавленими відомствами, сприяти оновленню порядку залучення підрозділів ДСНС в якості допоміжних сил та засобів для гасіння природних пожеж в частині їх функцій та відповідальності, оперативного порядку визначення виду надзвичайної ситуації та порядку переходу керівництва ліквідацією надзвичайної ситуації від представника лісового господарства до представника ДСНС.

Державному агентству лісових ресурсів України, обласним управлінням лісового та мисливського господарства, лісогосподарським підприємствам

Жорстко вимагати та контролювати виконання лісогосподарськими підприємствами всіх відомств діючих Правил пожежної безпеки в лісах України (2004), в першу чергу, чіткого виконання Регламенту роботи команди лісових пожежних станцій в залежності від класу пожежної небезпеки за умовами погоди (Положення про лісові пожежні станції, 2005).

Передбачити створення резервів паливно-мастильних матеріалів на випадок гасіння великих пожеж, що тривають 5 днів та більше.

Під час надзвичайної пожежної небезпеки погоди (більше 5000, V клас) припиняти або скорочувати проведення інших лісогосподарських робіт не пов'язаних з охороною лісів від пожеж, весь наявний персонал лісової охорони залучати до патрулювання місць з високою щільністю джерел вогню, залучати безпілотні літальні апарати, забезпечувати стратегічне розміщення сил та засобів у ділянках з найвищою вірогідністю розвитку великих пожеж, ділянках з низькою доступністю, захаращеністю тощо. Організовувати швидке (15-25 хв.) прибуття на пожежу легких мобільних модулів або скорочених пожежних підрозділів (мотоцикл, квадроцикл тощо) та швидку атаку із застосуванням ранцевих вогнегасників та ручних інструментів. Призначати спостерігача за гасінням. Регламентувати стратегію та тактику, яку повинні використовувати пожежні для виконання вимог особистої безпеки.

При виявленні пожежі на території з високою природної небезпекою при екстремальних погодних умовах забезпечувати швидку та максимально агресивну першу атаку із мобілізацією всіх доступних сил та засобів та залучених підрозділів згідно мобілізаційного плану та під чітким керівництвом гасінням пожежі. Пріоритетом при організації гасіння є безпека місцевого населення в зоні пожежі, безпека залученого пожежного персоналу та безпека житлової та іншої інфраструктури.

Створити єдину публічну електронну карту розташування пожежно-спостережних веж та зон їх покриття, доріг протипожежного призначення, пожежних водойм, іншої інфраструктури та уточнити місця розташування ЛПС у відповідності до радіусів їх обслуговування, щільності джерел вогню та класів природної пожежної небезпеки лісів. Розробити методику та нормативні вимоги до визначення місць встановлення веж, конструкції камер та їх обслуговування, функціональних можливостей камер, в тому числі щодо їх з'єднання з картою доріг та водойм, точності визначення координат пожеж та регламенту роботи операторів камер. Сертифікувати компанії, які мають право працювати з лісогосподарськими підприємствами щодо встановлення камер.

Узгодити Шкалу пожежної небезпеки за умовами погоди та Регламент роботи ЛПС із новим показником пожежної небезпеки, що її запропонує Укргідрометцентр у співпраці з Держлісагенством з врахуванням змін клімату та змін землекористування. Наказ про підготовку до пожежонебезпечного періоду готувати в залежності від пожежної небезпеки погоди (при настання ІІІ-IV класів).

Визначити функціональні обов'язки керівників гасіння великих лісових пожеж, порядок їх призначення та організувати їх підготовку та перепідготовку (одного на область). 

Створити систему кваліфікаційної підготовки лісових пожежних різного рівня (всі працівники лісових пожежних станцій, лісової охорони) та організувати їх регулярну підготовку та перепідготовку перед початком пожежонебезпечного періоду і настанням високої пожежної небезпеки умов погоди.

Обґрунтувати та затвердити національний або регіональний норматив часу між моментом виявлення пожежі та прибуттям лісопожежних підрозділів на пожежу (15-25 хвилин).

Створити системи документального забезпечення всіх заходів з попередження та гасіння пожеж, включно з фіксацією виконаних профілактичних заходів, П.І.Б залучених до гасіння, керівника гасіння, процесу передачі повноважень вищому за посадою керівнику та іншої інформації. Для цього уточнити обов'язки диспетчера гасіння пожежі.

Оновити Правила пожежної безпеки в лісах України та інші відповідні нормативні документи в контексті поточних загроз від змін клімату, діяльності інших землекористувачів, критеріїв для профілактичних заходів та включити стандартні розділи за прикладом сучасних правил (EUROFIRE, ICS або інші). Розробити кишенькові довідники лісового пожежного для використання кожним пожежним залученим на гасіння. В якості прикладу можна використовувати Кишеньковий довідник лісового пожежного зони відчуження, розроблений Регіональним Східноєвропейським центром моніторингу пожеж у співпраці з Лісовою Службою США.

Місцевим органам влади

Звертатись до громадських організацій щодо проведення семінарів з місцевим населенням щодо небезпек для людей та населених пунктів від підпалів рослинності та заходів щодо підвищення безпеки помешкання та дій у випадку великих лісових пожеж. Для цього можуть бути використані рекомендації Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж розроблені у співпраці з Глобальним центром моніторингу пожеж та Радою Європи (2017) «Захист населених пунктів, ферм та інших об'єктів сільської місцевості віД пожеж».

Користувачам сільськогосподарських угідь

Неконтрольоване спалювання рослинних решток пошкоджує ґрунти, зокрема руйнує його органічну частину і знижує врожай наступного року. Доцільно використовувати рекомендації щодо інших ніж спалювання способів утилізації рослинних залишків, зокрема використовувати рекомендації «Альтернативи відкритому спалюванню в Україні».

Література

• 1.     Гілітуха Д. В, Зібцев С. В., Борсук О. А. Моніторинг лісів, пошкоджених пожежами та шкідниками у зоні відчуження ЧАЕС за даними ДЗЗ. Науковий вісник НУБіП України. 2011. Вип. 164 Ч. 3. С. 71-79.
• 2.     Зібцев С.В., О.М. Сошенський, В.В. Миронюк, В.В. Гуменюк. Моніторинг ландшафтних пожеж Транскордонної Рамсарської території «Ольмани-Переброди» за даними дистанційного зондування землі. Науковий журнал «Лісівництво і агролісомеліорація». - 2019. -№134. - С. 88-95.
• 3.     Jesus San-Miguel-Ayanz, Tracy Durrant, Roberto Boca, Giorgio Liberta, Alfredo Branco, Daniele de Rigo, Davide Ferrari, Pieralberto Maianti, Tomas Art^s Vivancos, Duarte Oom, Hans Pfeiffer, Daniel Nuijten, Thais Leray; Forest Fires in Europe, Middle East and North Africa 2018. EUR 29856 EN, ISBN 978-92- 76-11234-1, doi:10.2760/1128 .
• 4.     Зібцев С.В., Сошенський О.М., Гуменюк В.В., Корень В.А. Багаторічна динаміка лісових пожеж в Україні / // Науковий журнал «Ukrainian Journal of Forest and Wood Science». -2019. - С. 27-40.
• 5.     Stohl A, Berg T, Burkhart JF, Fj^raa AM, Forster C, Herber A, Hov 0, Lunder C, McMillan WW, Oltmans S, Shiobara M, Simpson D, Solberg S, Stebel K, Strom J, T0rseth K, Treffeisen R, Virkkunen K, Yttri K. (2007). Arctic smoke—record high air pollution levels in the European Arctic due to agricultural fires in Eastern Europe in spring 2006. Atmos Chem Phys 7:511-534. doi: 10.5194/acp-7-511-2007 .
• 6.    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №801/2010. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 серпня 2010 року «Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні» URL: https://www.president.gov.ua/documents/8012010-11766
• 7.    Швиденко А., Букша І., Краковська С. Посилення спроможності України щодо оцінки вразливості рівнинних лісів до зміни клімату. Звіт проекту ЄС Clima East № CEEF2015-036-UA. 2016. - 126 с.
• 8.    Кишеньковий довідник лісового пожежного зони відчуження. Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж, Лісова Служба США. Київ, НУБіП України. 2018 -151 с. Доступний для завантажування за адресою: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u184/irpg ukr bez rozp tekstu.pdf
• 9. Захист населених пунктів, ферм та інших об'єктів сільської місцевості від пожеж. Рекомендації Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж розроблені у співпраці з Глобальним центром моніторингу пожеж та Радою Європи. Київ: НУБіП України, 2017. - 52 с.

---------------------

1

Зібцев С.В., Сошенський О.М., Гуменюк В.В., Корень В.А. Багаторічна динаміка лісових пожеж в Україні / // Науковий журнал «Ukrainian Journal of Forest and Wood Science». - 2019. - С. 27-40.

²

Evangeliou, N., Zibtsev, S., Myroniuk, V. et al. Resuspension and atmospheric transport of radionuclides due to wildfires near the Chernobyl Nuclear Power Plant in 2015: An impact assessment. Sci Rep 6, 26062 (2016). https://doi.org/10.1038/srep26062

³

Jesus San-Miguel-Ayanz et al.,; Forest Fires in Europe, Middle East and North Africa 2018. EUR 29856 EN, ISBN 978-9276-11234-1, doi:10.2760/1128

⁴

Зібцев С.В., О.М. Сошенський, В.В. Миронюк, В.В. Гуменюк. Моніторинг ландшафтних пожеж Транскордонної Рамсарської території «Ольмани-Переброди» за даними дистанційного зондування землі. Науковий журнал «Лісівництво і агролісомеліорація». - 2019. - №134. - С. 88-95.

⁵

https://www.amna.gr/en/article/283154/PM-Tsipras-presents-new-civil-protection-plan https://gfmc.online/allgemein/press-release.html

⁶

https://gfmc.online/programmes/europe-org/coe.html

⁷

https://gfmc.online/globalnetworks/seeurope/SEEurope 8.html

 

Джерело

Далі...

Три нові виклики для зоозахисту

Як, рятуючи людей від коронавірусу, влада геть забула про тваринний та рослинний світ

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Лісові пожежі, збільшення кількості безпритульних тварин та вплив вуличної дезінфекції на міські екосистеми — це топ-теми, які наразі обговорюють екологи і зоозахисники. Здавалося б, різні проблеми, але всі є наслідками людської безвідповідальності, і ось вони загострилися на тлі боротьби з коронавірусом.

ВИКЛИК ПЕРШИЙ — ПОЖЕЖІ

Коли науковці cтверджують, що з такими темпами підпалів до осені Україна вся вигорить, біжать мурашки по шкірі. Пожежа в Чорнобильській зоні відчуження, хочеться вірити, поставить крапку в тому безперервному циклі підпалів, які цієї весни охопили країну в небачених масштабах. Горіла вже Долина нарцисів на Закарпатті, палали Карпати у Сколівському районі, вигоріла долина рідкісних тюльпанів на Львівщині... Загалом пожежники ліквідовують загорання майже в кожній області України.

Практично нещодавно ми співчували Австралії, яка опинилася у вогні, й дивувалися, як тамтешні громадяни рятують диких коал та кенгуру. Тепер маємо ту ж саму проблему, тільки з українськими особливостями. Пожежі в Україні трапляються через невиправну звичку палити суху траву чи сміття, кидати недопалки там, де заманеться. Безвідповідальні громадяни, помножені на низькі штрафи та паніку через те, що буцімто гарантовано можна підхопити коронавірус від диких тварин, дають свої плоди. У соцмережах уже порівняли, що за цю весну вигоріло луків, лісів та полів площею завбільшки з Луцьк чи Рівне. Згоріла ж не лише трава й дерева, а й усе живе, а під підпали лісів можуть списати незаконні вирубки або ж полювання на тварин.



ФОТО РЕЙТЕР

При цьому нашим громадянам невтямки, що рятувати диких тварин від вогню теж потрібно з розумом. Принести додому зайченя — не варіант. Світлини з урятованими зайченятами уже з’явилися в соцмережах, родина на Черкащині навіть вирішила облаштувати для дикої тварини клітку.

Зоозахисниця Наталя ВИШНЕВСЬКА нагадує у «Фейсбуці», що це вилучення тварини із дикої природи і це заборонено законом. Узяти додому тварину із лісу можна лише за умови отримання спеціального дозволу. Саме через порушення цієї норми існують дельфінарії, контактні зоопарки та пересувні звіринці.

Як вийти із цього замкненого кола, коли людина знищує сама ж усе живе довкола? Цього тижня в парламенті ухвалили в першому читанні законопроєкт № 2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу». Він збільшує штрафи за спалення екосистем. Проте, як додає Наталя Вишневська, без належної превентивної системи виявлення та покарання порушників закон нічого не вартий. Ще ні разу в країні не відловлювали паліїв так, як це зараз роблять, до прикладу, правоохоронці з порушниками правил карантину.

ВИКЛИК ДРУГИЙ — ДЕЗІНФЕКЦІЯ

Мешканці столичної Борщагівки помітили край дороги мертвих птахів. Це сталося після дезінфекції вулиць спеціальним розчином. Зоозахисники додають, що подібні тривожні повідомлення отримують і з інших куточків країни. «Коти й собаки не повинні такого їсти, а птахи насправді виявились у зоні ризику. У нашому місті (Ужгороді. — Ред.) нічого не бризкають. У мене біологічна освіта, і я не можу зрозуміти, навіщо поливати вулиці. Все одно токсини так просто не вимиєш, витерти перила чи двері — то інша річ. Певно, наші міста ідуть за прикладом інших країн, де також вирішили дезінфікувати вулиці», — каже зооактивістка Марія ТРУНОВА.

Практично всі населені пункти країни зараз проводять дезінфекцію громадських місць, будинків, під’їздів, доріг, транспорту, дворів. На сайтах міських рад ідеться, що дезінфекцію здійснюють хлоровмісними сумішами, зокрема гіпохлоритом натрію. Як написано у «Вікіпедії», це неорганічна сполука, яка має антисептичні та дезінфікувальні властивості. «Використовується як побутовий та промисловий відбілювач і дезінфектант, засіб очищення і знезараження води, окисник для деяких процесів промислового хімічного виробництва. Гіпохлорит натрію знаходить широке застосування в побутовій хімії і входить як активний інгредієнт до численних засобів, призначених для відбілювання, очищення та дезінфекції поверхонь і матеріалів. Серед них найбільш відомий відбілювач «Білизна», — зазначено у «Вікіпедії».

Разом з цим гіпохлорит натрію входить до ТОП-10 найбільш поширених та небезпечних речовин, що їх можуть містити мийні засоби, оскільки хлорактивні речовини можуть спричиняти порушення гормонального фону, інтоксикацію, пошкодження органів (легень, серця, слизових оболонок) та подразнення дихальних шляхів у людей.

Утім, за словами Лесі КУПРІЄНКО, епідеміолога та капітана медслужби Нацгвардії, котра долучилася до проведення дезінфекції в Києві, спеціальний дезінфікувальний розчин цілком безпечний для людей і тварин, але водночас він здатен знешкодити патогенні мікроорганізми. Чим саме обробляли київські вулиці, після чого було зафіксовано гибель птахів, наразі кияни з’ясовують разом з місцевими депутатами. Вони надіслали у профільні служби КМДА відповідні запити.

ВИКЛИК ТРЕТІЙ — ВУЛИЦЯ

Саме через страх заразитися небезпечною хворобою від тварин — чи то диких, чи то домашніх у містах зростає число чотирилапих безхатьків. «Щодня сотні, а то й тисячі нових викинутих тварин — кошенят та цуценят надходять на комунальні підприємства, у притулки й на перетримку до волонтерів, — розповідає у «Фейсбуці» директорка ЛКП «Лев» Оксана КОШАК. — Знайти їм господарів неможливо, а якщо собака ще й здійснив покус або потрапив у ДТП і став інвалідом, його вже точно розшукувати ніхто не буде. Усі витрати на утримання цих тварин падають на плечі виснажених волонтерів, зоозахисників, переповнені та ледве жевріючі притулки, муніципальні бюджети. А розв’язати проблему дуже просто — необхідно щоденно контролювати хоча б питання реєстрації тварин. За таких умов завжди можна знайти і привести до відповідальності недобросовісних господарів».

Представники зооканалу «Перший зоозахисний UA» побоюються, що комунальні служби під прикриттям карантинних заходів можуть заявляти, що рятують і стерилізують домашніх тварин. Насправді ж тварини можуть загинути від тих же засобів дезінфекції, а міська влада спише мільйони на буцімто реалізовані міські програми.

Проблеми наростають, і знову їх беруться розв’язувати волонтери, а не профільні державні органи влади. Так, Kyiv Animal Rescue Group (КАРГ) оголосила про створення груп небайдужих громадян для гасіння підпалів та порятунку диких тварин. На сайті Офісу Президента зареєстрована петиція про посилення відповідальності за підпал сухої трави, дерев та інших біологічних залишків на території України.

Що робити? Долучатися до подібних ініціатив. Можна проголосувати за петицію, допомогти КАРГ фінансами або ж, як радить активіст зооканалу Михайло МАРЧЕНКО, створити власний волонтерський загін місцевих мешканців на кшталт київської групи з порятунку тварин.

ВІЗЬМІТЬ НА ЗАМІТКУ

На прохання «Дня» зооактивіст склав цілий список рекомендацій для порятунку флори та фауни в непростий час. Передусім вони стосуються тих громадян, котрі мешкають поблизу місць можливого знищення екосистеми або можуть там перебувати, приміром, під час вигулу собаки. Зацитуємо найважливіші:

* Мати при собі напоготові смартфон з увімкненою функцією відеозапису та диктофона. Заздалегідь занести в нього контакти місцевої адміністрації або ради, поліції, прокуратури, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної екологічної інспекції України, місцевих зоозахисників, екоактивістів та інших організацій, які повинні розв’язувати проблеми незаконних вирубок, підпалів, пожеж, випадки браконьєрства, догхантерства, незаконного вилову та продажу тварин, зокрема диких тварин і тварин, внесених до Червоної книги України.

* Відстежувати новини про дії місцевої влади, щоби вчасно зрозуміти, чи вживає вона належних заходів для розв’язання природоохоронної проблеми.

* Спостерігати за тим, що відбувається навколо: чи не почалася протиправна вирубка дерев, самопал чи забудова. У разі необхідності фотографуйте або записуйте подію на смартфон. Бережіть і захищайте зібрану інформацію — це ваші докази, додає Михайло Марченко.

У разі виникнення тривожної ситуації варто надати проблемі розголосу — розповісти місцевим активістам і ЗМІ, уточнити законність початку чи продовження забудови у місцевої влади. Якщо помічені протиправні дії або наміри вчинити такі (вирубка, підпал, браконьєрство), необхідно спочатку оперативно повідомити відповідальні органи по телефону і зафіксувати свої заявки диктофонною функцією смартфона.

Окремі поради для зоозахисників та притулків для тварин — варто остерігатися спонтанного зоосадизму, можуть бути спроби знищити підопічних тварин на хвилі безпідставної паніки щодо коронавірусу. Слід пам’ятати, що без дозволу господаря доступ до приватної власності заборонений навіть представникам поліції та прокуратури.

Господарі тварин мусять мати під рукою контакти ветеринарів. Після повернення з вигулу потрібно витерти своє взуття, оглянути і почистити тварину, а під час вигулу не дозволяти їй облизувати чи їсти об’їдки, якщо трапляться по дорозі.

Не варто забувати про просвітницькі заходи: уроки обережного ставлення до природи у школі (після карантину), саморобні агітки щодо того, чому не варто палити суху траву і чим це небезпечно, навіть варто звернутися до поліції з вимогою посилити патрулювання в тих місцях, де може статися пожежа, і надіслати таких звернень краще кілька. Не соромтеся запропонувати свою підтримку, в тому числі й фінансову, якщо є така можливість, рятувальникам, екологам і зоозахисникам, котрі самотужки можуть не впоратися у разі форс-мажору.

Не чіпайте без потреби здорових диких тварин. Якщо після пожежі знайшли потерпілих звірів, краще звернутися по допомогу до ветеринарів чи зоозахисників, а після лікування та одужання відпустити тварин на волю. Так само слід звертатися по допомогу до фахівців, якщо помітили на вулиці безхатніх тварин, котрі мають ознаки отруєння.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

Інна Лиховид
22 квітня, 2020 - 20:16

Газета: №74, (2020)

https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/try-novi-vyklyky-dlya-zoozahystu

Далі...

Через загоряння трави і чагарників мало не згорів ліс на Рівненщині (ФОТО)

У обідню пору 22 квітня біля села Вичівка Зарічненського району горіла суха трава і чагарники. Вогонь ширився до лісу. На місце події виїхали працівники лісового господарства та рятувальники на пожежних автоцистернах. Про це інформують у ГУ ДСНС області.

Загоряння гасили весь день, зараз надзвичайники ліквідовують тліючі залишки. Спільними зусиллями загрозу поширення вогню на ліс вдалося відвернути.

https://rivne.media/news/cherez-zahoryannya-travi-i-chaharnikiv-malo-ne-zhoriv-lis-na-rivnenshchini-foto-30299

Далі...

У МВС пропонують перекласти витрати на гасіння лісових пожеж на лісгоспи

Саме лісгоспи мають оплачувати проживання та харчування рятувальників, оскільки отримують прибуток від лісів

У Міністерстві внутрішніх справ пропонують перекласти витрати на гасіння лісових пожеж на лісгоспи, оскільки лісгоспи отримують дохід від продажу лісу та його похідних. Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

Робота рятівників організована за способом ротації, бо організму людини складно психологічно і фізично витримувати навантаження, які виникають під час гасіння лісових пожеж, пише він.

Новини за темою: Ситуацію з пожежами в Житомирській області вдалося взяти під контроль, відкритого вогню ніде немає

Що стосується організації харчування, то в зоні ЧАЕС цим займається Агентство з управління зоною відчуження, а в Житомирській області - місцеві органи державної влади. Безпосередньо харчування здійснюється з використанням польових кухонь.

Геращенко пише, що на сьогоднішній день немає необхідності в допомозі сторонніх організацій і людей в організації харчування та підвезення продуктів.


"Витрати на гасіння лісових пожеж в Україні несе служба з надзвичайних ситуацій. А у разі нестачі коштів, вони виділяються з резервного фонду Кабміну. Так, на гасіння пожеж у зоні ЧАЕС рішенням КМУ було виділено - 100 мільйонів гривень", - пише він.

У МВС вивчають досвід Білорусі в питанні управління лісовим господарством і пропонують наслідувати приклад сусідньої країни.

Новини за темою: ЄС готовий надати Україні підтримку в боротьбі з пожежами в Чорнобильскій зоні, – посол

"У Білорусі управління лісового господарства оплачують всі витрати рятувальників на ліквідацію лісових пожеж: паливо, харчування, відрядження, ремонт техніки тощо. Логіка проста - лісгоспи отримують дохід від продажу лісу та його похідних. Отже, вони ж мають дбати про збереження лісу, оберігати його від знищення лісовими пожежами, а не тільки отримувати доходи. Така політика стимулює лісгоспи вкладати кошти в попередження лісових пожеж, а не в наступну багатомільйонну оплату важкої і небезпечної праці рятувальників", - пише Геращенко.

Нагадаємо, для боротьби з пожежами в Житомирській обл. залучили понад тисячу рятувальників і 160 одиниць техніки.

https://ua.112.ua/ekonomika/u-mvs-proponuiut-pereklasty-vytraty-na-hasinnia-lisovykh-pozhezh-na-lishospy-533611.html

Далі...

«Мы не сможем тушить лесные пожары, а обещанные Путиным кредиты нам не дают» — руководитель «Аэропрома»

Накануне министр экономического развития Максим Решетников анонсировал третий и четвертый пакеты мер помощи бизнесу. Правительство уже заявило несколько программ поддержки, например, выдачу предприятиям кредита под 0% на выплату заработных плат. Но позже уточнило, что 0% будут только первые полгода, а потом ставка повысится до 6%, так что расплачиваться за них бизнесу все равно придется. Однако и эти кредиты оказались недоступны предпринимателям. Руководитель предприятия малой авиации «Аэропром» в Красноярском крае Мария Давыденко рассказала The Insider, что ее компания занимается предотвращением лесных пожаров, и если она не получит кредит в этом году, тушить сибирские леса будет некому.

Мы занимаемся авиапатрулированием, что жизненно важно для предотвращения лесных пожаров. Подготовка воздушных судов и экипажей всегда требует значительных финансовых ресурсов, поэтому сейчас мы продолжаем свою работу на последних резервах – остановить ее в пожароопасный сезон мы не можем. Только в прошлом году в крае сгорело более миллиона гектаров леса, а по всей Сибири – более пяти миллионов. А у нас авиапатрулированием и предупреждением пожаров занимаются, по сути, лишь три предприятия.

Мы относимся к субъектам МСП, у нас 20 сотрудников, поэтому под меры правительства мы подпадаем. Однако с их применением возникли проблемы. В Сбербанке специалисты разного уровня заявили, что да, они в курсе постановления правительства, но на момент принятия этого постановления у меня не было зарплатного проекта в Сбербанке, поэтому этот продукт не для меня. Все дело в том, что лимит кредитования для Сбербанка рассчитывался только на сотрудников тех клиентов Сбербанка, у кого были открыты зарплатные проекты. Получается, что банк дает кредиты компаниям, которые уже у него обслуживаются, чтобы они выплатили зарплату своим сотрудникам, а те вовремя погасили кредиты перед опять-таки же перед банком. Такой вот коронавирусный круговорот кредитов.

В другом банке, входящем в перечень четырнадцати, участвующих в программе, нужно потратить минимум полчаса и десять раз позвонить на горячую линию, чтобы заполнить заявку на кредит. Но в результате выяснилось, что кредит нам выдадут только со стандартным залогом. К тому времени я была уже в таком восторге от помощи государства бизнесу, что согласилась бы уже и на это. Но вот загвоздка – система строго спрашивала квадратные метры, так что самолеты никак не подходили.

Промсвязьбанк, честь ему и хвала, отреагировал очень быстро, но в итоге и предложил всего 315 000 рублей. Согласно постановлению правительства, предприятие может претендовать на кредит равный сумме МРОТ умноженной на число сотрудников и на количество месяцев, на которое он предоставляется (шесть). То есть наша кредитная заявка была на 2 млн рублей – и то мы покрыли бы только часть зарплаты. Так что 315 000 для нас – это мертвому припарка.

Последнюю надежду мы возложили на ВТБ, куда отправили отчетность. Мы получили предодобрение и проходим необходимые формальные процедуры, скрестив пальцы.

Я работала в свое время в банке и понимаю их желание помочь сначала своим – как только случаются просрочки по кредитным выплатам, банк создает резервы (по сути убытки) и получает ежемесячную головную боль, реструктуризацию и т.д. Так что удовлетворение шквала заявок от малого бизнеса для банка – это тот еще подвиг. Мне как представителю бизнеса приходится искать и стучаться в любой банк, который готов помочь в трудное время. Готов, а не должен. Поэтому, получается, я сама должна найти эти возможности для себя.

ЕВГЕНИЯ ТАМАРЧЕНКО

22.04.2020 22:17

https://theins.ru/news/215431

Далі...

«Нема в лісах стільки зловживань, щоб їх ховати такими масштабними пожежами», – Володимир Бондар

Масштаби цьогорічних пожеж в екосистемах – небачені. Зміни клімату. Безгосподарність. Навмисні підпали, щоб дестабілізувати ситуацію в країні. Одна з «модних» диванних версій: палять, щоб приховати вирубки лісів. У фахівців вона викликає усмішку, а от народ хоче смакує.

Ми поцікавилися, що думає про проблему масштабних лісових пожеж, яка несподівано накрила Україну цьогоріч депутат Волиньради, лідер депгрупи «Патріоти Волині» Володимир Бондар. Тривалий період донедавна він керував лісовою галуззю країни, займаючи посаду заступника голови Держлісагентства. Чи бачив він загрози виникнення пожеж у таких масштабах? Де схильний шукати причини їх виникнення? І як пропонує проблему вирішувати?

Довідково. Станом на 17 квітня у Волинській  області зареєстровано понад 421 пожежа в екологічних системах Волині, з них – 22 загорання покладів торфу та 29 пожеж у лісах. Площа, пройдена вогнем, який знищив все живе на своєму шляху, склала понад 673 га – з інформації управління ДСНСУ у Волинській області. Протягом святкових великодніх вихідних пожежі довелося локалізовувати у Володимир-Волинському, Ківерцівському, Любомльському, Старовижівському, Маневицькому, Шацькому, Рожищенському районах. Як повідомили у Волинському облуправління лісового і мисливського господарства, загалом на пожежах у вихідні працювали 333 працівники державної лісової охорони.

«Пожежі виникають в лісах біля кордону. Це фактор, який заслуговує уваги»

– Володимире Нальковичу, в Чорнобильській зоні та у двох лісництвах Житомирській області станом на 21 квітня все ще триває боротьба з пожежами. Країна дискутує з приводу причин. Чи маєте ви відповідь на питання: чому горять ліси?

– Відповідь ця – і проста, і непроста водночас. Безперечно, це підпали, умисні підпали. Я думаю, їх організовують люди з метою нанести шкоду українській державі. У більшості випадків – саме так. Хоча є, звичайно, випадки недбалого ставлення до всього, що відбувається навколо.

Але цьогоріч випадків у поліській зоні дуже й дуже багато. Незвично багато. Такого раніше ніколи не було в цю пору, ми не фіксували стільки пожеж у Житомирській, Волинській, Рівненській областях. Це говорить, безперечно, і про якийсь додатковий фактор, крім людської недбалості. Думаю, що це питання не тільки лісової охорони, а й правоохоронної системи, і влади на місцях. Тут відповідь на ситуацію має давати вже суспільство насамперед.

– Аваков теж вважає, що причина масштабних лісових пожеж навмисні підпали. Точніше, вона «може бути» такою. Уточню:  кому треба підпалювати ліси?  Кому це може бути вигідно?

– Мені складно сказати, але у воюючій країні дестабілізація завжди вигідна ворогу. Нічого надзвичайного в цій ситуації нема. На війні як на війні, казали французи. Думаю, що цей зовнішній фактор актуальний. Але крім нього, є людська безкарність: чомусь навесні є в когось враження, що коли випалити траву, то краще родитиме луг чи поле, краще буде господарювати на цих територіях. В цей період лісівники буквально мають чергувати біля лісових масивів, бо з полів (і з людських паїв, і з площ великий агрогосподарств) часто йде вогонь, який може перекинутися на ліс і спричинити такого роду біду. Причин багато. Треба по кожному розібратися і знайти відповідь.

Те, що Верховна рада прийняла жорсткіші закони, збільшила штрафи – дуже правильний напрямок. Але ми повинні піти далі: виявляти цих людей і карати. Карати суворо і жорстоко. Карати через кримінальну відповідальність, бо інакше ми цю ситуацію не поборемо.

Я вважаю, що суспільство не повинне бути байдужим до цієї проблеми. Бо цю шкоду не просто роблять якісь там люди. Ці люди живуть поруч із нами. Суспільство має знати цих людей. Правоохоронна система має їх знати. 

– Одна з версій, яку часто повторюють останнім часом – це версія про те, що підпали роблять, щоб приховати незаконні вирубки лісу, в тому числі й у Чорнобильській зоні. Ви згідні з цим?

– Мені тяжко пояснити логіку такої версії. Це роблять люди, які сидять на дивані і ніколи не бували  в лісі і не знають, що таке лісова пожежа.

Сьогодні пожежа в Житомирській області триває більше трьох тижнів, майже місяць. Безліч лісівників знаходиться на передовій і без сну, без відпочинку нормального, без належних засобів для гасіння пожежі ризикують щодня своїм життям. Той, хто так пише, напевне, не розуміє, що таке лісова пожежа. Коли середній вітер кидає вогонь на сотні метрів, і людина може просто залишитися всередині полум’я.

Тільки з Волинської області в Житомирську сьогодні поїхало більше сотні працівників лісової галузі, наскільки мені відомо. Вони поїхали на допомогу, і так з кожної області. І не тільки лісівники, а й рятувальники. Скажіть: невже людина, яка хоче щось приховати в лісі, буде робити такого роду проблематику?

Ті, хто це каже, просто не уявляють, скільки зусиль витрачають лісівники, як ризикують життям, щоб загасити пожежу. Тому мені здається, що брати цю версію за вагомий, системний фактор – не варто. Я б ніколи цього не робив. Нема у нас таких зловживань в лісах, щоб їх приховувати такими масштабними пожежами. Це нонсенс.

Волинські лісівники ліквідовують пожежу. Фото ВОУЛМГ

– Ви вже згадували, що цьогорічна ситуація відрізняється тим, що горять ліси в поліській зоні. Чому епіцентр пожеж саме на Житомирщині? То випадковість?

– То найбільш лісиста область на сьогодні. Так, ми щороку мали пожежі на півдні України, там, де вже навесні була достатньо висока температура, суха погода, не було опадів. Вже другий рік поспіль така ситуація по всій Україні: в поліській зоні опадів немає, а Житомирська область – це регіон, де найбільше лісів. Тому вона страждає в першу чергу.

А по-друге, регіон безпосередньо на кордоні, протяжність кордону там велика. Напевне, і це заслуговує бути фактором, який, з моєї точки зору, важливо розглядати. Це не тільки про Житомирську область, ми й на Волині маємо подібні пожежі: у Любешівському районі, в Любомльському… Це північні наші райони, які розташовані на кордоні.

Кожен з підпалів треба, щоб розбирали окремо створені для цього експертні групи, які б давали оцінки і називали причини.

«Лісова галузь неготова до таких пожеж»

– Ви не один рік очолювали лісову галузь, були пожежі й раніше, чи знаєте ви, чим закінчувалися всі попередні розслідування ймовірних підпалів у лісах, що призвели до масштабних пожеж?

– Ви знаєте, що лісівники не проводять дослідження причин. Як правило, факт пожежі ми записували, обліковували збиток і передавали у правоохоронні органи. Вже ті структури проводили слідство, бо мають на те повноваження. Завданням лісівників було розробити ті площі, які знаходяться під так званими «горільниками». Тобто зняти з них деревину, реалізувати її, наскільки можливо. Ну, але ви розумієте, яка якість цієї деревини. І засадити новим лісом.

– Чи ефективно тут спрацьовує поліція?

– Поліція займається. Я поки не бачу результатів їхньої роботи. Поки триває пожежа, говорити про це досить складно. Думаю, поліція повинна дати відповідну правову оцінку. Найголовніше – знайти винуватців і покарати їх. Навіть не поліція, а вся правова система.

Інша ситуація в Чорнобильській зоні. Це окрема система, зі своїм режимом. Там визначати ступінь можливих підпалів неймовірно складно. Але жодного попереднього року таких масштабів пожеж не було й там. Здається, що це все невипадково. Вони системні, вони виникають по всій території, що примикає до кордону. Повторю: мені здається, це той факт, який повинен змусити задуматися всю верхівку держави і правоохоронну систему в першу чергу.

– Чи вчасною, на вашу думку, була реакція всіх структур, які дотичні до цієї проблеми? Тому що часто можна почути, що все так критично цього року, бо «пізно спохватилися».

– Ні. Як визначити, вчасно чи невчасно? Лісівники не один рік говорять про недофінаснування галузі. В першу чергу, це стосується питань протипожежної готовності.

Галузь неготова до такого роду пожеж, я вам тут таємниці не відкрию. В лісівників пожежні машини ще 70-х років випуску в багатьох випадках. Як ви думаєте: ця машина здатна якісно реагувати на пожежу, яка виникає досить швидко? Якщо пожежа переходить у верхову, то загасити її досить складно наземними силами.

Однак коли ми говоримо про те, що такі заходи потребують серйозного фінансування від держави, то в нормальні часи, коли пожежі не відбуваються, на це ніхто не реагує.

Нема секрету в тому, що й сьогодні на ці речі в Державному бюджеті не виділено жодної копійки. Коли ситуація в лісовій галузі є дуже несприятлива з точки зору реалізації продукції, економічного росту підприємств, то виділяти на це гроші можливості лісові господарства не мають. Відтак і готовність відповідна.

Галузь тісно працює з Державною службою надзвичайних ситуацій, вони мають техніку та інші можливості.  Але я хочу сказати, що лісова пожежа – це досить специфічна справа. Якщо пожежники вміють чітко вести себе під час пожежі в житловому секторі, то лісові пожежі суттєво відрізняються за суттю і потребують спеціальних підходів і техніки. Я переконаний, що належним чином Україна не озброєна в цьому випадку.

Сьогодні в поліській зоні у більшості випадків ми маємо вишки, з яких фахівці спостерігають за всім лісовим масивом, вони бачать, де виникає пожежа. Туди спрямовують техніку, вона за системою навігації знає, в яку точку їхати і де пожежа. Тобто ця робота в більшості лісгоспів відпрацьована ситсемно і серйозно. Особлимо в цій поліській зоні, де лісгоспи багаті. Думаю, що в більшості лісогосподарських підприємств постійно ведеться спостереження за всіма лісовими масивами і при найменшій пожежі лісова охорона реагує.

– Ви точно, напевне, знаєте, як протидіють підпалам в інших країнах. От як цю проблему з пожежами в екосистемах вирішують в сусідній Польщі  чи десь інакше?

– Екосистеми екосистемам – рознь. Є різні статуси екосистем. Є експлуатаційні ліси, де працюють лісівники і можуть застосовувати всі засоби для організації протипожежних заходів. А давайте говорити про об’єкти заповідного фонду, де цього робити не можна… Багато людей виступає нині за таке «суцільне заповідання», але в заповіднику не можна навіть гасити пожежу! Не те, щоби якісь заходи проводити чи меліоризовані смуги робити. Категорично – ні. Природа в заповіднику сама себе повинна регулювати. Якщо пожежа виникає в заповіднику, то вона розвивається за законами жанру. І будь-яка ситуації: шкідники чи інше. Там робота обмежена. В нас же ж багато масивів мають різний статус. На тій же Житомирщині близько до кордону є заповідник великий. Як там діяти, теж треба розуміти. Тому підхід диференційонваний.

Ми свого часу вивчали досвід різних країн. Навіть Сполучених Штатів, де ситуація належним чином поставлена, відтак в нас є ціла система викладання за американською технологією – щодо запобігання пожежам і організації гасіння лісових пожеж.

У попередні роки лісівники не раз їздили в Туреччину саме щодо проблематики лісових пожеж. Там люди проходили навчання. Турецькі фахівці тут проводили навчання вже в наших умовах.

Тобто обмін досвідом відбувається, але хіба ми можемо порівняти з ті самі Сполучаними Штатами чи Туреччиною з Україною? Я не кажу про техніку наземну, яка супер сучасна, яка в достатній кількості є в кожному лісовому господарстві. В лісівників Туреччини в кожному обласному управлінні є не один вертоліт, який бере участь в гасінні пожежі. Ми про таке навіть мріяти не можемо, в нас в цій системі немає вертольотів. Наша техніка морально застаріла.

То що толку з досвіду і що ми знаємо, як боротися з пожежею, якщо засобів для цього ми не маємо? І це велика проблема, яку треба вирішувати.

Фото прес-служби УДСНС у Волинській обл«600 гектарів на Волині – проблемно, але не критично»

– Із повідомлення волинського управління ДСНС: «Станом на 17 квітня в області зареєстровано понад 421 пожежа в екологічних системах Волині, з них 22 загорання покладів торфу та 29 пожеж у лісах. Площа, пройдена вогнем, який знищив все живе на своєму шляху, склала понад 673 га». Горить на Любешівщині, Горохівщині, Ратнівщині, в Шацькому районі, Володимир-Волинському, на Маневиччині… Це реальні цифри чи насправді вони ще більші? І наскільки вони катастрофічні для Волині, на вашу думку?

– 600 гектарів – то є проблемна цифра, але не критична. Волинь має 600 тисяч гектарів лісу, відтак це одна тисячна площі. Але велика кількість пожеж і відносно невелика кількість площі говорить про інше. По-перше, про те, що лісівники швидко реагували і пожежі гасилися швидко, їм не давали перерости в масштабні верхові. А по-друге, 400 пожеж в екосистемах – це 400 фактів за місяць приблизно. Це 10 пожеж і підпалів щодня. Це 10 (!) людей, які своїми діями спричиняють таку пожежу, що переходить на ліс.

Наслідки пилової бурі в малині на Житомирщині.Фото з ФБ Дениса Казанського, квітень 2020

До речі, будемо мати скоро й іншу проблему – пилових бур. Кажуть: «От ліс вирубали». Неправда. За площею ліси не зменшилися: де вирубаний ліс, там він і посаджений, він не впливає на грунт. А випалювання грунту на великих площах за відсутності вологи – проблема. Вітер піднімає цей пил і несе на міста. Відтак ми втрачаємо не тільки лісові екосистеми, а й поступово втрачаємо якість грунтів, а це серйозно, бо країна живе з сільського господарства, яке за таких умов зазнаватиме серйозних втрат.

Не треба підходити до ситуації спрощено. А найголовніше: треба почати слухати фахівців і чути їх. Сьогодні в лісівників кому не лінь кидають каменем. А почути їх ніхто не хоче. Коли лісівники 5 років поспіль казали, що на Поліссі є величезне всихання, а внаслідок цього розвивається короїд, то говорили, що лісівники вигадали короїда. Аж поки не побачили наслідки самі. А причина ж в тому, що відійшла волога – і почали всихати спершу ялинові, потім соснові насадження. Нині суспільство таким же чином бачить іншу проблему.

– Точно знаю, що і на Волині  є така практика давня: не брати на облік абсолютно всі пожежі в екосистемах. А відтак до Києва доходять значно менші цифри, через що масштаби лиха у столиці відчувають хіба тільки тоді, коли Київ димом накриє. Адже виходить, що винні в ситуації не тільки люди, які палять, а й посадовці, які  таким чином їх прикривають, прикриваючи себе насправді. Як цю проблему вирішити і чому вона досі є?

– Там, де є людський фактор, проблеми можуть бути різні. Хтось може й приховувати, бо за кожну пожежу доводиться відповідати. Принаймні, якщо є пожежа в лісовому фонді, то це предмет серйозних розборок, чому вона виникла, внаслідок чого, тощо. Може, комусь хочеться щось приховати, щоб не нести додаткової відповідальності. Я не думаю, що ці випадки масові, бо приховати всього не можна. Але в окремих випаадках – можливо. Якщо таке виявляється, то винні отримують покарання.

Але в лісовій галузі на кожну пожежу є відповідний алгоритм.

Найперше: має бути знайдено причину і всі матеріали передані правоохоронним органам. Цей «горільник»  треба терміново розробити, щоб засадити новим лісом.

Розробляти «горільники» не дуже хочуть: низька якість сировини, реалізувати її часом складно, а роботи провести треба, тому це не дуже ефективно. Але якщо пожежа зафіксована, то є термін, то треба провести певні роботи і за них відзвітуватися. Однак казати, що це масово і це впливає на ситуацію, я не став би.

– Ви депутат облради і округ, в якому ви обиралися, – це частина Ратнівського району, для якого теж актуальні пожежі на торфяниках. Чи знаєте, яка ситуація на цих територіях?  

– Не чув, щоби це були такі масові проблеми, як були на Ратнівщині років два тому. Тоді виникали досить серйозні пожежі на торфяниках. Така пожежа має свою технологію гасіння, там треба тільки способом регулювання грунтових вод, щоби води підійшли і просто затопили торфяники, які тліють. Але сьогодні воду регулювати є теж доволі складно. Зараз великих пожеж не чути на окрузі, а з локальними пожежами справляються місцевими силами.

Чи не потребує ситуація з пожежами на Волині якоїсь гострішої реакції? Кошти? Люди? Кадрові рішення? Допомога місцевим органам самоврядування? Всі зосередили увагу на коронавірусі, тим часом продовжують горіти гектари.

Безперечно, така допомога має бути, але вона повинна бути надана з Державного бюджету і тим структурам, які відповідальні. А чи воно наступить, це вже відомо тільки Господу Богу. Ми повинні сприяти тільки тому, щоб такі речі відбувалися.

– Можливо, є необхідність у певних рішеннях на рівні Волиньради чи Волинської ОДА щодо ситуації з пожежами на торфяниках і в лісах?

– Я думаю, що силами обласного бюджету  ми кардинально проблему не вирішими. Десь локально, в тій чи іншій ситуації, можемо допомогти. Але то має бути підхід системний і втілюватися на одноразово, а впродовж тривалого часу. Це мають бути серйозні кошти, які повинні вирішувати питання своєчасного забезпечення належним обладнанням тих чи інших структур. Я не покладав би ці видатки на обласний бюджет. Ми й так маємо зараз багато видатків. Єдине: можливо, варто прийняти  звернення обласної ради до Кабінету міністрів, Верховної ради щодо передбачення таких коштів, щоб їх могли отримати люди, які безпосередньо цим займаються.

22/04/2020

https://www.openforest.org.ua/138684/

Далі...

Збільшення штрафів за підпали нічого не змінить в катастрофічній для екології та безпеки громадян ситуації - Григорій Мамка

Народний депутат від "Опозиційної платформи - За життя" Григорій Мамка

Збільшення штрафів за підпали нічого не змінить в катастрофічній для екології та безпеки громадян ситуації, що склалася. Про це заявив народний депутат від "Опозиційної платформи - За життя" Григорій Мамка.

Як відомо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон, який підвищує штрафи за підпал трави й лісу. На думку Григорія Мамки, ця міра не є ефективною.

"Ефективність юридичної відповідальності залежить не тільки від виду або розміру покарання, а й від дотримання принципу невідворотності такого покарання. Інакше кажучи: щоб закон виконувався – потрібен дієвий механізм контролю за його реалізацією. Згідно зі ст. 241 КУпАП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі лісового господарства та розглядає справи про адміністративні правопорушення, зокрема й по ст. 77 та 77-1 Кодексу, є Держлісагентство (яке координується через Міністерство енергетики та захисту довкілля). Уповноваженими на складання протоколів є: громадський лісовий інспектор (ст.77) та громадський інспектор з охорони довкілля (ст. 77, 77-1). Окрім того, повноваження складати адмінпротоколи за цими статтями мають інспектори Державної екологічної інспекції", – зазначив парламентар.

За його словами, на практиці часто ці уповноважені державні органи перекладають відповідальність один на одного. Як наслідок – бездіяльність.

"За даними Державної служби статистики, за рік за ст. 77-1 КУпАП було накладено аж... 792 стягнення. Враховуючи те, що це правопорушення характерне для сільської місцевості, а кількість сільських населених пунктів становить 25 543, очевидно, що здебільшого процес самовільного випалювання рослинності та її залишків взагалі не контролюється", – пояснив політик.

Він наголосив, що фіксація і доведення вини людини, яка здійснила підпал, а також визначення розміру нанесеної шкоди – це наразі найбільша юридична проблема.

"І в цьому контексті окремо стоїть питання про роль поліції, зокрема щодо кримінального провадження в межах ст.241 (Забруднення атмосферного повітря) та ст.245 (Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) КК України. На практиці поліціянти не працюють над цією категорією справ, якщо немає загиблих або знищення споруд. Довести розмір заподіяної шкоди для довкілля в межах такого кримінального провадження практично неможливо – немає адекватної методології таких експертиз", – пояснив народний депутат.

Отже, зазначив він, маємо у вигляді новоухваленого закону чергову "мильну бульбашку" від влади.

"Закон нічого не змінить в катастрофічній ситуації, що склалася для екології, довкілля та безпеки громадян. Збільшені адмінштрафи нічого не дадуть, адже накладати їх фактично нема на кого. Кримінальні справи порушуватися не будуть, превенції також не чекайте – через некомпетентність Нацполіції та невдалі "експерименти" та "реформи" над її структурою. І найстрашніше – влада жодним чином не демонструє розуміння, що потрібен глобальний, структурний та єдиний підхід до проблеми. Як у законодавчому аспекті, так і у аспекті реформи державної структури управління. Тож Україна буде горіти й далі. Але чи надовго нас вистачить?" – резюмував Григорій Мамка.

Фото:"Опозиційна платформа - За життя"

https://zik.ua/news/ludyna/mamka_zbilshennia_shtrafiv_za_pidpaly_nichoho_ne_zminyt_v_katastrofichnii_dlia_ekolohii_ta_bezpeky_hromadian_sytuatsii_966036

Далі...

Кам’янські лісівники допомагали боротися з лісовими пожежами на Житомирщині

Десятеро працівників Кам’янського держлісгоспу надавали допомогу Житомирським лісівникам в гасінні пожеж на лісових масивах.



На Житомирщині, як відомо, виникли значні пожежі, викликані передусім аномальною посухою. До гасіння були залучені працівники лісового господарства, адже вони володіють потрібними знаннями, мають необхідний реманент, техніку для гасіння та запобігання подальшим загоранням.



Кам’янські лісівники не залишилися осторонь, приймали участь у відсіканні пожежі в лісах Овручського лісгоспу Житомирської області з 17 до 20 квітня. Їхнім завданням було запобігти перекиданню вогню на непошкоджені масиви лісу.



Людям працювати доводиться на тих ділянках, де не може прийти пожежна та спеціальна техніка. Вони проходять до джерел займання і тушать їх за допомогою ранцевих вогнегасників.

22 Квітня 2020 14:04

http://ck.ridna.ua/2020/04/22/kam-ians-ki-lisivnyky-dopomahaly-borotysia-z-lisovymy-pozhezhamy-na-zhytomyrshchyni/

Далі...