ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 травня 2020

Ліси та лісове господарство України: виклики та рішення. Гість: Зібцев Сергій професор кафедри лісів



#ЕкоЛогічно з ведучою Валентиною Білан від команди #EvEmRadio

Тема програми: ""Ліси та лісове господарство України: виклики та рішення"". 

Гість програми - Зібцев Сергій Вікторович, - професор кафедри лісівництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.




ТВ7+. Ток-шоу “Момент істини”. Про пожежі


ТВ7+. Ток-шоу “Момент істини”. Про пожежі. Гість студії: Павло Золотий – перший заступник начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства - головний лісничий.


 


Чрезвычайная ситуация в квадрате

В этом году сезон лесных пожаров начался раньше обычного. Особый противопожарный режим ввели 56 российских регионов, в трех объявлена чрезвычайная ситуация. Пандемия COVID-19, которая должна бы снизить «человеческий фактор» возгораний, вопреки ожиданиям только усугубила ситуацию.



Сообщения МЧС и Рослесхоза о пожарах напоминают боевые сводки. Количество очагов лесных пожаров в России уже в два раза больше, чем было в аналогичный период в 2019-м. Согласно данным космического мониторинга, в третьей декаде апреля в среднем за сутки в Сибири наблюдалось около 900 термических точек, около 80% из них – в пятикилометровой зоне населённых пунктов. Наибольшее их количество зафиксировано в Новосибирской и Омской областях, Алтайском и Красноярском краях, Республике Тыва.

«На 29 апреля на территории Республики Тыва пожары зарегистрированы на площади 9,5 тыс. га, – говорит глава республики Шолбан Кара-оола. – Получается, что ещё год особо не начался, а у нас уже сгорело леса намного больше, чем за весь прошлый год. Это при том, что мы боремся с коронавирусом, и все по идее должны находиться дома в пределах своих семей».

По данным Авиалесоохраны, общая площадь леса, пройденная огнем с начала года, на 6 мая составила более 1,8 млн га. Более 1,1 млн га из них приходится на Дальний Восток, 560 тыс. га – на Сибирский федеральный округ.

Все только начинается: лето будет «горячим»


Сложившаяся ситуация – только «преддверие» огромной проблемы, с которой придется столкнуться и России, и другим странам мира, сходятся во мнении специалисты.

Беспрецедентно жаркое лето обещают специалисты американского Национального управления по исследованиям океана и атмосферы (NOAA). Они спрогнозировали, что с вероятностью 75% лето 2020 станет самым жарким в истории наблюдений, с вероятностью 99,9%, по их мнению, оно войдет в пятерку рекордно «горячих».

Похожие прогнозы озвучивают и российские метеорологи. Научный руководитель Гидрометцентра России Роман Вильфанд констатирует, что каждое следующее пятилетие становится рекордным, средние температуры постоянно повышаются.

«Это характеристика глобального потепления, и это связано с устойчивым увеличением содержания парниковых газов в атмосфере… Хотя рекордные температуры нынешним летом не гарантированы, но то, что будет высокая температура, – это безусловно», – уверен он.

Степень серьезности подчеркивают и представители Авиалесоохраны, по их информации, в этом году риск возникновения лесных пожаров превышает средние значения за много лет.

Некоторые эксперты предсказывают «повторение» 2010 года, когда центральные регионы России около двух месяцев были затянуты едким дымом, и даже возможность возникновения еще более сложной ситуации.

«К чему это может привести, мы видим на примере Чернобыльской зоны – там сейчас реально катастрофические пожары, по интенсивности они уже сравнимы с тем, что у нас было в 2010 году, – говорит руководитель лесного отдела российского Гринпис России Алексей Ярошенко. – От Ленинградской области и дальше на юг и восток – Смоленская, Псковская, Калужская, Новгородская, Тверская области – эти и некоторые другие регионы попадают в зону очень высокого риска, где ситуация развивается так же, как в 2010 году…».

Учиться на ошибках?


Лесные пожары для России – не новость, можно сказать как снег зимой. Возникает вопрос: сделаны ли выводы после масштабных лесных пожаров прошлых лет, и поможет ли этот опыт в ликвидации пожаров 2020-го?

По мнению экспертов Гринпис, к сожалению, системных мер принято не было: «Очень много говорили по поводу так называемых «зон контроля» лесных пожаров. Есть у нас такие территории, где пожары разрешается не тушить при определенных условиях, но на практике их почти никогда не тушат. Это такие самые далекие труднодоступные северные территории. Они занимают примерно 52% от всех земель лесного фонда, и на них в прошлом году пришлось почти 90% площади лесных пожаров. Просто потому что, если пожар сразу не начать тушить, он быстро разрастается на большую площадь».

По-прежнему остается проблемой статус лесов на сельскохозяйственных землях, которые не учитываются в статистике лесного фонда. Алексей Ярошенко объясняет, что зачастую сельхозземли – это бывшие территории совхозов и колхозов, которые граничат с населенными пунктами, поэтому пожары на этой категории земель наиболее опасны с точки зрения риска для людей и жилых домов.

При этом основная причина пожаров на сельхозземлях – поджоги: за выращивание леса на таких землях гражданину грозит штраф до 50 тыс. руб., организации – до 700 тыс. руб. По закону, если лес не уничтожить за три года, землю могут изъять. Чтобы избежать этого, владельцы намеренно поджигают деревья. «Львиная доля пожаров, которые возникают на землях сельхозназначения, – это умышленно устроенные пожары». – объясняют в Гринпис. Поджигают тайно, но даже если поймают, то поджог оказывается дешевле выращивани леса – не 50 тыс., а 5. То есть за сохранение леса штраф в десять раз больше, чем за его уничтожение.

Также, по мнению экспертов, неучтенные пожары могут влиять на объем средств, которые регионам выделяют на борьбу с пожарами: при их расчете учитывается площадь лесов и их пожароопасность. Именно поэтому в последние два-три года в оперативную статистику стали попадать реальные масштабы возгораний, поэтому финансирование дальневосточных и сибирских регионов растет, но его все равно недостаточно для эффективной борьбы с пожарами.

Кстати, в рамках национального проекта «Экология» на новую технику для тушения пожаров было выделено 3 млрд рублей. Но эта сумма мала в масштабах огромной страны. К тому же, зачастую получается, что на этой технике некому работать – специалистам сложно выжить на зарплаты в 12-15 тыс. руб.

Тушат «по ситуации»


«Мы опасаемся, что год будет одним из самых тяжелых или даже самым тяжелым с начала века, – говорит руководитель лесной программы Гринпис России Алексей Ярошенко. – Дело в том, что во всех западных регионах России – от западных границ и до Рязани, Владимира была малоснежная зима, леса и торфяники не насытились водой, и уже сейчас, в апреле, они такие сухие, какими обычно бывают только в самом конце весны».

Как утверждают специалисты, на пожароопасную погодную ситуацию накладываются и «издержки карантина» – люди из-за коронавирусных ограничений массово оказались заперты на дачах или в деревнях и устроили преждевременные майские праздники с шашлыками.

«При этом из-за облачности не все термические точки удастся выявить с помощью космического мониторинга. Их реальное количество может оказаться выше более чем на 50%, – со ссылкой на пресс-релиз Рослесхоза передает «Российская газета». – Поэтому лесным ведомствам Красноярского, Забайкальского краев, Иркутской области, Тывы и Бурятии поручено обеспечить наращивание сил. Также регионам поручено усилить профилактическую работу с населением, чтобы снизить риски возникновения лесных пожаров».

Регионам, больше всего страдающим от лесных пожаров, выделят дополнительные средства. Такое поручение дал Президент России Владимир Путин по итогам совещания по ситуации с паводками и пожарами. Глава государства поручил направлять дополнительные ресурсы в регионы.

Тем временем в регионах на дополнительные деньги для тушения пожаров особо не надеются. Александр Осипов, губернатор одного из самых пожароопасных регионов – Забайкалья, заявил, что пострадавшие от пожаров не получат компенсаций из-за сложной финансовой ситуации в связи с пандемией. «В этом году из-за коронавируса и шока по нефтяным ценам кардинально снизились доходы бюджетов и России, и Забайкальского края. Поэтому по всем, кто сгорит, с учетом того, что никто почти не застрахован, не будет никаких денег», – отметил чиновник.

Поэтому пожары сейчас в большинстве случаев тушат только тогда, когда возникает угроза населённым пунктам. Просто не хватает сил реагировать на все вызовы.

«Основная задача органов власти всех уровней в пожароопасный период – не допустить гибели людей и обеспечить надёжную защиту населённых пунктов от природных пожаров», – заявил на заседании межведомственной комиссии по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и обеспечению пожарной безопасности полномочный представитель президента России в Сибирском федеральном округе Сергей Меняйло.

«Вирусный фактор»


Фактор пандемии действительно усугубляет ситуацию. Во-первых, на эффективную борьбу с пожарами может просто не хватить средств, так как ве дополнительные деньги уходят на борьбу с коронавирусом и его последствиями.

Кроме того, традиционно серьезную помощь в тушении пожаров оказывали добровольческие отряды, однако в связи с режимом самоизоляции они вынуждены выезжать на тушение маленькими группами по два-три человека, что резко снижает их эффективность.

По словам руководителя общества «Добровольных лесных пожарных Забайкалья» Анастасии Ивашкевич, в МЧС отказались оформлять пропуска для прохода на лесные территории. Лидер общественной инициативы «Пожар.ру» Анна Барне поясняет, что единый механизм по допуску добровольцев на места пожаров в условиях эпидемии еще не выработан, однако привлекать их к тушению критически важно: «Мало того, что люди будут задыхаться от коронавируса, они будут задыхаться еще и от дыма»…

Тем временем, по прогнозу специалистов Всероссийского НИИ проблем гражданской обороны и чрезвычайных ситуаций МЧС России, угроза перехода пожаров на населенные пункты в РФ в ближайшие дни и месяцы только возрастет.

Елена Ростовская

Про корисні властивості мертвої деревини розповіли екоінспектори у Чернігові



У природному стані будь-який ліс – це система складових, що забезпечують життєдіяльність певних мікроорганізмів, збереження лісової фауни, середовища існування багатьох видів рослин.

Дерева, грунтовий покрив, галявини – це ті компоненти, що формують лісову систему та забезпечують постійне її відтворення. Однак, мало хто знає, що не менш важливим елементом природних екосистем є мертва деревина.

Іншими словами – це сухостій, засохлі гілки, повалені дерева. Це деревні рослини або їх частини на різних стадіях розкладу, лежачі відмерлі дерева, фрагменти стовбурів, коренів, пнів тощо.

І якщо для людини, це «мертві» частки деревини, то для більшості видів лишайників, грибів, судинних рослин, тварин – це субстрат, що є джерелом для існування, харчування і навіть розмноження. У сухих і мертвих деревах, хмизі, коренях старих пнів мешкають багато видів Червонокнижних представників: кажани, жуки-відлюдники, мідянки та ін.

Мертва деревина є важливим компонентом лісових масивів. Так, до прикладу, в корінних темнохвойних лісах з густим надґрунтовим покривом з великих лісових трав, сходи ялини або ялиці практично не мають шансів вижити на поверхні ґрунту (занадто мало світла проникає до поверхні через густий трав’яний покрив). Тож, відмерлі дерева відкривають простір для сонячного світла, служать субстратом для відновлення інших дерев. Розкладаючись вони забезпечують молоді насадження необхідними мінералами для живлення, а в літній сезон утримують вологу в грунті.

Не можна забувати про надзвичайну роль мертвої деревини у вуглецевому балансі лісових екосистем. Оскільки кількість кисню, що виділяється лісом в атмосферу, безпосередньо пов'язана з кількістю органічної речовини, що накопичується в лісовій екосистемі, і роль мертвої деревини у загальному вуглецевому балансі екосистеми дуже велика.

Як бачимо, мертва деревина дійсно відіграє важливу роль для життя природних лісових екосистем. Повне її зникнення може негативно вплинути та навіть змінити склад живих організмів, призвести до зникнення багатьох з них. Тож, важливо знати про природні процеси та дбати про збереження природних скарбів!

Марія Плетінь,
головний спеціаліст Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

***

Скоро - стаття про користь сміття, паразитів, клопів, аскарид, кліщів тощо...

На Житомирщині висадили 3955 гектарів лісу



На Житомирщині на 3955 га, де торік вирубали лісові насадження, цієї весни висадили молоді дерева.

Про це повідомляє пресслужба Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Спеціальні комісії, до складу яких увійшли спеціалісти лісгоспів та лісництв, оглянули всі ділянки, на яких цього року було створено лісові культури, і дали оцінку виконаним роботам. Комісія дійшла висновку, що всі 3955 гектарів, на яких навесні проведено лісовідновлення, заслуговують оцінки «добре» та «дуже добре», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що серед висаджених культур 78% займає сосна, 18% - дуб, а решта, ялина, модрина, береза, вільха. Подекуди ростимуть горіх, ясен, липа.

Тепер лісівники проводитимуть підживлення, обсапування, обкошування, аби дерева гарно росли та за кілька років стали повноцінним лісом.

Крім того, навесні в області закладено плантації новорічних ялин площею 67 га та 3,6 га шкілок із декоративними породами.

7 травня, 2020 - 22:46
Фото: zt-lis.gov.ua

Втрата лісів в світі триває, хоча і більш повільними темпами - ФАО





КИЇВ. 7 квітня. УНН. Втрата лісових площ в світі сповільнюється, а збалансоване управління ними зростає. Про це йдеться в результатах Глобальної оцінки лісових ресурсів, опублікованих Продовольчої і сільськогосподарської організацією ООН (ФАО), передає УНН.

"У світі в цілому збезлісення триває, хоча і більш повільними темпами: з 2015 року 10 млн гектарів лісу щороку переводяться в інші категорії користування, і це менше, ніж 12 млн гектарів на рік в попередні п'ять років", - йдеться у висновках доповіді.

Згідно з доповіддю, на сьогодні в світі налічується 4,06 млрд гектарів лісу, що рівнозначно 0,52 гектара на кожного жителя Землі. З урахуванням природного розростання лісів чисті втрати лісів з 2010 року становили 4,7 млн гектарів на рік.

Одним з досягнень, відзначених в новій оцінці, стало те, що площа лісів в охоронюваних зонах в світі з 1990 року збільшилася на 191 млн гектарів, і тепер 18% світових лісів розташовуються усередині природоохоронних зон, причому найбільша їх частка знаходиться в Південній Америці.

Це означає, що світ виконав і перевиконав щодо лісів Айтінські цільові завдання по включенню в природоохоронні зони не менше 17% території суші до 2020 року, зазначив старший фахівець ФАО з питань лісового господарства Ансі Пеккарінен, який координував проведення оцінки.

Так, відповідно до основних висновків ФАО:

Лісові площі в світі з 1990 року скоротилися на 178 млн гектарів, що приблизно дорівнює території Лівії.

За останнє десятиліття площа лісів зросла в Азії, Океанії і Європі, тоді як найвищі темпи чистої втрати лісів відзначені в Африці, за якою слідує Південна Америка.

Незаймані ліси займають площу, рівну приблизно 1,11 млрд гектарів.

Близько 30% всіх лісів використовуються головним чином для виробництва деревного і недеревної лісової продукції.

Зростає частка лісів, призначених головним чином для захисту грунтів і води.

Переважна частина лісових площ - 93% загальної площі - складається з природно відновлюваної лісу, решта - посадки.

Сукупні запаси вуглецю в лісах скорочуються через зменшення площі лісів, але при цьому щільність накопичення вуглецю за останні тридцять років трохи збільшилася.

Як повідомляв УНН, за оцінками ФАО, в 2019 році в 55 країнах, зачеплених продовольчою кризою, 75 млн дітей мали затримку росту і 17 млн - страждали від виснаження.
Джерело: УНН

Держлісагентство: виділені Урядом 37,6 млн гривень підуть на нову техніку


Голова Держлісагентства розповів про деталі щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків лісових пожеж на Житомирщині

 

Як інформував GreenPost, Уряд на засіданні 6 травня прийняв рішення про виділення 37,7 мільйона гривень Держагентству лісових ресурсів для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків пожеж на Житомирщині.

За словами голови Держлісагентства Андрія Заблоцького, кошти будуть витрачені на ліквідацію наслідків лісових пожеж, придбання додаткового обладнання та техніки (мотопомпи, лісопожежні модулі, пожежні авто, пожежні рукави, протипожежні дискові плуги, трактори, кущорізи, подрібнювачі та ін.).

"Наразі понад 70% такої техніки має велику зношеність, адже була придбана ще 30-40 років тому", - написав Заблоцький у Facebook.


Також виділені кошти підуть на додаткову закупівлю засобів пожежогасіння (ранцеві оприскувачі, спецодяг, протипожежні рукавиці і респіратори), паливно-мастильних матеріалів та створення додаткових протипожежних мінералізованих смуг.

Заблоцький зазначив, що проект розпорядження Уряду розроблений Мінекономіки за пропозиціями Мінекоенерго та Держлісагентства. Кошти виділені на підставі відповідних розрахунків та рішень комісій з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Відомо, Уряд виділив майже 11,2 мільйона гривень на придбання житла жителям зруйнованих внаслідок пожежі будинків Овруцького району Житомирської області. Урядовці також вирішили виділити Держслужбі з надзвичайних ситуацій 7,7 мільйона гривень.

Нагадаємо, що на території Житомирської області 16 квітня 2020 року виникла лісова пожежа, яка розповсюдилася на території 8 лісових господарств. Загальна площа пожежі становила близько 30 тис. гектарів.

07 травня 2020

Ливни не спасают: украинские леса продолжают гореть. Появилось предупреждение

Борьба со стихией

Несмотря на дождливую погоду и старания спасателей ликвидировать возгорания в Чернобыльской зоне и на Житомирщине пламя пока что не удалось потушить полностью. Сотрудники Государственной службы по чрезвычайным ситуациям продолжают борьбу с огнем. Об этом пишут Українські новини.



Пожары продолжаются. Фото: youtube

Согласно сообщению Государственной службы по чрезвычайным ситуациям в Житомирской области тлеют торфяники, возгорания которых фиксируются в отдельных очагах региона. При этом основная масса пожаров была успешно локализирована и ликвидирована спасателями накануне.

В ведомстве говорят о том, что в Чернобыльской зоне спасатели до сих пор пытаются затушить тлеющие торфяные отложения, которые горят не взирая на дожди и манипуляции работников службы.

"Пожары в лесных массивах Зоны отчуждения и безусловного (обязательного) отселения локализованы. По состоянию на 7:00 7 мая силами лесных хозяйств ГАЗО (Государственного агентство Украины по управлению зоной отчуждения) продолжаются мероприятия по ликвидации отдельных очагов тления торфяников"
,- сообщают в Государственной службе по чрезвычайным ситуациям.



Пожары продолжаются. Фото: youtube

В то же время в ведомстве успокаивают, что радиационный фон на Житомирщине, в Киевской области и в столице не выходит за пределы допустимых фоновых значений.

Кроме того, по состоянию на утро 7 мая спасатели задействованы в борьбе с возгоранием лесных массивов, находящихся на территории Лугинского и Олевского районов.

В общей сложности к ликвидации огня на Житомирщине задествованы 69 человек, а также 21 единица техники, среди которых 43 служащих Государственной службы по чрезвычайным ситуациям и 17 единиц спецтехники.

13:45 07.05

Лісова служба США передала пожежникам Зони відчуження три квадрокоптери. ФОТО

Лісова служба США передала пожежникам Зони відчуження квадрокоптери для своєчасного виявлення осередків займань і контролю за процесом гасіння

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Державного агентства України з управління зоною відчуження.



У ДСП "Північна Пуща" було передано три квадроптери.



"У тісній співпраці з Лісовою службою США в Зоні відчуження за попередні роки вже було встановлено 5 камер відеоспостереження на вишках. За допомогою камер співробітники Північної Пущі можуть оперативно реагувати на задимлення або займання на території", - розповів директор ДСП "Північна Пуща" Роман Кізюн.

Читайте також: Рятувальники продовжують ліквідацію окремих осередків тління торфовищ у Чорнобильській зоні та на Житомирщині, - ДСНС

У попередні роки для пожежників Зони відчуження також було передано індивідуальні захисні костюми, шоломи, респіратори, мобільні пристрої для гасіння, пожежне обладнання, пожежні рукави. Крім того, було проведено тренінги з базової підготовки лісового пожежника, тактики гасіння пожежі, поведінки вогню, особистої безпеки, координації між наземними й авіаційними силами, основ управління в надзвичайних ситуаціях.

Ліси Карпат потребують доріг



На Закарпатті останні 15 років будуються лісові артерії. Найперша й найважливіша причина їх появи — цe те, що у недоступних для людини місцях перегниває цінна деревина, поширюються хвороби лісу. Дороги дають Карпатам ще один великий плюс: можливість розвивати туристично-рекреаційну галузь.Дороги в лісі будуються по всій Закарпатській області. Лісівники кажуть, нова дорога дозволить в першу чергу охороняти ліс від незаконних рубок і лісових пожеж, а відтак боротися з хворобами дерев. На даний момент загальна площа уражених лісів становить 19 090 гектарів. З них шкідниками вражені 2023 гектара, хворобами лісу – 11 019 гектарів, вітровалами і буреломами – 6047 гектарів. Для того, щоб розчистити лісові масиви від пошкоджених дерев, необхідно, щоб до ділянок можна було дістатися.

Дороги будуються не тільки в Україні, а також у країнах Європи – Австрії, Швейцарії, Німеччини, Франції. Спеціалісти стверджують, що для сталого ведення лісового господарства потрібно збільшення щільності лісової дорожньої мережі, яка має в першу чергу призначення для оперативного реагування на надзвичайні події в лісових насадженнях, охорони від незаконних рубок та пожеж, сприяє розвитку туризму та рекреаційних місць відпочинку.

Все це сприяє розвитку не тільки території лісових господарств, але і Закарпаття в цілому.

Так, зокрема у 1 кварталі 2020 року підприємствами Закарпатського ОУЛМГ розпочато будівництво у трьох державних підприємствах ДП «Берегівське ЛГ», ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Рахівське ЛМГ» земляного полотна всього майже 3,2 км та облаштували дорожнім одягом всього 1,1 км, інформує прессдужба Закарпатського ОУЛМГ.